Вплив препаратів на фотосинтетичну діяльність рослин ячменю ярого (Hordeum Vulgare L.) пивоварного напряму та якісні показники зерна
Роль вмісту суми хлорофілів а і b у листках ячменю ярого за дії препаратів Вимпел 2 та ОРАКУЛ мультикомплекс відіграє в підвищенні продуктивності культури. Вплив обробки стимулятором росту на накопичення крохмалю у зерні порівняно з контрольним зразком.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2024 |
| Размер файла | 301,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут агроекології і природокористування НААН
Інститут овочівництва і баштанництва НААН
Вплив препаратів на фотосинтетичну діяльність рослин ячменю ярого (Hordeum Vulgare L.) пивоварного напряму та якісні показники зерна
І.В. Безноско
Т.М. Горган
І.І. Мосійчук
О.М. Біленька
м. Київ
с. Селекційне
Анотація
Регулятори росту рослин і мікродобрива стимулюють накопичення рослинами хлорофілу, підвищують фотосинтетичну активність хлоропластів, чисту продуктивність фотосинтезу та сприяють посиленню стійкості культур до хвороб. Метою роботи було вивчення впливу препаратів на фотосинтетичну діяльність рослин ячменю ярого сортів Себастьян і Саломі для досягнення належної якості вирощеної продукції.
У статті представлені результати, які свідчать, що вміст суми хлорофілів а і b у листках ячменю ярого за дії препаратів Вимпел 2 та ОРАКУЛ мультикомплекс відіграє велику роль у підвищенні продуктивності культури. У всіх варіантах дослідження накопичення білка в зерні було в допустимих межах для ячменю пивоварного (8,75-10,02%), лише у контрольному варіанті лишався занадто низьким. Застосування суміші препаратів сприяло накопиченню крохмалю у зерні ячменю ярого обох досліджуваних сортів. Водночас обробка лише стимулятором росту, або лише мікродобривом стимулює накопичення крохмалю у зерні порівняно з контролем, але залишається на низькому рівні для пивоварної галузі. Найактивніше збільшення асиміляційної поверхні рослин ячменю ярого у всіх фазах росту спостерігали за обробки сумішшю Вимпел 2 у поєднанні з ОРАКУЛОМ мультикомплекс. Проведеними дослідженнями встановлено значний вплив стимулятора росту та мікродобрива на величину фотосинтетичного потенціалу посівів ячменю ярого. За весь період вегетації ячменю ярого, найбільший фотосинтетичний потенціал посівів (ФПП) - 859,2 м2/га х діб визначено у сорту Себастьян із додаванням мікродобрива та стимулятора росту. Найбільший показник чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) спостерігали на сорті Себастьян у варіанті з обробкою сумішшю мікродобрива та стимулятора росту, що на 27% вище, ніж у контрольному варіанті. Отже, зерно ячменю ярого пивоварного значення необхідної якості можна отримати лише за умов оптимальної комбінації застосовуваних препаратів різного спектра дії.
Ключові слова: стимулятор росту, мікродобриво, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, хлорофіл, білок, крохмаль.
Основна частина
Україна посідає сьоме місце серед провідних світових виробників ячменю за період 2022-2023 рр. Однак, на жаль, у нашій державі генетичний потенціал продуктивності сортів ячменю реалізується лише на 25-30% [1; 2]. На рівень урожайності цієї культури впливають екологічні чинники, зокрема, абіотичні (контрастні гідротермічні умови) та біотичні (контамінація фітопатогенами) [3; 4]. В агрокліматичних умовах України для ячменю ярого найбільш поширеними і шкідливими є тверда і летюча сажки, жовта, карликова іржа та лінійна, або стеблова іржа злаків, кореневі гнилі, плямистості (темно-бура, смугаста, сітчаста плямистість або сітчастий гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, або облямівкова плямистість), септоріоз, аскохітоз, гельмінтоспоріоз, альтернаріоз, фузаріоз колоса, борошниста роса. Втрати врожаю в період епіфітотій від основних хвороб можуть досягати 30-60% і більше [5; 6].
Зерно ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) є невід'ємною сировиною для пивоваріння. Якість зерна залежить від особливостей генотипу сортів, сукупної дії ґрунтово-кліматичних умов, попередників, фази розвитку і тривалості перестоювання посівів [7; 8].
Найціннішими в пивоварінні є сорти дворядного ячменю з добре виповненим і вирівняним зерном (маса 1000 зерен 40-45 г.), яке має понижену плівчастість (8-10%), підвищений вміст крохмалю за станом не нижче 65% і понижений вміст білка (не більше 8-10%) [9-11]. В останні 10-15 років посилилася увага до продуктів із зерна ячменю у зв'язку з новітніми клінічними, дієтологічними і біохімічними дослідженнями, що були виконані в лабораторіях провідних країн світу [6; 12-15].
У сучасних технологіях вирощування ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) з метою підвищення врожайності, якості та стре - состійкості впроваджують різні методи обробки як насіння, так і рослин, особливо з використанням екологічно безпечних препаратів. Серед найбільш перспективних напрямів новітньої технології в сільському господарстві є застосовування численних стимуляторів росту рослин, дія яких призводить до збільшення біомаси і врожайності культур, а також вони виконують захисну функцію за несприятливих погодних умов і посилюють стійкість до хвороб [16].
Тому метою дослідження було вивчення впливу біопрепаратів на фотосинтетичну діяльність рослин сортів ячменю ярого для досягнення належної якості вирощеної продукції.
