Ефективність завчасної інокуляції насіння сої стійкими до фунгіцидів ризобіями та обробки протиотруйниками
Формування та функціонування симбіотичних систем сої зі стійкими до фунгіцидів бульбочковими бактеріями Bradyrhizobium japonirnm РС07 та В78 на фоні застосування препаратів стандак топ та максим XL, здійснюючи обробки протруйниками й інокулянтами.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.09.2024 |
| Размер файла | 65,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАВЧАСНОЇ ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ФУНГІЦИДІВ РИЗОБІЯМИ ТА ОБРОБКИ ПРОТРУЙНИКАМИ
К.П. КУКОЛ, Н.А. ВОРОБЕЙ,
П.П. ПУХТАЄВИЧ, Т.А. КОЦЬ
Київ
Анотація
інокулянт протиотруйник соя фунгіцид
У польових умовах вивчали процеси формування та функціонування симбіотичних систем сої зі стійкими до фунгіцидів бульбочковими бактеріями Bradyrhizobium japonirnm РС07 та В78 на фоні застосування препаратів стандак топ та максим XL, здійснюючи обробки протруйниками й інокулянтами за 7 діб до посіву. У результаті проведених досліджень спостерігалось незначне зниження кількості й маси кореневих бульбочок упродовж вегетації за комплексної завчасної обробки насіння сої протруйниками та ризобіями порівняно з контрольними рослинами (бактеризація без застосування фунгіцидів). Виявлено зниження у фазу бутонізації--початку цвітіння азотфіксувальної активності (АФА) симбіотичних систем, сформованих за участю обох штамів бульбочкових бактерій на фоні застосування максиму XL на 12,6--25,0 %, а за обробки стандак топом -- на 13,9--15,1 %. У фазу утворення бобів відзначено, що за обробки насіння максимом XL із B. japonicum РС07 АФА була нижчою на 17,9 % порівняно з контрольними рослинами, тоді як за інокуляції ризобіями штаму В78 за дії цього ж протруйника даний показник був на рівні контрольних рослин. У цю фазу встановлено підвищення активності азотфіксації на 7,3 та 5,4 % за застосування стандак топу з B. japonicum РС07 і В78, відповідно. Встановлено стимулювальний вплив комплексної завчасної обробки насіння сої протруйниками та бульбочковими бактеріями на ріст рослин сої упродовж вегетації. Підвищення маси надземної частини рослин сої за інокуляції на фоні застосування максиму XL становило 10,5--14,3 %, а за обробки стандак топом -- 6,9--8,5 %. Маса коренів сої за застосування протруйників з інокулянтами була вищою порівняно з контрольними рослинами на 6,1--10,8 % у фазу бутонізації та на 7,9-- 15,2 % у фазу утворення бобів. У рослин усіх варіантів досліду, завчасно оброблених протруйниками та бульбочковими бактеріями (за 7 діб до посіву), підвищилась зернова продуктивність порівняно з контрольними. На фоні застосування максиму XL і стандак топу прибавка врожаю сої становила відповідно 4,8 і 6,2 % за інокуляції B. japonicum РС07 та 9,6 і 12,9 % -- за інокуляції B. japonicum В78. Незважаючи на те що рослини сої завчасно оброблені протруйниками та інокулянтами дещо поступалися контрольним за активністю процесів нодуляції, бульбочки на їх коренях активно асимілювали атмосферний N2, ріст рослин був інтенсивнішим, а зернова продуктивність вищою. Таким чином, застосування для інокуляції насіння сої фунгіцидостійких ризобій, навіть за умов їх контакту упродовж 7 діб із діючими речовинами хімічних препаратів, дає змогу забезпечити функціонування ефективних симбіотичних систем.
Ключові слова: Bradyrhizobium japonicum, соя, фунгіциди, інокуляція, протруювання насіння, стійкі до фунгіцидів штами ризобій, азотфіксація.
Annotation
EFFICIENCY OF SOYBEAN SEEDS INOCULATION WITH FUNGICIDERESISTANT RHIZOBIA UNDER PRE-TREATMENT WITH SEED DRESSING AGENTS
K.P. Kukol, N.A. Vorobey, P.P. Pukhtaievych, T.A. Kots Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
The processes of formation and functioning of soybean symbiotic systems with fungicideresistant nodule bacteria Bradyrhizobium japonicum PC07 and B78 were studied in field experiment under the use of Standak Top and Maxym XL preparations 7 days before sowing. The insignificant decrease in the number and weight of root nodules during the growing season was observed under the complex pre-treatment of soybean seeds with seed treatment agents and rhizobia, compared to control plants (bacterization without fungicides). In the budding-beginning of flowering stage, the nitrogen fixation activity of symbiotic systems formed with the participation of both strains of nodule bacteria decreased when using Maxim XL by 12.6--25.0 %, and when treated with Standak Top -- by 13.9--15.1 %. In the stage bean formation, nitrogen fixation activity was lower by 17.9 % compared to control plants when seeds were treated with Maxim XL and B. japonicum PC07. In the case of inoculation with rhizobia strain B78 under the action of the same seed treatment agent, this index was at the level of control plants. In the stage of bean formation, the use of the Standak Top with B. japonicum PC07 and B78 showed an increase in nitrogen fixation activity by 7.3 and 5.4 %, respectively. The stimulating effect of complex pre-treatment of soybean seeds with seed dressing agents and nodule bacteria on the growth of soybean plants during the growing season was revealed. The increase in the shoot mass of soybean plants under inoculation with Maxim XL was 10.5--14.3 %, and under treatment with Standak Top -- 6.9--8.5 %. The weight of soybean roots under the use of treatment agents with inoculants was higher compared to control plants by 6.1--10.8 % in the budding stage and by 7.9--15.2 % in the stage of bean formation. Plants of all variants treated in advance with seed dressing agents and nodule bacteria (7 days before sowing) showed an increase in grain productivity compared to control plants. When applying Maxim XL and Standak Top, the increase in soybean yield was 4.8 and 6.2 %, respectively, under inoculation with B. japonicum PC07, and 9.6 and 12.9 % -- under inoculation with B. japonicum В78. In general, despite the fact that soybean plants pretreated with seed dressing agents and inoculants were somewhat inferior to the control plants in terms of nodulation activity, nodules on their roots actively assimilated atmospheric N2, plant growth was more intensive, and grain productivity was higher. Thus, the use of fungicide-resistant rhizobia for inoculation of soybean seeds, even under conditions of their contact for 7 days with the active substances of chemical preparations, allows to ensure the functioning of effective symbiotic systems.
