Дезінвазійна ефективність сучасних дезінфікуючих засобів відносно інвазійних личинок нематод Trichostrongylus Tenuis
Дослідження паразитарних хвороб домашньої водоплавної птиці. Аналіз інвазій, спричинених нематодами, що паразитують у шлункового-кишковому тракті птиці, до яких належить трихостронгільоз. Дезінвазія вигульних майданчиків за трихостронгільозу гусей.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.06.2024 |
Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дезінвазійна ефективність сучасних дезінфікуючих засобів відносно інвазійних личинок нематод Trichostrongylus Tenuis
V. Yevstafieva, Ye. Starodub, V. Melnychuk
Abstract
Parasitic diseases of waterfowl account for a significant share of other diseases and cause significant damage to cattle breeding. Infections caused by nematodes parasitizing in the gastrointestinal tract of birds, including trichostrongylosis, are quite common among goose helminthiases. Therapeutic and preventive measures should be performed taking into account the peculiarities of the life cycle of helminths and be aimed at the effective destruction of pathogens at different stages of their development. The aim of the research was to establish the disinvasive activity of modern disinfectants against invasive larvae of trichostrongyluses nematodes parasitizing domestic geese. Determination of disinvasive activity of disinfectants of domestic production Virosan (LTD «BioTestLab»), Dezsan (LTD «BROVAPHARMA») and Hermetsyd-VS (LTD «Vetsyntez») was determined. Invasive larvae of trichostrongyluses have been found to be more resistant to disinfectants than nematode eggs. In particular, a high level of disinvasive efficiency of Dezsan was established: in relation to T. tenuis eggs - in 1-2 % concentrations at exposures of 10-60 min (DE - 94.87-100 %); relative to invasive larvae of T. tenuis - at 2% concentration at exposures of 3060 min (DE - 92-100 %). Virosan showed a high level of disinvasive efficiency against T. tenuis eggs - in 0.25 % concentration at exposures of 60 min (DE - 91.26 %) and at 0.5 % concentration at exposures of 1060 min (DE - 100 %). Regarding invasive T. tenuis larvae at maximum concentration (0.5 %) and exposures of 30-60 min, Virosan showed a satisfactory level of disinvasive efficiency (DE - 66.67-79.33 %). The disinfectant Hermetsyd-VS showed a high level of disinvasive efficiency: in relation to T. tenuis eggs - in 0.25 % concentration at exposures of 30-60 minutes and at 0.5 % concentration at exposures of 1060 minutes (DE - 100 %) ; relative to invasive larvae of T. tenuis - in 0.25 % concentration at exposures of 60 min (DE - 90 %) and at 0.5 % concentration at exposures of 10-60 min (DE - 98.67-100 %). It is recommended to use 2 % Dezsan solution at exposures of 60 minutes and 0.5 % Hermetsyd-VS solution at exposures of 10-60 minutes to disinfect poultry houses and pastures for goose trichostrongylosis.
Key words: geese, trichostrongylosis, nematode larvae, disinfectants, disinvasive activity.
