Індикація збудників інфекційних хвороб бджіл в продуктах бджільництва
Визначення ветеринарно-санітарної якості та безпеки меду в контексті вирішення проблеми екологічної чистоти продуктів харчування людини. Аналіз стільникового меду та перги - обов'язкова вимога при дослідженні наявності збудників інфекційних хвороб бджіл.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.05.2024 |
Размер файла | 24,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Індикація збудників інфекційних хвороб бджіл в продуктах бджільництва
Руденко Є.В., д-р вет. наук, проф., чл.-кор. НААН,
Маслій І.Г., канд. вет. наук, старш. наук. співроб.,
Камишан Н.В.,
Інститут тваринництва НААН, смт. Кулиничі, Харківська обл., Україна
Великих збитків бджільництву завдають хвороби бджіл, серед яких значне місце посідають інфекційні. Визначення і оцінка ветеринарно-санітарної якості та безпеки меду є одним із важливих аспектів у вирішенні проблеми щодо екологічної чистоти продуктів харчування людини та годівлі бджіл. Дослідження меду, в першу чергу стільникового, може допомогти на ранніх стадіях виявити інфекційні хвороби та запобігти їх поширенню. Спираючись на результати досліджень рекомендуємо встановити обов'язковою вимогою аналіз стільникового меду та перги, якими поповнюються кормові запаси у гнізді бджіл перед зимівлею на наявність збудників інфекційних хвороб комах.
Ключові слова: мед, перга, інфекційні хвороби бджіл, індикація збудників, аналіз кормів.
INDICATION OF CAUSES OF INFECTIOUS DISEASES OF BEES IN BEEKEEPING PRODUCTS
Rudenko E. V., Maslii I. G., Kamyshan N. V.
Introduction. Determination and evaluation of the veterinary and sanitary quality and safety of honey is one of the important aspects in solving the problem of environmental cleanliness of human food and bee feeding. Studying honey, primarily honeycomb, can help detect infectious diseases in the early stages and prevent their spread.
The goal of the work is to examine honey, pollen and pollen for the presence of pathogens of bee infectious diseases.
Materials and methods of research. The work was performed in the laboratory of molecular genetic and physico-biochemical research of IT of the National Academy of Sciences within the framework of the Testing Center during 2020-2021. Samples of commercial and honeycomb honey, as well as perga, were examined for: the presence of Enterobacteriaceae, Escherichia coli bacteria, salmonella, yeast and mold, mesophilic aerobic and facultatively anaerobic microorganisms, causative agents of bee infectious diseases.
Results of research and discussion. It was established that the amount of MAFAnM in commercial honey ranged from 50 to 6.7x103 CFU/g. Enterobacteriaceae, Escherichia coli and molds were detected in an amount of no more than 10 CFU/g. No human-pathogenic microorganisms, in particular Salmonella bacteria, were found in any sample.
It was established that the indicators of the amount of MAFAnM in honeycomb honey and perze significantly exceeded the similar indicators of commercial honey. The presence of bee-pathogenic microflora was recorded in samples where MAFAnM values were as high as possible.
Conclusions and prospects for further research. The analysis of the results of research on the microbiological indicators of honey and perga revealed negative trends in general microbial contamination and contamination by certain types of microorganisms, in particular, rot pathogens and pathogenic fungi.
In order to prevent the occurrence and spread of bee diseases, it is necessary to establish microbiological criteria for the safety of honey, to develop methodical approaches to conducting research on beekeeping products, and also to recommend the obligatory introduction of additional analysis of honeycomb honey and perga, which are used to replenish food stocks of bee nests before wintering. for the presence of pathogens of infectious insect diseases. Taking into account the above, the perspective of further research will be the development of modern methods of indicating the causative agents of bee infectious diseases, which will make it possible to shorten the time of conducting laboratory studies of beekeeping products and bees.
Key words: honey, perga, infectious diseases of bees, indication of pathogens, feed analysis.
Вступ
збудник інфекційних хвороб бджола мед перга
Великих збитків бджільництву завдають хвороби бджіл, серед яких значне місце посідають інфекційні. Медова продуктивність таких сімей знижується на 20-80%, а в деяких випадках вони гинуть (Piccini, 2004).