Ячмінь ярий, особливо пивоварного значення, характеризується підвищеними вимогами до рівня живлення. Це пояснюється дуже коротким вегетаційним періодом та швидким засвоєнням поживних речовин. Така особливість пов'язана з інтенсивнішим нагромадженням у ньому органічної речовини за відносно короткий період та слаборозвиненою кореневою системою [16; 17].
На процеси накопичення білка в зерні значною мірою впливають рівні запасів азоту та сірки у тканинах рослини. Азотний метаболізм, своєю чергою, пов'язаний з асиміляційною здатністю фотосинтетичного апарату. Фотосинтетичний апарат також сам по собі є дуже містким резервуаром різних органічних форм азоту, починаючи з хлорофілу й закінчуючи головним ферментом асиміляції [17]. Одним з найбільш динамічних показників фотосинтетичної діяльності рослин є площа листкової поверхні. Потужність асиміляційного апарату і тривалість його роботи є вирішальними чинниками продуктивності фотосинтезу, які визначають розміри врожаю та якість зернової продукції [18]. У більшості випадків регулятори росту рослин і мікродобрива стимулюють накопичення рослинами хлорофілу, підвищують фотосинтетичну активність хлоропластів та чисту продуктивність фотосинтезу [18; 19]. Актуальність цього завдання обґрунтовується в роботах Гирки А.Д., Винюкова О.О., Гирки Т.В., Бокун О.І., Кулик А.О., Циганкова В.А., Левішко, А.С., Гуменюк І.І., Ткач Є.Д., Тернового Ю.В., Кравчука Ю.А. [19; 20].
Підживлення азотним добривом пивоварного ячменю має свої особливості. За посилення норм внесення добрива підвищується врожайність культури та збільшується вміст білка в зерні, що погіршує його пивоварну якість і доволі часто автоматично переводить його в категорію фуражного. Крім того, надмірне внесення азотного добрива може спричинити вилягання культури та зростання захворюваності посівів, що висвітлено у працях Оничко В.І., Кузіна В. [6; 7].
За дослідженнями вчених Короткової І.В., Горобця М.В., Чайки Т.О., Шегеди І.М., Починка В.М., Кірізія Д.А. відомо, що більшість мікроелементів є каталізаторами, які прискорюють біохімічні реакції, що підвищує стійкість культур до хвороб і несприятливих чинників зовнішнього середовища (низькі й високі температури повітря, посуха) та збільшенню вмісту хлорофілу, покращується фотосинтез, посилюється асиміляційна діяльність всієї рослини [16].
Тому, високотехнологічні господарства поряд із мінеральними добривами застосовують макро- та мікроелементи як каталізатори зростання врожайності і якості продукції. Для пивоварного ячменю важливим елементом, що відіграє важливу роль в азотному живленні і є незамінним для формування врожайності та якості зерна, є сірка. Застосування останнього за вирощування пивоварного ячменю дещо стабілізує вплив інтенсивного використання азотних добрив, викликає збільшення вмісту крохмалю у зернівках, що, своєю чергою, веде до зменшення вмісту загального азоту в зернах пивоварного ячменю [9; 21]. Застосування стимуляторів росту також дає можливість знизити використання мінеральних добрив і пестицидів, що впливає на екологічну безпечність продукції [22-24]. На сьогодні відома велика кількість різноманітних стимуляторів росту, але їхня роль у формуванні врожайності та якості ячменю ярого все ще потребує детального вивчення.
Дослідження здійснювали впродовж 2021-2023 рр. на базі тимчасового польового досліду, що розташований у Сквирській дослідній станції органічного виробництва ІАП НААН (Київська обл.) та у відділі агробіоресурсів та екологічно безпечних технологій у лабораторії біоконтролю агроекосистем і органічного виробництва ІАП НААН. Схему досліду закладено рендомізованим способом, яка включала обробку по листку у фазі кущення стимулятором росту рослин Вимпел 2, водний розчин (багатоатомні спирти - 300±30 г./л; гумінові кислоти - 30±0,3 г/л; карбонові кислоти природного походження - 3,0±0,3 г/л) у нормі 0,5 л/га; комплексним мікродобривом ОРАКУЛ мультикомплекс, розчин (N - 0-36%; Р2О5 - 0-24; К2О - 0-24, S - 0-15; СаО - 0-20, Na2O - 0-4; В - 0-20; Со - 0-2; Си - 0-15; Мп - 0-15; Мо - 0-15; Zn - 0-15; Fe - 0-15, MgO - 0-15% та Cr, Ni, Ті, Al, Ag, Sr, Se, J - 0-1%) у нормі 1 л/га; сумішшю Вимпел 2 + ОРАКУЛ мультикомплекс та контрольна ділянка - обробка водою.
У дослідженнях використовували рослини ячменю ярого пивоварного напряму сортів Себастьян («Сейєт Плантефоредлінг І/С», Данія) та Саломі («SAATEN Union», Франція).
За повної стиглості розраховували вміст білка і крохмалю у зерні. Вміст білка та крохмалю встановлювали за допомогою приладу Inframatic 8600 фірми Perten Instruments (Швеція). Аналіз проб зерна ячменю ярого було виконано у відділі агроекології і аналітичних досліджень ННЦ «ІЗ НААН».
