Вплив безрозплідного періоду та заміни маток на прояв мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»

Вплив безрозплідного періоду та заміни маток на прояв мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях

Єфіменко Т.М., канд. біол. наук,

Односум Г.В., канд. вет. наук,

Воробій О.А., Коваленко І.А.

На бджолиних сім'ях, уражених мішечкуватим розплодом, перевірена ефективність: 1) заміни маток; 2) безрозплідного періоду на термін виведення нових маток (>30 діб); 3) безрозплідного періоду на термін ізоляції маток в кліточки (15 діб). Встановлено, що заміна в сім'ях маток і створення безрозплідного періоду на 15 діб не оздоровили сім'ї за мішечкуватого розплоду. Створення безрозплідного періоду на термін виведення нових маток (> 30 діб) за умови переселення сімей після виходу розплоду на чисті стільники в продезінфіковані вулики дозволило оздоровити сім'ї (3 сім'ї в 2022 р.) за мішечкуватого розплоду і не отримати жодного ефекту (7 сімей 2023 р.) без переселення сімей на чисті стільники.

Ключові слова: мішечкуватий розплід, заміна, ізоляція, вилучення маток, безрозплідний період.

The influence of infertile period and replacement of queens on the sacbrood disease manifestation in bee colonies

Yefimenko T.M., Odnosum H.V., Vorobiy O.A., Kovalenko I.A.

Introduction. Sacbrood disease (Sacculisato contagiosa larvae, Sacbrood virus (SBV) - viral disease of honey bee brood. Since antiviral drugs are not effective at sacbrood disease, the approbation of technological methods is relevant, namely: the possibility of bee health improvement by creating of an infertile period (for 15 and 30 days) and queen replacement.

The goal of the work. To determine the influence of an artificially created infertile period and queen replacement on the manifestation of sacbrood disease in bee colonies suffering from sacbrood virus.

Materials and methods of research. Experiments were carried out in 2022 and 2023 on 14 bee colonies of the Ukrainian steppe breed, in which during the last 3 years the manifestation of sacbrood disease was observed.

Results of research. It was established that the replacement of queens in colonies (2022) and the creation of infertile period for 15 days (2023) did not improve the health of bee colonies with sacbrood disease. The creation of infertile period for the period of new queens rearing (> 30 days), provided that colonies are relocated to disinfected hives after releasing brood on clean honeycombs (2022), allowed to improve the health of colonies (3 colonies in 2022) with sacbrood and to obtain no effect (7 colonies in 2023) without relocating colonies to clean honeycombs.

Discussion of results. The technological method "Infertile period for the period of a new queen rearing " showed a health improvement effect if bee colonies with sacbrood were relocated to clean honeycombs in disinfected hives, i.e. it is effective if the source of infection is removed. Given that isolation of queens for 15 days did not have a healing effect, it can be assumed that, in addition to the horizontal (oral) pathway of transmission of the pathogen, there is also a vertical (through the queen and drones) in the case of sacbrood, as it was detected in the reproductive tissues of queens and drones.

Conclusions and prospects for further research. Queen bee replacement, artificial creation infertile period in bee colonies during the active period of development (isolation of the queen in cages or complete removal of the queen) for the recovery of bees with sacbrood (without additional measures such as replacement of honeycombs and disinfection of hives) is not a sufficiently effective measure for the recovery of bees with sacbrood.

Key words: sacbrood, changing, isolation, queen extraction, infertile period.

Вступ

Мішечкуватий розплід (Sacculisato contagiosa larvae, Sacbrood virus (SBV) - вірусне, повсюдно поширене, захворювання розплоду медоносних бджіл (Wei et al., 2022). Захворювання проявляється в основному на стадії передлялечки. Личинки втрачають блиск і сегментацію, їхні внутрішні органи розпадаються і стають водянистими. Личинка нагадує мішечок з рідиною. На початку захворювання личинки жовтуватого кольору, потім світло-коричневого і під кінець стають сіро-коричневими. Кутикула мертвих личинок ціла, але зморщується; мертві личинки легко видаляються з комірок. Мертвий розплід не має гнилісного запаху, якщо не супроводжується бактеріальними хворобами розплоду. За мішечкуватого розплоду розплід має строкатий вигляд. В окремі роки мішечкуватий розплід завдає суттєвих економічних збитків бджолярським господарствам. Часто провокує загострення вірусних захворювань у бджіл високий ступінь їх інвазії кліщем Var- roa destructor та мікроспоридіями Nosema apis і Nosema ceranae (Allen, Ball, 1996; Grabensteiner et al., 2001; Martin, 2001; Berthoud et al., 2010; Carreck et al., 2010; Roy et al., 2015; Luis et al., 2020).

