Вплив елементів агротехніки вирощування на насіннєву продуктивність фацелії пижмолистої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Державна установа «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН України»

Вплив елементів агротехніки вирощування на насіннєву продуктивність фацелії пижмолистої

Коваленко Олег Анатолійович доктор сільськогосподарських наук, доцент, Андрійченко Лариса Володимирівна кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Україна, Чорний Сергій Віталійович здобувач вищої освіти АМН 2/1

Україна

Анотація

Всі варіанти вирощування фацелії забезпечували отримання прибутку та позитивного рівня рентабельності їх вирощування. Найбільшу рентабельність 181,1 % і умовно чистий прибуток 56800 грн/га було отримано при вирощуванні фацелії за режиму зрошення 90-80-70% НВ, внесенні N30P30K30 із обробкою насіння Квантум - ВінПлант (І строк сівби). За результатами досліджень рекомендовано виробництву для забезпечення урожайності насіння фацелії' на рівні 8,7 ц/га при вирощуванні її' в зрошуваних умовах Степу України необхідно висівати культуру у ІІІ декаді березня, під основний обробіток грунту вносити N30P30K30, проводити інкрустацію насіння Квантум-ВінПлант (250 мл/т) та підтримувати рівень зволоження у посівах 90-80-70% НВ до закінчення цвітіння рослин.

Ключові слова: фацелія, строк сівби, добрива, рівень зволоження, регулятор росту, урожайність насіння, економічна ефективність.

Миколаївська область розташована у південностеповій зоні України, де однією з серйозних екологічних і соціально-економічних проблем є опустелювання значної частини території. Основними складовими процесу опустелювання сільськогосподарських земель є пасовищна дигресія, вітрова та водна ерозія ґрунтів, їх дегуміфікація і вторинне засолення. Для освоєння деградованих сільськогосподарських угідь можливе застосування культур- фітомелиорантів, здатних формувати високі врожаї в умовах атмосферної посухи і гідроморфного водного режиму, та здійснюючи при цьому меліоруючий вплив на ґрунт. Однак на сьогоднішній день, в силу екологічних і економічних ситуацій, що розвиваються, недостатньо вивчені питання відновлення та підвищення продуктивності деградованих ландшафтів. У зв'язку з цим розробка технологій підвищення природно-ресурсного потенціалу деградованих сільськогосподарських угідь засобами комплексної меліорації є актуальною проблемою, а її рішення має практичне значення. фацелія рентабельність урожайність насіння

Зокрема, до таких рослин-фітомеліорантів належить фацелія пижмолиста. Фацелія при високій вартості насіннєвого матеріалу вирізняється швидким ростом, високоефективним пригніченням бур'янів та покриттям грунту при низькій нормі висіву, а також високій сталій врожайності та невибагливості. Проте експериментальні дані про особливості вирощування цієї цінної культури практично відсутні, Особливо актуальним є питання вирощування фацелії задля отримання дефіцитного насіннєвого матеріалу. Саме це зумовлює актуальність такого роду досліджень, більш детальна розробка і удосконалення прийомів вирощування цієї культури, особливо в умовах краплинного зрошення.

Продуктивність вирощуваних основних медоносних культур, таких як гречка, еспарцет, соняшник, ріпак, гірчиця сильно залежить від грунтово- кліматичних умов і кількості бджіл, що відвідують рослини. Крім того, у такої круп'яної культури як гречка при підвищенні температури пилок стає гірким, що відлякує комах. Саме тому виникає необхідність впровадження у виробництво такої культури, яку можна було б висівати в різні строки, з довготривалим періодом цвітіння, і щоб її цвітіння співпадало з можливими перервами зі збором вищевказаних основних медоносних культур - тобто дозволяла створити стабільний «конвеєр» [1].

Серед усього переліку медоносних культур, що відповідають даним вимогам, можна виділити фацелію пижмолисту. Фацелію можна культивувати або на особливих ділянках поблизу пасік або в змішаних посівах з культурними рослинами, а також у міжряддях саду. В полі її можна висівати також на паровому полі сівозміни на таких ділянках, котрі будуть засіяні лише навесні майбутнього року і між просапними культурами. Під фацелію можна займати і нерівні ландшафти, на яких вона не перестане бути багатим медоносом.

Якщо посіяти її в суміші з горохом та іншими бобовими, різко знижується чисельність горохової і квасолевої зернівки, тлі, бульбочкових довгоносиків та інших ворогів врожаю. її нектар приваблює багатьох ентомфагів, що знищують плодожерок, листоверток, яблуневого цвітоїду та інших шкідників садових і городніх культур. Від сусідства з фацелією гине сарана, грунтові нематоди, що вражають картоплю і коренеплоди, гине дротяник. Після посіву фацелії на оздоровленому, збагаченому органікою, покращеному грунті можна 2-3 роки без клопоту та без хімічного захисту вирощувати урожаї овочів та картоплі, ягідники. Зрештою, фацелія нормалізує грунтову реакцію, активно знищує мокрицю, інші однорічні бур'яни [2].

Так, за даними вчених, кожен гектар посіву сидератів в парових полях нечорноземної зони дає прибавку врожаю зерна не менше 10 ц (з урахуванням післядії) [3].

Дослідженнями Миколаївської ДСДС ІЗЗ НААН встановлено, що поліпшення режимів живлення та зволоження грунту сприяє покращенню польової схожості насіння фацелії. Так, при сівбі рослин у ІІІ декаду березня за рівня зволоження 90-80-70% НВ на фоні N30P30K30 + обробка насіння Квантум - ВінПлант збільшення польової схожості та кількості рослин становило 2-7 % та 7-21 рослин на 1 м2 порівняно з іншими варіантами досліду. При сівбі рослин у ІІ декаду квітня за рівня зволоження 90-80-70% НВ на фоні N30P30K30 + обробка насіння Квантум - ВінПлант польова схожість і кількость рослин підвищувалися на 1 -7 % та 3-20 шт./м2.

Одним з важливих елементів ресурсо- та енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур є застосування регуляторів росту рослин. Регулятори мають широкий спектр біологічної активності, будучи вторинними метаболітами вищих рослин, не володіють цито- і фітотоксичністю, що має важливе значення в зв'язку з небезпекою забруднення навколишнього середовища [4].

Застосування регуляторів росту сприяє не тільки підвищенню врожайності, але й покращенню якості отриманої продукції, при цьому не поступаючись впливу мінеральних та органічних добрив. Свідченням високої ефективності біопрепаратів є значне зростання їх виробництва та застосування: в Угорщині щорічно випускається 200 тис. гектаро-порцій, у Великобританії, Югославії, Польщі - по 500 тис., в Румунії - понад 1 млн., в Канаді - 4 млн., в Австралії - 6 млн. гектаро-порцій [5].

Прикладами рістрегулюючих речовин на основі сполук, виділених з рослин, є такі препарати, як Епін-екстра, Імуноцитофіт, Циркон, Лариксин, Росток тощо. Дія цих препаратів проявляється у високій рістрегулюючій та імуномодулюючій активності, а також антибактеріальній та фунгіпротекторній дії [6].

Результати проведених досліджень показали перспективність використання регуляторів росту рослин різної природи для зниження акумуляції пестицидів в сільськогосподарських рослинах [7].

За останні 10-15 років на основі найновітніших наукових досягнень були створені принципово нові високоефективні регулятори росту рослин, спроможні істотно підвищувати врожай сільськогосподарських культур. їх випробування на посівах жита, пшениці ярої та озимої, ячменю, сої, рису, кукурудзи, гороху, соняшнику, просі показали, що врожайність в залежності від культури в середньому збільшується на 10-20% [8].

Крім покращення живлення рослин, вони виступають як препарати стресопротектори, виконуючи при цьому стимулюючу дію, захисні функції проти несприятливих умов довкілля, хвороб, поширення шкідників і за чергування посушливих явищ та зволоження можуть забезпечити приріст врожаю до 5-15%.

Вчені Полтавської державної аграрної академії у своїх дослідженнях встановили, що обробка насіння препаратами Радостим, і Гуміфілд, істотно збільшує шанси отримати дружні і добре розвинені сходи пшениці озимої [9]. Додавання таких препаратів до сумішей з хімічними протруйниками сприяє підвищенню кількості вузлових коренів порівняно з контролем та інтенсивності наростання надземної біомаси рослин [8].

Медопродуктивність і урожайність фацелії навіть на виснажених грунтах буде значно вища, якщо будуть застосовуватися калійно-фосфорні добрива, а також такі мікроелементи як бор і магній.

На поліпшення умов агротехніки фацелія відповідає збільшенням нектаровиділення, а, отже, і інтенсивністю відвідуваності її бджолами. Зокрема, ці властивості посилюються при удобренні фацелії. Дослідами А.Н. Бурмістрова [10] показано, що на ділянках, де був внесений суперфосфат під фацелію, квіток на рослинах було майже в 2 рази більше, ніж на ділянках без добрив. На ділянках з фосфорнокислим добривом підвищення медозбору у фацелії досягало 92%. Внесення калійної солі також підвищувало медозбір на 77,4% проти неудобренного варіанту. Урожай насіння фацелії на удобрених ділянках також виявився вищим удвічі.

