Застосування препаратів при ураженні птиці аспергільозом. сучасний стан

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування препаратів при ураженні птиці аспергільозом. Сучасний стан

І.К. Авдос'єва, канд. вет. наук, О.І. Чайковська, канд. біол. наук, с. н. с., О.Б. Басараб, завідувач сектору, Г.В. Колодій, канд. вет. наук, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок

У статті наведені дані щодо захворювання птиці аспергільозом, збудники якого належать до вищих недосконалих грибів класу Deuteromycetes, роду Aspergillus, групи головчастих цвілій. Цвілі - гриби роду Aspergillus дуже стійкі до фізичних і хімічних чинників, що значно утруднює боротьбу з ними. Необхідно також врахувати, що вони відносяться до зооантропонозів і при певних умовах представляють загрозу здоров'ю людини. Аспергільоз людини є професійним захворюванням працівників птахогосподарств і робітників інших професій, пов'язаних з вдиханням рослинної пилу, багатого спорами гриба. Крім пневмомікозів, аспергіли (Aspergillus clavatus, Aspergillus fumigatus) можуть викликати алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів, вражати шкіру і слизові оболонки ротової порожнини. Незважаючи на певні успіхи щодо боротьби з аспергільозом сьогодні виникає нагальна потреба у подальшому вивченні клініко-епізоотологічних особливостей перебігу, прояву цієї хвороби птиці в господарствах та методів діагностики, а також розробки науково обгрунтованних заходів профілактики та боротьби з цим захворюванням.

Для запобігання захворювання птиці аспергільозом необхідно дотримуватися технології при комплектації птицею господарства та термінів міжциклових профілактичних перерв, ретельного виконання очистки та дезінфекції приміщень перед розміщенням кожної наступної партії птиці; постійно забезпечити контроль на наявність аспергіл, підстилки, кормів що надходить до господарств , в залежності від епізоотичної ситуації з аспергільозу; забезпечити оптимальні зоогігієничні умови утримання птиці, повноцінну годівлю за раціонами, збалансованими за білком, вітамінами, мінеральними речовинами та мікроелементами тощо належне зберігання кормів та кормових добавок, при цьому слід запобігати їх ураженню грибами різних видів з роду Aspergillus; проведення дезінфекції інкубаційних яєць тричі парами формальдегіду або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими в Україні, згідно з інструкціями щодо їх застосування: перший раз - якнайшвидше після знесення в дезкамері пташника, другий раз - перед закладкою в інкубаційну шафу, третій раз - після перенесення у вивідні шафи.

Діагноз встановлюють на підставі клінічних ознак, епізоотичних даних, патолого-анатомічних змін та результатів мікологічного дослідження. Вирішальне значення для постановки діагнозу має лабораторна діагностика виявлення збудника в біоматеріалі, яка включає мікроскопію та мікологічне дослідження. При ураженні птиці аспергільозом ефективними є обробка птиці такими препаратами: однохлористий йод, йодтриетіленгліколь, калій йодистий, натрій йодистий, Йодезоль, Йодоклін, Йодна шашка, хлор-скипідар, розчин Люголя, мідний купорос, Бровадез-плюс, Дезйод, Респіклін, а також антибіотиками - ністатин перорально з кормом або аерозольно, - амфотерицин В; фурагін; леворин - перорально.

Ключові слова: аспергільоз птиці, етіологія, епізоотологія, діагностика, препарати, заходи боротьби.

Application of drugs for aspergillosis in poultry. modern state

I.K. Avdosyeva, O.I. Chaikovska, O.B. Basarab, H.V. Kolodiy; State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives

The article presents data on the disease of birds with aspergillosis, the causative agents of which belong to higher imperfect fungi of the class Deuteromycetes, genus Aspergillus, group of cephalosporins. Mold fungi of the genus Aspergillus are very resistant to physical and chemical factors, which significantly complicates the fight against them. It is also necessary to take into account that they belong to zooanthroponoses and under certain conditions pose a threat to human health. Human aspergillosis is an occupational disease of poultry workers and workers of other professions associated with inhalation of plant dust rich in fungal spores. In addition to pneumomycosis, aspergillus (Aspergillus clavatus, Aspergillus fumigatus) can cause allergic diseases of the upper respiratory tract, affect the skin and mucous membranes of the oral cavity. Despite certain successes in the fight against aspergillosis, today there is an urgent need for further study of the clinical and epizootological features of the course, the manifestation of this poultry disease in farms and diagnostic methods, as well as the development of scientifically based measures for the prevention and control of this disease.

In order to prevent the disease of poultry with aspergillosis, it is necessary to observe the technology when stocking the farm with poultry and the terms of inter-cycle preventive breaks, thorough cleaning and disinfection of premises before placing each subsequent batch of poultry; to constantly monitor the presence of aspergillus, litter, and fodder coming to farms, depending on the epizootic situation of aspergillosis; ensure optimal zoohygienic conditions for keeping poultry, complete feeding with diets balanced in terms of protein, vitamins, minerals and microelements, etc., proper storage of feed and feed additives, while preventing their damage by fungi of various species from the genus Aspergillus; disinfection of hatching eggs three times with formaldehyde vapors or other disinfectants registered in Ukraine according to the instructions for their use: the first time - as soon as possible after demolishing the poultry house in the disinfection chamber, the second time - before placing them in the incubation cabinet, the third time - after transferring them to the output cabinets. The diagnosis is established on the basis of clinical signs, epizootic data, pathological- anatomical changes and the results of mycological research.

Laboratory diagnostics for the detection of the causative agent in biomaterial, which includes microscopy and mycological research, are of decisive importance for making a diagnosis. Treatment of birds with aspergillosis is effective with the following drugs: iodine monochloride, iodotriethylene glycol, potassium iodide, sodium iodide, Iodesol, Iodoclin, Iodine checkerboard, chlorine-turpentine, Lugol's solution, copper sulfate, Brovadez-plus, Deiodine, Respiclin, as well as antibiotics - nystatin orally with food or by aerosol, - amphotericin B; Furagin; levorin - orally.

