Ефективність селеновмісного препарату при лікуванні телят з ознаками білом’язової хвороби

Размещено на http://www.allbest.ru/

НААН

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок

Ефективність селеновмісного препарату при лікуванні телят з ознаками білом'язової хвороби

І.Я. Коцюмбас, д-р вет. наук, професор, академік,

О.М. П'ятничко, канд. с-г. наук,

Н.Е. Лісова, канд. с-г. наук,

Н.В. Шкодяк, канд. вет. наук,

О.Й. Сободош, канд. вет. наук,

О.А. Максимович, науковий співробітник

м. Львів

Анотація

У статті наведені результати клінічних випробувань ветеринарного лікарського селеновмісного засобу за його застосування телятам з ознаками білом 'язової хвороби. Препарат, розчин для перорального застосування, використовували у рекомендованому виробником дозуванні протягом 5 діб.

Кров для лабораторних досліджень відбирали у тварин до та після застосування препарату. Дослідження гематологічних та біохімічних показників проводили за загальновизнаними методиками. Лікувальну ефективність препарату оцінювали шляхом порівняння з даними, отриманими до початку лікування, та з показниками здорових тварин контрольної групи. На основі отриманих даних і їх статистичного аналізу робили висновок про вплив препарату на морфофункціональний стан організму телят.

Лабораторними дослідженнями морфологічних показників крові телят з ознаками білом'язової' хвороби у період до застосування препарату було виявлено суттєві відхилення від фізіологічних значень. Встановлено вірогідно менший вміст гемоглобіну в крові, меншу кількість еритроцитів. лейкоцитів і значення показника гематокриту, у порівнянні зі здоровими телятами контрольної групи. Біохімічний профіль сироватки крові хворих телят відзначився меншим вмістом загального білка та сироваткового альбуміну і меншою концентрацією Кальцію, Фосфору, Магнію, а також вмістом сечовини та креатиніну. Поряд з тим, суттєво вищою була активність "м'язових ферментів" сироватки крові -- АсАТ та КК, на тлі зменшеного вмісту глюкози в крові, що є характерною ознакою білом'язової' хвороби телят.

Порівняльний аналіз гематологічних показників телят після застосування препарату показав активацію процесів кровотворення, що підтверджувалося показниками червоної крові та нормалізацією кількості лейкоцитів і свідчило про покращення фізіологічного стану тварин. Біохімічні показники сироватки крові телят дослідної групи після лікування вказували на вірогідне збільшення вмісту загального білка, сироваткового альбуміну і значне зниження активності "м'язових ферментів" та поступову нормалізацію концентрації глюкози в сироватці крові, однак ще прослідковувалася різниця за цими показниками з телятами контрольної групи. Інші біохімічні показники телят дослідної групи достовірно не відрізнялися від показників у тварин контрольної групи.

За період спостереження клінічний стан хворих телят значно покращився. Клінічний огляд тварин дослідної групи через 2 тижні після останнього застосування препарату засвідчив відсутність клінічних ознак м'язової дистрофії у телят. Жодних побічних ефектів та негативних явищ у телят дослідної групи за період клінічних випробувань не виявлено.

Ключові слова: ТЕЛЯТА, СЕЛЕНОВМІСНИЙ ПРЕПАРАТ, ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ, БІОХІМІЧНИЙ ПРОФІЛЬ СИРОВАТКИ КРОВІ, МІНЕРАЛЬНИЙ ОБМІН, ВІТАМІНИ.

Abstract

EFFICIENCY OF SELENIUM-CONTAINING DRUG IN THE TREATMENT OF CALVES WITH SIGNS OF WHITE-MUSCULAR DISEASE

I. Kotsyumbas, O. Pyatnychko, N. Lisova, N. Shkodyak, O. Sobodosh, O. Maksymovych

State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives

Lviv

The article presents the results of clinical trials of veterinary medicinal selenium-containing drug in the treatment of calves with signs of white-muscular disease. The drug, a solution for oral use, was used in the recommended dosage for 5 days.

Blood for laboratory research was selected from animals before and after application of the drug. Studies of hematological and biochemical parameters were conducted according to generally accepted methods. The therapeutic efficiency of the drug was evaluated by comparing with the data obtained before treatment and with the indicators of healthy animals of the control group. Based on the data obtained and their statistical analysis, the conclusion about drug's effect on the morphofunctional state of calves's body was made.

