Інтенсивність накопичення важких металів у перзі з квіткового пилку лісопаркових нектаропилконосів Правобережного Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

Інтенсивність накопичення важких металів у перзі з квіткового пилку лісопаркових нектаропилконосів Правобережного Лісостепу

Врадій О.І., канд. с.-г. наук

м. Вінниця, Україна

Анотація

Досліджено концентрацію важких металів у перзі виробленій бджолами з пилку липи серцелистої та широколистої в умовах лісових та лісозахисних придорожніх насаджень. Встановлено, що за вмісту в грунтах лісових та лісозахисних придорожніх насаджень Pb від 1,27 мг/кг до 2,31 мг/кг, Cd від 0,27 мг/кг до 0,32 мг/кг, Zn від 11,7 мг/кг до 17,1 мг/кг та Cu від 1,0 мг/кг до 2,0 мг/кг перевищень граничнодопустимих концентрацій цих металів у перзі не спостерігалось. Одночасно, виявлено, що концентрація Pb, Cd, Zn та Cu у перзі виробленій бджолами з квіткового пилку липи серцелистої та широколистої була вища в умовах придорожніх захисних смуг порівняно з аналогією продукції одержаної в умовах лісових насаджень.

Ключові слова: грунт, важкі метали, перга, нектаропилконоси, гранично-допустима концентрація, коефіцієнт накопичення, коефіцієнт небезпеки.

Abstract

INTENSITY OF ACCUMULATION OF HEAVY METALS IN THE POLLEN PRODUCED FROM THE FLOWER POLLEN OF THE FOREST PARK NECTAROPOLINES IN THE CONDITIONS OF THE FOREST STEPPE OF THE RIGHT BANK

Vradii O. I.

Introduction. Beekeeping is an important branch of agriculture in our country. Bees provide a valuable food product - honey, which is distinguished by high nutritional qualities and has medicinal properties. Its composition includes mainly grape and fruit sugars, which are easily absorbed by the human body, as well as enzymes, vitamins and minerals necessary for the body. In addition to honey, bee pollen, pollen, bee venom, royal jelly, bee-glue and wax are obtained from bees, which are raw materials for many industries, including the pharmaceutical industry.

The goal of the work. To study the effect of mineral soil fertilization during sunflower cultivation on the specific activity of cesium-137 in the homogenate of drone larvae grown on nectar and pollen of this honey plant.

Materials and methods of research. The conducted research was carried out in the conditions of Tyvriv community of Vinnytsia region.

Nectar-pollinating plants of forest plantations and forest-protecting corridor strips included small-leaved linden and broadleaved linden, the flowering period of these honey plants is June, the first decade of July. The selection of pollen was carried out after the flowering of the small-leaved and broad-leaved linden - in the second decade of July. Nectar pollinators lands grew at a distance of more than 7.5 km.

Results of research and discussion. According to the research results, it was established the concentration of heavy metals in the pollen produced by bees from the pollen of heart-leaved and broad-leaved linden in the conditions of forest and forest- protecting roadside plantations. It was established that the soil content of forest and forest protection roadside plantations ranges from Pb from 1.27 mg/kg to 2.31 mg/kg, Cd from 0.27 mg/kg to 0.32 mg/kg, Zn from 11.7 mg /kg to 17.1 mg/kg and Cu from 1.0 mg/kg to 2.0 mg/kg, no excesses of the maximum permissible concentrations of these metals were observed in the press.

Conclusions and prospects for further research. It was established that the concentration of Pb, Cd, Zn and Cu in the press produced by bees from the pollen of heart-leaved and broad-leaved linden was higher in the conditions of roadside protective strips compared to the analogous products obtained in the conditions of forest plantations.

Key words: soil, heavy metals, pollen, pollen grains, maximum permissible concentration, accumulation coefficient, danger coefficient.

Вступ

Важливою галуззю сільського господарства в нашій країні є бджільництво. Бджоли дають цінний продукт харчування - мед, який відзначається високими поживними якостями і має лікувальні властивості. До його складу входять переважно виноградний та плодовий цукри, що легко засвоюються організмом людини, а також необхідні для організму ферменти, вітаміни та мінеральні речовини. Окрім меду від бджіл, одержують бджолине обніжжя, пергу, бджолину отруту, маточне молочко, прополіс та віск, які є сировиною для багатьох галузей промисловості в тім числі і для фармацевтичної промисловості.