Keywords: aspergillosis of poultry, etiology, episotology, diagnostics, drugs, control measures.

аспергільоз птиця хвороба

Аспергільоз - один з найпоширеніших цвілевих мікозів, офіційно зареєстрованих в більшості країн. Аспергільоз (Aspergillosis) (пневмомікоз, брудерне запалення легень, пліснявий мікоз) - захворювання, яке викликається пліснявими грибами роду Aspergillus. Значний інтерес для ветеринарних і медичних фахівців представляє це захворювання частіше птиці, рідше інших тварин і людини, що викликається грибами роду Aspergillus.

Хвороба завдає значних економічних збитків птахівничим господарствам, оскільки від неї гине більше половини молодняку птиці. Аспергільоз уражає всі вікові групи птиці, але в основному - молодняк птиці, захворюваність при цьому досягає 80 %, за несприятливих умов хворіє і доросла птиця - до 50 % випадків (Beernaert et al., 2010; Barabash et al., 2011).

Збудники хвороби належать до вищих недосконалих грибів класу Deuteromycetes роду Aspergillus групи головчастих цвілей. Основними збудниками аспергільозу є Aspergillus fumigatus Fres, Aspergillus flavus Link, Aspergillus niger, Aspergillus nidulans - аеробні мікроорганізми, організми, які можуть існувати тільки за наявності вільного молекулярного кисню. Ураження інкубаційних яєць грибами були вперше виявлені ще у 1749 р. У 1815 р. в Німеччині А. Мейер описав аспергільоз птиці, при ураженні бронхів, легень та повітроносних мішків. У 1858 р. Г. Фрезеніус виділив гіфи гриба з легень та вперше назвав цього гриба A. Fumigatus. В подальшому захворювання було виявлено в багатьох країнах світу серед різних видів домашньої птиці (кури, індики, качки, гуси, цесарки, голуби), декоративної та дикої птиці, бджіл, а також у корів, овець, кіз, свиней, коней та лабораторних тварин (кролики, морські свинки (Stehniy, 2004; Beernaert et al., 2010; Arne et al., 2011).

Гриби роду Aspergillus дуже стійкі до фізичних і хімічних чинників, що значно утруднює боротьбу з ними. Необхідно також враховувати, що вони відносяться до зооантропонозів і при певних умовах можуть загрожувати здоров'ю людини. Відомо, що аспергільоз людини є професійним захворюванням голуб'ятників, робітників, зайнятих очисткою та розбиранням вовни, для знежирення якої застосовується рисове борошно, що містить спори аспергилів, мукомелів, працівників птахогосподарств і робітників інших професій, пов'язаних із вдиханням рослинного пилу, багатого спорами гриба.

Крім пневмомікозів, аспергіли (A. clavatus, A. fumigatus) можуть викликати алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів, уражувати шкіру і слизові оболонки ротової порожнини у людей.

Джерело інфекції - хвора птиця, корми (пшениця, жито, ячмінь, овес, рис, кукурудза, сорго), підстилка, інкубаційні яйця, уражені спорами гриба з роду Aspergillus.

Молодняк птиці може заразитися ще в інкубаторії при виведенні, якщо в повітрі вивідних шаф присутні спори аспергільозу. Грибок може вражати інкубаційні яйця за поганих умов утримання батьківського стада. В цьому випадку аспергіли проникають через пори шкаралупи, розвиваються в білку і жовтку, що призводить до загибелі ембріонів. Такі яйця у вивідний шафі є джерелом інфекції і перезаражують молодняк на виводі.

Розвитку захворювання сприяють такі фактори, як антисанітарні умови утримання птиці, погана вентиляція, підвищена вологість повітря, мокра підстилки, скупченість, неповноцінна годівля. Гриби розвиваються на вологих стінах приміщень, у годівницях, кормах, підстилці, посліді. Не виключена можливість проростання міцелію гриба в зерні, що зумовлює його зараженість. У разі складування вологих кормів, соломи можливе їх зіпрівання, що сприяє розвитку та розмноженню грибів, після їх висихання пил повністю складається зі спор грибів. Під час вдихання спор відбувається інфікування організму, що спричинює захворювання. Аспергільоз може виникнути у птиці при частому і безсистемному лікуванні антибіотиками.

Спори аспергіл досить стійкі до дії фізичних та хімічних чинників. Кип'ятіння інактивує спори гриба протягом 5-10 хвилин. З хімічних речовин на A. fumigatus діють хлорне вапно, формалін, фенол, хлорамін, їдкий натр, але у високих концентраціях та тривалій експозиції.

Для дезінфекції необхідно використовувати 10 % розчин формаліну, 5 % розчин лізолу, 3 % розчин карболової кислоти, 10 % розчин однохлористого йоду тощо. Культура гриба, вирощена на злаках, знезаражується 3 % розчином їдкого натру протягом двох годин, 3 % розчином карболової кислоти - за одну годину і 5 % формаліном - за 10 хвилин.

Перебіг і симптоми. Хвороби птиці, спричинені аспергілами, умовно поділяють на 4 групи:

• мікози (аспергільози) - інфекційні хвороби, що виникають у птиці шляхом первинного інфікування різних органів і тканин аспергілами, або в результаті вторинної інфекції ослабленого організму птахів чи після лікування протигрибковими антибіотиками;

• мікотоксикози (аспергілотоксикози) - неінфекційні захворювання, що виникають внаслідок вживання кормів, уражених токсичними грибами, які продукують та накопичують у кормових субстратах мікотоксини;

• мікозомікотоксикози (аспергіломікозомікотоксикози) - хвороби, спричинені патогенними токсичними штамами грибів A. fumigatus, A. flavus;

• алергічні захворювання, що виникають внаслідок інгаляції спорами або внаслідок інших контактів з грибами, що проявляються у вигляді кон'юнктивітів, порушення роботи дихання, ураження центральної нервової системи.