Laboratory studies of the morphological parameters of calves's blood with signs of a white- muscular disease in the period before use of the drug revealed significant deviations from the values of the physiological norm. The reliably lower content of hemoglobin, number of erythrocytes, leukocytes and the value of the hematocrit indicator, compared to the healthy calves of the control group, are established. The biochemical profile of calves's serum was marked by its lower content of total protein, serum albumin and a lower concentration of Calcium, Phosphorus, Magnesium, as well as urea and creatinine content. At the same time, the activity of serum "muscle enzymes" - AST and CK was significantly higher, against the background of a reduced blood glucose content, which is a characteristic feature of white-muscular disease of calves.

A comparative analysis of hematological indicators of calves after application of the drug showed activation of hematopoetic processes, which was confirmed by red blood indicators and normalization of the number of leukocytes and indicated the improvement of the physiological condition of animals. Serum biochemical indices of calves of the experimental group after treatment indicated a significant increase in the content of total protein, serum albumin and a significant decrease in the activity of "muscle enzymes" and the gradual normalization of serum glucose concentration. However, the difference in these indicators with the calves of the control group was still traced. Other biochemical parameters of calves of the experimental group did not differ reliably from the serum indicators of the control group.

During the observation period, the clinical condition of sick calves has improved significantly. Clinical examination of animals of the experimental group after 2 weeks from the last drug application confirmed the absence of clinical signs of muscular dystrophy in calves. No side effects and negative phenomena in calves of the experimental group have been detected during the clinical trial period.

Keywords: CALVES, SELENIUM-CONTAINING DRUG, HEMATOLOGICAL INDICATORS, BIOCHEMICAL PROFILE OF BLOOD SERUM, MINERAL METABOLISM, VITAMINS.

Селен - мікроелемент, необхідний для нормальної життєдіяльності організму людини і тварин. Він забезпечує нормальну роботу печінки, має антиоксидантні, імуномодулюючі та детоксикуючі властивості. Дефіцит Селену в організмі, як відомо, викликає порушення обміну речовин, пригнічення росту, дегенеративні зміни м'язової тканини, печінки, кардіоміопатію і репродуктивні дисфункції (Menkova, 2003; Horlov et al., 2006; Bilash & Vudmaska, 2013). На клітинному рівні нестача Селену веде до порушення цілісності клітинних мембран, зниження активності ферментів, накопичення Кальцію всередині клітин, порушення метаболізму амінокислот і кетокислот, пригнічення енергопродукуючих процесів (Meyer et al., 2000). Біологічна функція Селену - участь у функціонуванні антиоксидантних ферментів (Chorna & Vysockyj, 2016). Тому дослідження, що стосуються впливу Селену на організм людини і твари , активно продовжуються та збагачують науку новими фактами.

Вітамін Е бере участь в обміні білків, жирів та вуглеводів, реакціях окиснення і відновлення. Він входить до складу ліпопротеїнової структури мембран усіх клітин та субклітинних структур, забезпечує їх функціональну стабільність, запобігає надмірному утворенню продуктів перекисного окислення, попереджує гемоліз еритроцитів. Вітамін Е стимулює синтез гему, який входить до складу гемоглобіну, міоглобіну та ферментів тканинного дихання, сперміогенез, репродуктивну функцію самок і самців, запобігає ембріональній смертності, забезпечує розвиток плода (Zust & Hrovatin 1996). Основна властивість вітаміну Е - попередження окислення ненасичених жирних кислот мембран клітин і їх органел, тобто, попередження утворення вільних радикалів у клітинних мембранах. Вітамін Е захищає ліпіди мітохондрій від переоксидації, яка в свою чергу призводить до утворення вільних радикалів з розщеплених ненасичених жирних кислот, а вільні радикали здатні до інактивації багатьох ферментів і вітамінів (Chorna & Vysockyj, 2016).

Для гармонійного функціонування в організмі перекисно-окиснювальних процесів потрібні достатні кількості і Селену, і вітаміну Е. Тобто, якщо вітамін Е, будучи сильним антиоксидантом, гальмує утворення перекисів в тканинах, то Селен в складі глютатіонпероксидази руйнує ці токсичні продукти (Smith et al, 1984, Bilash & Vudmaska, 2012). Отже, Селен і вітамін Е - незамінні компоненти годівлі тварин, які протидіють процесам перекисного окиснення, позитивно впливають на імунобіологічну активність організму молодняку. селеновмісний білом'язовий гематологічний

Селен включається у раціон тварин, у тому числі й жуйних, в кількості 0,3 мг/кг сухої речовини в перерахунку на елементарний Селен. Забезпечення організму телят зазначеними антиоксидантами здійснюється у пренатальний період через плаценту, а у постнатальний - через молозиво і молоко. Значна частина Селену корму, як неорганічного, так і органічного, в рубці перетворюється бактеріями в елементарну форму, яка не засвоюється. Таким чином, жуйні тварини засвоюють меншу частину Селену корму, в порівнянні з тваринами з однокамерним шлунком, тому норма введення Селену в їх раціон має бути більшою (Kay et al., 2005; Maas et al., 2008; Holova et al., 2010).