Важливу роль відіграє бджільництво і в підвищенні урожайності багатьох перехреснозапильних культур. Дослідженнями наукових установ та практикою передових господарств доведено, що від запилення бджолами збільшуються врожаї соняшника, гречки, гірчиці, насінників еспарцету, люцерни, конюшини, яблуні та інших плодоягідних культур на 25-30 і більше відсотків. Від запилення бджолами поліпшується також якість насіння, збільшується розмір, соковитість і смакові властивості плодів. Користь, яку дають бджоли при запиленні сільськогосподарських культур, в 10-15 разів перевищує прямі доходи від бджільництва. За рахунок запилення бджолами ентомофільних рослин на нашій планеті збережено 1/3 зеленої флори (Разанов, 2018).

Бджоли харчуються тільки нектаром та пилком квітів і несуть в собі великий енергетичний потенціал цих продуктів. Тому не дивно, що будь-які продукти бджоли, навіть її тільце, цілюще впливають на людину (Черкасова та ін., 1989).

Квітковий пилок - це чоловічі статеві клітини, розташовані на тичинках рослин, які бджоли збирають і приносять у вулик на третій парі ніжок у кошиках. Вони мають вигляд дрібненьких, мікроскопічних зернин різного кольору. Це єдине джерело білків, жирів, вітамінів та мінеральних речовин для споживання бджолами. За збирання пилку бджоли додають до нього краплю нектару, формуючи в грудочки бджолине обніжжя. В гнізді бджоли складають грудочки пилку, обробленого солодкими виділеннями із медового зобика та речовинами залоз, у комірки стільників, щільно утрамбовують, зверху заливають медом. В комірці за допомогою корисних молочнокислих бактерій, внаслідок бродіння, утворюється молочна кислота, яка і являється консервантом, таким чином з квіткового пилку утворюється перга (Швець, 2014).

Для задоволення своїх потреб сім'я за сприятливих умов заготовляє щоденно близько 200, а в окремі дні - 300-400 г пилку. За рік бджолина сім'я споживає до 25-30 кг квіткового пилку (Разанов, 2018).

Основними споживачами перги є личинки 6-денного віку. Для них бджоли виготовляють кашку, до складу якої входить пилок. Пергою також живляться і робочі бджоли, переважно молодшого віку. Це сприяє виробленню молочка для бджолиних личинок молодшого віку та матки (Разанов, 2018).

Фізико-хімічний склад та властивості бджолиного обніжжя залежать від ряду факторів: виду рослин, з яких зібраний пилок; особливостей обробки його бджолами; строків і способів зберігання; технології переробки (Черкасова та ін., 1989).

Залежно від виду рослин в складі пилку налічується до 250 речовин і мінеральних елементів.

Пилок містить багато незамінних амінокислот, які повністю забезпечують життя бджіл, до них належать аргинін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін. Кількість жиру та цукру залежить від виду рослин (Разанов, 2018).

Вміст жиру в пилку різних рослин неоднаковий: персик - 2,7%, слива - 3,1%, верба - 4,4%. Кількість цукру в пилку залежить від того, як сформована обніжка. Для зліплювання обніжжя бджоли використовують нектар або мед із зобиків. Співвідношення різних цукрів у процесі обробки і дозрівання продукції змінюється (Поліщук, 2001).

Пилок окремих рослин відрізняється високим вмістом вітамінів, особливо групи В, серед яких нікотинова кислота, пантотенова, фолієва, рибофлавін, аскорбінова кислота, рутин та інші. Високий вміст вітамінів має велике значення для годівлі бджіл, сприяє використанню його як лікувального і дієтичного засобу (Разанов, 2018).

У золі квіткового пилку багато мінеральних речовин: калію 20-45%, марганцю - 1,4%, магнію 1-12%, кальцію 1-15%, кремнію 2-10%, фосфору 1-20%, Виявлені також інші елементи (Разанов, 2018).

Пилок містить каратиноїди, флавоноїди, вищі спирти, ростові та інші речовини. Усі сорти пилку мають певну кормову цінність, оскільки містять різні речовини та по-різному засвоюються (Ковальський та ін., 2009).

Білкова продукція бджільництва має декілька прикладів лікувального спрямування: квітковий пилок широкого застосування набуває у медичній практиці, він володіє імунобіологічними, антиоксидантними, протимікробними, протизапальними, радіопротекторними та іншими властивостями, має велике харчове, лікувальне, промислове значення для людини.

Відомо, що медоносні бджоли є найчутливі- шими до екологічного стану природного середовища. Дослідження останніх років показують, що бджоли та продукція бджільництва здатні акумулювати деякі важкі метали, радіоактивні речовини, пестициди й інші забруднювачі. Бджолина сім'я, збираючи сировину для своєї продукції на ділянці площею 12-28 км2, несе інформацію про екологічний стан території в радіусі 2-3 км навколо вулика (Дубін та ін., 2017).

Забруднення навколишнього природного середовища важкими металами внаслідок техногенної діяльності населення стало для багатьох країн світу надзвичайно складною екологічною проблемою. Територія України перенасичена промисловими підприємствами, відходи яких здебільшого вважають шкідливими (Разанов та ін., 2017).

Доведено, що тільки в атмосферу щороку надходить близько 6 млн.т шкідливих речовин. Велику небезпеку в сучасній екосистемі представляє забруднення грунтів такими елементами як: свинець, цинк, мідь та кадмій (Разанов та ін., 2015).

Потужними джерелами забруднення ґрунтів нектаропилконосних угідь цими речовинами є викиди промислових підприємств. Відомо, що масштаби забруднення довкілля від даних підприємств зростають швидкими темпами. За оцінкою Інституту грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського нині важкими металами забруднено близько 20% сільськогосподарських угідь України (Разанов та ін., 2017).

Велика кількість важких металів надходить у грунт нектаропилконосних угідь з атмосферними опадами, особливо на територіях, розташованих поблизу промислових центрів. У грунтах навколо цих підприємств виявлено істотне перевищення допустимих концентрацій важких металів. Суттєво забруднюють навколишнє природне середовище підприємства кольорової та чорної металургії, підприємства з виробництва мінеральних добрив, машинобудівної промисловості та внесення органічних добрив (Разанов та ін., 2017).

Також однією з головних проблем стало забруднення ґрунтів нектаропилконосних угідь хімічними засобами захисту рослин. Адже хімізація рослинництва, як відомо, передбачає застосування значної кількості різного роду мінеральних добрив і пестицидів, накопичення яких може мати негативний вплив на властивості ґрунтів, і, як наслідок, на рослини. Дедалі все відчутнішими стають негативні наслідки - погіршення стану ґрунтів нектаропилконосних угідь через накопичення в них шкідливих хімічних речовин після тривалих та інтенсивних (без належних розрахунків і врахування гідрогеологічних й екологічних законів) внесень міндобрив і різних пестицидів (Надточій та ін., 2010; Ткачук та ін., 2017).

За таких умов виникає потреба у постійному контролі за трансформацією токсикантів у продукцію бджільництва, в тім числі і пергу.

Мета роботи

Вивчити безпечність перги виробленої бджолами в умовах забруднення лісопаркових нектаропилконосних угідь важкими металами в умовах Вінниччини.

Матеріали і методи досліджень

Проведені дослідження виконувалися в умовах Тиврів- ської громади Вінницької області.

Нектаропилконосні рослини лісових насаджень та лісозахисних коридорних смуг включали липу дрібнолисту та липу широколисту, період цвітіння даних медоносів - червень, перша декада липня. Відбір перги проводили після цвітіння липи дрібнолистої та широколистої - друга декада липня. Нектаропилконосні угіддя зростали на відстані між собою вище 7,5 км.

Пергу одержували за загальноприйнятою технологією, суть якої полягає в наступних операціях:

відбір стільників з пергою з бджолиних гнізд;

обсушка (видалення покривного меду зі стильників з пергою бджолами);

просушка стільників з пергою за t 40 °С;

подрібнення стільників з пергою механічним способом;

відділення воскових залишків від перги (Разанов, 2018).

Відбір перги проводили точковим способом від кожної партії по 0,5 кг.

Відбір зразків ґрунту медоносних угідь проводили за сухої погоди методом «конверта».

Визначення важких металів проводили атомно-абсорбційним методом (ДСТУ 4770.1-9:2007).

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз забруднення ґрунтів важкими металами нектаро-пилконосних угідь наведений в таблиці 1. Інтенсивність забруднення ґрунтів в зоні досліджень (лісові насадження) важкими металами показав, що перевищення гранично допустимих концентрацій цих токсикантів не спостерігалось. Найвища концентрація важких металів у ґрунтах (лісові насадження) була по Zn порівняно із Pb, Cd та Cu у 9,2, 43,3 та 11,7 раз відповідно. На досліджуваних грунтах лісозахисних придорожніх насаджень найвища концентрація важких металів була також по Zn, в порівнянні із Pb, Cd та Cu у 7,4, 53,4 та 8,5 раз відповідно.

Порівнюючи фактичну концентрацію вмісту важких металів у ґрунтах лісових насаджень видно, що концентрація Pb, Cd, Zn та Cu була нижча від ГДК у 4,7, 2,6, 1,9 та 3,0 раз відповідно. У ґрунтах лісозахисних придорожніх насаджень концентрація важких металів також була нижчою від ГДК по Pb, Cd, Zn та Cu у 2,5, 2,1, 1,3 та раз відповідно.

Концентрація Pb, Cd, Zn та Cu у ґрунтах лісозахисних придорожніх насаджень була вища, порівняно із лісовими насадженнями у 1,8, у 1,2, у 1,5 та у 2,0 раз відповідно.

Аналіз дослідження вмісту важких металів у перзі показує, що перевищень гранично допустимих концентрацій у цій продукції не виявлено (табл. 2). Найвищий вміст важких металів у перзі (лісові насадження) спостерігався по Zn, порівняно із Pb, Cd та Cu у 63,6, 411,7 та 3,3 раз відповідно.

Фактична концентрація важких металів по Pb, Cd, Zn та Cu у перзі лісових насаджень була нижча від ГДК у 3,6, 1,7, 1,4 та 2,3 раз відповідно. У перзі лісових насаджень та лісозахисних придорожніх насаджень концентрація важких металів була нижчою від ГДК по Pb, Cd, Zn та Cu у 2,6, 1,3, 1,1 та 1,9 раз відповідно.

Концентрація Pb, Cd, Zn та Cu у перзі виробленої з пилку нектаропилконосних лісозахисних придорожніх насаджень була вища у 1,3, 1,4, та 1,3 раз відповідно порівняно з аналогічною продукцією, виробленою в умовах лісових насаджень.

Аналіз коефіцієнту накопичення важких металів у перзі (табл. 3) (лісові насадження) коливався від 0,06 до 2,1, а у перзі (лісозахисні придорожні насадження) - від 0,06 до 1,35.

Коефіцієнт накопичення у перзі Cu (лісові насадження) був вищим, порівняно із Pb, Cd та Zn у 262,5, 350 та 35,5 раз відповідно. Коефіцієнт накопичення важких металів у перзі (лісозахисні придорожні насадження) був найвищим також по Cu. У порівняні лісових насаджень з Pb, Cd та Zn відповідно коефіцієнт накопичення Cu був вищим у 22,5, 19,2 та 2,54 раз відповідно.

Таблиця 1 Інтенсивність забруднення важкими металами ґрунтів нектаро-пилконосних угідь, мг/кг

Таблиця 2 Концентрація важких металів у перзі, мг/кг

Таблиця 3 Коефіцієнт накопичення важких металів у перзі

Таблиця 4 Коефіцієнт небезпеки важких металів у перзі

Вищим коефіцієнтом накопичення Pb, Cd, Zn та Cu характеризувалась перга, вироблена з квіткового пилку липи серцелистої та широколистої в умовах лісових насаджень.

Аналіз коефіцієнту небезпеки важких металів у перзі (табл. 4) (лісові насадження) коливався від 0,27 до 0,7, а у перзі (лісозахисні придорожні насадження) - від 0,37 до 0,91.

Найвищий коефіцієнт небезпеки важких металів у перзі (лісові насадження) спостерігався по Zn, порівняно із Pb, Cd та Cu у 2,5, 1,25 та 1,6 раз відповідно. У перзі, одержаній з пилку лісозахисних придорожніх насаджень, найвищий коефіцієнт небезпеки важких металів був виявлений також по Zn. Так, коефіцієнт небезпеки у перзі (лісозахисні придорожні насадження) по Zn був вищим порівняно з Pb, Cd та Cu у 2,4, 1,2 та 1,7 раз відповідно.

Перга, вироблена з липи серцелистої та широколистої в умовах лісозахисних придорожніх насаджень характеризувалась вищим коефіцієнтом небезпеки, порівняно з лісовими насадженнями. Зокрема, у перзі, виробленій бджолами з квіткового пилку липи широколистої та серцелистої в умовах лісозахисних придорожніх насаджень коефіцієнт небезпеки був вищим по Pb у 1,37 раз, Cd - у 1,35 раз, Zn - у 1,3 раз та Cu - у 1,28 раз порівняно з аналогічною продукцією, виробленою в умовах лісових насаджень.

Висновки та перспективи подальших досліджень

За результатами досліджень виявлено, що за концентрації Pb, Cd, Zn та Cu у грунтах нектаропилконосних лісопаркових угідь відповідно 1,27-2,3, 0,27-0,32, 11,7-17,1 та 1,0-2,0 перевищень ГДК цих елементів не виявлено у перзі виробленої з квіткового пилку липи серцелистої та широколистої в умовах лісових та лісозахисних придорожніх насаджень.

Вищою концентрацією важких металів характеризувалась перга вироблена в умовах придорожніх лісозахисних насаджень. Зокрема, у перзі одержаної з пилку липи серцелистої та широколистої в умовах лісозахисних придорожніх насаджень концентрація Pb, Cd, Zn та Cu була вища у 1,3, 1,4, 1,3 та 1,3 раз відповідно порівняно з аналогом продукції виробленої в умовах лісових насаджень. Однак, перевищень ГДК по цих металах не спостерігалось. бджола пилок квітковий насадження

Коефіцієнт накопичення важких металів у перзі (лісові насадження) коливався від 0,06 до 2,1, а у перзі (лісозахисні придорожні насадження) - від 0,06 до 1,35

Коефіцієнт небезпеки важких металів у перзі (лісові насадження) був у межах від 0,27 до 0,7, а у перзі (лісозахисні придорожні насадження) - від 0,37 до 0,91, тобто перевищення порогового показника, який складає 1,0 не спостерігається.

Список літератури

1. Дубін О.М., Василенко О.В. Оцінка якості продукції бджільництва в сучасних екологічних умовах Черкаської області. Вісник Уманського національного університету. 2017. № 1. С. 12-17.

2. Ковальський Ю.В., Кирилів Я.І. Технологія одержання продуктів бджільництва. Львів, 2009. 171 с.

3. Медоносна база природних зон України.

4. Надточій П.П., Мислива Т.М., Вольвач Ф.В. Екологія ґрунту: монографія. Житомир: ПП Рута. 2010. 473 с.

5. Поліщук В.П. Бджільництво. Львів : Україн. Пасічник. 2001.294 с.

6. Разанов С.Ф., Дідур І.М., Первачук М.В. Ефективність зниження забруднення ґрунтів свинцем і кадмієм за бджолозапилення сільськогосподарських культур в умовах їх мінерального підживлення. Сільське господарство та лісівництво. 2015. № 2. С. 94-101.

7. Разанов С., Недашківськй В. Нектаропилконосний конвеєр бджіл в умовах Лісостепу Правобережного. Тваринництво України. 2019. № 2. С. 11-14.

8. Разанов С.Ф., Недашківський В.М., Разанов О.С. Основи технології виробництва продукції бджільництва: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД». 2018. 196 с.

9. Разанов С.Ф., Ткачук О.П. Інтенсивність забруднення ґрунту важкими металами за вирощування бобових багаторічних трав. Агропромислове виробництво Полісся. Вип. 10. 2017. С. 53-55.

10. Ткачук О.П., Зайцева Т.М., Дубовий Ю.В. Вплив сільськогосподарських токсикантів на агроекологічний стан ґрунту. Сільське господарство та лісівництво. № 6 (2). 2017. С. 102-109.

11. Черкасова А.І., Блонська В.М., Губа П.О. Бджільництво. Київ : Урожай. 1989. 301 с.

12. Швець В.В. Концентрації Pb і Cd у бджолиному обніжжі та перзі за вапнування кислих ґрунтів медоносних угідь. Агроекологічний журнал. 2014. № 1. С. 114-117.

13. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю (цинку, кадмію, заліза, кобальту, міді, нікелю, хрому, свинцю) в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ 4770.1-9:2007.

References

1. Dubin, O.M., Vasylenko, O.V. (2017). Otsinka yakosti produktsii bdzhilnytstva v suchasnykh ekolohichnykh umovakh Cherkaskoi oblasti [Assessment of the quality of beekeeping products in modern ecological conditions of the Cherkasy region]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu, 1, рр. 12-17 [in Ukrainian].

2. Kovalskyi, Yu.V., Kyryliv, Ya.I. (2009). Tekhnolohiia oderzhannia produktiv bdzhilnytstva [Technology of obtaining beekeeping products]. Lviv [in Ukrainian].

3. Medonosna baza pryrodnykh zon Ukrainy [Honey base of natural zones of Ukraine]. (2023).

4. Nadtochii, P.R, Myslyva, T.M., Volvach, F.V. (2010). Ekolohiia gruntu [Soil ecology]: Monohrafiia. Zhytomyr: RR Ruta [in Ukrainian].

5. Polishchuk, V.R Bdzhilnytstvo [Apiculture]. (2001). Lviv: Ukrain. Rasichnyk [in Ukrainian].

6. Razanov, S.F, Didur, I.M., Rervachuk, M.V. (2015). Efektyvnist znyzhennia zabrudnennia gruntiv svyntsem i kadmiiem za bdzholozapylennia silskohospodarskykh kultur v umovakh yikh mineralnoho pidzhyvlennia [The effectiveness of reducing soil contamination with lead and cadmium by bee pollination of agricultural crops in the conditions of their mineral nutrition]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo, 2, рр. 94-101 [in Ukrainian].

7. Razanov, S., Nedashkivski, V. (2019). Nektaropylkonosnyi konveier bdzhil v umovakh Lisostepu Rravoberezhnoho [The nectar-pollen conveyor of bees in the conditions of the Rravoberezhny Forest-Steppe]. Tvarynnytstvo Ukrainy, 2, рр. 11-14 [in Ukrainian].

8. Razanov, S.F., Nedashkivskyi, V.M., Razanov, O.S. (2018). Osnovy tekhnolohii vyrobnytstva produktsii bdzhilnytstva [Basics of beekeeping production technology]: navchalnyi posibnyk. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD» [in Ukrainian].

9. Razanov, S.F, Tkachuk, O.R (2017). Intensyvnist zabrudnennia gruntu vazhkymy metalamy za vyroshchuvannia bobovykh bahatorichnykh trav [Intensity of soil pollution by heavy metals due to the cultivation of leguminous perennial grasses]. Ahropromyslove vyrobnytstvo Polissia, 10, рр. 53-55 [in Ukrainian].

10. Tkachuk, O.R, Zaitseva, T.M., Dubovyi, Yu.V. (2017). Vplyv silskohospodarskykh toksykantiv na ahroekolohichnyi stan gruntu [The influence of agricultural toxicants on the agroecological state of the soil]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo, 6(2), рр. 102-109 [in Ukrainian].

11. Cherkasova, A.I., Blonska, V.M., Huba, RO. Bdzhilnytstvo [Apiculture]. (2014). Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

12. Shvets, V.V. (2014). Kontsentratsii Rb i Cd u bdzholynomu obnizhzhi ta perzi za vapnuvannia kyslykh gruntiv medonosnykh uhid [Concentrations of Rb and Cd in bee pollen and honeydew for liming acidic soils of honey-bearing lands]. Ahroekolohichnyi zhurnal, 1, рр. 114-117 [in Ukrainian].

13. Yakist gruntu. Vyznachennia vmistu rukhomykh spoluk marhantsiu (tsynku, kadmiiu, zaliza, kobaltu, midi, nikeliu, khromu, svyntsiu) v grunti v bufernii amoniino-atsetatnii vytiazhtsi z rN 4,8 metodom atomno-absorbtsiinoi spektrofotometrii [Soil quality. Determination of the content of mobile manganese compounds (zinc, cadmium, iron, cobalt, copper, nickel, chromium, lead) in the soil in a buffered ammonium-acetate extract with pH 4.8 by the method of atomic absorption spectrophotometry]. (2007): DSTU 4770.1-9:2007 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru