Державне регулювання розвитку сільськогосподарської коопеації в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Державне регулювання розвитку сільськогосподарської коопеації в Україні

Федик Андрій Петрович директор, ТОВ «Харвест Центр»

м. Вінниця



Анотація

У статті представлено дослідження особливостей державного регулювання сільськогосподарської кооперації в Україні та обґрунтування окремих заходів щодо вирішення проблемних питань її розвитку.

Висвітлено особливості та недоліки становлення законодавчої бази України в сфері розвитку сільськогосподарської кооперації. Розкрито специфіку та засади державного регулювання сільськогосподарської кооперації в зарубіжних країна світу.

Досліджено специфіку функціонування сільськогосподарських кооперативів в умовах довоєнного і воєнного стану. Визначено деструктивні фактори у сфері діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні. Встановлено наявність системних протиріч сучасного законодавства України щодо обмежень легітимізації правового статусу сільськогосподарських кооперативів. кооператив сільськогосподарський україна

Встановлено, що на основі чинного законодавства формується вітчизняна модель економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка сприяє підвищенню його конкурентоспроможності на аграрному ринку, запобігає подвійному оподаткуванню, як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів, та надає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і для збереження неприбуткового статусу.

Проте сучасний етап розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні відзначається нестабільністю та невизначеністю. Навіть при існуючих заходах державної підтримки роль сільськогосподарської кооперації в економічних показниках розвитку країни залишається невеликою.

В Україні низький показник кількості та частки участі сільськогосподарських кооперативів та їхніх членів у реалізації сільськогосподарської продукції. Проблемним питанням в умовах воєнного стану залишається розвиток кооперативного сектору.

Окреслено напрями удосконалення державного регулювання сільськогосподарської кооперації в Україні. Встановлено, що для успішного розвитку сільськогосподарської кооперації необхідно удосконалювати методи та інструменти державної підтримки, а також надавати допомогу у модернізації матеріально-технічної бази кооперативів. Підвищенню економічної ефективності господарської діяльності кооперативів сприятиме інтенсифі-кація сільського господарства та його перехід на інноваційний шлях розвитку.

Ключові слова: кооперація, сільськогосподарська кооперація, державне регулювання, державна підтримка, сільська територія.



Abstract

State regulation of agricultural cooperative development in Ukraine

Fedyk Andrii Petrovych director, Harvest Center LLC, Vinnytsia

The article presents a study of the peculiarities of the state regulation of agricultural cooperation in Ukraine and justification of individual measures to solve problematic issues of its development.

Features and shortcomings of the formation of the legislative framework of Ukraine in the field of development of agricultural cooperation are highlighted. The specifics and principles of state regulation of agricultural cooperation in foreign countries of the world are revealed.

The specifics of the functioning of agricultural cooperatives in pre-war and wartime conditions were studied. Destructive factors in the field of activity of agricultural cooperatives in Ukraine have been determined. The presence of systemic contradictions in the modern legislation of Ukraine regarding the limitations of legitimizing the legal status of agricultural cooperatives has been established.

It has been established that a domestic model of the economic activity of an agricultural cooperative is being formed on the basis of the current legislation, which helps to increase its competitiveness on the agricultural market, prevents double taxation, both at the level of the cooperative and at the level of its members, and provides the opportunity to act both for the purpose of making a profit, as well as to maintain non-profit status. However, the current stage of development of agricultural cooperation in Ukraine is characterized by instability and uncertainty. Even with the existing measures of state support, the role of agricultural cooperation in the economic indicators of the country's development remains small. In Ukraine, the number and share of participation of agricultural cooperatives and their members in the sale of agricultural products is low. The development of the cooperative sector remains a problematic issue under martial law.

The directions for improving the state regulation of agricultural cooperation in Ukraine are outlined. It was established that for the successful development of agricultural cooperation, it is necessary to improve the methods and tools of state support, as well as to provide assistance in the modernization of the material and technical base of cooperatives. The intensification of agriculture and its transition to an innovative path of development will help to increase the economic efficiency of economic activity of cooperatives.

Keywords: cooperation, agricultural cooperation, state regulation, state support, rural area.



Вступ

Постановка проблеми. Сільськогосподарська кооперація виступає як ключовий механізм підтримки аграрної діяльності у сільських районах. У минулі роки в аграрному секторі України, виникла складна ситуація. Ця ситуація відзначається депопуляцією сільських територій, знеціненням праці сільського населення, низькою мотивацією до праці, відсутністю належної інфраструктури та відтіком молоді.

