Ветеринарно-санітарна оцінка меду та інших продуктів бджільництва за показниками якості і безпечності

Размещено на http://allbest.ru

Поліський національний університет

Ветеринарно-санітарна оцінка меду та інших продуктів бджільництва за показниками якості і безпечності

Котелевич Валентина Антонівна

кандидат ветеринарних наук, доцент

Гуральська Світлана Василівна

доктор ветеринарних наук, професор

Гончаренко Володимир Васильович

кандидат ветеринарних наук, доцент

м. Житомир, Україна



Анотація

Метою здійснення огляду було надати ветеринарно-санітарну оцінку меду та іншим продуктам бджільництва за показниками якості і безпечності у світлі сучасних досліджень для забезпечення безпеки споживача.

Великою проблемою сьогодення є зниження захисних функцій організму населення України, збільшення онкологічних, серцево-судинних та інших захворювань, що пов'язано зі зниженням активності антиоксидантної системи за рахунок впливу неповноцінного харчування, стресів (війна), забруднення навколишнього середовища радіоактивними та іншими шкідливими речовинами.

Антиоксиданти природного або штучного походження здатні зв'язувати зайві вільні радикали та перешкоджають прискореному окисленню ліпідів і утворенню небажаних продуктів окислення, а отже зміцнюють захисні функції організму.

Найкращими джерелами природних антиоксидантів є продукти бджільництва. Мед містить значну кількість ферментів, фенолів, органічних кислот і флавоноїдів. Особливо багато антиоксидантів в темних сортах меду. Науково підтверджені антибактеріальні властивості продуктів бджільництва: меду, прополісу, бджолиної отрути, перги, маточного молочка, бджолиного обніжжя.

Проте продукти бджільництва мають високі адсорбційні властивості, а тому можуть бути потенційно небезпечними для здоров'я людини внаслідок накопичення шкідливих речовин, що знаходяться у ґрунті, воді і повітрі та застосованих для лікування бджіл антибактеріальних препаратів. Велику небезпеку становить застосування в рослинництві препаратів системної дії, що здатні накопичуватися у пилку і нектарі.

Оскільки ціни на мед в 5-10 разів вищі, ніж на цукор, то він часто піддається фальсифікації. Тому його якість і безпечність відносяться до національних пріоритетів будь-якої держави.

Для забезпечення виробництва безпечного меду і продуктів бджільництва, їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку і довіру споживачів на внутрішньому у період техногенного забруднення навколишнього середовища, необхідно здійснювати посилений ветеринарно-санітарний контроль на всіх рівнях від виробництва, зберігання, постачальника-заготівельника до роздрібного споживача, проводити моніторингові дослідження, що є важливою складовою продовольчої безпеки. Актуальним є систематичний перегляд вітчизняної нормативної документації на продукти бджільництва, яка потребує оптимізації..

Ключові слова: органолептичні, фізико-хімічні, санітарні показники, токсичні елементи, фальсифікація, якість і безпечність.



Вступ

Великим попитом серед населення користується мед та інші продукти бджільництва. Мед особливий харчовий продукт. Він володіє харчовою і біологічною цінністю, що обумовлена переважно виноградними та плодовими цукрами, які легко засвоюються організмом людини, та його ферментним, вітамінним, мікроелементним складом і бактерицидними властивостями. Він включає близько 300 речовин і зольних елементів. Поживність меду перевищує: молоко у 4,7 разів, яловичину у 2,4 рази, хліб пшеничний у 1,5 рази. Хімічний склад і харчова цінність меду різноманітні і залежать від джерела нектару, регіону використання нектарових рослин, часу одержання, зрілості меду, породи бджіл, погодних і кліматичних умов, сонячної активності та інших факторів (Голда, Єфімов, 2019; Adamchuk et al., 2020; Boussaid et al., 2014; Machado De-Melo et al, 2018; Ratiu et al, 2020; Seraglio et al., 2019; Sidor et al., 2021; Ullah A. et al., 2023; Valverde et al., 2022).

Дослідниками всього світу велика увага приділяється вивченню харчувальних та лікувальних властивостей продуктів бджільництва. Вони показали свою ефективність у лікуванні бронхіту, атеросклерозу, пневмонії, дисбактеріозу, міокардіодистрофії, отоларингологічних захворювань і туберкульозу.

Важливою особливістю продуктів бджільництва є відсутність токсичного впливу на організм, простота застосування, а також загальна доступність. Лікування бджоловжалюванням та продуктами бджільництва виділилось в окремий напрямок апітерапію Давидова та ін., 2021, 2023; Прохода, 2020; Nainu et al., 2021; Salatino, 2022; Spoiala et al., 2022; Wieczorek et al., 2022; Yupanqui Mieles et al., 2022).

Особливо корисно вживати мед дітям для розвитку та посилення обмінних процесів. Його застосовують як загальнозміцнюючий засіб, при лікуванні простудних захворювань та хвороб шлунково-кишкового тракту. Темні сорти меду корисні хворим на серцево-судинні захворювання. Він є антибактеріальним, протигрибковим і антивірусним засобом (Combarros-Fuertes et al., 2020; Cornara et al., 2017; Fratini et al., 2016; Saranraj & Sivasakthi, 2018). Лікувальні властивості меду визначаються його складом та співвідношенням складових компонентів з антиоксидантною та протимікробною дією (Almasaudi, 2021; Fermandez, 2017; Bucekova, 2020; Brudzynski, 2021; Cilia et al., 2020; Dallagnol et al., 2022). Найціннішим вважється монофлорний мед, зібраний бджолою з одного медоноса (соняшник, гречка, ріпак, липа, біла акація). Поліфлорний мед з українських лугів є одним з кращих у світі (Береговий, 2012).

Оскільки мед бджолинй це харчовий продукт з дуже цінними лікувальними властивостями, який широко використовується для харчування дорослих і дітей, до його якості і безпечності ставлять суворі вимоги за міжнародними нормативними документами.

Зокрема, за вимогами стандартів ЄС, визначення якості і безпечності меду, окрім органолептичних та фізико-хімічних показників, передбачає визначення гранично допустимих залишків антибіотиків, сульфаніламідів, пестицидів, радіонуклідів, важких металів, ГМО в пилку. Науковці зазначають, що у національних нормативах у порівнянні з міжнародними до продукції бджільництва видна невідповідність у таких важливих показниках, як класифікатор меду, вмісту сахарози, відновлюваних цукрів, показнику електропроводності, гранично допустимої концентрації антибіотиків, вмісту гідроксиметилфурфуролу (ГМФ) (Адамчук та ін., 2020; Бащенко та ін., 2012; Хамід та ін., 2020).

