Визначення оптимальної імуностимулюючої дози препарату ЕТР для курчат
Дослідження питання визначення оптимальної дози імуностимулятору екстракту трутневого розплоду (ЕТР) при щепленні курчат проти ньюкаслської хвороби. Методика проведення вакцинації курчат для зниження ризиків щодо виникнення у них інфекційних хвороб.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.06.2024 |
Размер файла | 22,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний біотехнологічний університет, м. Харків
Визначення оптимальної імуностимулюючої дози препарату ЕТР для курчат
Бурдейний Р.А., Грінченко Д.М., Северин Р.В.,
Саламашенко А.С., Домашич К.А.
Резюме
Імунна система курчат, особливо добового віку, є ще недостатньо сформованою і, відповідно, вона не може повноцінно функціонувати, що можу супроводжуватись виникненням імунодефіцитних станів. Для їх подолання перспективним є застосування імуностимуляторів, оскільки вони підвищують імунний статус організму, підсилюють природну резистентність і знижують відхід поголів'я, перш за все молодняка. Крім того, застосування імуностимуляторів дозволяє підсилювати імунну відповідь при вакцинації поголів'я. Розроблений нами імуностимулятор ЕТР містить у своєму складі багато незамінних амінокислот, ферментів, жиро- та водорозчинних вітамінів та мікроелементів. У попередніх дослідженнях нами було виготовлено препарат ЕТР та встановлено його імуностимулюючий вплив при вакцинації курчат проти ньюкаслської хвороби. У даній роботі було проведено визначення оптимальної дози імуностимулюючого препарату - екстракту трутневого розплоду (ЕТР) за щеплення курчат проти ньюкаслської хвороби. З метою визначення оптимальної дози імуностимулятора ЕТР на організм курчат імунний статус вираховували за серологічними, біохімічними та імуноморфологічними показниками. Для дослідження було сформовано 5 груп курчат породи білий легорн 14-добового віку по 10 голів у кожній групі, яким було введено інтраназально живу вакцину проти ньюкаслської хвороби зі штаму Ла-Сота. Перша група була контрольною, курчат з неї її були лише щеплені, другій групі курчат було введено ентерально ЕТР у дозі 0,1 см3, третій - 0,3 см3, четвертій - 0,5 см3, п'ятій - 0,7 см3, шостій - 0,9 см3. За результатами серологічних досліджень, досить ефективною імуностимулюючою дозою для курчат виявилася доза 0,9 см3, але дози 0,5 см3 та 0,7 см3 є також проявляли імуностимулюючий ефект, оскільки різниця між показниками четвертої, п'ятої та шостої групами була незначною, і титр антигемаглютинінів відповідно складав в четвертій групі - 7,58±0,03 log2, в п'ятій - 7,60±0,06 log2 та шостій групі - 7,64±0,04 log2. За результатами біохімічних досліджень встановлено, що найвищі рівні IgG, Ig М та Ig А виявлялися у курчат 6 групи, які отримували імуностимулятор у дозі 0,9 см3, і складали відповідно 9,12±0,013 мг/см3, 1,60±0,04 мг/см3 та 0,65±0,012 мг/см3. Але дози 0,5 см3 та 0,7см3 є також імуностимулюючими, оскільки різниця показників 4-ї, 5-ї та 6-ї груп була незначною. За результатами імуноморфологічних досліджень індекси лімфоїдних органів, підвищувалися зі збільшенням дози імуностимулятору. Дозу 0,5 см3 слід вважати оптимальною, оскільки подальше збільшення дози справляло незначний ефект на організм піддослідної птиці.
Ключові слова: екстракт трутневого розплоду, імуностимулятор, курчата, ньюкаслська хвороба, оптимальна доза.
DETERMINATION OF THE OPTIMAL IMMUNOSTIMULATORY DOSE OF ETR FOR CHICKENS
Bourdeiniy R.A. Hrinchenko D.M. Severyn R.V. Salamashenko A. S., Domashych K.A.
