Ознаки відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней різної інтенсивності формування у ранньому онтогенезі та рівень їх фенотипної консолідації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ознаки відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної інтенсивності формування у ранньому онтогенезі та рівень їх фенотипної консолідації

В.І. Халак¹, О.М. Церенюк², Б.В. Гутий³, О.М. Бордун⁴

¹-⁴кандидати сільськогосподарських наук ²доктор сільськогосподарських наук ³доктор ветеринарних наук

Державна установа Інститут зернових культур НААН, м. Дніпро, Україна ²Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, м. Полтава, Україна ³Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького м. Львів, Україна ⁴Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН, с. Сад Сумського р-ну Сумської обл.,

Мета. Дослідити відгодівельні та м'ясні якості молодняку свиней різної інтенсивності формування у ранньому онтогенезі, розрахувати коефіцієнти фенотипної консолідації та рівень кореляційних зв'язків між ознаками, а також визначити критерії відбору високопродуктивних тварин вихідних батьківських форм. Методи. Зоотехнічні, генетичні, статистичні, чистопородне розведення. Результати. Встановлено, що за основними показниками росту, відгодівельних і м'ясних якостей молодняк свиней підконтрольної популяції відповідає вимогам першого класу та класу еліта. З урахуванням внутріпородної диференціації тварин великої білої породи за індексом «інтенсивність формування» встановлено, що молодняк свиней І піддослідної групи (At=0,935 - 1,087 бала) переважає ровесників ІІ (At=0,728 - 0,912 бала) і ІІІ груп (At=0,618 - 0,707 бала) за середньодобовим приростом живої маси, віком досягнення живої маси 100 кг та індексом Тайлера Б. в середньому на 2,31%. Молодняк свиней ІІІ піддослідної групи, порівняно з ровесниками перших двох характеризується меншою товщиною шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців, більшою довжиною охолодженої туші, довжиною беконної половини охолодженої півтуші. За найбільшою (передньою) шириною беконної половини охолодженої туші та найменшою (задньою) шириною беконної половини охолодженої туші суттєвої різниці між тваринами піддослідних груп не встановлено. Коефіцієнти фенотипної консолідації ознак росту, відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування» коливаються у межах від - 0,263до +0,569. Коефіцієнти парної кореляції між ознаками росту, відгодівельних і м'ясних якостей, а також індексами «інтенсивність формування» і Тайлера Б. варіюють у межах від -0,872 до +0,764. Висновки. Критерієм відбору високопродуктивних тварин вихідних батьківських форм за ознаками росту, відгодівельних і м'ясних якостей їхнього потомства є відповідність класу еліта згідно з діючою інструкцією з бонітування свиней, за відгодівельними якостями варіація індексу «інтенсивність формування» дорівнює At=0,935- 1,087 бала, за м'ясними якостями -- At=0,618- 0,707 бала.

Ключові слова: молодняк свиней, інтенсивність формування, онтогенез, відгодівельні і м'ясні якості, мінливість, кореляція.

Khalak V.¹, Tsereniuk O.², Hutyi B.³, Bordun O.⁴

State Enterprise Institute of grain crops of NAAS, Dnipro, ²Institute of Pig Breeding and Agroindustrial production of NAAS, Poltava,; ³Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv, Lviv, Ukraine; ⁴Institute of Agriculture of the North-East of NAAS, vil. Sad, Sumy district, Sumy oblast молодняк інтенсивність відгодівельний м'ясний

Signs of fattening and meat qualities of young pigs of different intensities of formation in early ontogenesis and the level of their phenotypic consolidation

