Продуктивність та економічна ефективність утримання індичок батьківського стада на регенерованій різними способами підстилці

Результати. Вірогідних відмінностей за основними показниками продуктивності між індичками, що утримувалися на новій та регенерованій різними способами підстилці, не встановлено, хоча дещо кращими у чисельному вимірі були показники в індичок, які утримувалися на підстилці, регенерованій за опромінення поверхні бурта УФВ. Витрати, пов'язані з використанням підстилки, регенерованої із застосуванням озонування, були в 5 разів меншими, а з використанням підстилки, регенерованої із застосуванням опромінення поверхні бурта УФВ, в 6,1 раза меншими, ніж за використання нової підстилки. Завдяки зниженню витрат на підстилку економічний ефект за використання регенерованої підстилки порівняно з новою у разі застосування способу регенерації, що передбачав озонування, становив 84,99 грн, а у разі застосування способу регенерації з використанням УФВ -- 124,77 грн.

Висновки. Утримання індичок батьківського стада на підстилці, регенерованій із застосуванням розроблених у Державній дослідній станції птахівництва НААН способів, не призводило до погіршення продуктивних показників птиці, однак сприяло збільшенню економічної ефективності виробництва інкубаційних яєць.

Ключові слова: птахівництво, багатократне використання, вологість, аміак, благополуччя птиці, продуктивні показники, економічний ефект.

Productivity and economic efficiency of keeping turkeys of the parent herd on the litter regenerated in different ways

Goal. To determine productive indicators and economic efficiency of keeping turkeys of the parent herd on the litter regenerated in different ways. Methods. Zootechnical (study of poultry zootechnical indicators), zoohygienic (study of microclimate parameters), statistical (statistical data processing), and economic (calculation of economic efficiency). Applied methods of litter regeneration included its pasteurization by the biothermal composting method, the addition of special microbiological preparation and disinfection of the surface of the litter with ozone (1st method) or irradiation with ultraviolet radiation (UVR) (2nd method). Results. Probable differences in the main indicators of productivity between turkeys kept on new and regenerated litter in various ways were not established, although the indices of turkeys kept on litter regenerated by irradiation of the surface of the side with UVR were somewhat better in numerical terms. Costs associated with the use of litter regenerated with ozonation were 5 times lower, and with the use of litter regenerated with UVR 6.1 times less than with the use of new litter. Due to the reduction of litter costs, the economic effect of using regenerated litter compared to new in the case of applying the regeneration method involving ozonation was UAH 84.99, and in the case of applying the regeneration method using UVR -- UAH 124.77. Conclusions. Keeping turkeys of the parent herd on litter regenerated with the use of methods developed at the State Poultry Research Station of NAAS did not lead to a deterioration in the productivity of poultry, but contributed to an increase in the economic efficiency of incubatory egg production.

Key words: poultry farming, multiple use, humidity, ammonia, poultry welfare, productive indicators, economic effect.

В Україні налічується близько 200 млн голів птиці. Загалом більшість птиці (курчата-бройлери, м'ясні кури, індики, качки, гуси, а останнім часом і частина яєчних курей) вирощують та утримують на підстилці. Щороку виробництво продукції птахівництва в Україні зростає, тому галузь потребує все більшої кількості підстилкових матеріалів. Нині щорічна потреба в підстилкових матеріалах становить близько 1,7 млн т, й останнім часом вони стають дедалі дорожчими та дефіцитнішими [1, 2].

Багатократне використання підстилки дає змогу зменшити її витрати та збільшити у підстилковому посліді, що застосовується як добриво для рослин, уміст поживних елементів (N, P, K), знизити екологічне навантаження на довкілля [3, 4]. Однак у разі багатократного використання підстилки без спеціальної обробки існує підвищений ризик перенесення через неї захворювань, погіршення мікроклімату у пташнику, благополуччя та виробничих показників птиці [5, 6].

