Стимулюючий вплив розплоду на продуктивність бджолиної сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТИМУЛЮЮЧИЙ ВПЛИВ РОЗПЛОДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛИНОЇ СІМ'Ї

Міщенко О.А., ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», м. Київ, Україна

Наявність печатного розплоду в гніздах бджолиних сімей в період медозбору є стимулюючим фактором, що позитивно впливає на льотну активність бджіл при зборі нектару. Коли в гніздах бджолиних сімей відкритий розплід займає велику площу, він відволікає бджіл від приносу нектару. Печатний розплід не вимагає особливого догляду, і таким чином звільняються бджоли і в сім'ях створюється резерв льотних бджіл.

У цій науковій праці наведено експериментальні дані мобілізуючого впливу розплоду на льотно-збиральну активність бджолиної сім'ї.

Ключові слова: льотно-збиральна активність бджіл, медова продуктивність, нектар, розплід бджолиний, медовий зобик.

The stimulating effect of brood on the productivity of the bee colony

Mishchenko O.A.

Introduction. The development and productivity of bee colonies is influenced by exogenous and endogenous factors. The presence of capped brood in the nests of bee colonies during honey collection is a stimulating factor that positively affects the flight activity of bees when collecting nectar. When open brood occupies a large area in the nests of bee colonies, it distracts bees from bringing nectar. Capped brood does not require special care, and in this way the bees are freed and a reserve of flying bees is created in the colonies.

The goal of the work is to investigate whether the absence of bee brood in the nest of the bee colony has an effect on honey productivity.

Materials and methods of research. The study was conducted in standard bee colonies of Ukrainian steppe breed. Methods. Zootechnical (method of forming analogous groups), mathematical and statistical (the assessment of the accuracy of the results). Statistical analysis of the obtained data should be carried out by constructing variational series and further mathematical processing of the collected material according to the methods used in biometrics.

Results of research and discussion. This scientific work presents experimental data on the mobilizing influence of brood on the flight-collecting activity of the bee colony. For the effective use of honey collection, it is important not only to increase the strength of the bee colony, but also to limit the reproductive activity of the queen bee in time to reduce energy losses of bees in caring for brood.

Key words: flight-collecting activity of bees, honey productivity, nectar, bee brood, honey stomach.

Вступ

На розвиток і продуктивність бджолиних сімей впливає ряд факторів, які поділяють на дві групи. До першої групи факторів входять кліматичні умови, які впливають на розвиток бджолиної сім'ї, кормова база, поліандрія, а також вплив хвороботворних чинників. Більша частина екзогенних чинників під впливом людини вважаються незмінними. Однак вони мають великий вплив на життєдіяльність і продуктивність бджолиних сімей і складають основу раціонального бджільництва. Сукупність зовнішніх факторів впливає на вибір методів утримання і розведення бджіл. У другу групу належать ендогенні фактори впливу. До них можна віднести вплив генотипу, вплив аліментарних чинників, вплив параметрів гігієни, наявність корисних, умовно патогенних і патогенних мікроорганізмів у середині бджолиної сім'ї. Більшість цих факторів може корегувати людина.

Наявність розплоду в сім'ї медоносних бджіл повною мірою впливає на їх льотну активність. За його відсутності значно сповільнюється, а потім і зовсім припиняється заготівля обніжжя та його переробка, а також виділення воску і будівництво стільників, вирощування розплоду, збір нектару. З появою розплоду всі функції сім'ї як цілісної біологічної системи поновлюються (Elina et al., 2012). Зниження інтенсивності робіт або повне їх припинення в період відсутності бджолиної матки є важливою біологічною пристосувальною реакцією бджіл сім'ї, що дає змогу зберегти силу і здатність бджіл до вирощування великої кількості розплоду (Rangel et al., 2013; Walsh et al., 2016).

За інтенсивного використання бджолиних сімей на продуктивних медозборах темпи вирощування розплоду в їх гніздах зменшуються. Фізіологічне зношення бджіл, перевага кількості загибелі робочих особин над появою молодих генерацій призводять до ослаблення сімей із завершенням медозбірного періоду (Папченко, 2016).

З наведених даних (Давиденко, 1966), видно, що кращі результати показали бджолині сімї, яких двічі підсилювали розплодом від зимували сімей.

