Вивчення антигенної та імуногенної активності експериментальних серій інактивованої емульсованої вакцини проти гемофільозу курей в лабораторних умовах
Нарощування обсягів птахогосподарської продукції в Україні. Пошук ефективних заходів лікування інфекційних хвороб птиці. Використання епізоотично актуальних ізолятів Av. paragallinarum для розробки вакцини проти гемофільозу та проведення щеплення курей.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.05.2024 |
| Размер файла | 36,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»
Вивчення антигенної та імуногенної активності експериментальних серій інактивованої емульсованої вакцини проти гемофільозу курей в лабораторних умовах
Колесников А.О., Стегній Б.Т.
Харків, Україна
Анотація
У всьому світі Avibacterium paragallinarum є етіологічним агентом інфекційного риніту свійської птиці. Вакцини є найкращим засобом контролю хвороби за рахунок зменшення клінічних ознак та колонізації цією бактерією організму господаря. Більшість вакцин ґрунтується на міжнародних еталонних штамах без урахування сучасної епізоотичної ситуації щодо гемофільозу на відповідних територіях.
Проведено ряд лабораторних дослідів із встановлення антигенної та імуногенної активності на дослідній птиці інактивованої трьохвалентної вакцини проти гемофільозу курей з використанням епізоотично актуальних ізолятів Av. paragallinarum (штам «SS 6/20», серотип A; штам «SS 720», серотип B; штам «SS 6/20», серотип C). Оптимальним інактивантом для отримання бактеріальної сировини є формальдегід у кінцевій концентрації 0,5 % та режиму -- 48 год та температури 37 °С.
Виготовлено три експериментальні зразки вакцини з використанням суміші інактивованих антигенів Av. paragallinarum трьох серотипів (1:1:1) та ад'ювантів (зразок № 1 - АГ + «ГОА»; № 2 -АГ + «гОА+сапонін»; №3 - АГ + «Montanide ISA 70»). Для порівняння було використано комерційну вакцину, яка зареєстрована на території України.
Щеплення птиці проводили дворазово в дозі 0,5 см3 з інтервалом 21 доба, підшкірно, в ділянку середньої третини шиї. Досліджені експериментальні зразки № 2 та № 3 за антигенною активністю не поступаються комерційній вакцині, рівень антитіл коливається від 1:64 до 1:512. Імуногенна активність цих зразків становить 80-100 % у порівнянні з комерційною вакциною (група птиці № 4), імуногенна активність якої знаходиться на тому ж рівні.
Реплікація збудника гемофільозу курей з патматеріалу курчат щеплених комерційною вакциною (група № 4) та експериментальними вакцинами № 2 (група № 2, ад'ювант -- ГОА+сапонін) і №3 (група № 3, ад'ювант -- «Montanid ISA 70») та інфікованих контрольними штамами збуднику не відмічена. Ріст культур A. paragallinarum на збагачених поживних середовищах виявлено у дослідних групах № 1 (експериментальний зразок вакцини № 1 з використанням ад'юванту ГОА) та № 5 (контроль)
Ключові слова: Avibacterium paragallinarum, свійська птиця
Вступ
Гемофільоз курей (інфекційний риніт) є гострим захворюванням дихальних шляхів, що викликається Avibacterium paragallinarum (Av. paragallinarum), раніше відомим як Haemophilus paragallinarum [1, 2]. Клінічний синдром, викликаний даним збудником, відомий ще з 1930-х років [3]. Av. paragallinarum розповсюджений по всьому світі, але завдає найбільшу економічну шкоду птахівництву в країнах, що розвиваються [2].
У молодняку захворювання проявляється пригніченням, відставанням у рості, сонливістю (синдром «сплячої птиці»), у дорослих курей спостерігаються синусити, кон'юнктивіти, серозний та/або серозно-фібринозний риніт. За прогресування хвороба супроводжується синдромом «опухлої голови». інфекційний гемофільоз вакцина курка
Окрім курей Av. paragallinarum було виділено від інших видів птахів, таких як цесарки [4], гуси [5] та качки [6]. Також Av. gallinarum був виділений від людей з гострим гастроентеритом та ендокардитом, але патогенність його до кінця так і не була доведена [7-9].
Збудник гемофільозу курей внаслідок патогенної дії на організм птиці викликає ускладнення в асоціації з іншими бактеріальними збудниками [10-12] такими, як Mycoplasma gallisepticum, Mycoplasma synoviae, Gallibacterium anatis [13], Escherichia coli [14] і Ornithobacterium rhinotracheale [11], та вірусами (інфекційний бронхіт, вірус інфекційного ларинготрахеїту, вірус віспи і аденовіруси) [10, 15].
Av. paragallinarum вперше був класифікований L. A. Page за допомогою аглютинації на три серовари (А, В та С) [16]. У свою чергу, K. Kume створив альтернативну схему, засновану на тесті гальмування гемаглютинації [17]. Ця модифікована схема також типує серогрупи A, B і C, при цьому додатково розпізнаються дев'ять сероварів (A1-A4, B-1 та C1-C4). Тим не менш, ці схеми потребують постійного перегляду та оновлення, оскільки багато штамів серогрупи B були віднесені до інших (А та С) [18].
Є багато повідомлень щодо використання проти даного збудника з лікувальною та профілактичною метою протимікробних препаратів, але вони лише тимчасово зменшують клінічний прояв захворювання і не можуть повністю усунути його у птиці, а при зниженні резистентності організму(погіршення умов утримання та годівлі тощо) збудник інфекції легко рецидивує [7, 19-23]. Окрім цього, недотримання рекомендованих схем застосування антибактеріальних препаратів може призвести як до розвитку стійкості збудника до антибіотиків, так і вплинути на основні біологічні особливості та появу нових генетичних варіантів бактерій з новими властивостями, часто більш вірулентних, ніж попередні [22, 24, 25].
У якості альтернативи антибіотикам та для зменшення прояву клінічних ознак є використання дезінфікуючих засобів як з питною водою так і аерозольно під час обробки пташнику у присутності птиці [26, 27], але циркуляція Av. paragallinarum все одно зберігається у стаді та поступово набирає своїх обертів.
Поширення збудника інфекційного риніту птиці у країнах, де птахівництво є економічно значущим напрямком, сприяло розробці засобів специфічної профілактики цього захворювання. Під час конструювання профілактичного біопрепарату виникає ряд труднощів, пов'язаних головним чином із виділенням з біологічного матеріалу від птиці бактеріальних культур зазначених серотипів. Більше того, Av. paragallinarum ізолюють лише на стадії гострої інфекції. Слід також відмітити, що Av. paragallinarum повільно зростаюча та вибаглива бактерія, і більшості штамів для росту in vitro необхідний фактор V-нікотинамідаденіндінуклеотид. Крім того, у процесі виділення та культивування Av. paragallinarum заростає іншими бактеріями Pasteurellaceae [7, 19, 28-30].
Також, за літературними даними [31, 32], на виділення Av. paragallinarum може впливати безконтрольне використання у птахівництві з лікувальною або профілактичною метою антибіотиків, як зазначено вище, та згодовування птиці комбікормів у склад яких також входять ці препарати.
Значне поширення збудника інфекційного риніту птиці у розвинутих країнах, де птахівництво є економічно значущим напрямком, сприяло розробці засобів специфічної профілактики цього захворювання. Та навіть за широкого використання в світовому птахівництві інактивованих вакцин, які містили всі три серотипи, за останні десять років спостерігається збільшення поширення захворювання - з 14 % до 25 % [31]. Збільшення відсотку може бути цілком пов'язано як з персистенцією збудника на птахофермах із різновіковою птицею, так і частковим імунітетом, що забезпечується не відповідним вмістом сероварів у комерційних вакцинах проти широко поширених у регіоні сероварів Av. Paragallinarum, а також роллю свійської птиці як джерела збудника [10]. Тому існуючі заходи боротьби поки не здатні захистити птахогосподарства від даного збудника [2].
Мета роботи - встановлення ефективності (антигенна та імуногенна активність, реізоляція збудника від щепленої птиці, встановлення реактогенності) розроблених експериментальних серій інактивованої емульсованої вакцини проти гемофільозу курей в лабораторних умовах на дослідній птиці.
Матеріали та методи
У даній науковій публікації наведено результати власних досліджень, аналізу даних відділу хвороб птиці Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (ННЦ «ІЕКВМ») та Державного науково - контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (ДНКІБШМ). З метою встановлення антигенної активності трьох експериментальних зразків вакцини проти гемофільозу курей проведено лабораторні випробування на дослідній птиці (курчата- бройлери кросу «КОББ-500» 8 тижневого віку) (табл. 1).
Таблиця 1 -- Експериментальні зразки інактивованої вакцини проти гемофільозу курей
|
Номер експерименттального зразка інактивованої вакцини |
Використаний штам збудника та його серотип |
Співвідношення штамів (А:В:С) |
Ад'ювант |
Номер дослідної групи птиці |
|
|
№ 1 |
штам SS 6/20 (серотип A), штам SS 7/20 (серотип B), штам SS 8/20 (серотип C) |
1:1:1 |
гідроокис алюмінію (ГОА) |
№1 |
|
|
№ 2 |
штам SS 6/20 (серотип A), штам SS 7/20 (серотип B), штам SS 8/20 (серотип C) |
1:1:1 |
ГОА+ сапонін |
№2 |
|
|
№ 3 |
штам SS 6/20 (серотип A), штам SS 7/20 (серотип B), штам SS 8/20 (серотип C) |
1:1:1 |
Montanid ISA 70 |
№3 |
У якості порівняльного контролю використовували комерційну вакцину, зареєстровану на території України (група птиці № 4). 5 група птиці була контрольною. Кожна дослідна та контрольна група птиці складалась із п'ятнадцяти голів.
Щеплення птиці експериментальними зразками вакцини проводили дворазово в дозі 0,5 см3 з інтервалом 21 доба, підшкірно, у ділянку середньої третини шиї. Оцінку напруженості імунітету в птиці після застосування експериментальних зразків вакцини проводили в реакції аглютинації (РА) макрометодом у полістиролових планшетах за методикою, описаною L. Page (1962) [32]. З цією метою використано сироватки крові щепленої птиці, відібрані через 21 добу після першого введення вакцини та через 21 добу після ревакцинації. У якості антигену для РА використовували антигени штамів (SS 6/20, серотип A; SS 7/20, серотип B; SS 8/20, серотип C), які входять до складу вакцини.
Постановка реакції: у круглодонних лунках планшета готували двократні розведення сироваток в об'ємі 0,4 см3 на фосфатно-сольовому буфері, починаючи з 1:2 до 1:1024. Потім в кожну лунку вносили по 0,4 см3 антигену. Вміст лунок перемішували струшуванням планшета і ставили на контакт у термостат за 37 оС на 2 год, після чого залишали за кімнатної температури (20-25 °С) на 12 год.
Реакцію оцінювали за «чотирьоххрестової» системи. За титр брали найбільше розведення сироватки, яке дає чітко виражену аглютинацію антигену («+++» або «++++»). Одночасно проводили тестування на відсутність спонтанної аглютинації антигену (негативний контроль).
Імуногенні властивості експериментальних зразків № 1-3 (групи птиці № 1-3) та комерційної вакцини (група № 4) визначали методом контрольного інфікування вакцинованої птиці гомологічними ізолятами. Для цього дослідні (вакциновані) та контрольну (не вакциновану) птицю (група № 5) було інфіковано інтраназально 20-год добовою бульйонною культурою ізолятів у дозі 0,5 см3, з вмістом не менше 108 КУО збудника. Крім того, проводили щоденний огляд кожної особини щодо можливих клінічних ознак та можливої місцевої реакції (реактогенність) у місці введення вакцини (гіперемія шкіри, абсцеси).
Результати досліджень
Під час розробки технології виготовлення вакцини було опрацьовано та проаналізовано як закордонну, так і вітчизняну науково-специфічну літературу. У якості антигенної складової були використанні епізоотично актуальні штами трьох серотипів (серотип A - штам «SS 6/20», серотип B - штам «SS 720», серотип C - штам «SS 6/20»).
У якості інактиванта використано формалін (кінцева концентрація 0,5 %) та підібраний режим інактивації (48 год та температури 37 оС). Для отримання стабільного препарату було використано гідроксид алюмінію в суміші з емульгаторами сапонін та без, а також готовий ад'ювант -- «Montanid ISA 70» фірми «SEPPIC» (Франція).
У результаті розробленої технології було виготовлено три експериментальні зразки інактивованої вакцини (№ 1: штам SS 6/20, серотип A; штам SS 7/20, серотип B; штам SS 8/20, серотип C; ад'ювант - гідроокис алюмінію (ГОА); № 2: штам SS 6/20, серотип A; штам SS 7/20, серотип B; штам SS 8/20, серотип C; ад'ювант - ГОА+сапонін; № 3: штам SS 6/20, серотип A; штам SS 7/20, серотип B; штам SS 8/20, серотип C; ад'ювант - «Montanid ISA 70»), які відповідали внутрішньолабораторним вимогам за якістю та були нешкідливими для лабораторних мишей.
З метою визначення антигенної активності експериментальних зразків інактивованої вакцини проти гемофільозу курей на дослідному поголів'ї птиці проведено дворазовий відбір зразків крові для РА - на 21 добу після першого щеплення та через 21 добу після другої ін'єкції.
Результати наведено у таблиці 2.
Так, з результатів таблиці 2 видно, що на 21 день після щеплення найвища антигенна активність була відмічена у групі щепленої птиці № 2: середній титр антитіл до антигену серотип A (штам SS 620) - 5,4±5,33, до серотипу серотип B (штам SS 720) - 6,4±6,35 log2, до серотипу C (штам SS 820) - 6,4±6,35 log2. Титри коливались від 1:16 до 1:128. Через 21 добу після ревакцинації високий показник антигенної активності був відмічений у групі № 2 та № 3. Так, середній титр антитіл у сироватках крові дослідної групи птиці № 2 до антигену серотипу A (штам SS 620) становив 7,4±7,35 log2, до серотипу B (штам SS 720) - 7,8±7,76 log2, до серотипу C (штам SS 820) - 7,4±7,35 log2.
У птиці з дослідної групи №3 ці показники були наступні - 7,0±6,94 log2, 7,8±7,71 log2, 7,6±7,58 log2 відповідно до антигенів А, В та С. Коливання титрів антитіл у обох групах були аналогічними - від 1:64 до 1:512.
Таблиця 2 -- Результати визначення антигенної активності експериментальних зразків та комерційної вакцини проти гемофільозу птиці (по 5 голів на серотип)
|
Номер дослідної групи птиці |
Титри АТ через 21 день після І вакцинації (log2) |
Титри АТ через 21 день після ІІ вакцинації (log2) |
|||||
|
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
||
|
№ 1 (зразок № 1) |
3 |
4 |
3 |
4 |
5 |
4 |
|
|
1 |
4 |
3 |
4 |
5 |
4 |
||
|
3 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
||
|
2 |
2 |
1 |
2 |
5 |
3 |
||
|
2 |
3 |
1 |
3 |
3 |
2 |
||
|
У середньому |
2,2±2,05 CV=34% |
3,4±3,29 CV=23,5% |
2,2±1,93 CV=44,5% |
3,2±3,10 CV=23,4% |
4,4±4,32 CV=18,2% |
3,4±3,29 CV=23,5% |
|
|
№ 2 (зразок № 2) |
6 |
7 |
7 |
8 |
9 |
8 |
|
|
6 |
6 |
6 |
8 |
7 |
7 |
||
|
5 |
7 |
5 |
7 |
8 |
6 |
||
|
6 |
7 |
7 |
8 |
8 |
8 |
||
|
4 |
5 |
7 |
6 |
7 |
8 |
||
|
У середньому |
5,4±5,33 CV=14,8% |
6,4±6,35 CV=12,5% |
6,4±6,35 CV=12,5% |
7,4±7,35 CV=10,8% |
7,8±7,76 CV=9,5% |
7,4±7,35 CV=10,8% |
|
|
№ 3 (зразок № 3) |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
8 |
|
|
6 |
4 |
7 |
8 |
6 |
8 |
||
|
5 |
4 |
6 |
7 |
7 |
8 |
||
|
4 |
5 |
6 |
6 |
8 |
7 |
||
|
3 |
6 |
7 |
6 |
9 |
7 |
||
|
У середньому |
4,6±4,48 CV=22,2% |
5,0±4,92 CV=17,9% |
6,6±6,58 CV=7,4% |
7,0±6,94 CV=12,8% |
7,8±7,71 CV=14,9% |
7,6±7,58 CV=6,4% |
|
|
№ 4 (комерційна вакцина) |
6 |
7 |
7 |
8 |
8 |
9 |
|
|
6 |
3 |
7 |
8 |
7 |
8 |
||
|
5 |
4 |
6 |
8 |
7 |
7 |
||
|
3 |
7 |
4 |
6 |
8 |
7 |
||
|
4 |
7 |
7 |
7 |
8 |
8 |
||
|
У середньому |
4,8±4,64 CV=24,3% |
5,6±5,28 CV=31,1% |
6,2±6,07 CV=18,8% |
7,4±7,35 CV=10,8% |
7,6±7,58 CV=6,4% |
7,8±7,76 CV=9,5% |
|
|
№ 5 (контроль) |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Слід відмітити, що досліджені експериментальні зразки № 2 та № 3 за антигенною активністю не поступались комерційній вакцині, а рівень антитіл у птиці, щепленої дослідними зразками, знаходився майже на тому ж рівні, що і у птиці групи 4. Імуногенні властивості експериментальних зразків № 1, 2, 3 та комерційної вакцини визначали контрольним зараження вакцинованої птиці гомологічними ізолятами (таблиця 3).