Найпоширенішим способом дезактивації патогенної мікрофлори в підстилці є її біотермічне компостування. Під час його проведення підстилка внаслідок життєдіяльності аеробних мікроорганізмів розігрівається до температури 55- 70 °С, що забезпечує загибель або інактивацію більшості патогенних мікроорганізмів [7, 8].

Загалом з метою вивчення та порівняння продуктивних показників вирощування птиці на новій та регенерованій підстилці проведено низку досліджень. М. Oliveira зі співавторами [9] та М. Abougabal [10] не знайшли істотних відмінностей за живою масою, конверсією корму та смертністю курчат-бройлерів, а також часткою птиці, що мала ту чи іншу ступінь ураження підошви ніг дерматитами залежно від кратності використання підстилки, у той час як у дослідженнях, проведених U. Yamak зі співавторами [11], курчата-бройлери, вирощені на регенерованій підстилці, були важчими, ніж вирощені на новій. Попри те що згадані науковці та фахівці вказують на економічні переваги багатократного використання підстилки, конкретних даних про економічну ефективність цієї технології під час вирощування та утримання птиці опубліковано небагато.

У досліді М. Taboosha [12] під час вирощування курчат-бройлерів на новій, змішаній, регенерованій і регенерованій та обробленій сульфатом алюмінію підстилках найбільша економічна ефективність була отримана в останньому випадку. М. Abougabal зі співавторами [13] також не виявили істотних відмінностей, вирощуючи бройлерів на таких самих типах підстилки, за загальним доходом, чистим доходом, економічною ефективністю та відносною економічною ефективністю, хоча деяка чисельна перевага була на користь курчат, вирощених на новій підстилці. У двох останніх працях більшу економічну ефективність зумовили не стільки витрати, пов'язані з підстилкою, скільки певна, щоправда статистично невірогідна, чисельна перевага за основними продуктивними показниками птиці.

Водночас слід відмітити, що майже всі подібні дослідження проводили на курчатах-бройлерах. Економічну ефективність вирощування та утримання на регенерованій підстилці інших видів та виробничих груп птиці (індиків, яєчних курей тощо) вивчено недостатньо докладно.

Автори праць [14, 15] вказують на такий недолік способу регенерації використаної підстилки методом біотермічного компостування, як неможливість досягнення потрібної для знезараження підстилки температури (не менш ніж 55 °С) верхніми шарами буртів. Через це значна кількість патогенних мікроорганізмів може залишатися життєздатною.

У Державній дослідній станції птахівництва Національної академії аграрних наук України (ДДСП НААН) розроблено способи регенерації, що передбачають додавання до підстилки в процесі біотермічного компостування спеціального мікробіологічного препарату, а також опромінення поверхні компостних буртів для кращого їх знезараження ультрафіолетовим випромінюванням бактерицидного діапазону або дезінфекцію озоном. Розроблені способи забезпечили інтенсифікацію процесу біотермічної обробки підстилки на 1- 9,4 °С, зменшення емісії аміаку на 1- 17 мг/м² за 1 год, обсіменіння ентеробактеріями -- на 1,1 log₁₀, а грибками -- у 2 - 5 разів [16].

Мета досліджень -- визначити продуктивні показники та економічну ефективність утримання індиків батьківського стада на підстилці, регенерованій у різні способи.

Матеріали і методи досліджень

Дослідження проводили в трьох окремих ізольованих секціях пташника розмірами 5,6x10 м й площею 56 м² кожна експериментальної ферми ДДСП НААН. У кожній секції розміщували по 80 індичок (самок) батьківського стада кросу Харківський 30-тижневого віку. Щільність посадки птиці в усіх секціях становила 1,4 гол./м² площі приміщення. В першій секції (контроль) використовували свіжу підстилку (соснову стружку) з розрахунку 20 кг/гол., або 29,6 кг/м². У другій секції -- дослід 1 (озонування -- далі Оз) -- використовували підстилку після одного циклу утримання індиків батьківського стада (20 тижнів), регенеровану методом біотермічної обробки протягом 10 днів у бурті висотою 70 см за додавання експериментального мікробіологічного препарату Біосевен виробництва ПП «БТУ-Центр». Крім того, у процесі регенерації в приміщенні кожні три дні вмикали озонатор.