Тому державна підтримка та розвиток кооперативного руху на селі, зокрема в галузі сільського господарства, може вирішити широкий спектр соціально-економічних проблем. Це включає зниження урбанізаційних тенденцій, підвищення рівня життя сільського населення, зменшення рівня бідності, розвиток інфраструктури та підтримку аграрного сектору. Як результат, це сприятиме покращенню економічної ситуації не лише на рівні регіону, але й національної економіки в цілому.

Тому проведення досліджень з державного регулювання і підтримки розвитку сільськогосподарської кооперації стає особливо важливим в сучасних умовах ринку і потребує подальших теоретичних та методологічних досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання становлення і розвитку кооперації привертали увагу багатьох вчених, серед яких слід виділити М.Д. Кондратьєва, М.С. Туган-Барановського, О.В Чаянова та інших. Сучасними дослідженнями щодо державного регулювання розвитку кооперативних відносин на селі присвячені наукові праці М.М. Кропивка, М.Й. Маліка, Л.В. Молдаван, О.М. Могильного, П. Макаренка, В.Я. Месель-Веселяка, П.Т. Саблука, Скидан О.В. та ін. Однак наразі взаємовідносини держави та кооперативних організацій не є чітко визначеними, а зарубіжний досвід недостатньо вивченим та адаптованим до вітчизняних умов, що обумовлює необхідність проведення окремого дослідження у зазначеному напрямі.

Метою статті є дослідження особливостей державного регулювання сільськогосподарської кооперації в Україні та обґрунтування окремих заходів щодо вирішення проблемних питань її розвитку.



Виклад основного матеріалу

З набуттям незалежності України, державними органами влади були вжиті окремі заходи для відродження кооперативного сектору економіки та визначення правових, економічних і соціальних основ діяльності кооперації. Один із перших кроків у цьому напрямі було прийняття Закону України «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року №2 2265-ХІІ [1].

Цим законом споживчу кооперацію в Україні визначено як добровільне об'єднання громадян з метою спільного здійснення господарської діяльності з метою покращення їхнього економічного та соціального стану.

Кооператив може займатися торгівлею, заготівлею, виробництвом та іншою діяльністю, яка не суперечить чинному законодавству України, сприяючи при цьому соціальному та культурному розвитку сіл, народних промислів і ремесел, а також беручи участь у міжнародному кооперативному русі.

Розвиток кооперативного руху на селі взяв свій початок після ухвалення Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» у 1997 році та подальшого уточнення його у 2000 році [2]. Цей закон створив сприятливі умови для функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. У 2000 році активізувалися заходи з державного підтримання кооперативного руху в Україні, визнаного одним із ключових напрямів реалізації структурних змін в економіці країни та формування її різноманітності.

Визначальне положення з питань регулювання кооперативних відносин займає Закон України «Про кооперацію», що був прийнятий у 2003 році [3]. Цей закон утворює основу для регулювання всіх видів та форм кооперації в Україні.

Закон України від 24.06.2004 № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (із змінами і доповненнями від 01.01.2013 р.) [4] визначив правові засади державної політики у різних сферах державного управління, спрямованої на стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, розвиток аграрного ринку та забезпечення продовольчої безпеки населення у сферах бюджетної, кредитної, цінової, регуляторної та інших.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», основним завданням державної політики з підтримки сільськогосподарської кооперації є створення сприятливих умов для утворення, становлення і розвитку сільськогосподарських кооперативів (сільськогосподарських кооперативних об'єднань) шляхом формування сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики для їхньої діяльності [2].

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування, активно сприяють розвитку та укріпленню економічної самостійності сільськогосподарських кооперативів, їхніх членів та об'єднань. Вони розглядаються як невід'ємні учасники в економічних процесах, а дії таких кооперативів та об'єднань не підлягають будь-яким обмеженням. Забезпечуючи вільний та рівноправний доступ до ринків товарів, робіт і послуг, ці органи сприяють підвищенню ефективності їхньої діяльності.

Держава, в свою чергу, активно підтримує формування висококваліфікованих кадрів для сільськогосподарської кооперації, сприяє розвитку мережі кооперативної освіти та здійснює наукові дослідження в сфері сільськогосподарської кооперації.