Таблиця 3 -- Визначення імуногенних властивостей експериментальних зразків та комерційної вакцини проти гемофільозу птиці (по 5 голів на серотип)
|
Номер дослідної групи птиці |
Птиця з клінічними ознаками хвороби, % (гол) |
Загибель птиці, % (гол) |
|||||
|
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
||
|
1 (зразок № 1) |
40 (2) |
20 (1) |
40 (2) |
20 (1) |
0 |
20 (1) |
|
|
2 (зразок № 2) |
20 (1) |
0 |
20 (1) |
0 |
0 |
0 |
|
|
3 (зразок № 3) |
20 (1) |
0 |
20 (1) |
0 |
0 |
0 |
|
|
4 (комерційна вакцина) |
20 (1) |
0 |
20 (1) |
0 |
0 |
0 |
|
|
5 (контроль) |
100 (5) |
60 (30) |
100 (5) |
80 (4) |
60 (3) |
100 (5) |
Імуногенна активність експериментальних зразків № 2 і 3 становила 80-100 % у порівнянні з комерційною вакциною, імуногенна активність якої знаходиться на тому ж рівні.
У таблиці 4 представлені дані щодо залежності між титром антитіл після щеплення та відсотком захисту птиці за визначення імуногенності експериментальних серій вакцини та комерційного препарату.
Таблиця 4 -- Залежність між титром антитіл та відсотком захисту птиці
|
Номер дослідної групи птиці |
Титр антитіл через 21 добу після ІІ вакцинації (log2 ) |
% захисту |
|||||
|
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
||
|
1 (зразок № 1) |
3,2±3,10 |
4,4±4,32 |
3,4±3,29 |
60 |
80 |
60 |
|
|
2 (зразок № 2) |
7,4±7,35 |
7,8±7,76 |
7,4±7,35 |
80 |
100 |
80 |
|
|
3 (зразок № 3) |
7,0±6,94 |
7,8±7,71 |
7,6±7,58 |
80 |
100 |
80 |
|
|
4 (комерційна вакцина) |
7,4±7,35 |
7,6±7,58 |
7,8±7,76 |
80 |
100 |
80 |
На сьому добу після введення контрольних штамів птицю дослідних груп було евтаназовано та відібрано слизові оболонки підочних синусів для бактеріологічних досліджень. Результати наведено у таблиці 5.
Таблиця 5 -- Реізоляція Av. paragallinarum після контрольного інфікування щепленої птиці (по 5 голів на серотип)
|
Номер дослідної групи птиці |
Реізоляція збудника, % гол) |
|||
|
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
||
|
1 (зразок № 1) |
20 (1 гол.) |
0 |
20 (1 гол.) |
|
|
2 (зразок № 2) |
0 |
0 |
0 |
|
|
3 (зразок № 3) |
0 |
0 |
0 |
|
|
4 (комерційна вакцина) |
0 |
0 |
0 |
|
|
5 (контроль) |
80 (4 гол.) |
60 (3 гол.) |
100 (5 гол.) |
Так, під час проведення бактеріологічних досліджень біологічного матеріалу, відібраного від птиці, ріст культур Av. paragallinarum на збагачених поживних середовищах виявлено у дослідних групах № 1 (експериментальний зразок вакцини № 1 з використанням ад'юванту ГОА) та № 5 (контроль).
Як видно з таблиці 6, рівень антитіл до A. paragallinarum (серотип А, В, С) у сироватках крові дослідних груп птиці № 2, 3 та № 4 (1:256-512) сприяв 80-100 % захисту птиці від контрольних штамів збудника.
Таблиця 6 -- Залежність між титром антитіл до Av. paragallinarum та відсотком захисту птиці
|
Номер дослідної групи птиці |
Титр антитіл через 21 добу після ІІ вакцинації |
% захисту |
|||||
|
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
ізолят SS 6/20 |
ізолят SS 7/20 |
ізолят SS 8/20 |
||
|
1 (зразок № 1) |
1:16 |
1:32 |
1:16 |
60 |
80 |
60 |
|
|
2 (зразок № 2) |
1:256 |
1: 512 |
1: 256 |
80 |
100 |
80 |
|
|
3 (зразок № 3) |
1:256 |
1: 512 |
1: 256 |
80 |
100 |
80 |
|
|
4 (комерційна вакцина) |
1:256 |
1: 256 |
1: 512 |
80 |
100 |
80 |
Обговорення
Дані наукові результати є першим опублікованим дослідженням лабораторних випробувань вітчизняної інактивованої трьохвалентної вакцини проти гемофільозу курей.
Перед ветеринарними фахівцями постійно виникає дилема щодо використання на поголів'ї птиці профілактичних вакцин, у склад яких входять «місцеві» або «міжнародні» штами. Великі глобальні виробники вакцин, як правило, конструюють свої препарати на стандартних, визнаних у всьому світі штамах. Ці «міжнародні» вакцини реалізуються всюди на тій підставі, що місцеві відмінності збудників є недостатніми для виправдання додавання або видалення штамів. Тому, низка дослідницьких груп, зокрема Bragg et al. [34] у Південній Африці і Terzolo et al. [35] в Аргентині, Guo, M. et al. та Xu Y. et al. [2, 36], а також у Китаї вказують на відсутність перехресного захисту серед вакцинних сероварів, що ймовірно, є причиною появи варіантних штамів та підвищеної вірулентності місцевих культур Av. paragallinarum.
Тому, нашою метою було проведення ряду дослідів на птиці з визначення антигенної та імуногенної активності трьох зразків інактивованої трьохвалентної вакцини проти гемофільозу курей з використанням епізоотично актуальних ізолятів Av. paragallinarum (штам «SS 6/20», серотип A; штам «SS 720», серотип B; штам «SS 6/20», серотип C).
Ефективність (антигенна активність, імуногенність) та нешкідливість (реактогенність) запропонованої вакцини також залежала від використаного нами інактиванта - формаліну (кінцева концентрація 0,5 %) та режиму інактивації (48 год за температури 37 оС), за використання якого нейтралізується інфекційна активність та зберігаються властивості щодо антигенної активності бактеріальної сировини, а також відсутність негативних наслідків (реактогенність) за введення в організм птиці залишків хімічної речовини. Формалін має довгу історію безпечного використання у виробництві біопрепаратів, у тому числі і вакцин проти гемофільозу курей [37, 38].