Goal. To study the fattening and meat qualities of young pigs of different intensities of formation in early ontogenesis, to calculate the coefficients of phenotypic consolidation and the level of correlation between traits, as well as to determine the criteria for the selection of highly productive animals of the original parental forms. Methods. Zootechnical, genetic, statistical, pure breeding. Results. It was established that the main indicators of growth, fattening, and meat qualities of young pigs of the controlled population met the requirements of the first class and the elite class. Taking into account the intrabreed differentiation of animals of the large white breed according to the «intensity of formation» index, it was established that young pigs of the I experimental group (At=0.935 - 1.087 points) prevailed over peers of the II (At=0.728 - 0.912 points) and III (At= =0.618 - 0.707 points) groups according to the average daily increase in live weight, the age of reaching live weight of 100 kg and B. Tyler's index by an average of 2.31 %. The young pigs of the III experimental group, compared to the peers of the first two, were characterized by a smaller thickness of lard at the level of 6 - 7 thoracic vertebrae, a longer length of the chilled carcass, and the length of the bacon half of the chilled half carcass. According to the largest (front) width of the bacon half of the chilled carcass and the smallest (back) width of the bacon half of the chilled carcass, no significant difference between the animals of the experimental groups was established. Coefficients of phenotypic consolidation of growth traits, fattening, and meat qualities of young pigs of different intrabreed differentiation according to the «intensity of formation» index ranged from -0.263 to +0.569. Coefficients of pairwise correlation between growth traits, fattening, and meat qualities, as well as «formation intensity» and B. Tyler indices varied from -0.872 to +0.764. Conclusions. The criterion for the selection of highly productive animals of the original parent forms based on growth, fattening, and meat qualities of their offspring is their compliance with the elite class according to the current instructions on pig grading. According to the fattening qualities, the variation of the «intensity of formation» index is equal to At=0.935 - 1.087 points, according to meat qualities -- At=0.618 - 0.707 points.

Key words: young pigs, intensity of formation, ontogenesis, fattening and meat qualities, variability, correlation.

Досвід роботи спеціалістів агроформувань та результати дослідження науковців свідчать про те, що важливими факторами, які впливають на виробництво високоякісної свинини, поряд з оптимізацією умов утримання та годівлі тварин різних статево-вікових груп є впровадження інноваційних методів оцінювання племінної цінності кнурів-плідників, свиноматок та їх потомства, а також відбір високопродуктивних тварин на підставі даних про індивідуальний розвиток у ранньому онтогенезі, результатів ДНК-типування, дослідження рівня адаптації та стресочутливості, а також інших методів відбору [1 - 8].

Так, результати дослідження Л.П. Гриши- ної, О.О. Краснощока свідчать, що в процесі росту молодняку свиней різних порід та поєднань відбуваються суттєві зміни показників живої маси і, як наслідок, збільшується варіабельність інтегрованих показників, а саме індексів «інтенсивність формування», рівномірності та напруги росту [9]. Автори зазначають, що максимальне значення індексу «інтенсивність формування» виявлено у молодняку свиней, отриманого від свиноматок великої білої породи та двопородних кнурів-плідників генотипу дю- рок х гемпшир. За цим показником вони достовірно переважали ровесників інших груп на 17,9 - 39,2%. Установлено, що молодняк свиней поєднання (велика біла х ландрас) х (дюрок х гемпшир) переважав ровесників великої білої породи та поєднання велика біла х (дюрок х гемпшир) на 7,47 і 3,46% відповідно. Різниця між групами за індексом напруги росту коливається у межах від 52,6 до 63,1%. Кореляційний аналіз показав, що найінформативнішим у плані раннього прогнозування відгодівельних якостей, зокрема середньодобового приросту живої маси, є індекс рівномірності росту (r = +0,89 - +0,96).

Дослідженнями Є.К. Олійніченко зі співавторами встановлено асоціаційний зв'язок генетичного маркера LEP д. 3469 T>C з показниками втрати вологи в м'ясі під час термічної обробки (h² = 4,74; p = 0,03), вмісту протеїну в м'ясі (h² = 6,01; p = 0,02) та вмісту вологи в салі (h² = 4,21; p = 0,01) свиней великої білої породи української селекції [10]. М'ясо тварин генотипу TT мало більші на 13,7% втрати вологи та вищий вміст протеїну порівняно з гетерозиготами. Тварини генотипу ТТ мали на 14,8% вищий уміст вологи в салі порівняно з генотипом ТС. Доведено, що однонуклеотидний поліморфізм гена лептину LEP д. 2845 A>T впливає на вологоутримуючу здатність м'яса (р = 0,01; h² = 5,59) і вміст вологи в салі (h² = 12,82; р = 0,03) свиней великої білої породи української селекції. М'ясо тварин генотипу АА мало більшу на 5,6 та 7,6% вологоутримувальну здатність порівняно з м'ясом тварин генотипів АТ і ТТ відповідно. Сало тварин генотипу АА характеризувалося меншим умістом вологи на 6,8% та 19,2% порівняно з генотипами АТ і ТТ відповідно. Асоціаційного зв'язку маркерів LEP д. 2845 A>T та CTSF д. 22 C>G з відгодівельними і м'ясними якостями свиней великої білої породи української селекції не встановлено.