Механізм державної підтримки сільськогосподарських кооперативів регулюється в рамках державних та регіональних програм, фінансується з державних і місцевих бюджетів та визначається відповідно до законодавства. Права на отримання державної підтримки мають як сам кооператив, так і його члени - сільськогосподарські товаровиробники, згідно із Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» [5].

Важливу роль у розвитку сільськогосподарської кооперації покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства України. Специфічні функції цього відомства включають вплив на формування законодавчої бази, сприяння створенню прозорого та конкурентного середовища в агропромисловому комплексі, а також активну участь у практичному реформуванні агросектора. Це охоплює розробку та впровадження програм, спрямованих на розвиток сільськогосподарської кооперації і розвиток сільських територій. Проте, недостатнє визнання кооперації в процесах реформування аграрного сектору економіки України визначається як одна з ключових причин погіршення соціально-економічного та екологічного стану сільських територій [6]. У контексті активізації кооперативних ініціатив, як важливого напряму трансформації сільської економіки та забезпечення комплексного розвитку сільських територій, питання вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері кооперативних відносин на селі в умовах сучасних інституційних змін стає особливо важливим.

Основними ключовими проблемами що стримують розвиток вітчизняної сільськогосподарської кооперації на селі є:

1. Неврегульованість земельних відносин, тобто питання що пов'язані з оформленням і регулюванням права власності на землю. Члени кооперативу не можуть використовувати свою земельну власність як заставний актив для отримання кредитів. Це створює труднощі для подальшого розвитку кооперативів на селі та диверсифікації їх діяльності шляхом збільшення площі земель. Це ускладнює довгострокове планування та вкладення довгострокових інвестицій, спрямованих на збереження та підвищення родючості земель.

2. Неефективна система збуту та недостатньо розвинута логістична інфраструктура. Оскільки кооперативи повинні інтегруватися у відповідну систему збуту та логістики, розвиток цих аспектів економічної діяльності є важливим завданням. Ця проблема обумовлена відсутностю підприємств та організацій які функціонували б на користь учасників кооперативу у сфері збуту, а також недостатньо розвинутої інфраструктури для первинної переробки та зберігання сільськогосподарської продукції. У таких умовах важливим завданням держави є сприяння розвитку збутової інфраструктури шляхом підтримки створення збутових кооперативів та фінансування інвестиційних проектів для будівництва сховищ для сільськогосподарської продукції, продовольчих баз для первинної переробки сільськогосподарської продукції.

3. Відсутність можливостей використання та впровадження агро- інновацій сільськогосподарськими кооперативами. Низький рівень фінансового забезпечення учасників сільськогосподарського кооперативу та відсутність доступних фінансових ресурсів та грантових програм не створюють передумов до можливості впровадження нових технік та технологій і діяльності кооперативу.

4. Проблеми пов'язані з вкладенням інвестиційних ресурсів.

5. Низький рівень створення кооперативних формувань та їх об'єднання в асоціації в аграрному секторі економіки України.

Багато наукових досліджень присвячено питанню державного регулювання кооперативних відносин на селі. У цих дослідженнях акцентується увага на важливості державного регулювання кооперативних відносин в аграрному секторі України як необхідного засобу для побудови ринкової економічної системи у сільському господарстві.

У наукових дослідженнях Сахарова О.В. зазначається, що державне регулювання сільськогосподарського виробництва розглядається як здійснення помірного впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання та кон'юнктуру ринку. Мета цього впливу полягає в забезпеченні ефективного функціонування ринкового механізму та вирішенні соціальних та виробничих проблем [7, с. 43]. Шляхом використання різних інструментів, таких як нормативно-правові, організаційно-економічні, екологічні, науково-технічні заходи держава створює систему підтримки для розвитку сільськогосподарських підприємств. Ця система включає цінове регулювання виробництва (вирощування) сільськогоподарської продукції, пряме субсидування сільського господарства, фінансово-кредитне забезпечення та податкове регулювання [8, с. 137].

Мосійчук Н.О. зазначає, що для забезпечення розвитку сільськогосподарської кооперації необхідна державна підтримка та впорядкування системи нормативно-правового регулювання суб'єктів аграрного бізнесу. Основними проблемами розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні є неповне завершення реорганізації та структурної перебудови аграрної галузі, недостатня матеріально-технічна база кооперативів, особливо в контексті фондомістких напрямків сільськогосподарського виробництва, а також обмежений доступ до кредитів та недостатня фінансова підтримка розвитку сільськогосподарської кооперації з боку держави [9, с. 30].