Проти вірусних захворювань імаго бджіл та розплоду рекомендують антивірусні препарати природного походження чи хімічного синтезу: лозеваль, ізатізон, рибонуклеазу, ендо- нуклеазу, препарати, що містять ремантадину гідрохлорид, аскорбінову кислоту, екстракт часнику, амінокислоти, вітаміни групи А, В, глюкозу тощо (Алексеенко и др., 1991; URL: https:// uk.domesticfutures.com/izatizon-dlya-pchel- instruktsiya-58; URL: https://kievbee.com.ua/ product/lozeval/). Однак, мішечкуватий розплід практично не піддається лікуванню природними засобами (рослинними екстрактами) чи ветеринарними препаратами для бджільництва (Єфі- менко та ін., 2021-а, 2021-б), а тому апробація технологічних прийомів, направлених на оздоровлення бджолиних сімей за вірусних захворювань розплоду є актуальною задачею.

Мета роботи. Визначити вплив штучно-створеного безрозплідного періоду та заміни матки на прояв мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях, хворих на мішечкуватий розплід.

Виходячи з мети, ми визначали вплив на прояв мішечкуватого розплоду: 1) заміни в бджолиних сім'ях маток; 2) безрозплідного періоду на термін виведення нових маток (більше 30 діб) після вилучення з хворих сімей маток; 3) безрозплідного періоду на термін ізоляції маток в кліточки (15 діб).

Матеріали і методи досліджень. Досліди проведені в 2022 і 2023 рр. за природних умов на 14-ти бджолиних сім'ях української степової породи, в яких протягом 3-х останніх років спостерігається прояв у різному ступені мішечкуватого розплоду. Пасіка утримується лабораторією технологічних та спеціальних засобів профілактики захворювань бджіл на території ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (Київ, вул. Заболотного, 19).

Безрозплідний період -- стан бджолиної сім'ї, коли в ній відсутній розплід (природний стан - взимку, що в Україні триває з листопада до середини січня), а штучно-створений -- влітку, який створюється шляхом вилучення маток з сімей чи ізоляції їх в кліточки в період інтенсивного розмноження бджіл.

Визначення впливу «Безрозплідного періоду на термін виведення нових маток» (> 30 діб) на прояв мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях відбувалось шляхом вилучення з хворих сімей маток. Окрім того, визначався вплив на перебіг мішечкуватого розплоду заміни в хворих сім'ях маток відразу після їх вилучення. Визначався також ефект за мішечкуватого розплоду від ізоляції маток в кліточки терміном на 15 діб.

Дослід в 2022 р. проведено за схемою: варіант 1. Сім'ї з повним вилученням маток, коли сім'я виводить самостійно матку (3 сім'ї); варіант 2. Сім'ї без вилучення маток (6 сімей) (контроль); варіант 3. Заміна маток (5 сімей).

Дослід в 2023 р. проведено за наступною схемою: варіант 1. Повне вилучення маток, коли сім'я виводить самостійно матку (7 сімей); варіант 2. Ізоляція маток в кліточки на 15 діб (7 сімей).

Результати досліджень

Результати досліду, проведеного влітку 2022 р., з визначення впливу «Безрозплідного періоду на термін виведення маток» та заміни маток в хворих сім'ях на нові на прояв мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях представлені в табл. 1.

Встановлено, що вилучення з хворих сімей маток (тобто, створення у хворих сім'ях «Безрозплідного періоду на термін виведення нових маток» - > 30 діб) та переселення бджіл після виходу розплоду на чисті стільники в продезінфіковані вулики дозволило оздоровити бджолині сім'ї за мішечкуватого розплоду. Це проявилось в тому, що розплід від виведених в хворих сім'ях маток був суцільним і не мав хворих личинок до вересня 2022 р. (період, по який вели спостереження) (варіант 2, таблиця 1).

В сім'ях, де старих маток міняли на нові в день вилучення з хворих сімей (варіант 3) не спостерігали оздоровлення бджіл за мішечкуватого розплоду. Це проявилось в тому, що розплід від підсаджених у хворі сім'ї маток був строкатим, в ньому були присутні хворі личинки в такому ж ступені ураження, як і в контролі (варіант 1, таблиця 1) до вересня 2022 р. (період, по який вели спостереження).