Передача збудників хвороб бджіл у межах однієї сім'ї або окремих пасік пов'язана з виго- дівлею розплоду, очищенням гнізда та тіла бджоли, контактом бджіл-фуражирів із різних сімей на ентомофільних рослинах в процесі збиранні нектару та пилку. Поширенню захворювань бджіл сприяє також втручання людини: зменшення площ посівів ентомофільних культур у містах кочівлі пасік, і як наслідок, підвищення концентрації сімей бджіл на 1 га сільськогосподарських угідь; обмін племінним матеріалом або підсилення та відновлення загиблих сімей за рахунок роїв і маток невідомого походження; перестановка рамок з медом та пергою із хворих сімей у здорові з метою поповнення кормових запасів; недотримання рекомендацій щодо проведення ветеринарно-санітарних заходів на пасіках та діагностичних досліджень щодо наявності збудників основних хвороб (Bogdanov, 2003; Bogdanov, 2004; Goodwin 2005).
Визначення і оцінка ветеринарно-санітарної якості та безпеки меду є одним зі важливих аспектів у вирішенні проблеми щодо екологічної чистоти продуктів харчування людини та годівлі бджіл. Чинниками, що негативно впливають на безпечність та якість меду, є потрапляння ток- сикантів і патогенної для людини та корисних комах мікрофлори із зовнішнього середовища (Руденко, 1999).
Вимоги щодо безпеки та якості меду визначені міжнародним харчовим кодексом (Codex Alimentarius CODEX STAN 12-1981, Rev.2), директивами Ради ЄС 2001/110 (2001), 2001/95, 2081/92, регламентом європейського парламенту і ради ЄС № 178/2002 від 28 січня 2002 р. та іншими документами, на основі яких спеціальна Європейська Комісія по меду розробляє окремі положення щодо продуктів бджільництва.
Важливим питанням є контамінація меду через довкілля, що пов'язано з господарчими порушеннями. За умов реалізації на внутрішньому ринку і експорті меду слід враховувати можливість його контамінації спорами збудників гнильців (американського та європейського), ентеробактеріями. Згідно з ветеринарними вимогами вони віднесені до карантинних хвороб бджіл (Список Б). Продукція, що контамінована цими мікроорганізмами, заборонена до реалізації і може бути повернута або арештована, оскільки становить загрозу поширення збудників серед інших сімей бджіл, а також виникнення алергічних або інших негативних реакцій в організмі людини (Directive 96/23 ЄС 29.04.1996).
Контамінація меду мікроорганізмами може виникати внаслідок розміщення пасік поблизу тваринницьких приміщень, під час збирання бджолами нектару, при відкачуванні із стільників зрілого меду або у процесі його реалізації. Бджоли у пошуку корму відвідують будь-яке джерело цукру, в тому числі господарчі відходи їдалень, ресторанів, кондитерських підприємств та інші. В мед можуть потрапляти мікроорганізми, патогенні для бджіл та людини, або ті, що викликають його псування за рахунок ферментативної діяльності (Маслій, 2015).
Фактори ризику контамінації продуктів патогенною флорою можуть бути знижені тільки за умов ефективної системи контролювання на всіх стадіях - від отримання продукції до потрапляння її до споживання людиною та бджолою.
До інфекційних хвороб бджіл відносяться захворювання розплоду (гнильці: американський, європейський та парагнилець; мікози: аскосфероз, аспергільоз) бактеріози та мікози імаго. При захворюваннях розплід стає строкатий, у комірках стільників знаходяться яйця, личинки різного віку (здорові, хворі та загиблі) і лялечки, що перетворилися на гнилісну масу або кірочки, уражені збудниками. В порожні комірки бджоли закладають пергу та нектар, які забруднюються спорами і стають фактором поширення інфекції у сім'ях, особливо стільники з кормовими запасами (Ступак, 2009). Дослідження меду, в першу чергу стільникового, може допомогти на ранніх стадіях виявити інфекційні хвороби та запобігти їх поширенню.
Мета роботи. Дослідити мед, пилок та пергу на наявність збудників інфекційних хвороб бджіл.