Рекомендована норма введення вітаміну Е в раціон жуйних тварин становить 100 мг/кг сухої речовини корму. В останні роки з'явилися повідомлення про позитивний вплив збільшення дози вітаміну Е на рубцеву ферментацію та обмін речовин у жуйних. Телята народжуються з незначними запасами вітаміну Е, оскільки для нього характерна низька проникність через плаценту. Таким чином, основним джерелом забезпечення організму новонароджених телят вітаміном Е є молозиво і молоко. Крім цього, у перший місяць життя організм телят майже не депонує вітамін Е, тому він повинен постійно надходити з кормом. Селен, навпаки, легко проникає через плаценту корів, але погано передається телятам з молоком. Таким чином, дуже важливим є забезпечення організму телят Селеном у пренатальний період, а вітаміном Е - у постнатальний (Miller et al., 1988; Campbell et al., 1999; Maas et al., 2008).

Дефіцит Селену і вітаміну Е викликає порушення функцій м'язової тканини, зниження імунітету, уповільнення росту і розвитку телят і характеризується різноманіттям клінічних ознак. Однак, в основі більшості з них лежать дегенеративні процеси в зародковому епітелії і в м'язовій тканині, що веде до розсмоктування плода, гемолізу еритроцитів, змін у судинній і нервовій системах, анемії, розвитку ексудативного діатезу з набряками і крововиливами (Morris et al., 1984; Underwood et al., 1999; Kim & Mahan, 2003; Krasochko, 2003; Sydorkyn et al., 2008; Sordillo, 2016).

Відтак, актуальним є впровадження у ветеринарну практику нових препаратів на основі Селену і вітаміну Е для стимулювання продуктивності, росту та розвитку молодняку великої рогатої худоби, лікування білом'язової хвороби у телят та свиней, профілактики і лікування корів при порушеннях репродуктивної функції та розвитку плода та при інших показаннях до застосування.

Метою цього дослідження було вивчення впливу ветеринарного лікарського засобу "ВітЕ+Se 10% (розчин для перорального застосування)", виробництва Джордан Вет. енд Агр. Мед. Інд. Ко. (ДЖОВЕТ), Йорданія, на фізіолого-функціональний стан організму телят із ознаками білом'язової хвороби.

Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Навчально-наукового виробничого центру “Комарнівський” Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, на телятах чорно-рябої породи, віком 1-2 місяці. Діагноз “білом'язова хвороба телят” ставили на основі анамнестичних даних, клінічних ознак захворювання та результатів патолого-анатомічного дослідження.

Було сформовано дві групи телят: дослідну групу (10 голів хворих телят) і контрольну (10 голів здорових телят). Дослідній групі телят перорально з питною водою застосовували препарат ВітЕ+Se 10% (розчин для перорального застосування) у дозі 4-5 мл препарату на тварину протягом 5 діб. Телята отримували лише питну воду з препаратом. Здорові телята контрольної групи отримували питну воду без препарату. Під час проведення досліду всі тварини знаходились під постійним клінічним спостереженням.

Для вивчення впливу препарату на фізіолого-функціональний стан організму телят, хворих на білом'язову хворобу, від 5 тварин з кожної групи брали кров до лікування і через тиждень після останнього застосування препарату (12 доба експерименту) для лабораторного дослідження.

Морфо-функціональний стан організму телят до та після застосування препарату встановлювали за гематологічними та біохімічними показниками крові, які визначали згідно із загальноприйнятими методиками. Для оцінки загального стану організму та характеристики змін основних параметрів організму телят було підібрано ряд лабораторних тестів, що відповідали основним клінічним вимогам (VICH GL9, 2000; VICH GL43, 2008; Vlizlo et al., 2012; Kotsyumbas et al., 2013; 2014).

Для морфологічних досліджень використовували стабілізовану EDTA кров, а для біохімічних досліджень - сироватку крові (СК).