State Biotechnological University, Kharkiv, Ukraine
Abstract
The immunocompetent system of chickens, especially day-old chicks, is not yet sufficiently formed and, accordingly, it cannot fully function and immunodeficiency conditions may occur. The use of immunostimulants is promising for the treatment of immunodeficiency states, as they increase the immune status of the body, strengthen natural resistance and reduce the loss of livestock, especially young animals. In addition, the use of immunostimulants makes it possible to strengthen the immune response when vaccinating livestock. The ETR immunostimulator developed by us contains many essential amino acids, enzymes, fat- and water-soluble vitamins and trace elements. In previous studies, we prepared the ETR preparation using a special method and established its immunostimulating effect during the vaccination of chickens against Newcastle disease. In this work, the optimal immunostimulating dose of drone brood extract (ETR) was determined when vaccinating chickens against Newcastle disease. In order to determine the optimal dose of ETP immunostimulator for the body of chickens, the immune status was calculated based on serological, biochemical and immunomorphological indicators. For the study, 5 groups of 14-day- old Leghorn chickens, 10 heads in each group, were formed, which were injected intranasally with a live vaccine virus from the La Sota strain against Newcastle disease. The first group was a control, its chickens were only vaccinated, the second group of chickens was injected enterally with ETR in a dose of 0,1 cm3, the third - 0,3 cm3, the fourth - 0,5 cm3, the fifth - 0,7 cm3, the sixth - 0,9 cm3. According to the results of serological studies, a fairly effective immunostimulating dose for chickens is a dose of 0,9 cm3, but doses of 0,5 cm3 and 0,7 cm3 are also immunostimulating, since the difference between the results of the fourth, fifth and sixth groups is insignificant, and the titer of antihemagglutinins respectively, it was 7,58±0,03 log2 in the fourth group, 7,60±0,06 log2 in the fifth group, and 7,64±0,04 log2 in the sixth group. According to the results of biochemical studies, it was found that the best levels of IgG, Ig M and Ig A were in chickens of group 6, which received an immunostimulant in a dose of 0,9 cm3 and were, respectively, 9,12±0,013 mg/cm3, 1,60±0,04 mg/cm3 and 0,65±0,012 mg/cm3. But doses of 0,5 cm3 and 0,7 cm3 are also immunostimulating, since the difference in the indicators of the 4-th, 5-th and 6th groups was insignificant. According to the results of immunomorphological studies, the indices of lymphoid organs increased with an increase in the dose of the immunostimulator. A dose of 0,5 cm3 in chicks of the 4-th group should be considered optimal, because further increases in the dose were less effective, although a small increase in these parameters was observed in the chicks of the 5-th and 6-th groups.
Keywords: drone brood extract, immunostimulant, chickens, Newcastle disease, optimal dose.
Вступ
Підвищення збереженності курчат та забезпечення високої інтенсивності їх росту на всіх стадіях вирощування є однією з найбільш актуальних проблем сучасного птахівництва (Lin, 2020; Hasted Teri-Lyn, 2021).
Боротьба з інфекційними захворюваннями є дуже важливою для отримання здорового поголів'я птиці, і це, як правило, досягається шляхом проведення вакцинації для зниження ризиків щодо виникнення інфекційних хвороб (Bhadouriya, 2019; Talazadeh, 2022; Bagheri, 2023). До основних негативних наслідків вакцинації є «виснаження» і передчасна деградація лімфоїдних органів і тканин, оскільки імунокомпетентна система курчат, особливо добового віку, є ще недостатньо сформованою і відповідно, вона не може повноцінно функціонувати і можуть виникати імунодефіцитні стани (Ali, 2019).
Для подолання імунодефіцитних станів перспективним є застосування імуностимуляторів, оскільки вони підвищують імунний статус організму, підсилюють природну резистентність і знижують відхід поголів'я, перш за все молодняка. Крім того, застосування цих препаратів дозволяє підсилювати імунну відповідь при проведенні профілактичних щеплень поголів'я (Ahmad, 2020; Bazekin, 2021).
У попередніх дослідженнях нами було виготовлено препарат ЕТР та вивчено його імуностимулюючу дія при вакцинації курчат проти ньюкаслської хвороби (Бурдейний, 2023).
Запропонований імуностимулятор ЕТР містить у своєму складі багато незамінних амінокислот, ферментів, жиро- та водорозчинних вітамінів та мікроелементів.
Мета роботи. Визначення оптимальної дози імуностимулятору екстракту трутневого розплоду (ЕТР) при щепленні курчат проти ньюкаслської хвороби.