Найбільше етіологічне значення мають такі види Aspergillus, які продукують різні афлатоксини:

A. flavus,

A. рarasiticus (афлатоксикоз, циклотіазоновий токсикоз),

А. fumigatus (аспергілотоксикоз),

A. ochraceus (охратоксикоз),

А. clavatus (аспергілоклаватустоксикоз).

Продуцентами мікотоксинів є основні гриби роду Aspergillus:

А. flavus - афлатоксин А, В1, В2, G1, G2, Р та інші;

A. parasiticus - афлатоксин В1, В2, M1, M2;

A. ochraceus - охратоксин А.

Згідно з дослідженням, опублікованим в Environmental Research Letters (2022), з 2031 по 2040 рік у понад 89,5 % округів із 15 штатів США спостерігатиметься підвищення рівня афлатоксинів. Так, основною причиною прогнозованого зростання рівня афлатоксину є зміна клімату. Інкубаційний період захворювання триває 3-10 днів.

Патогенез. Збудник аспергільозу потрапляє в організм переважно аерогенним шляхом. У внутрішні органи птиці аспергіли попадають з током крові. У місцях локалізації у птиці (слизова оболонка гортані, трахеї, бронхи, а також легені та повітроносні мішки) спори гриба проростають і викликають запальну реакцію частіше у вигляді вузликів (аспергільом). У центрі вузлика можна виявити колонію гриба, що складається з розгалуженого міцелію. Крім того, спори гриба (рідше міцелій) можуть лімфогематогенним шляхом розноситися по всьому організму, осідати й розвиватися у тканинах і органах. В організмі гриби за сприятливих умов посилюють свої патогенні властивості, виділяють протеолітичні ферменти й ендотоксини з гемолітичними і токсичними властивостями (Stehniy, 2004; Ben-Ami et al., 2010; Barabash et al., 2011).

Перебіг хвороби - гострий та хронічний.

Гостра форма зустрічається серед молодняку птиці і супроводжується масовою загибеллю до 45-90 %. Хронічною формою хворіє доросла птиця з невеликим відходом.

Гостра форма часто супроводжується хиткою ходою, м'язовим тремтінням, втратою апетиту, розбалансуванням рухів, судомами, паралічем. парезами, посинінням гребінця і сережок. У курчат відзначають прискорене і утруднене дихання, характерний симптом - курча витягує шию вгору і «ковтає» повітря, млявість, відставання в рості. Іноді спостерігається кашель, виділення з очей і пронос.

Хронічна форма у дорослих курей протікає повільно, і симптоми не так виражені, але виявити захворювання можна за такими загальними ознаками: виснаження, загибель ембріонів, припинення несучості, кашель, задишка, утруднене дихання, пронос, витікання з очей і носових отворів. Загибель курей настає з явищами паралічу, а саме: нервові прояви, пронос і запор, відсталість в рості, схуднення (Stehniy, 2004; Barabash et al., 2005; Barabash et al., 2011).

У індичат і курчат характерними ознаками можуть бути явища менінгоенцефаліту. У гусенят спостерігають млявість, утруднене дихання, прогресуюче схуднення; птиця кладе голову на підлогу, лежить не рухаючись та згодом гине. Під час спалаху аспергільозу в 2-4- денних гусенят можуть бути виділення з носових отворів із домішкою сірих пластівців, іноді з кров'ю.

При дії афлатоксинів птиця частково відмовляється від корму, оскільки виникають некротичні ураження ротової порожнини, кінчика язика. Птиця втрачає вагу, знижується її продуктивність. При дії охратоксинів спостерігається поліурія, що призводить до появи великої кількості вологого посліду, а також некроз кінчика гребня.

При афлатоксикозі знижується репродуктивна здатність птиці - погіршується якість сперми, зменшуються розміри яйця, маса і частка жовтка у яйці. Метаболіти афлатоксину можуть переходити в яйце, при цьому погіршується заплідненість, виводимість і життєздатність молодняку. Забруднення мікотоксинами корму для племінних курей порушує імунний стан виведених курчат.

Наявність афлатоксину у кормах для птиці, особливо у високих концентраціях, знижує показники як клітинного, так і гуморального імунітету.

У курей батьківського стада, уражених охратоксином, спостерігається зниження живої маси, продуктивності та маси яєць. Крім того, охратоксин може призвести до зниження міцності шкаралупи, зменшення розміру яйця, погіршення його якості у цілому, до утворення характерних жовтих плям на шкаралупі, зростання відсотка яєць з кров'яними включеннями.

Некротичний гранулематозний дерматит часто зустрічається у курей, при цьому з інфікованої тканини виділяють A. fumigatus.

Системний аспергільоз у пташенят викликає A. flavus і протікає із залученням до патологічного процесу кісток грудної клітини.

Остеомікоз - інфекція, спричинена в кістках мікроорганізмами A. fumigatus, призводить до деформації хребців, що, в свою чергу, веде до часткового паралічу у молодняку птиці.

Офтальмію - ураження очей у птиці внаслідок впливу Aspergillus вперше виявив Рейс у 1940 р. У патологічний процес були залучені в основному кон'юнктива і зовнішня поверхня очей в сукупності з появою схожого на сир ексудату або бляшок, що утворюються в нижній частині мигаючої перетинки. Більшість патологічних змін, що відбулися в очах, включали пухлину склоподібного тіла і поширення її в прилеглу тканину. Грибкова офтальмія, залучається в патологічний процес задньої частини ока, може бути викликана поширенням мікроорганізмів по крові або лімфатичній системі від первинної респіраторної інфекції. Конідії A. fumigatus можуть поширюватися по організму з током крові.