Таблиця 1

Вплив безрозплідного періоду (на термін виведення нових маток - > 30 діб) (3 сім'ї) та заміни старих маток на нові (5 сімей) на перебіг мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях (29.07-02.09.2022 р.)

Примітки:

* - спостереження проводились до середини жовтня (припинення яйцекладки матками); ** - дата вилучення і заміни маток;

А - переселення бджіл на чисті стільники в продезінфіковані вулики;

+ - слабкий ступінь ураження гнильцем (до 10 личинок на стільник);

++ - середній ступінь ураження гнильцем (10-50 личинок на стільник);

+++ - сильний ступінь ураження гнильцем (понад 50 личинок на стільник).

безрозплідний заміна матка бджолиний

Таблиця 2

Вплив безрозплідного періоду тривалістю 15 та > 30 діб на перебіг мішечкуватого розплоду в бджолиних сім'ях (26.06-25.09.2023 р.)

Результати досліду, проведеного влітку 2023 р., з визначення впливу короткочасного (15 діб) та тривалого (> 30 діб), безрозплідного періоду, що досягався ізоляцією маток в кліточки та вилучення маток з хворих на мішечкуватий розплід сімей, відповідно, представлені в таблиці 2.

Встановлено, що ізоляція маток в кліточки на 15 діб - не була дієвим технологічним прийомом, здатним оздоровити бджолині сім'ї за мішечкуватого розплоду. Після поновлення відкладання яєць матками ступінь ураження бджіл мішечкуватим розплодом не зменшився порівняно з тим, як це було до їх ізоляції (варіант 1, таблиця 2).

Не удалося оздоровити також сім'ї після довгого безрозплідного періоду (> 30 діб), що створювався вилученням з хворих сімей маток, під час якого бджолині сім'ї виводили нових маток. З появою розплоду від молодих маток проявився в різному ступені мішечкуватий розплід (варіант 2, таблиця 2). Необхідно зауважити, що період початку яйцекладки матками в обох варіантах припав на відсутність активного медозбору в місцевості розташування пасіки, що, як відомо, стимулює прояв захворювань розплоду.

Обговорення результатів. Дані 2023 р. (табл. 2) не співпадають з результатами, що ми отримали на трьох сім'ях у 2022 р. (табл. 1) та в попередні роки за аскосферозу та мішечкуватого розплоду (Єфіменко та ін., 2018; 2019-а, 2019-б, 2021-а, 2021-б), де, окрім застосування безрозплідного періоду на термін виведення маток, бджолині сім'ї після виходу розплоду переселяли на нові стільники та в продезінфіковані вулики, а отже попередньо можна зробити висновок, що цей технологічний прийом (безрозплідний період) може бути ефективним за умови вилучення джерела інфекції - стільників, де був хворий розплід, та дезінфекції вуликів. Не можна також не враховувати можливість окрім горизонтального (перорального) шляху передачі збудника мішечкуватого розплоду, також і вертикального (через матку і трутнів), які за даними літератури можливі у бджіл (Chen, Siede, 2007; De Miranda et al., 2011; Beaurepaire et al., 2020; Jin et al., 2020), про що свідчить присутність збудників в репродуктивних тканинах маток і трутнів (Prodelalova et al., 2019; Phokasem et al., 2021). Всі ці питання потребують подальшого дослідження.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Заміна матки, штучне створення безрозплідного періоду в бджолиних сім'ях в активний період розвитку (ізоляція матки в кліточки чи повне її вилучення) для оздоровлення бджіл за мішечкуватого розплоду (без додаткових заходів, таких як заміна стільників і дезінфекція вуликів) не завжди є достатнім дієвим заходом для оздоровлення бджіл за мішечкуватого розплоду, а отже безрозплідний період - не є універсальним оздоровчим заходом за захворювань розплоду, зокрема вірусної природи, для яких відомий вертикальний шлях передачі (через матку і трутня).

В наступні роки планується перевірити ефективність за мішечкуватого розплоду у бджіл «Безрозплідного періоду на термін виведення нових маток» в поєднанні з дезінфекцією вуликів та вилученням стільників. Дослідити можливість статевого шляху передачі збудника мішечкуватого розплоду у бджіл.