Існує достатня кількість рекомендацій про те, що під час головного медозбору матку потрібно штучно обмежувати для зменшення кількості розплоду. Для цього варто відгороджувати матку розділовими ґратами в одному разплодном корпусі або навіть на декількох стільниках. Однак практика і дослідження показують, що це не зовсім так. Поява яєць і личинок стимулює заготівлю корму бджолами (Hellmich et al., 1986) Пояснюється це наступними обставинами. Відкритий бджолиний розплід, крім того, що споживає корм і має потребу в бджолах-годувальницях, володіє, як виявляється, потужним стимулюючим впливом на бджіл збирачок вуглеводного корму. їхня льотна активність прямо пов'язана з кількістю відкритого розплоду й не тільки тому, що розплід треба годувати, але й тому, що для майбутньої генерації бджіл потрібно заготовити кормові запаси. Поява яєць і личинок стимулює заготівлю корму бджолами

Мета роботи. Дослідити, чи впливає відсутність бджолиного розплоду в гнізді бджолиної сім'ї на медову продуктивність.

Матеріали і методи досліджень.

Згідно з поставленою метою в період з 1 по 12 червня 2023 р. були проведені досліди, спрямовані на вирішення поставленої мети. Для проведення досліду виділили 9 бджолиних сімей по три сім'ї в групі, рівноцінних за силою і кормозабезпеченістю, з плідними матками української степової породи. При формуванні дослідних груп враховували силу бджолиних сімей, кількість печатного розплоду, вік маток, наявність кормів (меду і перги) та якість стільників гнізда. Перераховані показники були практично однаковими.

Для дослідження стимулюючого впливу розплоду в гнізді бджолиної сім'ї на трофічні зв'язки медоносних бджіл з біологічним розмаїттям ентомофільних рослин нами були сформовані групи бджолиних сімей:

- контрольна;

- І дослідна група - весь розплід з ІІ дослідної групи бджолиних сімей переставляли в І групу і таким чином ця група мала подвоєну кількість розплоду;

- ІІ дослідна група - від бджолиних сімей відбирали весь розплід і через кожні 3 дні відбирали стільники з яйцями. Замість відібраних стільників підставляли пусті відбудовані стільники та медопергові стільники. За три дні до закінчення досліду відбір стільників з яйцями призупинили.

Бджолині сім'ї утримуються у корпусних вуликах на 10 рамках розміром 435x300 мм. За бджолиними сім'ями дослідних груп доглядали відповідно загальноприйнятих методик (Резніков, 2003; Броварський та ін., 2017). Основний медозбір для бджолиних сімей в місці розташування пасіки - це акація, гречка і соняшник. Підтримуючим медозбором забезпечують бджіл медоноси лісу та різнотрав'я.

Показники інтенсивності яйцекладки бджолиних маток визначали за допомогою методу, який базується на використанні рамки-сітки, стандартним січенням 5x5 см для вимірювання площі запечатаного бджолиного розплоду, що встановлюється на стандартний стільник рамки Дадана-Блатта, розміром 435x300 мм. Стандартний стільник цієї системи вуликів вміщує 40 квадратів з кожної зі сторін, окремий квадрат якої містить 100 бджолиних комірок. Підрахунок проводять безпосереднім накладанням рамки - сітки на стільники зі зрілим запечатаним розплодом з інтервалом у 12 діб, оскільки бджолиний розплід знаходиться в запечатаному стані 12 діб. Підрахувавши суму комірок всіх квадратів за один промір та поділивши цю кількість на 12, отримували показник інтенсивності середньодобової яйцекладки бджолиних маток.

Медопродуктивні умови оцінювали за даними про розмір взятку - це кількість нектару, який надходить у вулик за один день. Масу кормового меду визначали розрахунковим методом, виходячи з того, що заповнений стільник медом розміром 300х435 мм містить 3,5 кг меду. Кількість товарного меду визначали шляхом зважування його після відкачування зі стільників.

Навантаження медового зобика визначали шляхом зважування на вагах ВК-600 бджіл що повертались з ношею до гнізда та повторного зважування цих же бджіл після добового голодування. За різницею у масі визначаємо фактичне навантаження зобика.

Тривалість дослідного періоду становила 12 діб.

Медопродуктивність бджолиних сімей визначали за товарним виходом меду. Технологія одержання товарного меду передбачає відбір з бджолиних гнізд кожної бджолиної сім'ї контрольної та дослідних груп стільників з медом, запечатаних восковими кришками (не менше 70%), і потім, зважування їх за допомогою терезів, розпечатування стільників, відкачування на центрифузі, проціджування та відстоювання. При цьому зважувати стільники перед відкачкою меду і після неї. Різниця вкаже на кількість товарного меду. Загальну кількість відкачаного меду від бджолиних сімей визначали зважуванням наповнених продуктом відер на вагах ВШП-150.

Статистичний аналіз отриманих даних проводили шляхом побудови варіаційних рядів та подальшої математичної обробки зібраного матеріалу згідно методик, що використовуються в біометрії

Достовірність відмінностей оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.

Результати досліджень

Отримані дані свідчать про те, що відбір розплоду від бджолиних сімей ІІ дослідної групи позитивно вплинув на їх льотно-збиральну активність, але лише в перші 6 діб. Принос нектару по групі сімей збільшився на 23,4%. Дещо іншу картину спостерігали в період з 7 по 12 добу. В цей період нами відмічено поступове зменшення приносу нектару.

Бджолині сім'ї І дослідної групи, що отримували розплід та мали свій, збільшили льотно-збиральну активність (рис. 1). Принос нектару в І групі бджолиних сімей з подвоєною кількістю розплоду збільшився на 48,8%. В групі бджолиних сімей, де був відсутній розплід, принос нектару зменшився на 3,76%.

Це дає підставу стверджувати, що найбільш суттєвим фактором, який стимулює бджіл збільшувати льотно-збиральну діяльність є кількість вихованого ними розплоду. Виходячи з цього, перед медозбором, потрібно оптимізувати динаміку вирощування розплоду з метою уникнення виховання бджолами зайвої його кількості та ритмічне відтворення розплоду для забезпечення робочого стану бджолиних сімей, що що дасть змогу ефективно використовувати медозбір.

Нектар, який приносять робочі бджоли у вулик, транспортується в медовому зобику. Завантаженість медового зобика нектаром є особливим показником, що характеризує функціональні здібності бджолиної сім'ї загалом

Рис. 1. Приріст принесеного бджолами нектару за різної кількості бджолиного розплоду

Таблиця 1

Показники навантаження медового зобика робочих бджіл за медовою продуктивністю

На наповненість медового зобика впливають вік та якість бджіл, наявність розплоду в гнізді бджолиної сім'ї, температура довкілля, концентрація цукру в нектарі, його кількість та інші фактори. За аналізом проведених досліджень (Семенова, 1992), навантаження медового зобика протягом дня неоднакове: найбільше воно в полуденні години, найменше - у вечірні. Деякі бджоли приносять до вулика ношу, що майже дорівнює масі їх тіла.

Результати дослідження навантаження медового зобика, залежно від умов досліду, представлені в таблиці 1.

З настанням медозбору в бджолиних сім'ях контрольної та дослідних груп підвищилася не тільки льотно-збиральна активність, але й маса нектару в медовому зобику робочих бджіл. Порівняльний аналіз по середньоарифметичних значеннях навантаження медового зобика, в цілому за період медозбору показав достовірну різницю. Так, у І-й дослідній групі бджолиних сімей наповнення нектаром медового зобика у робочих бджіл за весь період медозбору було вищим, порівняно з контрольним значенням у 1,31 рази, у ІІ-й групі - у 0,93 рази.

Отже, стимулюючий вплив розплоду в період медозбору досить суттєвий.

В наших дослідженнях за період короткого медозбору, до 12 діб, велика кількість розплоду в І групі бджолиних сімей позитивно вплинула на принос нектару.

Обговорення результатів

Послідовний аналіз даних щодо стимулюючого впливу розплоду на біологічний потенціал бджолиної сім'ї дає можливість виявити певну залежність, яка полягає в тому, що між вирощуванням розплоду та надходженням нектару існує прямий зв'язок. Так, було доведено, що при відсутності бджолиного розплоду в гнізді, льотно-збиральна активність бджіл на короткий період, до 6 діб, зростає, але потім спостерігається значне зменшення приносу нектару. І навпаки, бджолині сім'ї з розплодом збільшують принос нектару.

Висновки та перспективи подальших досліджень. В експериментальних умовах установлено, що наявність подвоєної кількості бджолиного розплоду позитивно вплинула на принос нектару при тривалості медозбору 12 діб та в подальшому послужила поповненням бджолиних сімей молодими бджолами. В бджолиних сімях з подвоєною кількістю розплоду принос нектару збільшився на 48,8%. В групі бджолиних сімей, де був відсутній розплід, принос нектару зменшився на 3,76%. Очікуваної зворотної залежності між кількістю відкритого розплоду та медозбором не виявлено. Але по мірі збільшення розплоду, відмічається значне зниження приносу нектару. Отже, для ефективного використання медозбору важливо не тільки наростити силу бджолиних сімей, а і вчасно обмежувати репродуктивну діяльність бджолиної матки для зменшення втрат енергії бджолами по догляду за розплодом.

Аналіз значень навантаження медового зобика в цілому за період досліджень показав високодостовірну різницю по відношенню до даних робочих бджіл дослідної групи бджолиних сімей з подвоєною кількістю розплоду. У групі бджолиних сімей з подвоєною кількістю розплоду наповнюваність нектаром медового зобика у робочих бджіл була вищою, порівняно з контрольним значенням в 1,3 раза.

У перспективі планується дослідити штучне обмеження репродуктивної діяльності бджолиних сімей як біотехнологічний підхід до підвищення їх життєздатності та продуктивності.

бджолиний сім'я медозбор нектар

Список літератури

Броварський В., Бриндза Я., Отченашко В., Повозніков М., Адамчук Л. Методика дослідної справи у бджільництві. Київ: Видавничий дім «Вініченко», 2014. 166 с.

Броварський В.Д., Папченко О.В. Кормові ресурси, розвиток і продуктивність бджолиних сімей. Київ : Видавничий дім «Вініченко», 2017.

Давиденко І.К. Використання взятку пакетними бджолами в лісостепу УРСР. Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник. Київ. 1966. С. 15-17.

Папченко О.В. Репродуктивна діяльність бджолиних маток за різних медозбірних умов. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2016. № 3.

Резніков О.Г., Загальні етичні принципи експериментів на тваринах. Перший національний конгрес з біоетики. Ендокринологія. 2003. Т. 8 № 1. С. 142-145.

Семенова Н.В. Навантаження медового зобика бджіл на еспарцеті. Бджільництво. 1992. Вип. 20. С. 6-8.

Hellmich R L., Buhler W. C. Relationship between different amounts of brud and the collection and use of pollen be the honey bee (Apis mellifera). Apidologie. 1986.-17. № 1. P 13-20.

Elina L. Nino, Osnat Malka, Abraham Hefetz et al. Effects of honey bee (Apis mellifera L.) queen insemination volume on worker behavior and physiology, J. of Insect Physiology. 2012. V. 58. Is. 8. P 1082-1089. Doi: 10.1016/j. jinsphys.2012.04.015.

Walsh E., Rangel J. Local Honey Bee Queen Production and Quality. Bee World. 2016. 93:2. P 30-32. DOI: 10.1080/0005772X.2016.1211501

Rangel J., Keller J.J., Tarpy D.R. The effects of honey bee (Apis mellifera L.) queen reproductive potential on colony growth. Insectes Sociaux. 2013. 60. P 65-73. Doi: 10.1007/ s00040-012-0267-1

References

Brovarskyi, V.D., Brindza, Yan, Otchenashko, V.V. (2017). Metodyka doslidnoi spravy u bdzhilnytstvi [Research methods in beekeeping]. Vydavnychyi dim «Vinnichenko» [in Ukrainian].

Brovarskyi, V.D., Papchenko, O.V. (2014). Kormovi resursy, rozvytok i produktyvnist bdzholynykh simei [Fodder resources, development and productivity of bee colonies]. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu, 23, 2(44), 155-158 [in Ukrainian].

Reznikov, O.G. (2003) Zagalni etichni principi eksperementiv na tvarinah [General ethical prsnciples animal experiments]. Pershij nacionalnij kongres z bsoetiki. Endokri- nologiya, 8. 1. 142-145 [in Ukrainian].

Hellmich, R.L., Buhler, W.C. Relationship between different amounts of brud and the collection and use of pollen be the honey bee (Apis mellifera). Apidologie. 1986.-17. № 1. P 13-20.

Elina, L. Nino, Osnat Malka, Abraham Hefetz et al. Effects of honey bee (Apis mellifera L.) queen insemination volume on worker behavior and physiology, J. of Insect Physiology. 2012. V. 58. Is. 8. P 1082-1089. doi: 10.1016/j. jinsphys.2012.04.015.

Walsh, E., Rangel, J. Local Honey Bee Queen Production and Quality. Bee World. 2016. 93:2. P 30-32, doi: 10.1080/0005772X.2016.1211501

Rangel, J., Keller, J.J., Tarpy, D.R. The effects of honey bee (Apis mellifera L.) queen reproductive potential on colony growth. Insectes Sociaux. 2013. 60. P 65-73. doi: 10.1007/ s00040-012-0267-1