Клокар О.О. зазначає, що комплексний розвиток сільських територій та різноманіття форм зайнятості сільського населення реалізується лише у разі впровадження ефективної сільськогосподарської кооперації в аграрному секторі економіки [10, с. 16]. Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. вважають, що розвиток сільськогосподарської кооперації, особливо на ранніх стадіях, потребує вагомої державної підтримки, ключовим аспектом якої є концепція та втілення спеціальних державних програм [11, с. 190].

На думку Скидана О.В., для створення ефективної аграрної економіки необхідно сприяти розвитку повноцінного інституту сільськогосподарської кооперації. Нинішня ситуація в Україні вимагає активізації росту сільськогосподарського кооперативного руху, що є необхідністю для досягнення позитивних зрушень в економіці. Розвиток сільськогосподарської кооперації має особливе значення для держави, особливо у зв'язку з обмеженою ресурсною базою. За умов обмеженої інвестиційної привабливості та обмеженими можливостями аграрного сектору, сільськогосподарські кооперативи можуть виступати потенційними каталізаторами загального розвитку сільського господарства [12].

Основними недоліками чинноного законодавства в галузі сільськогосподарської кооперації є його фрагментарність та невідповідність, а також невідповідність визначеної в ньому моделі сільськогосподарської кооперації сучасним умовам та потребам (табл 1).

Таблиця 1

Нормативно-правове регулювання сільськогосподарської кооперації в Україні

Нормативно-правовий акт	Аспекти регулювання	Аспекти неврегульованості	Напрями удосконалення
Цивільний кодекс України	Регулює правовідносини у сфері землі	Не узгодженість між іншими нормативно-правовими актами та акцентування на різних типах кооперативів	Узгодженість між іншими нормативно-правовими актами
Господарський кодекс України	Регулюють правовідносини у сфері землі, суб'єктами кооперації в різних сферах і галузях.	Відсутність визнання такої форми господарювання як сільськогосподарський кооператив. Податкові колізії через суперечливість положень податкового і господарського законодавства	Ліквідація правових колізій між чинними нормативно-правовими актами
Податковий кодекс України	Регулюють правовідносини між державою (державними органами) та суб'єктами кооперації в різних сферах і галузях.	Відсутність визнання такої форми господарювання як сільськогосподарський кооператив.	Приведення норм кодексу у відповідність до норм Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», зокрема врегулювання питання оподаткування патронажних дивідендів відповідно до міжнародних практик.
Закон України «Про кооперацію»	Впровадження економічних та соціальних чинників розвитку кооперативних взаємозв'язків	Дублюється зміст законів України «Про споживчу кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію»	Ліквідування дублювання змісту законів в сфері кооперації. Передбачення способів і інструментів державної підтримки, надання допомоги в оновленні матеріально-технічної бази кооперативів.
Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»	Особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів. Згідно нової редакції ЗУ передбачено відмову від поділу кооперативів на обслуговуючі та виробничі. Члени (засновники) сільськогосподарського кооперативу мають змогу самостійно обирати види діяльності (виробничий, обслуговуючий, переробний, багатофункціональний) і форму їх діяльності - з метою одержання прибутку чи без такої мети. Єдина організаційно-правова форма - сільськогосподарський кооператив.	Проблема процедури та механізмів перереєстрації сільськогосподарських кооперативів	Узгодження правових норм і положень в контексті євроінтеграційного розвитку сільськогосподарської кооперації.

Джерело: сформовано автором.

Зокрема, положення основних правових актів в галузі сільськогосподарської кооперації, таких як Цивільний та Господарський кодекси України, а також Закони України «Про кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію», не корелюються між собою і надмірно акцентують увагу на різних типах кооперативів. Крім того, чинний Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» у новій редакції лише розглядає відмову від поділу кооперативів на обслуговуючі та виробничі. На практиці такий правовий підхід для сільськогосподарських товаровиробників є не зовсім зручним та зрозумілим у застосуванні, викликає непередбачені колізії при використанні чинного законодавства і призводить до додаткових витрат на юридичне консультування та вирішення правових питань.

Виявлені недоліки у сучасному законодавстві України створюють передумови для стагнації коопераційних процесів на селі.