Для статистичної обробки експериментальних даних використовували одно - факторний дисперсійний аналіз (ANOVA, тест Тьюкі). Різниця між контрольними і експериментальними показниками вважалася значною, коли ймовірність різниці становила P<0,05.
За результатами проведених досліджень встановлено, що ступінь позитивного впливу регуляторів росту рослин та мікродобрива на вміст зелених пігментів у листках ячменю ярого залежить від внесення біологічних препаратів (рис. 1).
За результатами досліджень представленими на рис. 1 з'ясовано, що вміст суми хлорофілів а і bу листках ячменю ярого за дії біологічних препаратів змінювався залежно від їх застосування. Так, найвищий вміст хлорофілів а і bбуло зафіксовано в листках ячменю ярого у варіанті із застосуванням суміші Вимпел 2 та ОРАКУЛ мультикомплекс, що становило 3,073,8 мг/мл, а найнижчий у варіантах з обробкою ОРАКУЛ мультикомплекс - 2,922,98 мг/мл. Водночас у контрольному варіанті, цей показник сягав 2,15-2,24 мг/мл. Отже, використання біологічних препаратів Вимпел 2 та ОРАКУЛ мультикомплекс позитивно впливає на збільшення хлорофілу у листках рослин ячменю ярого, що відіграє велику роль у підвищенні продуктивності культури. Також відмічено, що показники різнилися залежно від сортових особливостей ячменю ярого. Так, сорт Саломі здатен більше накопичувати зелені пігменти за дії стимулятора росту та мікродобрив порівняно із сортом Себастьян.
Рис. 1. Вплив мікродобрив і стимулятора росту на вміст фотосинтетичних пігментів у листках ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) та якісні показники зерна
Примітка: х ± SD, Тьюкі тест, n= 5 повторів; а, b, с - статистично значущі відмінності кількості мікроорганізмів (P<0,05).
Накопичення білка та крохмалю в зерні ячменю ярого один із найважливіших показників для вирощування сортів пивоварного значення. У всіх варіантах дослідження накопичення білка в зерні виявилося в допустимих межах для ячменю пивоварного значення - 8,75-10,02%, лише у контрольному варіанті лишався занадто низьким - 7,15-7,67%. Слід відмітити, що застосування препаратів Вимпел 2 та ОРАКУЛ мультикомплекс у суміші сприяло накопиченню крохмалю у зерні ячменю ярого обох досліджуваних сортів і коливалося в межах 64,95-65,14% (див. рис. 1). В той час як обробка лише стимулятором росту, або лише мікродобривом стимулює накопичення крохмалю у зерні порівняно з контролем, але залишається на низькому рівні для пивоварної галузі. Тому доцільніше використовувати ці препарати у комплексі для досягнення кращого результату.
Упродовж вегетаційного періоду проводили виміри листкової поверхні ячменю ярого за дії препаратів. За результатами дослідження, встановлено, що застосування позакореневої обробки мікродобривами та стимуляторами росту посівів ячменю ярого позитивно впливало на площу листкової поверхні рослин від фази весняного кущення до колосіння (рис. 2).
Найактивніше збільшення асиміляційної поверхні рослин ячменю ярого у всіх фазах росту спостерігали за обробки сумішшю Вимпел 2 у поєднанні з ОРАКУЛОМ мультикомплексом. Показники площі листкової поверхні рослини ячменю ярого сорту Саломі протягом вегетації коливалися в межах - 11,24-38,54 тис. м2/га та відповідно - 12,35-38,54 у сорту Себастьян. За обробки стимулятором росту Вимпел 2 площа листкової поверхні впродовж вегетаційного періоду варіювала в межах 12,36-37,22 тис. м2/га у сорту Себастьян та 11,56-37,05 тис. м2/га. Слід зазначити, що кращі результати отримані у фази кущення та виходу у трубку. Застосування мікродобрива ОРАКУЛ мультикомплекс також позитивно вплинуло на збільшення площі листкової поверхні 12,23-37,18 тис. м2/га у сорту Себастьян - 11,19-37,18 тис. м2/га. Найменшу площу листкової поверхні спостерігали у контрольному варіанті, яка була в межах 11,12-34,76 тис. м2/га для сорту Себастьян та 11,09-33,76 тис. м2/га для сорту Саломі, впродовж вегетації рослин.
Рис. 2. Площа листкової поверхні рослин ячменю ярого залежно від сортових особливостей, мікродобрив та стимулятора росту
Примітка: х ± SD, Тьюкі тест, n= 5 повторів; а, b, с - статистично значущі відмінності кількості мікроорганізмів (P<0,05).
хлорофіл ячмінь яровий стимулятор
Важливим чинником впливу на формування врожаю зернових культур є фотосинтетична діяльність, яка визначається розмірами асиміляційного апарату й тривалістю його роботи. Проведеними дослідженнями встановлено значний вплив мікродобрив та стимуляторів росту на величину фотосинтетичного потенціалу посівів ячменю ярого.
Загалом, за вегетацію ФПП підвищувався на обох сортах за поєднання мікродобрива та стимулятора росту. За весь період вегетації ячменю ярого найбільший фотосинтетичний потенціал посівів (ФПП) - 859,2 м2/га х діб був у сорту Себастьян у варіанті з додаванням мікродобрива та стимулятора росту (табл. 1).
Найнижчий ФПП сорту Себастьян спостерігали за використання ОРАКУЛ мультикомплекс - 820,3 м2/га х діб. Збільшення ФПП рослин ячменю ярого сорту Себастьян порівняно з контролем становило близько у 1,09-1,5 раза.