Матеріали та методи
З метою визначення оптимальної дози імуностимулятору ЕТР на організм курчат імунний статус вираховували за серологічними, біохімічними та імуноморфологічними показниками.
Для дослідження було сформовано 5 груп курчат породи білий легорн 14-добового віку по 10 голів у кожній групі, яким було введено інтраназально живу вірус-вакцину з штаму Ла-Сота проти ньюкаслської хвороби. Перша група була контрольною, курчата її були лише щеплені, другій групі курчат було введено ентерально ЕТР у дозі 0,1 см3, третій - 0,3 см3, четвертій - 0,5 см3, п'ятій - 0,7 см3, шостій - 0,9 см3.
Сироватки крові досліджували за загальноприйнятою методикою - реакцією затримки гемаглютинації (РЗГА). Визначення імуноглобулінів основних класів А, М, G у сироватці крові проводили у реакції простої радіальної імунодифузії в гелі за методом G.Mancini et al.
Імуноморфологічні дослідження проводилися на макроскопічному рівні та розраховували індекси тимуса, бурси Фабриціуса та селезінки.
Визначення оптимальної дози імуностимулятора ЕТР проводили на 14 добу після щеплення.
Результати досліджень
За результатами проведених досліджень (таблиця), найвищий титр антигемаглютининів у РЗГА був у шостій групі, де препарат ЕТР було введено в дозі 0,9 см3 і складав 7,64±0,04 log2. У третій, четвертій та п'ятій групах цей показник становив відповідно 6,54±0,04 log2, 7,58±0,03 log2 та 7,60±0,06 log2. Нижчим цей показник виявився у другій групі курчат, яким імуностимулятор був введений в дозі 0,1 см3 та складав 6,52±0,04 log2.
У контрольній групі цей показник мав найменше значення - 5,2±0,02 log2.
Отже, за результатами РЗГА досить ефективною імуностимулюючою дозою для курчат є 0,9 см3, але доза 0,5 см3 та 0,7см3 є також імуностимулюючими, оскільки різниця між результатами четвертої, п'ятої та шостої групами є незначною.
імуностимулятор щеплення ньюкаслська хвороба
Таблиця
Результати визначення імуностимулюючої дії ЕТР в залежності від дозування (M±m, n=10)
Критерії оцінки |
Контроль |
Доза ЕТР в см3 |
|||||
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
|||
1 група |
2 група |
3 група |
4 група |
5 група |
6 група |
||
Титрантигем- аглютинінів, log2 |
5,2±0,02 |
6,52±0,04* |
6,54±0,04* |
7,58±0,03* |
7,60±0,06* |
7,64±0,04* |
|
Рівень IgG, мг/см3 |
8,42±0,02 |
8,42±0,02 * |
8,98±0,012* |
9,02±0,014* |
9,06±0,012* |
9,12±0,013* |
|
Рівень IgM, мг/ см3 |
1,27±0,03 |
1,48±0,04 * |
1,51±0,006* |
1,55±0,012 * |
1,56±0,002* |
1,60±0,04* |
|
Рівень IgA, мг/ см3 |
0,60±0,011 |
0,61±0,012* |
0,62±0,011* |
0,63±0,02* |
0,64±0,014* |
0,65±0,012 * |
|
Індекс тимусу |
4,60±0,011 |
5,49±0,016* |
5,72±0,018* |
5,73±0,016* |
5,82±0,013* |
5,86±0,014* |
|
Індекс бурси |
4,26±0,012 |
5,40±0,012* |
5,43±0,014* |
5,65±0,016* |
5,76±0,019* |
5,80±0,015* |
|
Індекс селезінки |
1,30±0,02 |
1,38±0,05* |
1,40±0,06* |
1,42±0,05* |
1,41±0,04* |
1,41±0,03* |
|
Жива маса, г |
229±3,21 |
232±2,8 |
236±4,42 |
248±3,58 |
256±4,28 |
258±4,56 |
Примітка: *-Р<0,001
Що стосується доз 0,1 см3 та 0,3 см3, то результати в групах з такими дозами значно відрізнялися за показниками рівня накопичення антитіл за даними РЗГА. Ці дози вважали менш ефективними.
За результатами біохімічних досліджень рівень IgG був вищий у шостій групі і склав 9,12±0,013 мг/см3. Нижчим цей показник виявився у третій, четвертій та п'ятій групах, де він становив відповідно 8,98±0,012 мг/см3, 9,02±0,014 мг/см3 та 9,06±0,012 мг/см3. У контрольній групі рівень IgG складав 8,42±0,02 мг/см3, та у другій - 8,42±0,02 мг/см3.
Рівень імуноглобуліну IgM у четвертій та п'ятій групах був майже однаковим і складав 1,55±0,012 мг/см3 та 1,56±0,002 мг/см3 відповідно. Вищий показник був у шостій групі - 1,60±0,04 мг/см3. Нижчим цей показник виявився у другій та третій групі і склав відповідно 1,48±0,04 мг/см3 та 1,51±0,006 мг/см3. У контрольній групі рівень IgM дорівнював 1,27±0,03 мг/см3.
Рівень IgA був найвищим у тій групі, де імуностимулятор вводився у дозі 0,9 см3 і дорівнював 0,65±0,012 мг/см3. Незначно нижчим цей показник у п'ятій групі курчат - 0,64±0,014 мг/см3. У другій, третій та четвертій групах рівні IgA були майже однаковими і складали відповідно 0,61 ±0,012 мг/см3, 0,62±0,011 мг/см3 та 0,63±0,02 мг/см3. У контрольній групі цей показник дорівнював 0,60±0,011 мг/см3.
При проведенні досліджень по визначенню індексу тимуса, було встановлено, що цей показник був вищим у 6 групі і складав 5,86±0,014. Незначно нижчим цей показник був у 5 групі і складав 5,82±0,013. У третій та четвертій групах індекс тимуса складав відповідно 5,72±0,018 та 5,73±0,016. У контролі 4,60±0,011.
Індекс бурси у контрольній групі був найменшим і складав 4,26±0,012. У другій групі - 5,40±0,012, у третій - 5,43±0,014, у четвертій - 5,65±0,016 та п'ятій - 5,76±0,019. Найвищим цей показник був у шостій групі і складав 5,80±0,015.
Індекс селезінки найвищим був вищим у курчат 4 групи і складав 1,42±0,05. Незначно нижчими були результати у 5 та 6 групі і складли відповідно 5,80±0,015 та 1,41 ±0,03. У курчат 2 та 3 групи індекс селезінки складав відповідно 1,38±0,05 та 1,40±0,06. Та найнижчим цей показник був у курчат 1 групи і складав 1,30±0,02.
Проведеними дослідами встановлено позитивний вплив імуностимулятора ЕТР на продуктивність курчат. Приріст живої маси піддослідних курчат корелював зі збільшенням дози застосованого імуностимулятора.
За результатами проведених досліджень щодо встановлення оптимальної дози ЕТР при щепленні, доза 0,1 см 3 викликає лише незначні зміни в імунокомпетентнїй системі, але є позитивні зміни у порівнянні з контрольною групою.
Таким чином, дозу 0,5 см3 треба вважати оптимальною, виходячи з економного використання матеріалу та отриманих показників. Дози 0,7 см3 та 0,9 см3 можуть бути застосовані за умови достатньої кількості ЕТР.
Висновки
1. За широким розповсюдженням імунодефіцитів виникла необхідність застосування імуностимулюючих препаратів, оскільки іммунокомпетентна система курчат, особливо добового віку, є ще недостатньо сформованою і відповідно, вона не може повноцінно функціонувати і можуть виникати імунодефіцитні стани.
2. За результатами серологічних досліджень, досить ефективною імуностимулюючою дозою для курчат є доза 0,9 см3, але дози 0,5 см3 та 0,7см3 є також імуностимулюючими, оскільки різниця між результатами четвертої, п'ятої та шостої групами є незначною, і титр антигемаглютинінів відповідно складав в четвертій групі - 7,58±0,03 log2, в п'ятій - 7,60±0,06 log2 та шостій групі - 7,64±0,04 log2.