У польових дослідах з фацелією встановлено значне підвищення нектаропродуктивности і врожаю насіння при внесенні повного добрива на 133,1% [11]. Встановлено, що внесення 135 кг фосфору і 90 кг калію на 1 га підвищує нектаропродуктивність рослин на 77-91% [12]. Передпосівна обробка насіння фацелії рістрегулюючими речовинами підвищує продуктивність квітів більш ніж на 20%.

Регулятор росту Квантум-ВінПлант показав високі результати при його використанні на фацелії пижмолистій - про це свідчать результати досліджень Миколаївської ДСДС ІЗЗ НААН. Так, інкрустація насіння даним препаратом забезпечила підвищення врожаю насіння фацелії І та ІІ строків сівби відповідно на 1,4 та 3,1 ц/га порівняно із неудобреним контролем (середнє по режимах зрошення). Обприскування рослин у фазі бутонізації досліджуваним препаратом забезпечило менш суттєву порівняно з інкрустацією надбавку врожайності насіння, відповідно, по 0,9 та 2,6 ц/га за використання на посівах І та ІІ строку сівби.

Отже, що стосується оцінювання ефективності інкрустації, обприскування рослин, та застосування міняльних добрив, режимів зрошення біопрепаратів, виходячи з одержаних даних, бачимо, що необхідно продовжувати вивчення впливу даних факторів на продуктивність фацелії пижмолистої.

Уперше встановлено особливості росту і розвитку рослин фацелії пижмолистої та закономірності формування врожаю з високими показниками якості насіння залежно від агротехніки вирощування, метеорологічних умов року в умовах дослідного поля ПСП «Світанок» Миколаївської області.

За кліматичним районуванням Миколаївської області, що було проведене за такими показниками як: кількість опадів, температура повітря і ґрунту, відносна вологість (%) і дефіцит вологості повітря (мб) та інше, територія першого (північного) району, де розташовані ділянки, що знаходяться у користуванні ПСП «Світанок» характеризується посушливим кліматом.

Сума річних опадів за середніми багаторічними даними Первомайської та Вознесенської метеостанції становить 407-448 мм. Режим річних і місячних опадів в цьому регіоні не відзначається стійкістю: роки бувають дощові, середньозволожені і посушливі, хоч на території Миколаївської області це типовий для сільськогосподарського виробництва регіон з деяким зміщенням в бік аридізації.

Основна кількість опадів випадає в теплий період року з травня по жовтень у вигляді дощів і злив. Тут бувають дуже інтенсивні зливи навіть з градобоєм, що призводить до загрозливого змиву ґрунту і пошкодження

сільськогосподарських рослин. Зима в регіоні переважно малосніжна, в більшості років з нестійким сніговим покривом. Умови зволоження регіону, виходячи з кількості опадів з врахуванням стоку зі схилів і дефіциту вологості повітря оцінюються гідротермічним коефіцієнтом 0,8-0,9 (середньообласний - 0,75). Територія природно-сільськогосподарського району в цілому оптимально теплозабезпечена.

Влітку переважають суховії, які можуть викликати видування не вкритої або слабо вкритої рослинністю поверхні ґрунту. Літо довге (біля 5 місяців), жарке мало дощове; осінь пізня, коротка (біля 45 днів), тепла і часто посушлива; зима тепла, малосніжна, з частими відлигами і нестійким сніговим покровом; весна - рання, коротка (біля 45 днів), тепла, напівзасушлива. Вегетаційний період триває 230-240 днів, починається в середньому 20-31 березня. в окремі роки він зменшується до 200 днів або збільшується до 300 днів. Як і завжди при континентальному кліматі основна кількість опадів, біля 70 % річної норми, випадає в теплий період року (квітень-вересень).

Метою дослідження було встановити особливості росту, розвитку та формування продуктивності насіння фацелії пижмолистої залежно від строків сівби та варіанів живлення за різних умов зволоження Степу України.

Польові досліди були закладені і проводились відповідно до загальноприйнятої методики польового експерименту протягом 2020-2021 рр. на дослідному полі ПСП «Світанок» Первомайського району Миколаївської області за умов краплинного зрошення. У дослідах вивчали дію макро- та мікродобрив, строків сівби та рівнів зволоження на насіннєву продуктивність фацелії. Площа облікової ділянки - 25 м2. Повторність триразова. Агротехніка вирощування фацелії загальноприйнята, окрім технологічних прийомів, що були взяті до вивчення. Попередник - картопля рання.

Схема досліду включала наступні варіанти: Строки сівби (фактор А): 1. Перший (ІІІ декада березня); 2. Другий (ІІ декада квітня).