Науковці наголошують, що продукти бджільництва є перспективними природними антибактеріальними засобами, ступінь антибактеріальних властивостей яких обумовлена видом продукту, його географічним походженням, методом вилучення біологічно активних речовин (наприклад екстракт чи суспензія) (Кравченко, Іжболдіна, 2019; Салєба., Кудельська, 2017; Скрипка та ін., 2023; Brudzynski, 2021; Dumitru et al., 2022; Nichitoi et al. , 2021; Socarras et al., 2017). Важливими продуктами бджільництва є: віск (сировина для виготовлення вощини та використовується у багатьох галузях), прополіс, квітковий пилок (обніжжя), маточне молочко, бджолина отрута, трутневий гомогенат і бджолиний підмор, які застовують у лікувальні (Kryvyi M. at al., 2021; Aminimoghadamfarouj, Nematollahi, 2017; Bouchelaghem, 2022; Huang et al., 2014; Salatino, 2022; Wehbe et al., 2019).

Перспективними у застосуванні є апіфітокомплекси завдяки: синергізму антибактеріальної дії та запобігання формуванню антибіотикорезистентних бактерій, біодоступні, м'яко діють на організм, відсутні побічні дії у разі тривалого застосування та є можливість одночасного введення з фармакологічними засобами (Давидова та ін., 2023; Freitas et al., 2022; Minden-Birkenmaier et al.,, 2018; Miguel et al., 2014; Nader et al., 2021; Nolan et al., 2019; Spoiala et al., 2022). 10-гідрокси-2-деценова кислота маточного молочка проявляє бактерицидну та протизапальну дію на клітини рака товстої кишки людини (Yang et al., 2018).

Проте продукти бджільництва мають високі адсорбційні властивості, а тому можуть бути потенційно небезпечними для здоров'я людини внаслідок накопичення шкідливих речовин, що знаходяться у ґрунті, воді і повітрі та застосованих для лікування бджіл антибактеріальних препаратів (Adugna et al., 2020; Bonerba et al., 2021).

Велику небезпеку становить застосування в рослинництві препаратів системної дії, що здатні накопичуватися у пилку і нектарі (Твердохліб, 2017). Оскільки ціни на мед в 5-10 разів вищі, ніж на цукор, то він часто піддається фальсифікації (Лялюк, 2020; Півень, Мусієнко, 2020; Ferreiro-Gonzalez et al., 2018). Тому його якість і безпечність відносяться до національних пріоритетів будь-якої держави.

Задля забезпечення конкурентоспроможності українського меду особливо гостро постає проблема забезпечення його якості та безпечності відповідно до світових вимог (Адамчук та ін., 2020; Постоєнко та ін., 2019; Скоромна, Разанова, 2019).

Отже, питання безпечності, якості та конкурентоспроможності меду і продукції бджільництва вітчизняного виробництва є актуальною проблемою сьогодення.

Метою наших досліджень було надати ветеринарно-санітарну оцінку меду та іншим продуктам бджільництва за показниками якості і безпечності у світлі сучасних досліджень для забезпечення безпеки споживача,

Матеріали і методи досліджень. Використано і проаналізовано результати досліджень продуктів бджільництва за показниками якості та безпечності вітчизняних і закордонних науковців.



Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що великою проблемою сьогодення є зниження захисних функцій організму населення України, збільшення онкологічних, серцево-судинних та інших захворювань, що пов'язано зі зниженням активності антиоксидантної системи за рахунок впливу неповноцінного харчування, стресів (війна), забруднення навколишнього середовища радіоактивними та іншими шкідливими речовинами (Котелевич, Пінський, 2022; Котелевич та ін., 2023). Антиоксиданти природного або штучного походженння здатні зв'язувати 49 зайві вільні радикали та перешкоджають прискореному окисленню ліпідів і утворенню небажаних продуктів окислення, а отже зміцнюють захисні функції організму.

Найкращими джерелами природних антиоксидантів є рослини і продукти бджільництва (Діхтяр, Кривий, 2017). Мед містить значну кількість ферментів, фенолів, органічних кислот і флавоноїдів. Особливо багато антиоксидантів в темних сортах меду (Almasaudh 2020; . Nina et al., 2015). За результатами проведених науковцями досліджень, антиоксидантна активність меду у водному та спиртовому розчинах різна і відповідно була на рівні: 4,99-7,57% та 3,01-8,35%; перги 10,15-26,47% і 29,77-81,66; бджолиного обніжжя 9,67-62,51% та 12,76-63,01% (Адамчук та ін., 2019).

Встановили, що значення антиоксидантної активності (АОА) соняшникового меду залежить від методу його отримання, терміну зберігання та використаного розчину для екстракції (водний чи спиртовий). Забрусовий соняшниковий мед проявив найвищі антиоксидантні та бактерицидні властивості проти Proteus vulgaris, Escherichia coli, Klebsiella pneumonia, Salmonella typhimurium і Staphylococcus aureus (Kryvyi M. st al., 2020).

Соняшниковий мед, одержаний в Поліському регіоні Житомирської області, має виражену антибактеріальну активність, а найкраще виражені ці властивості у забрусовому меді. Найбільш високи бактерицидні властивості забрусовий соняшниковий мед мав до грамнегативних бактерій E. coli, P vulgaris, K. pneumonia. Досить висока протимікробна активність встановлена і у стільніковому меді, а найменш виражені ці показники були встановлені у викаченому меді (Діхтяр, 2018).

Дослідженнями Гордієнко О. І. та ін. (2021) встановлено видовий склад асоціації пробіотичних культур у свіжовикаченому меді бджолиному, виділені культури належать до Lactobacillus plantarum, Enterococcus faecium і Bifidobacterium bifidum (Гордієнко та ін., 2021).

За даними ФАО, наша держава є одним із світових лідерів з виробництва меду на душу населення та обсягів експорту і здатна вільно конкурувати на світовому ринку. Український мед користується великим попитом у Німеччині, Чехії, США, Угорщині, Словакії, Польші та є конкурентоспроможнім на європейському та світовому ринках (Хіцька, 2018).

Для забезпечення конкурентоспроможності меду вітчизняного виробництва на ринку ЄС в Україні діють державні акти, за якими передбачена комплексна ветеринарно-санітарна оцінка пасік-постачальників та підприємств з його гомогенізації за санітарно-гігієнічними показниками (Лялюк, 2020). Однак, на думку науковців, актуальним є ризик-орієнтований контроль меду бджолиного для встановлення його якості і безпечності на всьому харчовому ланцюзі: від виробництва, зберігання до реалізації (Адамчук та ін., 2019, 2020; Духницький Б. В., Духницький В. Б., 2020; Лясота. та ін., 2023).