Список літератури

Алексеенко Ф. М., Ревенок В. А., Чепурко М. А. Справочник по болезням и вредителям пчел. 2 изд. Киев: Урожай, 1991.240 с.

Єфіменко Т. М., Односум Г. В., Воробій О. А. Перебіг мішечкуватого розплоду за створення в бджолиних сім'ях безрозплідного періоду порівняно з обробленням сімей витяжками з евкаліпту і деревію та засобами-ана- логами. Бджільництво України. 2021-а. № 6. С. 18-24. DOI: 10.46913/beekeepingjournal.2021.6.00.

Єфіменко Т. М., Односум Г. В., Міндіашвілі Н. Ш., Нікі- тіна О. М., Постоєнко Г. В., Воробій О. А. Перебіг мішечкуватого розплоду за створення в бджолиних сім'ях безрозплідного періоду порівняно із застосуванням про- біотика «Апінорміну», нано-розмірного церію діоксиду, препарату рослинного походження «Ні Ну На». Бджільництво України. 2021-б. № 7. С. 16-20. DOI: 10.46913/ beekeepingjournal.2021.7.00.

Єфіменко Т. М., Постоєнко В. О., Воробій О. А., Односум Г. В., Пащенко А. Г., Каплуненко В. Ефективність нано- аквахелатного комплексу у безрозплідний період за аскос- ферозу бджіл. Тваринництво України. 2018. № 6. С. 18-22.

Єфіменко Т. М., Постоєнко В. О., Односум Г. В., Воробій О. А. Безрозплідний період - самодостатній та допоміжний технологічний прийом для лікування аскос- ферозу у бджіл. Бджільництво України: нове у науці та практиці: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», 16 травня 2019 р. Київ: Експо- Друк. 2019-а. С. 18-19.

Єфіменко Т. М., Постоєнко В. О., Односум Г. В., Воробій О. А. Безрозплідний період - для лікування аскосфе- розу у бджіл. Пасіка. 2019-б. № 8. С. 12-13.

Ізатизон для бджіл: інструкція. URL: https://uk.domes- ticfutures.com/izatizon-dlya-pchel-instruktsiya-58

Ліки для бджіл. Лозеваль: інструкція по застосуванню. URL: https://kievbee.com.ua/product/lozeval/

Allen M., Ball B. The incidence and world distribution of honey bee viruses. Bee World. 1996. 77:141-162.

Beaurepaire A., Piot N., Doublet V., Antunez K., Campbell E., Chantawannakul P, Chejanovsky N., Gajda A., Heer- man M., Panziera D. Diversity and global distribution of viruses of the western honey bee, Apis mellifera. Insects. 2020. № 11(4). Р. 239. DOI: 10.3390/insects11040239.

Berthoud H., Imdorf A., Haueter M., Radloff S., Neumann P Virus infections and winter losses of honey bee colonies (Apis mellifera). J. Apic. Res. 2010. 49:60-65.

Carreck N. L., Ball B. V., Martin S. J. Honey bee colony collapse and changes in viral prevalence associated with Varroa destructor. J. Apic. Res. 2010. 49:93-94.

Chen Y. P, Siede R. Honey bee viruses. Adv. Virus Res. 2007. № 70. P 33-80. DOI: 10.1016/S0065-3527(07)70002-7.

De Miranda J. R., Gauthier L., Ribiere M., Chen Y. P Honey bee viruses and their effects on bee and colony health. Honey Bee Colony Health: Challenges and Sustainable Solution. CRC Press Taylor & Francis Group; Boca Raton. 2011. P 71-102.

Grabensteiner E., Ritter W., Carter M., Davison S., Pech- hacker H., Kolodziejek J., Boecking O., Derakhshifar I., Moos- beckhofer R., Licek E., Nowotny N. Sacbrood virus of the honeybee (Apis mellifera): Rapid Identification and Phylogenetic Analysis Using Reverse Transcription-PCR. Clinical and Vaccine Immunology. 2001.8:93-104.

Jin L., Mehmood S., Zhang G., Song Y., Su S., Huang S., Huang H., Zhang Y., Geng H., Huang W. Visualizing sac- brood virus of honey bees via transformation and coupling with enhanced green fluorescent protein. Viruses. 2020. № 12. P 224.

Luis A. R., Yadro C. A., Invernizzi С., Branchiccela B., Pineiro A., Morfi A. P, Zunino P, Antunez K. Nosema cer- anae and RNA viruses in honey bee populations of Cuba. Journal of Apicultural Research. 2020. 59:468-471. DOI: 10.1080/00218839.2020.1749451.