Енцефаліт. Описано багато випадків енцефалітного або менінгоенцефалітного аспергільозу у різних видів пернатих. При природному зараженні, у індичок були виявлені вогнища некрозу в головному мозку і мозочку. Спалахи менінгоенцефаліту були зареєстровані у індичат, пташенят гаг, курчат і пташенят інших птахів. У більшості випадків спостерігалося супутнє інфікування легень і повітроносних мішків. У патологічний процес часто залучаються нирки та печінка. У деяких експериментально заражених індиків спостерігалася помітна «крива шия», а після розтину виявлені ураження в головному мозку. «Крива шия» спостерігалася також при природному інфікуванні A. fumigatus у індичок, гусей, курей і папуг. Зараження відбувається аліментарним шляхом при поїданні корму, зараженого грибами. Зараження може відбуватися і при вдиханні спор грибів.

Курячі ембріони добре сприйнятливі до інфікування A. fumigatus під час інкубації. Зараження ембріонів відбувається при попаданні желеподібної суспензії з конідіями A. fumigatus на поверхню яєць, що знаходяться в інкубаторі.

Патолого-анатомічні зміни. Трупне заклякання досить виражене, трупи птиці виснажені. Носові отвори склеєні, під час натискання з них виділяється сірувата слизова маса.

За ураження верхніх дихальних шляхів знаходять ексудат жовтуватого або сіруватого кольору з домішками білуватих плівок, що закупорюють відповідні відділи дихального апарату. Слизові оболонки гіперемійовані.

За ураження легень знаходять характерні аспергільозні вузлики, розміром від ледь помітних до горошини білуватого, сіруватого або жовтуватого кольору м'якої, еластичної або хрящової консистенції; на розрізі вони гомогенно-казеозні.

За гострої форми аспергільозу спостерігається локальна або дифузна пневмонія без утворення вузликів.

За хронічної форми аспергільозу центр вузлика розм'якшується, іноді вузлики зливаються в більш обширні конгломерати, на розрізі яких видно казеозні маси. В інших випадках спостерігається інкапсуляція та вапнування.

За ураження черевних чи грудних повітроносних мішків на їх оболонці знаходять дископодібні або пластинчасті нашарування, товщиною 2-5 мм (рис. 1). Звертають на себе увагу ґудзиково-колоподібні, концентричні, з плоскою або випуклою бляшкою в центрі колонії, іноді вкриті пухнастим нальотом (спороносні колонії). Колонії складаються з фібрину, клітинних елементів та міцелію гриба. Подібні осередки спостерігаються на серозних оболонках грудної та черевної порожнин, а також на серозній оболонці кишечнику, особливо чітко ці явища виражені в дванадцятипалій кишці. У печінці спостерігаються застійні явища. Інколи в черевній порожнині з'являється значна кількість червонуватої мутної рідини.



Рис. 1. Вузлики з плоскою або випуклою поверхнею на повітроносних мішках

При ураженні інкубаційних яєць на підшкарлупних оболонках виявляють колонії гриба у вигляді темних плям. Ембріональні оболонки плоду набряклі, іноді з крововиливами. Носові раковини і вушні канали ембріонів закупорені міцелієм гриба.

Охратоксин вражає проксимальні канальці, в результаті чого нирки стають блідими і збільшеними в розмірах, спостерігається накопичення уратів у суглобах і черевній порожнині. Охратоксин, як і афлатоксин, викликає жирову дистрофію печінки і призводить до смерті птиці у зв'язку з нирковою недостатністю. Афлатоксин викликає некротичні ураження ротової порожнини, виразки шлунково-кишкового тракту (Urbanovmch et al., 2008; Chen et al., 2020).

Мета досліджень - дати характеристику захворювання аспергільозом птиці, основні методи діагностики, описати особливості препаратів та методів застосування при ураженні птиці аспергілами, представити комплекс заходів з профілактики та лікування аспергільозу.

Матеріали і методи

Лабораторна діагностика аспергільозу птиці. Діагноз встановлюють на підставі клінічних ознак, епізоотичних даних, патолого-анатомічних змін та результатів мікологічного дослідження.

Для діагностики аспергільозу у лабораторію направляють свіжі трупи птиці, вузлики, шматочки уражених органів, мокротиння, яйця. Одночасно надсилають проби корму, підстилки, відходів інкубації, за потреби - змиви зі стін та обладнання інкубаторію.

Лабораторна діагностика аспергільозу полягає в мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу з метою виявлення міцелію гриба і виділення з уражених органів чистої культури збудника методом культивування на середовищах Сабуро, Чапека, суслі-агарі. Крім того, досліджують корми і підстилку, проводять овоскопію яйця.

Вирішальне значення для постановки діагнозу має лабораторна діагностика виявлення збудника в біоматеріалі, яка включає мікроскопію та мікологічне дослідження:

Метод світлової мікроскопії. На предметних скельцях готують препарати з біоматеріалу, обробляють їх 10-20 % розчином їдкого натрію, фарбують карболовим фуксином (0,1 г кислого фуксину на 100 мл молочної кислоти). В мазках виявляють багатоклітинний міцелій з конідієносцями і конідіями A. fumigatus.

На предметних скельцях готують нефарбований мазок із уражених тканин, вузликів біоматеріалу і поміщають в краплину 10 % розчину їдкого натрію. У мазках виявляють безколірні септовані гіфи міцелію збудника.

Мікологічне дослідження. Для мікологічного дослідження біоматеріалу використовують агар Чапека чи Сабуро в чашках Петрі. Оптимальне рН для росту становить 5,0-6,0 за температури від 25 °С до 37 °С. На поверхню середовища висівають вузлики, казеозний матеріал, який перед цим фламбують. Через 24-36 годин появляються колонії гриба (рис. 2).