Згідно ДСТУ 4497:2005 до меду поставлені особливі вимоги: він має бути натуральним, з високими показниками якості, а найголовніше не містити небезпечних контамінантів (Адамчук та ін., 2020). Дозрілий мед концентрований водний (10-20% води) розчин інвертованих цукрів (70-80% ), що містить сумішь органічних кислот, мінералів, віск та пилкові зерна. У дозрілому меду близько 90% усіх сахаридів припадає на глюкозу та фруктозу і близько 5% на сахарозу. Співвідношення цих компонентів визначає його натуральність та автентичність (Лазарєва та ін., 2021).

За органолептичними показниками мед з липи має різноманітну кольорову гаму: від світло-бурштинового до темно-жовтого, специфічний приємний смак і ніжний аромат.

Натуральний липовий мед містить 34,96% глюкози, 39,27% фруктози та значну кількість біологічно активних речовин. За умови його зберігання та кристалізації він набуває крупно-зернисту структуру та майже біле забарвлення (Лазарєва та ін., 2021).

Фізико-хімічні показники (рН, кількість води, вуглеводів, ГМФ, кислотність, колір, питома проводність) визначають якість меду і мають конкретні межі для кожного сорту конкретного географічного регіону (Uran, 2017; Datli, 2020). ГМФ (гідроксиметилфурфурол) органічна сполука, що утворюється у кислому середовищі у термічно оброблених харчових продуктах.

Цей показник є сталим і свідчить про відсутність нагрівання меду під час штучної обробки. У свіжому меді ГМФ складає менше 15 мг/кг. За нормативними вимогами ЄС цей показник має становити менше 40 мг/кг, а для тропічного меду менше 80 мг/кг (Boussaid, 2018). Важливим показником якості (натуральності) меду є діастазне число, низький показник якого вказує на порушення умов його зберігання чи нагрівання (Адамчук. та ін., 2019; Лазарєва та ін., 2015).

За результатами моніторингових досліджень понад 200 зразків меду з акації, липи, гречки, соняшника і різнотрав'я з північного та південного регіонів України на базі ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» встановили, що мед аналогічного ботанічного складу з різних регіонів України за вмістом масової частки води та діастазним числом не має достовірної різниці. Є незначна відмінність за діастазним числом меду гречаного та меду з різнотрав'я південного та північного регіонів. Активність діастази в зразках з південних регіонів нижча, ніж з північних.

Однак всі зразки відповідали нормативним вимогам ДСТУ 4497:2005 (Лазарєва та ін., 2015).

Отримані результати досліджень 91 проби меду із західного регіону України встановили, що всі вони відповідають нормативним вимогам національного державного стандарту за показниками якості.

Серед усіх досліджених зразків найвищий відсоток відновлюваних цукрів (95,83%) та найменше діастазне число (44,4±1,99 од. Готе) і найнижчий рівень вмісту гідроксиметилфурфуролу (3,97±0,48 мг/1 кг) мав гречаний мед. Тоді як найвищий вміст ГМФ визначили у зразках меду з різнотрав'я (5,15±0,83 мг/1 кг, а найнижчий показник діастазного числа (10,47±1,16 од. Готе) та найнижчий відсоток відновлюваних цукрів (90,28%) в акацієвому меді (Лазарєва та ін., 2015).

Результати аналізу проб меду різного ботанічного походження з різних областей України встановили, що за вмістом пилку зразки меду з соняшника, гречки, акації та липи відносяться до монофлорних медів, але не відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005, проте відповідали всім вимогам, передбаченим Codex Alimentarius, що вимагає гармонізації показника пилковий аналіз у меді з міжнародними вимогами (Лазарєва та ін., 2017). .

Аналіз багаторічних досліджень меду із різних регіонів України свідчить, що мед вітчизняних виробників має високі показники якості. Автори теж зазначають, що порівняльний аналіз нормативів якості і безпечності меду бджолиного зі світовими вимогами встановив невідповідність за багатьма показниками, що вимагає гармонізації нормативної бази зі світовими стандартами.

Зокрема: більш жорсткими мають бути такі параметри, як уміст інвертованих цукрів, ГМФ, активність діастази, питання класифікації меду, що сприятиме нарощуванню експортного потенціалу та захисту внутрішнього ринку від імпорту неякісного меду (Бащенко та ін., 2016).

Дослідження 143 проб меду з різних регіонів України, проведені Лазарєвою Л. М. та ін. (2021), підтверджують, що усі показники відповідають вітчизняним нормативним вимогам. Найвищий показник діастазного числа мав мед з липи з Південного регіону, а найвищий вміст сахарози мед з липи з Північного регіону (Лазарєва та ін., 2021).

Встановлено, що дослідженні зразки меду з гречки з різних регіонів відповідають вимогам национального стандарту. Проте найбільш високий показник діастазного числа мав мед з гречки із Західного регіону(44,4±2.2 од. Готе), а сахарози з Північного регіону України на рівні 3,7% (Лазарєва та ін., 2020).

Необхідно зазначити, що останнім часом багато виробників скуповують мед на пасіках, купажують, розфасовують та реалізують в торгівельній мережі.

Тому дуже важливим є питання ветеринарно-санітарного контролю такого меду за показниками якості і безпечності. Проведені науковцями моніторингові дослідження зразків соняшникового меду різних виробників, відібраного в торгівельній мережі встановили, що всі вони за органолептичними, фізико-хімічними показниками відповідали нормативним вимогам (Скрипка та ін., 2021).

Результати дослідження зразків меду вітчизняних виробників, що реалізуються в торгівельний мережі м. Одеса встановили, що за безпечністю (наявність залишкових кількостей стрептоміцину та терацикліну) відповідають нормативним вимогам. Тоді як дві проби меду, імпортованого з Китаю, не відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005 за вмістом тетрацикліну, що вимагає постійного інспектування та моніторингу імпортного меду за наявністю антибіотиків тощо (Скрипка та ін., 2023).

Дослідженнями учених доведено, що важливим фактором формування показників якості меду є зміна кліматичних умов, а саме: активності діастази, вмусту масової частки води і ГМФ. Підвищення температури навколишнього середовища спричиняє зниження ферментної активності бджолиного меду та підвищення ГМФ. Високий рівень опадів підвищує вміст вологи, що обумовлено високою гігроскопічністю меду (Лазарєва та ін., 2022).

За даними Ференчук В. І., 20-30% меду виробленого в Україні є непридатним для експорту (забруднений антибіотиками, метронідазолом, сульфаніламідами, нітрофуранами) і споживається на внутрішньому ринку (Ференчук, 2016). Загальновідомо, що в Україні заборонено використання ГМО, адже такі продукти можуть спричиняти генетичні зміни, впливати на народжуваність та передаватися через механізм спадковості. Проте відбувається масове і безконтрольне використання модифікованого рипаку, кукурудзи, сої. За нормативними вимогами ЄС, лише одна молекула ГМО (одне пилкове зерно) може зупинити експорт 20 т меду (П'ясківський та ін., 2017; Ференчук, 2016).