Варіанти живлення (фактор В): 1. Контроль (без добрив); 2. Внесення N60P60K30; 3. Внесення N60P60K30 + обробка насіння Квантум - ВінПлант (250 мл/т); N60P60K30 + обробка посівів Квантум - ВінПлант (50 мл/га).

Рівень зволоження (фактор С): 1. Підтримання передполивної вологості грунту на рівні 80-70-70 % НВ; 2. Підтримання передполивної вологості грунту на рівні 90-80-70 % НВ.

Незважаючи на часом екстремальні погодні умови (зливи, градобій, тривалі посухи) кліматичні умови в цілому оцінюються як сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур і одержання високих і сталих урожаїв їх при умові старанного нагромадження і раціонального використання ґрунтової вологи.

Зокрема, природнокліматичні умови регіону в цілому є добрими для вирощування фацелії. Лімітуючим фактором для отримання високих врожаїв цієї культури є недостатня кількість опадів. До того ж, найбільша кількість опадів (240-290 мм) випадає у період найвищих температур, тому велика їх частина непродуктивно витрачається на випаровування. Іншою негативною стороною клімату даного регіону є відсутність протягом більшої частини зими снігового покриву (зими з сніговим покривом буває від 37 до 65 днів).

Ґрунти дослідного поля, де вирощували горох посівний - типові для даного регіону і представлені чорноземом звичайним малогумусним, слабозмитим на лесах. Глибина орного шару складає 25-27 см. Механічний склад ґрунтів легкоглинистий, рН верхнього шару 7,2. У взятих на аналіз ґрунтових зразках чорноземів звичайних слабозмитих вміст гумусу становить у середньому 3,9%.

Вміст елементів живлення наступний: азот - 0,65 мг на 100 г ґрунту (середній), фосфор - 5,12 мг на 100 г ґрунту (середній), калій - 25,6 мг на 100 г ґрунту (високий). Гідрологічна кислотність ґрунту складає 4,8 мг.-екв. на 100 г ґрунту. Щільність орного шару складає 1-2 г/см, вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см - 57,1 %. Коефіцієнт структурності у шарі ґрунту 0-30 см - 1,2. Загальна агроекологічна оцінка ґрунту - 55 балів.

Таким чином, аналізуючи вище наведену характеристику ґрунтів, можна зробити висновок, що вони придатні для вирощування фацелії.

Польові досліди і лабораторні дослідження виконувалися Проведення досліджень супроводжувалося аналізом ґрунтових зразків, спостереженнями за динамікою росту та розвитку рослин. Всі спостереження проводили в двох несуміжних повтореннях [13].

В результаті проведених нами досліджень проходження фенологічних фaз росту й розвитку рослин фацелії зa період її вегетaції по І строку сівби масові сходи зафіксовані у 2020 році 15.04., по другому - 21.04, у 2021 році - сходи по І строку сівби зафіксовані 10.04., по другому - 16.04.

З кінця квітня на дослідних ділянках вже було включене краплинне зрошення. Вологість ґрунту підтримували у межах 80-70-70 та 90-80-70 % НВ, що контролювалося тонзіометром. Догляд за рослинами включав в себе рихлення міжрядь та знищення бур'янів. Достатня вологозабезпеченість та близька до оптимальної для фацелії температури повітря та ґрунту, сприятливо позначились на рості й розвитку рослин. Обприскування посівів культури регулятором росту Квантум - ВінПлант проводилися у фазі бутонізації.

Внаслідок аномально теплої погоди у червні накопичення активного та ефективного тепла було надзвичайно швидким, що обумовлювало прискорений розвиток рослин та скорочення міжфазних періодів. У червні основна маса рослин фацелії вже відцвіла та перебувала у фазі зав' язування бобів, висота рослин становила від 35 до 77 см залежно від строку сівби. Достигання бобів насіннєвого травостою фацелії продовжувалося 19-30 днів. В липні спекотна погода прискорила налив насіння у рослин. У липні рослини зібрали.

Таким чином, тривалість вегетаційного періоду фацелії становила від 97 до 110 діб залежно від року та строку сівби. Сівба у пізніший строк скорочувала вегетаційний період культури на 5-8 днів.