Матеріали і методи досліджень. Роботу виконували у лабораторії молекулярно-генетичних та фізико-біохімічних досліджень ІТ НААН в рамках Випробувального центру упродовж 2020-2021 років. Досліджували зразки товарного меду, які надійшли від ФОП Буніна (Харківська область, Шевченківський р-н, смт Шевченкове - 13 проб), товарного, стільникового та шматочків стільників з пергою зі Святогірської лаври (Донецька обл., м. Свято- гірськ - по 5 проб) на:
- відповідність вимогам ДСТУ 8729:2017, ДСТУ 7074:2009;
- виявлення ентеробактерій згідно з ISO 21528-2:2004;
- виявлення бактерій групи кишкової палички згідно з ГОСТ 30518-97;
- виявлення сальмонели згідно з ДСТУ EN 12824:2004;
- виявлення дріжджів та пліснявих грибів згідно з ДСТУ 8447:2015;
- визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів згідно з ДСТУ 8446:2015.
- наявність збудників бактеріальних хвороб бджіл згідно до «Методичних вказівок по диференційній діагностиці інфекційних хвороб розплоду бджіл», затверджених ДДВМ МінАПК 27.12.1991.
Таблиця 1Показники наявності санітарно-гігієнічної та патогенної мікрофлори у пробах товарного (центробіжного) меду
№ ч/ч |
Виявлені мікроорганізми, КУО/г |
||||||
МАФАнМ |
Ентеробактерії |
БГКП, E. coli |
Плісняві гриби |
Дріжджі |
Salmonella |
||
ФОП Бунін, товарний мед |
|||||||
1 |
50 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
2 |
1x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
20 |
Не виявлено |
|
3 |
1,9x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
4 |
8x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
5 |
2x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
6 |
2,3x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
30 |
Не виявлено |
|
7 |
3,1x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
8 |
6,7x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
30 |
Не виявлено |
|
9 |
5,2x02 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
10 |
2x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
11 |
2x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
30 |
Не виявлено |
|
12 |
3,2x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
13 |
1,2x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
10 |
Не виявлено |
|
Святогірська лавра, товарний мед |
|||||||
14 |
2x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
1,2x102 |
Не виявлено |
|
15 |
2,8x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
2,5x102 |
Не виявлено |
|
16 |
1,3x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
17 |
8x102 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
18 |
1,8x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
80 |
Не виявлено |
Результати досліджень
При дослідженні 18 проб товарного меду, отриманого у смт Шев- ченкове Шевченківського р-ну Харківської області України та м. Святогірськ Донецької обл. визначили кількісний склад мікрофлори товарного меду та наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП), ентеробактерій, пліснявих грибів та дріжджів, а також сальмонел (табл. 1).
Аналізуючи отримані результати досліджень (табл. 1), встановлено, що кількість МАФАнМ становила від 50 до 6,7-103 КУО/г. Ентеробакте- рії, бактерії групи кишкової палички та плісеневі гриби виявлено було у кількості, що не перевищувала 10 КУО/г. Дріжджі виявлено у 38,9% зразків і їх кількість становила від менше 10 КУО/г до 2,5-102 КУО/г. Патогенних мікроорганізмів для людей, зокрема бактерій роду Salmonella, в жодному зразку не виявлено.
З показників мікробіологічної забрудненості досліджуваних зразків стільникового меду та перги, які було отримано у м. Святогірськ Донецької обл., визначено кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів та патогенних для бджіл бактерій (Paeni- bacillus larvae, Paenibacillus alvei) і грибів (Ascos- phaera apis, Aspergillus sp.). Результати наведені у табл. 2
В процесі аналізу отриманих даних встановлено, що показники кількості МАФАнМ у пробах стільникового меду та перги значно перевищували аналогічні у зразках товарного меду та становили від 1,8х103 КУО/г до 1,7х106 КУО/г. У пробах № 1 та № 3, де показники МАФАнМ були максимально високими, реєстрували наявність патогенної для бджіл мікрофлори.
Зокрема, у зразках стільникового меду виявили таких збудників бактеріальних хвороб бджіл, як Paenibacillus larvae, Paenibacillus alvei у кількості 67 та 14, 2,7х103 КУО/г і 40 КУО/г відповідно у зразках № 1 та № 3. Збудників мікозів реєстрували у кількості Ascosph. apis - <10 КУО/г та 1,0х102 КУО/г, Aspergillus sp. - <10 КУО/г в обох зразках.