На державному рівні були прийняті кроки для поліпшення ситуації у галузі сільськогосподарської кооперації. Так, нова версія Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 21.07.2020 року передбачає врегулювання ключових аспектів створення та функціонування сільськогосподарських кооперативів в Україні в одному законодавчому акті [13]. Цей нормативно-правовий акт передбачив створення комплексної та зручної у користуванні правової основи для сільськогосподарської кооперації, а також вирішення існуючих колізій між різними законодавчими актами щодо цього питання. У законі залишена можливість діючим сільськогосподарським кооперативам, за їхнім бажанням, продовжувати свою діяльність в умовах та з особливостями, які фактично ідентичні тим, за яких вони були утворені. В свою чергу закон вносить зміни до Цивільного та Господарського кодексів, а також до Законів України «Про фермерське господарство», «Про кооперацію» за допомогою прикінцевих та перехідних положень. Крім того, відзначено положення, що регулюють перехідні відносини, пов'язані з діяльністю сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів, кооперативних об'єднань які були зареєстровані на момент набрання чинності згідно цим законодавчим актом.

Також даним нормативно-правовим актом, враховується можливість створення та функціонування сільськогосподарських кооперативних об'єднань, відомих як кооперативи другого рівня, що є широко поширеними у світі. Водночас для сільськогосподарських кооперативів зберігається право засновувати та бути членами у кооперативних об'єднаннях, що формуються відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». Закон закріплює та розкриває зміст таких принципів утворення і функціонування сільськогосподарських кооперативів [13]:

- добровільність та відкритість членства у сільськогосподарському кооперативі, сільськогосподарському кооперативному об'єднанні;

- демократичність; обов'язковість участі члена сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського кооперативного об'єднання у його господарській та іншій діяльності;

- автономність і незалежність; сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації (освіта, навчання, інформація);

- співпраця між кооперативами;

- урахування інтересів територіальної громади.

Відповідно до цих принципів, які відповідають загальновизнаним принципам кооперації Міжнародного кооперативного альянсу, і з урахуванням досвіду інших розвинених країн, встановлюються чіткі основи управління кооперативом, визначаються права та обов'язки його членів у процесі діяльності сільгоспкооперативу, впроваджуються спеціальні положення щодо кооперативної освіти та участі сільськогосподарських кооперативів у реалізації соціальної функції на селі [14, с. 56].

Зміни, яких зазнало правове регулювання сільськогосподарської кооперації, мають значне корпоративне забарвлення. Однак деякі зміни зберігають вірність кооперативним принципам. Зокрема, йдеться про модернізацію поняття неподільного фонду, внаслідок якої він перетворився на фонд розвитку із більш деталізованою законодавчою регламентацією. Також кооперативним принципам відповідає вимога щодо обмеження обслуговування осіб - не членів кооперативу: сумарна вартість таких послуг та операцій не має перевищувати 20 % виручки кооперативу за рік. Це є значним запобіжником для суцільної корпоратизації сільськогосподарського кооперативу.

Фактично на основі Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» [13] формується модель економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка сприяє підвищенню його конкурентоспроможності на аграрному ринку, запобігає подвійному оподаткуванню, як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів, та надає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і для збереження неприбуткового статусу.

Проте сучасний етап розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні відзначається нестабільністю та невизначеністю. Навіть при існуючих заходах державної підтримки роль сільськогосподарської кооперації в економічних показниках розвитку країни залишається невеликою. В Україні низький показник кількості та частки участі сільськогосподарських кооперативів та їхніх членів у реалізації сільськогосподарської продукції.

Проблемним питанням в умовах воєнного стану залишається розвиток кооперативного сектору (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість та інституційна структура кооперативів у сільському господарстві України

Кооперативи	Роки
	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
Виробничих кооперативів	998	997	996	1005	1009	1001	988
Обслуговуючих кооперативів	949	1017	1073	1207	1270	1274	1262
Сільськогосподарських кооперативів	-	-	-	-	-	17	42

Джерело: Державна служба статистики України [15]

Активними є приблизно 50-60% кооперативів, що свідчить, перш за все, про труднощі в організації їх функціонування, які мали місце донедавна (у мирний час) та посилилися в умовах воєнного часу. Вибудована в Україні модель кооперації фундаментально залежить від наявності державної фінансової підтримки та грантових проєктів. Важливо відзначити, що ефективність функціонування сільськогосподарських кооперативів залежить від рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва.