Про актуальність зазначеного вектора наукової роботи свідчать результати досліджень О.М. Храмкової [11], В.П. Рибалка, Л.В. Флоки [12], О.М. Бордуна [13], Г.О. Бірти, Ю.Г. Бургу [14], С.П. Панкєєва [15], В.Г. Пелиха, С.В. Ушакової [16] та інших.

Мета досліджень -- розглянути відго- дівельні та м'ясні якості молодняку свиней різної інтенсивності формування у ранньому онтогенезі, визначити рівень їх фено- типної консолідації, кореляційних зв'язків, а також установити критерії відбору високопродуктивних тварин вихідних батьківських форм.

Матеріали і методи досліджень

Дослідження проводили в 2021-2023 рр. в СТОВ «Дружба-Казначеївка» Дніпропетровської обл., на м'ясокомбінаті «Джаз» та в лабораторії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Роботу виконано згідно з програмою наукових досліджень НААН № 30 «Інноваційні технології племінного, промислового та органічного виробництва продукції свинарства».

Об'єктом досліджень слугував молодняк свиней великої білої породи, отриманих від свиноматок української селекції та кну- рів-плідників угорського походження.

1. Шкала Чеддока для градації сили кореляційного зв'язку

Оцінку молодняку свиней за відгодівель- ними і м'ясними якостями проводили з урахуванням таких показників: жива маса на час народження, а також у 2-, 4- та 6-місячно- му віці, кг; середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців, мм; довжина охолодженої туші, см; довжина беконної половини охолодженої півтуші, см; найбільша (передня) ширина беконної половини туші, см; найменша (задня) ширина беконної половини туші, см [17]. Довжину охолодженої туші, см, вимірювали мірною стрічкою від краю зрощення лонних кісток до передньої поверхні першого шийного хребця; довжину беконної половинки охолодженої півтуші, см -- від переднього краю лонної кістки до середини переднього краю першого ребра; найбільшу (передню) ширину беконної половинки -- на рівні 7-го грудного хребця перпендикулярно до половини туші; найменшу (задню) ширину беконної половинки -- на рівні передостаннього поперекового хребця перпендикулярно до половини туші [18].

Індекс «інтенсивність формування» (At, бали) розраховували за математичною моделлю

де W₀, W₂, W₄ -- жива маса молодняку свиней відповідно на час народження, у 2- та 4-місячному віці, кг [9]. Індекс Тайлер Б. (I, бали) розраховували за моделлю

де К -- середньодобовий приріст, кг; L -- товщина шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців, мм [19].

Коефіцієнти фенотипної консолідації К та К₂ розраховували за такими формулами:

де ст_г і О_г -- відповідно середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт мінливості оцінюваної групи тварин за конкретною ознакою, а ст_з і О_з -- середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт мінливості генеральної сукупності [20].

Біометричну обробку отриманих даних проводили за методиками В.П. Коваленка зі співавторами [21]. Силу кореляційних зв'язків між ознаками (табл. 1) визначали за допомогою шкали Чеддока [22].

Результати досліджень

Установлено, що молодняк свиней підконтрольної популяції характеризується достатньо високими показниками росту у ранньому онтогенезі, гарними відгодівельними і м'ясними якостями. Так, жива маса тварин на час їх народження становить 1,49±0,030 кг (C_v=12,28%), у 2- та 4-місячному віці -- 18,4±0,24 (C_v=8,06%) та 47,3±0,67 кг (C_v=8,62%) відповідно. Середньодобовий приріст живої маси молодняку свиней за період вирощування від народження до 4-місячного віку становить 375,5±5,46 г (C_v=8,85%), відносний приріст -- 187,7±0,27%, індекс «інтенсивність формування» -- 0,823±0,0243 бала (0=17,96%).

Аналіз даних щодо контрольної відгодівлі молодняку свиней свідчить, що середньодобовий приріст живої маси становить 781,5±5,38 г (0_v=4,19°%), вік досягнення живої маси 100 кг -- 177,4±0,80 діб (0=2,75°%), товщина шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців -- 20,7±0,36 мм (0=10,62%), довжина охолодженої туші -- 96,7±0,34 см (0=1,71°%), довжина беконної половини охолодженої півтуші -- 85,4±0,50 см (0_v= = 2,82%), найбільша (передня) ширина беконної половини охолодженої туші -- 34,4±0,44 см (0_v=6,45%), найменша (задня) ширина беконної половини охолодженої туші -- 24,7±0,38 см (0_v=7,79%). Індекс Тайлера Б. коливається в межах від 178,90 до 229,90 бала.