У пробах перги збудників гнильців та аскос- ферозу було виявлено у всіх зразках, окрім 6, 8 та 10. В цих пробах плісеневі гриби (Aspergillus sp.) були відсутні. Необхідно окремо відмітити негативних факт, що по 20% зразків стільникового меду та перги були уражені пліснявими грибами, зокрема Aspergillus sp., у 100% зразків перги виявили гриб Ascosphaera apis.
Обговорення результатів. Мікробіологічний аналіз меду та перги дозволяє встановити основні ризики та оцінити поширеність патогенних мікроорганізмів у процесі виробництва меду та інших продуктів бджільництва. Забруднення меду у більшості випадків пов'язано з порушеннями санітарних вимог, зокрема, через повітря приміщення, де проходить його обробка та пакування; обладнання, контамінацію у разі змішування різних партій тощо. Проте, наявність збудників інфекційних захворювань бджіл у гнізді (на поверхні тіл та в зобику і кишківнику особин, що виконують функції вигодівлі розплоду, очищення гнізда, також є джерелами контамінації меду і безпосередньо впливають на мікробіологічні показники. Контакт бджіл-фуражирів із різних сімей на ентомофільних рослинах в процесі збиранні нектару та пилку ще більше ускладнює ситуацію.
Висновки та перспективи подальших досліджень
1. Аналіз результатів дослідження меду за мікробіологічними показниками, виявив негативні тенденції загального мікробного забруднення та забруднення окремими видами мікроорганізмів, зокрема збудниками гнильців та патогенними грибами, в першу чергу, стільникового меду та перги.
2. Для запобігання виникнення та поширення хвороб бджіл необхідно встановити мікробіологічні критерії безпеки меду, розробити методологічні підходи щодо проведення бактеріологічних досліджень продуктів бджільництва. Рекомендуємо встановити обов'язковою вимогою аналіз стільникового меду та перги, якими поповнюються кормові запаси у гнізді бджіл перед зимівлею на наявність збудників інфекційних хвороб комах.
Таблиця 2Показники наявності патогенної для бджіл мікрофлори у медові та перзі
№ ч/ч |
МАФАнМ |
Виявлені мікроорганізми, КУО/г |
||||
Paenibac. larvae |
Paenibac. alvei |
Ascosph. apis |
Aspergillus sp. |
|||
Святогірська лавра, стільниковий мед |
||||||
1 |
2,5x105 |
67 |
14 |
<10 |
<10 |
|
2 |
2,4x104 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
Не виявлено |
|
3 |
1,7x106 |
2,7x103 |
40 |
1,0x102 |
<10 |
|
4 |
2,0x103 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
Не виявлено |
|
5 |
2,4x103 |
11 |
<10 |
<10 |
Не виявлено |
|
Святогірська лавра, перга |
||||||
6 |
2,0x104 |
31 |
<10 |
1,3x102 |
Не виявлено |
|
7 |
1,8x104 |
15 |
20 |
3,1x103 |
<10 |
|
8 |
1,6x104 |
23 |
<10 |
38 |
Не виявлено |
|
9 |
1,8x104 |
14 |
90 |
95 |
Не виявлено |
|
10 |
1,8x103 |
<10 |
<10 |
<10 |
<10 |
Враховуючи вищезазначене, перспективою подальших досліджень буде розроблення сучасних методів індикації збудників інфекційних хвороб бджіл, що дасть можливість скоротити терміни проведення лабораторних досліджень продуктів бджільництва та бджіл.
Список літератури
збудник інфекційних хвороб бджола мед перга
Piccini C., Antunez K., Zunino P An approach to the characterization of the honey bee hive bacterial flora. J. apic. Res. 2004. Vol. 33. № 3. P. 101-104.
Bogdanov S., Imdorf A., Charriere J. D., Fluri P, Kile- hemann V. The contaminats of the bee colony. The Swiss example. Swiss Bee Research Centre Agroscope. 2003. 12 p.
Goodwin M. American foulbrood control: the New Zealand approach. Bee World. 2005. Т. 86. № 2. P 44-45.
Bogdanov S., Ruoff K., Persano Oddo L., Physicochemical methods for the characterization of unifloral honeys: a review. Apidologie. 2004. № 35. Р. 4-17.
Руденко Є. В., Маслій І. Г., Немкова С. М. Змішані хвороби бджіл : матеріали наук.-практ. конф. паразитологів, м. Київ. 3-5 листопада 1999. Київ : НАУ. С. 150-154.
Codex Alimentarius CODEX STAN 12-1971, Rev. 2 (2001) Regulation EC 2001/110.
Council Directive of the European Union / Council Directive 2001/110/EC of 20 December 2001 relating to honey. Official Journal of the European Communities. 2002. Vol. L10. Р. 47-52.
On measures to monitor certain substances and residues there of in live animals and animal products / Directive 96/23 ЄС 29.04.1996. Official Journal of the European Communities. 23.5.96 L 125/10-32.
Маслій І. Г., Нємкова С. М., Ступак Л. П., Десятни- кова О. В. Моніторинг хвороб бджіл в Україні. Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. Харків : ННЦ «ІЕКВМ», 2015. Вип. 101. С. 116-121.
Ступак Л. П., Маслій І. Г. Моніторингові дослідження зразків розплоду бджіл на гнильці у лабораторних умовах. Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. Харків : ННЦ «ІЕКВМ», 2009. Вип. 92. С. 471-476.
Мед натуральний. Технічні умови. ДСТУ 4497:2005. Київ: Держспоживстандарт України, 2007.
Мед і продукти бджільництва. Методи визначення кількості мікроорганізмів та підрахування колоній за температури 30 0С. ДСТУ 8729:2017. Київ: Держспоживстандарт України, 2019. 13 с.
Перга. Технічні вимоги. ДСТУ 7074:2009. Київ: Держспоживстандарт України, 2010. 11 с.
Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин - Горизонтальний метод виявлення та підрахунку ентеробактерій (Enterobacteriaceae). ISO 21528-2. Частина 2: Метод підрахунку колоній. Перше видання. 2004. 11 с.
Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества бактерий группы кишечных палочек (колиформные бактерии). ГОСТ 30518-97. Киев : Госстандарт Украины, 2001 г. 13 с.
Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення Salmonella. ДСТУ
EN12824:2004 [на заміну ДСТУ EN 12824:1997, ЮЇ]. Київ: Держспоживстандарт України, 2005. 24 с.
Продукти харчові. Метод визначення дріжджів і пліснявих грибів. ДСТУ 8447:2015. Київ: Держспоживстандарт України, 2016. 14с.
Куцан О. Т., Маслій І. Г., Нємкова С. М., Ступак Л. П., Десятникова О. В. Визначення контамінації меду мікрофлорою, патогенною для бджіл : методичні рекомендації. ННЦ «ІЕКВМ». Утв. ДВФСС Укр. № 1 від 21.12.2012. Вид. офіц. Київ. 2013. 40 с.
Методичні вказівки по диференційній діагностиці інфекційних хвороб розплоду бджіл, затверджені ДДВМ МінАПК 27.12.2001 р.
REFERENCES
Bogdanov, S., Imdorf, A., Charriere, J. D., Fluri, P, & Kile- hemann. V. (2003). The contaminats of the bee colony. The Swiss example. Swiss Bee Research Centre Agroscope.
Bogdanov, S., Ruoff, K., & Persano Oddo, L., (2004). Physico-chemical methods for the characterization of unifloral honeys: a review. Apidologie, 35, 4-17.
Codex Alimentarius CODEX STAN 12-1971, Rev. 2 (2001). Regulation EC 2001/110.
Council Directive of the European Union / Council Directive 2001/110/EC of 20 December 2001 relating to honey. (2002). Official Journal of the European Communities. 10, 47-52.
Goodwin, M. (2005). American foulbrood control: the New Zealand approach. Bee World, 86, 2, 44-45.
Maslii, I. H., Niemkova, S. M., Stupak, L. P, & Desiatnykova, O. V. Monitorynh khvorob bdzhil v Ukraini [Monitoring of bee diseases in Ukraine]. (2015). Veterynarna medytsyna: mizhvid. temat. nauk. zb. Kharkiv: NNTs «IEKVM», 101,116-121 [in Ukrainian].
Med naturalnyi. Tekhnichni umovy [Honey is natural. Specifications]. DSTU 4497:2005: (2007). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Med i produkty bdzhilnytstva. Metody vyznachennia kilkosti mikroorhanizmiv ta pidrakhuvannia kolonii za temperatury 30 0C [Honey and beekeeping products. Methods of determining the number of microorganisms and counting colonies at a temperature of 30 0C]. (2019). DSTU 8729:2017. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Kutsan, O. T., Maslii, I. H., Niemkova, S. M., Stupak, L. P, & Desiatnykova, O. V. Vyznachennia kontaminatsii medu mikrofloroiu, patohennoiu dlia bdzhil [Viznachennya kontaminatsii medu mikrofloroyu, pathogennoyu dlya bdjH]: metodychni rekomendatsii. (2013). NNTs «IEKVM». Utv. DVFSS Ukr. № 1 vid 21.12.2012. Vyd. ofits. Kyiv [in Ukrainian].
Metodychni vkazivky po dyferentsiinii diahnostytsi infektsiinykh khvorob rozplodu bdzhil. [Methodological guidelines for differential diagnosis of infectious diseases of bee brood]. (2001). zatverdzheni DDVM MinAPK 27.12.2001 r. [in Ukrainian].
Mikrobiolohiia kharchovyi produktiv ta kormiv dlia tvaryn - Horyzontalnyi metod vyiavlennia ta pidrakhunku enterobakterii (Enterobacteriaceae) [Microbiology of food products and animal feed - Horizontal method of detection and counting of enterobacteria (Enterobacteriaceae)]. (2004). Chastyna 2: Metod pidrakhunku kolonii. Pershe vydannia. ISO 21528-2. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Mikrobiolohiia kharchovykh produktiv i kormiv dlia tvaryn. Horyzontalnyi metod vyiavlennia Salmonella [Microbiology of food products and animal feed. Horizontal method of detection of Salmonella]. (2005). DSTU EN12824:2004 [na zaminu DSTU EN 12824:1997, IDT]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
On measures to monitor certain substances and residues there of in live animals and animal products / Directive 96/23 ЄС 29.04.1996. Official Journal of the European Communities 23.5.96 L 125/10-32.
Perga. Tehnichni vymogy [Bee bread (Ambrosia). Technical requirements]. (2010). DSTU 7074:2009. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Piccini, C., Antunez, K., & Zunino, P (2004). An approach to the characterization of the honey bee hive bacterial flora. J. apic. Res., 33, 3, 101-104.
Produkti pishchevie. Metodi viyavleniya i opredeleniya kolichestva bakterii gruppi kishechnikh palochek (koliformnie bakterii) [Food products. Methods of detection and determination of the number of bacteria of the coliform group (coli- form bacteria)]. (2001). GOST 30518-97. Kiev: Gosstandart Ukraini [in Russian].
Produkty kharchovi. Metod vyznachennia drizhdzhiv i plisniavykh hrybiv. [Food products. The method of determining yeast and mold fungi]. DSTU 8447:2015. (2016). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Rudenko, Ye. V., Maslii, I. H., & Nemkova, S. M. (1999). Zmishani khvoroby bdzhil [Mixed diseases of bees]: materialy nauk.-prakt. konf. parazytolohiv, m. Kyiv. 3-5 lystopada 1999. Kyiv: NAU [in Ukrainian].
Stupak, L. P, & Maslii, I. H. (2009). Monitorynhovi doslidzhennia zrazkiv rozplodu bdzhil na hnyltsi u laboratornykh umovakh [Monitoring studies of bee brood samples on rotting in laboratory conditions]. Veterynarna medytsyna: mizhvid. temat. nauk. zb. Kharkiv: NNTs «IEKVM», 92, 471-476 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дикі птахи як джерело розповсюдження збудників інфекційних захворювань. Епізоотична ситуація щодо вірусних хвороб серед мігруючих водоплавних птахів у заповіднику "Асканія-Нова"та серед синантропних птахів, які мешкають в птахівничих господарствах.
