Родючість осушуваного дерново-підзолистого ґрунту в органічній сівозміні
Дослідити вплив біологічної системи удобрення на продуктивність культур у сівозміні та баланс гумусу й поживних речовин у ґрунті. Дослідження проводили 2021-2023 рр. на осушуваному дерново-підзолистому супіщаному ґрунті з низьким рівнем родючості.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.07.2024 |
Размер файла | 275,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Родючість осушуваного дерново-підзолистого ґрунту в органічній сівозміні
О.І. Савчук 1,
Т.Ю. Приймачук 2,
Н.А. Кошицька 3,
Т.А. Штанько 4,
К.В. Меша 5
13кандидати сільськогосподарських наук, 2кандидат економічних наук Інститут сільського господарства Полісся НААН м. Житомир
Анотація
Мета. Дослідити вплив біологічної системи удобрення на продуктивність культур у сівозміні та баланс гумусу й поживних речовин у ґрунті. Методи. Польовий - стаціонарний дослід, лабораторний - визначення вологості зерна та якісних показників ґрунту за загальноприйнятими методиками, аналітичний, теоретичного узагальнення. Результати. Дослідження проводили впродовж 2021 - 2023 рр. на осушуваному дерново-підзолистому супіщаному ґрунті з низьким рівнем родючості в короткоротаційній зерновій сівозміні: пелюшко-овес - овес - вико-овес - ячмінь. Установлено, що максимальні показники врожайності зерна пелюшко-вівса - 2,25 т/га, вівса - 1,88, вико-вівса - 1,68, ячменю - 1,61 т/га отримано за позакореневого підживлення посівів біопрепаратом Біокомплекс-БТУ і рідким біодобривом Волинські гумати на фоні внесення природних мінеральних добрив (Р 40К 60 - фосфоритного борошна і сульфату калію), соломи і сидерата, що становить 25,8 - 43,5% порівняно з контрольним варіантом (солома + сидерат). Визначено, що синтез гумусу відбувається переважно за рахунок побічної продукції зернових і зернобобових культур та кореневих і післяжнивних решток. У результаті в ґрунті щороку накопичується 175350 кг гумусу, що забезпечує просте й розширене відтворення його родючості. Азот як найбільш лімітувальний елемент у зоні Полісся надходить із сидератом редьки олійної, побічною продукцією зернобобових культур та біологічно фіксованим азотом з атмосфери. Завдяки біологічним чинникам інтенсивність балансу азоту становить 101 - 120%. Винос фосфору і калію врожаями культур компенсується надходженням цих елементів із соломою і сидератом. Висновки. В органічній сівозміні за 50% насичення зернобобовими культурами (пелюшка і вика) на фоні побічної продукції і сидерата та застосування позакореневого підживлення посівів препаратами біологічного походження досягається бездефіцитний баланс гумусу та поживних речовин у дерново-підзолистому ґрунті.
Ключові слова: меліоровані землі, біологізована сівозміна, зернобобові культури, система удобрення, продуктивність, баланс гумусу і поживних речовин. продуктивність гумус дерновий
Savchuk O.1, Pryimachuk T.2, Koshytska N.3, Shtanko T.4, Mesha K.5
Institute of agriculture of Polissia region of NAAN, Zhytomyr
Goal. To study the influence of the biological fertilizer system on crop productivity in crop rotation and the balance of humus and nutrients in the soil. Methods. Field - stationary experiment, laboratory - determination of grain moisture and quality indicators of the soil according to generally accepted methods, analytical, theoretical generalization. Results. The research was conducted during 2021 - 2023 on drained sod-podzolic sandy soil with a low level of fertility in a short grain rotation: pea-oats --oats - vetch-oats - barley. It was established that the maximum indicators of the grain yield of pea-oats - 2.25 t/ha, oats - 1.88, vetch-oats - 1.68, barley - 1.61 t/ha were obtained with foliar feeding of crops with BiokompleksBTU biological preparation and liquid bio-fertilizer Volynski humaty against the background of natural mineral fertilizers (P40K60 - phosphorite flour and potassium sulfate), straw and siderate, which was 25.8 -43.5% compared to the control option (straw + siderate). It was determined that the synthesis of humus occurred mainly due to the by-products of grain and leguminous crops and root and post-harvest residues. As a result, 175 - 350 kg of humus accumulated in the soil every year, which provided a simple and extended reproduction of its fertility. Nitrogen, as the most limiting element in the Polissia zone, comes with oil radish siderate, by-products of grain and leguminous crops, and biologically fixed nitrogen from the atmosphere. Thanks to biological factors, the intensity of the nitrogen balance was 101 - 120%. Removal of phosphorus and potassium by crops was compensated by the supply of these elements with straw and siderate. Conclusions. In organic crop rotation, with 50% saturation with leguminous crops (pea and vetch) against the background of by-products and siderate and the application of foliar feeding of crops with preparations of biological origin, a deficit-free balance of humus and nutrients is achieved in sod-podzolic soil.
