Удосконалення елементів технології вирощування телиць в молочний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України

Удосконалення елементів технології вирощування телиць в молочний період

С.Ф. Антоненко, В.І. Піскун, Є.В. Руденко, Є.І. Чигринов,

А.П. Золотарев, Т.Л. Осипенко, М.В. Сікун

Важливими факторами, які позначаються на формуванні майбутньої продуктивності корів є спосіб утримання телят молозивного і молочного періодів вирощування, постійність складу і розмір за чисельністю поголів'я технологічних груп теличок в різні періоди онтогенезу. Значною проблемою залишається відсутність чітких позицій стосовно розміру технологічних груп при переведенні телят з індивідуального утримання на групове, допустимих показників мінливості живої маси, віку телиць при формуванні технологічної групи, розмірів фронту годівлі при вирощуванні телят. У статті наведено результати досліджень по удосконаленню вирощування телиць української чорно - рябої породи в умовах ДП ДГ «Кутузівака» Харківської області. Науково-господарський дослід був зорієнтований на обґрунтування ефективності впливу різної кількості телиць у технологічній групі на їх ріст, розвиток у молочному періоді онтогенезу. Встановлено, що фактичної різниці в споживанні корму у кожній серії досліду між тваринами в кожній групі 5 - 10 - 15 - 20 голів і площею лігва 1,8 м² - 2,2 м² на глибокій солом'яній підстилці не виявлено. А при порівнянні технологічних груп: 5-20, 10-20, 15-20 голів була виявлена різниця. Експериментально доведено, що застосування вирощування телиць за 10 денного віку до 6міс безприв'язно на глибокій солом'яній підстилці в групових секціях 5-10 та 15 голів порівняно з аналогами 20 гол, сприяло підвищенню приросту живої маси в середньому за період експерименту на 13,7-19,0 % (Р<0,05). Встановлено, що технологія вирощування у осінньо - зимовий період в приміщеннях полегшеного типу сприяє підвищенню середньодобового приросту від 16,7 до 23,3 % (Р<0,05). За зазначених умов вирощування телиць в технологічних групах 5, 10 та 15 голів в порівнянні з аналогами - 20 гол відбувається скорочення витрат кормів на 1 кг приросту живої маси на 23,6-36,0 % (Р<0,05). За результатами багатокритеріального аналізу встановлено, що утримання теличок в технологічній групі 15 голів та площі 2,2 м² на голову було найкращим, цільова функція для якого за розглянутими критеріями була меншою і становила 0,0877. Інші варіанти були гіршими в 1,0160-3,3854рази.

Ключові слова: телиці, елементи технології, технологічні групи, приріст, інтенсивність росту, багатокритеріальний аналіз.

Improvement of elements of technology of cultivation of heifers in the milk period

S.F. Antonenko V.I. Piskun, E.V. Rudenko E.I. Chyhrynov, A.P. Zolotarev, T.L. Osypenko M.V. Sikun

Important factors that affect the formation offuture productivity of cows are the method jf keeping calves colostrum and dairy periods of consistency of compositi on and size of the number of technological groups of heifers in different periods of ontogenesis. A significant problem is the lack of clear positions on the size of technological groups in the of calves from individual to groups housing, allowable indicators of variability of live weight, age of heifers in the formation of the technological groups, the size of the feeding front in calves. The article presents the results of research to improve the cuitivation of heifers of the Ukrainian black - and - white breed in the conditions of SE Kutuzivka kharkiv region. The scientific and economic experiment was focused on substantiating the effectiveness of the influence of different numbers of heifers in the technological groups on their growth and development in milk period of ontogenesis. It was found that the actual difference in feed consumption in each series of experiments between animals in each group of 5 - 10 - 15 - 20 heads and a den area of 1,8 m² - 2,2 m² on deep straw litter was not detected. And when comparing technological groups: 5-20, 10-20, 15-20 heads, a difference was found. It is experimentally proved that the bse of growing heifers for 10 days of age up to 6 months loose on deep straw litter in groups sections of 5-10 and 15 heads compared with 20 goals, increased the increase in live weight gain on average during the experiment by 13,7-19,0 % (P<0,05). It is established that the technology of cultivation in autumn - winter period in the premises of light type contributes to the increase of the average daily increase from 16,7 to 23,3 % (P<0,05). Under these conditions of growing heifers in technological groups of 5, 10 and 15 heads in comparison with analogues - 20 heads there is a reduction in feed costs per 1. According to the results of multicriteria analysis, it was found that the content of heifers in the technological group of 15 heads and an area of 2.2 m² per head was the best, the target function for which according to the considered criteria was lower and was 0.0877. Other options were 1.0160-3.3854 times worse.