Martin S. J. The role of Varroa and viral pathogens in the collapse of honeybee colonies: a modelling approach. J. Appl. Ecol. 2001.38:1082-1093.

Phokasem P, Wang L. H., Panjad P, Tang Y. J., Li J. L., Chantawannakul P Differential viral distribution patterns in reproductive tissues of Apis mellifera and Apis cerana drones. Front. Vet. Sci. 2021. № 8. P 608-700. DOI: 10.3389/ fvets.2021.608700.

Prodelalova J., Moutelikova R., Titera D. Multiple virus infections in Western honeybee (Apis mellifera L.) ejaculate used for instrumental insemination. Viruses. 2019. № 11. P 306. DOI: 10.3390/v11040306.

Roy C., Vidal-Naquet N., Provost B. A. Severe sacbrood virus outbreak in a honeybee (Apis mellifera L.) colony: a case report. Veterinarni Medicina. 2015. 60(6):330-335. DOI: 10.17221/8248-VETMED.

Wei R., Cao L., Feng Y., Chen Y., Chen G., Zheng H. Sacbrood Virus: A Growing Threat to Honeybees and Wild Pollinators. Viruses. 2022. № 14. P 1871. DOI: 10.3390/v14091871.

References

Alekseenko, F M., Revenok, V. A., & Chepurko, M. A. (1991). Spravochnik po boleznyam i vreditelyam pchel [Honey Bee diseases and pests handbook]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

Allen, M., & Ball, B. (1996). The incidence and world distribution of honey bee viruses. Bee World, 77, рр. 141-162.

Beaurepaire, A., Piot, N., Doublet, V., Antunez, K., Campbell, E., Chantawannakul, P, Chejanovsky, N., Gajda, A., Heerman, M., &... Panziera, D. (2020). Diversity and global distribution of viruses of the western honey bee, Apis mellifera. Insects, 11(4), р. 239. DOI: 10.3390/insects11040239

Berthoud, H., Imdorf, A., Haueter, M., Radloff, S., & Neumann, P (2010). Virus infections and winter losses of honey bee colonies (Apis mellifera). J. Apic. Res, 49, рр. 60-65.

Carreck, N. L., Ball, B. V., & Martin, S. J. (2010). Honey bee colony collapse and changes in viral prevalence associated with Varroa destructor. J. Apic. Res, 49, рр. 93-94.

Chen, Y. P, & Siede, R. (2007). Honey bee viruses. Adv. Virus Res, 70, рр. 33-80. DOI: 10.1016/S0065-3527(07)70002-7

De Miranda, J. R., Gauthier, L., Ribiere, M., & Chen, Y. P (2011). Honey bee viruses and their effects on bee and colony health. Honey Bee Colony Health: Challenges and Sustainable Solution. CRC Press Taylor & Francis Group; Boca Raton, рр. 71-102.

Grabensteiner, E., Ritter, W., Carter, M., Davison, S., Pech- hacker, H., Kolodziejek, J., Boecking, O., Derakhshifar, I., Moosbeckhofer, R., Licek, E., & Nowotny, N. (2001). Sacbrood virus of the honeybee (Apis mellifera): Rapid Identification and Phylogenetic Analysis Using Reverse Transcription-PCR. Clinical and Vaccine Immunology, 8(93), рр. 104.

Yefimenko, T. M., Postoienko, V. O., Odnosum, H. V., & Vorobii, O. A. (2019-b). Bezrozplidnyi period - dlia likuvannia askosferozu u bdzhil [Treatment of bees from ascospherosis with an infertile period]. Pasika, 8, рр. 12-13 [in Ukrainian].

Izatyzon dlia bdzhil: instruktsiia [Izatizon for bees: instructions]. Retrieved from: https://uk.domesticfutures. com/izatizon-dlya-pchel-instruktsiya-58 [in Ukrainian].

Jin, L., Mehmood, S., Zhang, G., Song, Y., Su, S., Huang, S., Huang, H., Zhang, Y., Geng, H., & Huang, W. (2020). Visualizing sacbrood virus of honey bees via transformation and coupling with enhanced green fluorescent protein. Viruses, 12, р. 224.