Однією з умов досягнення високої ефективності сільськогосподар-ського виробництва є забезпечення ґрунту необхідною кількістю елементів живлення. Деякі автори зазначають [14], що на полях із низькою природною родючістю ґрунту домінуючим фактором для забезпечення приросту врожаю є фактична наявність поживних речовин, дія яких корегується факторами зовнішнього середовища. На полях із високою природною родючістю, де запас поживних речовин є достатнім для отримання потенційного рівня врожаю, внесення мінеральних добрив має на меті повернення виносу елементів живлення з ґрунту. В цьому випадку факторами, що забезпечують подальші прирости врожаю, є екологічні. Практичне землеробство має справу, головним чином, із низькою природною родючістю ґрунту, недостатньою для отримання високих потенційних врожаїв. Саме тому без добрив подальший ріст урожайності на таких ґрунтах неминуче веде до виснаження та прогресивного зниження продуктивності.

Оскільки переважна більшість ґрунтів півдня України мають високий вміст обмінного калію і калійні добрива не є ефективними, ми у своїх супутніх дослідженнях зупинили увагу лише на азоті і фосфорі. Визначення вмісту легкогідролізованого азоту у посівах фацелії пижмолистої показало, що рівень забезпеченості цим елементом був середнім. У період сходів фацелії вміст його коливався від 44 до 47 мг/кг сухого грунту. Вміст рухомого фосфору на ділянках був також на середньому рівні - 55-57 мг/кг сухого грунту. На кінець вегетації вміст поживних речовин зменшувався.

Так, вміст легкогідролізованого азоту був у 1,9-2,9 рази нижчим порівняно із його весняним визначенням, вміст рухомого фосфору - у 2,6-3,8 рази. Отримані результати свідчать про інтенсивне споживання поживних речовин посівами фацелії для формування вегетативної маси та насіння.

Одним з найважливіших факторів, що визначає майбутню продуктивність будь-якої сільськогосподарської культури - це густота рослин на одиниці площі. Якщо посів зріджений і рослин на 1 м2 мало, то, не дивлячись на добрий розвиток кожної з них, урожай буде невеликим. При загущенні посіву індивідуальна продуктивність окремої рослини зменшується, однак сумарний врожай з одиниці площі може збільшуватися, досягнувши свого максимуму, а потім різко знижується в міру збільшення густоти стеблостою. Таким чином, як зріджений посів, так і загущений призводять до недобору врожаю.

Густота стояння рослин більшості сільськогосподарських культур і, зокрема, фацелії пижмолистої має дуже істотний вплив на інтенсивність, тривалість і напрямок ростових процесів, насіннєву продуктивність і якісні показники насіння. Спостерігаючи за динамікою густоти рослин фацелії пижмолистої протягом вегетаційного періоду, слід відмітити, що цей показник зменшувався за мірою росту і розвитку рослин внаслідок випадання. Випадання рослин настає під впливом посухи, від нестачі вологи, поживних речовин, освітлення, тепла. Тому основним показником, що впливає на густоту рослин і, як наслідок, урожайність фацелії пижмолистої, є відсоток рослин, що вижили або коефіцієнт виживання.

Одним з перших показників, який дає можливість оцінити вплив елементів агротехніки вирощування фацелії на якість сходів посіву є польова схожість насіння.

Нами встановлено, що поліпшення режимів живлення та зволоження грунту сприяли покращенню польової схожості насіння фацелії. На контролі вона становила 47-49 % залежно від строку сівби, у той час як на дослідних варіантах підвищувалась до 52 %. При сівбі рослин у ІІІ декаду березня за рівня зволоження 90-80-70% НВ на фоні N30P30K30 + обробка насіння Квантум - ВінПлант збільшення польової схожості та кількості рослин становило 1 -4 % та 2-11 рослин на 1 м2 порівняно з іншими варіантами досліду.

При сівбі рослин у ІІ декаду квітня за рівня зволоження 90-80-70% НВ на фоні N30P30К30 + обробка насіння Квантум - ВінПлант польова схожість і кількость рослин підвищувалися на 4-6 % та 9-14 шт./м2 порівняно з іншими варіантами досліду.

Збільшення показника виживаності рослин фацелії за рахунок оптимізації строку сівби, водного й поживного режимів грунту складало 2-24%. Максимальна виживаність рослин спостерігалася на фоні N30P30К30 за обробки насіння Квантум - ВінПлант (75-81 % за І строку сівби і 62-70 % за ІІ строку сівби), тоді як у інших варіантах даний показник становив 70-81 та 5066% відповідно.

Вода є одним з головних елементів утворення органічної речовини в процесі фотосинтезу і є значною частиною сирої маси рослини. Вона безпосередньо бере участь в усіх фізіологічних і біохімічних процесах, що відбуваються в рослинах. Забезпечення рослин вологою залежить від запасів її в ґрунті, які визначаються кількістю опадів та здатністю ґрунту утримувати вологу [15]. Вода потрібна рослинам як джерело хімічних елементів, що входять до складу органічних речовин, які вони синтезують. Листя містить близько 8590%, а коріння 70-80% води. Нестача води в тканинах супроводжується сильним уповільненням фізіологічних та біохімічних процесів, що призводить до зменшення врожайності й погіршення його якості [16].