Визначення гематологічних показників (кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитів, еритроцитарні індекси, лейкоформулу) проводили за допомогою автоматичного аналізатора Mythic 18 Vet з використанням принципу імпедансометрії. Загальний вміст білка в сироватці крові визначали за допомогою рефрактометра ІРФ-22. Вміст Кальцію, Фосфору, глюкози, сечовини, креатиніну, альбуміну, активність ферментів (АлАТ, АсАТ, КК) визначали за допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора HumaLyzer 3000 із використанням стандартизованих наборів Human Diagnostics Worldwide (Німеччина).

Отримані результати обробляли статистично, оцінюючи вірогідність різниці показників (р<0,05,) за критерієм Стьюдента. В усіх досліджуваних показниках визначали середньоарифметичну величину (М), середню помилку середньоарифметичної величини (m) константним методом, і критерій достовірності (р). За статистично-достовірний результат брали різницю між величинами, при якій рівень імовірності різниці (p) був не більше 0,05, що є загальноприйнятим підходом у лабораторних дослідженнях (Mazur, 1998).

Результати й обговорення. Білом'язова хвороба телят - важке ендемічне захворювання, що характеризується загальним нездужанням, глибоким порушенням обміну речовин, вираженою дистрофією скелетних м'язів, міокарда, печінки та інших органів, зниженням неспецифічної резистентності організму тварин. Хворіє молодняк ВРХ відразу після народження, але частіше - в 1-3-місячному віці. Етіологія хвороби до кінця не з'ясована, але вважають, що провідною ланкою в етіології захворювання є фактор неповноцінної годівлі тільних корів в останні місяці вагітності, зокрема нестача в кормах Селену, Кобальту, Марганцю і вітаміну Е і надлишок Кальцію, а також нестача Селену і вітаміну Е в раціоні телят. Клінічні і субклінічні ознаки недостатності Селену виявляють у корів і телят, які одержують з раціоном 0,02-0,05 мг Se/кг. Функції Селену і вітаміну Е взаємозв'язані, і при низькому вмісті в раціоні тварин вітаміну Е їх потреба в Селені зростає (Zust & Hrovatin, 1996; Krasochko, 2003).

Клінічно захворювання протікало в підгострій формі. Тварини були в пригніченому стані, малорухливими, відстали у рості, часто проводили час у лежачому стані і з видимим зусиллям пересувалися, хода була хитка з широко розставленими ногами, вираженими були кульгавість, тремор та зниження тонусу м'язів. Помітно зниженими були рефлекси і больова чутливість шкіри. Апетит був знижений. В окремих випадках спостерігали слиновиділення, зубний скрегіт. Дихання поверхневе, прискорене до 40-60 дихальних рухів в хвилину. Температура тіла була у межах норми. Серцева недостатність характеризувалася тахікардією (140-160 за 1 хв), яка різко посилювалася навіть при незначному м'язовому навантаженні, послабленням і приглушенням тонів серця, аритмією. Видимі слизові оболонки були бліді. При пальпації відзначалась болючість печінки. У деяких телят спостерігали діарею. За підгострого перебігу хвороба триває 10-20 днів і без відповідного лікування тварини можуть загинути.

При патрозтині виявляли збільшене в об'ємі серце, стінки якого були потоншеними, кольору вареного м'яса. Скелетні м'язи кінцівок, спини, міжреберні, жувальні, а також діафрагми дряблі, набряклі або атрофовані, білого або сіро-білого кольору, з жовтуватим відтінком.

Аналіз досліджуваних морфологічних показників крові хворих телят дослідної групи показав вірогідно меншу кількість еритроцитів на 26,0 % (р<0,05), лейкоцитів - на 21,4 % (р<0,05), показник гематокриту - на 18,4 % (р<0,05) і вміст гемоглобіну - на 11,2 % (р<0,05), у порівнянні з тваринами контрольної групи (табл. 1).

Щодо досліджуваних біохімічних показників СК, то до лікування у хворих телят встановлено вірогідно менший вміст загального білка на 13,5 % (р<0,05), альбуміну - на 31,7 % (р<0,05), глюкози - на 29,4 % (р<0,05), сечовини - на 25,6 % (р<0,05) та креатиніну - на 18,5 % (р<0,05), у порівнянні з тваринами контрольної групи. Слід відзначити, що значення більшості з цих показників були на нижній межі фізіологічної норми. Також у телят дослідної групи, у порівнянні з телятами контрольної групи, в сироватці крові була меншою концентрація Кальцію, Фосфору, Магнію, а також сечовини та креатиніну (табл. 2). Ці результати вказували на ослаблений, виснажений стан організму дослідних телят.