Key words: reclaimed land, biological crop rotation, legumes, fertilizer system, productivity, balance of humus and nutrients.
Успішність ведення органічного землеробства забезпечується за рахунок сівозмінного чинника [1, 2]. Лише в сівозміні правильним підбором культур можна зберегти і підвищити родючість ґрунту, ефективність використання вологи і поживних елементів, стабілізувати процеси гуміфікації і мінералізації органічної речовини ґрунту [3, 4]. Відтворення родючості ґрунтів і врівноважений баланс елементів живлення в ньому є основою процесів ґрунтотворення та забезпечення сталих засад вирощування сільськогосподарських культур [5, 6].
При створенні екологічно збалансованих сівозмін з оптимальним насиченням, співвідношенням і розміщенням культур мають поєднуватися всі біологічні чинники землеробства [7]. У зв'язку з цим особливу увагу слід приділяти введенню до біологізованих сівозмін проміжних і післяжнивних посівів, які поліпшують азотний режим та фітосанітарний стан ґрунту, використовувати як органіку побічну продукцію культур, що підвищує родючість ґрунту й надійно захищає його від ерозії. В умовах дефіциту гною застосування альтернативних систем удобрення з використанням побічної продукції та сидератів сприяє стабільності балансу органічної речовини та елементів живлення в ґрунті [8, 9]. У будь-якій сівозміні обов'язково мають бути бобові культури, які в симбіозі з бульбочковими бактеріями накопичують азот у ґрунті, що сприяє врожайності наступних культур. Крім того, для виробництва екологічно чистої та якісної продукції велике значення мають біологічні і мікробіологічні препарати та добрива нового покоління [10, І1].
Науковцями Інституту сільського господарства Полісся НААН свого часу було розроблено систему землеробства "Древлянська". Вона передбачає впровадження сівозмін із короткими ротаціями (2 - 4-пільні) та їх насичення (до 50%) однорічними бобовими культурами, що сприяє відновленню родючості ґрунтів. Такі скорочені біологізовані сівозміни є динамічними і високоекологічними [12]. Як зернобобові на Поліссі можуть бути пелюшка, люпин, вика, горох, у південних регіонах - соя, боби, нут тощо. Насичення сівозмін зернобобовими культурами дає можливість постачати азот як найбільш дефіцитний елемент у дерново-підзолистих ґрунтах, усувати загрозу ґрунтовтоми, підвищувати мікробіологічну активність ґрунту.
Мета досліджень - вивчити особливості формування продуктивності культур в органічній сівозміні та балансу гумусу і поживних речовин у дерново-підзолистому ґрунті за використання соломи, сидерата та препаратів і мінеральних добрив біологічного походження.