Рис. 2. Ріст колоній A. fumigatus на середовищі Чапека

При культивування A. fumigatus на агарі Чапека утворюються колонії, що розростаються і мають вигляд рівних або шорсткуватих, з розвиненим повітряним міцелієм, який надає їм повстяного вигляду білого кольору, а потім зеленого, чорний колір властивий зрілим культурам, які перебувають у стадії плодоносіння. В препаратах, виготовлених з вирощеної культури, короткі зеленого кольору конідієносці, повітряні гіфи септировані, без перегородок. Стерігми мають одноярусний склад, конідії темно-зеленого кольору, шипуваті або кулястої форми.

A.flavus і A. niger на агарі Чапека формують колонії, що широко розлітаються, з рясним плодоносінням. Колір колоній залежить від маси конідій, що розвиваються на конідієносіях. У препаратах із культури можна виявити за допомогою мікроскопії безбарвний або світлий міцелій.

Для підтвердження патогенності виділених культур аспергіл застосовують біопробу на лабораторних тваринах (кролики, морські свинки, білі миші), яким вводять внутрішньовенно суспензію спор грибів, що викликає розвиток генералізованого процесу з типовим ураженням органів дихання, нирок, серця. На розтині у цих органах виявляють безліч дрібних вузликів з інтенсивним розвитком гриба.

З метою диференціації виключають туберкульоз, пулороз, респіраторний мікоплазмоз, інфекційний бронхіт, а також диференціюють за допомогою мікологічних досліджень аспергільоз від мікозів, викликаних іншими цвілевими грибами. Під час дослідження крові на наявність афлатоксину виявляють підвищений вміст сечовини і аміноазоту.

Для діагностики аспергільозу застосовують реакції імунної флуоресценції, преципітації, зв 'язування комплементу, імуноелектрофорезу, імуноферментний аналіз. Позитивно зарекомендували себе також алергічні проби.

Вміст афлатоксину в кормі, що викликає підозру, проводять так: середній зразок корму екстрагують органічними розчинниками, після грубого очищення екстракту його випарюють і піддають хроматографічному аналізу. Вміст токсину в зразку визначають шляхом порівняння кількості токсину, виділеного із зразка, з кількістю токсину в стандартному розчині.

Токсичність корму визначають, згодовуючи його курчатам, качкам, голубам та іншим тваринам, тобто ставлять біопробу.

Результати й обговорення. Ознайомившись з даними багатьох авторів, чиї наукові праці стосуються вивчення аспергільозу, збудники якого належать до вищих недосконалих грибів класу Deuteromycetes, роду Aspergillus, групі головчастих цвілій, починаєш глибше усвідомлювати проблему, яка зберігає актуальність і залишається у зазначеному напрямку наукового пошуку як в Україні, так і за ії межами. Цвілі гриби роду Aspergillus дуже стійкі проти фізичних і хімічних чинників, що значно утрудняє боротьбу з ними. Необхідно також врахувати, що вони відносяться до зооантропонозів і при певних умовах представляють загрозу здоров'ю людини.

Аспергільоз людини є професійним захворюванням працівників птахогосподарств і робітників інших професій, пов'язаних з вдиханням рослинної пилу, багатого спорами гриба. Крім пневмомікозів, аспергіли (Aspergillus clavatus, Aspergillus fumigatus) можуть викликати алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів, вражати шкіру і слизові оболонки ротової порожнини Діагностику аспергільозу проводять та встановлюють на підставі клінічних ознак, епізоотичних даних, патолого-анатомічних змін та результатів мікологічного дослідження.

Характеристика препаратів для обробки птиці при ураженні аспергільозом

З лікувальною метою застосовують йодисті препарати, протигрибкові антибіотики або інші ветеринарні препарати, зареєстровані в Україні відповідно до Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1349, згідно з листівками-вкладками на ветеринарні препарати.

Однохлористий йод. Скляні або емальовані ємності, місткістю не менше 2-3 літрів (одна ємність на 400-500 м³) розставляють або розвішують рівномірно (на рівній відстані одна від одної і від стін оброблюваного приміщення) на висоті 1-1,5 м і заповнюють їх однохлористим йодом з розрахунку 3 мл / м³, в який опускають алюміній (стружка, порошок, шматочки алюмінієвого дроту або ковпачки з під скляних флаконів, вибракований посуд та інші алюмінієві вироби) з розрахунку 50 г на 1 л засобу.

Екзотермічна реакція починається через 1-2 хв і триває 5-10 хв, в залежності від чистоти алюмінію і температури. Експозиція від початку реакції 35-37 хвилин. На час експозиції приміщення щільно закривають, вентиляцію відключають. Обробка парами екзотермічної реакції проводиться 3-4 рази з інтервалом 3 дні.

Для виключення бурхливого спінювання, розбризкування і в процесі хімічної реакції і для більш повного виділення йоду доцільно використовувати суміш йоду однохлористого з триетиленгліколем у співвідношенні 9:1.

Примітка: Реакцію проводити тільки в скляному посуді, реакція йде з великим виділенням тепла. Пластик може розплавитися!

У процесі вирощування птиці проводять періодичні інгаляції однохлористим йодом з розрахунку 0,5 мл/ м³.

Йодтриетіленгліколь. Санацію дихальних шляхів молодняку птиці проводять аерозольним методом з одночасною дезінфекцією повітря приміщень високодисперсним 50 % розчином йодтриетіленгликолю з розрахунку 1,3 мл/м³ з наступною експозицією 15-20 хв. Обробки проводять 1 раз в день 5 днів поспіль з інтервалом 2 дні, потім ще 5 днів. Розпилення продовжують щодня 2-3 дні до повного зникнення клінічних ознак.

Хлор-скипідар. Обробку проводять аерозолями хлор-скипидару, які отримують при взаємодії сухого хлорного вапна (з 25 % активного хлору) та скипидару. Для цього хлорне вапно з розрахунку 2 г / м³ приміщення рівномірно розкладають в приміщенні купками, в центрі яких роблять заглиблення, куди вливають скипидар з розрахунку 0,3 мл/м³. Експозиція складає 30-40 хвилин.