3. За результатами біохімічних досліджень виявили, що кращі рівні IgG, Ig М та Ig А були у курчат 6 групи, які отримували імуностимулятор у дозі 0,9 см3 і складали відповідно 9,12±0,013 мг/см3, 1,60±0,04 мг/см3 та 0,65±0,012 мг/см3 Але дози 0,5 см3 та 0,7см3 є також імуностимулюючими, оскільки різниця показників 4-, 5- та 6-ї груп була незначною.
4. За результатами імуноморфологічних досліджень індекси лімфоїдних органів, підвищувалися зі збільшенням дози імуностимулятора. Відмічено, що дозу 0,5 см3 у курчат 4-ї групи слід вважати оптимальною, тому що подальше збільшення дози було менш ефективним, хоч невеликий приріст цих показників спостерігався у курчат 5- та 6-ї груп відповідно.
References
1. Burdeinyi, R., Hrinchenko, D., Severyn, R., & Hontar, A. (2023). Vyvchennia imunostymuliuiuchoi dii ekstraktu trutnevoho rozplodu (ETR) pry shcheplenni kurchat proty niukaslskoi khvoroby. One Health Journal; 1 (I):53-56. https://doi.org/10.31073/onehealthiournal2023-I-06.
2. Ahmad. S., Graga. M., Fratini. F., Altaye. S.and Li. J. (2020) New insights into the biological and pharmaceutical properties of royal jelly. Int. J. Mol. Sci.; 21(2): 1-26. doi: https://doi.org/10.3390/iims21020382
3. Bagheri S, Mitra T, Paudel S, Abdelhamid MK, KonnyQ S, Wijewardana V, Kangethe RT, Cattoli G, Lyrakis M, Hess C, Hess M & Liebhart D. (2023) Aerosol vaccination of chicken pullets with irradiated avian pathogenic Escherichia coli induces a local immunostimulatory effect. Front Immunol. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1185232.
4. Bazekin. G., Skovorodin. E., Dolinin. I., Gatiyatullin. I., Chudov. I. and Ezhkova. A. (2021). The Effect of new immunostimulants of tissue and plant origin on the morphological characteristics of the immune system's central organs and the dynamics of serum immunoglobulins. Adv. Anim. Vet. Sci.; 9(11): 1800-1809. doi: http://dx.doi.org/10.17582/journal.aavs/2021/9.11.1800.1809
5. Bhadouriya S, sharma BK, Kakker NK, Chhabra R. (2019). Toll like receptors and cytokines as immunostimulatory adjuvants in poultry vaccines: current status and future trends. World's Poultry Science Journal; 75(3):417-428. https://doi.org/10.1017/S0043933919000242.
6. Hasted Teri-Lyn, Sharif Shayan, Boerlin Patrick & Diarra Moussa Sory. (2021) Immunostimulatory Potential of Fruits and Their Extracts in Poultry.Frontiers in Immunology, 12. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.641696.
7. Talazadeh, F., Mayahi, M., & Fathi, M. (2022). Evaluation of immunostimulatory effects of a commercial herbal extract on avian influenza subtype H9N2 and Newcastle disease vaccination in
chickens. Journal of the Hellenic Veterinary Medical Society; 73(2):4023-4030.
https://doi.Org/10.12681 /jhvms.26157.
8. Lin SY, Yao BY, Hu CMJ, Chen HW. (2020). Induction of Robust Immune Responses by CpG-ODN-Loaded Hollow Polymeric Nanoparticles for Antiviral and Vaccine Applications in Chickens. Int J Nanomedicine; 15:3303-3318. https://doi.org/10.2147/IJN.S241492.
9. Ali, M.F., Abdel Hafez, M.S. & Mohamed, M.A. (2019). The ameliorating effect of some immune-stimulants on bursal and tracheal lesions of broiler chickens challenged with ND virus. JoBAZ; 80:4. https://doi.org/10.1186/s41936-019-0073-7.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Огляд методів визначення статі молодняку свійської птиці. Визначення статі добового молодняку птиці японським методом (вентсексинг). Визначення статі курчат за швидкістю росту оперення (федерсексинг). Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.04.2011Сільське господарство як складова національної економіки. Цілісний комплекс бройлерного виробництва. Діяльность птахофабрики "Оріль-Лідер", організація проведення атестації робочих місць. Виробництво яєць на птахофабриці. Виробництво м’яса курчат-блойлер.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 15.07.2009Діагностика і проведення профілактичних заходів щодо алеутської хвороби норок (вірусного плазмоцитозу) та заходи боротьби в разі виникнення цієї небезпечної для галузі норководства хвороби на прикладі Краснолиманського звірогосподарства Донецької області.
курсовая работа [24,1 K], добавлен 26.08.2009Промислове птахівництво та значення інкубації в племінній справі одержання життєздатних курчат. Системи для автоматизації, управління та контролю процесів інкубації. Розвиток зародків яєчних курей; фактори, що впливають на інкубацію та вивід молодняку.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.10.2014Особливості визначення епізоотичної ситуації та аналіз динаміки рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу. Обґрунтування необхідності вакцинації.
доклад [220,7 K], добавлен 01.02.2010Біологічні особливості качок і індиків: яйцекладка, породні групи. Способи вирощування каченят і індиченят на м’ясо (догляд, годування). Розрахунок роботи птахофабрики: продуктивність на середню несучку, вихід курчат, використання кормів в раціонах.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 25.03.2011Характеристика та роль вірусів як збудників хвороб, їх основні види, розповсюдження, розмноження в клітині і переміщення по рослині. Симптоми та діагностика захворювань рослинних культур, застосування системи заходів проти хвороб зернових культур.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 02.07.2011Дикі птахи як джерело розповсюдження збудників інфекційних захворювань. Епізоотична ситуація щодо вірусних хвороб серед мігруючих водоплавних птахів у заповіднику "Асканія-Нова"та серед синантропних птахів, які мешкають в птахівничих господарствах.
дипломная работа [489,3 K], добавлен 15.02.2013Попереднє знайомство з твариною. Фізіологічні властивості шкіри. Дослідження серцево-судинної системи, дихання, органів травлення, сечової та нервової систем. Отримання сироватки крові. Визначення каротину в сироватці крові і його клінічне значення.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 11.02.2013Протокол паталого-анатомічного розтину тварини. Визначення суті захворювання. Слизова оболонка кишечнику. Основні клініко-морфологічні форми гострого катарального ентериту. Характерні паталогоанатомічні ознаки хвороби. Зниження резистентності організму.
курсовая работа [21,5 K], добавлен 16.11.2011Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Характеристика господарства та організація ветеринарної діяльності на ньому. Забезпеченість фахівцями ветеринарної медицини та ведення документації. Фінансування ветеринарної діяльності. Проведення вакцинації великої рогатої худоби проти туберкульозу.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 23.11.2012Збудник лептоспірозу, етіологія, сприйнятливість різних видів сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Заходи щодо охорони людей від зараження лептоспірозом. Акт епізоотичного обстеження господарства, план щодо ліквідації хвороби.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 10.05.2015Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Інфекційні та інвазійні хвороби риб. Бактеріальна геморагічна септицемія. Лікування і профілактика аеромонозу. Дактілогірози та ботріоцефальоз риб. Захворювання людини і тварин, переносниками яких є риби. Особливості профілактики краснухи у коропа.
реферат [69,8 K], добавлен 25.12.2010Біологічні особливості норки, соболя, лисиці, пісця, нутрії, ондатри, кроля. Хвороби органів дихання, ураження органів травлення у хутрових звірів. Симптоматика та лікування хвороб нирок та сечових шляхів, нервової та системи крові. Запобігання хворобам.
учебное пособие [518,3 K], добавлен 14.12.2010Дослідження стану галузі молочного скотарства на прикладі господарства "Кутузівка", визначення генетичного потенціалу стада та розробка рекомендацій щодо поліпшення племінних і продуктивних властивостей гурту великої рогатої худоби чорно-рябої породи.
дипломная работа [118,1 K], добавлен 21.03.2012Анамнез про життя тварини. Дослідження загального стану тварини. Визначення габітусу, дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, поверхневих лімфатичних вузлів, окремих органів і систем.
курсовая работа [459,7 K], добавлен 24.01.2012Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018Зовнішні статеві ознаки та методи визначення статі кролів. Необхідність та порядок проведення операції на сечостатевих органах - кастрації та орхідектомії. Способи лікування грижі та введення лікарських речовин. Методи прямого та бокового розтину.
реферат [610,8 K], добавлен 28.07.2010