Концентрація озону в пташнику становила 20 мг/м³, експозиція -- 2 год. У третій секції -- дослід 2 (УФВ) -- також використовували підстилку після одного циклу утримання індиків батьківського стада (20 тижнів), регенеровану внаслідок біотермічної обробки протягом 10 днів в бурті висотою 70 см, додавання препарату Біосевен та опромінення поверхні бурта бактерицидним ультрафіолетовим випромінюванням (довжина хвилі УФВ -- 253,7 нм); робили це щоденно, раз на добу протягом 20 хв. Розрахункова доза УФВ становила 50 Дж/м². Мікробіологічний препарат Біосевен містив не менше 1х10¹⁰ КУО/л мікроорганізмів пробіотичної дії: Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus delbruec- kii subsp. bulgaricus, Lactobacillus fermentum, Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium bifi- dum, Enterococcus faecium, сироватку молочну. У другій і третій секціях в розрахунку на 1 гол. припадало 50 кг регенерованої підстилки, або 74,1 кг на 1 м² площі приміщення.

Температуру в секціях підтримували на рівні +(12 - 24) °С, повітрообмін -- у межах 0,7 - 2,5 м³/кг живої маси за годину залежно від температури зовнішнього повітря, і це відповідає вимогам ВНТП-АПК-04.05 [17]. Норми та раціони годівлі птиці усіх груп відповідали Рекомендаціям з нормування годівлі сільськогосподарської птиці [18].

Упродовж періоду досліджень вивчали та визначали такі показники:

• витрати матеріалів, енергоносіїв, праці та грошових коштів у разі використання різних типів підстилки -- за даними обліку;

• динаміка вологості підстилки в процесі утримання індичок, раз на два тижні, 5 зразків з кожної секції -- згідно з ГОСТ 26713-85;

• уміст аміаку в повітрі кожної секції, за допомогою портативного 3-компонентного газоаналізатора Дозор С-М, раз на місяць в один і той самий час -- 5 вимірів на рівні птиці в кожній секції;

• живу масу птиці -- за даними зважування всього поголів'я на початку та наприкінці досліду;

• збереженість птиці, витрати кормів, несучість індичок -- за даними щоденного обліку;

• кількість брудних яєць -- раз на місяць 5 днів поспіль;

• стан оперення, частоту та тяжкість ураження стоп ніг підодерматитами, стан колінних (скакальних) суглобів -- оцінювали візуально в усього поголів'я дослідної птиці наприкінці експериментального періоду за бальною шкалою [19 - 21];

• якість (структуру) підстилки -- оцінювали візуально раз у місяць за 4-бальною шкалою [22].

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за загальноприйнятими методиками з використанням прикладного програмного забезпечення для OS Windows -- Microsoft Excel.

Економічну ефективність використання регенерованої підстилки порівняно зі свіжою визначали розрахунковим методом.

Результати досліджень

Тривалість досліду становила 20 тижнів (з 12 січня по 31 травня). Початкова кількість регенерованої підстилки в обох дослідних варіантах була в 2,5 раза більшою, ніж свіжої, оскільки крім підстилкового матеріалу до її складу входив власне послід, що накопичився протягом попереднього циклу утримання індиків. Також суттєвішою була початкова вологість регенерованої підстилки, зумовлена особливостями процесу регенерації (необхідністю додавання води для інтенсифікації процесу біотермічно- го розігріву). Однак у подальшому вологість свіжої підстилки зростала швидшими темпами, ніж регенерованої, що пояснюється меншою її кількістю та меншою загальною вологопоглинаючою здатністю (рис. 1).