Інноваційний розвиток кооперативного руху в Україні має бути спрямований на розробку і впровадження державних програм розвитку та механізмів стимулювання зростання кількості кооперативних формувань в селі.

Водночас слід відзначити, що саме сільськогосподарська кооперація, за належного законодавчого регулювання може стати однією з перспективних форм розвитку сільського господарства в Україні.

Досвід зарубіжних країн світу переконливо засвідчує перспективу ефективного використання потенціалу та можливостей індивідуальних товаровиробників у різних формах спільної діяльності на засадах кооперації та інтеграції [16-17]. Чинне законодавство по регулюванню кооперативних відносин у США виступає ключовим інструментом державної політики, що спрямована на підтримку сільськогосподарської кооперації. Так державне регулювання в США передбачає використання системи кредитної підтримки для забезпечення стабільності доходів фермерів. Держава також активно забезпечує науковий та інформаційний супровід діяльності сільськогосподарських кооперативів, сприяє у навчанні кваліфікованих кадрів і впровадженні інновацій у фермерських кооперативах [18, с. 445]. В Японії державний контроль над сільськогосподарською кооперацією реалізується на регіональному рівні. Сільськогосподарські кооперативи в Японії користуються додатковими пільгами від держави.

В законодавстві Польщі передбачено ряд заходів державної підтримки, таких як надання пільгових умов для отримання інвестиційних кредитів, гарантій кредиту від Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства, податкових пільг для модернізації основних засобів, а також надання субсидій у вигляді відсотків від обороту товару. Державна політика Франції передбачає такі заходи, як компенсація частки вартості сучасного обладнання, надання пільгових кредитів із річною процентною ставкою від 1 % до 2%, відсутність оподаткування прибутку та компенсація адміністративних витрат тощо. Система кооперації в Німеччині передбачає, що держава контролює рівень заготівельних цін, обмежує виробництво окремих видів аграрної продукції та надає фінансову допомогу сільськогосподарським кооперативам та їх об'єднанням протягом перших п'яти років. Проте, державна політика скандинавських країн не передбачає значних пільг для кооперативів, а основними інструментами державної політики є податкові пільги, субсидії, пільгові кредити, митні пільги та субсидування експорту.

Вітчизняний та світовий досвід підтверджує ефективність сільськогосподарської кооперації як одного з найбільш результативних механізмів пристосування сільського господарства до нових економічних умов.

У зв'язку з цим варто зазначити, що державне регулювання позитивно впливає на розвиток кооперативних процесів. Забезпечення прийнятних умов оподаткування, доступу до кредитів та компенсації витрат державою не лише сприяє зростанню виробництва та реалізації кооперативної продукції, а й гарантує соціальний захист працівників та процвітання сільських територій.

Необхідна послідовна аграрна політика, спрямована на формування справедливих ринкових відносин, гармонізацію національних стандартів зі стандартами ЄС і вирішення наявних у національному законодавстві правових колізій. Вивчення досвіду розвинутих країн Європи може допомогти у розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні. Так, велике значення для успіху в досягненні цієї мети має якісне нормативне врегулювання діяльності кооперативів і підтримка з боку держави, котра би стимулювала самоорганізацію сільського населення і сільського бізнесу в кооперативи та підвищила їх конкурентоспроможність, забезпечивши ринкову рівновагу.

Тож для українського аграрного сектору необхідною є відповідна підготовка самих кооперативів до роботи в умовах правового поля і практики Європейського Союзу, що передбачає можливість позбутися невідповідності та безсистемності у прийнятті законодавчих актів і законів, які мають проблеми взаємозв'язку, зокрема з податковим, цивільним і господарським законодавством України, що стримує розвиток сільськогосподарської кооперації.

Для успішного розвитку кооперації необхідно удосконалювати способи і інструменти державної підтримки, надавати допомогу в оновленні матеріально_технічної бази кооперативів. Підвищенню економічної ефективності господарської діяльності кооперативів сприятиме й інтенсифікація сільського господарства, переведення його на інноваційний шлях розвитку.



Висновки

Розвиток сільськогосподарської кооперації в Україні повинен ґрунтуватися на європейських принципах демократії, прозорості та солідарності, з використанням всебічної державної підтримки.