Слід зауважити, що в останні роки внаслідок глобального потепління незважаючи на підвищення кількості атмосферних опадів протягом вегетаційного періоду бобових та інших сільськогосподарських культур, рівномірність їх надходження порушується, оскільки вони надходять переважно у вигляді непродуктивних злив, які не встигають акумулюватись в ґрунті та швидко стікають за межі полів і насаджень. Також підвищується повторюваність тривалих бездощових періодів, які можуть тривати до одного - двох місяців і викликати катастрофічні наслідки стосовно формування врожаю та зменшення економічних показників агровиробництва. Науковцями [17] встановлено, що кількість води, яка витрачається посівами сільськогосподарських культур за вегетацію та витрати води на одиницю врожаю може регулюватися у відповідних межах за допомогою строків сівби, підбору сортів, густоти посіву та інших факторів, наприклад, додаткового зрошення. Спостереження за динамікою вологи в метровому шарі ґрунту протягом вегетації рослин показали, що рослини різних строків сівби використовують на формування урожаю різну кількість вологи. Це зумовлено довжиною періоду їхньої вегетації, коефіцієнтом водоспоживання і величиною урожаю.

Найбільші показники сумарного водоспоживання зафіксовані при сівбі насіння у І декаді квітня за рівня зволоження грунту 90-80-70 %НВ (3820 м3/га). Найменші витрати води на формування однієї тонни насіння фацелії пижмолистої було зафіксовано за сівби її у ІІІ декаді березня (3640-3790 м3/т). Коефіцієнт водоспоживання коливався за варіантами досліду та залежав від рівня урожайності. Чим вище була урожайність, тим нижче був коефіцієнт водоспоживання і навпаки. Найменшим він був за сівби рослин у ІІІ декаду березня при підтриманні рівня зволоження 90-80-70% НВ на фоні N30P30K30 + обробка насіння Квантум - ВінПлант (4356 м3/т).

Урожайність вирощуваної культури є одним з головних критеріїв ефективності застосування тієї чи іншої технології її вирощування. Формування врожаю та його якості відбувається у визначених умовах зовнішнього середовища, від яких залежить характер і інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів, що протікають у рослинах. У результаті цих процесів останні накопичують білки, жири, крохмаль, цукор, вітаміни й інші речовини, що характеризують якість врожаю, яка може змінюватися в широких межах у залежності від умов вирощування.

Всебічний аналіз впливу на рослини фацелії вивчаємих факторів, дозволив визначити певні залежності у процесі формування культурою врожаю, залежно від строків сівби, фонів живлення та рівнів зволоження (табл. 1). У розрізі строків сівби найбільшу урожайність було отримано на ділянках, де фацелію висівали у кінці березня - відповідно 6,6 та 7,7 ц/га по режимах зрошення 80-70-70% НВ та 90-80-70%. Посіви, які висівали через два тижні після І строку сівби, забезпечили отримання насіння 5,1 та 5,6 ц/га відповідно (середнє по фонах живлення).

Таблиця 1 Урожайність насіння фацелії пижмолистої за різних строків сівби, удобрення та режимів зрошення (середнє за 2020-2021 рр.), ц/га

НІР05, ц/га: А - 0,38; В - 0,31; С - 0,40; АВ - 0,55; АС - 0,22; ВС - 0,55; АВС - 0,94.

Дослідження показали, що при вирощуванні фацелії пижмолистої при дотриманні режиму зрошення 80-70-70% НВ урожайність її насіння склала 5,9 ц/га, а при дотриманні режиму 90-80-70% НВ - 6,5 ц/га (середнє по варіантам живлення та строкам сівби). Отже, порівнюючи режими зрошення між собою, слід зауважити, що режим зрошення 90-80-70% НВ був більш ефективним, адже приріст врожайності насіння фацелії у вказаному варіанті був достовірно вищим на 0,6 ц/га. Отже, для формування насіннєвої продуктивності фацелії пижмолистої на середньому рівні 6,5 ц/га необхідно вирощувати культуру за використання режиму зрошення 90-80-70% НВ.

Внесення мінеральних добрив на фоні краплинного зрошення підвищувало врожайність насіння фацелії пижмолистої - при поліпшенні режиму живлення прибавка врожаю насіння становила 0,8-3,5 ц/га залежно від варіантів. Так, внесення рекомендованої дози добрива N60P60K60 врозкид забезпечувало урожайність насіння культури від 5,4 до 8,0 ц/га залежно від строку сівби та режиму зрошення. Приріст до неудобреного контролю при цьому становив 1,1 -2,8 ц/га.