Як зазначають науковці, екологічна ситуація у певних регіонах України залишається несприятливою для виробництва безпечної продукції бджільництва. Найбільш небезпечну і забруднену продукцію отримують біля великих масивів лісів, на забруднених радіонуклідами територіях, перезволожених пасовищах і луках та на ґрунтах бідних на поживні речовини. Тому у виробницві екологічно безпечної продукції бджільництва актуальним є питання постійного ветеринарно-санітарного інспектування щодо якості і безпечності з виключенням токсичних елементів та моніторингові дослідження (Дубін, Василенко, 2017).

Результати досліджень, меду із соняшника, отриманого в Поліському регіоні, встановили, що вміст свинцю в зразках перевищує Державні санітарні норми в 1,-2,1 рази. Найвища концентрація Pb була у складі центрифужного меду. Важкі метали миш'як та кадмій, а також цезій-137 не перевищували нормативні вимоги. Не було також виявлено пестицидів, дихлордифенілтрихлорметилметану та гексахлорану (Kryvyi M. at al., 2021).

Дослідження зразків меду з Одеської, Запорізької, Черкаської, Закарпатської, Вінницької, Херсонської, Київської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Івано-Франківської, Лівівської, Кіровоградської, Чернігівської, Полтавської, Миколаївської та Полтавської областей встановили, що всі вони за вмістом радіонуклідів відповідали міжнародним і державним вимогам допустимих рівнів у продуктах бджільництва (Адамчук та ін., 2020).

Встановлено, що на фізико-хімічні показники монофлорного меду з липи впливає пилковий склад. Зокрема, при збільшенні кількості домінуючого пилку з липи зменшується діастазне число, вміст проліну і сахарози та збільшується показник відновлюваних цукрів. Співвідношення фруктози до глюкози у випадку наявності 20% і більше пилку з липи для монофлорного меду з липи є сталою величиною і становить 1,2±0, показник електропровідності в середньому на рівні 0,6±0,01 Мс/см (Лазарєва та ін., 2023).

Однак бджоли виробляють не лише мед, але й не менш цінні за складом та своїми властивостями продукти: маточне молочко, прополіс, бджолину отруту, пергу, трутневий гомогенат, пилок. Зокрема, у прополісі до 30% воску, 50-55% рослинних смол, 8-10% ефірних олій та 5-10% припадає на інші включення, в т.ч. й пилок. Прополіс багатий на мінеральні речовини: калій, кальцій, фосфор, натрій, магній, сірку, залізо,хлор, алюміній, ванадій, мідь, цинк, марганець, кремній, селен, фтор, ртуть, цирконій та інші життєво важливі речовини, що містяться також і в меді (Адамчук та ін, 2020; Kryvyi 6t al., 2021; Bouchelaghem, 2022; Huang et al., 2014; Wieczorek et al., 2022).

За даними літературних джерел, найвищими антиоксидантними властивостями серед усіх продуктів бджільництва володіє прополіс. Саме в ньому виявлено найвищий вміст фенолів і флаваноїдів. Наступним у порядку зменшення є перга, бджолине обніжжя і маточне молочко. Продукти бджільництва добре поєднуються між собою, що дає можливість створювати композиції з відповідним вмістом поліфенолів (Давидова та ін., 2023).

Хімічний склад воску дуже складний. До нього входить до 50 хімічних сполук, які можна розбити на три групи: вільні жирні кислоти становлять 13-15% всієї маси воску. Ці кислоти перебувають у вільному стані і, як і будь-які кислоти, можуть реагувати з металами, вступати в сполуки з деякими лугами. Зміни кольору, які іноді виникають у процесі переробки воску, найчастіше пояснюються активністю вільних жирних кислот. У складі воску найбільше 70-75% складних ефірів. Утворюються вони при реагуванні жирних кислот із спиртами. Складні ефіри стійкі сполуки і в реакції з іншими речовинами вони не вступають (Береговий, 2012).

«Бджолиний хліб», або перга, у порівнянні з бджолиним обніжжям вона ферментована і містить більше відновлюючих цукрів, вітаміну Кі є багатим джерелом поліненасичених жиргних кислот (Baky, 2023). Завдяки великому вмісту флаваноїдів і поліфенолів перга і бджолине обніжжя є потужними антиоксидантами та чинять протипухлинну, антимікробну і протизапальну дії. За даними E, Sidor (Sidor, 2021), флаваноїд кверцетин, що міститься в цих продуктах.

Хімічний склад перги змінюється залежно від складу пилку. У склад квіткового пилку входять: протеїни (альбуміни, амінокислоти) 7-30%, вуглеводи 25-48% (глюкоза 11%, фруктоза 18%), жири до 10%, мікроелементи (велика кількість калію, кальцію, заліза, міді та фосфору), каротиноїди (провітамін А), вітаміни групи В, Е, С, Д, Р, РР, К, фітогормони, антибактеріальні речовини, фенольні сполуки (флавоноїди, фенольні кислоти), ферменти (Kryvyi et.al, 2021). Бджоли збирають пилок і у вуликах перероблять на пергу. Завдяки добавкам меду, в складі перги приблизно в 2,5 рази більше вуглеводів, представлених в основному глюкозою та фруктозою, а вміст ліпідів знижено до 1,5% порівняно із складом принесеного бджолами пилку. Білок та мінеральні речовини також перебувають у меншій кількості. У складі перги знижено вміст вітаміну С, але значно більше вітамінів А, Е та В, тому перга легше засвоюється організмами (Kryvyi, et al., 2021).

Встановлено, що за концентрації важких металів Pb, Cd, Zn та Cu у ґрунтах лісопаркових угідь відповідно 1,27-2,3, 027-0,32, 11,7-17,1 та 1,0-2,0 у перзі з квіткового пилку липи придорожних лісозахісних насаджень перевищень ГДК цих елементів не визначено (Врадій, 2023).

Великим попитом користується бджолине обніжжя складний, концентрований продукт з унікальними споживчими та лікувальними властивостями, яке формується за рахунок пилкових зерен, зібраних бджолою з квітів рослин та склеєних секретом слинних залоз й нектаром у грудочку. Бджолине обніжжя може бути моно(зібране однією бджолою з одного виду рослин) чи поліфлорним (зібране з різного виду рослин). Останнє є більш корисним, адже містить більше вітамінів та мінералів. Однак, у випадку використання його з профілактичною чи лікувальною метою більш доцільним є застосування монофлорного. Авторами встановлено, що за вмістом протеїну поліфлорне бджолине обніжжя перевищувало монофлорне з Acerspp на 8,0%. Але за показниками біологічної активності (вмістом поліфенолів, флавоноїдів, фенольних кислот, антиоксидантною активністю) монофлорне бджолине обніжжя переважало поліфлорне (Адамчук та ін., 2020; Галатюк та ін., 2015; Baky et al.,2023 ).

За даними авторів, бджолине обніжжя є набором біологічно активних речовин, адже містить білки, жири, амінокислоти, флавоноїди та фенолокислоти, мінеральні сполуки, вітаміни, ферменти. Комплекс цих сполук в організмі тварини та людини спричиняє протизапальну, протиатеросклеротичну, радіозахисну, жовчогінну та сечогінну дію. Найбільшими постачальниками товарного обніжжя є Черкаська, Вінницька, Хмельницька, Полтавська та Київська області. З досліджених зразків за кислотнісю та вмістом флавоноїдів відповідали лише 32-35% (Застулка та ін., 2016).

За результатами дослідження зразків бджолиного обніжжя з різних регіонів України встановлено, що лише 36,5% досліджених зразків відповідали нлрмативним вимогам за фізико-хімічними показниками, а за мікробіологічними лише 44,4%. Найбільш контамінованими були зразки з Вінницької і Черкаської областей і переважали мікроскопічні гриби (Застулка та ін., 2016).

Результати бактеріологічних досліджень бджолиного обніжжя і прополісу, що реалізується на ринках м. Одеса показали, що 15% зразківа не відповідали нормативним вимогам за МАФАнМ, 10% за вмістом мікроскопічних дріжджів та наявністю БГКП. Зразки прополісу за всіма показниками були задовільними (Скрипка та ін., 2023).

Науково обґрунтовано основні характеристики біологічної цінності та перспективу використання в харчових технологіях апіпродукту з трутневих личинок в якості пасти чи порошку. Встановлено, що в пасті сухі речовини складають 23,2%, білків 13,2%, цукрівдо 9,5%, жирів 1,2%, тоді як у порошку білка 51,2%, а вітамінів та мінералів у 4 рази більше. Білок апіпродукту належить до повноцінного: за шкалою ФАО/ВООЗ по лізину, триптофану та гістидину у два рази перевищує рівень ідеального. Кількісний склад жирних кислот (28) в даному апіпродукті відповідає формулі збалансованого харчування (Прохода та ін., 2020).

Дослідженями Захарія А. В. та ін. (2020) бджолиного підмору як потенційної сировини для апіфітокомпозиції встановлено, що 2% суміш густих екстрактів з нього з медом за мікробіологічними показниками відповідає нормативним вимогам до харчовихї продуктів і може бути використано для виробництва цих композицій.

На думку науковців, для дієтичних добавок апріфітокомпозицій доцідно використовувати як моно-, так і поліфлорний мед, що перейшов у фазу кристалізації, з метою збільшення терміну зберігання апіфітозасобу Давидова та ін., 2021).

В зв'язку з економічними мотіваторами світова спільнота потерпає від фальсифікації меду (Geana, 2019; Ferreiro-Gonzalez et al., 2018). За даними громадської організації «Всеукраїнська асоціація захисту прав споживачів» в Україні зустрічаються випадки фальсифікації апіпродуктів та меду бджолиного (Лялюк, 2020). Способи фальсифікації меду є чисельними і різноманітними, зокрема: асортиментні, якісні, кількісні, вартісні, інформаційні. Найбільш поширеними є мед з домішками цукру, желатину, патоки. Дослідження вчених по визначенню безпечності та якості меду бджолиного, виготовленого під різними торгівельними марками, за реалізації у супермаркетах встановили 0,5% фальсифікацію гідрокарбонатом натрію та 1,5% мийними дезинфікуючими засобами у зразку №3 (Лясота та ін., 2023). Результати моніторингових досліджень фальсифікації бджолиного меду різного ботанічного походження, що реалізується у м. Херсоні, встановили 40% фальсифікації у зразках акацієвого меду домішками желатину та сахарози. Загалом з досліджених 15 зразків меду фальсифікацію виявлено у 20%, в тому числі 13,3% желатином та 6,7% сахарозою (Півень, Мусієнко, 2020). Тому виявлення фальсивікованого меду є актуальним для захисту вітчизняних експортерів та пересічних споживачів.

Як зазначають науковці, застосовуємий метод високо ефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) дозволяє виявляти наявність олігосахаридів, але кількісно визначати вміст кожного з них неможливо. У випдку якщо бджіл підгодовували цукровим сиропом вміст олігосахаридів підвищується і такий мед дуже шкідливий для людей, хворих на цукровий діабет. Тому для вирішення цієї проблеми автори запропонували проводити спектрополяриметрию водних сумішей зразків (Лазарєва та ін., 2021).

Науково підтверджені антибактеріальні властивості продуктів бджільництва: меду (Combarros-Fuertes et al., 2020), прополісу, бджолиної отрути, перги, маточного молочка, бджолиного обніжжя (Капустян та ін., 2020; Przybylek, 2019; Ratajczak, 2021; Sidor, 2021; Bagameri, 2022; Kacaniova, 2022; Ilie, 2022). Необхідно зазначити, що ряд галузей народного господарства не може існувати без меду, бджолиного обніжжя, отрути та прополісу. Мед використосовують у фармації, косметології та у харчовій промисловості при виробництві борошняних і цукристих виробів, нопооїв, морозива. Його використовують у харчуванні для боротьбі з ожирінням (Плахтій, 2012). мед бджільництво санітарний контроль лікувальний

Дослідженнями, проведеними A.S. Freitas (Freitas, 2022), доведено синергичний антибактеріальний ефект прополісу у поєднанні з медом і гентаміцином до метицилін-резистентного золотистого стафілокока (MRSA). Тому більшість науковців у галузі охорони здоров'я пропонують застосовувати прополіс в лікуванні інфекційних захворювань (Aminimoghadamfarouj, 2017; Freitas, 2022; Salatino, 2022), Лідером у лікуванні серед апіпродуктів є прополіс. Проведені упродовж останніх років дослідження бактерицидної дії прополісу на понад 600 штамів бактерій підтвердили більший вплив на грампозитивні бактерії, ніж на грамнегативні (Przybylek, 2019).

Великий біотичний і фармацевтичний потенціал має також бджолина отрута, зокрема: протизапальний, противірусний, антибактеріальний, протигрибковий, протираковий, радіопротекторний, антимутагенний та гепатопротекторний (Cornara, 2017; Wehbe, 2019; Nainu, 2021; Ratajczak, 2021; Ullah, 2023).