ФПП у сорту Саломі у варіанті з поєднанням мікродобрива та стимулятора росту збільшився на 10% порівняно з контролем. Найнижчий ефект впливу препаратів на ФПП також спостерігали у варіанті з ОРАКУЛ мультикомплексом - 820,5 м2/га х діб.
Встановлено, що обробка препаратами: Вимпелом 2, ОРАКУЛ мультикомплекс та сумішшю цих препаратів по листку посилювало формування асиміляційного апарату. Вважаємо за доцільне, дослідження у цьому напрямі продовжувати та поглиблювати у зв'язку з появою нових сортів, препаратів й зміною кліматичних і ґрунтових умов.
Якісна робота листкового апарату рослин визначається чистою продуктивністю фотосинтезу (ЧПФ). Його визначення у посівах ячменю ярого, вирощеного за обробки стимуляторами росту та мікродобривами, дає можливість стверджувати, що між цим показником і фотосинтетичним потенціалом посіву існує пряма залежність.
Найбільший показник ЧПФ спостерігали на сорті Себастьян у варіанті з обробкою сумішшю мікродобрива та стимулятора росту - 13,0 г/м2 за добу, що на 27% вище, ніж у контрольному варіанті (табл. 2).
Таблиця 1. Фотосинтетичний потенціал ячменю ярого залежно від сортових особливостей, мікродобрив та стимулятора росту
|
Сорт |
Варіанти |
Фотосинтетичний потенціал, м2/га х діб |
||||
|
кущення |
вихід у трубку |
колосіння |
сума за вегетацію |
|||
|
Себастьян |
Вимпел 2 |
123,8 (ab) |
323,7 (b) |
373,6 (ab) |
821,1 (b) |
|
|
ОРАКУЛ мультикомплекс |
123,1 (ab) |
325,3 (b) |
371,9 (ab) |
820,3 (b) |
||
|
Вимпел 2 + ОРАКУЛ мультикомплекс |
126,8 (a) |
345,2 (a) |
397,2 (a) |
859,2 (a) |
||
|
Контроль |
111,6 (b) |
304,8 (c) |
348,3 (b) |
754,7 (c) |
||
|
Вимпел 2 |
117,8 (b) |
338,1 (ab) |
372,3 (ab) |
829,2 (ab) |
||
|
Саломі |
ОРАКУЛ мультикомплекс |
112,0 (c) |
336,6 (ab) |
371,9 (ab) |
820,5 (b) |
|
|
Вимпел 2 + ОРАКУЛ мультикомплекс |
112,7 (c) |
350,9 (a) |
396,2 (a) |
849,8 (a) |
||
|
Контроль |
110,5 (c) |
297,2 (c) |
337,9 (c) |
745,6 (c) |
Примітка: х ± SD, Тьюкі тест, n= 5 повторів; а, b, с - статистично значущі відмінності кількості мікроорганізмів (P<0,05)
Таблиця 2. Показники ЧПФ ячменю ярого залежно від сортових особливостей, мікродобрив та стимулятора росту
|
Сорт |
Варіанти |
ЧПФ, г/м2 за добу |
||||
|
кущення |
вихід у трубку |
колосіння |
середнє за вегетацію |
|||
|
Себастьян |
Вимпел 2 |
10,2 (а) |
12,0 (ab) |
13,1 (ab) |
11,8 (ab) |
|
|
ОРАКУЛ мультикомплекс |
9,9 (ab) |
11,6 (ab) |
12,0 (b) |
11,2 (b) |
||
|
Вимпел 2 + ОРАКУЛ мультикомплекс |
10,9 (а) |
13,2 (a) |
14,8 (a) |
13,0 (a) |
||
|
Контроль |
7,5 (c) |
9,8 (с) |
11,3 (c) |
9,5 (c) |
||
|
Вимпел 2 |
9,4 (ab) |
11,1 (b) |
12,1 (b) |
10,9 (b) |
||
|
Саломі |
ОРАКУЛ мультикомплекс |
8,2 (b) |
10,5 (b) |
11,7 (b) |
10,1 (c) |
|
|
Вимпел 2 + ОРАКУЛ мультикомплекс |
10,1 (а) |
12,9 (a) |
13,9 (a) |
12,3 (a) |
||
|
Контроль |
7,2 (с) |
9,3 (c) |
10,9 (c) |
9,1 (c) |
Примітка: х ± SD, Тьюкі тест, n = 5 повторів; а, b, с - статистично значущі відмінності кількості мікроорганізмів (P<0,05)
На сорті Саломі спостерігали подібну залежність варіант із сумішшю мікродобрив та стимулятора росту виявив найвищий показник ЧПФ - 12,3 г/м2 за добу, що на 23% вище, ніж у контрольному варіанті.
Дослідженнями встановлено можливість управління формуванням показників фотосинтетичного потенціалу посівів ячменю ярого. Обробка стимуляторами росту та мікродобривами сприяє значному підвищенню показників ФПП і ЧПФ. Ці показники різнилися також залежно від сортових особливостей культури.