Як наслідок, уже після 70 днів утримання індиків свіжа підстилка за вологістю переважала регенеровану. Різниця досягала 6,6% (p<0,05). Подібну тенденцію спостерігали й автори праці [23].

Різниця між дослідними варіантами за вологістю підстилки була неістотною й не перевищувала 2%. У другій половині дослідного періоду в усіх варіантах спостерігалося зменшення її вологості, що було зумовлено настанням теплої погоди та, внаслідок чого підвищилася температура й у пташнику, збільшенням повітрообміну. Однак різниця за вологістю підстилки в дослідних і контрольному варіантах залишалася істотною до кінця періоду утримання птиці.

Перші 8 тижнів кращою сипучістю і меншим ступенем злежування характеризувалася нова підстилка, однак в подальшому різниця між новою і регенерованою підстилкою в обох варіантах за цими показниками стала неістотною, тож наприкінці експериментального періоду стан підстилки в контрольному і дослідних варіантах було оцінено в 2 бали -- більш волога і злежана.

Рис. 1 Динаміка вологості підстилки в контрольному і дослідних варіантах упродовж періоду утримання індичок: - контроль; - дослід 1 (О₃); - дослід 2 (УФВ)

Водночас за утримання птиці на регенерованій підстилці в повітрі дослідних секцій фіксувався більший вміст аміаку (рис. 2): в 3,35 - 2,82 раза на початку дослідного періоду та в 1,34 - 1,12 раза в його кінці, що відповідає даним, отриманим авторами праць [24, 25].

З потеплінням і збільшенням повітрообміну вміст аміаку в повітрі всіх секцій знижувався. До середини березня різниця між дослідними і контрольними секціями за цим показником була істотною (P<0,05).

В подальшому вона зменшувалася, хоча чисельна перевага за вмістом аміаку в приміщенні дослідних секцій залишалася до завершення експерименту. Проте слід зазначити, що впродовж усього періоду утримання птиці вміст аміаку в приміщеннях усіх секцій не перевищував ГДК.

Рис. 2 Динаміка вмісту аміаку в повітрі контрольної і дослідних секцій протягом періоду утримання індичок: - контроль; - дослід 1 (О₃); - дослід 2 (УФВ)

Таблиця 1. Стан оперення, частота та ступінь ураження скакальних суглобів індичок, частота і ступінь ураження підошов ніг підодерматитами

Огляд птахів наприкінці експериментального періоду засвідчив, що забрудненість їхнього оперення в усіх секціях була незначною. Її оцінювали в середньому в 1 бал (невисокий ступінь забруднення). В жодному із варіантів також не було відмічено птахів з ураженнями колінних (скакальних) суглобів та підодерматитами (табл. 1).

Не відмічено вірогідних відмінностей між групами і за збереженістю та основними продуктивними показниками індичок (табл. 2). Ті ж незначні відмінності, що спостерігалися, не пов'язані з якістю підстилки і є статистично невірогідні.

Про відсутність значних переваг у випадку застосування нової підстилки, зокрема у разі вирощування курчат-бройлерів, вказують і М. Oliveira зі співавторами [9] та U. Yamak зі співавторами [11]. Даних щодо продуктивних показників за утримання індиків батьківського стада на новій і регенерованій підстилці знайдено не було, що також, вірогідно, свідчить про недостатню вивченість цього питання.

Таблиця 2. Основні продуктивні показники індичок за їх утримання на свіжій і регенерованій підстилці

Економічна ефективність застосування регенерованої підстилки порівняно зі свіжою залежала як від витрат, пов'язаних із придбанням, транспортуванням та підготовкою підстилки до використання (табл. 3), так і від продуктивних показників птиці за безпосереднього використання різних видів підстилки (див. табл. 2).

Таблиця 3 Витрати, пов'язані з придбанням різних видів підстилки та підготовкою їх до використання

Таблиця 4. Економічні показники у разі застосування різних видів підстилки