Key words: heifers, elements of technology, technological groups, growth, growth intensity, multicriteria analysis.

Вступ

Розроблення і впровадження у виробництво ефективних систем вирощування ремонтного молодняку визначено одним із головних завдань науки та практики скотарства [1-4]. Вирощування молодняку повинно бути цілеспрямованим й економічно обґрунтованим, ураховувати біологічні особливості його росту, формування міцної конституції, ознак екстер'єру та інтер'єру, забезпечувати відповідний до норми розвиток органів травлення, відтворювальної функції і багаторічне використання тварини [5-7]. Увесь процес охоплює комплекс заходів із годівлі, утримання, догляду тварин [8-12], спрямованих на реалізацію генетично запрограмованої продуктивності [5, 13].

Формування високопродуктивних тварин у молочному скотарстві значною мірою залежить від одержання повноцінного приплоду та наступного вирощування ремонтного молодняку, й особливо в молозивний та молочний періоди їх життя [13]. Важливою умовою ведення прибуткового молочного скотарства в господарствах різних форм господарювання є наявність надійного джерела надходження молодняку з високим потенціалом продуктивності для ремонту стада та своєчасне введення його у виробничий цикл. Ремонт основного стада - процес тривалий і потребує від 10 до 15 % енерговитрат в структурі і загальних витрат по молочному стаду [14, 15].

Телиці є майбутнім молочного стада хоча зараз вони не виробляють ніяких продуктів, на їх утримання необхідні витрати у вигляді кормів, робочої сили, ветеринарного обслуговування та інше [1, 2, 16]. Тому вирощування телиць слід вважати фінансовим капіталовкладенням, повернення якого починається тільки після першого отелення первісток [17].

Не слід економити на кормах, так як недостатнє забезпечення тварин поживними речовинами коштує дорожче. Затримка росту і розвитку, зумовлена поганою годівлею і утриманням телиць, не тільки знижує рентабельність вирощування молодняку, а й ускладнює ведення племінної роботи. За цих умов практично неможливо правильно оцінити спадкові якості тварин. Крім того, затримується зміна гіршої частини дорослого поголів'я більш цінними молодими тваринами [18, 19].

Проблема вирощування молодняку, зокрема ремонтних телиць, давно цікавить вчених і практиків, оскільки непродуктивний період вирощування становить понад 1/3 усього життя корови [20]. Проте й нині у тваринницьких господарствах України, які виробляють молоко і забезпечують їх ремонтним молодняком, відсутня чітка, універсальна технологія його вирощування [21].

Ряд авторів [22-25] стверджують, що успіх створення високопродуктивного стада значною мірою залежить від системи вирощування ремонтного молодняку у кожному конкретному господарстві, адже одним із факторів, що знижує конкурентоспроможність молочного скотарства, виступає недотримання технології вирощування ремонтних телиць [26].

Безсумнівно, продуктивні якості худоби зумовлені, перш за все, генотипом. Проте прояв можливого потенціалу знаходиться у прямій залежності від умов вирощування, годівлі та утримання молодняку, тобто умов, які забезпечували б його нормальний ріст і розвиток, високу продуктивність [27].

У зв'язку з вищевказаним вивчення елементів вирощування телиць молочного періоду на фермах і комплексах по виробництву молока є актуальним завданням.