На сучасному етапі важливим є вдосконалення правового та інституційного забезпечення розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, оптимізація ціноутворення, диференціація оподаткування, а також активний державний вплив та мотивація для сільськогосподарських кооперативів у забезпеченні соціальних гарантій.

Основні напрями державної підтримки сільськогосподарської кооперації мають бути спрямовані на створення сприятливого економічного середовища для успішного розвитку кооперативів на селі. Визначальними напрямами державного регулювання є: 1) Пільгове кредитування передбачає створення умов доступності фінансово-кредитних ресурсів для розвитку інфраструктури зберігання, переробки, транспортування та збуту сільськогосподарської продукції; 2) Зниження податкового тягаря формує скорочення страхових внесків до державних позабюджетних фондів для полегшення фінансового тиску на кооперативи. 3) Допомога в створенні майнової бази, а саме надання на пільгових умовах у користування державного майна та земельних ресурсів для здійснення сільськогосподарського виробництва. В нинішніх умовах, визначальним завданням держави є необхідність проведення супроводу інвестиційних та грантових проектів, як мінімум на протязі перших 5 років у діяльності сільськогосподарських кооперативів.



Література

1. Про споживчу кооперацію. Закон України від 10 квітня 1992 року №2265-ХІІ. URL: https ://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2265-12#Text

2. Про сільськогосподарську кооперацію. Закон України від 17 липня 1997 р. №469/97-ВР. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/469/97- %D0%B2%D1%80

3. Про кооперацію: Закон України від 10 липня 2003 р. № 1087-IV. URL: http://zakon4.rada .gov.ua/l aws/ show/1087-15

4. Про державну підтримку сільського господарства України. Закон України від

24.06.2004 № 1877-IV (зі змінами і доповненнями від 01.01.2013 р.). URL: http://zakon 1.rada.gov.ua/l aws/ show/1877-15

5. Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Закон України dsl 9 лютого 2012 року №4391-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4391-17#Text

6. Концепція розвитку сільських територій. Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України №995-р від 23 вересня 2015 року. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995-2015-%D1%80.

7. Сахаров О.В. Удосконалення системи державного регулювання та підтримки аграрного виробництва в Україні: дис. ... канд. наук з держ. управління: 25.00.02. Київ: Академія муніципального управління. 2011. 194 с.

8. Кузняк Б.Я. Світовий досвід підтримки сільського господарства і українські реалії. Економіка і регіон. 2010. №1(24). C. 135-140.

9. Мосійчук Н.О. Сучасний стан розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2018. Вип. 284. С. 24-33.

10. Клокар О.О. Сільськогосподарська кооперація в Україні: ретроспективний та перспективний аналіз ефективного розвитку. Сталий розвиток економіки. 2013. № 6. С. 16-23.

11. Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. Аграрна реформа в Україні. Київ: ННЦ ІАЕ, 2005. 424 с.

12. Скидан О.В. Інституціоналізація розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні. Ефективна економіка. 2010. № 7. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ efek_2010_7_6

13. Про сільськогосподарську кооперацію. Закон Україні від від 21.07.2020. URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196317.html

14. Саковська О.М. Концептуальні засади розвитку кооперації у сфері сільського господарства: проблематика та шляхи вирішення. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 21-22. С. 54-60. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.21-22.54

15. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/

16. Логоша Р. В. Стан та перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в овочівництві. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики: 2017. Випуск 9. С. 74-86. http://socrates.vsau.org/repository/ getfile. php/16458.pdf

17. Логоша Р.В., Дяченко М.В. Зарубіжний досвід застосування методів державного регулювання інноваційного розвитку АПК. Формування ринкових відносин в Україні. 2023. № 1 (260). С. 52-59. https://doi.org/10.5281/zenodo.7786997

18. Федик А.П. Зарубіжний досвід розвитку сільськогосподарської кооперації. Наукові перспективи. 2023. № 12(42).С. 440-452.



References

1. Pro spozhyvchu kooperatsiiu [About consumer cooperation]. Zakon Ukrainy vid 10 kvitnia 1992 roku №2265-KhII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2265-12#Text [in Ukrainian].

2. Pro silskohospodarsku kooperatsiiu [About agricultural cooperation]. Zakon Ukrainy vid 17 lypnia 1997 r. №469/97-VR. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/469/97-%D0⁰/o B2%D1%80 [in Ukrainian].

3. Pro kooperatsiiu [About cooperation]: Zakon Ukrainy vid 10 lypnia 2003 r. № 1087-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 [in Ukrainian].

4. Pro derzhavnu pidtrymku silskoho hospodarstva Ukrainy [About state support of agriculture of Ukraine]. Zakon Ukrainy vid 24.06.2004 № 1877-IV (zi zminamy i dopovnenniamy vid 01.01.2013 r.). URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1877-15 [in Ukrainian].

5. Pro osoblyvosti strakhuvannia silskohospodarskoi produktsii z derzhavnoiu pidtrymkoiu [About the peculiarities of insurance of agricultural products with state support]. Zakon Ukrainy dsl 9 liutoho 2012 roku №4391-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4391-17#Text [in Ukrainian].

6. Kontseptsiia rozvytku silskykh terytorii [The concept of development of rural areas]. Skhvalena rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy №995-r vid 23 veresnia 2015 roku. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995-2015-%D1%80 [in Ukrainian].

7. Sakharov O.V. (2011). Udoskonalennia systemy derzhavnoho rehuliuvannia ta pidtrymky ahrarnoho vyrobnytstva v Ukraini [Improvement of the system of state regulation and support of agricultural production in Ukraine]: dys. ... kand. nauk z derzh. upravlinnia: 25.00.02. Kyiv: Akademiia munitsypalnoho upravlinnia. 194. [in Ukrainian].

8. Kuzniak B.Ia. (2010). Svitovyi dosvid pidtrymky silskoho hospodarstva i ukrainski realii. Ekonomika i rehion. №1(24). 135-140 [in Ukrainian].

9. Mosiichuk N.O.(2018). Suchasnyi stan rozvytku silskohospodarskoi kooperatsii v Ukraini [The current state of development of agricultural cooperation in Ukraine]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Ekonomika, ahrarnyi menedzhment, biznes. 2018. Vyp. 24-33 [in Ukrainian].

10. Klokar O.O. (2013). Silskohospodarska kooperatsiia v Ukraini: retrospektyvnyi ta perspektyvnyi analiz efektyvnoho rozvytku [Agricultural cooperation in Ukraine: retrospective and prospective analysis of effective development]. Stalyi rozvytok ekonomiky. № 6. 16-23 [in Ukrainian].

11. Haidutskyi P.I., Sabluk P.T., Lupenko Yu.O. (2005). Ahrarna reforma v Ukraini [Agrarian reform in Ukraine]. Kyiv: NNTs IAE, 2005. 424 [in Ukrainian].

12. Skydan O.V. (2010). Instytutsionalizatsiia rozvytku silskohospodarskoi kooperatsii v Ukraini [Institutionalization of the development of agricultural cooperation in Ukraine]. Efektyvna ekonomika. № 7. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ efek_2010_7_6 [in Ukrainian].

13. Pro silskohospodarsku kooperatsiiu [About agricultural cooperation].. Zakon Ukraini vid vid 21.07.2020. URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196317.html [in Ukrainian].

14. Sakovska O.M. (2020). Kontseptualni zasady rozvytku kooperatsii u sferi silskoho hospodarstva: problematyka ta shliakhy vyrishennia [Conceptual principles of development of cooperation in the field of agriculture: problems and solutions]. Investytsii: praktyka ta dosvid. №21-22. 54-60. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.21-22.54 [in Ukrainian].

15. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

16. Lohosha R.V. (2017). Stan ta perspektyvy rozvytku silskohospodarskykh obsluhovuiuchykh kooperatyviv v ovochivnytstvi [State and prospects of development of agricultural service cooperatives in vegetable production]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualnipytannia nauky ipraktyky. Vypusk 9. 74-86 [in Ukrainian].

17. Lohosha R.V., Diachenko M.V. (2023). Zarubizhnyi dosvid zastosuvannia metodiv derzhavnoho rehuliuvannia innovatsiinoho rozvytku APK [Foreign experience of applying methods of state regulation of innovative development of agricultural industry]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. № 1(260). 52-59. https://doi.org/10.5281/zenodo.7786997 [in Ukrainian].

18. Fedyk A.P. (2023). Zarubizhnyi dosvid rozvytku silskohospodarskoi kooperatsii [Foreign experience in the development of agricultural cooperation]. Naukovi perspektyvy. № 12(42). 440-452 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...