дипломная работа [489,3 K], добавлен 15.02.2013Видовий склад збудників гельмінтозоонозів у риби, що поступала до лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. Діагностика інвазійних хвороб риби і санітарна оцінка риби при їх виявленні. Органолептичні дослідження риб, уражених гельмінтами.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 19.11.2011Характеристика та роль вірусів як збудників хвороб, їх основні види, розповсюдження, розмноження в клітині і переміщення по рослині. Симптоми та діагностика захворювань рослинних культур, застосування системи заходів проти хвороб зернових культур.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 02.07.2011Вивчення епізоотичної ситуації щодо вароатозу бджіл. Оцінка ураження бджіл за показниками інтенсивності та екстенсивності інвазії. Порівняння застосування варостопу та апістану для лікування вароатозу бджіл. Розрахунок ефективності проведених заходів.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.02.2014Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Життя бджіл, їх зовнішня будова, органи травлення та дихання, нервова система. Відтворення потомства в бджолиних сім'ях. Визначення породного складу бджолиних сімей на пасіках Івано-Франківської та Чернівецької областей. Породи бджіл на Україні.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 03.08.2015Аналіз стану ринку харчової промисловості в Україні. Умови забезпечення рівня достатності споживання продуктів харчування. Фактори, складові механізму та основні проблеми забезпечення продовольчої безпеки держави. Динаміка виробництва овочів і картоплі.
статья [390,3 K], добавлен 19.09.2017Збереження запасних бджолиних маток в зимовий період. Розробка прогресивних систем догляду за бджолами. Наукове забезпечення збільшення обсягів виробництва продуктів бджільництва шляхом удосконалення зимового утримання запасних бджолиних маток.
статья [1,2 M], добавлен 20.08.2013Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Борошниста роса кабачків, суха гниль бульб картоплі, офіобольозна гниль пшениці, іржа вики, тифульоз конюшини, симптоми їх прояву. Біологічні та морфологічні особливості збудників хвороб. Умови розвитку захворювань. Комплекс заходів щодо захисту культур.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 20.05.2014Продуктивність ячменю ярого. Селекційна робота в Миронівському інституті пшениці. Короткостебловість та стійкість сортів ячменю до вилягання. Стійкість сортів ячменю проти збудників хвороб. Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.07.2015Короткі відомості з історії бджільництва на Україні та умови для його успішного розвитку. Продукти, що збирають бджоли з рослин та використання їх в різних галузях народного господарства. Скарби народного фольклору та народні порівняння про бджіл.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 14.10.2010Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.
дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010Розрахунок проектуємої ферми, визначення кількості приміщень. Механізація виробничих процесів: водопостачання, поїння, годування, збирання гною. Розрахунок лінії ветеринарно-санітарної обробки приміщень. Машина для гідроочищення і дезінфекції приміщень.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.01.2011Принципи класифікації захворювань хмелю. Морфологія, поширеність вірусу. Хмельова нематода, ковалики, травневий хрущ. Система заходів захисту хмелю від хвороб. Створення, впровадження стійких до хвороб сортів. Одержання безвірусного посадкового матеріалу.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 14.03.2012Короткі анатомо-топографічні дані легень великої рогатої худоби. Діагностичне значення дослідження органів дихальної системи. Підрахунок загальної кількості еритроцитів. Аналіз симптомів та змін крові при клінічному і лабораторному дослідженні тварини.
курсовая работа [320,8 K], добавлен 25.11.2012Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою кролів при заразних, інвазійних хворобах та патологічних процесах. Ветеринарно-санітарна оцінка і шляхи реалізації м’яса від вимушено забитих кролів. Правила прийому м'яса та інших продуктів забою кролів.
курсовая работа [31,7 K], добавлен 23.03.2017Значення і стан ґрунтів, завдання та шляхи реалізації Національної програми розвитку виробництва продуктів харчування, норми споживання. Використання земельного фонду, посівні площі, урожайність основних сільськогосподарських культур, аналіз стану землі.
реферат [41,9 K], добавлен 20.09.2010Визначення хвороби, економічні збитки від неї, систематика й загальна характеристика збудників. Особливості протікання й клінічного прояву стронгілятозно-параскарозної інвазії коней. Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах.
магистерская работа [355,5 K], добавлен 13.05.2011