Методика досліджень. Дослідження проводили на дослідному полі Інституту сільського господарства Полісся НААН у с. Грозине Коростенського р-ну Житомирської обл. (50,95° пн.ш. і 28,76° сх.д.) упродовж 20212023 рр. у біологізованій короткоротаційній зерновій сівозміні: пелюшка - овес - вика - ячмінь. Пелюшку і вику висівали в сумішці з підтримувальною культурою (вівсом) у співвідношенні 1:0,2. Ґрунт осушуваний, дерново-підзолистий глеюватий супіщаний, має низьку забезпеченість рухомими формами фосфору і калію (96 і 84 мг/кг ґрунту відповідно), кислу реакцію ґрунтового розчину (рНсол - 5,2) та низький уміст гумусу - 1,03%. Схема досліду включала застосування препаратів і мінеральних добрив, дозволених органічним виробництвом: 1. Солома + сидерат (контроль) - фон, 2. Фон + Аватар, 3. Фон + + Аватар + Р 40К 60, 4. Фон + Біокомплекс-БТУ, 5. Фон + Біокомплекс-БТУ + Р 40К 60, 6. Фон + + біодобриво Волинські гумати, 7. Фон + біодобриво Волинські гумати + Р 40К 60. На фоні побічної продукції і сидерата проводили 2-разову позакореневу обробку посівів мікродобривом Аватар, біопрепаратом БіокомплексБТУ і рідким біодобривом Волинські гумати. Додатково введено варіанти і поєднаним застосуванням природних мінеральних добрив (Р 40К 60--фосфоритного борошна і сульфату калію), які вносили під осінню оранку. Після збирання кожної культури побічна продукція залишалася на полі з наступним придисковуванням і сівбою редьки олійної на сидерат. Площа загальної ділянки - 16 м 2, облікової - 9 м 2, повторність - 4-разова.
У ґрунтових зразках визначали гумус - за Тюріним (ДСТУ 4289:2004), рН ґрунту - потенціометричним методом згідно із ДСТУ ISO l0390 - 2001, фосфор і калій - за Кірсановим (ДСТУ 4405-2005), гідролітичну кислотність - за ДСТУ 7537:2014, облік урожаю основної та побічної продукції - методом зважування, сухої речовини в основній та побічній продукції - висушуванням у сушильній шафі до постійної маси, узагальнення матеріалів та аналіз результатів досліджень проводили за програмою "STATISTICA" (2010 р.).
Результати досліджень. Погодні умови впродовж 3-х років досліджень були нестійкими за кількістю опадів і температурним режимом, що впливало на строки сівби та формування врожайності культур. Спостерігалися різкі перепади нічних і денних температур, періодичні посухи, весняне підтоплення, що загалом є характерним для зони Полісся.
У середньому за 3 роки досліджень установлено, що за позакореневої обробки посівів препаратами біологічного походження (мікродобривом Аватар, біопрепаратом Біокомплекс-БТУ і рідким біодобривом Волинські гумати) урожайність зерна пелюшко-вівса була на рівні 1,87 - 2,07 т/га, вівса - 1,481,66, вико-вівса - 1,481,53, ячменю - 1,32 - 1,38 т/га, що становило 6,8 - 26,7% приросту порівняно з контролем (солома + сидерат). Поєднане застосування природних мінеральних добрив (фосфоритного борошна і сульфату калію) з препаратами збільшило вихід зерна на 25,8-43,5%. За цих умов максимальні показники врожайності пелюшко-вівса і ячменю (2,25 і 1,61 т/га) відзначено за обробки посівів препаратом БТУ, вівса і вико-вівса (1,88 і 1,66 т/га) - біодобривом Волинські гумати (рис. 1). З унесенням мінеральних добрив (Р 40К 60) за вилученням біопрепаратів урожайність зерна підвищилася на 0,12 - 0,24 т/га (7,6 - 19,1%).
Оскільки основна функція сівозміни полягає у створенні позитивного балансу гумусу, одним із завдань наших досліджень було вивчення умов збереження родючості ґрунту за відсутності підстилкового гною шляхом використання побічної продукції та сидерата як органічних добрив.
Зміни вмісту гумусу в ґрунті залежать від 2 взаємно протилежних процесів - гуміфікації (новоутворення гумусу) та мінералізації органічної речовини. За результатами наукових досліджень, позитивний баланс гумусу має бути на рівні 300 - 800 кг/га. Такий приріст забезпечує розширене відтворення й підвищення родючості дерново-підзолистого ґрунту [13].