Метою досліджень є з'ясувати як впливає кількість телиць в технологічній групі при безприв'язному утриманні на глибокій солом'яній підстилці на інтенсивність вирощування телиць у виробничих умовах молочного комплексу.

Передбачено виконання таких завдань досліду: визначити середньодобові прирости, витрати кормів при утриманні в технологічних групах 5, 10, 15, 20 голів та в секціях з площею лігва на голову 1,8, 2,0, 2,2 м² на голову; провести багатокритеріальний аналіз результатів досліджень.

Матеріал і методика досліджень

У виробничих умовах молочного комплексу Дії ДГ «Кутузівка» Харківської області проведено дослід в осінньо-зимовий період на телицях української чорно-рябої молочної породи, яких утримували на глибокій солом'яній підстилці. Піддослідні групи формували таким чином: для досліджень підібрали по три технологічні групи теличок української чорно-рябої молочної породи, з поголів'ям 5, 10, 15 та 20 голів в кожній, яких утримували на глибокій солом'яній підстилці з площами лігва на одну голову відповідно 1,8 м², 2,0 м² та 2,2 м².

При проведенні досліджень використовували багатокритеріальний аналіз, стандартні та загальноприйняті зоотехнічні, економіко-математичні та статистичні методи.

Багатокритеріальний аналіз проводили за методом оцінки інтегрального критерію відстані до цілі із застосовуванням підходу згортання всіх критеріїв до одного N за допомогою нормування [27].

Результати досліджень та їх обговорення

На першому етапі вивчали питання впливу приросту живої маси тварин, яких утримували в різних технологічних групах (І група - 5 голів, ІІ - 10 голів, ІІІ - 15 та IV - 20 голів), які не різнилися у середині кожної технологічної групи (табл. 1).

Однак, якщо порівнювати живу масу тварин у технологічних групах з 5 і 20 головами (табл. 1) між собою, то існує відмінність. Так за 1 міс різниця складала - 3,1; 3,4; 3,1 кг або 6,0; 7,0; 6,0 % (Р<0,05), за 2 міс: 8,4; 8,9; 8,6 кг або 12,0; 13,0; 13,0 % (Р<0,05), за 3 міс: 9,9; 9,7; 9,1 кг або 11,0; 11,0; 10,0 % (Р<0,05), за 4 міс - 18,1; 18,6; 18 кг або 16,0; 17; 16 % (Р<0,05), за 5 міс: 21,4; 21,0; 20,6 кг або 16,0; 15,0; 18 % (Р<0,05), за 6 міс: 22,8; 23,4; 21,7 кг або 14,0; 14,0; 13,0 % (Р<0,05).

На підставі досліджень можна стверджувати, що за інтенсивністю росту телиць у порівнюваних технологічних групах по 5 і 20 голів в осінньо-зимовий період збереглася перевага за теличками в групі 5 голів, порівняно із групою 20 голів.

Аналогічну особливість переваг було виявлено у технологічній групі тварин 10 голів проти ровесниць - 20 голів при утриманні на однакової площі лігва на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці 1,8 м² - 20-22 м². Так за 1 міс відмінність становила 4,7; 4,7; 4,10 кг або на 9,0; 9,0; 8,0 % (Р<0,05), за 2 міс: 8,5; 8,8; 5,9 кг або на 13,0; 13,0; 9,0 % (Р<0,05), за 3 міс: 10,5; 10,8; 10,8 кг або на 12,0; 12,0; 12 % (Р<0,05), за 4 міс: 19,0; 20,1; 18,7 кг або 17,0; 18,0; 17 % (Р<0,05), за 5 міс: 23,5; 24,6; 23,7 кг або 17,0; 18,0; 18,0 % (Р<0,05), за 6 міс: 24,0; 22,5; 22,8 кг або 15,0; 14,0; 14,0 % (Р<0,05).