Використання ад'ювантів підвищує імунну реакцію на введення вакцини, іноді шляхом більш тривалого утримання біопрепарату в місці ін'єкції або стимулювання місцевих імунних клітин.
Тому, нами з метою підвищення антигенної та імуногенної активності у складі вакцин використано ряд ад'ювантів: зразок № 1 - гідроокис алюмінію (ГОА), зразок № 2 - ГОА+сапонін, зразок № 3 - «Montanid ISA 70».
«Montanid ISA 70» фірми «SEPPIC» (Франція) має перевагу в зменшенні кількості технологічних операцій та тривалості процесу виробництва порівняно з класичним ад'ювантом, та дозволяє отримати більш стабільну емульсію [39].
Використання у складі вакцини проти гемофільозу курей гідроксиду алюмінію є давно відома ад'ювантна система [40-43], яка згідно літературних даних [44], довела свою ефективність при введенні або підшкірно (в задню частину шиї), або внутрішньом'язово (у грудний м'яз), але не ефективна при інтраназальному введенні.
Ще з кінця 80-х років минулого століття серед науковців загальна думка полягала в тому, що щеплення птиці з ревакцинацією є більш ефективним, ніж однократне [44-46]. Це твердження залишається незмінним і на даний час [2].
Розроблений нами метод використання експериментальних серій вакцини № 2 та № 3 - доза (0,5 см3), шлях введення (підшкірно, в ділянку середньої третини шиї) та кратність (дворазово в дозі з інтервалом 21 доба) довів свою ефективність. Так, зазначені експериментальні серії вакцини за антигенною активністю не поступались навіть комерційній вакцині, а рівень антитіл у птиці становив від 1:64 до 1:512.
Згідно літературних данних [2], чим вище рівень поствакцинальних антитіл, тим птиця залишається більш стійкою до збудника, навіть за контрольного інфікування Цей факт було також підтверджено і у наших дослідах із імуногенності.
Так, імуногенна активність експериментальних зразків № 2 (ад'ювант - ГОА+сапонін) і № 3 (ад'ювант - «Montanid ISA 70») становила 80-100 %, та не поступалась комерційній вакцині (група птиці № 4), де вказаний показник також був на тому ж рівні. Також, у зазначених дослідних груп пиці не відмічали клінічних симптомів захворювання та типових патологічних змін при розтині.
Слід відмітити, що реплікація збудника гемофільозу курей з патматеріалу курчат, щеплених комерційною вакциною (група № 4), та експериментальними серіями вакцини № 2 (група № 2, ад'ювант - ГОА+сапонін) і № 3 (група № 3, ад'ювант - «Montanid ISA 70») з наступним інфікуванням контрольними штамами, також не відмічена.
Ріст культур Av. paragallinarum на збагачених поживних середовищах виявлено лише в контрольній групі № 5 (від 3 до 5 гол. до кожного контрольного штаму) та дослідній групі № 1 (експериментальний зразок вакцини № 1 з використанням ад'юванту гОа) - по одній особині до контрольних штамів «SS 6/20» та «SS 8/20».
Проте, необхідно зазначити, що експериментальний зразок № 3 (ад'ювант - «Montanid ISA 70») за підшкірного введення в місці ін'єкції викликав запальні реакції (гіперемія шкіри), які не зникали впродовж 2-3 тижнів, у той час як використання поєднання ГОА із сапоніном (зразок № 2) не викликало подібних ускладнень.
У науковій літературі аспекту побічних реакцій при використанні профілактичних вакцин проти гемофільозу курей приділялось багато уваги. Було висловлено припущення, що побічні реакції пов'язані з використанням у складі інактивованих вакцин ад'ювантів, або ліпополісахаридів, які присутні у клітинах Av. paragallinarum, або комплексу - ад'ювант/ліпополісахарид [47]. Так, Konno Y. et al. [48] довів летальність ліпополісахариду Av. paragallinarum на 10-добових курячих ембріонах (КЕ), що розвиваються, та позитивну реакцію на піроген (ендотоксини грамнегативних бактерій). Iritani Y. et al. [47] також показали, що грубо очищений екстракт полісахариду містить компонент, який є токсичним і викликає гідроперикардит після внутрішньовенної ін'єкції курчатам. Тому, за використання біологічних препаратів, які містять у своєму складі бактерії та ад'юванти, особливо мінеральну олію, слід враховувати потенційну негативну реакцію в місці ін'єкції [49].
Висновки та перспективи подальших досліджень
Аналіз розповсюдження інфекційного риніту в світі, незважаючи на помітний прогрес в діагностиці та вакцинопрофілактиці інфекційних хвороб, показав, що проблема боротьби з бактеріальними інфекціями, зокрема з інфекційним ринітом, не вирішена, та потребує постійного контролю та вдосконалення існуючих засобів специфічної профілактики, шляхом підбору відповідних епізоотично актуальних штамів.
У подальшому планується провести виробничі випробування розробленої інактивованої вакцини проти гемофільозу курей.
Список літератури
1. Blackall P. J. et al. Reclassification of Pasteurella gallinarum, [Haemophilus] paragallinarum, Pasteurella avium and Pasteurella volantium as Avibacterium gallinarum gen. nov., comb. nov., Avibacterium paragallinarum comb. nov., Avibacterium avium comb. nov. and Avibacterium volantium comb. nov. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology. 2005. Vol. 55, Pt. 1. P. 353-362. DOI: https://doi.org/10.1099/ijs.0.63357-0.
2. Guo M. et al. The protective efficacy of an inactivated vaccine against Avibacterium paragallinarum field isolates. Veterinary Sciences. 2022. Vol. 9, No 9. P. 458. DOI: https://doi.org/10.3390/vetsci9090458.
3. Blackall P. J., Soriano-Vargas E. Chapter 20. Infectious coryza and related bacterial infections // Diseases of Poultry / Ed. D. E. Swayne. 13th ed. Ames: John Wiley & Sons, 2013. P. 859-873. DOI: https://doi.org/10.1002/ 9781119421481.ch20.
4. Mohan K, Dziva F, Chitauro D. Pasteurella gallinarum: Zimbabwean experience of a versatile pathogen. The Onderstepoort Journal of Veterinary Research. 2000. Vol. 67. P. 301-305.