Анотація
ДЕЗІНВАЗІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СУЧАСНИХ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ ВІДНОСНО ІНВАЗІЙНИХ ЛИЧИНОК НЕМАТОД TRICHOSTRONGYLUS TENUIS
В. О. Євстаф'єва, Є. С. Стародуб, В. В. Мельничук Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава, Україна
Паразитарні хвороби домашньої водоплавної птиці займають значну частку серед інших захворювань і завдають значних збитків гусівництву. Серед гельмінтозів гусей досить поширеними є інвазії, спричинені нематодами, що паразитують у шлункового-кишковому тракті птиці, до яких належить і трихостронгільоз. Лікувально-профілактичні заходи повинні виконуватися з урахуванням особливостей життєвого циклу гельмінтів та бути спрямовані на ефективне знищення збудників на різних стадіях їх розвитку. Метою досліджень було встановити дезінвазійну активність сучасних дезінфікуючих засобів відносно інвазійних личинок нематод трихостронгілюсів, що паразитують у домашніх гусей. Проведено визначення дезінвазійної активності дезінфікуючих засобів вітчизняного виробництва Віросану (ТОВ «БиоТестЛаб»), Дезсану (ТОВ «Бровафарма») та Гермециду-ВС (ТОВ «Ветсинтез»). Встановлено, що інвазійні личинки трихостронгілюсів є більш стійкими до дії дезінфікуючих засобів, ніж яйця нематод. Зокрема, високий рівень дезінвазійної ефективності «Дезсану» встановлювали: відносно яєць T. tenuis - у 1-2 % концентраціях за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 94,87-100 %); відносно інвазійних личинок T. tenuis - у 2 % концентрації за експозицій 30-60 хв (ДЕ - 92-100 %). Засіб «Віросан» проявив високий рівень дезінвазійної ефективності відносно яєць T. tenuis - у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ -91,26 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 100 %). Відносно інвазійних личинок T. tenuis за максимальної концентрації (0,5 %) та експозицій 30-60 хв засіб «Віросан» проявив задовільний рівень дезінвазійної ефективності (ДЕ - 66,67-79,33 %). Дезінфікуючий засіб «Гермецид-ВС» проявив високий рівень дезінвазійної ефективності: відносно яєць T. tenuis - у 0,25 % концентрації за експозицій 30-60 хв та у 0,5 % концентрації за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 100 %); відносно інвазійних личинок T. tenuis - у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ - 90 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 98,67-100 %). Для проведення дезінвазії птахівничих приміщень та вигульних майданчиків за трихостронгільозу гусей рекомендовано застосовувати 2 % розчин Дезсану за експозиції 60 хв та 0,5 % розчин Гермециду-ВС за експозицій 10-60 хв.
Ключові слова: гуси, трихостронгільоз, личинки нематод, дезінфікуючі засоби, дезінвазійна активність.
Вступ
Відомо, що серед гельмінтозів гусей досить поширеними є інвазії, спричинені нематодами, що паразитують у шлункового-кишковому тракті птиці, до яких належить і трихостронгільоз, викликаний Trichostrongylus tenuis [1-4]. Інвазія зумовлює затримку в рості та розвитку гусенят, негативно впливає на продуктивність птиці, якість отриманої продукції, може призводити до загибелі, особливо молодняку [5-8].
Більшість наукових праць присвячено дослідженню паразитування T. tenuis у куріпок, так як збудник дестабілізуюче впливає на динаміку їх чисельності, призводячи до зниження популяції птиці [9-11].
Успішна боротьба та профілактика інвазійних хвороб тварин, у тому числі й птиці, можлива лише за умови дотримання сучасних технологій ведення птахівництва та наявності високоефективних лікарських та хімічних засобів [12, 13]. Відомо, що одним з важливих факторів передачі збудників гельмінтозів тварин, зокрема і птиці, є об'єкти навколишнього середовища, внаслідок їх контамінації яйцями та личинками гельмінтів. Тому профілактика інвазійних хвороб повинна бути спрямована на ефективне знищення збудників нематодозів на різних стадіях їх розвитку. Серед них найбільш поширеним заходом є дезінвазія об'єктів птахівництва. Тому, впродовж останніх років науковцями проводиться ряд досліджень щодо визначення дезінвазійних властивостей сучасних дезінфектантів з метою застосування їх у птахівництві для підвищення ефективності у боротьбі та профілактиці нематодозів [14, 15].