1. Динаміка живої маси дослідних тварин в осінньо -зимовий період, кг, (M±m)

Примітки: вірогідність даних розрахована до показнику ваги в новонароджених відповідної групи; * - відповідає - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

телиця молочний безприв'язний

При порівнянні груп з поголів'ям 15 і 20 голів відмічалася схожа закономірність: за 1 міс. різниця становила - 3,9; 4,40; 2,9 кг або 8,0; 9,0; 6,0 % (Р<0,05) за 2 міс: 6,9; 7,5; 6,3 кг або 10,0; 11,1; 8,0 % (Р<0,05), 3 міс: 15,6; 16,0; 16,0 кг або 18,0; 19,0; 18,0 % (Р<0,05), 4 міс: 20,9; 21,4; 21,6 кг або 19,0; 20,0; 20,0 % (Р<0,05), за 5 міс: 26,4; 26,5; 25,4 кг або 20,0; 20,0; 19,0 % (Р<0,05), 6 міс: 29,9; 31,2; 31,7 кг або 18,0; 19,0; 20,0 % (Р<0,05). Слід зазначити, що рівень росту живої маси у теличок в групі 5 - 15 голів був значно більший на протязі експерименту в порівнянні з аналогами 20 голів.

Рівень росту телят у молочний період значно впливає на наступний розвиток. Тому на другому етапі досліджень вивчали інтенсивність росту тварин у різних технологічних групах 5 - 10 - 15 голів в порівнянні з групою 20 голів (табл. 2).

Встановлено, що залежно від кількості тварин у технологічних групах різниця по інтенсивності росту телиць в групі 5 голів в порівнянні з аналогами - 20 голів мала такі показники: за 1 місяць 127; 137; 129 г або 24,0; 26,0; 23,4 % (Р<0,05). За 2 міс. вона склала 167; 180 та 179 г або 30,0; 33,0 і 32,0 % (Р<0,05), за 3 міс. перевага становила 87; 26 та 20 г або 13,0; 3,0 і 2,0 % (Р<0,05), за 4 міс. вона виявилася на рівні 267; 289 та 290 г або 38,0; 42,0 і 42,0 % (Р<0,05). За 5 міс. прослідковувалась різниця в 112; 79 та 95 г або 13,0; 9,0 і 11,0 % (Р<0,05). За 6 міс. вона виявилася мінімальною: 45; 78 та 3 г або 5,0; 9,0 і 1,0 % (Р<0,05). У середньому за 6 місяців досліду перевага тварин першої групи становила 129; 132 та 119 г або 18,0; 19,0 і 17,0 % (Р<0,001) над аналогами у групі - 20 голів.

Аналогічна особливість переваги була виявлена у технологічній групі тварин 10 голів проти ровесниць - 20 голів з однаковою площею лігва на одну голову 1,8 м² - 2,0-2,2 м². Так за 1 міс. вона становила - 115; 110 та 129 г або на 22,0; 20,0 і 23,0 % (Р<0,05), за 2 міс. на рівні 121; 135; 121 г або 21,0; 24,0 і 22,0 % (Р<0,05). У наступний період вона виявилася: 100; 65; 98 г або 15,0; 9,0 і 13,0 % (Р<0,05). У 4 міс. різниця становила відповідно 278; 301 та 257 г або 40,0; 44,0 і 43,0 % (Р<0,05), за 5й міс. - 150; 149 та 166 г або 18,0; 17,0 і 18,0 % (Р<0,05) та за 6 міс. - 18; 35; 41 г або 2,0; 4,0 і 4,0 % (Р<0,05). Відповідно у середньому за 6 міс. експерименту перевага тварин першої групи становила 164; 167 та 168 г або на 23,0; 24,0 і 24,0 % (Р<0,05).

2. Інтенсивність росту телиць в молочний період, г, (M±m)

Примітки: вірогідність даних І - ІІІ груп розрахована до IV групи: * - відповідає - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

Встановлено, що за величиною середньодобового приросту телиць яких утримували впродовж осінньо-зимового періоду в приміщенні полегшеного типу на глибокій довго незмінній солом'яній підстилці у технологічних групах 5 - 10 - 15 - 20 голів високо достовірно переважали ровесниць яких в технологічній групі становило - 20 голів. Отже інтенсивність вирощування телиць молочного періоду слід розуміти як комплекс взаємодій технологічних рішень на зростаючий організм, який сприяє формуванню та розвитку тих чи інших органів і функцій організму і тим самим збільшує його продуктивність в бажаному напрямі. Тобто чисельність технологічної групи тварин від 5 - 15 голів забезпечує більш повну реалізацію біологічного потенціалу росту телиць української чорно -рябої молочної породи.