Однак, за порушення санітарно-гігієнічних умов зберігання і фасування на потужностях по виробництву продуктів бджільництва, є потенційний ризик щодо їх санітарної якості (Скрипка та ін., 2021; Галатюк та ін., 2015; П'ясківський та ін., 2017). Оскільки свіжозібране обніжжя містить значну кількість води та легкозасвоюваних вуглеводів, воно є сприятливим середовищем для розвитку різних мікроорганізмів і за певних обставин може викликати харчові захворювання (Галатюк та ін., 2015). Так, результати бактеріологічних досліджень бджолиного обніжжя і прополісу, що реалізуються на ринках м. Одеса встановили: 15% проб мали незадовільні показники за КМАФАнМ, 10% за вмістом мікроскопічних дріжджів та наявністю БГКП, 5% за вмістом пліснявих грибів. Мікробіологічні дослідження зразків прополюсу показали, що КМАФАнМ та кількість пліснявих грибів у дослідних пробах не перевищували ГДК. БГКП в зразках прополісу не виявлено (Скрипка та ін., 2023).

Результати дослідження зразків бджолиного обніжжя з різних регіонів України (центр, захід, південь та північ) встановили, що лише 36,5% досліджених зразків відповідали вимогам ДСТУ 3127-95 «Обніжжя бджолине (пилок квітковий) і його суміші. Технічні умови» за фізико-хімічними показниками. За мікробіологічними показниками в межах нормативних вимог були лише 44,4% досліджених проб. Найбільшу контамінацію показали мікроскопічні гриби і найбільш високою вона була у зразках з Віницької та Черкаської областей (Галатюк та ін., 2015).

Беручи до уваги вищенаведений аналіз літературних джерел необхідно наголосити, що забезпечення якості і безпечності продуктів бджільництва необхідно здійснювати на всіх рівнях: від виробництва, постачальника-заготівельника до роздрібного споживача і це питання належить до національних пріоритетів будь якої держави, а отже потребує посиленого ветеринарно-санітарного інспектування, моніторингових досліджень і висвітлення цієї проблеми у інформативному просторі для захисту споживача. Глобалізація галузі бджільництва спричиняє загострення конкуренції між окремими країнами за зовнішні ринки збуту. Перевагу отримають лише ті продукти бджільництва, які за показнками якості і безпечності відповідають міжнародним вимогам. Для забезпечення конкурентної переваги вітчизняного меду на світовому ринку і налагодження експорту /імпорту із забезпеченням захисту споживачів актуальним є систематичний перегляд вітчизняної нормативної документації на продукти бджільництва, яка потребує оптимизації.



Висновки

1. Метою здійснення огляду було надати ветеринарно-санітарну оцінку меду та іншим продуктам бджільництва за показниками якості і безпечності у світлі сучасних досліджень, адже ці продукти мають високі адсорбційні властивості, а тому можуть бути потенційно небезпечними для здоров'я людини внаслідок накопичення шкідливих речовин, що знаходяться у ґрунті, воді, повітрі та застосованих для лікування бджіл антибактеріальних препаратів.

2. Мед і продукти бджільництва це унікальні продукти, які користуються великим попитом серед населення. Корисні властивості цих продуктів обумовлені їх хімічним складом і вони проявляють стимулюючу, бактерицидну, протизапальну, противірусну, протигрибкову, жовчогінну, сечогінну, протиатеросклеротичну, радіопротекторну, протиракову, антимутагенну та гепатопротекторну дію.

3. Екологічна безпека довколишнього середовища і захист населення від впливу негативних природних та антропогенних екотоксикантів, які головним чином потрапляють через продукти харчування, в тому числі через мед і продукти бджільництва, є важливою проблемою сьогодення

4. Для забезпечення виробництва безпечного меду і продуктів бджільництва, їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку і довіру споживачів на внутрішньому у період техногенного забруднення навколишнього середовища, особливого значення має посиленне ветеринарно-санітарне інспектування за вмістом потенційно токсичних елементів, дотримання належної пасічної практики, посилення ветеринарно-санітарного інспектування та моніторингових досліджень, що є складовою продовольчої безпеки.



Бібліографічні посилання

1. Adamchuk L. O., Sukhenko V. Yu., Henhalo N. O., Akulonok I. I. (2019). Doslidzhennia diastaznoho chysla ukrainskykh mediv. [Study of the diastase number of Ukrainian honeys]. Novitni tekhnolohii, 2(9), 77-86. (in Ukrainian).

2. Adamchuk L. O., Silonova N. B., Sukhenko V. Yu., Pylypko K. V. (2020). Normatyvne rehuliuvannia pokaznykiv bezpechnosti ta yakosti medu. [Normative regulation of honey safety and quality indicators]. Animal science and food technology, 11, 4. DOI:10.31548/animal2020.04. 005

3. Adamchuk L., Sukhenko V., Diakhtiar O., Bryndza Ya. (2019). Vyznachennia antyoksydantnoi aktyvnosti produktiv bdzhilnytstva. [Determination of antioxidant activity of beekeeping products]. Prodovolcha industriia APK, 5-6, 8-12.

4. Bashchenko M. I., Postoienko V. O., Lazarieva L. M. (2016). Udoskonalennia systemy otsinky yakosti ta bezpechnosti medu bdzholynoho v Ukraini. [Improving the quality and safety assessment system of bee honey in Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky, 23-28. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2016_6_7

5. Berehovyi V. K. (2012). Bdzhilnytstvo, yak odne iz napravlen vyrishennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy. [Beekeeping, as one of the directions for solving food security of Ukraine]. Ahrosvit, 10, 29-33.

6. Dikhtiar O. (2018). Bakterytsydna ta bakteriostatychna aktyvnist stilnykovoho, vidkachanoho ta zabrusovoho soniashnykovoho medu. [Bactericidal and bacteriostatic activity of honeycomb, pumped-out and zabrush sunflower honey]. Tvarynnytstvo Ukrainy, 6, 8-11.

7. Vradii O. (2023). Intensyvnist nakopychennia vazhkykhmetaliv uperziz kvitkovoho pylkulislstepovykhnektaropylkonosiv pravoberezhnoho lisostepu. [The intensity of accumulation of heavy metals in the filter from the flower pollen of Lislesteppe nectarifera of the right-bank forest-steppe]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 11, 11-16. DOI 10.46913/beekeepingjournal.2023.11.02

8. Dubin O. M., Vasylenko O. V. (2017). Otsinka yakosti produktiv bdzhilnytstva v suchasnykh ekolohichnykh umovakh Cherkaskoi oblasti. [Assessment of the quality of beekeeping products in modern ecological conditions of the Cherkasy region]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva. Uman., 4, 12-17.

9. Halatiuk O. O., Yakubchak O. O., Solodka L. O. (2015). Orhanoleptychni, fizyko-khimichni ta mikrobiolohichni pokaznyky bdzholynoho obnizhzhia riznykh rehioniv Ukrainy. [Organoleptic, physico-chemical and microbiological indicators of bee honey from different regions of Ukraine]. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 30(2), 241-244. http:// nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2015_30%282%29__62

10. Holda A.A., Yefimov V.H. (2019). Osoblyvosti fizyko-khimichnykh pokaznykiv medu bdzholynoho zalezhno vid botanichnoho pokhodzhennia. [Peculiarities of physico-chemical indicators of bee honey depending on the botanical origin] : materialy IV mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. m. Dnipro, 111-112.