Калій йдистий, натрій йодистий, розчин Люголя. З розрахунку 0,15 - 0,30 мг на голову не більше 10 днів поспіль, потім треба зробити перерву.

Мідний купорос випоюють в розведенні 1: 2000. Курс - 5 днів. Міді сульфат не є панацеєю, і застосовувати його надто часто не рекомендується.

Бровадез-плюс. 1 мл препарату містить: алкілдиметилбензиламонію хлорид 100 мг; дидецилдиметиламонію хлорид 50 мг. Розчином 0,25 % (25 мл на 10 л води) проводять дезінфекцію приміщень та інвентарю в присутності птиці, шляхом протирання або зрошення із дрібнодисперсних оприскувачів. Оптимальним є витрачання 0,3-0,5мл робочого розчину на 1 м² поверхонь.

Дезйод. Містить в якості діючої речовини Йод кристалічний і допоміжні речовини. Розрахункову кількість флаконів препарату розміщують у кількох місцях на поверхні підлоги, на негорючих підставках (цегла, бетон тощо) і підпалюють. Для санації (профілактика легеневих захворювань) повітря в присутності птиці, оптимальна концентрація парів йоду становить 10 мг/м³. Експозиція 30 хв. Один флакон 25 г на 1000 м³. Проводять 3 обробки по 3 дні з перервою 7 днів.

При виникненні респіраторних захворювань обробку проводять один раз на 2 дні при концентрації парів йоду 20-25 мг/м³, один флакон на 500 м³. Всього проводять 5 обробок впродовж 7 днів з перервою 7 днів. Експозиція 20-30 хв.

Йодезоль. До складу препарату входять Йод, триетиленгліколь.

Для аерозольної обробки готують 50 % водний розчин. Для цього в скляну, пластикову чи емальовану тару наливають завчасно зважений засіб та додають до нього рівну за масою кількість чистої водопровідної води. Воду додають поступово, ретельно перемішуючи суміш. Температура води і засобу повинна бути в межах 16-30 °С. Доза, що розпилюється 0,7-1,2 мл /м³ при експозиції санації 20 хв. Обробку проводять дворазово по 2-3 дні поспіль з інтервалом 7 діб. „

Йодоклін. Один кг препарату містить: йодоформ - 0,2 %; заліза сульфат - 5,0 %.

Допоміжні речовини: кальцію сульфат, каолін, цеоліт.

Дрібнодисперсний однорідний порошок жовтувато-сірого кольору з характерним специфічним запахом йодоформу.

Йодоклін застосовується у присутності тварин та є абсолютно безпечним, як для людей, так і для тварин чи птиці, оскільки до складу препарату входять мінеральні сорбенти, сполуки заліза, кремнію, кальцію. Санацію застосовують методом рівномірного посипання поверхні дезінфікуючого об'єкту з розрахунку 50-100 г/м².

Перед посадкою птиці або вводом тварин у приміщення препарат застосовують у дозі 100 г/м² протягом 2-3 дні, а потім 1 раз на тиждень у дозі 50 г/м² в присутності птиці

У приміщеннях з глибокою підстилкою, перед її поновленням, рекомендується застосування препарату в максимальній дозі - 100 г/м² один раз на тиждень.

Респіклін. Містить в якості діючої речовини: Йод кристалічний 40 %. Порошок темно- сірого кольору. Доза препарату на 1000 м³ / 50 г, при експозиції 20-30 хв. по 3-4 обробки кожна через добу після попередньої.

Відкривають флакон (попередньо флакон струшують для полегшення звільнення вмісту), розрахункову кількість препарату (рекомендовано висипати на аркуш паперу і загорнути) розміщують у кількох місцях на поверхні підлоги, на негорючих підставках (цегла, бетон тощо) і підпалюють. Час горіння 25 г порошку становить 45-60 сек. Під час горіння утворюються пари йоду від темно-оранжевого до бурого кольору. Після закінчення часу експозиції відкривають вікна, двері, включають вентиляцію.

Йодна шашка. Препарат містить діючу речовину Йод - 40 %. Допоміжні речовини: калій азотнокислий, крохмаль. Препарат представляє собою порошкоподібну масу від світло- коричневого до темно-коричневого кольору з вкрапленнями часточок йоду та характерним запахом Йоду.

Для дезінфекції тваринницьких приміщень, з метою профілактики респіраторних захворювань, створюють концентрацію Йоду 10 мг/м³. Для цього в приміщенні об'ємом 1000 м³ застосовують препарат у кількості: 1 флакон по 25 г. Обробку проводять в присутності тварин трьома циклами: три дні поспіль, потім 6-7 днів перерви, потім повтор циклу. Час експозиції - 30 хвилин. Після обробки, приміщення потрібно добре провітрити (не менше 30 хвилин).

Для дезінфекції приміщень при наявності респіраторних захворювань створюють концентрацію Йоду 20 мг/ м³. Для цього в приміщенні об'ємом 1000 м³ застосовують препарат у кількості: 2 флакони по 25 г. обробку проводять в присутності тварин 3-4 рази інтервалом 48 годин. Час експозиції - 30 хвилин. Після обробки приміщення необхідно добре провітрити (не менше 30 хв).

Додатково можна давати птиці антибіотики протигрибкової дії, але ефект від них часто не виправдовує витрат.

- ністатин в дозі 400 тис. од. на 1 кг ж. м. протягом 7-10 днів з кормом;

- ністатин розпилюють з розрахунку 300 тис. ОД./ м³

- амфотерицин В у дозі 400 тис. ОД/кг живої маси;

- фурагін у дозі 5-10 мг/кг живої маси протягом 5-7 днів;

- леворин у дозі 300 тис. ОД/кг живої маси протягом 5 днів.