Враховуючи важливість цієї проблеми на третьому етапі було поставлено завдання провести дослідження з вивченням затрат кормів на 1 кг приросту живої маси тіла в залежності від кількості тварин в технологічних групах від 5 до 20 голів.

Було поставлено завдання вивчити ефективність використання корму і його витрати на 1 кг приросту живої маси, які обумовлені технологією вирощування телиць в осінньо-зимовий період.

В технологічних групах від 5 до 20 голів при безприв'язному утриманні на глибокій довго незмінній солом'яній підстилці в приміщенні полегшеного типу викладені в таблиці 3.

Порівняння витрат кормів на одиницю приросту живої маси телиць в технологічних групах 5 і 20 голів показує, що за 1 міс. експерименту різниця між групами склала 1,40; 1,42 та 1,34 корм. од. або на 42,0; 43,0 і 41,0 % (Р<0,05), за 2 міс. - 2,20; 2,32 та 2,25 корм. од. або на 51,0; 54,0 і 52, % (Р<0,05). Упродовж 3 міс. вона склала 1,29; 1,10 та 1,09 корм. од. або на 29,0; 21,0 і 20,0 % (Р<0,05). За 4 міс - 2,79; 2,95 та 2,29 корм. од. або на 64,0; 69,0 і 67,0 % (Р<0,05). За 5 міс - 1,2; 1,03 та 0,90 корм. од. або на 21,0; 23,0 і 24,0 % (Р<0,05). За 6 міс - 0,38; 0,57 та 0,30 корм. од. або на 7,0; 11,0 і 5,0 % (Р<0,05). У середньому за період 1-6 міс. перевага телиць першої групи досягла 1,56; 1,58 та 1,52 корм. од. або на 36,0; 37,0 і 35,0 % (Р<0,05).

Таким чином, за весь період експерименту видно, що телиці в технологічній групі 5 голів в порівнянні з аналогами 20 голів мали вищу ступінь використання енергії корму на 1 кг приросту живої маси в середньому за 1-6 міс - 1,56; 1,58 та 1,52 корм. од. або на 36,0; 37,0 і 35,0 % (Р<0,05). Аналогічна особливість була відмічена в технологічній групі 10 голів в порівнянні з аналогами 20 голів.

Дослідженнями встановлено, що різниця за 1 міс. склала 1,44; 1,38 і 1,29 корм. од. або 43,0; 42,0 і

39.0 % (Р<0,05), за 2 міс. було одержано міжгрупові розбіжності 1,92; 2,02 та 2,03 корм. од. або 42,0; 44.0 і 45,6 % (Р<0,05). У 3 міс. віці різниця склала 1,38; 1,35 та 1,43 корм. од. або 28,0; 35,0 і 30,0 % (Р<0,05). За 4 міс. досліду перевага тварин першої групи склала 3,03; 3,20 та 3,00 корм. од. або 73,0; 79.0 і 72,0 % (Р<0,05). За 5-й міс. відповідно 1,34; 1,31 та 1,29 корм. од. або 35,0; 35,0 і 35,0 % (Р<0,05). Упродовж 6-го міс. вона становила 0,14; 0,06 та 0,15 корм. од. або 2,0; 1,0 і 2,0 % (Р<0,05). У середньому за віковий період 1-6 міс. різниця між відповідними групами склала 1,53; 1,55 та 1,53 корм. од. або на 35,0; 36,0 і 35,0 % (Р<0,05).

Таким чином за період експерименту було відмічено телиці в групі 10 голів в порівнянні з аналогами в 20 голів мали вищу ступінь використання енергії корму на 1 кг приросту живої маси.

3. Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, кг

Примітки: вірогідність даних І - ІІІ груп розрахована до IV групи: * - відповідає - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

Така тенденція була відмічена в групі 15 голів в порівнянні з технологічною групою 20 голів. Так за 1 міс. - 0,96; 0,92 і 0,82 корм. од. або на 25,0; 24,0 і 21,0 % (Р<0,05), за 2 міс. було одержано між групові розбіжності 0,99; 1,04 та 1,09 корм. од. або на 18,0; 18,0 і 20,0 % (Р<0,05). У 3 міс. віці різниця склала 1,82; 1,83 та 1,93 корм. од. або на 41,0; 45,0 і 45,0 % (Р<0,05). За 4 міс. досліду перевага тварин першої групи склала 1,39; 1,39 та 1,54 корм. од. або на 24,0; 23,0 і 27,0 % (Р<0,05). За 5-й міс. відповідно 0,99; 0,62 та 0,52 корм. од. або на 24,0; 23,0 і 27,0 % (Р<0,05). Упродовж 6-го міс. вона становила 0,62; 0,26 та 0,98 корм. од. або на 18,0; 18,0 і 19,0 % (Р<0,05). В середньому за 6 міс експерименту різниця між відповідними групами склала 0,68; 0,86 та 0,92 корм. од. або на 23,0; 24,0 і 24,0 % (Р<0,05).

Таким чином за весь період експерименту видно, що телиці в технологічній групі 15 голів в порівняно з аналогами в 20 голів мали вищу ступінь використання енергії корму: 1,13; 1,15; 1,13 к. од. або 12,0; 17,0; 24 % (Р<0,05).

На снові отриманих в умовах виробництва даних провели багатокритеріальний аналіз, за методом оцінки інтегрального критерію відстані до цілі із застосовуванням підходу згортання всіх критеріїв до одного N за допомогою нормування (табл. 4 та 5).

4. Динаміка живої маси дослідних тварин

Аналіз результатів щодо формування технологічних груп телиць у виробничих умовах молочного комплексу показав, що утримання телиць у технологічній групі 15 голів та площі 2,2 м² на голову є найкращим.

Оскільки результати проведеного порівняльного аналізу за комплексним показником ефективності кожного із варіантів N(Ck) у порівнянні з ідеалізованим, показали суттєву перевагу цього варіанту, для якого цільова функція за розглянутими критеріями була меншою і становила 0,0877. Інші варіанти були гіршими в 1,0160 - 3,3854 рази.

5. Динаміка живої маси дослідних тварин

Висновки

Експериментально доведено доцільність застосування безприв'язної системи вирощування ремонтних телиць у різних технологічних групах в приміщеннях полегшеного типу.

1. Вирощування телиць з 10 - денного до 6 місячного віку безприв'язно на глибокій солом'яній підстилці в групових секціях 5, 10 і 15 голів порівняно з аналогами 20 голів сприяло підвищенню приросту живої маси в середньому за період експерименту на 14,0 - 20 % (Р<0,05).

2. Встановлено, що технологія вирощування в осінньо-зимовий період в приміщеннях полегшеного типу на глибокій солом'яній підстилці в технологічних групах 5 - 15 голів порівняно з аналогами 20 голів від 18 % - 24 % (Р<0,05).

3. За зазначених умов вирощування телиць встановлено скорочення витрат кормів на 1 кг приросту живої маси на 12 - 24 % (Р<0,05).

4. За результатами багатокритеріального аналізу встановлено, що утримання теличок в технологічній групі 15 голів та площі 2,2 м² на голову було найкращим, цільова функція для якого за розглянутими критеріями була меншою і становила 0,0877. Інші варіанти були гіршими в 1,0160-- 3,3854 рази.

Перспективою подальших досліджень може бути дослідження щодо формування технологічних груп теличок молочного періоду у виробничих умовах молочного комплексу в весняно-літній період, поведінка теличок в період годівлі відпочинку в різні періоди доби.