Встановлено, що біологічний препарат Вимпел 2 у поєднанні з ОРАКУЛ мультикомплекс позитивно впливає на збільшення хлорофілу у листках рослин ячменю ярого, що має важливе значення у підвищенні продуктивності культури. Досліджувані показники (хлорофіли а і b, білок, крохмаль, площа листкової поверхні, ФПП та ЧПФ) різняться залежно від сортових особливостей ячменю ярого. Сорт Саломі більше накопичує зелені пігменти за дії стимулятора росту та мікродобрив порівняно із сортом Себастьян. У фази кущення та виходу у трубку сорт Саломі активніше нарощує листкову масу порівняно з сортом Себастьян, але у фазі колосіння показники вирівнюються. Ці препарати впливають на накопичення білка в зерні ячменю ярого. Більшу кількість білка накопичує зерно сорту Саломі порівняно із сортом Себастьян у поєднанні препаратів Вимпел 2 та ОРАКУЛ мультикомплекс. Вміст крохмалю, у зерні ячменю ярого пивоварного за сумісної обробки досліджуваними препаратами сягає від 64,95% (сорт Себастьян) до 65,14% (сорт Саломі). Протягом вегетаційного періоду ФПП та ЧПФ підвищується на обох сортах за поєднання мікродобрива та стимулятора росту. Отже, зерно ячменю ярого пивоварного значення необхідної якості можна отримати лише за умов оптимальної комбінації використання агротехнічних прийомів (поєднанні препаратів різного спектра дії) та оптимального підбору сортів із використанням напрацьованих наукових підходів і результатів досліджень.
Література
1. Sadenova M., Kulenova N., Gert S., Beisekenov N. and Levin E. Innovative Approaches for Improving the Quality and Resilience of Spring Barley Seeds: The Role of Nanotechnology and Phytopathological Analysis. Plants. 2023. Vol. 12 (22). Р. 1-19. DOI: https://doi.org/10.3390/plants12223892.
2. Кузіна В. Вплив погодних факторів на ефективність виробництва пивоварного ячменю. Галицький економічний вісник. Тернопіль: ТНТУ. 2020. Т. 6. №67. С. 7-17. DOI: https://doi.org/10.33108/ galicianvisnyk_tntu2020.0 6.007.
3. Мосійчук І.І., Гаврилюк Л.В., Безноско І.В., Туровнік Ю.А. Вплив біопрепаратів Вимпел 2, Оракул мультикомплекс та їх суміші на рослини ячменю ярого (Hordeum L.) різних сортів. Агроекологічний журнал. 2023. №2. С. 91-99. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2023.283701.
4. Тищенко М.В., Мороз О.В., Смірних В.М. та ін. Використання мікроелементного препарату «Аватар» за вирощування ячменю ярого в польовій сівозміні. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. №3. С. 32-38. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/VPDAA_2018_3_7.
5. Біловус Г.Я., Терлецька М.І., Лісова Ю.А. та ін. Сорти ячменю озимого з груповою стійкістю до листкових хвороб для Західного Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2023. №1 (838). С. 22-29. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202301-03.
6. Оничко В.І., Бердін С.І., Коваленко І.М. Вплив азотного живлення на поширення і розвиток хвороб ячменю ярого в Північно-Східному Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету: науковий журнал. Сер.: Агрономія і біологія. 2018. Вип. 3 (35). С. 57-64. DOI: http:// repo.snau.edu.ua/handle/123456789/6558.
7. Кузіна В. Технологія ефективного виробництва ячменю пивоварного призначення. Інноваційна економіка. 2021. № (1-2). С. 94-101. DOI: https:// doi.org/10.37332/2309-1533.2021.1-2.13.
8. Солонечна О.В., Рябчун В.К., Музафарова В.А. Генетичне різноманіття зразків ячменю ярого за цінними господарськими ознаками. Вісник аграрної науки. 2022. №11 (836). С. 19-24. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202211-03.
9. Liu Y., Qiu J., Yue Y. et al. Dietary black-grained wheat intake improves glycemic control and inflammatory profile in patients with type 2 diabetes: a randomized controlled trial. Therapeutic and Clinical Risk Management. 2018. Vol. 14. Р. 247-256. DOI: https:// doi.org/10.2147/TCRM.S151424.
10. ДСТУ 3769-98. Ячмінь. Технічні умови. З Поправкою (ІПС №6-99). [Чинний від 1998.07.01]. Вид. офіц. Київ: Державний стандарт України. 18 с.
11. Ульянченко О.В., Кузіна В.Ю. Управління пивоварною якістю ячменю в Україні: досвід світових компаній. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаева. Сер.: Економічні науки. 2020. №2. С. 33-45. DOI: https://doi.org/10.31359/2312-3427-2020-2-33.
12. Idehen E., Tang Y. and Sang Sh. Bioactive phytochemicals in barley. J. of Food and Drug Analysis. 2017. Vol. 25. Р. 148-161. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.jfda.2016.08.002.
13. Krzysztoforska K., Mirowska-Guzel D. and Widy - Tyszkiewicz E. Pharmacological effects of proto - catechuic acid and its therapeutic potential in neu - rodegenerative diseases: Review on the basis of in vitro and in vivo studies in rodents and humans. Nutr. Neurosci. 2019. Vol. 22. Р. 72-82. DOI: https://doi. org/10.1080/1028415X.2017.1354543.
14. Awasthi R., Bhandari K. and Nayyar H. Temperature stress and redox homeostasis in agricultural crops. Front. Environ. 2015. Vol. 3. Р. 11. DOI: https://doi. org/10.3389/fenvs.2015.00011.