Регулятор росту Квантум-ВінПлант показав високі результати при його використанні на фацелії пижмолистій - про це свідчать результати наших досліджень. Так, інкрустація насіння даним препаратом забезпечила підвищення врожаю насіння фацелії І та ІІ строків сівби відповідно на 1,5 та 3,2 ц/га порівняно із неудобреним контролем (середнє по режимах зрошення). Обприскування рослин у фазі бутонізації досліджуваним препаратом забезпечило менш суттєву порівняно з інкрустацією надбавку насіння, відповідно, по 0,9 та 2,6 ц/га за використання на посівах І та ІІ строку сівби. Отже, що стосується оцінювання ефективності інкрустації і обприскування рослин, виходячи з одержаних даних, бачимо, що перевага належить першому засобу застосування, адже приріст врожаю за інкрустації насіння становив у середньому 2,3 ц/га, тоді як за обприскування посівів по вегетації - 1,7 ц/га.

Найбільшу урожайність насіння у 8,7 ц/га одержано на фоні N30P30K30 з інкрустацією насіння Квантум - ВінПлант, при дотриманні режиму зрошення 9080-70% НВ за І строку сівби культури. Тут відзначається високий відсоток виходу насіння від маси бобів (19,8 %), найбільша висота рослин (67 см) і кількість суцвіть (22 шт./рослину). При запізненні із сівбою врожайність насіння знижується в зв'язку з погіршенням показників структури врожаю.

Для оцінки посівного матеріалу використовують посівні якості насіння, які визначаються державними стандартами. Ці якості тісно пов'язані з урожайними властивостями насіння і тому потребують постійної уваги агрономічної служби та селекціонерів. До головних показників посівних якостей насіння належать енергія проростання, лабораторна схожість і маса 1000 насінин.

Після проходження дозрівання насіння та збирання нами були визначені вищезазначені показники для насіння фацелії пижмолистої сорту Аліна (табл. 2).

Таблиця 2 Посівні якості насіння фацелії пижмолистої сорту Аліна залежно від варіантів досліду (середнє за 2020-2021 рр.)

В результаті наших досліджень виявлено, що насіння, яке б відповідало ДСТУ 4138-2002, де передбачається мінімальний показник лабораторної схожості репродукційного насіння - 80 % отримано лише у варіанті сівби у ІІІ декаді березня. Лабораторна схожість насіння фацелії за ІІ строку сівби вимогам ДСТУ не відповідала.

Аналіз середніх даних маси 1000 насінин показав, що цей показник на контрольному варіанті становив 1,3-1,8 г. За поліпшення режиму живлення маса 1000 насінин по відношенню до контролю (варіант 1) зростала на 0,1 -0,3 г. При цьому, незалежно від фону живлення, насіння за І строку сівби було крупнішим порівняно із насінням, отриманим за сівби у ІІ строк.

Для покращення польової схожості в посушливому Степу при швидкому наростанні температури велике значення має енергія проростання насіння. Нами було з'ясовано, що у рослин І строку сівби отримане насіння мало енергію проростання 73-85 %, тоді як за сівби у ІІ строк цей показник зменшувався на 12-23 %. За данними досліджень, обробка насіння і рослин регулятором росту на фоні мінерального удобрення сприяли підвищенню показників енергії проростання і лабораторної схожості насіння фацелії пижмолистої.

За сівби у ІІІ декаду березня на фоні N30P30I<30, обробці насіння регулятором росту і підтриманням рівня зволоження у посівах фацелії на рівні 90-80-70% НВ були створені найбільш оптимальні умови для розвитку рослин, тому вирощене у цьому варіанті насіння мало лабораторну схожість 93 %, енергію прорастання 85 %, масу 1000 насінин 2,0 г.

З метою об'єктивного обґрунтування найбільш раціонального поєднання агрозаходів, що взяті нами на вивчення, була визначена економічна ефективність досліджуваних елементів технології вирощування фацелії, а саме - різні строки сівби, різні режими зрошення та фони живлення з використанням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів при вирощуванні культури. Загальні норми виробітку, ціни на ручні та механізовані роботи приймали відповідно до рекомендованих нормативів для виробництва.

Основною статтею затрат при вирощуванні фацелії становлять витрати на придбання та установку краплинного зрошення, та на використання поливної води - 64-83 %. Друге місце по затратам посідали добрива 10-20 %. Загалом, витрати на вирощування фацелії на зрошенні становили 2333034100 грн/га залежно від фону живлення та режиму зрошення культури.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці й коштів на виробництво одиниці продукції. Про можливий резерв поліпшення цих чинників свідчать відмінності у показниках економічної ефективності між окремими варіантами при вирощуванні фацелії на насіння.