Згідно проведених досліджень, було доведено високий рівень дезінвазійної ефективності засобів: Дезсан у 1,0-2,0 % концентраціях за експозицій 30-60 хв, а також Аноліт Кристал у 0,025 % концентрацій за експозицій 30-60 хв, 0,033 %, 0,05 % та 0,1 % концентрацій за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 91,21-100,0 %) відносно інвазійних яєць збудників капіляріозу гусей [16]. Також, дослідниками виявлено високий рівень овоцидної ефективності суміші глутарового альдегіду і бензалконію хлориду при дії на неінвазійну культуру яєць A. bovis в концентрації 0,5 і 1,0 % за експозицій 3060 хв (93,6-100,0 %), а на інвазійну культуру яєць A. bovis - 0,5 % за експозицій 30 та 60 хв (90,394,6 %) та 1,0 % за всіх експозицій (100,0 %) [17].
Тому, метою досліджень було встановити дезінвазійну акитвність сучасних дезінфікуючих засобів відносно інвазійних личинок нематод трихостронгілюсів, що паразитують у домашніх гусей. Для досягнення мети вирішували наступні задачі: визначити дезінвазійну активність Дезсану, Віросану та Гермециду-ВС щодо інвазійних личинок Trichostrongylus tenuis; встановити діючи концентрації та експозиції випробуваних дезінфектантів відносно інвазійних личинок трихостронгілюсів.
Матеріали і методи досліджень
Роботу виконували впродовж весняного періоду 2021 р. на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету.
У лабораторних умовах визначали дезінвазійну ефективність сучасних дезінфікуючих засобів: Віросан (ТОВ «БиоТестЛаб», Україна), Дезсан (ТОВ «Бровафарма», Україна) та Гермецид-ВС (ТОВ «Ветсинтез», Україна). Для дослідження використовували тест -культури інвазійних личинок нематод виду T. tenuis, яких отримували шляхом культивування яєць трихостронгілюсів до личинок L3.
Було підготовлено дослідні чашки Петрі з різною концентрацією Віросану (0,1 %, 0,25 % та 0,5 %), Дезсану (0,5 %, 1,0 %, 1,5 % та 2,0 %) та Гермециду-ВС (0,1 %, 0,25 % та 0,5 %), які досліджували за різних експозицій (10, 30, 60 хв). До попередньо підготовленої суміші личинок (не менше 50 екз.) додавали такий самий об'єм розчину хімічного засобу певної концентрації. Після відповідної експозиції культуру личинок трихостронгілюсів чотириразово відмивали у дистильованій воді. Після цього чашки Петрі з відмитими культурами личинок поміщали в термостат за температури 25 °С і упродовж 5 діб вели спостереження. В якості контролю використовували культуру личинок, які не обробляли дезінфікуючими засобами. Кожну добу дослідні та контрольні культури личинок розглядали під мікроскопом. Кожний дослід повторювали тричі. Підраховували кількість загиблих личинок на 50 виявлених. Встановлювали показники дезінвазійної ефективності (ДЕ, %).
Оцінку дезінвазійної ефективності проводили за показниками: високий рівень ефективності - 90100 %, задовільний - 60-89 %, незадовільний - до 60 %. паразитарний трихостронгільоз дезінвазія
Математичний аналіз отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних програм Microsoft «EXCEL» шляхом визначення середнього арифметичного (М) та стандартного відхилення (SD)
Результати досліджень та їх обговорення
За результатами проведених досліджень встановлено високий рівень дезінвазійної ефективності Дезсану (ДЕ - 92,0±4,0 - 100 %) відносно інвазійних личинок трихостронгілюсів у 2 % концентрації засобу за експозицій 30 та 60 хв (рис. 1).
Рис. 1. Дезінвазійна активність Дезсану відносно інвазійних личинок Trichostrongylus tenuis
Задовільний рівень дезінвазійної ефективності Дезсану встановлено за його дії на культуру інвазійних личинок трихостронгілюсів у концентрації 2 % за експозиції 10 хв (ДЕ - 82,67±5,03 %) та у концентрації 1,5 % за експозиції 60 хв (ДЕ - 65,33±1,15 %). Неефективною виявилися обробка культури інвазійних личинок трихостронгілюсів засобом у наступних концентраціях та експозицій: 0,5 %, 10-60 хв (ДЕ - 8,67±2,31 - 20,0±2,0 %); 1 %, 10-60 хв (ДЕ - 22,67±3,06 - 35,33±3,06 %); 1,5 %, 10-30 хв (ДЕ - 44,0±2,0 - 57,33±2,31 %).
