Зміни вмісту гумусу та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового залежно від систем обробітку та мінерального удобрення
Визначення впливу систем обробітку ґрунту та мінерального удобрення на вміст і запаси гумусу, зміну фізико-хімічних властивостей чорнозему типового малогумусного в короткоротаційних сівозмінах. Втрати обмінних катіонів на фоні мінерального удобрення.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.05.2024 |
| Размер файла | 26,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміни вмісту гумусу та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового залежно від систем обробітку та мінерального удобрення
М.А. Ткаченко, Є.В. Задубинна, І.М.
Кондратюк, О.А. Цюк, О.А. Тарасенко
Мета. Визначити вплив систем обробітку ґрунту та мінерального удобрення на вміст і запаси гумусу, зміну фізико-хімічних властивостей чорнозему типового малогумусного в короткоротаційних сівозмінах. Методи. Польовий -- визначення взаємодії об'єктів досліджень із природними та агротехнічними факторами; лабораторний -- визначення вмісту гумусу, рНсол, суми увібраних основ, гідролітичної кислотності, умісту обмінних катіонів; статистично-математичний -- проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки отриманих результатів досліджень. Результати. Дослідження (2019-2022 рр.) свідчать про те, що застосування системи обробітку чорнозему типового на фоні мінімізованого мінерального удобрення (N16P16K16) у шарі 0 - 20 см сприяло підвищенню вмісту гумусу за оранки на 12%, дискування -- 8,9, за технології no-till -- на 0,25% порівняно з контролем (без добрив). На фоні інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) запаси гумусу в шарі ґрунту 0 - 20 см зростали за оранки на 7,1 т/га, мілкого дискового обробітку -- 6,0, за технології no-till -- на 6,8 т/га порівняно з контролем (без добрив). За проведення мілкого дискового обробітку і застосування мінімізованого мінерального удобрення (N16P16K16) відзначено оптимальні показники суми увібраних основ у шарі ґрунту 0 - 20 см порівняно з показниками суми увібраних основ за оранки і технології no-till. Визначено найбільші втрати обмінних катіонів (Ca2+ та Mg2+) на фоні інтенсивного мінерального удобрення за технології no-till, дискування та оранки. Найвищі значення гідролітичної кислотності (3,06 м-екв./100 г ґрунту) зафіксовано при застосуванні інтенсивного мінерального удобрення в шарі 0 - 20 см за проведення оранки, найнижчі -- у шарі 20 - 40 м за технології notill. Висновки. Визначено, що вміст гумусу в орному шарі чорнозему типового збільшився за проведення мілкого дискового обробітку на фоні мінімізованого мінерального удобрення (N16P16K16) порівняно з умістом гумусу за оранки і технології no-till. Доведено, що система обробітку чорнозему типового за інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) не мала істотного впливу на суму увібраних основ. Установлено, що інтенсивне мінеральне удобрення за всіх проведених обробітків мало значний вплив на обмінні катіони (Ca2+ та Mg2+) і показники гідролітичної кислотності в чорноземі типовому.
Ключові слова: запаси гумусу, гідролітична кислотність, дискування, оранка, сума увібраних основ, технологія no-till.
