Порівняння якісних показників молока корів української чорно-рябої молочної породи різного походження

Примітка: * - Р<0,05; **- Р<0,01; ***- Р<0,001.

Зміна системи годівлі свиней впродовж їх вирощування і відгодівлі мала вплив і на економічні наслідки їх відгодівлі. Як видно з табл. 5, за рахунок більшого щодобового споживання корму, кормова собівартість відгодівлі групи свиней контрольної групи виявилась вищою порівняно з дослідною. Так, вартість кормів для відгодівлі однієї голови в дослідній групі виявились на 36,32 грн нижчою порівняно контрольною. Це спричинило і меншу на 42,72 грн операційну собівартість тварин цієї групи. Водночас, завдяки вищим абсолютним приростам та вищий живій масі, ринкова вартість однієї голови свиней на кінець відгодівлі виявилось на 194,13 грн вищою у тварин контрольної групи. Не дивлячись на нижчу ринкову вартість поросят дослідної групи по завершенні відгодівлі за рахунок нижчої собівартості їх вирощування та відгодівлі дохід в розрахунку на одну голову виявився у них на 45,60 грн, а в розрахунку на 1 кг приросту на 0,94 грн, вищим порівняно з аналогами контрольної групи. Вищою на 5,23% в цій групі виявилась і рентабельність всього процесу вирощування і відгодівлі свиней.

Незважаючи на гірші показники дорощування поросят за зміни системи їх годівлі, за рахунок покращення конверсії корму в період дорощування та зменшення витрат на корми в цей період, ефективність відгодівлі свиней дослідної групи виявилася кращою. В результаті чого в цій групі дохід від отримання, вирощування та відгодівлі групи поросят в розрахунку на одну поставлену голову виявився на 15,31 грн більшим порівняно з групою свиней, де впродовж всього виробничого циклу використовувалась незмінна система рідкої годівлі (табл. 6).

Таким чином, в період відгодівлі тварин цієї групи за рахунок кращої у них конверсії корму, кормова та операційна собівартість відгодівлі однієї голови виявилася на 1,6% кращою, а за рахунок суттєво нижчої собівартості дорощування поросят операційна собівартість однієї голови свиней на кінець відгодівлі встановлена у них на 5,9% нижчою. Водночас і ринкова вартість однієї тварин цієї групи виявилось на 2,9% меншою. Не дивлячись на вищу реалізаційну вартість однієї голови свиней, які мали незмінну систему годівлі впродовж всього виробничого циклу, дохід від їх реалізації, за рахунок вищої собівартості дорощування та відгодівлі цих тварин виявився на 1,7% нижчим порівняно аналогами, у яких впродовж дорощування рідка система годівлі змінювалась на суху, що спричинило на 5,23% гіршу рентабельність всього процесу отримання вирощування і відгодівлі свиней цієї групи.

Обговорення. Отримані нами дані співпали із повідомленнями (Povod et al., 2022b; Vdovichenko et al., 2018) щодо вищого показника споживання корму, живої маси на кінець дорощування та інтенсивності росту поросят,

Для забезпечення оптимального рівня молочної продуктивності, фахівці зоотехнічної ланки повинні створити оптимальні умови годівлі тварин за науково обґрунтованими нормами (Приходько М. Ф., 2009; Скляренко Ю.І. 2018, Чумель РІ., 2004).

Тому для отримання від корів необхідної кількості молока бажаної якості можна досягти за рахунок врахування генотипових та паратипових факторів, які безпосередньо впливають на формування молочної продуктивності (Puppel K. et al., 2017; Stocco G. et al., 2017; Yang T et al., 2013).

Метою роботи було порівняти біохімічний склад молока корів української чорно-рябої молочної породи різного походження.

Матеріали та методи досліджень

Для виконання поставленої мети, проведені в державному племінному заводі ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», Сумського району на 70 тваринах української чорно-рябої молочної породи різного походження:

- тварини сумського внутрішньопородного типу (n=35) (перша група);

- тварини української чорно-рябої молочної породи, створеної на основі завезеного поголів'я чорно-рябої худоби (n=35) (друга група).

Дослідження проводились за умови однакової годівлі на рівні 50-55 ц к.о./рік. Молочну продуктивність оцінювали шляхом щомісячних контрольних доїнь з відбором проб молока. Для відбору проб молока використовували лічильник - індикатор ИУ-1. Пробу молока зберігали у пластико- вій ємкості (25 мл) протягом доби при температурі +3^оС, використовуючи консервант - хромпік. Вміст жиру та білка в молоці визначали у лабораторії Сумського національного аграрного університету на обладнанні Ultrasonic milk analyzer Master Classic виробник Milkotester Ltd (Болгарія).