При вивченні дезінвазійної ефективності дезінфікуючого засобу Віросан встановлено, що його дезінвазійна ефективність не досягала показників високого рівня щодо інвазійних личинок T. tenuis.
Тільки у концентрації 0,5 % за експозицій 30 та 60 хв засіб показав задовільний рівень дезінвазійної ефективності (ДЕ - 66,67±7,02 та 79,33±4,62 % відповідно) (рис. 2).
Рис. 2. Дезінвазійна активність Віросану відносно інвазійних личинок Trichostrongylus tenuis
Неефективною виявилися обробка культури інвазійних личинок трихостронгілюсів засобом у наступних концентраціях та експозицій: 0,1 %, 10-60 хв (ДЕ - 4,0±2,0 - 13,33±5,03 %); 0,25 %, 1060 хв (ДЕ - 18,67±6,11 - 38,0±2,0 %); 0,5 %, 10 хв (ДЕ - 59,33±6,11 %).
Дезінфікуючий засіб Гермецид-ВС проявив високий рівень дезінвазійної ефективності відносно інвазійних личинок трихостронгілюсів у 0,5 % концентрації за експозицій 10, 30, 60 хв (ДЕ - 98,67±2,31 - 100 %) та у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ - 90,0±2,0 %) (рис. 3).
Рис. 3. Дезінвазійна активність Гермециду-ВС відносно інвазійних личинок Trichostrongylus tenuis
Задовільний рівень дезінвазійної ефективності Гермециду-ВС встановлено за його дії на культуру інвазійних личинок трихостронгілюсів у 0,25 % концентрації за експозицій 10 хв (ДЕ - 62,67±1,15 %) та 30 хв (ДЕ - 79,33±2,31 %). Незадовільний рівень дезінвазійної ефективності засіб проявив при обробці культури інвазійних личинок трихостронгілюсів у 0,1 % концентрації за експозицій 10 хв (ДЕ - 12,67±3,06 %); 30 хв (ДЕ - 40,67±3,06 %) та 60 хв (ДЕ - 52,67±3,06 %).
Дезінфікуючі засоби Дезсан, Віросан та Гермецид-ВС при дії на культуру інвазійних личинок трихостронгілюсів призводили до руйнування та розсмоктування кишкових клітин всередині личинки (рис. 4), внаслідок чого такі личинки, в подальшому, руйнувалися. Також встановлено згубна дія засобів на личинок, внаслідок порушення цілісності їх кутикули (рис. 5). Останні поступово зморщувалися, що призводило до зміни форми личинок і, в подальшому, вони розпадалися на фрагменти.
Рис. 4. Згубна дія дезінфікуючих засобів на кишкові клітини інвазійної личинки
Trichostrongylus tenuis (х 150)
Отже, література свідчить, що у комплексі оздоровчих та профілактичних заходів щодо гельмінтозних захворювань тварин важливе місце займає дезінвазія, спрямована на знищення у навколишньому середовищі збудників інвазій, а також недопущення проникнення в організм хазяїна. Все це дозволяє запобігти виникненню епідемічних спалахів інвазійних хвороб, у тому числі за гельмінтозів птахів [15, 18, 19].
Зокрема, на території Харківської області (Україна) рівень забруднення ґрунту екзогенними стадіями гельмінтів коливається в межах від 10.0 до 55.5%. Причому авторами доведено, що велику і дрібну рогату худобу виділяють разом з фекаліями у навколишнє середовище яйця нематод Strongylata spp. (285 екз./г), собаки та коти - яйця нематод Toxocara spp. (75 екз./г), Dipylidium caninum (6 екз./г) [20]. Тому, встановлення дезінвазійної ефективності хімічних засобів за окремих паразитозів є актуальним напрямом досліджень.