При аналізі балансу гумусу [14] враховували надходження кореневих і післяжнивних решток, побічної продукції зернових і зернобобових культур, сидеральної редьки в кожному полі сівозміни з використанням коефіцієнтів гуміфікації.
Рис. 1. Урожайність культур у сівозміні залежно від системи удобрення (середнє за 2021 - 2023 рр.), т/га: Н - пелюшка; ¦ - овес; Щ - вика; ¦ - ячмінь
Проведений аналіз синтезу органічної речовини показав, що в кожному варіанті системи удобрення, зокрема й на контролі, наявність соломи та сидерата забезпечила достатнє накопичення органіки для досягнення бездефіцитного балансу гумусу (табл. 1).
Отже, загальний синтез гумусу за сівозміну становив 3,5 - 4,2 т/га. За його мінералізації під усіма культурами (2,8 т/га) баланс гумусу за сівозміну був на рівні 0,7 - 1,4 т/га. У перерахунку на 1 га сівозмінної площі на контролі цей показник становив 175 кг, у варіантах із використанням позакореневого обробітку препаратами - 200 -250 кг, тобто досягається бездефіцитний або врівноважений баланс гумусу, який забезпечує просте відтворення родючості ґрунту. На фоні соломи і сидерата за поєднаного внесення фосфорно-калійних природних мінералів і біопрепаратів позитивний баланс гумусу був на рівні 300 - 350 кг, що забезпечує розширене відтворення і підвищення родючості дерново-підзолистого ґрунту.
Крім гумусу, важливим було вивчення умов створення бездефіцитного балансу азоту як найбільш лімітувального елемента в дерново-підзолистому ґрунті за відсутності азотних мінеральних добрив шляхом залучення до кругообігу біологічного азоту зернобобових культур, побічної продукції й сидерата.
Винос елементів живлення розраховано за результатами хімічного складу основної та побічної продукції. До прибуткової частини зараховували надходження азоту з опадами і насінням, соломою і сидератом та біологічний азот, який фіксується зернобобовими культурами з атмосфери. Із зеленої маси редьки (середня врожайність --понад 10 т/га), наявної на кожному полі, надходить щонайменше 80 кг азоту. За нашими даними, уміст азоту в абсолютно сухій речовині редьки олійної становив у середньому 2%.
Узагальненням даних довготривалих стаціонарних дослідів з добривами було доведено, що з метою виявлення порушення балансової рівноваги в сівозмінах потрібно використовувати показник інтенсивного балансу [15]. Для створення активно-позитивного балансу елементів живлення й істотного підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів Полісся потрібно повертати в ґрунт стосовно сумарних витрат азоту - 105 - 110%, фосфору - 200 - 260, калію - 120 - 150%. Зазначені параметри забезпечують високу продуктивність землеробства, розширене відтворення родючості ґрунтів, екологічність агроценозів та якість сільськогосподарської продукції.