Біометричну обробку результатів проводили за методикою М. О. Плохінського, з використанням програмного забезпечення Statistica 6.0 (Царенко О.М. та ін., 2000).

Результати досліджень. Рівень молочної продуктивності корів обох досліджуваних популяцій перевищує 6,5 тис. кг.

Аналіз біохімічного складу молока вказує на наявність статистично значущої різниці за вмістом його основних складових у досліджуваних груп тварин. За вмістом жиру, білка та казеїну статистично значущу перевагу мають тварини першої групи. Про відсутність у тварин захворювання на мастит може свідчити як кількість соматичних клітин, так і вміст лактози в молоці. Між тваринами дослідних груп не встановлена статистично значуща різниця за досліджуваними ознаками (табл. 1).

Відповідно до наявної різниці за вмістом жиру та білка в молоці, між тваринами піддослідних груп встановлена різниця за вмістом сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку.

Дослідження, які були проведені нами раніше, засвідчили, що завдяки направленим селекційним заходам, можна покращити та консолідувати показники якісних ознак молочної продуктивності корів. З цією метою нами проведений кореляційний аналіз, що дозволив виявити взаємозв'язок між окремими показниками молочної продуктивності.

Встановлені статистично значущі коефіцієнти кореляції між вмістом:

- жиру та білка;

- жиру та казеїну;

- жиру та сухої речовини;

- білка та казеїну;

- білка та сухої речовини;

- білка та СЗМЗ;

- соматичних клітин х СЗМЗ (табл. 2).

Результати наших досліджень співпадають з результатами інших дослідників, які стверджують, що між вмістом жиру та білка, вмістом білка та казеїну, вмістом жиру та сухої речовини, вмістом білка та сухої речовини взаємозв'язки були високими та статистично значущими.

Встановлений статистично значущий зв'язок між вмістом соматичних клітин та вмісту складових молока. При зростанні вмісту соматичних клітин, відбувається зниження вмісту лактози, сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку.

Висновки

В результаті проведених досліджень встановлено, що за середньою величиною надоїв тварини української чорно-рябої молочної породи різного походження відповідають стандарту породи. За вмістом жиру та білка в молоці корови переважали стандарт породи. За вмістом основних складових молока статистично незначущу перевагу мали тварини першої дослідної групи. При цьому вони також переважали за вмістом соматичних клітин.

Бібліографічні посилання

корова молочна продуктивність

1. Carenko, O. M., Zlobin, Yu. A., Sklyar, V. G. and Panchenko, S. M. (2000) Komp'yuterni metodi v silskomu gospo- darstvi ta biologiyi: navchalnij posibnik [Computer methods in agriculture and biology: a textbook]: Sumi: «Universitetska kniga» (in Ukrainian)

2. Chumel, R. A. (2004). Genetic-biochemical and productive features of cattle in the north-eastern region of Ukraine. Abstract of Ph. D. dissertation, Chubinske, Kyiv region

3. Bras, R. (2009). Milk quality of Jersey cows kept on winter pasture supplemented or not with concentrate. Revista Brasileira de Zootecnia, Issue 38, pp. 1983-1988.

4. Dobson, H., Smith, R. F., Royal, M. D., Knight, C. H. and Sheldon, I. M. (2007). The high producing dairy cow and its reproductive performance. Reprod Domest Anim, Issue 42, pp. 17-23.

5. Evans, K., Rawlynce, C., Joshua, O. A. and Fidalis, D. N. (2018). Milk Composition for Admixed Dairy Cattle in Tanzania. Frontiers in Genetics, Issue 9, pp. 1-12.

6. Ladyka, V. I., Pavlenko, Yu. M., Skliarenko, Yu. I., Malikova, A. I. Osoblyvosti formuvannia henealohichnoi struktury ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody v Sumskomu rehioni ta doslidzhennia yii vplyvu na henotyp koriv za p-kazeinom [Peculiarities of the formation of the genealogical structure of the Ukrainian black and spotted dairy breed in the Sumy region and the study of its influence on the genotype of cows according to р-casein]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Senia: «Tvarynnytstvo». Sumy, 2021.issue. 1 (44). pp. 3-10. (in Ukrainian)

7. Marchi, M., Dal Zotto, R., Cassandro, M. and Bittante, G. (2007). Milk Coagulation Ability of Five Dairy Cattle Breeds. Journal of Dairy Science, issue 90, pp. 3986-3992.

8. Puppel, K., Bogusz, E. and Golebiewski, M. (2017). Effect of Dairy Cow Crossbreeding on Selected Performance Traits and Quality of Milk in First Generation Crossbreds. Journal of Food Science, issue 83, pp. 229-237.