5. Mushin R, Bock R, Abrams M. Studies on Pasteurella gallinarum. Avian Pathology. 1977. Vol. 6. P. 415-423. DOI: https://doi.org/10.1080/03079457708418250.
6. Muhairwa A. P. et. al. Occurrence of Pasteurella multocida and related species in village free ranging chickens and their animal contacts in Tanzania. Veterinary Microbiology. 2001. Vol. 78. P. 139-153. DOI: https://doi.org/10.1016/ s0378-1135(00)00296-0.
7. Blackall P. J, Soriano-Vargas E. Infectious coryza and related bacterial infections // Diseases of Poultry / Ed. D. E. Swayne. 14th ed. Hoboken: Wiley-Blackwell, 2020. P. 890-906. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119371199. ch20.
8. Frederiksen W, Tonning B. Possible misidentification of Haemophilus aphrophilus as Pasteurella gallinarum. Clin Infect Dis. 2001. Vol. 32. P. 987-989. DOI: https://doi.org/10.1086/319358.
9. Ahmed K. et al. Pasteurella gallinarum neonatal meningitis. Clin Microbiol Infect. 2002. Vol. 8. P. 55-57. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1469-0691.2002.00354.x.
10. Gallardo R. A. et al. Infectious Coryza: Persistence, Genotyping, and Vaccine Testing. Avian Diseases. 2020. Vol. 64. P. 157-165. DOI: https://doi.org/10.1637/0005-2086-64.2.157.
11. Morales-Erasto, F. et al. Coinfection of Avibacterium paragallinarum and Ornithobacterium rhinotracheale in Chickens from Peru. Avian Diseases. 2015. Vol. 60, No1. P. 75-78. DOI: https://doi.org/10.1637/11265-082015- ResNote.1.
12. Crispo M, et al. Otitis and meningoencephalitis associated with infectious coryza (Avibacterium paragallinarum) in commercial broiler chickens. J Vet Diagn Invest. 2018. Vol. 30, No 5. P. 784-788. DOI: https://doi.org/10.1177/ 1040638718792964.
13. Paudel S, Hess M, Hess C. Coinfection of Avibacterium paragallinarum and Gallibacterium anatis in SpecificPathogen-Free Chickens Complicates Clinical Signs of Infectious Coryza, Which Can Be Prevented by Vaccination. Avian Dis. 2017. Vol. 61, No 1. P. 55-63. DOI: https://doi.org/10.1637/11481-081016-reg.
14. Crispo M. et al. Characterization of an Outbreak of Infectious Coryza (Avibacterium paragallinarum) in Commercial Chickens in Central California. Avian Dis. 2019. Vol. 63. P. 486-494. DOI: https://doi.org/10.1637/19-00081.1.
15. Mei C. et al. Concurrent infection of Avibacterium paragallinarum and fowl adenovirus in layer chickens. Poult Sci. 2020. Vol. 99, No 12. P. 6525-6532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psj.2020.09.033.
16. Blackall P. J., Eaves L. E., Rogers D. G. Proposal of a New Serovar and Altered Nomenclature for Haemophilus paragallinarum in the Kume Hemagglutinin Scheme. J. Clin. Microbiol. 1990. Vol. 28. P. 1185-1187. DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.28.6.1185-1187.1990.
17. Kume K. et al. Serological classification of Haemophilus paragallinarum with a hemagglutinin system. J. Clin. Microbiol. 1983. Vol. 17. P. 958-964. DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.17.6.958-964.1983.
18. Caballero-Garcia M. et al. Pathogenicity of Avibacterium paragallinarum Strains from Peru and the Selection of Candidate Strains for an Inactivated Vaccine. Vaccines. 2022. Vol. 10, No 7. P. 1043. DOI: https://doi.org/10.3390/ vaccines10071043.
19. Wahyuni A. E. T. H. et al. Isolation, identification, and serotyping of Avibacterium paragallinarum from quails in Indonesia with typical infectious coryza disease symptoms. Vet. World. 2018. Vol. 11. P. 519-524. DOI: https:// doi.org/10.14202/vetworld.2018.519-524.
20. Blackall P. J. Antimicrobial Drug Resistance and the Occurrence of Plasmids in Haemophilus paragallinarum. Avian Dis. 1988. Vol. 32. P. 742-247. DOI: https://doi.org/10.2307/1590993.
21. Hsu Y., Shieh H., Chen W. Antimicrobial Susceptibility, Plasmid Profiles and Haemocin Activities of Avibacterium paragallinarum Strains. Vet. Microbiol. 2007. Vol. 124. P. 209-218. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.vetmic.2007.04. 024.
22. Luna-Galaz G. A., et al. Antimicrobial sensitivity of Avibacterium paragallinarum isolates from four Latin American countries. Avian Diseases. 2016. Vol. 60, No 3. P. 673-676. DOI: https://doi.org/10.1637/11398-022616-resnote.1.
23. Nhung N. T., Chansiripornchai N., Carrique-Mas J. J. Antimicrobial resistance in bacterial poultry pathogens: A review. Frontiers in Veterinary Science. 2017. Vol. 4. P. 126. DOI: https://doi.org/10.3389/fvets.2017.00126.
24. Chukiatsiri K. et al. Serovar identification, antimicrobial sensitivity, and virulence of Avibacterium paragallinarum isolated from chickens in Thailand. Avian Dis. 2012. Vol. 56, No 2. P. 359-364. DOI: https://doi.org/10.1637/9881- 080811-reg.1
25. Nielsen S. S. et al. 2021. Scientific Opinion on the assessment of animal diseases caused by bacteria resistant toantimicrobials: Poultry. EFSA Journal. 2021. Vol. 19, No 12. P. e07114. DOI: https://doi.org/10.2903/j.efsa.2021. 7114.
26. Huberman Y. D., Bueno D. J., Terzolo H. R. Evaluation of the protection conferred by a disinfectant against clinical disease caused by Avibacterium paragallinarum serovars A, B, and C from Argentina. Avian Diseases. 2005. Vol. 49, No 4. P. 588-591. DOI: https://doi.org/10.1637/7374-050405r.1.