References

1. Gagarina, O. Ju., & Moshkina, S. V. (2017). Jeffektivnost razlichnyh tehnologij vyrashhivanija remontnogo molodnjaka krupnogo rogatogo skota. Vestnik Biotehnologii, 11, 6. [In Ukrainian].

2. Hutchenko, H. A. (2017). Osoblyvosti kholodnoho metodu utrymannia teliat. Studentskyi Naukovyi VisnykMNAU, 2 ((13) 2). S. 50-54. [In Ukrainian].

3. Sychova, O. O. (2009). Intensyvnist rostu molodniaku velykoi rohatoi khudoby zalezhno vid yoho morfo-funktsionalnoho statusu v neonatalnyi period. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Universytetu Bioresursiv i Pryrodokorystuvannia Ukrainy, 138, 47-51. [In Ukrainian].

4. Mysik, A. T. (2010). Sovremennye tendencii razvitija zhivotnovodstva v stranah mira. Zootehnija, 1, 2-6. [In Russian].

5. Kostenko, V. I. (2017) Tekhnolohiia vyrobnytstva moloka i yalovychyny: pidruchnyk. Zhytomyr [In Ukrainian].

6. Kytaieva, A. P., & Husiatynska, O. O. (2017) Tekhnolohichni pryiomy pidvyshchennia efektyvnosti vyroshchuvannia molodniaku velykoi rohatoi khudoby molochnoho napriamku produktyvnosti: monohrafiia.

Odesa [In Ukrainian].

7. Tekeev, M.-A. Je., & Bidzhiev, A. A. (2020). Jeffektivnost' vyrashhivanija teljat v molochnyj period. International Agricultural Journal, 1, 154-158. doi: 10.24411/2588-0209-2020-10142

8. Valieva, E. A., & Kaloev, B. S. (2016). Effektivnost vyrashivaniya telyat s raznym kolichestvom vypaivaemogo celnogo moloka. Vestnik nauchnyh trudov molodyh uchenyh, aspirantov i magistrantov FGBOU, S. 99-102. [In Russian].

9. Vilver, D. S. (2016). Vliyanie sezona goda pri rozhdenii na rost remontnyh tyolok. APKRossii, 75 (1), 9-14. [In Russian].

10. Verbytskyi, P. P., & Dostoievskyi, P. P. (Reds.). (2004). Dovidnyk likaria veterynarnoi medytsyny. Kyiv: Urozhai [In Ukrainian].

11. Tsai, V. P., Radchykov, V. F., Kot, A. N., Besarab, H. V., Medvedskyi, V. A., & Stoianovskyi, V. H. (2017) Yspolzovanye v ratsyonakh bbichkov sylosa, zahotovlennoho s kontsentratom -obohatytelem. Aktualni pytannia tekhnolohii produktsii tvarynnytstva: zbirnyk statei za rezultatamy II Vseukrainskoi naukovo praktychnoi internet-konferentsii 26-27 zhovtnia 2017 roku. Poltava [In Ukrainian].

12. Prasad Vara, W. L. N. V., Srinivasa, N. H., Nasreen, A., Ramana, M. R. V., Srilatha, Ch., Sujatha, K., Phaneedra, M. S. S. V. (2017). A Case of cutaneous apocrine adenocarcinoma in a 10 days old buffalo calf. Journal of Livestock Science, 8, 35-37.

13. Pidpala, T. V. (Red.). (2018). Intensyvni tekhnolohii u molochnomu skotarstvi: monohrafiia. Mykolaiv [In Ukrainian].

14. Havrylenko, M. S., & Sharapa, H. S. (2009). Vyroshchuvannia telyts. Agroexpert, 1, 28-30.

[In Ukrainian].

15. Havrylenko, M. S. (2008). Hodivlia teliat (ratsionalna hodivlia teliat ye osnovoiu stvorennia vysokoproduktyvnykh stad u hospodarstvakh riznykh form vlasnosti). Agroexpert, 3, 36-37. [In Ukrainian].