9. Stocco, G., Cipolat-Gotet, C., Bobbo and T., Cecchinato, A., 2017. Breed of cow and herd productivity affect milk composition and modeling of coagulation, curd firming, and syneresis. Journal of Dairy Science, issue 100, pp.129-145.

10. Yang, T X., Li, H., Wang, F., Liu, X. L. and Li, Q. Y (2013). Effect of Cattle Breeds on Milk Composition and Technological Characteristics in China. Asian-Australas J Anim Sci, 2013. issue 26(6), pp. 896-904.

11. Polyeva, I. O., Dolgay, M. M., Kalashnikov, V. O. and Kurepin, O. O., 2018. Porivnyalna harakteristika aminokis- lotnogo skladu moloka z riznimi tehnologichnimi harakteristikami [Comparative characteristics of the amino acid composition of milk with different technological characteristics]. Naukovo-tehnichnij byuleten IT NAAN, issue 119, pp.122-128 (in Ukrainian)

12. Prihodko, M. F., 2009. Estimation of productivity and technological properties of milk of newly created breeds and types of cattle of the northeastern region of Ukraine. Abstract of Ph. D. dissertation. Herson (in Ukrainian)

13. Sklyarenko, Yu. I., Chernyavska, T O. and Bondarchuk, L. V., 2015. Doslidzhennya yakisnogo skladu moloka koriv ukrayinskoyi buroyi molochnoyi porodi [Research of qualitative composition of milk of cows of the Ukrainian brown dairy breed]. Rozvedennya i genetika tvarin, issue 53, pp. 185 - 190 (in Ukrainian)

14. Sklyarenko, Yu. I. (2018). Osoblivosti molochnoyi produktivnosti koriv ukrayinskoyi buroyi molochnoyi porodi ta vpliv genotipovih i paratipovih faktoriv na yiyi formuvannya [Peculiarities of milk productivity of Ukrainian brown dairy cows and influence of genotypic and paratypic factors on its formation]. Nauk. Vis.LNUVMB im. S. Z. Gzhickogo, issue 20, pp. 8-16 (in Ukrainian)

15. Sklyarenko, Yu. I. and Chernyavska, T O. (2018). Zmini vmistu skladovih moloka pri zahvoryuvanni koriv na mastit [Changes in the content of milk components in cows with mastitis]. Visnik Sumskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu, issue 1(22), pp. 66-68 (in Ukrainian)

16. Smolyar, V. I. (2011). Kompleks zahodiv z pidvishennya yakosti moloka [A set of measures to improve the quality of milk]. Visnik Dnipropetrovskogo, issue 2, pp. 151-155 (in Ukrainian)

17. Tkachuk, V. P. (2011). Molochna produktivnist velikoyi rogatoyi hudobi ta faktori, sho yiyi viznachayut [Dairy productivity of cattle and factors that determine it]. Tehnologiya virobnictva i pererobki produkciyi tvarinnictva, issue 6, pp. 38- 41 (in Ukrainian)

18. Fil, S. I., Fedorovich, Ye. I. and Bodnar, P. V. (2019). Molochna produktivnist koriv-dochok riznih bugayiv-plidnikiv [Dairy productivity of daughters of cows of different breeding bulls]. Nauk. Vis.LNUVMB im. S. Z. Gzhickogo, issue 21, pp. 68-75 (in Ukrainian)

19. Bratushka, R. V., Sklyarenko, Yu. I., Chernyavska, T O. (2007). Yakisnij sklad moloka koriv ukrayinskoyi buroyi molochnoyi porodi ta sumskogo vnutrishnoporodnogo tipu ukrayinskoyi chorno-ryaboyi molochnoyi porodi [Qualitative composition of milk of cows of the Ukrainian brown dairy breed and Sumy intrabreed type of the Ukrainian black-and-white dairy breed]. Problemi zooinzheneriyi ta veterinarnoyi medicini. Senya: Silskogospodarski nauki, issue 22, pp. 249-253. (in Ukrainian)

20. Ladyka, V. I., Pavlenko, Yu. M., Skliarenko, Yu. I. Formuvannia henealohichnoi struktury khudoby ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody v sumskomu rehioni ta doslidzhennia yii vplyvu na henotyp koriv za kapa-kazeinom [The formation of the genealogical structure of the Ukrainian black and spotted dairy cattle in the Sumy region and the study of its influence on the genotype of cows according to kappa-casein]. Rozvedennia i henetyka tvaryn. Kyiv, 2021. issue. 61. pp. 126-136.(in Ukrainian)

21. Marchi, M, Bittante, G, Dal Zotto, R., Dalvit, C. and Cassandro, M. (2008). Effect of Holstein Friesian and Brown Swiss breeds on quality of milk and cheese, Issue 91(10), pp. 4092-102.

Размещено на Allbest.ru