Рис. 5. Згубна дія дезінфікуючих засобів на кутикулу інвазійної личинки Trichostrongylus tenuis (х 150)
Проведеними дослідженнями доведено, що інвазійні личинки трихостронгілюсів є більш стійкими до дії дезінфікуючих засобів, ніж яйця нематод. Зокрема, високий рівень дезінвазійної ефективності «Дезсану» встановлювали відносно інвазійних личинок T. tenuis у 2 % концентрації за експозицій 3060 хв (ДЕ - 92-100 %). Дезінфікуючий засіб «Гермецид-ВС» проявив високий рівень дезінвазійної ефективності відносно інвазійних личинок T. tenuis - у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ - 90 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 98,67-100 %).
Схожі дані отримали науковці, які відзначили високий рівень дезінвазійної ефективності 1,02,0 % «Дезсану» за експозицій 30-60 хв відносно інвазійних яєць капілярій, що паразитують у гусей [18]. Отримані дані дозволяють рекомендувати дезінфектанти «Дезсан» та «Гермецид-ВС» для дезінвазії об'єктів довкілля та птахівничих приміщень у боротьбі та профілактиці за трихостронгільозу гусей.
Висновки
Експериментальними дослідженнями встановлено високий рівень дезінвазійної ефективності Дезсану відносно інвазійних личинок T. tenuis у 2 % концентрації за експозицій 30-60 хв (ДЕ - 92100 %). Дезінфікуючий засіб Гермецид-ВС проявив високий рівень дезінвазійної ефективності відносно інвазійних личинок T. tenuis у 0,25 % концентрації за експозиції 60 хв (ДЕ - 90 %) та у 0,5 % концентрації за експозицій 10-60 хв (ДЕ - 98,67-100 %). Дезінвазійна активність засобу Віросан не досягала показників високого рівня щодо інвазійних личинок T. tenuis. Тільки у концентрації 0,5 % за експозицій 30 та 60 хв засіб показав задовільний рівень дезінвазійної ефективності (ДЕ - 66,67±7,02 та 79,33±4,62 % відповідно).
Перспективи подальших досліджень. Перспективами подальших досліджень є випробувану дезінвазійну ефективність у визначених дієвих концентраціях у виробничих умовах на різних поверхнях.
References
1. Hudson, P. J., Dobson, A. P., & Newborn, D. (1992). Do parasites make prey vulnerable to predation? Red grouse and parasites. Journal of Animal Ecology, 1992, 61, 681-692.
2. Hudson, P. J., Dobson, A. P., & Newborn, D. (1998). Prevention of population cycles by parasite removal. Science, 282 (5397), 2256-2258.
3. Hudson, P. J. (1986). The effect of a parasitic nematode on the breeding production of red grouse. Journal of Animal Ecology, 55, 85-92.
4. Delahay, R., & Moss, R. Food intake, weight changes and egg production in captive red grouse before and during laying: Effects of the parasitic nematode Trichostrongylus tenuis. Condor, 1996, 98 (3), 501-511.
5. Tompkins, D. M., & Begon, М. (1999). Parasites can regulate wildlife populations. Parasitology Today, 1999, 15, 311-313.
6. Webster, L. M., Johnson, P. C., Adam, A., Mable, B. K., & Keller, L. F. (2007). Macrogeographic population structure in a parasitic nematode with avian hosts. Veterinary Parasitology, 144 (1-2), 93-103.
7. Calvete, C., Estrada, R., Lucientes, J., Estrada, A., & Telletxea, I. (2003). Correlates of helminth community in the red-legged partridge (Alectoris rufa L.) in Spain. Journal of Parasitology, 89 (3), 445-451.
8. Bhat, S. A., Khajuria, J. K., Katoch, R., Wani, M. Y., & Dhama, K. (2014). Prevalence of Endoparasites in Backyard Poultry in North Indian Region: A Performance Based Assessment Study. Asian Journal of Animal and Veterinary Advances, 9, 479-488
9. Newborn, D., & Foster, R. (2002). Control of parasite burdens in wild red grouse Lagopus lagopus scoticus through the indirect application of anthelmintics. Journal of Applied Ecology, 39,. 909-914.
10. Fox, A., & Hudson, P. J. (2001). Parasites reduce territorial behaviour in red grouse (Lagopus lagopus scoticus). Ecology Letters, 4, 139-143.
11. Hudson, P. J., & Dobson, A. P. (1997). Transmission dynamics and host-parasite interactions of Trichostrongylus tenuis in red grouse (Lagopus lagopus scoticus). Journal of Parasitology, 83 (2), 194-202.
12. Tucker, C. A., Yazwinski, T. A., Reynolds, L., Johnson, Z., & Keating M. (2007). Determination of the anthelmintic efficacy of albendazole in the treatment of chicken naturally infected with gastrointestinal helminthes. Journal of Applied Poultry Research, 16 (3), 392-396.
13. Javid, A., Syed, T., & Bilal, A. Z. (2013). In vitro anthelmintic activity of Mentha longifolia (L.) leaves against Ascaridia galli. Global Veterinaria, 11 (1), 112-117.
14. Tamasi, G. (1995). Testing disinfectants for efficacy. Revue Scientifique et Technique, 14 (1), 75-79.
15. Mielke, D., & Hiepe, T. (1998). The effectiveness of different disinfectants based on p-chloro-m- cresol against Ascaris suum eggs under laboratory conditions. Berliner und Munchener Tiemrztliche Wochenschrift, 111 (7-8), 291-294.
16. Yevstafieva, V. O., & Yresko, V. I. (2018). Dezinvazionnaja jeffektivnost' novogo sredstva dezinfekcii otnositel'no jaic nematod roda Capillaria. Uchenye Zapiski Uchrezhdenija Obrazovanija «Vitebskaja Ordena «Znak Pocheta» Gosudarstvennaja Akademija Veterinarnoj Mediciny», 54 (1), 17-20. [In Russian].
17. Melnychuk, V. V., Yuskiv, I. D., & Pishchalenko, M. А. (2020). Ovocidal action of glutaraldehyde and benzalkonium chloride mixture on Aonchotheca bovis (Nematoda, Capillariidae) embryogenesis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 11 (2), 175-179.
18. Yevstafieva, V. O., & Natiagla, I. V. (2017). Vyvchennja dezinvazijnyh vlastyvostej zasobiv dezinfekcii' shhodo jajec' gel'mintiv kurej rodu Capillaria. Messenger of Zhytomyr National Agroecology University, 1 (1), 128-132. [In Ukrainian].
19. Moskvina, T. V., Bartkova, A. D., & Ermolenko, A. V. (2016). Geohelminths eggs contamination of sandpits in Vladivostok, Russia. Asian Pacific Journal of Tropical Medicine, 9 (12), 1215-1217.
20. Paliy, A., Sumakova, N., Petrov, R., Shkromada, O., Ulko, L., & Palii, A. (2019). Contamination of urbanized territories with eggs of helmiths of animals. Biosystems Diversity, 27 (2), 118-124.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Птахівництво як одна з найбільш інтенсивних та динамічних галузей агропромислового комплексу України. Етапи та особливості вивчення заразних і незаразних хвороб птиці в ТОВ "Агро-Капітал". Аспекти судово-ветеринарної експертизи причин загибелі птиці.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 11.10.2014Огляд методів визначення статі молодняку свійської птиці. Визначення статі добового молодняку птиці японським методом (вентсексинг). Визначення статі курчат за швидкістю росту оперення (федерсексинг). Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.04.2011Дослідження біологічних та господарських особливостей птиці. Призначення та характеристика існуючих птахоферм. Продуктивні якості сільськогосподарської птиці, її потенціальні можливості, економічна доцільність птахівництва. Технологія виробництва яєць.
курсовая работа [82,8 K], добавлен 23.11.2013Обстеження системи дихання, травлення, сечостатевої, нервової системи. Дослідження зони патологічного процесу. Встановлення діагнозу – аскаридіоз курей. Загальні відомості про цю хворобу. Схема лікування, препарати, рекомендації щодо умов утримання птиці.
история болезни [438,2 K], добавлен 12.12.2013Характеристика сучасних порід і кросів качок. Особливості годівлі і утримання птиці у період вирощування та продуктивний період. Забій, обробка і збереження м’яса. Оборот поголів’я та економічна ефективність виробництва. Ветеринарно-профілактичні заходи.
курсовая работа [252,4 K], добавлен 26.02.2014Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Видовий склад збудників гельмінтозоонозів у риби, що поступала до лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. Діагностика інвазійних хвороб риби і санітарна оцінка риби при їх виявленні. Органолептичні дослідження риб, уражених гельмінтами.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 19.11.2011Природно-економічні умови розвитку птахівництва. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції. Суть та показники економічної ефективності виробництва продукції в галузі птахівництва, методика їх визначення та шляхи підвищення.
дипломная работа [69,9 K], добавлен 11.05.2009Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних і окремих систем організму. Проведення епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки. Аналіз хвороби "кнемідокоптоз птиці": діагностика, лікування, заходи боротьби та профілактики.
история болезни [31,8 K], добавлен 31.01.2012Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Епізоотичний характер паразитарних захворювань домашніх тварин в умовах великих міст на сучасному етапі розвитку. Аналіз рівня ураженості гельмінтами м'ясоїдних: собак, котів. Ефективність лабораторних методів дослідження, антигельмінтних препаратів.
магистерская работа [80,2 K], добавлен 31.01.2014Выращивание на мясо гусей в личных подсобных хозяйствах и на крестьянских фермах. Особенности пород гусей. Выращивание гусят с гусыней или без гусыни, выбор яиц. Витаминно-минеральные добавки для кормления гусей: премиксы "Солнышко" и "Иван Иваныч".
реферат [23,6 K], добавлен 07.11.2009Дослідження хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.
статья [224,2 K], добавлен 22.02.2018Аутоімунні вірусні захворювання котів. Опис вірусних хвороб котів та особливостей коронавірусної хвороби котів. Огляд асортименту лікарських засобів для лікування коронавірусу котів. Аналіз сучасних схем лікування коронавірусу котів та їх ефективності.
курсовая работа [544,6 K], добавлен 12.12.2023Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії. Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей-несучок на птахофабриці. Порівняння впливу ефективності застосування преміксів на продуктивність та якість продукції курей.
дипломная работа [203,3 K], добавлен 28.11.2010Наночастки та їхня характеристика, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Mg для лікування тварин, уражених гнійним артритом, лікування хвороб копитець заразної етіології, дезінвазії каналізаційних стоків, використання наночасток металів в ортопедії.
курсовая работа [248,3 K], добавлен 13.05.2010Изучение патологии насекомых, болезней и поражений, вызываемых вирусами, бактериями, грибами, простейшими, нематодами и неинфекционными причинами. Описания облигатных врагов тлей, паутинных клещей, гусениц, личинок жуков в сельскохозяйственных биотопах.
реферат [347,4 K], добавлен 18.07.2011Вивчення метапневмовірусної інфекції - гострого інфекційного захворювання курей, симптомами якого є трахеальні хрипи, кашель, чхання. При цьому захворюванні вражаються яйцеводи, якість яєць погіршується. Джерела інфекції та методи розповсюдження вірусу.
доклад [39,9 K], добавлен 01.02.2010Організація виробничих процесів. Планування поголів’я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції, оплати праці, матеріальних і грошових витрат, фінансових результатів від реалізації м’яса птиці. Визначення планової собівартості продукції.
курсовая работа [331,9 K], добавлен 27.04.2016Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.
курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012