Changes in humus content and physicochemical properties of typical chornozem depending on cultivation and mineral fertilizer systems
Goal. To determine the influence of tillage and mineral fertilizer systems on humus content and reserves, changes in the physicochemical properties of typical low-humus chornozem in short crop rotations. Methods. Field -- to determine the interaction of research objects with natural and agrotechnical factors; laboratory -- to determine humus content, рі-lsalt, amount of absorbed bases, hydrolytic acidity, the content of exchangeable cations; statistical-mathematical -- to conduct dispersion analysis and statistical processing of research Results. Results. The research (2019-2022) showed that the use of a typical chornozem cultivation system against the background of minimized mineral fertilizing (N16P16K16) in a layer of 0-20 cm contributed to an increase in humus content at plowing by 12%, disking -- by 8.9, use of no-till technology -- by 0.25%, compared to the control (without fertilizers). Against the background of intensive mineral fertilization (N90P90K90), humus reserves in the soil layer of 0-20 cm increased by 7.1 t/ha with plowing, 6.0 t/ha -- with shallow disc tillage, and 6.8 t/ha -- with no-till technology compared to the control (without fertilizers). For carrying out shallow disc tillage and using minimized mineral fertilizing (N16P16K16), optimal indicators of the amount of absorbed bases in the soil layer of 0-20 cm were noted compared to indicators of the amount of absorbed bases for plowing and no-till technology. The largest losses of exchangeable cations (Ca2+ and Mg2+) against the background of intensive mineral fertilization (N90P90K90) using no-till, disking, and plowing technologies were determined. The highest values of hydrolytic acidity (3.06 m-equiv./100 g of soil) were recorded when intensive mineral fertilizing was applied in the 0-20 cm layer for plowing, the lowest values were in the 20-40 cm layer for no-till technology. Conclusions. It was determined that the content of humus in the arable layer of typical chornozem increased due to shallow disc tillage against the background of minimized mineral fertilization (N16P16K16) compared to the content of humus during plowing and no-till technology. It was proved that the system of cultivation of typical chornozem under intensive mineral fertilization (N90P90K90) had no significant effect on the number of absorbed bases. It was established that intensive mineral fertilization had a significant effect on exchangeable cations (Ca2+ and Mg2+) and indicators of hydrolytic acidity in typical chornozem for all treatments carried out.
Key words: humus reserves, hydrolytic acidity, disking, plowing, amount of absorbed bases, no-till technology.
Вступ
Однією з найважливіших властивостей ґрунту є родючість, яка формується в процесі ґрунтоутворення й характеризується сукупністю всіх його показників. Оптимальні умови росту і розвитку рослин забезпечуються за рахунок комплексу властивостей ґрунту: фізичних, фізико-хімічних, біологічних і агрохімічних [1, 2]. Родючість ґрунту значно залежить від його показників властивостей, які зазнають антропогенного впливу. Збереження родючості ґрунту та її відтворення має бути першочерговим завданням сучасного ведення землеробства, оскільки вона є одним із важливих резервів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Це стає можливим лише за комплексного впровадження ґрунтозахисних агротехнологій -- застосування систем обробітку та удобрення. Провідне місце в цьому комплексі заходів належить удобренню [3, 4].
Зміна показників фізико-хімічних властивостей ґрунтів, потенціальної кислотності та формування гумусних речовин під впливом застосування мінеральної системи удобрення залежать від багатьох чинників [5, 6]. Слід зазначити, що реакція ґрунтового розчину має значний вплив на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. В умовах високої кислотності ґрунту зростає розчинність сполук алюмінію та марганцю, які посилюють негативну дію на рослини і ґрунтові мікроорганізми, швидкість і напрям перебігу хімічних та біологічних процесів. Ацидність ґрунту залежить від кліматичних умов, властивостей материнської породи, господарської діяльності людини [1, 3, 7].
Посилення кислотності орних земель зумовлено внесенням високих доз фізіологічно кислих добрив, вилученням біофільних елементів з ґрунту врожаями сільськогосподарських культур, втратами обмінних катіонів із низхідними потоками вологи [8].
Отже, застосування механічного обробітку ґрунту, високих доз мінеральних добрив, особливо їх фізіологічно кислих форм, має значний вплив на зміну показників фізико-хімічних властивостей чорноземів. Тому важливо визначити інтенсивність і спрямованість цих змін, які формуються під впливом агротехнічних факторів.
Мета досліджень -- визначити вплив систем обробітку ґрунту і мінерального удобрення на динаміку вмісту гумусу та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового в короткоротаційних сівозмінах.
Матеріали і методи досліджень
Дослідження проводили в багаторічному стаціонарному досліді впродовж 2019 - 2022 рр. у підзоні нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу на Панфильській дослідній станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».
Клімат території досліджень -- помірно континентальний із середньорічною температурою повітря +6...+8 °С. За середньорічними даними, за рік випадає 558 мм опадів, за вегетаційний період -- 355 мм, що становить 60% від річної кількості.
Схема досліду: фактор А -- обробіток ґрунту: оранка на 25 - 27 см; мілкий дисковий обробіток на 10 - 12 см; технологія no-till -- проведення сівби сівалкою зерновою «Сіва» СЗМ 3,6. Фактор В -- системи удобрення: без добрив -- контроль; мінімізована -- N16P16K16 + побічна продукція попередника; інтенсивна N90P90K90 + побічна продукція попередника. Чергування культур у короткоротаційних сівозмінах: 1 -- ячмінь ярий -- соя -- пшениця озима -- соняшник; 2 -- ріпак ярий -- пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий. Дослідження проведено в агроценозі пшениці озимої. Ґрунт дослідної ділянки -- чорнозем типовий неглибокий крупнопилувато-легкосуглинковий на лесі, який характеризується такими фізико-хімічними та агрохімічними показниками орного шару: рНсол -- 6,15, уміст гумусу в орному шарі -- 3,08 - 3,15%, підорному -- 2,7 - 2,9%, забезпеченість сполуками рухомих фосфатів і рухомого калію -- відповідно 300 і 96 мг/кг ґрунту. Уміст сполук лужногідролізованого азоту в орному шарі ґрунту дуже низький -- 72,8 мг/кг ґрунту. Повторення досліду -- 3-разове, площа посівної ділянки -- 140 м2, облікової -- 105 м2, розміщення ділянок -- послідовне. Фосфорні (суперфосфат гранульований) і калійні (калій хлористий) добрива вносили під зяблевий обробіток ґрунту, азотні (аміачна селітра) -- під передпосівну культивацію та в підживлення.
Проби ґрунту відбирали з глибини 0 - 20 см і 20 - 40 см згідно з ДСТУ [9]. Уміст гумусу визначали методом І.В. Тюріна в модифікації В. Сімакова згідно з ДСТУ [10], запаси гумусу -- розрахунковим методом, гідролітичну кислотність (Нг) -- за методом Каппена згідно з ДСТУ [11], уміст увібраних основ (S) -- згідно з МВВ 31 - 497058 - 007 - 2005. Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу з використанням комп'ютерних технологій (ПІК «Agrostat», MSOfficeExcel).
гумус чорнозем мінеральне удобрення
Результати досліджень
Більшість елементів живлення надходить у рослини з шару 0 - 40 см, тому збільшення вмісту гумусу у верхніх шарах ґрунту є важливою умовою дружніх сходів, гарного розвитку рослин на весь вегетаційний період [12]. У чорноземі типовому зміни вмісту і запасів гумусу визначаються співвідношенням процесів гуміфікації та мінералізації за певних агротехнологій. Найбільший вплив на це співвідношення має кількість органічного удобрення, що надходить у ґрунт, та інтенсивність систем обробітку й мінерального удобрення [2].
Результати досліджень свідчать про те, що застосування систем обробітку й мінерального удобрення мало істотний вплив на зміни вмісту гумусу та його запасів у чорноземі типовому (табл. 1).
1. Зміни вмісту і запасів гумусу чорнозему типового за різних систем обробітку ґрунту та мінерального удобрення
|
Удобрення, доза |
Шар ґрунту, см |
Уміст гумусу, % |
Запаси гумусу, т/га |
|||||
|
no-till |
дискування |
оранка |
no-till |
дискування |
оранка |
|||
|
Без добрив |
0 - 20 |
3,90 |
3,92 |
3,77 |
74,0 |
70,5 |
63,3 |
|
|
(контроль) |
20 -40 |
3,35 |
3,49 |
3,58 |
63,8 |
62,8 |
60,1 |
|
|
Мінімізована |
0 - 20 |
3,91 |
4,27 |
4,23 |
74,4 |
76,8 |
71,0 |
|
|
N16P16K16 |
20 -40 |
3,95 |
4,05 |
4,02 |
74,5 |
72,9 |
67,5 |
|
|
Інтенсивна |
0 - 20 |
4,19 |
4,25 |
4,19 |
79,8 |
76,5 |
70,4 |
|
|
N90P90K90 |
20 -40 |
3,80 |
4,09 |
4,17 |
72,4 |
73,6 |
70,0 |
|
|
НІР05 |
0,20 |
0,25 |
0,15 |
Із застосуванням мінімізованого мінерального удобрення (N16P16K16) у шарі ґрунту 0 - 20 см уміст гумусу порівняно з контролем (без добрив) збільшився за оранки на 12%, мілкого дискового обробітку -- 8,9, за технології no-till -- на 0,25%. Відзначено, що вміст гумусу на контролі (без добрив) за всіх обробітків ґрунту був найменшим. Визначено, що застосування мілкого дискового обробітку порівняно з оранкою на фоні інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) у шарі ґрунту 0 - 20 см сприяло підвищенню вмісту гумусу на 0,06%, у шарі 20 - 40 см -- його зменшенню на 0,08%. За технології no-till з інтенсивним мінеральним удобренням (N90P90K90) порівняно з контролем (без добрив) у шарі ґрунту 0 - 20 см спостерігався істотно вищий (на 0,29%) уміст гумусу.
З проведенням оранки в шарі ґрунту 0 - 20 см уміст гумусу на контролі (без удобрення) зменшився на 0,15%, у шарі 20 - 40 см, навпаки -- збільшився на 0,09% порівняно з умістом гумусу за проведення мілкого дискового обробітку. За дискування відзначено підвищений уміст гумусу в орному шарі ґрунту.
За системи обробітку ґрунту вміст гумусу в нижньому шарі (20 - 40 см) порівняно з його вмістом у верхньому (0 - 20 см) шарі зменшився на 6 - 10%, що пов'язано з особливостями морфологічної будови чорноземів та обмеженим надходженням свіжої органічної речовини.
Запаси гумусу в ґрунті -- найінформативніший показник потенційної родючості чорноземів типових. Результати досліджень свідчать про накопичення запасів гумусу в шарі 0 - 40 см, де розміщується основна маса кореневої системи рослин і формуються умови для їх росту та розвитку. Запаси гумусу закономірно розподіляються в шарах ґрунту відповідно до його вмісту, що пов'язано зі щільністю верхніх шарів чорнозему за різних систем обробітку та мінерального удобрення.
На контролі (без добрив) запаси гумусу зменшувалися за технології no-till, дискування та оранки. Інтенсивне мінеральне удобрення (N90P90K90) порівняно з контролем (без добрив) сприяло збільшенню запасів гумусу в шарі ґрунту 0 - 20 см за оранки на 7,1 т/га, дискування -- 6,0, технології no-till -- на 5,8 т/га. За мілкого дискового обробітку та інтенсивного мінерального удобрення відзначено помітну диференціацію верхнього шару ґрунту щодо відновлення запасів гумусу.
Доведено, що сума увібраних основ залежить від поглинальної здатності часточок, з яких складається ґрунт, тому на цей показник впливають гумусованість, мінералогічний і гранулометричний склад ґрунту [13]. Гумус і його запаси прямо або опосередковано визначають потенційну родючість ґрунту, впливають на формування показників фізико-хімічних властивостей, особливо ємність катіонного обміну та буферність чорнозему типового (табл. 2).
Відзначено низьку суму увібраних основ на фоні інтенсивного мінерального удобрення(N90P90K90) за системи обробітку. Однак незначному підвищенню показників гідролітичної кислотності (на 1,1-- 1,3 м-екв./100 г ґрунту) у шарі ґрунту 0 - 20 см сприяло застосування мінімізованого мінерального удобрення (N16P16K16) та мілкого дискового обробітку.
2. Гідролітична кислотність і сума увібраних основ чорнозему типового за різних систем обробітку та мінерального удобрення, мекв./100 г ґрунту
|
Удобрення, доза |
Шар ґрунту, см |
No-till |
Дискування |
Оранка |
||||
|
Hr |
S |
Hr |
S |
Hr |
S |
|||
|
Без добрив |
0 - 20 |
1,02 |
29,4 |
1,46 |
30,2 |
1,69 |
30,1 |
|
|
(контроль) |
20 -40 |
0,66 |
27,1 |
1,04 |
28,2 |
1,52 |
28,5 |
|
|
Мінімізована |
0 - 20 |
2,40 |
31,8 |
2,49 |
33,0 |
2,69 |
31,3 |
|
|
(N/Л) |
20 - 40 |
1,80 |
28,5 |
1,88 |
33,8 |
2,45 |
29,4 |
|
|
Інтенсивна |
0 - 20 |
2,62 |
30,5 |
2,75 |
31,9 |
3,06 |
30,6 |
|
|
(N90P90K90) |
20 - 40 |
2,04 |
28,9 |
2,26 |
30,3 |
2,87 |
28,6 |
|
|
НІР05 |
0 - 20 20 - 40 |
0,24 0,10 |
Гф< F05 ^ф< F05 |
0,32 0,43 |
2,82 Гф< F05 |
0,35 ^ф< F05 |
Fф< F05 1,31 |
3. Уміст обмінних катіонів у чорноземі типовому за різних с^^істеїм обробітку та мінерального удобрення, м-екв./100 г ґрунту (шар 0 - 20 см)
|
Удобрення, доза |
No-till |
Дискування |
Оранка |
||||
|
Са2+ |
Mg2+ |
Са2+ |
Mg2+ |
Са2+ |
Mg2+ |
||
|
Без добрив (контроль) |
12,7 |
2,4 |
13,7 |
2,4 |
16,3 |
2,8 |
|
|
Мінімізована (N16P16K16) |
12,3 |
2,2 |
13,3 |
2,3 |
14,8 |
2,6 |
|
|
Інтенсивна (N90P90K90) |
11,7 |
2,1 |
12,8 |
2,1 |
12,3 |
2,2 |
|
|
НІР05 |
Рф<Ро5 |
Рф<Ро5 |
Рф<Ро5 |
Рф<Ро5 |
Рф<Ро5 |
Рф<Ро5 |
На контролі (без добрив) за технології no-till була найнижча сума увібраних основ у шарах ґрунту 0 - 20 і 20 - 40, що пояснюється незначним зниженням показників гідролітичної кислотності. Показники гідролітичної кислотності переважно зростали за всіх досліджуваних агротехнологій. Так, найвищі її значення (3,06 м-екв./100 г ґрунту) були в шарі 0 - 20 см за проведення оранки, найнижчі (0,66 м-екв./100 г ґрунту) -- у шарі 20 - 40 см за використання технології no-till.
Із застосуванням інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) за оранки порівняно з дискуванням гідролітична кислотність у шарі 0 - 20 см підвищилася на 0,31 м-екв./ЮО г ґрунту, у шарі 20-40 см -- на 0,61 м-екв./100 г ґрунту.
Унесення мінерального удобрення дозою N90P90K90 призвело до підвищення показників гідролітичної кислотності, проте слід зазначити, що досліджуваний чорнозем типовий при значенні рНсол 6,15 та за вмісту гумусу 3,17% і так характеризувався досить високими вихідними показниками гідролітичної кислотності -- 3,2 - 3,4 м-екв./100 г ґрунту.
Уміст обмінного кальцію у ҐВК має тісний зв'язок із кругообігом органічних речовин у ґрунті [7]. Надходження в ґрунт достатньої кількості органічних речовин сприяє зменшенню втрат обмінного кальцію завдяки утворенню важкорозчинних гумітів [14]. Зниження вмісту обмінних катіонів за деяких агротехнологічних заходів можна пояснити винесенням їх з урожаєм, окисненням органічних речовин і вимиванням у нижні шари ґрунту (табл. 3).
Найнижчий уміст обмінних катіонів був при застосуванні інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) за системи обробітку ґрунту. Досліджено, що систематичне застосування мінерального удобрення дозою N90P90K90 порівняно з контролем (без добрив) призводить до зменшення вмісту обмінних катіонів за технології no-till на 1,0 м-екв./100 г ґрунту, мілкого дискового обробітку -- 0,9, за оранки -- на 4,0 м-екв./100 г ґрунту.
Визначено, що вміст обмінного Mg2+ у ґрунті контрольного варіанта без застосування добрив становить 2,4 - 2,8 м-екв./100 г ґрунту, за використання інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) його вміст порівняно з контролем зменшився на 0,3 - 0,6 м-екв./100 г ґрунту. Із застосуванням мінімізованого мінерального удобрення дозою N16P16K16 спостерігалося незначне зниження вмісту обмінного магнію порівняно з контролем (без добрив).
Висновки
Відзначено вплив системи обробітку чорнозему типового на підвищення вмісту гумусу в шарі ґрунту 0 - 20 см на фоні мінімізованого мінерального удобрення (N1eP1eK1e) порівняно з контролем. За оранки він підвищився на 12%, мілкого дискового обробітку -- 8,9, за технології no-till -- на 0,25%. Уміст гумусу у верхньому шарі ґрунту збільшився за проведення мілкого дискового обробітку, за оранки відбувався його рівномірний розподіл за всіма шарами ґрунту.
Із застосуванням системи обробітку на чорноземі типовому на фоні інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) порівняно з контролем (без добрив) запаси гумусу в шарі ґрунту 0-20 см за оранки збільшилися на 7,1 т/га, мілкого дискового обробітку -- 6,0, за технології no-till -- на 5,8 т/га.
За системи обробітку ґрунту на фоні мінімізованого мінерального удобрення (N16P16K16) відзначено підвищення суми увібраних основ на 0,7-1,3 м-екв./100 г ґрунту на відміну від її значення за інтенсивного удобрення (N90P90K90). Доведено, що за мілкого дискового обробітку на чорноземі типовому при застосуванні мінімізованого мінерального удобрення сума увібраних основ у шарі ґрунту 0 - 20 см була вищою на 1,2 м-екв./100 г ґрунту, ніж за технології no-till і на 1,7 м-екв./100 г ґрунту вищою, ніж за оранки.
Досліджено, що в чорноземі типовому за системи обробітку ґрунту найбільші втрати обмінних катіонів (Ca2+ та Mg2+) відбуваються при застосуванні інтенсивного мінерального удобрення дозою N90P90K90. Досить високі показники гідролітичної кислотності (3,06 м-екв./100 г ґрунту) були в шарі 0 - 20 см на фоні інтенсивного мінерального удобрення (N90P90K90) за проведення оранки, найнижчі (0,66 м-екв./100 г ґрунту) -- у шарі 20-40 см на контролі (без добрив) за технології no-till.
Бібліографія
1. Ткаченко М.А., Кондратюк І.М., Борис Н.Є. Хімічна меліорація кислих ґрунтів: монографія. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019. 318 с.
2. Tsyuk O.A., Tanchuk S.P., Tsentulo L.V. et al. Change of carbon's contain of the main humuse's groups of the black typical soil with the agriculture's ecologization. Ukrainian J. of Ecology. 2018. V. 8. № 4. P. 154 - 157.
3. Трускавецький Р.С., Цапко Ю.Л. Основи управління родючістю ґрунтів. Харків, 2016. 388 с.
4. Tsyuk O., Tkachenko M., Butenko A. et al. Changes in the nitrogen compound transformation processes of typical chernozem depending on the tillage systems and fertilizers. Agraarteadus. 2022. 1. XXXIII. P. 192 - 198. doi: 10.15159/jas.22.23
5. Польовий В.М., ЛукащукЛ.Я., ГукЛ.І. Ефективність інтенсифікації технології вирощування пшениці озимої в західному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 35 -40. doi: 10. 31073/agrovisnyk201811-05
6. Мазур Г.А. Відтворення і регулювання родючості легких ґрунтів: монографія. Київ: Аграрна наука, 2008. 308 с.