Liky dlia bdzhil. Lozeval: instruktsiia po zastosuvanniu [Medicine for bees. Lozeval: instructions]. Retrieved from: https://kievbee.com.ua/product/lozeval/ [in Ukrainian].

Luis, A. R., Yadro, C. A., Invernizzi, С., Branchiccela, B., Pineiro, A., Morfi, A. P, Zunino, R, & Antunez, K. (2020). Nosema ceranae and RNA viruses in honey bee populations of Cuba. Journal of Apicultural Research, 59, рр. 468-471. DOI: 10.1080/00218839.2020.1749451

Martin, S. J. (2001). The role of Varroa and viral pathogens in the collapse of honeybee colonies: a modelling approach. J. Appl. Ecol, 38, рр. 1082-1093.

Phokasem, P, Wang, L. H., Panjad, P, Tang, Y. J., Li, J. L., & Chantawannakul, P (2021). Differential viral distribution patterns in reproductive tissues of Apis mellifera and Apis cerana drones. Front. Vet. Sci, 8, рр. 608-700. DOI: 10.3389/ fvets.2021.608700

Prodelalova, J., Moutelikova, R., & Titera, D. (2019). Multiple virus infections in Western honeybee (Apis mellifera L.) ejaculate used for instrumental insemination. Viruses, 11(4), р. 306. DOI: 10.3390/v11040306

Roy, C., Vidal-Naquet, N., & Provost, B. A. (2015). Severe sacbrood virus outbreak in a honeybee (Apis mellifera L.) colony: a case report. Veterinarni Medicina, 60(6), рр. 330-335. DOI: 10.17221/8248-VETMED

Wei, R., Cao, L., Feng, Y., Chen, Y., Chen, G., & Zheng, H. (2022). Sacbrood Virus: A Growing Threat to Honeybees and Wild Pollinators. Viruses, 14, р. 1871. DOI: 10.3390/ v14091871

Yefimenko, T. M., Odnosum, H. V., & Vorobii, O. A. (2021-a). Perebih mishechkuvatoho rozplodu za stvorennia v bdzholynykh simiakh bezrozplidnoho periodu porivniano z obroblenniam simei vytiazhkamy z evkaliptu i dereviiu ta zasobamy-analohamy [The sacbrood disease flow during infertile period creation in bee colonies compared to the treated bee colonies with extracts from eucalyptus and yarrow and analogues]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 6, рр. 18-24. DOI: 10.46913/beekeepingjournal.2021.6.00 [in Ukrainian].

Yefimenko, T. M., Odnosum, H. V., Mindiashvili,N.Sh.,Nikitina,O.M.,Postoienko,H.V.,&Vorobii,O.A. (2021-b). Perebih mishechkuvatoho rozplodu za stvorennia v bdzholynykh simiakh bezrozplidnoho periodu porivniano iz zastosuvanniam probiotyka «Apinorminu», nano-rozmirnoho tseriiu dioksydu, preparatu roslynnoho pokhodzhennia «Ni Nu Na» [The sacbrood disease flow during infertile period creation in bee colonies compared to the use of the probiotic «Apinormin», nano-sized cerium dioxide, the herbal preparation «Ni Nu Na»]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 7, рр. 16-20. DOI 10.46913/beekeepingjournal.2021.7.00 [in Ukrainian].

Yefimenko, T. M., Postoienko, V. O., Odnosum, H. V., & Vorobii, O. A. (2019-a). Bezrozplidnyi period - samodostatnii ta dopomizhnyi tekhnolohichnyi pryiom dlia likuvannia askosferozu u bdzhil [The infertile period is a self-sufficient and auxiliary technological treatment technique of bees from ascospherosis]. Bdzhilnytstvo Ukrainy: nove u nautsi ta praktytsi [Beekeeping of Ukraine: new in science and practice: materials of scientific and practical conference with international participation]: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu, m. Kyiv, NNTs «Instytut bdzhilnytstva im. PI. Prokopovycha», 16 travnia 2019 r. Kyiv: Ekspo-Druk [in Ukrainian].

Yefimenko, T. M., Postoienko, V. O., Vorobii, O. A., Odnosum, H. V., Pashchenko, A. H., & Kaplunenko, V. (2018). Efektyvnist nanoakvakhelatnoho kompleksu u bezrozplidnyi period za askosferozu bdzhil [Effectiveness of the nanoaquachelate complex in the infertile period of bees during ascospherosis]. Tvarynnytstvo Ukrainy, 6, рр. 18-22 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru