Кормова база вирощувальних ставів Херсонського виробничо-експериментального заводу по розведенню молоді частикових риб

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Кормова база вирощувальних ставів Херсонського виробничо-експериментального заводу по розведенню молоді частикових риб

Кутіщев П.С., к.б.н., доцент

Гончарова О.В., к. с-г. н., доцент



Анотація

Проведенні дослідження на базі вирощувальних ставів Херсонського виробничо-експериментального заводу по розведенню молоді частикових риб вказують на нетипову динаміку розвитку компонентів природної кормової бази. Такі аспекти формують низький кормовий потенціал, як наслідок створюють загрозу для забезпечення отримання високоякісного рибопосадкового матеріалу для інтродукції в пониззя Дніпра, що є головним критерієм для адаптаційного періоду у нових умовах існування.

Аналіз результатів рівня розвитку кормових ресурсів протягом вегетаційного періоду свідчить про низькі біомаси фітопланктону по ставам у весняно-літній період, відповідно 0,517 - 2,257 г/м³ і 4,14 - 14,43 г/м³. Восени відзначені надмірні величини більше 60 г/м³ досягаючи максимальних значень 102,54 г/м³. Результати практичних досліджень демонструють, що біомаси зоопланктону вирощувальних ставів дуже різнились, у весняний період інтенсивної вегетації біомаси зоопланктону коливались від 7,83 до 96,37 г/м³. Наприкінці вегетаційного періоду рівень розвитку зоопланктону мав найнижчі показники біомас в порівнянні з весняно-літнім періодом, знизившись до 1,23-14,08 г/м³. Середньосезонна біомаса зообентосу змінювалася в межах від 1,9 г/м² до 5,0 г/м² характеризуючи рівномірну динаміку бентичних організмів на відміну від планктонних, які мали нетипові показники динаміки біомас як протягом вегетаційного періоду так і по ставам.

Результати проведених досліджень свідчать про необхідність стимулювання природної кормової бази за рахунок внесення у низькопродуктивні стави органо-мінеральних добрив у весняно-літній період, зміни стратегії формування складу полікультури у відповідності до продуктивності вирощувальних ставів за рівнем розвитку кормових гідробіонтів.

Основними кормовими об'єктами в рибогосподарських вирощувальних ставах являються макрофіти, фітопланктон, зоопланктон і зообентос. Вони є основними кормовими об'єктами для рослиноїдних коропових видів риб. Життєстійкість личинок і молодших вікових груп визначається рівнем обміну речовин, який відображає умови мешкання і рівень забезпечення кормовою базою риб. Природна кормова база ставів є частиною кормових ресурсів та представляє собою сукупність гідробіонтів, продуктів їх розпаду (детриту), які знаходяться у водоймі і використовуються безпосередньо в якості їжі для гідробіонтів. Враховуючи отриманні результати, відмічено, що основною задачею спеціалістів рибогосподарських підприємств є оптимально та невиснажливо використовувати кормові ресурси з метою трансформації їх у кормову базу ставів шляхом одночасного вирощування різних видів риб - полікультури, використання ущільнених посадок, інтенсифікаційних заходів.

Ключові слова: гідробіологічний режим, рибничі стави, коропові, рибопосадковий матеріал, кормова база ставів.



Annotation

Natural feed base of the growing ponds of the kherson production and experimental plant for breeding of the ordinary fish

Kutishchev P.S., C. Biol. Sci., Ass.e Professor, Honcharova O.V., C. Agricult. Sci., Ass. Professor, Kherson state agrarian and economic university

Conducted research on the basis of the breeding ponds of the Kherson production and experimental plant for breeding of the ordinary fish indicate atypical dynamics of the development of the components of the natural feed base. Such aspects form a low fodder potential, as a result of which they create a threat to ensure obtaining high-quality fish planting material for introduction into the lower Dnipro, which is the main criterion for the adaptation period in new living conditions.

Analysis of the results of the level of development of fodder resources during the growing season indicates low biomass of phytoplankton in ponds in the spring-summer period, respectively 0.517-2.257 g/m³, 4.14-14.43 g/m³. In autumn, excessive values of more than 60 g/m³ were noted, reaching maximum values 102.54 g/m³. The results of practical studies show that the biomass of zooplankton in breeding ponds varied greatly, in the spring period of intensive vegetation, the biomass of zooplankton ranged from 7.83 to 96.37 g/m³. At the end of the growing season, the level of zooplankton development had the lowest biomass indicators compared to the spring-summer period, decreasing to 1.23-14.08 g/m³. The average seasonal biomass of zoobenthos varied from 1.9 g/m² to 5.0 g/m², characterizing the uniform dynamics of benthic organisms, in contrast to planktonic ones, which had atypical indicators of biomass dynamics both during the growing season and after ponds.

The results of the conducted research indicate the need to stimulate the natural fodder base by adding organic-mineral fertilizers to low-productivity ponds in the spring- summer period, changing the strategy of forming the composition of the polyculture in accordance with the productivity of the breeding ponds according to the level of development of fodder hydrobionts.

Macrophytes, phytoplankton, zooplankton and zoobenthos are the main feed objects in fish breeding ponds. They are the main food objects for herbivorous carp species of fish. The viability of larvae and younger age groups is determined by the level of metabolism, which reflects the living conditions and the level of provisioning of the food base of fish. The natural fodder base of ponds is a part of fodder resources and is a collection of hydrobionts, products of their decay (detritus), which are in the reservoir and are used directly as food for hydrobionts. Taking into account the obtained results, it was noted that the main task of specialists of fish farming enterprises is to optimally and tirelessly use feed resources with the aim of transforming them into a fodder base of ponds by simultaneously growing different types of fish - polyculture, using compacted plantings, intensification measures.

Key words: hydrobiological regime, fish ponds, carp, fish planting material, natural fodder base of ponds.



Постановка проблеми

Харчова забезпеченість молоді коропових видів риб у вирощувальних ставах в значному ступені залежить від якісного і кількісного складу кормових гідробіонтів, які утворюючи харчовий ланцюг забезпечують трансформацію енергії на кожному трофічному рівні.

В сучасних умовах Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню частикових риб має різні категорії ставів, в яких сумісно вирощуються коропові види риб. Забезпечення відновлення чисельності частикових видів риб (короп, білий амур, білий та строкатий товстолобики) здійснюється з метою стримування евтрофікації, поповнення запасів водних біоресурсів, збільшення промислу і отримання високоякісної рибної продукції в умовах трансформованого стоку Дніпра.

Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб призначений для виробництва рибопосадкового матеріалу рослиноїдних риб і коропа для зариблення Дніпровсько-Бузької естуарної системи. Розташований на межі V і VI зон рибництва. Загальна ставова площа господарства складає 473,93 га, з них вирощувальної площі 424,3 га. Серед експлуатованих ставів найбільшу площу мають вирощувальні стави 1-го порядку, які складають 45,95%, та вирощувальні стави 2-го порядку - 44,69%. Але кількість і категорія ставів в залежності від планових потреб господарства може змінюватись. Головною задачею господарства являється отримання планової кількості високоякісного рибопосадкового матеріалу при використанні напівінтенсивної технології вирощування, за рахунок природної кормової бази, внесення органо-мінеральних добрив, без застосування годівлі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження присвячені визначенню рівня розвитку природної кормової бази у ставах Херсонського виробничо-експериментального заводу з розведення молоді частикових риб проведені у 2008-2012 рр. В розрізі років середньосезонний рівень біомаси фітопланктону в експериментальних ставах складав 17,1-32,7 г/м³, зоопланктону від 0,78 до 2,17 г/м³, та зообентосу - 0,07-2,85 г/м3, що у цілому можна вважати задовільним при вирощуванні рибопосадкового матеріалу коропових видів риб за умов дефіциту органо-мінеральних добрив [1, 2].

Динаміка біомас харчових гідробіонтів протягом вегетаційного періоду вирощувальних ставів ХВЕЗ свідчить про достатній рівень забезпечення рибопосадкового матеріалу природною кормовою базою, рівень розвитку фітопланктону складав від 18,1 до 31,9 г/м³, зоопланктону від 0,6 до 2,1 г/м³, зообентосу від 0,9 до 5,1 г/м² [3]. Рівень розвитку біомаси фітопланктону протягом 2008-2010 рр. коливався у різних ставах від 9,0 до 24,3 г/м³ при середньосезонному показнику 15,2-18,7 г/м³. Біомаса зоопланктону була у межах від 1,0-34,8 г/м³, зообентосу від 0,0113,83 г/м³, середньосезонний показник відповідно складав 3,8-16,8 г/м³ та 0,12-2,09 г/м³ [4, 5].

Природна кормова база ставів має прямо пропорційний вплив на продуктивність вирощувальних ставів. Серед компонентів кормової бази важливе значення відіграє зоопланктон, його видовий склад, кількісні та якісні показники. У досліджуваних вирощувальних ставах рибгоспу «Рудники» відзначено домінуюче положення гіллястовусих ракоподібних, які переважали як за чисельністю так і за біомасою, особливо на початку вегетаційного періоду. Мінімальні показники біомас зоопланктону не зменшувались нижче 3,35 г/м³. Середньосезонна біомаса зоопланктону за вегетаційний сезон складала 9,14 г/м³ [6]. Одним з дієвих заходів стимулювання розвитку природньої кормової бази є внесення органо-мінеральних добрив, які передусім впливають на автотрофний компонент - фітопланктон, що комплексно формує умови для активного розвитку практично всіх компонентів трофічного ланцюга природної кормової бази риб [7].

Методика проведення досліджень. Відбір гідробіологічних проб води здійснювався впродовж вегетаційного періоду 2021-2022 рр. використовуючи загальноприйняті методики [8, 9]. Проби фітопланктону відбирались в районі джерела водопостачання, водоскиду, прибережної частини ставу і центральній його частині з поверхні води (h - 0,5 м), проби зливались в одну ємкість з якої відбиралась інтегрована проба об'ємом 1 дм³, фіксація проводилась розчином формальдегіду. Згущення проб проводили методом відстоювання у темному місці протягом 15-20 діб шляхом відсифонювання середнього шару води, після чого остаточно замірювали і переносили у менший посуд [10]. Видовий склад визначали за допомогою загальноприйнятих визначників [11-20]. Камеральна обробка проб проводилась за допомогою світлового мікроскопа на лічильній пластині. Біомаса визначалась розрахунково-об'ємним методом [8, 21].

Матеріал для вивчення розвитку зоопланктону здійснювався шляхом проціджування води (50 л) через сітку Джедді з діаметром вхідного кільця - 25 см. Після цього відібраний матеріал фіксувався, а камеральна обробка проб проводилась за допомогою бінокуляра на лічильній пластині. Біомаса визначалась розрахунково-об'ємним методом за середніми об'ємами і встановлених індивідуальних біомас зоопланктонних організмів в залежності від розмірних характеристик з літературних джерел [8, 22]. Якісний склад зоопланктону визначався за допомогою спеціальних визначників [23-28].

Зообентос відбирали за допомогою середньої моделі дночерпача Петерсена з площею захоплення 0,025 м². Організми розбирали на таксономічні групи і визначали видову приналежність [29, 30]. М'який бентос зважували на торсіонних терезах ВТ-500.

Роботи виконувались в межах науково-дослідної держбюджетної тематики «Інноваційна ресурсозберігаюча технологія товарного рибництва як складова продовольчої безпеки України», номер державної реєстрації 0121U109533 (2021-2023 рр.); «Розробка і впровадження інноваційних методів, технологій виробництва продукції рибництва» Державний реєстраційний номер: 0120U101914 (2023-2025).



Виклад основного матеріалу

Важливу роль в житті водойм відіграють такі компоненти біоти як фітопланктон, зоопланктон і зообентос. Розвиток природної кормової бази, її видовий склад, динаміка чисельності і біомаси, здатність задовольнити утворюваною органічною речовиною харчові потреби консументів на кожному трофічному рівні - основні умови отримання високоякісного рибопосадкового матеріалу у ставових рибних господарствах.

Фітопланктон вирощувальних ставів характеризувався значним видовим багатством, загальна кількість видів визначених протягом вегетаційного періоду складала 246 представників. Фітопланктон у ставах являється первинною ланкою трофічного ланцюга і являється кормом як для зоопланктону так і для рослиноїдних риб. У вирощувальних ставах розвиток фітопланктону дуже специфічний і має широкі коливання кількісних і якісних показників. Видовий склад планктонних водоростей насамперед зумовлений комплексом факторів середовища, що переважають у даний час в водоймі - температурними умовами, інтенсифікаційними заходами, інтенсивністю радіації, швидкістю водообміну, одночасного вирощування різних видів риб, використання ущільнених посадок. Але, розвиток планктонних водоростей суттєвим чином залежить від ефективності їх споживання білим і строкатим товстолобиком. Таксономічне різноманіття водоростей свідчить про найбільшу частку представників Chlorophyta протягом всього періоду досліджень відповідно до періоду вегетаційного сезону (таблиця 1).

Весняний фітопланктон характеризувався більшою часткою в кількісному відношенні представників зелених водоростей, коливаючись по ставам від 31 до 50%. Серед домінуючих видів найбільше зустрічались Pediastrum duplex Meyen, Scenedesmus ellipticus Corda, Scenedesmus obtusus Meyen, Schroederia setigera (Schroder) Lemmermann, Pseudopediastrum boryanum (Turpin) E. Hegewald, Pandorina morum (O.F. Muller) Bory, Oocystis lacustris Chodat, Oedogonium sp., Monoraphidium irregulare (G. M. Smith) Komarkova-Legnerova.

На другому місці кількісну частку займали представники відділу синьозелених водоростей (Cyanobacteria), коливаючись по ставам від 3 до 11%. Найбільше зустрічались і мали кількісне домінування Anabaena sphaerica Bornet & Flahault, Merismopedia convolute Brebisson ex Kutzing, Microcystis aeruginosa (Kutzing) Kutzing, Microcystis pulverea (H. C. Wood) Forti, Planktothrix agardhii (Gomont) Anagnostidis & Komarek.

Діатомові водорості (Bacillariophyta) мали другорядне значення коливаючись по ставам від 1 до 3%, окрім ставу №5 де за кількісними показниками вони займали домінуюче місце - 17%. Серед видового складу за кількістю домінували Achnanthidium minutissimum (Kutzing) Czarnecki, Aulacoseira granulata (Ehrenberg) Simonsen, Melosira varians C. Agardh, Navicula radiosa Kutzing, Nitzschia intermedia Hantzsch.

Літній фітопланктон характеризувався інтенсивним розвитком всіх відділів водоростей. Домінуюче значення становили зелені водорості (Chlorophyta) складаючи кількісну частку від 28 до 50%, на другому місці відзначенні діатомові водорості (Bacillariophyta) коливаючись від 10 до 52%, третє місце займали представники синьозелених водоростей (Cyanobacteria) складаючи протягом вегетаційного періоду по різним ставам від 10 до 20%. Слід зазначити, що в літній період у ставах інтенсивно починають розвиватись евгленові водорості (Euglenozoa), кількість представників досягала до 25 видів, займаючи кількісну частку серед інших відділів водоростей від 5 до 10%. Серед видового різноманіття евгленових водоростей найбільше зустрічались Euglena clara Skuja, Euglena granulata (G. A. Klebs) F. Schmitz, Euglena korshikovii Gojdics, Euglena viridis (O.F. Muller) Ehrenberg, Lepocinclis fusiformis (H. J. Carter) Lemmermann, Phacus caudata var. minor Drezepolski, Trachelomonas volvocina (Ehrenberg) Ehrenberg.

В осінньому фітопланктоні збільшилось значення синьозелених водоростей (19-30%) і зелених водоростей (35-51%). Натомість різко зменшилась присутність діатомових водоростей, коливання по ставам за кількістю складало від 10 до 15%. Евгленові водорості мали коливання від 3 до 15%. Загалом оцінюючи кількісне домінування різних груп водоростей по ставам протягом вегетаційного періоду встановлено, що домінуюче положення належить зеленим водоростям (Chlorophyta) - 91%, друге місце належить діатомовим водоростям (Bacillariophyta) - 67%, на третьому місці кількісну частку займають синьозелені водоростті (Cyanobacteria) - 34%, в меншому ступені зустрічались евгленові водорості (Euglenozoa) - 25%. Інші відділи водоростей (Cryptophyta, Miozoa, Ochrophyta, Charophyta) займали мінімальну частку за кількістю коливаючись від 3 до 14%.

Таблиця 1

Видове і таксономічне різноманіття фітопланктону досліджуваних ставів

Відділи	Весна	Літо	Осінь	Всього	Всього видів у всіх ставах
	№4	№5	№9	№10	№11	№16	№2	№9	№10	№11	№12	№15	№16	№1	№3	№14	№15
Cyano-bacteria	3 21	3 9	5 28	2 12	11 46	7 33	2 10	7 18	7 15	5 12	4 15	8 20	6 10	14 зо	10 20	11 28	9 19	32 15	34 14
Bacilla riophyta	1 7	17 49	3 17	3 18	1 4	3 14	2 10	9 23	11 23	12 29	6 23	13 33	31 52	6 13	7 14	6 15	5 10	62 28	67 27
Cryptophyta	1 7	-	2 11	2 12	1 4	1 5	2 10	3 8	2 4	1 2	3 12	2 5	-	-	-	-	1 2	4 2	4 2
Miozoa	-	-	-	-	-	-	-	1 3	-	-	-	-	2 3	1 2	-	-	-	3 1	3 1
Ochrophyta	-	3 9	2 11	3 18	1 4	1 5	2 10	1 3	2 4	1 2	2 8	1 3	2 3	-	1 2	1 3	3 6	12 6	14 6
Charophyta	1 7	1 3	-	-	1 4	1 5	-	2 5	-	-	-	-	-	-	1 2	3 8	1 2	7 3	8 3
Chlorophyta	7 50	11 31	6 33	7 41	9 38	8 38	10 50	11 28	21 45	19 45	11 42	14 35	18 зо	20 43	25 51	18 45	22 46	77 35	91 37
Euglenozoa	1 7	-	-	-	-	-	2 10	5 13	4 9	4 10	-	2 5	1 2	5 11	5 10	1 3	7 15	21 10	25 10
Сума	14 100	35 100	18 100	17 100	24 100	21 100	20 100	39 100	47 100	42 100	26 100	40 100	60 100	46 100	49 100	40 100	48 100	218 100	246 100

Над рискою - кількість видів і внутрішньовидових таксонів даного відділу, під рискою -% від загальної кількості

Оцінюючи динаміку біомас фітопланктону протягом вегетаційного періоду, найбільші показники відзначенні в осінній період (таблиця 2).

Таблиця 2

Динаміка фітопланктону протягом вегетаційного періоду

Станції відбору проб	Біомаса фітопланктону, г/м3	Тип фітопланктону	Структура (%) і біомаса відділів
1	2	3	4
Весна (11-12.05.2021 р.)
Став №4	0,899	Chlrophyta Cyanobacteria Інші	54% (0,482) 39% (0,355) 7% (0,062)
Став №5	1,128	Bacillariophyta Chrlophyta Інші	60% (0,674) 30% (0,339) 10% (0,115)
Став №9	1,467	Cyanobacteria Інші	85% (1,244) 15% (0,223)
Став №10	0,517	Chlorophyta Cyanobacteria Інші	58% (0,300) 22% (0,116) 20% (0,101)
Став №11	2,257	Chlorophyta Інші	87% (1,967) 13% (0,290)
Став №16	0,818	Chlorophyta Інші	67% (0,548) 33% (0,270)
Літо (24.06.2021 р.)
Став №2	0,649	Chlorophyta Інші	75% (0,487) 25% (0,162)
Став №9	9,960	Cyanobacteria Інші	71% (7,119) 29% (2,841)
Став №10	9,251	Euglenozoa Chlorophyta Інші	44% (4,047) 31% (2,897) 25% (2,307)
Став №11	14,430	Chlorophyta Інші	64% (9,253) 36% (5,175)
Став №12	0,797	Chlorophyta Інші	77% (0,612) 23% (0,185)
Став №15	1,680	Bacillariophyta Cyanobacteria Інші	44% (0,741) 33% (0,556) 23% (0,383)
Став №16	4,140	Chlorophyta Bacillariophyta Інші	39% (1,625) 38% (1,565) 23% (0,953)
Осінь (03.09.2021 р.)
Став №1	63,227	Cyanobacteria Інші	61% (38,476) 39% (24,751)
Став №3	23,846	Chlorophyta Cyanobacteria Інші	40% (9,618) 27% (6,444) 33% (7,784)
Став №14	20,031	Bacillariophyta Cyanobacteria Euglenozoa Інші	35% (6,968) 32% (6,380) 28% (5,571) 5% (1,112)
Став №16	102,542	Chlorophyta Cyanobacteria Інші	42% (43,226) 30% (30,597) 28% (28,719)

У ставі №3 і №4 були найменші показники, складаючи відповідно 20,03-23,85 г/м³. Найбільші біомаси фітопланктону відзначені у ставі №16, становлячи 102,54 г/м³. Такі високі біомаси забезпечувались інтенсивним розвитком в цей період зелених і синьозелених водоростей, частка яких відповідно складала 30-42%. Основними домінуючими видами, які формували високі показники, були Aphanizomenon flosaquae Ralfs ex Bornet & Flahault, Microcystis aeruginosa (Kutzing) Kutzing, Merismopedia convolute Brebisson ex Kutzing, Oscillatoria planctonica Woloszynska, Oscillato- ria tenuis C. Agardh ex Gomont, Oocystis lacustris Chodat, Pandorina morum (O.F. Muller) Bory, Pediastrum duplex Meyen, Pseudopediastrum boryanum (Turpin) E. Hegewald, Scenedesmus ellipticus Corda, Scenedesmus obtusus Meyen. Зважаючи на високі біомаси водоростей в осінній період на фоні інтенсивного розвитку відповідних фітопланктонних угрупувань, існує проблема значного невикористаного кормового ресурсу для вирощуємо рибопосадкового матеріалу, що може бути пов'язано з анатомічною будовою зябрового апарату товстолобиків в цей період з огляду на їх відціджу- вальні властивості і розмірним рядом домінуючих видів планктонних водоростей, які ефективно не використовуються в живленні рибопосадко- вим матеріалом, що вимагає додаткових досліджень і уточнень.

Весняний фітопланктон за біомасами по ставам коливався в незначному ступені від 0,81 до 2,26 г/м³.

Найбільша частка за біомасою в цей період належить зеленим водоростям коливаючись від 30 до 87%, другорядне значення завжди мали синьо-зелені водорості, складаючи відповідно від 22 до 85%. В окремих випадках домінуюче положення займали діатомові водорості, досягаючи за біомасою до 60% (став №5).

Біомаси фітопланктону по ставам в літній період дуже різнились. Найменші концентрації фітопланктонних угрупувань відмічені у ставах: №2 (0,5 г/м³), став №12 (0,797 г/м³) і став №15 (1,68 г/м³), що є вкрай низькими показниками для вирощування рибопосадкового матеріалу і вимагає додаткового стимулювання розвитку водоростей як кормового об'єкту за рахунок внесення органо-мінеральних добрив. Інші стави характеризувались середніми значеннями біомаси фітопланктону на рівні 4,14-14,43 г/м³.

Загалом оцінюючи динаміку розвитку фітопланктону у вирощувальних ставах протягом вегетаційного періоду, весняно-літній фітопланктон за біомасами не відповідає нормативним значенням вирощування рибопосадкового матеріалу для даної кліматичної зони півдня України.

Натомість восени біомаси фітопланктону мають надмірні величини більше 60 г/м³ досягаючи максимальних значень 102,54 г/м³ у ставі №16, що з одного боку свідчить про низьку ефективність використання кормової бази споживачами, а з другого боку виникає загроза погіршення екологічного стану і якості води що може призвести до негативних наслідків - евтрофікації і заморних явищ. природний кормовий вирощувальний став риба добриво

Значення зоопланктону в трансформації енергії і біотичному круговороті речовин, що визначають продуктивність водойм, дуже вагоме. Планктонні безхребетні складають основу поживи молоді всіх видів риб, а також являються основою поживи риб зоопланктонофагів, мирні зоопланктоні безхребетні тварини живляться бактеріями, детритом та водоростями. Таким чином, зоопланктон діє як природний бактеріальний фільтр. Він помітно впливає на чисельність фотосинтезуючих водоростей фітопланктону, регулюючи кисневий режим. Зоопланктоні організми - це основний збалансований за показниками вмісту поживних речовин, корм для личинок, молоді та дорослих риб - зоопланктоонофагів, тому їх значення у ставах дуже вагоме з огляду на отримання високоякісного рибопосадкового матеріалу для наступної інтродукції у природні водойми України.

Видовий склад зоопланктону досліджуваних ставів протягом вегетаційного періоду був майже однорідним і налічував 28 представників різних відділів зоопланктону не враховуючи наупліальні форми і яйця зоопланктону (таблиця 3).

Найбільше у складі зоопланктону були присутні коловертки - 12 видів, за ними домінуючу положення займали веслоногі і ракушкові ракоподібні відповідно 10 і 5 екз., найменше зустрічались представники гіллястовусих ракоподібних - 2 екз.

Зустрічаємість представників гіллястовусих ракоподібних протягом сезону (Harpacticus Milne Edwards H., 1840, Diaptomus Westwood 1836, Nauplius), була відмічена у всіх ставах в різній кількості і біомасі. На початку вегетаційного періоду в ставах мали розвиток 13 представників різних відділів зоопланктону, найбільше видів було відмічено в літній період - 26 екз. Наприкінці вегетаційного періоду ракушкові ракоподібні втратили своє значення, в меншому ступені зустрічались веслоногі ракоподібні. На відміну від інших представників зоопланктону від початку до кінця вегетаційного періоду коловертки мали тенденцію до нарощування присутності.

На початку вегетаційного періоду у вирощувальних ставах домінували веслоногі ракоподібні як за кількісними так і за масовими показниками. Найбільшу частку становили Bosmina coregoni P.E. Muller, 1867, Moina macrocopa (Straus, 1820) і Daphnia longispina (O.F. Muller, 1776), займаючи відповідно за біомасою 60,6%, 23,01% і 6,34%. При цьому значну частку за кількісними показниками - 14,0% займали представники коловерток - Polyarthraplatyptera Ehrenberg, 1838, але внаслідок мілких розмірів в біомас займали незначну частку - 0,1%, проте їх присутність має важливе значення при зарибленні ставів личинкою коропових, ротовий апарат яких ще не в змозі захопити крупні форми веслоногих і гіллястовусих ракоподібних.

В літній період інтенсивного розвитку зоопланктону (липень - червень) спостерігався інтенсивний розвиток гіллястовусих ракоподібних, коловерток, веслоногих ракоподібних, наупліальних форм гіллястовусих рачків, але найбільша частка в біомасі належала яйцям зоопланктерів.