1. Вплив системи удобрення на баланс гумусу в ґрунті (середнє за 2021 - 2023 рр.), т/га
№ варіанта |
Синтез гумусу за сівозміну |
Мінералізація гумусу |
Баланс гумусу, +/- |
||||
з рослинними рештками |
із соломою та сидератом |
усього |
за сівозміну |
у рік |
|||
1 |
1,9 |
1,6 |
3,5 |
2,8 |
0,7 |
0,175 |
|
2 |
2,0 |
1,6 |
3,6 |
0,8 |
0,200 |
||
3 |
2,2 |
1,8 |
4,0 |
1,2 |
0,300 |
||
4 |
2,1 |
1,6 |
3,7 |
0,9 |
0,225 |
||
5 |
2,3 |
1,8 |
4,1 |
1,3 |
0,325 |
||
6 |
2,2 |
1,6 |
3,8 |
1,0 |
0,250 |
||
7 |
2,3 |
1,9 |
4,2 |
1,4 |
0,350 |
2. Баланс азоту в ґрунті за ротацію сівозміни (середнє за 2021 - 2023 рр.), кг/га
Стаття балансу |
Варіант удобрення |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
Витрати: |
||||||||
сумарний винос з урожаями |
182 |
202 |
235 |
211 |
237 |
230 |
257 |
|
вимивання з ґрунту |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
|
Усього |
190 |
210 |
243 |
219 |
245 |
238 |
265 |
|
Надходження із: |
||||||||
сидератом |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
80 |
|
соломою |
58 |
64 |
73 |
67 |
75 |
74 |
82 |
|
насінням і опадами |
48 |
48 |
48 |
48 |
48 |
48 |
48 |
|
біологічним азотом |
42 |
46 |
53 |
48 |
53 |
53 |
59 |
|
Усього |
228 |
238 |
254 |
243 |
256 |
255 |
269 |
|
на сівозміну |
38 |
28 |
11 |
24 |
11 |
17 |
4 |
|
Баланс, кі на 1 га сівозмінної площі |
9 |
7 |
3 |
6 |
3 |
4 |
1 |
|
Інтенсивність балансу,% |
120 |
113 |
104 |
110 |
104 |
107 |
101 |
За отриманими результатами, у всіх варіантах сформувався бездефіцитний баланс азоту. Щорічний надлишок становить 1 - 9 кг на 1 га ріллі за інтенсивності балансу 101120%, що близько до нормативних показників (табл. 2).
Фосфор і калій виносяться з ґрунту лише з урожаєм культур (табл. 3, 4). Надходять ці елементи із соломою, сидератом та фосфорно-калійними мінеральними добривами природного походження (варіанти 3, 5, 7).
Без унесення мінеральних добрив винос фосфору повністю покривався надходженням соломи і сидерата. За цих умов позитивний баланс був на рівні 12 кг на 1 га сівозмінної площі за інтенсивності 105 - 121%, що недостатньо для формування врожаю. За внесення Р 40 у складі мінерального добрива щороку надлишок становив 10 кг з інтенсивністю балансу 157 - 170%, що ближче до встановленого нормативу.
Позитивний баланс калію сформувався в усіх варіантах досліду. Без мінеральних добрив надлишок калію становив 7 - 8 кг на 1 га сівозмінної площі з інтенсивністю балансу 122 - 133%, що відповідає встановленим нормативам. Із застосуванням сульфату калію підвищився балансовий показник до 2122 кг з інтенсивністю 163 - 172%, що свідчить про незбалансованість цього елемента з азотом і фосфором, тому в подальших дослідженнях можна зменшити дозу калію за умови застосування органічних добрив природного походження.
Висновки
Для ведення органічного землеробства на дерново-підзолистому ґрунті з низьким рівнем родючості рекомендується впроваджувати біологізовану зернову сівозміну з 50% насиченням зернобобовими культурами (пелюшка і вика), використанням у кожному полі побічної продукції та післяжнивної редьки олійної як органічних добрив. За цих умов на 1 га сівозмінної площі щороку досягається врівноважений баланс гумусу (175 кг), що забезпечує просте відтворення родючості ґрунту та бездефіцитний баланс поживних речовин. З унесенням фосфорно-калійних добрив і біопрепаратів біологічного походження (на фоні соломи і сидерата) продуктивність культур збільшилася на 25,8-43,5%, сформувався позитивний баланс поживних елементів (за інтенсивності балансу азоту 101 -104%, фосфору - 157-170, калію - 163 -172%) та гумусу на рівні 300350 кг, що забезпечило розширене відтворення і підвищення родючості дерново-підзолистого ґрунту.