Нашими розрахунками встановлено, що досліджувані агрозаходи суттєво впливали не тільки на рівень врожайності насіння фацелії, але й на економічну ефективність вирощування культури. Результати досліджень показали, що сівба в кращі агротехнічні строки є важливою умовою високої ефективності виробництва насіння культури. Якщо врахувати, що цей агрозахід здійснюється з oднакoвими витратами праці та коштів, то вартість oдержанoгo прирoсту врoжаю за сівби в оптимальний строк вже достатньо характеризує його ефективність.

Правильний добір строків сівби, режимів зрошення та фонів живлення при вирощуванні фацелії створює передумови для отримання вищої врожайності насіння, що суттєво позначається на вартості виробничих процесів і дозволяє істотно підвищити прибутковість і рентабельність виробництва культури.

Наведені дані свідчать, що найбільшу рентабельність 188,1 % і умовно чистий прибуток 56800,00 грн/га отримали при вирощуванні фацелії за режиму зрошення 90-80-70% НВ, внесенні мінеральних добрив врозкид N30P30K30 із обробкою насіння Квантум - ВінПлант (І строк сівби). За цього варіанту спостерігалася і найменша собівартість продукції - 3471 2,64 грн/т.

Отже, для забезпечення урожайності насіння фацелії на рівні 8,7 ц/га при вирощуванні її у зрошуваних умовах Степу України необхідно під основний обробіток грунту вносити N30P30K30, висівати культуру у ІІІ декаді березня, проводити інкрустацію насіння препаратом Квантум-ВінПлант (250 мл/т) та підтримувати рівень зволоження у посівах на рівні 90-80-70% НВ до закінчення цвітіння рослин.

Список використаних джерел

1. Бурмистров А.Н. (2002). Организация медоносной базы фермерских хозяйств. Сб. науч. тр. Орел: ОрелГАУ. С. 22-29.

2. Соломаха В.А., Ілляш А.М., Соломаха Т.Д. (1993). Медоносні рослини заплав України. Вісн. аграр. науки. № 5. С. 95-100.

3. Титов В.Н., Мамонов А.Н. (1984). Роль донника и фацелии в экологизации земледелия засушливых левобережных районов Саратовской области. Кормопроизводство. № 1. С. 6-8.

4. Никкел Л. Д. (1984). Регуляторы роста растений. М.: Колос. 191 с.

5. Анішин Л. А. (1998.). Біостимулятори: урожай, якість та валові збори озимої пшениці. Новини захисту рослин. № 9. С. 30-31.

6. Малеванная Н.Н. (2001). Регуляторы роста растений в сельскохозяйственном производстве. Плодородие. № 1. С. 29.

7. Ерохин А.И. (2015). Эффективность использования биологических препаратов в предпосевной обработке семян и вегетирующих растений зернобобовых культур. Зернобобовые и крупяные крупяные культуры. № 1. С. 29-33.

8. Камінський В. Ф. (2017). Біологічне землеробство в умовах зміни клімату. Посібник українського хлібороба. № 1. С. 28-31.

9. Маренич М., Юрченко С. (2017). Вплив допосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин пшениці озимої на початкових стадіях. ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії. № 1-2.

10. Бурмистров А.Н. (2003). Сроки и способы посева медоносных растений. Пчеловодство. № 1. С. 22-24.

11. Савин А.П., Докукин Ю.В. (2010). Технологии возделывания основных медоносных культур: к 80-летию ГНУ НИИ пчеловодства. Рязань: [Рязоблтипография].110 с.

12. Дмитроченко А.И. (2010). Медопродуктивность фацелии пижмолистной в зависимости от ширины междурядий. Проблемы модернизации АПК: материалы международной научно-практической конференции, 18-19 мая 2010 г. Курган. Т. 2. C. 221-223.

13. Шевель В. І. (2017). Формування продуктивності зерна сортів проса залежно від строків сівби і фонів живлення в умовах Півдня України : дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.09. Херсон. 196 с.

14. Ребенюк О. (2016). [Електронний ресурс]:

15. Бондаренко Н.В. (1981). Практикум по пчеловодству. 2-е изд., перераб. и доп. Л.: Колос. 176 с.

16. Черкасова А.І., Блонська В.М., Губа П.О. (1989). Бджільництво. К.: Урожай. С. 32-83.

17. Дегодюк Е.Г., Сайко В.Ф., Корнійчук М.С. (1992). Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. К.: Урожай. 320 с.

Размещено на Allbest.ru