> Комплекс заходів з профілактики та ліквідації аспергільозу

Заходи з профілактики та ліквідації аспергільозу проводять відповідно до Інструкції з профілактики та ліквідації аспергільозу птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2018 року № 268 (Instruktsiya z profilaktyky ta likvidatsiyi asperhilozu ptytsi, 2018).

Основні вимоги щодо профілактики та заходів боротьби з аспергільозом птиці:

• забезпечення птиці доброякісними повноцінними кормами за раціонами, що відповідають її вікові та продуктивності;

• недопущення використовування для годівлі небезпечних з епізоотичного погляду, токсичних, недоброякісних кормів (цвілі, почорнілі, затхлі);

• використовування кормів, що пройшли термічну обробку (грануляцію);

• належне зберігання кормів та кормових добавок, при цьому слід запобігати їх ураженню грибами різних видів з роду Aspergillus;

• дотримання міжциклових профілактичних перерв з метою проведення механічного чищення та дезінфекції пташників, інкубаторію, складських приміщень, інвентарю, обладнання, тари, транспортних засобів;

• санітарний контроль якості підстилки, що надходить до господарства;

• проведення дезінфекції інкубаційних яєць;

• санітарний контроль у приміщеннях пташників та виробничої зони;

• недопущення накопичення посліду та інших залишків, розростання чагарників і бур'янів;

• відбирання середніх проб від кожної партії комбікорму, що надходить, зернофуражу, зберігають їх у запечатаному вигляді за температури не вище ніж 12° C протягом 1-1,5 місяця, а після закінчення зазначеного строку проби кормів, що не спричинили захворювання птиці, утилізують;

• зберігання кормових матеріалів та комбікорми в закритих упаковках або контейнерах;

• упаковки чи контейнери мають бути закриті так, щоб під час відкриття вони пошкоджувались і не використовувались повторно;

• звільнені ємності або приміщення (сховища) мають бути ретельно очищені та продезінфіковані;

• для запобігання мікотоксинам слід використовувати в комбікормах речовини, що зв'язують токсини (токсиноблокатори). Ці речовини є високоактивними мінеральними абсорбентами (наприклад, силіконові порошки), які вводять у корм. Вони здатні абсорбувати (вбирати в себе) бактеріальні або грибкові токсини з травного тракту і виділяються з організму з послідом. Рекомендується вводити токсиноблокатори протягом усього періоду вирощування або яйцекладки.

Заходи у разі виявлення захворювання птиці

З метою прискорення ліквідації захворювання проводять такі заходи.

• Забій усієї птиці з неблагополучного пташника (відділення, ферми, птахогосподарства) до закінчення технологічного циклу за розпорядженням керівника територіального органу Держпродспоживслужби району та за згодою керівника (власника) птахогосподарства.

• Покращують зоогігієнічні умови утримання і годівлі птиці, звертаючи увагу на забезпечення птиці вітамінами, у тому числі груп А, С, Е.

• Якщо є підозра, що корми заражені спорами грибів, їх вилучають з раціону до отримання результатів лабораторних досліджень. Якщо причиною захворювання є запліснявілі корми або підстилка, їх вилучають і знищують.

Корми, уражені грибами, знищують. Інвентар промивають 5% розчином формальдегіду або 2 % розчином їдкого натрію.

• Ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою птиці проводять відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07 червня 2002 року № 28 (Pravyla peredzabiynoho veterynarnoho ohlyadu tvaryn i veterynarno-sanitarnoyi ekspertyzy myasa ta myasnykh produktiv, 2002). В інкубаторіях відходи інкубації знищують (спалюють). Проводять дезінфекцію приміщень інкубаторію та інкубаційних шаф фунгіцидними препаратами згідно з інструкціями щодо їх застосування.

• У неблагополучному господарстві роблять технологічну перерву та проводять санацію інкубаторію (механічне чищення та миття інкубаторіїв із подальшою дезінфекцією).

• Дезінфекцію інкубаційних яєць проводять тричі парами формальдегіду або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими в Україні згідно з інструкціями щодо їх застосування. Перший раз - якнайшвидше після знесення в дезкамері пташника, другий раз - перед закладкою в інкубаційну шафу, третій раз - після перенесення у вивідні шафи.

• У період карантинних обмежень повітря в інкубаторії щоденно дезінфікують протягом 5-6 днів підряд з перервою на 1-2 дні. Для дезінфекції інкубаторію використовують зареєстровані в Україні дезінфекційні препарати фунгіцидної дії згідно з інструкціями щодо їх застосування.

• Санацію дихальних шляхів молодняку птиці після виведення проводять аерозольним методом з одночасною дезінфекцією повітря приміщень високодисперсним 50 % розчином йодтриетиленгліколю з розрахунку 1,3 мл^-3 протягом 5 хв з подальшою експозицією 15 хв. Санацію дозволяється проводити також іншими зареєстрованими в Україні препаратами фунгіцидної дії згідно з інструкціями щодо їх застосування.

• На час аерозольних обробок ящики з добовим молодняком птиці розміщують у шаховому порядку.

• Послід складують у бурти на ізольованому майданчику для подальшого знезараження біотермічним методом. Під час активного біотермічного процесу бурт витримують не менше 45 діб. За температури навколишнього повітря нижче, ніж 0 °C, коли біотермічні процеси сповільнюються, строк знезараження збільшують до 90 діб.

• Карантинні обмеження з господарства (відділення, ферми, пташника) знімають через три місяці після останнього випадку виявлення хворої або підозрілої на захворювання птиці, проводять заключні ветеринарно-санітарні заходи (чищення, дезінфекцію, лабораторні дослідження на якість дезінфекції тощо).

Правила безпеки обслуговуючого персоналу в неблагополучних щодо аспергільзу птиці птахогосподарствах

• Необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (респіратори, захисні маски, спецодяг, рукавички, спецвзуття). Вони дозволять уникнути зараження самої людини. Після обробки одяг і взуття знезаражують у пароформаліновій камері.