27. Bragg R. R. Limitation of the spread and impact of infectious coryza through the use of a continuous disinfection
programme. Onderstepoort J Vet Res. 2004. Vol. 71, No 1. P. 1-8. DOI: https://doi.org/10.4102/ojvr.v71i1.280.
28. Patil V. V., Mishra D., Mane D. V. 16S ribosomal RNA sequencing and molecular serotyping of Avibacterium
paragallinarum isolated from Indian field conditions. Vet World. 2017. Vol. 10, No 8. P. 1004-1007. DOI: https://
doi.org/10.14202/vetworld.2017.1004-1007.
29. Ahmadi B., Nasri M. Prevalence of poultry bacterial diseases in different altitudes of Ilam province. Veterinary
Research and Biological Products. 2018. Vol. 31, No 1. P. 87-92.
30. Nouri A. et al. Isolation, identification and antimicrobial susceptibility of Avibacterium paragallinarum from backyard chicken in retail markets of Karaj and Tehran cities, Iran. Archives of Razi Institute. 2020. Vol. 76. P. 1047-1053. DOI: https://doi.org/10.22092/ari.2020.343173.1502.
31. Han M. S. et al. The current epidemiological status of infectious coryza and efficacy of PoulShot Coryza in specific pathogen-free chickens. J Vet Sci. 2016. Vol. 30, No 17. P. 323-330. DOI: https://doi.org/10.4142/jvs.2016.17.3. 323.
32. Beiranvand S. et al. Novel NAD-independent Avibacterium paragallinarum: Isolation, characterization and molecular identification in Iran. Vet Med Sci. 2022. Vol. 8, No 3. P. 1157-1165. DOI: https://doi.org/10.1002/vms3. 754.
33. Page L. A. Haemophilus infections in chickens. I. Characteristics of 12 Haemophilus isolates recovered from diseased chickens. Am. J. Vet. Res. 1962. Vol. 23. P. 85-95.
34. Bragg R. R., Coetzee L., Verschoor J. A. Changes in the incidences of the different serovars of Haemophilus paragallinarum in South Africa: a possible explanation for vaccination failures. Onderstepoort J. Vet. Res. 1996. Vol. 63. P. 217-226.
35. Terzolo H. R., Sandoval V. E., Pondal F. G. Evaluation of Inactivated Infectious Coryza Vaccines in Chickens Challenged by Serovar B Strains of Haemophilus paragallinarum. Avian Pathol. 1997. Vol. 26. P. 365-376. DOI: https://doi.org/10.1080/03079459708419219.
36. Xu Y. et al. Characterization of emergent Avibacterium paragallinarum strains and the protection conferred by infectious coryza vaccines against them in China. Poult Sci. 2019. Vol. 98, No 12. P. 6463-6471. DOI: https:// doi.org/10.3382/ps/pez531.
37. Rimler R. B. et al. A growth medium for the production of a bacterin for immunization against infectious coryza. Avian Diseases. 1975. Vol. 19. P. 318-322.
38. Coetzee L., Strydom, G. S., Rogers E. J. The value of oil-adjuvant vaccines in the control of Haemophilus paragallinarum infection (infectious coryza) in egg producing birds in South Africa. Developments in Biological Standardisation. 1982. Vol. 51. P. 169-180.
39. Чегринець А. І., Салій О. О., Любецький О. В. Дослідження впливу ад'ювантів на фізичні властивості інактивованої вакцини проти хвороби Ньюкасла. Технологічні та біофармацевтичні аспекти створення лікарських препаратів різної направленості дії: матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет- конференції, м. Харків, 26 листопада 2020 року. Харків: Вид-во НФаУ, 2020. С. 496-497.
40. Matsumoto M., Yamamoto R. A broth bacterin against infectious coryza: immunogenicity of various preparations. Avian Diseases. 1971. Vol. 15. P. 109-117.
41. Kume K., Sawata A., Nakase Y. Relationship between protective activity and antigen structure of Haemophilus paragallinarum serotypes 1 and 2. American Journal of Veterinary Research. 1980. Vol. 41. P. 97-100.
42. Reid G. G., Blackall P. J. Comparison of adjuvants for an inactivated infectious coryza vaccine. Avian Diseases. 1987. Vol. 31. P. 59-63.
43. Davis R. B. et al. Efficacy studies on Haemophilus gallinarum bacterin preparations. American Journal of Veterinary Research. 1976. Vol. 37. P. 219-222.
44. Blackall P. J., Reid G. G. Further Efficacy Studies on Inactivated, Aluminum-Hydroxide-Adsorbed Vaccines against Infectious Coryza. Avian Diseases. 1987. Vol. 31. P. 527-532. DOI: https://doi.org/10.2307/1590735.
45. Matsumoto M., Yamamoto R. Protective quality of an aluminum hydroxideabsorbed broth bacterin against infectious coryza. American Journal of Veterinary Research. 1975. Vol. 36. P. 579-582.
46. Kume K., Sawata A., Nakase Y. Haemophilus infections in chickens. 3. Immunogenicity of serotypes 1 and 2 strains of Haemophilus paragallinarum. Japanese Journal of Veterinary Science. 1980. Vol. 42. P. 673-680. DOI: https://doi.org/10.1292/jvms1939.42.673.
47. Iritani Y., Iwaki S. Yamaguchi, T. Biological activity of crude polysaccharideextracted from two different immunotype strains of Hemophilus gallinarum in chickens. Avian Diseases. 1981. Vol. 25. P. 29-37.
48. Konno Y., NakaseY. Purification of endotoxin of Haemophilus gallinarum and their biological activity. Japanese Journal of Bacteriology. 1977. Vol. 32. P. 212.
49. Droual R. et al. Investigation of problems associated with intramuscular breast injection of oil-adjuvanted killed vaccines in chickens. Avian Diseases. 1990. Vol. 34. P. 473-478.
Abstract
Study of antigenic and immunogenic activity of experimental series of inactivated emulsified vaccine against chicken hemophilosis in laboratory conditions
Kolesnikov A. O., Stegniy B. T.
National Scientific Center “Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine”, Kharkiv, Ukraine
Worldwide, Avibacterium paragallinarum is the etiological agent of infectious rhinitis in poultry.
Most vaccines are based on international reference strains without taking into account the current epizootic situation of hemophilosis in the respective territories.
Using a mixture of inactivated Av. paragallinarum antigens (SS 6/20, A; SS 7/20, B; SS 8/20, C) of three serotypes (1:1:1) and (sample No 1 - AG + «aluminum hydroxide»; No 2 - AG + «aluminum hydroxide + saponin»; No 3 - AG + «Montanide ISA 70») obtained experimental samples of the domestic inactivated vaccine against chicken rhinitis.
The antigenic and immunogenic activity of the inactivated trivalent vaccine on chickens was established.
A commercial vaccine registered on the territory of Ukraine was used as a comparison.
Vaccination of birds was carried out twice in a dose of 0.5 cm3 with an interval of 21 days, subcutaneously, in the area of the middle third of the neck. The investigated experimental samples No 2 and No 3 are not inferior to the commercial vaccine in terms of antigenic activity; antibody levels range from 1:64 to 1:512.
The immunogenic activity of these samples is 80-100% compared to the commercial vaccine (poultry group 4), the immunogenic activity of which is at the same level.
Replication of the causative agent of \Haemophilus infection in chickens from the paternal material of chickens vaccinated with a commercial vaccine (group 4) and experimental vaccines №2 (group 2, adjuvant - «aluminum hydroxide + saponin») and №3 (group 3, adjuvant - «Montanid ISA 70») and infected with control strains of the pathogen was not noted
Keywords: Avibacterium paragallinarum, poultry
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості визначення епізоотичної ситуації та аналіз динаміки рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу. Обґрунтування необхідності вакцинації.
доклад [220,7 K], добавлен 01.02.2010Умови утримання птиці в умовах навчально-дослідного племінного птахівничого завода ім. Фрунзе НАУ Сакського району. Епізоотична ситуація щодо аскаридіозу курей, збудник та рівень ураженості поголів’я курей. Розробка лікувально-профілактичних заходів.
дипломная работа [64,5 K], добавлен 31.01.2014Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії. Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей-несучок на птахофабриці. Порівняння впливу ефективності застосування преміксів на продуктивність та якість продукції курей.
дипломная работа [203,3 K], добавлен 28.11.2010Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних і окремих систем організму. Проведення епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки. Аналіз хвороби "кнемідокоптоз птиці": діагностика, лікування, заходи боротьби та профілактики.
история болезни [31,8 K], добавлен 31.01.2012Обстеження системи дихання, травлення, сечостатевої, нервової системи. Дослідження зони патологічного процесу. Встановлення діагнозу – аскаридіоз курей. Загальні відомості про цю хворобу. Схема лікування, препарати, рекомендації щодо умов утримання птиці.
история болезни [438,2 K], добавлен 12.12.2013Матеріально-технічна база для ведення галузі птахівництва. Технологічні особливості вирощування та утримання яєчних курей. Аналіз і оцінка технологічних умов утримання і годівлі курей промислового стада кросів "Хайсекс" в умовах ТОВ "Авіс - Україна".
дипломная работа [2,8 M], добавлен 20.06.2012Походження та господарські особливості курей. Вплив деяких факторів на продуктивність птиці. Технологія виробництва харчових яєць. Корми, годівля та напування різних вікових груп курей. Розрахунок собівартості та рентабельності виробництва яєць.
курсовая работа [124,0 K], добавлен 14.11.2010Епізоотологічне дослідження м. Луганська на чуму собак. Статистична обробка амбулаторного журналу клініки "Друг" на захворюваність чумою собак в Жовтневому районі. Огляд схеми лікування чуми собак. Аналіз заходів профілактики та застосування вакцини.
курсовая работа [998,6 K], добавлен 15.11.2013Причини метаболічних порушень у курей: порушення режиму годівлі, нестача вітамінів у кормах. Діагностика сечокислого діатезу при промисловій технології утримання птахів. Патологоанатомічні зміни в організмі та проведення лікувально-профілактичних заходів.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 12.04.2012Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Характеристика та роль вірусів як збудників хвороб, їх основні види, розповсюдження, розмноження в клітині і переміщення по рослині. Симптоми та діагностика захворювань рослинних культур, застосування системи заходів проти хвороб зернових культур.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 02.07.2011Вивчення метапневмовірусної інфекції - гострого інфекційного захворювання курей, симптомами якого є трахеальні хрипи, кашель, чхання. При цьому захворюванні вражаються яйцеводи, якість яєць погіршується. Джерела інфекції та методи розповсюдження вірусу.
доклад [39,9 K], добавлен 01.02.2010Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.
курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012Промислове птахівництво та значення інкубації в племінній справі одержання життєздатних курчат. Системи для автоматизації, управління та контролю процесів інкубації. Розвиток зародків яєчних курей; фактори, що впливають на інкубацію та вивід молодняку.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.10.2014Птахівництво як одна з найбільш інтенсивних та динамічних галузей агропромислового комплексу України. Етапи та особливості вивчення заразних і незаразних хвороб птиці в ТОВ "Агро-Капітал". Аспекти судово-ветеринарної експертизи причин загибелі птиці.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 11.10.2014Аналіз комплексу захисних заходів з застосуванням біологічного методу боротьби з шкідниками. Загальна біологічна класифікація трихограми. Вивчення найпоширеніших шкідливих організмів, проти яких використовують трихограму. Технологія розведення трихограми.
курсовая работа [958,1 K], добавлен 27.09.2014Систематичне положення збудника фітофторозу, розповсюдженість та шкодочинність. Симптоми ураження картоплі альтернаріозом. Комплекс захисних заходів проти зараження картоплі. Природні умови господарства та організаційно-економічна характеристика.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 17.12.2011Наночастки та їхня характеристика, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Mg для лікування тварин, уражених гнійним артритом, лікування хвороб копитець заразної етіології, дезінвазії каналізаційних стоків, використання наночасток металів в ортопедії.
курсовая работа [248,3 K], добавлен 13.05.2010Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010