3. Баланс фосфору в ґрунті за ротацію сівозміни (середнє за 2021 - 2023 рр.), кг/га
Стаття балансу |
Варіант удобрення |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
Винос з урожаєм: |
||||||||
Усього |
47 |
52 |
60 |
55 |
62 |
59 |
66 |
|
Надходження із: |
||||||||
сидератом |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
|
соломою |
17 |
19 |
22 |
20 |
23 |
22 |
24 |
|
мінеральними добривами |
- |
- |
40 |
- |
40 |
- |
40 |
|
Усього |
57 |
59 |
102 |
60 |
103 |
62 |
104 |
|
_ на сівозміну |
10 |
7 |
42 |
5 |
41 |
3 |
38 |
|
Баланс, кг на 1 га сівозмінної площі |
2 |
2 |
10 |
1 |
10 |
1 |
10 |
|
Інтенсивність балансу, % |
121 |
113 |
170 |
109 |
166 |
105 |
157 |
4. Баланс калію в ґрунті за ротацію сівозміни (середнє за 2021 - 2023 рр.), кг/га
Стаття балансу |
Варіант удобрення |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
Винос з урожаєм: |
||||||||
Усього |
95 |
106 |
121 |
111 |
126 |
120 |
134 |
|
Надходження із: |
||||||||
сидератом |
52 |
52 |
52 |
52 |
52 |
52 |
52 |
|
соломою |
75 |
84 |
96 |
88 |
100 |
95 |
106 |
|
мінеральними добривами |
- |
- |
60 |
- |
60 |
- |
60 |
|
Усього |
127 |
136 |
208 |
140 |
212 |
147 |
218 |
|
на сівозміну |
32 |
30 |
87 |
29 |
86 |
27 |
84 |
|
Баланс, кі на 1 га сівозмінної площі |
8 |
7 |
22 |
7 |
21 |
7 |
21 |
|
Інтенсивність балансу, % |
133 |
128 |
172 |
126 |
168 |
122 |
163 |
Бібліографія
1. Виробництво органічної продукції рослинництва в межах сільських сельбищних територій; за ред. В.Ф. Камінського. Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2018. 166 с.
2. Бойко П.І., Цимбал Я.С., Волошин В.М. Раціональні сівозміни - основа органічного землеробства. Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. (с. Чабани, 12 вересня 2019 р.). Київ: ТОВ "Твори", 2019. С. 15 - 18.
3. Заришняк А.С., Балюк С.А., Лісовий М.В., Комариста А.В. Баланс гумусу і поживних речовин у ґрунтах України. Вісник аграрної науки. 2012. № 1. С. 28 - 32.
4. Venkatesh M.S., Hazra K.K., Ghosh P.K. et al. Long - term effect of crop rotation and nutrient management on soil - plant nutrient cycling and nutrient budgeting in Indo - Gangetic plains of India. Archives of Agronomy and Soil Science. 2017. V. 63. № 14. Р. 2007 - 2022. doi: 10.1080/03650340.2017.1320392
5. Єгоров О.В., Жидок Н.П., Грищенко О.М., Шабанова І.І. Вплив добрив на показники родючості дерново-підзолистих ґрунтів та продуктивність короткоротаційних сівозмін Полісся. Агроекологічний журнал. 2021. № 3. С. 119 - 126. doi: 10.33730/2077-4893.3.2021.240329
6. Романова С.А., Гульванський І.М., Задорожна С.В., Матвеева В.О. Баланс гумусу в короткоротаційній польовій сівозміні. Агроекологічний журнал. 2019. № 4. C. 29 - 32. doi: 10.33730/2077-4893.4.2019.189442
7. Milkha S. Aulakh, Tejinder S. Khera, John W. Doran et al. Yields and nitrogen dynamics in a ricewheat system using green manure and inorganic fertilizer. Soil Science Society of America J. 2000. V. 64. P. 18671876. doi: 10.2136/sssaj2000.6451867x
8. Sassenrath G.F., Schneider J.M., Gaj R. Grzebisz W., Hal J.M. Nitrogen balance as an indicator of environmental impact: toward sustainable agricultural production. Agricultural Food System. 2013. № 28. Р. 276 - 289. doi: 10.1017/ S1742170512000166
9. Blesh J., Drinkwater L.E. The impact of nitrogen source and crop rotation on nitrogen mass balances in the Mississippi River Basin. Ecological society of America. 2013. V. 23. № 5. Р. 1017 - 1035. doi: 10.1890/12-0132.1
10. Польовий В.М., Ященко Л.А., Ровна Г.Ф., Колесник Т.М. Еколого-економічні аспекти вирощування сільськогосподарських культур на дерново-підзолистому ґрунті Західного Полісся України. Агроекологічний журнал. 2022. № 1. С. 9198. doi: 10.33730/2077-4893.1.2022.257127
11. Волкогон В.В. Сільськогосподарська мікробіологія в Україні: досягнення, проблеми, перспективи. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 20 - 27. doi: 10.31073/agrovisnyk201811-03
12. Іванюк В.О. Система землеробства "Древлянська" дозволяє відмовитись від пестицидів та мінеральних добрив. Суперагроном. 2017. https://superagronom.com/news/1240sistema-zemlerobstva-drevlyanska-dozvolyayevidmovitis-vid-pestitsidiv-ta-mineralnih-dobriv
13. Зозуля А.К., Дудченко І.В., Котвицький В.Б. Рекомендації по визначенню балансу гумусу та поживних речовин в господарствах Волинської області. Луцьк: Міська типографія, 1996. 98 с.
14. Балюк С.А., Греков В.О., Лісовий М.В. Розрахунок балансу гумусу і поживних речовин у землеробстві України на різних рівнях управління. Харків: КП "Міська друкарня", 2011. 30 с.
15. Методика суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України; за ред. О.О. Созінова, Б.С. Прістера. Київ: КНД, 1994. 162 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Визначення поняття "родючість ґрунту" та її класифікація. Причини погіршення та моделі родючості ґрунту. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів. Закон "спадаючої родючості ґрунтів", його критика. Антропогенна зміна різних ґрунтових режимів.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013Агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ "Білоцерківське", їх вапнування. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 18.11.2015Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Організаційно-економічна характеристика господарства, його спеціалізація та наліз землекористування, ґрунтово-кліматичні умови. Структура посівних площ, система сівозмін та удобрення культур у сівозміні. Технологія вирощування однієї із культур.
отчет по практике [380,2 K], добавлен 25.10.2014Морфологія дерново-карбонатних та темно-сірих опідзолених ґрунтів. Щільність будови та твердої фази ґрунту, шпаруватість ґрунтів. Мікроморфологічний метод дослідження ґрунтів. Загальні фізичні властивості дерново-карбонатних ґрунтів Львівського Розточчя.
отчет по практике [3,5 M], добавлен 20.12.2015Географічне, адміністративне розташування, природні умови ґрунтоутворення господарства. Визначення потреби ґрунту у вапнуванні. Гуміфікація післяжнивних залишків. Статті витрат гумусу. Розробка системи заходів по збереженню, підвищенню родючості ґрунтів.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 06.08.2013Господарське значення та ботаніко–біологічна характеристика ярого ячменю. Відношення до потреб рослини в поживних речовинах, особливості живлення. Технологія вирощування ярого ячменю, місце в сівозміні, обробка ґрунту, основний і передпосівний обробіток.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 11.10.2011Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014Поняття та принципи реалізації сівозмін в сучасних господарствах, особливості та етапи даного процесу. Обґрунтування структури посівних площ. Виробництво і потреба в продукції рослинництва. Системи обробітку ґрунту в сівозміні та догляду за рослинами.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 03.03.2012Выявление влияния плодородия дерново-подзолистых почв на ее нитрификационную способность. Определение агрохимических свойств дерново-подзолистых почв и расчет индекса окультуренности почв. Анализ влияния плодородия на содержание NPK в зерне и соломе.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 09.12.2013Етапи виникнення та розвитку ґрунту, поняття про його родючість та її передумови. Склад ґрунту, його мінеральні речовини, методика створення оптимальних умов для проростання та нормального розвитку сільськогосподарських рослин, водні властивості ґрунту.
реферат [18,0 K], добавлен 13.08.2009Главные мероприятия по повышению плодородия дерново-подзолистых почв. Народнохозяйственное и агротехническое значение зерновых и бобовых культур. Кормовая свекла: значение, районы распространения, биология и агротехника. Подготовка семян к хранению.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.10.2011