11. Hordiienko O.I., Postoienko H.V., Postoienko V.O., Napnenko O.O., Artemenko V.Iu., Tyndyk V. S. (2021). Vydilennia, identyfikatsiia ta kharakterystyka probiotychnykh kultur z medu bdzholynoho. [Isolation, identification and characterization of probiotic cultures from bee honey]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 6, 7-11. DOI https://doi.org/10.46913/ beekeepingjournal.2021.6.01

12. Davydova H.I., Hotska S.M., Dinets A.V., Korbut O.V (2023). Antymikrobna aktyvnist produktiv bdzhilnytstva: sohodennia ta perspektyvy yikh vkliuchennia do apifitokompleksiv. [Antimicrobial activity of beekeeping products: present and prospects for their inclusion in apiphytocomplexes]. Bdzhilnytstvo Ukrainy : nauk.-vyrob. zhurn. / NNTs «In-t bdzhilnytstva im. P.I. Prokopovycha» NAAN Ukrainy, In-t biolohii tvaryn NAAN Ukrainy 10, 6-14. DOI 10.46913/ beekeepingjournal.2022.10.01

13. Davydova H. I., Hotska S. M., Postoienko V. O., Akymenko L. I., Lazarieva L. M. (2021). Kliuchovi aspekty stvorennia apifitokompozytsii. [Key aspects of creating apiphytocompositions]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 7, 7-15. DOI https:// doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.7.01

14. Davydova H. I., Dinets A. V., Hotska S. M., Korbut O. V. (2023). Antyoksydantna aktyvnist produktiv bdzhilnytstva ta mozhlyvist ii pidvyshchennia. [Antioxidant activity of beekeeping products and the possibility of its increase]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 11, 31-43. DOI 10.46913/beekeepingjournal.2023.11.05

15. Dikhtiar O. O., Kryvyi M. M. (2017). Antyoksydantna aktyvnist medu ta bdzholynoho obnizhzhia soniashnyka. [Antioxidant activity of honey and sunflower bee pollen]. Orhanichne vyrobnytstvo ta prodovolcha bezpeka. Zhytomyr: ZhNAEU, 208-210. http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/8488/1/Organik_2017_208-210.pdf

16. Dubin O. M., Vasylenko O. V. (2017). Otsinka yakosti produktiv bdzhilnytstva v suchasnykh ekolohichnykh umovakh Cherkaskoi oblasti. [Assessment of the quality of beekeeping products in modern ecological conditions of the Cherkasy region]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva. Uman, 4, 12-17.

17. Dukhnytskyi B. V., Dukhnytskyi V. B. (2020). Otsinka roli Ukrainy na svitovomu rynku medu. [Assessment of the role of Ukraine in the global honey market]. Ekonomika APK, 2, 77-88. DOI:10.32317/22211055.202002077.

18. Zastulka O. O., Solodka L. S., Chala I. V. (2016). Fizyko-khimichni pokaznyky bdzholynoho obnizhzhia z lisostepu Ukrainy. [Physico-chemical indicators of bee pollen from the forest-steppe of Ukraine]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten NDTs biobezpeky ta ekolohichnoho kontroliu resursiv APK, 4, 4, 36-40.

19. Zakhariia A. V., Davydova H. I., Hotska S. M. (2020). Doslidzhennia bdzholynoho pidmoru yak potentsiinoi syrovyny dlia apifitokompozytsii. [Study of bee pollen as a potential raw material for apiphytocomposition]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 4, 19-24. DOI: 10.46913/beekeepingjournal.2020.4.03

20. Kapustian A. V., Lazarieva L. M., Postoienko V. O., Koval O. S. (2020). Porivnialna kharakterystyka matochnoho molochka z riznykh rehioniv Ukrainy. [Comparative characteristics of royal jelly from different regions of Ukraine]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 5, 19-23. DOI: https// doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.03

21. Kotelevych V. A., Pinskyi O. V. (2022). Suchasnyi stan bezpechnosti kharchovykh produktiv shchodo vmistu 137Cs porivniano z 2010 rokom u konteksti prodovolchoi bezpeky. [The current state of food safety in terms of 137Cs content compared to 2010 in the context of food safety]. Visnyk PDAA, 4, 246-258. doi: 10.31210/visnyk2022.04.29

22. Kotelevych V. A., Huralska S. V., Honcharenko V. V. (2023). Aktualni problemy yakosti i bezpechnosti kharchovykh produktiv v konteksti zabezpechennia prodovolchoi bezpeky v Ukraini. [Actual problems of quality and safety of food products in the context of ensuring food security in Ukraine]. Scientific Progress & Innovations, 26, 1, 7280. doi: 10.31210/ spi2023.26.01.12

23. Kotelevych V. A., Huralska S. V., Honcharenko V. V. (2023). Vplyv yakosti ta bezpechnosti kharchovykh produktiv na zdorov'ia ta dobrobut naselennia. [The influence of the quality and safety of food products on the health and well-being of the population]. Scientific Progress & Innovations, 26 (2), 96-104. doi: 10.31210/spi2023.26.02.17

24. Kravchenko M. V., Izhboldina O. O. (2019). Osnovni tekhnolohichni zasoby, shcho vykorystovuiutsia v ahrarnomu sektori pry otrymanni tovarnoho medu na pasikakh. [The main technological means used in the agricultural sector for the production of marketable honey in apiaries]. Ahrarna nauka. Suchasni problemy selektsii ta kharchovi tekhnolohii rozvedennia ta hihiieny tvaryn, 4 (107), 2, 62-69.

25. Lialiuk A. (2020). Problemy falsyfikatsii kharchovykh produktiv ta shliakhy yii podolannia. [Problems of food adulteration and ways to overcome it]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, 108-116. DOI:10.29038/2411-4014-2020-01-108-116.

26. Lazarieva L. M., Kovtun V. A., Shtanhret L. I. (2015). Analiz pokaznykiv yakosti medu zakhidnoho rehionu Ukrainy. [Analysis of honey quality indicators of the western region of Ukraine]. Veterynarna medytsyna, 101, 57-59.

27. Lazarieva L. M., Kovtun V. A., Shtanhret L. I., Shapoval Zh. V., Koval O. S. (2015). Rezultaty vyvchennia yakosti medu z riznykh medonosiv pivdennoho ta pivnichnoho rehioniv Ukrainy. [The results of the study of the quality of honey from different honey plants in the southern and northern regions of Ukraine]. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 30 (2), 256-259. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2015_30%282%29__66

28. Lazarieva L. M., Miahchenko Yu. O., Doroshenko Sh. Yu., Akymenko L. I., Beliuha D. O., Leonov V. V. (2021). Spektropoliarymetriia vodnykh sumishei yvuhlevodiv. [Spectropolarimetry of aqueous mixtures and carbohydrates]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 7, 21-25. https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.7.03

29. Lazarieva L., Postoienko V., Shtanhret L. (2017). Pylkovyi analiz medu z riznykh rehioniv Ukrainy. [Pollen analysis of honey from different regions of Ukraine]. Tvarynnytstvo Ukrainy. Berezen-kviten, 20-23. http://www.tvarynnyctvoua.at.ua

30. Lazarieva L. M., Postoienko V. O., Shtanhret L. I., Postoienko H. V. (2021). Skrynynh yakosti lypovoho medu z riznykh rehioniv Ukrainy. [Screening of the quality of linden honey from different regions of Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky Tvarynnytstvo, veterynarno medytsyna, 8 (821), 26-31.

31. Lazarieva L. M., Shtanhert L. I., Shapoval Zh. V., Koval O. S. (2020). Porivnialna kharakterystyka medu z hrechky z riznykh rehioniv Ukrainy. [Comparative characteristics of buckwheat honey from different regions of Ukraine]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 4, 38-41. DOI: 10.46913/beekeepingjournal.2020.4.07

32. Lazarieva L. M., Akymenko L. I., Postoienko V. O., Shtanhret L. I., Shapoval Zh. V. (2022). Otsinka vplyvu klimatychnykh umov na yakisni pokaznyky medu bdzholynoho. [Assessment of the influence of climatic conditions on the quality indicators of bee honey]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 8, 42-47. DOI https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.06

33. Lazarieva L. M., Akymenko L. I., Postoienko V. O., Nikitina L. M. (2023). Zalezhnist pokaznykiv yakosti medu z lypy vid skladu pylkovykh zeren. [Dependence of quality indicators of linden honey on the composition of pollen grains.]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 11, 57-65. DOI 10.46913/beekeepingjournal.2023.11.08

34. Liasota V. P., Bohatko N. M., Bukalova N. V., Dzhmil V. I., Khitska O. A., Mazur T H., Tkachuk S. A., Prylipko T M., Vakula B. V. (2023). Bezpechnist ta yakist medu bdzholynoho, vyhotovlenoho pid riznymy torhovymy markamy, za realizatsii u supermarketakh. [Safety and quality of bee honey produced under different brands, sold in supermarkets]. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny, 1, 48-51. Doi: 10.33245/2310-4902-2023-180-1-40-51

35. Piven O., Musiienko I. (2020). Monitorynh falsyfikatsii bdzholynoho medu riznoho botanichnoho pokhodzhennia, shcho realizuietsia u m. Khersoni. [Monitoring of falsification of bee honey of various botanical origin, implemented in the city of Kherson]. Suchasniproblemy biobezpeky v Ukraini.: materialy III Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 57-60. http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/2882

36. Postoienko V. O., Lazarieva L. M., Yaremchuk O. S. (2019). Osnovni pokaznyky yakosti i bezpechnosti medu bdzholynoho v Ukraini ta yikh harmonizatsiia z vymohamy YeS. [The main indicators of the quality and safety of bee honey in Ukraine and their harmonization with EU requirements]. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal), 12 (52), 14-21. 55

37. Plakhtii P. D., Koval T V., Pidhornyi V. K. i Plakhtii D. P (2012). Kharchovi, ozdorovchi ta likuvalni vlastyvosti bdzholynykh mediv Ukrainy. [Food, health and medicinal properties of bee honeys of Ukraine]. PP «Medobory 2006», Kam'ianets-Podilskyi, 204s. http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1234

38. Prokhoda I. O., Postoienko V. O., Hrechka H. M. (2020). Osnovni aspekty biolohichnoi tsinnosti ta perspektyvnoho vykorystannia v kharchovykh tekhnolohiiakh apiproduktu z trutnevykh lychynok. [Main aspects of biological value and prospective use in food technologies of apiproduct from drone larvae]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 4, 45-52. DOI: 10.46913/ beekeepingjournal.2020.4.09

39. Piaskivskyi V. M., Verbelchuk T V., Verbelchuk S. P (2017). Zahrozy ta vymohy chasu do bezpeky produktiv bdzhilnytstva. [Threats and requirements of the time for the safety of beekeeping products]. Problemy ta shliakhy intensyfikatsii vyrobnytstva produktsii tvarynnytstva : tezy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 23 bereznia 2017 roku. Dnipropetrovsk: DDAEU, 103-105.

40. Salieba L. V., Kudelska A. V. (2017). Otsinka yakosti medu riznoho botanichnoho pokhodzhennia. [Evaluation of the quality of honey of different botanical origins]. Stan i perspektyvy kharchovoi nauky ta promyslovosti: tezy dopovidei ? Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii. TNTU, 38-39.

41. Skoromna O. I., Razanova O. P (2019). Rozvytok haluzi bdzhilnytstva yak dzherelo struktury prodovolchoi bezpeky. [Development of the beekeeping industry as a source of food security structure]. Ahrarna nauka ta kharchovi tekhnolohii, 3, 70-82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/anxt_2019_3_9

42. Skrypka H.A., Karakulova K.O., Prykhodko K.R. (2021). Analiz orhanoleptychnykh ta fizyko-khimichnykh pokaznykiv obnizhzhia bdzholynoho ta propolisu, yaki realizuiutsia na rynkakh m. Odesy. [Analysis of organoleptic and physico-chemical indicators of bee honey and propolis, which are sold in the markets of Odessa].: materialy naukovo-praktychnoi studentskoi konferentsii navchalno-naukovoho instytutu biotekhnolohii ta akvakultury Odeskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu (21 zhovtnia 2021). Odesa: ODAU, 66-68.

43. Skrypka H. A., Naidich O. V., Tkachenko O. V. (2023). Otsinka mikrobiolohichnykh pokaznykiv bezpechnosti obnizhzhia bdzholynoho ta propolisu, yaki realizuiutsia na rynkakh mista Odesy. [Evaluation of the microbiological indicators of the safety of bee pollen and propolis, which are sold in the markets of the city of Odessa]. Aktualni aspekty rozvytku veterynarnoi medytsyny v umovakh yevrointehratsii : materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Odesa, 14-15 veresnia 2023 roku. Odesa, 390-392.

44. Skrypka H., Naidich O., Timchenko O. (2023). Vyznachennia zalyshkovykh kilkostei antybakterialnykh rechovyn u medi vitchyznianykh ta zakordonnykh vyrobnykiv. [Determination of residual amounts of antibacterial substances in honey of domestic and foreign producers]. Agrarian bulletin black sea littoral, 106, 93-99. DOI:10.37000/abbsl.2023.106.11

...