Результати досліджень показників росту, відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування» наведено в табл. 2 і 3.

Аналіз даних табл. 2 свідчить, що різниця між тваринами піддослідних груп за живою масою на час їх народження становить 0,14 кг (ІІ та І групи, td = 2,22; P<0,05), 0,03 кг (ІІ та ІІІ групи, td = 0,47; P > 0,05),

у 2-місячному віці -- 1,60 кг (І та ІІ групи, td = 5,16; P > 0,001), 3,00 кг (І та ІІІ групи, td = 10,00; P > 0,001), у 4-місячному віці -- 3,8 кг (ІІІ та ІІ групи, td = 3,95; P > 0,001), 7,4 кг (ІІІ та І групи, td=6,67; P > 0,001).

Різниця між тваринами піддослідних груп за індексом «інтенсивність формування» становить 0,184 (І - ІІ групи, td = 8,40; P > 0,001) і 0,330 бала (І - ІІІ групи, td = = 21,15; P > 0,001).

Дані стосовно контрольної відгодівлі молодняку свиней свідчать, що тварини І піддослідної групи переважають ровесників ІІ і ІІІ груп за середньодобовим приростом живої маси на 22,6 (td = 2,31; P < 0,05) і 24,9 г

(td = 3,15; P<0,01), за віком досягнення живої маси 100 кг -- на 2,2 (td = 1,29; P > 0,05) і 4,3 доби (td = 2,55; P < 0,05) (табл. 3).

Різниця між тваринами зазначених груп за індексом Тайлера Б. становить 6,54 (td = 1,78; P > 0,05) і 3,18 бала (td = 0,67; P > 0,05).

Внутріпородна диференціація молодняку свиней за індексом «інтенсивність формування» показала, що тварини з максимальними значеннями цієї інтегрованої величини характеризуються вищими показниками від- годівельних якостей; однак щодо м'ясних якостей установлено протилежну закономірність. Так, тварини ІІІ піддослідної групи порівняно з ровесниками з ІІ і І груп характеризуються меншим показником товщини шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців -- на 0,9 (td = = 0,89; P >0,05) і 0,7 мм (td = 0,82; P > 0,05), більшою довжиною охолодженої туші -- на 0,5 (td = 0,72; P > 0,05) і 1,5 см (td = 2,27; P < 0,05), довжиною беконної половини охолодженої півтуші -- на 1,5 (td = 1,54; P > 0,05) і 2,7 см (td = 2,96; P < 0,01), найбільшою (передньою) шириною беконної половини охолодженої туші -- на 0,1 (td = 0,09; P > 0,05) і 1,1 см (td = 1,00; P > 0,05), найменшою (задньою) шириною беконної половини охолодженої туші -- на 0,5 (td = 0,50; P > 0,05) і 1,1 см (td = 1,22; P > 0,05).

Коефіцієнт мінливості (C_v, %) ознак, що характеризують ознаки росту, відгодівельні і м'ясні якості молодняку різної внутріпород- ної диференціації, за індексом «інтенсивність формування» коливається у межах від 1,26 (довжина охолодженої туші у тварин І піддослідної групи) до 13,40% (товщина шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців у молодняку свиней ІІІ піддослідної групи).

2. Показники живої маси свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування»

3. Відгодівельні і м'ясні якості молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування»

Результати розрахунку коефіцієнтів фенотипної консолідації ознак росту, від- годівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування» наведено в табл. 4.

Установлено, що коефіцієнт фенотипної консолідації ознак росту, відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування» коливається у межах від - 0,263 (К₂, товщина шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців у молодняку свиней ІІІ піддослідної групи) до +0,569 (К₂, жива маса у 60-добовому віці у молодняку свиней І піддослідної групи).

Для тварин усіх піддослідних груп достатньо високі коефіцієнти фенотипної консолідації встановлено за живою масою у 60-добовому та 4-місячному віці.

Результати розрахунку коефіцієнта парної кореляції між відгодівельними і м'ясними якостями, а також індексами «інтенсивність формування» і Тайлера Б. наведено в табл. 5.