При цьому активність ферментів сироватки крові АсАТ та КК була відповідно вищою в 2,4 та 2,9 раза (р<0,05), ніж у телят контрольної групи. Слід зауважити, що підвищення активності “м'язових ферментів” (АсАТ та КК) на тлі низького вмісту глюкози в крові є характерною ознакою білом'язової хвороби телят (табл. 2).

Морфологічні показники крові телят за умов застосування препарату Віт E+Se 10% (М±ш, n=5)

Примітка: в цій і наступній таблиці: *- вірогідні різниці між показниками до та після лікування, р< 0,05; # - вірогідні різниці між показниками контрольної і дослідної групи, р < 0,05

На 12-ту добу досліду (сьома доба від останнього застосування препарату) гематологічними дослідженнями встановлено достовірне збільшення вмісту гемоглобіну в крові на 21,7 % (р<0,05), кількості еритроцитів - на 29,6 % (р<0,05), лейкоцитів - на 31,8 % (р<0,05) і показника гематокриту - на 34,4 % (р>0,05), порівняно з показниками до лікування. Достовірних різниць між морфологічними показниками телят дослідної та контрольної груп на 12-ту добу експерименту нами не встановлено (табл. 1).

У цей же період біохімічними дослідженнями сироватки крові встановлено нормалізацію показників телят, яких лікували препаратом Віт E+Se 10%. Так, активність АсАТ знизилася в 1,8 раза (р<0,05), а активність КК - в 1,9 раза (р<0,05), при цьому концентрація глюкози в СК збільшилася в 1,3 раза (р<0,05). Слід зауважити, що в цей період показники активності вказаних ферментів ще були достовірно вищими, а вміст глюкози меншим, ніж у телят контрольної групи (табл. 2). Усі інші досліджувані біохімічні показники СК телят дослідної групи достовірно не відрізнялися від показників телят контрольної групи.

Упродовж застосування препарату та протягом 2 тижнів після лікування (19 діб) вели спостереження за клінічним станом піддослідних тварин. За період спостереження клінічний стан хворих телят дослідної групи значно покращився. Помітно активнішою стала поведінка тварин, повністю відновився апетит. Частота дихальних рухів та серцевих скорочень зменшилася до фізіологічної норми. Нормалізувалася робота шлунково-кишкового тракту, слизові очей та ротової порожнини набули блідо-рожевого кольору. Телята стали інтенсивно набирати масу тіла.

Таблиця 2 Біохімічні показники крові телят за умов застосування препарату Віт E+Se 10% (М±ш, n=5)

Клінічний огляд тварин дослідної групи через 2 тижні після останнього застосування препарату Віт Е+Se 10% (19 доба експерименту) засвідчив відсутність клінічних ознак м'язової дистрофії у телят. Жодних побічних ефектів та негативних явищ у тварин під час лікування препаратом Віт E+Se 10 не спостерігали.

Висновки

На основі отриманих результатів дослідження встановлено позитивний вплив препарату Віт E+Se 10% (розчин для перорального застосування) на морфофункціональний стан організму телят з ознаками білом'язової хвороби. За застосування препарату телятам виявлено активацію процесів гемопоезу, що проявлялося зростанням у крові вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, гематокриту. Відзначено нормалізацію мінерального обміну - показників вмісту Кальцію, Фосфору, Магнію в сироватці крові телят. Зауважено позитивний вплив на обмін протеїнів (вірогідне збільшення вмісту загального білка, сироваткового альбуміну та зниження активності “м'язових ферментів”, порівняно з показниками до лікування.

Препарат Віт E+Se 10% (розчин для перорального застосування) є ефективним та безпечним ветеринарним лікарським засобом при лікуванні білом'язової хвороби у телят.

Перспективи досліджень. Дослідити ефективність препарату при застосуванні його поросятам з ознаками м'язової дистрофії.

References

1. Bilash, Yu. & Vudmaska, I. (2012). Vplyv dodavannia do ratsionu koriv selen-metioninu ta vitaminu E na biokhimichni pokaznyky krovi teliat. Zbirnyk naukovykh prats Podilskoho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu. 15-20, 16-18 [in Ukrainian].