15. Катрій В.Б., Рибалка О.Т., Моргун Б.В. Фізіолого - 6іохімічні та генетичні особливості ячменю як продукту функціонального харчування. Фізіологія рослин і генетика. 2021. №53 (6). С. 463-483. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2021.06.463.
16. Короткова І.В., Горобець М.В., Чайка Т.О. Вплив стимуляторів росту на продуктивність сортівячменю ярого. Scientific Progress and Innovations. 2021. Vol. 2. Р. 20-30. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk 2021.02.02.
17. Шегеда І.М., Починок В.М., Кірізій Д.А., Ма - менко Т.П. Вплив умов азотного живлення на фотосинтез, продуктивність і білковість зерна озимої пшениці. Физиология растений и генетика.
2017. №50 (2). С. 105-114. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/FBKR_2018_50_2_4.
18. Рожков А.О., Гутянський Р.А. Динаміка формування площі листя рослин ячменю ярого залежно від впливу норми висіву та позакореневих підживлень. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2017. №4. С. 32 - 37. DOI: https://doi. org/10.31210/visnyk2017.04.05.
19. Гирка A^. Винюков О.О., Гирка ТВ. та ін. Ефективність вирощування пшениці озимої залежно від системи обробітку ґрунту та сівби. Зернові культури. 2019. Т. 3. №1. С. 61-67.
20. Левішко А.С., Гуменюк І.І., Ткач Є.Д. та ін. Ефективність комплексного мікробного препарату для вирощування вівса та ячменю ярого. Агроекологічний журнал. 2023. №3. С. 96-103. DOI: https:// doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287768.
21. Мамєдова Е.І. Вплив агротехнологічних заходів вирощування на формування надземної маси рослин ячменю ярого в умовах північного степу України. Зернові культури. 2018. Т. 2. №1. С. 6166.DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0008.
22. Гораш О.С., Климишена Р.І. Залежність солодової властивості ячменю від впливу позакореневого підживлення рослин мікродобривами. Таврійський науковий вісник. 2020. №115. С. 24-32. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.115.4.
23. Khafagy M. A-M., Zain Al-A.A.H.M., Farouk S. and Amrajaa H.K. Effect of pre-treatment of barley Grain on germination and seedling growth under drought stress. Advances in Applied Sciences. 2017. Vol. 2 (3). Р. 33-42. DOI: https://doi.org/10.11648/]. aas.20170203.12.
24. Yakhin O.I., Lubyanov A.A., Yakhin IA. and Brown P.H. Biostimulants in Plant Science: A Global Perspective. Frontiers in plant science. 2017. Vol. 7. Р. 2049. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2016.02049.
25. Колесніков М.О. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Фізіологія польових культур». Мелітополь: ТДАТУ, 2019. 16 с.
References
1. Sadenova, M., Kulenova, N., Gert, S., Beisekenov, N.& Levin, E. (2023). Innovative Approaches for Improving the Quality and Resilience of Spring Barley Seeds: The Role of Nanotechnology and Phytopatho - logical Analysis. Plants, 12 (22), 1-19. DOI: https:// doi.org/10.3390/plants12223892 [in English].
2. Kuzina, V. (2020). Vplyv poghodnykh faktoriv na efektyvnistj vyrobnyctva pyvovarnogho jachmenju [The influence of weather factors on the efficiency of malting barley production]. Ghalycjkyj ekonom - ichnyj visnyk - Galician economic bulletin, 6, 67, 7-17. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvis - nyk_tntu2020.06.007 [in Ukrainian].
3. Mosijchuk, I.I., Ghavryljuk, L.V., Beznosko, I.V. & Turovnik, Ju.A. (2023). Vplyv biopreparativ Vympel 2, Orakul muljtykompleks ta jikh sumishi na roslyny jachmenju jarogho (Hordeum L.) riznykh sortiv [The influence of biological preparations Vimpel 2, Oracle multicomplex and their mixtures on plants of spring barley (Hordeum L.) of different varieties]. Aghroekologhichnyj zhurnal - Agroecologicaljournal, 2, 91-99. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2. 2023.283701 [in Ukrainian].
4. Tyshhenko, M.V., Moroz, O.V., Smirnykh, V.M. et al. (2018). Vykorystannja mikroelementnogho pre - paratu «Avatar» za vyroshhuvannja jachmenju jarog - ho v poljovij sivozmini [Use of trace element drug «Avatar» for growing spring barley in the field crop rotation]. Visnyk Poltavsjkoji derzhavnoji aghrarnoji akademiji - Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3, 32-38. UrL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VPDAA_2018_3_7 [in Ukrainian].
5. Bilovus, Gh. Ja., Terlecjka, M.I., Lisova, Ju.A. et al. (2023). Sorty jachmenju ozymogho z ghrupovoju stijkistju do lystkovykh khvorob dlja Zakhidnogho Lisostepu [Varieties of winter barley with group resistance to foliar diseases for the Western Forest Steppe]. Visnyk aghrarnoji nauky - Bulletin of agricultural science, 1 (838), 22-29. DOI: https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk202301-03 [in Ukrainian].
6. Onychko, V.I., Berdin, S.I. & Kovalenko, I.M. (2018). Vplyv azotnogho zhyvlennja na poshyrennja i rozvytok khvorob jachmenju jarogho v pivnichno - skhidnomu Lisostepu Ukrajiny [The influence of nitrogen nutrition on the spread and development of diseases of spring barley in the northeastern ForestSteppe of Ukraine]. Visnyk Sumsjkogho nacionaljnogho aghrarnogho universytetu: naukovyj zhurnal. Seriia: Aghronomija i biologhija - Bulletin of the Sumy National Agrarian University: scientific journal. Series: Agronomy and biology, 3 (35), 57-64. DOI: http:// repo.snau.edu.ua/handle/123456789/6558 [in Ukrainian].