Розрахунок коефіцієнта парної кореляції між відгодівельними і м'ясними якостями, а також індексами «інтенсивність формування» і Тайлера Б. показав, що цей біометричний показник варіює в межах від - 0,872 до +0,764.

Достовірні коефіцієнти парної кореляції встановлено між такими парами ознак: індекс «інтенсивність формування» (At) х х жива маса на час народження (r = - 0,339; Р < 0,05), індекс «інтенсивність формування» (At) х жива маса у 60-добовому віці (r = - 0,872, Р<0,001), індекс «інтенсивність формування» (At) х жива маса у 4-місячному віці (r = - 0,856, Р<0,001), індекс «інтенсивність формування» (At) х х середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі (r = +0,348, Р<0,05), індекс «інтенсивність формування» (At) х вік досягнення живої маси 100 кг (r = - 0,341, Р<0,05), індекс «інтенсивність формування» (At) х довжина охолодженої туші (r = - 0,395, Р<0,01), індекс «інтенсивність формування» (At) х довжина беконної половини охолодженої півтуші (r = - 0,488, Р<0,001), індекс Тайлера Б. х х середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі (r = +0,764, Р<0,05), індекс Тайлера Б. х вік досягнення живої маси 100 кг (r = - 0,556, Р<0,001), індекс Тайлера Б. х товщина шпику на рівні 6 - 7 грудних хребців (r = - 0,827, Р<0,001), індекс Тайлера Б. х найбільша (передня) ширина беконної половини охолодженої туші (r = +0,397, Р<0,01).

Кількість достовірних коефіцієнтів парної кореляції між ознаками росту, відгодівельними і м'ясними якостями, а також між індексами «інтенсивність формування» та Тайлера Б. становить 55%.

4. Коефіцієнти фенотипної консолідації абсолютних показників росту, відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування»

Висновки

За основними показниками росту, від- годівельних і м'ясних якостей молодняк свиней підконтрольної популяції відповідає вимогам першого класу та класу еліта. З урахуванням внутріпородної диференціації тварин великої білої породи за індексом «інтенсивність формування» встановлено, що молодняк свиней І піддослідної групи (At = 0,935-1,087 бала) переважає ровесників ІІ (At = 0,728-0,912 бала) і ІІІ груп (At = = 0,618-0,707 бала) за середньодобовим приростом живої маси, віком досягнення живої маси 100 кг та індексом Тайлера Б. у середньому на 2,31%. Молодняк свиней ІІІ піддослідної групи порівняно з ровесниками з ІІ і І груп характеризується меншою товщиною шпику на рівні 6- 7 грудних хребців, більшою довжиною охолодженої туші та беконної половини охолодженої півтуші. Суттєвої різниці між тваринами піддослідних груп за найбільшою (передньою) шириною беконної половини охолодженої туші та найменшою (задньою) шириною беконної половини охолодженої туші не встановлено.

5. Рівень кореляційних зв'язків між ознаками росту, відгодівельними і м'ясними якостями, а також індексами «інтенсивність формування» і Тайлера Б.

Коефіцієнти фенотипної консолідації ознак росту, відгодівельних і м'ясних якостей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом «інтенсивність формування» коливаються у межах від - 0,263 до +0,569. Водночас коефіцієнти парної кореляції між ознаками росту, відгодівельних і м'ясних якостей, а також між індексами «інтенсивність формування» і Тайлера Б. варіюють у межах від -0,872 до +0,764, а кількість достовірних зв'язків дорівнює 55%.

Критерієм відбору високопродуктивних тварин вихідних батьківських форм за ознаками росту, відгодівельних і м'ясних якостей потомства є їх відповідність класу еліта згідно з діючою інструкцією з бонітування свиней; за відгодівельними якостями варіація індексу «інтенсивність формування» дорівнює At = 0,935-1,087 бала, а за м'ясними якостями -- At = 0,618-0,707 бала.

Бібліографія

1. Церенюк О.М. Показники м'ясності молодняку свиней в залежності від стресостійкості. Вісник Сумського НАУ. 2014. Вип. 2/2 (25). С. 212-216.

2. Пелих Н.Л., Шевченко Ю.А. Ефективність відгодівлі свиней. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 116. Ч. 2. С. 141-146. doi: 10.32851/22260099.2020.116.2.21

3. Акімов О.В. Інтенсивність росту чистопородного і породно-лінійного молодняку свиней. Вісник аграрноїнауки Причорномор'я. 2010. Вип. 1 (52), Т. 2. С. 131-135.

4. Гиря В.М., Метлицька О.І., Усачова В.Є., Бондаренко О.М. Зв'язок поліморфізмів генів PLIN і MC4R з відгодівельними якостями свиней. Вісник ПДАА. 2018. № 1. С. 107. https://doi. org/10.31210/visnyk2018.01.18

5. Khalak V., Gutyj B., Bordun O. et al. Effect of blood serum enzymes on meat qualities of piglet productivity. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. V. 10. N 1. P. 158-161. https://doi.org/10.15421/2020_25

6. Khalak V., Voloshchuk V., Gutyj B. et al. Young pigs' fattening and meat qualities due to the different intensities of formation in early ontogenesis and various genotypes according to the me- lanocortin receptor 4 (Mc4r) gene. Veterinarska Stanica. 2023. V. 54. N 6. P. 613-624. https://doi. org/10.46419/vs.54.6.10

7. Повод М.Г., Храмкова О.М. Відгодівельна продуктивність гібридного молодняку свиней вітчизняного та зарубіжного походження. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. Тваринництво. 2017. Вип. 7 (33). С. 226-232.

8. Храмкова О.М., Повод М.Г. Забійні якості свиней ірландського походження за різної перед- забійної живої маси. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. Тваринництво. 2018. Вип. 2 (34). С. 247-250.

9. Гришина Л.П., Краснощок О.О. Особливості росту свиней різних генотипів. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. Тваринництво. 2017. Вип. 5/1 (31). С. 6--67.

10. Олійниченко Є.К., Баньковська І.Б., Ба- лацький В.М. та ін. Генетичний та асоціативний аналіз однонуклеотидних поліморфізмів в генах лептину і катепсину F свиней. Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2018. Вип. 289. С. 38-50.

11. Храмкова О.М. Відгодівельна продуктивність гібридного молодняку свиней вітчизняного та зарубіжного походження. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. Тваринництво. 2017. Вип. 7 (33). С. 226-232.

12. Рибалко В.П., Флока Л.В. Вплив феноти- пових факторів на продуктивні якості свиней чер- воно-білопоясої породи: монографія. Полтава: РВВ ПУЕТ, 2014. 160 с.

13. Бордун О.М. Відгодівельні та м'ясні якості свиней різних генотипів при їх чистопородному розведенні та схрещуванні. Вісник Сумського національного університету. Сер. Тваринництво. 2007. № 3. С. 9.

14. Бірта Г.О., Бургу Ю.Г. Відгодівельні, забійні та м>ясо-сальні якості свиней різних напрямків продуктивності. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 4. С. 49-51.

15. Панкєєв С.П. Зв'язок інтенсивності формування свиней в ранньому онтогенезі. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2003. № 4 (24). С. 153-158.

16. Пелих В.Г., Ушакова С.В. Встановлення цільових меж відбору свиней. Науково-технічний бюлетень ІТ НААН. 2020 № 123. С. 129-137. https://doi.org/10.32900/2312-8402-2020-123-129-137

17. Березовський М.Д., Хатько І.В. Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів. Сучасні методики досліджень у свинарстві. 2005. С. 32-37.

18. Волощук В.М., Гетя А.А., Церенюк О.М. Вивчення м'ясної продуктивності свиней. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві: посібник / за ред. І.І. Ібатуліна, О.М. Жу- корського. Київ: Аграрна наука, 2017. С. 124-129.

19. Березовський М.Д., Ващенко П.А., ВовкВ.О. Відгодівельні та м'ясні якості гібридів від термінальних кнурів зарубіжної селекції. Свинарство. 2022. Вип. 77-78. С. 9-22. https://doi.org/10.37143/0371- 4365-2022-77-78-01

20. Полупан Ю.П. Оценка степени фенотипической консолидации генеалогических групп животных. Зоотехния. 1996. № 10. С. 13-15.

21. Коваленко В.П., ХалакВ.І., Нежлукченко Т.І., Папакіна Н.С. Біометричний аналіз мінливості ознак сільськогосподарських тварин і птиці: навчальний посібник з генетики сільськогосподарських тварин. Херсон: Олді, 2010. 160 с.

22. Сидорова А.В., Леонова Н.В., Масич Л.А. и др. Практикум по теории статистики. Донецк: ДНУ, 2003. 252 с.

Размещено на Allbest.ru