7. Господаренко Г.М., ПрокопчукІ.В., Черно О.Д., Бойко В.П. Зміна фізико-хімічних показників родючості чорнозему опідзоленого в сівозміні залежно від різного удобрення. Наукові горизонти. 2019. 7 (80). P. 55 - 62. doi: 10.33249/2663-2144-201980-7-55-62
8. Балаєв А.Д., Тонха О.Л., Піковська О.В. та ін. Гумусованість і фізико-хімічні властивості чорноземів Лісостепу за мінімізації обробітків і біологізації системи удобрення. Вісник аграрної науки. 2020. № 11. С. 24 - 31. doi: 10.31073/ agrovisnyk202011-03
9. Якість ґрунту. Відбирання проб: ДСТУ 4287: 2004. [Чинний від 2005 - 07 - 01]. Київ: Держ- споживстандарт України, 2005. 10 с.
10. Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. [Чинний від 2004 - 04 - 30]. Київ: Держспоживстандарт України. 2005. 9 с.
11. Якість ґрунту. Визначення гідролітичної кислотності: ДСТУ 7537:2014. [Чинний від 2014 - 11 - 21]. Київ: Держспоживстандарт України. 2014. 9 с.
12. Евтушенко Т.В., Тонха О.Л. Уміст і запаси гумусу залежно від удобрення і обробітку ґрунту. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Агрономія. 2017. Вип. 269. С. 168 - 176.
13. Польовий В.М. Оптимізація систем удобрення у сучасному землеробстві: монографія. Рівне: Волинські обереги, 2007. 320 c.
14. Rhoton F.E. Influence of time on soil response to no-till practices. Soil Science Society of America j. 2000. V. 64. № 2. P. 700 - 709.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.
доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Характеристика біокліматичних ресурсів, ґрунтових умов господарства. Структура посівних площ та врожайність за останні роки. Система сівозмін та стан їх освоєння. Система обробітку ґрунту, удобрення культур. Кормовиробництво, насінництво, овочівництво.
отчет по практике [99,0 K], добавлен 26.03.2012Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Природні умови КСП "Україна" Богуславського району Київської області. Номенклатурний список ґрунтів, їх ознаки, склад і властивості. Заходи щодо підвищення їх родючості. Бонітування чорнозему типового малогумусного. Баланс гумусу в ґрунтах господарства.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 17.04.2012Особливості використання краплинного способу поливу водами різної якості, його вплив на динаміку і напрямок змін агрофізичних, фізико-хімічних властивостей, сольового, водного, температурного режиму чорнозему опідзоленого та урожайність овочевих культур.
реферат [173,8 K], добавлен 23.11.2010Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Природні умови степу як ґрунтово-кліматичної зони: клімат, рельєф, рослинність, процес ґрунтоутворення. Генетико-морфологічна будова чорнозему звичайного, його гранулометричний склад та фізико-хімічні властивості. Методи підвищення родючості ґрунту.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 28.05.2014Загальна характеристика, народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця. Основні площі поширення та походження цієї культури. Технологія вирощування: обробка ґрунту, система удобрення, підготовка насіння, сівба, догляд за посівами.
презентация [631,7 K], добавлен 29.01.2012Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 02.04.2013Принципи систематики й класифікації ґрунтів. Вивчення природних факторів ґрунтоутворення: генезису, фізичних, фізико-хімічних та хімічних властивостей типових для степової зони ґрунтів на прикладі ґрунтового покриву сільськогосподарського підприємства.
курсовая работа [460,5 K], добавлен 24.05.2014Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012Загальна характеристика південних чорноземів. Поширення, генезис та класифікація чорноземів. Будова ґрунтового профілю і його морфологічні ознаки. Характеристика фізичних і хімічних властивостей чорноземів південних. Заходи покрашення родючості ґрунтів.
реферат [94,3 K], добавлен 07.02.2010Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Вирівнювання і очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів. Боронування і коткування. Монтаж та використання холодного розсадника. Прийоми догляду за рослинами в період їх вегетації. Сутність мульчування.
реферат [199,8 K], добавлен 19.01.2013