7. Kuzina, V. (2021). Tekhnologhija efektyvnogho vy - robnyctva jachmenju pyvovarnogho pryznachennja [Technology of efficient production of barley for brewing purpose]. Innovacijna ekonomika - Innovative economy, (1-2), 94-101. DOI: https:// doi.org/10.37332/2309-1533.2021.1-2.13 [in Ukrainian].
8. Solonechna, O.V., Rjabchun, V.K. & Muzafaro - va, V.A. (2022). Ghenetychne riznomanittja zraz - kiv jachmenju jarogho za cinnymy ghospodarsjkymy oznakamy [Genetic diversity of spring barley samples for valuable economic traits]. Visnyk aghrarnoji nauky - Bulletin of Agrarian Science, 11 (836), 19-24. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202211-03 [in Ukrainian]
9. Liu, Y., Qiu J., Yue, Y. et al. (2018). Dietary blackgrained wheat intake improves glycemic control and inflammatory profile in patients with type 2 diabetes: a randomized controlled trial. Therapeutic and Clinical Risk Management, 14, 247-256. DOI: https://doi. org/10.2147/TCRM.S151424 [in English].
10. Jachminj. Tekhnichni umovy. Z Popravkoju (IPS 6-99) [Barley. Specifications. With Amendment (IPS No. 6-99)]. (1998). DSTU3769-98from 1st July 1998. Kyiv: Derzhstandart Ukrainy [in Ukrainian].
11. Uljjanchenko, O.V. & Kuzina, V. Ju. (2020). Upravlin - nja pyvovarnoju jakistju jachmenju v Ukrajini: dosvid svitovykh kompanij [Management of brewing quality of barley in Ukraine: experience of world companies]. Visnyk KhNAUim. VV Dokuchajeva. Serija: Ekono - michni nauky - Bulletin of the KHNAU named after VVDokuchaeva. Series: Economic Sciences, 2, 33-45. DOI: https://doi.org/10.31359/2312-3427-2020-2-33 [in Ukrainian].
12. Idehen, E., Tang, Y. & Sang, Sh. (2017). Bioactive phytochemicals in barley. J. of Food and Drug Analysis, 25, 148-161. DOI: https://doi.org/10.1016Zj. jfda.2016.08.002 [in English].
13. Krzysztoforska, K., Mirowska-Guzel, D. & Widy - Tyszkiewicz, E. (2019). Pharmacological effects of protocatechuic acid and its therapeutic potential in neurodegenerative diseases: Review on the basis of in vitro and in vivo studies in rodents and humans. Nutr. Neurosci, 22, 72-82. DOI: https://doi.org/10.1080/ 1028415X.2017.1354543 [in English].
14. Awasthi, R., Bhandari, K. & Nayyar, H. (2015). Temperature stress and redox homeostasis in agricultural crops. Front. Environ., 3, 11. DOI: https:// doi.org/10.3389/fenvs.2015.00011 [in English].
15. Katrij, V.B., Rybalka, O.I. & Morghun, B.V (2021). Fiziologho-biokhimichni ta ghenetychni osoblyvosti jachmenju jak produktu funkcionaljnogho kharchu - vannja [Physiological, biochemical and genetic features of barley as a product of functional nutrition]. Fiziologhija roslyn i ghenetyka - Physiology of plants and genetics, 53 (6), 463-483. DOI: https://doi.org/ 10.15407/frg2021.06.463 [in Ukrainian].
16. Korotkova, I.V., Ghorobecj, M.V &Chajka, T.O. (2021). Vplyv stymuljatoriv rostu na produktyvnistj sortiv jachmenju jarogho [The influence of growth stimulants on the productivity of spring barley varieties]. Scientific Progress and Innovations, 2, 20-30. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.02 [in Ukrainian].
17. Shegheda, I.M., Pochynok, V.M., Kirizij, D.A. & Mamenko, T.P. (2018). Vplyv umov azotnogho zhyv - lennja na fotosyntez, produktyvnistj i bilkovistj zerna ozymoji pshenyci [Influence of nitrogen nutrition conditions on photosynthesis, productivity and protein content of winter wheat grain]. Fyzyologhyja ras - tenyj y ghenetyka - Physiology of plants and genetics, 50 (2), 105-114. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ FBKR_2018_50_2_4 [in Ukrainian].
18. Rozhkov, A.O. & Ghutjansjkyj, R.A. (2017). Dyna - mika formuvannja ploshhi lystja roslyn jachmenju jarogho zalezhno vid vplyvu normy vysivu ta pozako - renevykh pidzhyvlenj [Dynamics of leaf area formation of spring barley plants depending on the influence of sowing rate and foliar fertilization]. Visnyk Pol - tavsjkoji derzhavnoji aghrarnoji akademiji - Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 4, 32-37 [in Ukrainian].
19. Ghyrka, A.D., Vynjukov, O.O., Ghyrka, T.V et al. (2019). Efektyvnistj vyroshhuvannja pshenyci ozymoji zalezhno vid systemy obrobitku gruntu ta sivby [The efficiency of growing winter wheat depending on the system of tillage and sowing]. Zernovi kuljtury - Cereal crops, 3 (1), 61-67 [in Ukrainian].
20. Levishko, A.S., Ghumenjuk, I.I., Tkach, Je.D. et al. (2023). Efektyvnistj kompleksnogho mikrob - nogho preparatu dlja vyroshhuvannja vivsa ta jach - menju jarogho [Effectiveness of a complex microbial preparation for growing oats and spring barley]. Aghroekologhichnyj zhurnal - Agroecological journal, 3, 96-103. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893. 3.2023.287768 [in Ukrainian].
21. Mamjedova, E.I. (2018). Vplyv aghrotekhnologhich - nykh zakhodiv vyroshhuvannja na formuvannja nad - zemnoji masy roslyn jachmenju jarogho v umovakh pivnichnogho stepu Ukrajiny [The influence of agrotechnological cultivation measures on the formation of above-ground mass of spring barley plants in the conditions of the northern steppe of Ukraine]. Zernovi kuljtury - Cereal crops, 2 (1), 61-66. DOI: https:// doi.org/10.31867/2523-4544/0008 [in Ukrainian].
22. Ghorash, O.S. & Klymyshena, R.I. (2020). Zalezh - nistj solodovoji vlastyvosti jachmenju vid vplyvu pozakorenevogho pidzhyvlennja roslyn mikrodob - ryvamy [Dependence of the malting properties of barley on the effect of foliar feeding of plants with microfertilizers]. Tavrijsjkyj naukovyj visnyk - Tavriysk Scientific Bulletin, 115, 24-32. DOI: https://doi.org/ 10.32851/2226-0099.2020.115.4 [in Ukrainian].
23. Khafagy, M.A-M., Zain, Al-A.A.H.M., Farouk, S. & Amrajaa, H.K. (2017). Effect of pre-treatment of barley Grain on germination and seedling growth under drought stress. Advances in Applied Sciences, 2 (3), 33-42. DOI: https://doi.org/10.11648/j.aas. 20170203.12 [in English].
24. Yakhin, O.I., Lubyanov, A.A., Yakhin, LA & Brown, P.H. (2017). Biostimulants in Plant Science: A Global Perspective. Frontiers in plant science, 7, 2049. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2016.02049 [in English].
25. Kolesnikov, M.O. (2019). Metodychni vkazivky do praktychnykh zanjatj z dyscypliny «Fiziologhija po - ljovykh kuljtur» [Methodical instructions for practical classes in the discipline «Physiology of field crops»]. Melitopolj: TDATU [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Продуктивність ячменю ярого. Селекційна робота в Миронівському інституті пшениці. Короткостебловість та стійкість сортів ячменю до вилягання. Стійкість сортів ячменю проти збудників хвороб. Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.07.2015Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Господарське значення та ботаніко–біологічна характеристика ярого ячменю. Відношення до потреб рослини в поживних речовинах, особливості живлення. Технологія вирощування ярого ячменю, місце в сівозміні, обробка ґрунту, основний і передпосівний обробіток.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 11.10.2011Вплив внесення добрив на динаміку накопичення сухої речовини в листках пшениці озимої. Фази колосіння в листках першого та другого ярусів. Накопичення загального азоту в листках. Рівень накопичення азоту в листках та інтенсивність його відтоку в зерно.
статья [28,8 K], добавлен 20.11.2011Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.10.2014Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування. Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів. Вплив мікробних препаратів на елементи структури і якісні параметри урожаю зерна тритикале.
дипломная работа [596,9 K], добавлен 26.12.2012Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Агротехнічні вимоги до посіву ячменю. Підготовка поля, визначення складу тягового агрегату та режиму його роботи. Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції. Біологічні особливості, попередники та районовані сорти ячменю.
курсовая работа [207,4 K], добавлен 23.05.2017Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.04.2011Загальна характеристика родини маслинових. Способи розмноження Ligustrum vulgare. Особливості живлення рослин. Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона. Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців бирючини звичайної.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 23.10.2014Морфо-біологічні особливості озимого ячменю. Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю та природоохоронної роботи в СВК "__" Саратського району Одеської області. Шкодочинні хвороби озимого ячменю. Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в СВК.
дипломная работа [487,9 K], добавлен 30.06.2012Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Посівна площа, врожайність і валові збори культури.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 16.01.2014Види селекційних посівів. Етапи гібридизації ячменю. Операції основного обробітку грунту. Гібридний, селекційний та спеціальні розсадники, їх призначення. Види сортовипробування: конкурсне, міжстанційне. Оцінка сортів зерна на стійкість проти вилягання.
отчет по практике [22,3 K], добавлен 16.07.2015Сутність і показники економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Структура земельного фонду підприємства, технологічні вимоги до вирощування ріпаку. Шляхи підвищення урожайності ріпаку ярого з метою зниження його собівартості.
курсовая работа [94,6 K], добавлен 23.10.2011Характеристика ТОВ Агрофірма "Зоря", Катеринопільського району, Черкаської області. Аналіз факторів, що формують урожайність культури. Підрахунок резервів збільшення виробництва ріпаку, заходи щодо їх використання. Вплив факторів на зміну валового збору.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 28.05.2012Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014Грунтово-кліматичні умови, що відповідають біологічним вимогам рослин ріпаку; сприятливі для нормального росту та розвитку озимого і ярого сортів. Економічна ефективність виробництва ріпаку на півдні України. Темпи зростання собівартості продукції.
статья [245,3 K], добавлен 18.09.2012
