Інтенсивність накопичення важких металів у ґрунтах за вирощування олійних культур на різних фонах мінерального живлення

Одним з основних шляхів надходження важких металів у рослину є поглинання корінням рослин різних хімічних сполук цих металів. При вирощуванні олійних культур, зокрема, соняшнику кожного року з ґрунтів виноситься 120 кг азоту, 45 кг фосфору і 235 кг калію.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.09.2024
Размер файла 15,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтенсивність накопичення важких металів у ґрунтах за вирощування олійних культур на різних фонах мінерального живлення

Мазур Ольга Вікторівна

аспірантка кафедри екології та охорони навколишнього середовища

факультету Агрономії та лісівництва

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Науковий керівник: Гуцол Галина Василівна канд. с.-г. наук, доцент,

доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницький національний аграрний університет, Україна

Господарська діяльність людини часто призводить до забруднення довкілля. Особливу небезпеку становить забруднення важкими металами, адже значна їх частина є надзвичайно токсичною навіть у мінімальних кількостях. Важкі метали не піддаються процесам розкладання, а здатні лише перерозподілятися між природними середовищами. Вони мають властивість концентруватися в живих організмах, викликаючи при цьому різні патології.

Одним з основних шляхів надходження важких металів у рослину є поглинання корінням рослин різних хімічних сполук цих металів (солей, гідроксидів і т.д.) з ґрунту.

Продукція олійних культур займає важливе місце серед продовольчої сировини, попит на котру, як у нашій країні, так і в цілому світі з року в рік зростає. Високий попит на олію на ринку збуту сприяє підвищенню ефективності вирощування олійних культур та розширенню посівних площ під їх вирощування. На даний час в умовах Вінниччини олійні культури в структурі посівних площ займають одне з перших місць. Стрімке зростання вирощування олійних культур за сучасної обмеженої сівозміни супроводжується деякими і негативними наслідками, серед яких можна відмітити високе навантаження на ґрунти, їх виснаження, забруднення різними токсикантами.

Внаслідок інтенсивного винесення з ґрунтів поживних речовин з урожаєм соняшник потребує їх компенсації, що відбувається переважно за рахунок збільшення кількості мінеральних добрив.

При вирощуванні олійних культур, зокрема, соняшнику кожного року з ґрунтів виноситься 120 кг азоту, 45 кг фосфору та 235 кг калію за урожайності 21 ц/га насіння. Така особливість щодо мінерального живлення в умовах сучасних сівозмін, яка характеризується наявністю 3-4 культур, вимагає підвищеного використання мінеральних добрив, що призводить до цілого ряду проблем в екологічному відношенні. Поряд з цим необхідно відмітити ще одну проблему при вирощуванні олійних культур в умовах Вінниччини, яка пов'язана із проведенням їх десикації. Отже, інтенсивне вирощування в сучасній сівозміні олійних культур супроводжується цілою низкою екологічних проблем. Адже важкі метали, нітрати та десиканти є високо небезпечними речовинами, які можуть активно включатись в колообіг, нагромаджуватись в організмі людини й викликати цілу низку порушень . Тому виробництво соняшнику в Україні потребує постійного контролю та удосконалення його вирощування з урахуванням екологічних наслідків як для ґрунтів, так і продукції, яка є продовольчою сировиною та від безпеки якої залежить здоров'я людей.

Інтенсивність накопичення важких металів у ґрунтах за їх мінерального удобрення при вирощуванні олійних культур розраховували виходячи із середньої рекомендованої під вирощування соняшнику фізичної маси аміачної селітри, суперфосфату простого, калію хлористого та вмісту в них свинцю і кадмію.

Аналіз вирощування олійних культур на Вінниччині (табл. 1) показав, що загальна посівна площа їх станом на 2021 рік складала 351,5 тис/га, з яких 81,6% соняшнику, 17,7% ріпаку озимого та 0,6% ріпаку ярого. Площа посіву та обсяги виробництва насіння соняшнику на Вінниччині на всіх категоріях господарств складала 300,8 тис/га та 10053,4 тис/ц відповідно.

При цьому спостерігається зростаючий рівень використання мінеральних добрив, які є одним джерелом удобрення ґрунтів в господарствах Вінничини. Підвищенню використання мінеральних добрив сприяє низький набір у сівозміні культур, яка включає від 3 до 4 культур, зокрема, соняшник.

Аналіз забруднення ґрунтів важкими металами за мінерального підживлення основних культур (табл.1) показав, що обсяги внесення мінеральних добрив складають від 95 кг/га до 449 кг/га. У фізичній масі по аміачній селітрі - 449 кг, по суперфосфату простому - 245 кг та по калію хлористому - 95 кг. За даних обсягів використання мінеральних добрив при вирощуванні соняшнику в ґрунт із розрахунку на 1 га потрапляє 2261 мг свинцю та 489 мг кадмію, з яких із аміачною селітрою - відповідно 39,7% і 1,8%, суперфосфатом простим - 47,6% і 40,0% та калієм хлористим - 12,6% і 58,2%.

важкий метал ґрунт

Таблиця 1

Надходження важких металів у ґрунт за мінерального піждивлення

Соняшник

Мінеральне

добриво

Фактичне внесення добрив у фізичній вазі, кг/га

Вміст в 1 кг добрив, мг

Надходження важких металів у ґрунти, мг/га

Свинець

Кадмій

Свинець

Кадмій

Аміачна

селітра

449

2,0

0,05

989

8,9

Суперфосфат

простий

245

4,4

0,8

1078

196

Калій

хлористий

95

3,0

3,0

285

285

Отже, в результаті аналізу першоджерел, необхідно відмітити, що при вирощуванні соняшнику у ґрунти з мінеральними добривами потрапляє 2261 мг/га свинцю і 489 мг/га кадмію, з них з аміачною селітрою - 39,7 % і 1,8%; суперфосфатом простим - 47,6% і 40% та калієм хлористим - 12,6% і 58,2%.

Поряд з цим необхідно відмітити зростаючий рівень використання мінеральних добрив та надходження токсикантів із ґрунту.

Список використаних джерел:

[1] Гуцол Г.В. (2019). Дослідження інтенсивності забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення важкими металами в НДГ «Агрономічне» Вінницького національного аграрного університету. Сільське господарство та лісівництво, (13), 45-53.

[2] Добряк Д. С. (2015). Консервація деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель та їх вплив на агроландшафти. Збалансоване природокористування, (4), 5-9.

[3] Жеребна Л.О. (2001). Вплив важких металів, що містяться в мінеральних добривах, на якість рослинницької продукції. Агрохімія і ґрунтознавство, (61), 193-197.

[4] Мазур В.А., Вергеліс В.І. (2018). Оцінка придатності ґрунтів НДГ «Агрономічне» для вирощування органічної продукції за вмістом важких металів. Сільське господарство та лісівництво, (9), 165-177.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.