Таблиця 3

Видовий склад зоопланктону вирощувальних ставів

Copepoda	Весна	Літо	Осінь
Harpacticus Milne Edwards H., 1840	+	+	+
Diaptomus Westwood, 1836	+	+	+
Nauplius	+	+	+
ROTIFERA
Lecane bulla (Gosse, 1851)		+	+
Brachionus leydigii Cohn, 1862		+	+
Brachionus quadridentatus Hermann, 1783		+	+
Brachionus urceus (Linnaeus, 1758)			+
Mytilina ventralis (Ehrenberg, 1830)		+	+
Philodina citrina Ehrenberg, 1832		+	+
Synchaeta pectinata Ehrenberg 1832		+	+
Polyarthra platyptera Ehrenberg, 1838	+	+	+
Keratella cochlearis (Gosse, 1851)	+		+
Asplanchna priodonta (Gosse, 1850)	+	+	+
Resticula melandocus (Gosse, 1887)		+	+
Filinia longiseta (Ehrenberg, 1834)	+	+	+
CLADOCERA
Polyphemus pediculus (Linnaeus, 1761)		+
Eurycercus lamellatus (O.F. Muller, 1776)		+	+
Bosmina longirostris (O.F. Muller, 1776)	+		+
Bosmina coregoni P.E. Muller, 1867	+	+
Ceriodaphnia quadrangula (O.F.Muller, 1785)	+	+	+
Chydorus sphaericus (O.F. Muller, 1776)	+	+	+
Daphnia longispina (O.F. Muller, 1776)	+	+
Moina macrocopa (Straus, 1820)	+	+
Moina brachiata (Jurine, 1820)			+
Leydigia leydigi (Schodler, 1863)	+	+
OSTRACODA
Candona candida (O.F. Muller, 1776)		+
Notodromas monacha (O.F. Muller, 1776)		+
Cypridopsis vidua O.F. Muller, 1776		+
Dolerocypris sinensis G.O. Sars, 1903		+
Яйця зоопланктону		+

В порівнянні з весняно-літнім періодом, наупліальні форми зоопланктону досягали своїх максимальних показників за чисельністю і біомасою в осінній період, складаючи частку за масовими показниками на рівні 26,6%, а за кількістю - 58,2%. Коловертки майже повністю зникли в літній період, досягаючи за масою 15,6% від загального зоопланктону, восени їх частка скоротилася до 1%. Натомість веслоногі ракоподібні складали найбільшу частку за біомасою - 58,6% за рахунок Bosmina longirostris (O.F. Muller, 1776) - 31,9%, Eurycercus lamellatus (O.F. Muller, 1776) - 16,4%, Chydorus sphaericus (O.F. Muller, 1776) - 10,2%. Біомаси зоопланктону вирощувальних ставів дуже різнились, у весняний період інтенсивної вегетації біомаси зоопланктону коливались від 7,83 до 96,37 г/м³. Такі високі біомаси спричиненні масовим розвитком веслоногих ракоподібних - Bosmina coregoni P.E. Muller, 1867, досягаючи у ставах від 3,96 до 41,07 г/м³ від загальної біомаси (таблиця 4).

Максимальні біомаси зоопланктону відзначені у ставі №16, де наряду з Bosmina coregoni P.E. Muller, 1867 - 41,07 г/м³, високі біомаси мали Moina macrocopa (Straus, 1820) - 16,18 г/м³, Daphnia longispina (O.F. Muller, 1776) - 14,79 г/м³, Harpacticus Milne Edwards H., 1840 - 8,95 г/м³, Diaptomus Westwood, 1836 - 1,59 г/м³.

Протягом літнього періоду, після зариблення ставів личинкою коропових видів риб, концентрація зоопланктону по ставам була більш вирівняною і коливалася від 5,68 до 72,51 г/м³, але все одно мала дуже нетипово високі показники, що являється свідченням високопродуктивних умов існування (гідролого-гідрохімічний режим, гідробіологічний режим, харчова забезпеченість), а з іншого боку - недостатньої кількості ефективних споживачів у вигляді білого і строкатого товстолобика, які в ранньому онтогенезі переважно споживають фітопланктон і зоопланктон.

В липні спостерігається помітне скорочення концентрації зоопланктону на рівні 13,62 г/м³, що яскраво демонструє перехід малька на інтенсивне споживання зоопланктону, але не зважаючи на це - остаточні біомаси залишались на високому рівні. Коливання середніх біомас по ставам коливались від 5,68 до 96,37 г/м³, становлячи в середньому по ставам в літній період - 44,43 г/м³.

Наприкінці вегетаційного періоду рівень розвитку зоопланктону мав найнижчі показники біомас в порівнянні з весняно-літнім періодом знижуючись до 1,23-14,08 г/м³, що притаманно для даного періоду.

Таблиця 4

Біомаса зоопланктону у вирощувальних ставах протягом вегетаційного періоду, г/м³

Видовий склад	Весна	Літо	Осінь
COPEPODA	№10	№11	№16	№5	№9	№10	№11	№12	№15	№2	№1	№14	№3	№8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Harpacticus Millie Edwards Н., 1840	0,38	0,62	8,95		0,21	1,44	0,31		0,82	1,54	0,69	1,06	0,14	0,57
Diaptomus Westwood, 1836	1,52	1,42	1,59	1,14	0,00	7,44	10,10	3,19	0,32		1,18	0,43	0,71	5,85
Nauplius		0,37	0,00	1,77	1,06	4,11	0,39	0,77	1,02	0,30	3,71	0,00	0,31	0,81
ROTIFERA
Lecane bulla (Gosse, 1851)						0,12	0,04			0,05

Подобные документы

• Збереження та підвищення родючості грунтів в умовах широкого впровадження інтенсивних технологій. Машини для підготовки і навантаження мінеральних добрив

  Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.
  
  реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010
  

• Аерація ставів

  Методи аерації ставів. Сприятливий кисневий режим як умова ефективного вирощування риби. Розбризкування води в повітрі. Нагнітання повітря у воду. Метод перелопачування води. Машини і механізми для аерації ставів. Механічний лопатевий аератор Лукіна.
  
  презентация [239,9 K], добавлен 07.12.2013
  

• Особливості розвитку рибного ставкового господарства

  Еколого-гідрохімічна характеристика ставків. Визначення основних видів ставів. Характеристика впливу різноманітних факторів на рибопродуктивність ставів. Особливості основних об`єктів розведення ставкових рибних господарств України: короп, амур, карась.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.09.2010
  

• Розробка ефективної системи застосування добрив в господарстві

  Агрокліматичні умови господарства, технологічні умови внесення добрив. Вирощування, розміщення по попередниках і розрахунок дійсно можливої врожайності кукурудзи на зерно. Машиновикористання при внесенні мінеральних добрив. Поліпшення якості даних робіт.
  
  дипломная работа [282,6 K], добавлен 22.04.2011
  

• Роль добрив у системі землеробства

  Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.
  
  курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010
  

• Проектування рибогосподарських підприємств і гідроспоруд

  Характеристика ставів риборозплідника. Призначення їх для літнього утримання плідників і молодняка. Водогосподарські розрахунки. Визначення витрат води на наповнення ставів, на фільтрацію через тіло і основу дамби, на випаровування з водної поверхні.
  
  контрольная работа [64,0 K], добавлен 11.01.2014
  

• Вплив доз мінеральних добрив на врожайність ячменю

  Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
  
  научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011
  

• Механізація облову водоймищ

  Технологічні схеми облову ставів. Механізми та пристрої для прийому і концентрації риби, класифікація споруд. Способи концентрації та навантаження риби на транспортний засіб. Сортувальне обладнання; облік живої риби. Засоби для облову спускних ставів.
  
  презентация [10,8 M], добавлен 07.12.2013
  

• Техногенна безпека при роботі з добривами в сільськогосподарському виробництві

  Властивості і основні види мінеральних добрив та їх вплив на довкілля. Хімічний склад та умови зберігання органічних добрив. Технологія підготовки і система машин для внесення добрив у ґрунт та екологічні наслідки навантаження природнього середовища.
  
  дипломная работа [493,1 K], добавлен 20.09.2010
  

• Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток троянд в закритому ґрунті

  Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
  
  курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011
  

• Нормована годівля свиней

  Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015
  

• Статистичний аналіз урожайності кормових культур

  Огляд літературних джерел. Характеристика об’єкта досліджень. Природні та економічні умови виробництва. Статистичний аналіз урожайності кормових культур. Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування.
  
  курсовая работа [247,9 K], добавлен 16.08.2007
  

• Обґрунтування процесу внесення твердих органічних добрив

  Структура посівних площ, сівозміни та спеціалізація господарства. Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату. Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Властивості твердих добрив. Будова та робота валкувача.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.11.2010
  

• Виробництво товарної риби

  Виробництво товарної риби при дворічному обороті: підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби, монокультура та полікультура, розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів. Технологія виробництва риби при трирічному обороті та в малих водосховищах.
  
  курсовая работа [49,9 K], добавлен 11.02.2010
  

• Забруднення ґрунту мінеральними добривами

  Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Застосування мінеральних добрив: методичне, законодавче та аналітичне забезпечення.
  
  реферат [22,2 K], добавлен 16.01.2008
  

• Агрохімія

  Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.
  
  методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008
  

• Вплив різних доз мінеральних добрив і краплинного зрошення на урожайність сої на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

  Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
  
  дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013
  

• Організація скотарства і перспективи його розвитку

  Виробництво продукції скотарства й перспективи його розвитку: поголів’я тварин, кормова база, трудові ресурси, собівартість продукції. Умови підвищення інтенсифікації виробництва молочного скотарства та його ефективності для отримання більшого прибутку.
  
  курсовая работа [78,8 K], добавлен 11.05.2009
  

• Розрахунок кормової бази великої рогатої худоби

  Коротка зоотехнічна характеристика основних кормів. Визначення потреби в кормах на одну голову. Складання раціонів на літній та зимовий періоди. Оцінка річної потреби у кормових добавках. Розрахунок потреби у земельних площах для вирощування кормів.
  
  курсовая работа [48,2 K], добавлен 24.11.2010
  

• Освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва

  Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
  
  курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам