Стан та проблеми функціонування ринку м’яса в Україні в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення

Динаміка поголів'я тварин та виробництва м'яса в усіх категоріях господарств

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Дані таблиці 1 свідчать, що у довоєнний період (з 2018 по 2021 рр.) продовжувався спад поголів'я сільськогосподарських тварин. Дослідження показало, позитивну динаміку лише у виробництві м'яса (1,2 %). Зокрема м'яса свинини (1%) та м'яса птиці (2,9%).

Частку регіонів у виробництві окремих видів продукції тваринництва в довоєнний час наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Частка регіонів України у виробництві м'яса у 2021 р., %

Джерело: сформовано за даними Державної служби статистики України [5].

Основне виробництво м'яса зосереджено у Вінницькій (19,3%), Черкаській (14,3%) та Дніпропетровській (11,9 %) областях, проте переважно за рахунок виробництва м'яса птиці, яке відповідно становить 31,6%, 21,4% та 17,5% усього виробництва м'яса птиці.

Лідерами у виробництві яловичини є Івано-Франківська (8,3%), Львівська (7%), Хмельницька (6,6%) області.

Щодо свинарства, то концентрація основного виробництва спостерігається у центральних та східних областях, а саме Київській (11,5%), Донецькій (9,3%), Полтавській (6,6%), Львівська (6,5 %), Дніпропетровській та Черкаській (по 5,5 %) областях. Сумарна частка виробництва свинини у цих областях становить майже 45%.

Основні потужності птахівництва сконцентровані у п'яти областях - Вінницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській і Волинській. Сумарне виробництво м'яса птиці у цих областях 80% від усього виробництва: 31,6% - у Вінницькій, 21,4 % - у Черкаській, 17,5 % - Дніпропетровській області, Львівській і Волинській по 5,6 % відповідно.

Повномасштабне російське вторгнення лише загострило кризу в галузі тваринництва: поголів'я скоротилося від 13,6% (птиця) до 23,9 % (ВРХ), а обсяги виробництва від 6,5% (м'ясо птиці) до 30 % (яловичина та телятина).

В результаті припинення воєнних дій та прискореного нарощування поголів'я, з використанням сучасних технологій годівлі та утримання тварин можливо зупинити стрімкий спад галузі в повоєнний час.

Трансформаційні процеси в тваринництві України протягом періоду 2000-2021 років вплинули на структуру ринку м'яса та виробництва м'ясних продуктів. Зростання частки м'яса птиці у структурі виробництва м'яса в Україні з 11,6% у 2000 році до 56% у 2021 році є значущою та важливою трансформацією на ринку м'яса. Ця зміна свідчить про зростання популярності курячого м'яса серед споживачів та збільшення виробництва цього виду м'яса в Україні. Збільшення обсягів виробництва м'яса птиці та зменшення частки свинини в структурі виробництва м'яса є важливими змінами в агропромисловому секторі України.

Ця зміна свідчить про стратегічні рішення сільськогосподарських підприємств та виробників щодо зміни асортименту та пристосування до ринкових умов. Зменшення частки яловичини і телятини в структурі виробництва м'яса також є важливою тенденцією. Якщо в 2000 р. вона становила 45 %, то у 2021 р. - лише 12,7%.

Звуження частки яловичини в структурі виробництва м'яса дійсно може ускладнити формування раціонального м'ясного балансу в країні, особливо якщо є вимоги або цілі щодо певних видів м'яса в раціоні населення. Такі структурні зміни стали результатом кризових явищ у галузях скотарства та свинарства.

Виробництво свинини до 2021 р. дещо стабілізувалося. Однак, значної шкоди йому завдають африканська чума свиней та коливання цін на зернові та комбікорми. Зниження виробництва великої рогатої худоби та невигідність цієї галузі є проблематичними тенденціями для аграрного сектору України.

Тотальна збитковість вирощування великої рогатої худоби та свиней зумовили скорочення поголів'я худоби. Внаслідок значного скорочення виробництва яловичини сільськогосподарськими підприємствами господарства населення стали основними виробниками цього виду продукції.

У господарствах населення у 2021 р. було зосереджено 62 % поголів'я великої рогатої худоби. У 2021 р. ця категорія господарств забезпечила 75,0 % обсягів виробництва яловичини та телятини в Україні.

Динаміка зміни обсягів виробництва м'яса за окремими територіями України за 2021-2022 рр. наведено в табл. 3.

Виробництво м'яса за всіма видами тварин скоротилося від 8,8 % (м'ясо птиці) до 13,6 % (яловичина і телятина). Особливо слід зазначити райони активних бойових дій, де виробництво скоротилось від 24,8 % (яловичини і телятини) до 49,3 % (м'ясо птиці). Однак деякі області змогли забезпечити незначне нарощування м'яса за всіма групами тваринницької продукції, зокрема:

М'ясо у забійній вазі: у Тернопільській на 4,1 %, у Хмельницькій на 3,3 %, у Івано-Франківській на 0,6 %. Виробництво яловичини і телятини: у Київській на 30,6% у Тернопільській на 5,9 %. Виробництво свинини: у Хмельницькій на 21,3 %, у Вінницькій на 14,1 %, у Львівській на 12,3 %, у Тернопільській на 11,5 %. М'ясо птиці: у Кіровоградській на 5,6 %, у Закарпатській на 1,8 %, у Вінницькій на 1,2 % [6].

Виробництво перемістилося у західні регіони країни, але для задоволення внутрішньої потреби по споживанню м'яса цього буде недостатньо. Довоєнні розрахунки економічних переваг того чи іншого виду продукції характеризують територіальне розміщення виробництва в період з 2021 по 2022 роки.

Таблиця 3

Динаміка обсягів виробництва м'яса за окремими регіонами в Україні

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Виробництво продукції тваринництва є важливим для дотримання достатнього споживання продовольства населенням країни (табл. 4). Середні темпи приросту споживання продукції тваринництва у довоєнний та воєнний періоди дають підґрунтя для ви значення подальшого повоєнного відновлення галузі.

Таблиця 4

Споживання м'яса та м'ясопродуктів населенням України, кг на особу за рік

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

У 2022 р. проти 2018 р. зросло споживання м'яса на 2,5 % (2022 до середнього 2018-2021) при середньорічних темпах приросту на 0,1 % (1,001), свинини відповідно на 4,5 % і 0,9 % (1,009), м'яса птиці -7,5 % і без змін (1,000). Зменшено споживання м'яса великої рогатої худоби - на 7 % і 0,9 % (0,991), інші види м'яса - на 6,6 % і 3,9 % (0,961) [5]. Закладені довоєнні темпи приросту споживання м'яса та м'ясопродуктів показують позитивну динаміку, але це відбулось за рахунок скорочення населення. Що спостерігалось і у воєнний рік, так само при суттєвому скороченні кількості населення.

Отже, 45-50% м'ясного раціону українця складає курятина - тому що вона найдешевша. Споживання яловичини не перевищує 10% (відповідно - вона найдорожча). До прикладу у ЄС цей показник складає більше 50%.

Фактичне споживання продукції тваринництва не відповідає науково- обґрунтованим нормам. Так, дані табл. 5 демонструють, недостатній рівень забезпечення раціональної норми споживання продукції тваринництва у воєнний період.

Таблиця 5

Забезпечення раціональної норми споживання м'яса та м'ясопродуктів в Україні, кг на особу

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Під час вторгнення РФ не вдається забезпечити норми споживання по м'ясу. У 2022 р. з розрахунку на 1 особу спожито 54,6 кг м'яса всіх видів або 64,1 % до раціональної норми споживання, у тому числі м'яса великої рогатої худоби 6,4 кг (22,4 %), свиней - 20,7 кг (62,4 %), інші види м'яса - 0,6 кг (35,9%).

Перевищена норма споживання м'яса птиці - 26,8 кг (124,7 %). В цілому споживання м'яса в Україні продовжує скорочуватись.

Для забезпечення норм харчування населення України, із врахуванням експорту та імпорту продукції, які склалися у 2021 р., необхідно виробляти продукції тваринництва в обсягах, наведених в табл. 6.

Таблиця 6

Баланс м'яса та м'ясопродуктів за умов забезпечення норм харчування, експорту та імпорту в обсягах 2021 р. (населення довоєнне)

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Економічне піднесення аграрної сфери після пандемії, яке відбулося у 2021 році, в 2022 році сповільнилося, насамперед в результаті російської агресії. Зростання цін на продовольство, сільськогосподарські ресурси та енергоносії, посилене впливом війни, підірвало відновлення зайнятості та доходів найбільш уразливих верств населення.

Довоєнні і воєнні показники економіки українського аграрного сектору хоч і мали сповільненні темпи росту, а тваринництво взагалі мало стабільний спад, все ж давали впевненість прогнозувати задоволення як внутрішніх так і зовнішніх потреб (враховуючи перехідні залишки, обсяги споживання населенням та взяті на себе експортні зобов'язання) [7, c. 199].

Крім того, багато компаній м'ясної галузі постраждали від обстрілів, були зруйновані. Велика частина поголів'я сільськогосподарських тварин опинилася під окупацією. Частково або повністю зруйновано більше 206 підприємств із них 10 великих свинокомплексів, м'ясокомбінатів (ПрАТ «Агрокомбінат «Слобожанський», ПрАТ «АПК-Інвест», ПрАТ «Бахмутський Аграрний Союз», Мелітопольський м'ясокомбінат ТОВ «Арон-М» та ін.). За даними асоціації «Свинарі України», з початку війни промисловий сектор втратив свиней - понад 500 тисяч голів, 10 тисяч голів корів, понад 3,5 млн. голів птиці. Лише на птахофабриці в легендарній Чорнобаївці на Херсонщині загинуло понад 4 млн курей. Усього через військові дії втрачено 17-20 % поголів'я великої рогатої худоби, свиней і птиці [8].

Найбільш постраждалими є господарства які знаходились або знаходяться у Донецькій, Луганській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Харківської областей, де до лютого 2022 року було сконцентровано: поголів'я ВРХ - 25%, корів - 26%, свиней - 31%, овець та кіз - 28%, птиці - 22%. Найбільший в Україні виробник свинини, на частку якого припадає близько 11,5% товарного виробництва свинини в країні, і наступні два найбільші свинокомплекси розташовані в Донецькій та Харківській областях. Наприклад, перебуваючи поблизу зон військових дій, Дніпропетровська область, яка займає 7-е місце в Україні за розміром товарного поголів'я свиней, вважається ризикованою для ведення діяльності через високу ймовірність ескалації війни, а також вимушеного переміщення робочої сили та споживачів [9].

Втрати поголів'я худоби, подорожчання логістики, перебої з електропостачанням - сколихнули ціни на м'ясо та м'ясопродукти. Якщо врахувати, що із березня 2022 року суттєво збільшилась чисельність населення у західних та центральних регіонах України - усе це викликало дефіцит м'яса місцевого виробництва на цих територіях та змусило бійні та м'ясокомбінати працювати на повну потужність, на відміну від 60%-70% завантаження у довоєнний період. Отже, для споживачів центральної України виник дефіцит свіжого м'яса, якісної охолодженої свинини, готових м'ясних виробів. Як наслідок, все це призводить до зростання цін та дефіциту на м'ясо, зокрема на свинину

Рис. 1. Регіональні діапазони середніх цін на живець свиней у 2023 році Джерело: сформовано та розраховано за даними Асоціації «Свинарі України» [8]

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Таблиця 9 Прогноз вирощування худоби і птиці на 2023 рік

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Найдорожчою залишається яловичина, у жовтні 2023 року середня ціна за гуляш складає 245 грн. Найдоступнішою залишається курятина. Також значно зросли ціни і на ковбасні вироби.

Науковцями ННЦ «Інститут аграрної економіки» розроблено прогноз вирощування худоби та птиці у 2023 році. При цьому було враховано середньорічні темпи змін поголів'я худоби і птиці, втрати, спричинені російською агресією, та фактичне виробництво продукції за 2019 - 2022 роки в сільськогосподарських підприємствах, господарствах населення та всіх категоріях господарств [3, с. 12] (табл. 8).

Таблиця 8

Вирощування худоби та птиці у 2019-2022 рр. та очікуване на 2023 р. в усіх категоріях господарств України

Джерело: сформовано та розраховано за даними Державної служби статистики України [5].

Очікується збільшення виробництва м'яса (вирощування худоби і птиці) у 2023 році до 3015,3 тис. тонн (на 2 %) проти 2022 року, за рахунок приросту надходження м'яса птиці до 1796,9 тис. тонн (на 9,5 %). Відбудеться зменшення виробництва м'яса великої рогатої худоби - до 349,3 тис. тонн ( - 10,1 %), м'яса свиней - до 822,8 тис. тонн (- 6,1 %), м'яса овець і кіз - 17,5 тис. тонн (-8,4 %).

З урахуванням показників Держстату, в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки», розраховано прогноз вирощування худоби і птиці на 2023 рік (табл. 9).

Обсяги вирощування худоби і птиці очікуються в розмірі 65022 млрд грн, або на 1,4 % більше 2022 року. Закладені довоєнні темпи приросту сільськогосподарської продукції налаштовують на вирішення поставлених завдань повоєнної відбудови аграрної галузі. У 2023 році проти 2022 року очікується збільшення на 2% м'яса.

Стає очевидним переміщення виробництва у західні регіони України, йде трансформація регіонального розміщення як продукції рослинництва, так і продукції тваринництва, збільшення частки регіонів, які традиційно займаються виробництвом м'яса.

На нашу думку, подальші ціни на м'ясо в Україні будуть залежати від декількох факторів:

- загальної ситуації на фронті;

- роботи зернового коридору, який запрацював з серпня 2022 року і дозволив відновити експорт українського збіжжя закордон;

- роботи енергетичного сектору та вартість електроенергії;

- об'єми експортних / імпортних поставок мяса та м'ясопродуктів з врахуванням особливостей логістичних обмежень.

Основними трендами ринку м'яса в Україні у 2023-2025 рр. стануть:

1) Макроекономічні та геополітичні фактори продовжать свій вплив на аграрний сектор: війна в Україні, інфляція, зниження платоспроможності населення, проблеми із логістикою, низький рівень фінансової підтримки. Відзначимо, що АПК України в цілому зумів адаптуватися та переналаш- тувати своє виробництво виходячи із тих реалій які сьогодні є.

2) Споживачі віддаватимуть перевагу або найдешевшим видам м'яса, наприклад курятина, або - які були виготовлені за всіма стандартами якості, тобто тим, що належать до категорії так званої здорової їжі. При цьому не зважаючи на війну в Україні, в тренді та в центрі буде екологічність та якість м'яса та м'ясної продукції.

3) Подальший розвиток ефективних каналів переробки і просування м'ясної продукції із тривалим терміном зберігання (тушонок, консервів). Зрозуміло, що в умовах коли йде війна, перебої із електропостачанням, то формування «запасів» у споживачів буде у тренді ще не один рік.

4) Подальший розвиток ринку м'ясних напівфабрикатів. На нашу думку, починаючи із спалаху COVID-19 в Україні сформувався стійкий тренд до розвитку ринку напівфабрикатів. Це змушує виробників м'ясних напівфабрикатів шукати нові цікаві продуктові лінійки, нові способи збуту тощо.

5) Розвиток ринку інноваційних продуктів харчування, а саме продуктів для вегетаріанців - виготовлених на основі рослинного м'яса. Незважаючи на війну, задоволення індивідуальних потреб і підтримка здоров'я є важливими для споживачів. Рослинна їжа набуває популярності в Україні як серед цивільних так і серед військових в зоні бойових дій. Багато людей є прихильниками вегетаріанства, комусь не можна тваринне м'ясо через стан організму, а багато хто дотримується постів, що формує дефіцит якісної їжі для цих категорій споживачів. ТОВ «Макро 2019» одна із перших компаній у Вінницькій області почала формувати та розвивати продовольчу безпеку у цьому напрямі. Компанія випускає консерви як із традиційним м'ясом (свининою, курятиною, яловичиною) так і для вегетаріанців із використанням соєвого м'яса або рослинного фаршу. Продукція випускається для зручності у різній тарі: реторт-пакет, скло або жерстяні банки.

Для виробників сільськогосподарської продукції важливо бути готовими до змін на ринку, шукати шляхи зменшення витрат та підвищення ефективно...