16. Koropets, L. A. (2020). Obgruntuvannia systemy vyroshchuvannia i vykorystannia velykoi rohatoi khudoby. Doctor's thesis. Kyiv [In Ukrainian].

17. Pidpala, T. V., Yasevin, S. Ie., & Drovniak, O. V. (2011) Intensyvne vyroshchuvannia remontnoho molodniaku molochnoi khudoby. Zbirnyk Naukovykh Prats VNAU. Suchasni Problemy Selektsii, Rozvedennia ta Hihiieny Tvaryn, 11 (51), 117-120. [In Ukrainian].

18. Belyaev, Yu. A., & Snegir, S. S. (2009) Intensivnost rosta novorozhdennyh telyat, kak kriterij budushej ih produktivnosti. Problemy razvitiya agrarnogo sektora regiona. Materialy Vserossijskoj nauchno-prakticheskoj konferencii. Kursk [In Russian].

19. Privalo, O., Snegir, S., & Zolenko, I. (2007). Intensivnost' vyrashhivanija remontnyh telochek v molochnyj period. Molochnoe iMjasnoe Skotovodstvo, 7, 9-10. [In Russian].

20. Tytarenko, I. V., Bushtruk, M. V., & Starostenko, I. S. (2016) Vplyv intensyvnosti vyroshchuvannia telyts na yikh vidtvornu zdatnist ta molochnu produktyvnist. Naukovo-Tekhnichnyi Biuleten NDTs Biobezpeky ta Ekolohichnoho Kontroliu Resursiv APK, 4 (1), 260-266. [In Ukrainian].

21. Popsuj, V. V., Korzh, O. V., & Opara, V. A. (2019). Effektivnoe ispolzovanie moloka i ego zamenitelya pri vyrashivanii remontnyh telok. Aktualnye Problemy Intensivnogo Razvitiya Zhivotnovodstva, 22 (2), 126-131. [In Russian].

22. Rubcov, I. A. (2019) Osobennosti rosta i razvitija tjolok ukrainskoj chjornopjostroj molochnoj porody raznyh linij v uslovijah PASP «Hleborob» Ichnjanskogo rajona Chemigovskoj oblasti. Gorki: BGHA., 22 (1), 54-59. [In Russian].

23. Kudrin, M. R., Izhboldina, S. N., & Fefilova, E. A. (2013) Tehnologija soderzhanija i kormlenija teljat s sobljudeniem parametrov mikroklimata v teljatnike. Obshhestvennye Nauki, 6, 48-55. [In Russian].

24. Kudrin, M. R. (2015) Vlijanie geneticheskih faktorov na rost, razvitie remontnyh tjolok i vosproizvoditel'nye kachestva. Agrarnaja Rossija, 10, 19-21. [In Russian].

25. Kambur, M. D., Zamazii, A. A., & Kolechko, A. V. (2018) Rubtseva fermentatsiia ta rezystentnist orhanizmu teliat. Naukovo-tekhnichnyi biuleten NDTs biobezpeky ta Ekolohichnoho Kontroliu Resursiv APK, 6 (2), 92-97. [In Ukrainian].

26. Hudjakova, V. V., & Gordeeva, A. K. (2017) Vyrashhivanie remontnyh tjolok krasno-pjostroj porody v uslovijah Pribajkal'ja. Aktual'nye problemy botehnologii i veterinarnoj mediciny: materialy Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii molodyh uchenyh. Irkutsk: Irkutskij GAU [In Russian].

27. Sydorovych, M. (2003) Vlyianye tekhnolohyi na adaptatsiiu teliat v profylaktycheskyi peryod. Molochnoe y Miasnoe Skotovodstvo, 5, 12. [In Russian].

28. Piskun, V. I., Yatsenko, Yu. V., & Yatsenko, Yu. Yu. (2020). The concept of optimization of technological solutions of agricultural production. Modern Engineering and Innovative Technologies, 12 (1), 5-11. doi: 10.30890/2567-5273.2020-12-01-015

Размещено на Allbest.ru