• Дотримуватися особистої гігієни. При використанні дезінфікуючих препаратів дозволено працювати виключно в протигазі, гумових рукавичках і захисних окулярах.

• Аптечка першої допомоги має бути укомплектована засобами, що нейтралізують дезінфекційні речовини, що застосовуються, та інструкціями щодо їх використання.

• Після проведення ветеринарно-санітарних робіт обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом, руки також продезінфікувати.

• Для миття рук використовують рідкі мийні засоби, дозволені для використання в Україні. Для запобігання ризику перехресного інфікування під час обробки рук мають використовуватися настінні ліктьові дозатори або індивідуальні упаковки з антисептиками, безконтактні умивальники, дозатор для мила, безконтактний дозатор для антисептика, пристрої для сушіння рук або дозатор з одноразовими рушниками-серветками.

• Відповідно до галузевих норм з урахуванням чисельності працівників у птахогосподарстві мають функціонувати душові кімнати, туалети, приміщення для відпочинку, кімнати особистої гігієни для жінок, приміщення та пристрої для обігріву й охолодження, приміщення для прання, хімічного чищення, сушіння спецодягу з їх належним санітарно-побутовим обслуговуванням та утриманням.

• Не можна курити або приймати їжу в період роботи з дезінфікуючими препаратами.

• Після проведеного заходу слід промити руки і обличчя теплою водою з милом.

• До роботи з хворою птицею не допускаються особи з ознаками будь-яких захворювань або нездужання, особи старші 65 або молодші 18 років, вагітні жінки.

Можливість зараження людини від хворої птиці

Хоча багато хто вважає аспергільоз суто «тваринною» інфекцією, людина також може заразитися цим грибком. Відбувається це при вдиханні зараженого спорами повітря, при ковтанні чи через пошкоджений шкірний покрив, чи слизові оболонки. У людському організмі грибок вражає шкіру, слизові, очі і органи слуху. Зустрічається поява алергії у вигляді бронхіальної астми.

Висновки

1. Заходи з профілактики та ліквідації аспергільозу проводити відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2018 року № 268, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 р. за № 785/32237.

2. Для запобігання захворювання птиці аспергільозом необхідно забезпечити оптимальні зоогігієнічні умови утримання птиці, повноцінну годівлю за раціонами, збалансованими за білком, вітамінами, мінеральними речовинами та мікроелементами тощо.

3. Постійно забезпечити контроль підстилки, кормів на наявність грибів аспергіл в залежності від епізоотичної ситуації з аспергільозу.

4. Необхідно дотримуватися технології комплектування птицею господарства та термінів міжциклових перерв, ретельного виконання очистки та дезінфекції приміщень перед розміщенням кожної наступної партії птиці.

5. При ураженні аспергільозом застосовувати обробку птиці такими препаратами: однохлористий йод, йодтриетіленгліколь, йодистий калій, йодистий натрій, Йодезоль, Йодоклін, Йодна шашка, хлор-скипідар, розчин Люголя, мідний купорос, Бровадез-плюс, Дезйод, Респіклін, а також антибіотиками - ністатин перорально з кормом або аерозольно, - амфотерицин В, фурагін, леворин.

Перспективи досліджень. Планується подальше проведення контролю аспергільозу птиці з метою підвищення ефективності застосування обробки інкубаційного яйця, молодняка на виводі сучасними препаратами та постійного забезпечення контролю підстилки, кормів в залежності від епізоотичної ситуації з аспергільозу.

References

1. Arne P. et al. (2011). Aspergillus fumigatus in poultry. Microbiol. special. 1-14.

2. Barabash O.F., Kovalov V.L., Byelyavtseva O.A., Luk'yanova H.O. et al. (2011). Khvoroby ptakhiv. Simferopol: VD «Arial».126 - 131 [in Ukrainian].

3. Beernaert L.A., Pasmans F., Van Waeyenberghe L., Haesebrouck F. (2010). Aspergillus infections in birds: A review. Avian Pathol. 39 (5). 325-331.

4. Ben-Ami R., Lewis R.E., Kontoyiannis D.P. (2010). Enemy of the (immunosuppressed) state: an update on the pathogenesis of Aspergillus fumigates infection. British Journal of Haematology. 150. 406-417.

5. Chen Z. et al. (2020). Pathogenicity and immune responses of Aspergillus fumigatus infection in chicken. Front. in Veterinary Science.7. 143-154. Doi:10.3389/ fvets.2020.00143 3. Infektsiyni khvoroby.

6. Herman V.V. (2004). Khvoroby vitaminnoyi nedostatnosti. Dovidnyk likarya vetmedytsyny. Rozd. 8: Khvoroby ptytsi K.: Urozhay. 899 - 906 [in Ukrainian].

7. Instruktsiya z profilaktyky ta likvidatsiyi asperhilozu ptytsi (2018), zatverdzhenoyi nakazom Ministerstva ahrarnoyi polityky ta prodovol'stva Ukrayiny vid 13 chervnya 2018 roku № 268 [in Ukrainian].

8. Pravyla peredzabiynoho veterynarnoho ohlyadu tvaryn i veterynarno-sanitarnoyi ekspertyzy myasa ta myasnykh produktiv (2002), zatverdzheni nakazom Derzhavnoho departamentu veterynarnoyi medytsyny Ministerstva ahrarnoyi polityky Ukrayiny vid 07 chervnya 2002 roku № 28 [in Ukrainian].

9. Stehniy B.T. (2004). Asperhiloz. Dovidnyk likarya vetmedytsyny, rozd. K.: «Urozhay». 888 - 889 [in Ukrainian].

10. Urbanovmch P.P. et al. (2008). Asperhiloz. Patolohichna anatomiya tvaryn. K.: Vetinform. 779 - 801 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...