2. Campbell, D.T., Maas, J, Weber, D.W. et al. (1990). Safety and efficacy of two sustained- release intrareticular selenium supplements and the associated placental transfer and colostral transfer of selenium in beef cattle. Am. J. Vet. Res. 51, 813-817.

3. Chorna, I.V. & Vysockyj, I.Ju. (2013). Klinichna enzymologija. Enzymodiagnostyka. Navchalnyj posibnyk. Sumy. 243 [in Ukrainian].

4. Holova, N.V. & Vudmaska, I.V. (2010). Vplyv vvedennia do ratsionu koriv selenitu natriiu i selen-metioninu na vmist selenu v molotsi ta yoho antyoksydantnyi. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. 52, 10-15 [in Ukrainian].

5. Horlov, Y., Khramova, V., Chamuralyev, N. (2006). Selenoorhanycheskie podkormky dlia korov. Molochnoe i miasnoe skotovodstvo. 2, 24-27 [in Russian].

6. Kay, J. K. , Roche, J.R., Kolver, E.S., et al. (2005). A comparison between feeding systems (pasture and TMR) and the effect of vitamin E supplementation on plasma and milk fatty acid profiles in dairy cows. J. Dairy Res. 72. 322-332.

7. Kim, Y.Y. & Mahan, D.C. (2003). Biological aspects of selenium in farm animals. Asian- Aust. J. Anim. Sci. 16 (3). 435-444.

8. Kotsyumbas, I. et al. (2013). Klinichni doslidzhennja veterynarnyh preparativ ta kormovyh dobavok. L,: TOV Vydavnychyj dim «SAM», 252 [in Ukrainian].

9. Kotsyumbas, I. et al. (2014). Imunotoksykologichnyj kontrol veterynarnyh preparativ ta kormovyh dobavok: Metodychni rekomendacii, L'viv, 116 [in Ukrainian].

10. Krasochko, P. (2003). Bolezny myneralnoi nedostatochnosty. Bolezny krupnoho rohatoho skota i svynei. Mynsk. 262-299 [in Russian].

11. Maas, J., Hoar, R., Myers, D.M. et al. (2008). Vitamin E and selenium concentrations in month-old beef calves. J. Vet. Diagn. Invest. 20, 86-89.

12. Mazur, T. (1998). Konstantni metody matematychnoi obrobky kilkisnyh pokaznykiv. Veterynarna medycyna Ukrai'ny, 11, 35-37 [in Ukrainian].

13. Menkova, A.A. (2003). Vlyianye myneralnoho pytanyia na azotystyi obmen u telok. Zootekhnyia. 4, 10-11 [in Russian].

14. Meyer and Flohe L., Kohrle J., Brigelius-Flohe R., Bock A., Garthner R. (2000). Selenium in Biology: Facts and Medical Perspectives. Biol. Chem., 849

15. Miller J. R., Ramswy N., Madsen F.C. (1988) In: The Ruminant Animal Digestive Physiology and Nutrition. Church D.C., (ed.). Englewood Cliffs, N.Y.: Prentice-Hall. 342.

16. Smith K.L., Harrison, J.H. Hancock. D.D. and al. (1984). Effect of vitamin E and selenium supplementation on incidence of clinical mastitis and duration of clinical symptoms. J. Dairy Science. 67, 1293-1300.

17. Statistical principles for veterinary clinical trials. CVMP/EWP/81976/2010.

18. Sydorkyn, V.A., Ulyzko, M.A., Klyshchenko, O.A. (2008). Belomyshechnaia bolezn krupnoho rohatoho skota v zone selenodefytsyta [Tekst] Veterynaryia. 10, 50-51 [in Russian].

19. Underwood, E. J.& Suttle N. F. (1999). The mineral nutrition of livestock (3rd edition). CABI Publishing, CAB International. Wallingford. 614.

20. VICH (2000). - VICH GL9: Good clinical practices /www.vichsec. org/pdf/2000/Gl09.

21. VICH (2008). - VICH GL43. Target Animal Safety for Veterinary Pharmaceutical Products /www.vichsec. org/pdf/2008/Gl43.

22. Vlizlo, V. et al. (2012). Laboratorni metody doslidzhennja u biologii, tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni: dovidnyk. Lviv: Spolom, 764 [in Ukrainian].

23. Zust, J. & Hrovatin, B. (1996). Assessment of selenium and vitamin E deficiencies in dairy herds and clinical disease in calves D. Simundic. Veterinary Record. 139, 391-394.

Размещено на Allbest.ru