Key words: Bradyrhizobium japonicum, soybean, fungicides, inoculation, seed dressing, fungicide-resistant rhizobia strains, nitrogen fixation.
Виклад основного матеріалу
На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва однією з головних проблем аграрного сектора економіки України залишається істотне збільшення й стабілізація виробництва зернобобових культур, зокрема сої, яка є основним джерелом продукції, збалансованої за амінокислотним складом і вмістом екологічно чистого білка [1].
Як зернобобова культура соя здатна до симбіозу з бульбочковими бактеріями. Завдяки цьому в біологічний кругообіг вводиться значна кількість атмосферного азоту, частина якого залишається в ґрунті, що робить сою цінним попередником для наступних культур сівозміни [2]. Крім того, широке використання азотфіксації у практиці сільськогосподарського виробництва уможливлює високий вихід рослинного білка без застосування вартісних мінеральних азотних добрив. З огляду на це передпосівна інокуляція насіння бульбочковими бактеріями в сучасному землеробстві стала невід'ємною складовою технологічного процесу виробництва зерна [3].
Важливим резервом отримання високих врожаїв зернобобових культур і підвищення якості насіння є ефективний захист від збудників хвороб. У сучасних інтегрованих системах захисту рослин, які забезпечують контроль шкідливих організмів у межах економічного порогу шкідливості, найпоширеніший хімічний метод. Його було започатковано понад 250 років тому, коли в середині XVIII ст. почали протруювати насіння злакових культур миш'яковими і ртутними препаратами. У 1970-х роках хімічний метод зазнав критики від світової спільноти, після чого почалося його вдосконалення. Сьогодні асортимент пестицидів, препаративні форми та способи їх застосування докорінно змінилися [4].
Для обмеження розвитку патогенної мікробіоти на поверхні насіння проводять передпосівне протруювання сої препаратами фунгіцидної дії, що дає змогу захистити рослини на ранніх етапах органогенезу [5, 6]. Доцільність такої обробки висвітлюють результати фітопатологічної експертизи насіння, яка встановила видовий склад патогенів, що спричинюють інфікування. Серед них домінуючими були представники грибної флори: Alternaria, Fusarium, Peronospora, Cladosporium, Botrytis, Aspergillus, Penicillium та Mucor. Встановлено також неоднорідність видового складу патогенної мікробіоти на різних сортах сої, що створює істотну загрозу як для зберігання товарного зерна, так і для формування повноцінних сходів.
Водночас пестициди, які застосовують у сільському господарстві для контролю збудників хвороб, бур'янів і шкідників у посівах різних культур, можуть інгібувати або стимулювати розвиток корисної мікрофлори, а також патогенів, які не мають практичного значення у звичайних умовах [7].
Оскільки хімічні засоби захисту рослин (ЗЗР) є фізіологічно активними речовинами, існують особливі вимоги для реалізації безпечності їх практичного застосування. Основними з них є персистентність діючих речовин, що характеризує стійкість пестицидів у навколишньому середовищі; мінімальна хронічна токсичність для людей і тварин; відсутність мутагенного, канцерогенного та кумулятивного ефектів; вибірковість дії за відношенням до корисних організмів [8].
Алексєєв зі співавт. [9] стверджують, що інокуляцію насіння бульбочковими бактеріями разом з передпосівним протруюванням можливо поєднувати тільки за відсутності токсичної дії пестицидів на штами азотфіксувальних мікроорганізмів. До таких препаратів вони відносять ранкону, прометрин, максим XL та харнес.
У своїй роботі Гетачев та Абебл [10] доводять, що вплив фунгіцидів на життєздатність азотфіксувальних мікроорганізмів і реалізацію їх симбіотичного потенціалу залежить як від генотипу ризобій, так і від діючих речовин пестицидів, якими здійснюють обробку посівного матеріалу.
До того ж постало питання не лише щодо добору штамів і пестицидів для спільного застосування, а й термінів обробки насіння сої, дотримання яких уможливлює ефективне функціонування сформованого симбіозу та фітопротекторну дію хімічних ЗЗР. Колективом бразильських дослідників встановлено підвищення показників кількості, маси кореневих бульбочок та зернової продуктивності рослин сої за відсутності інгібувального впливу на активність азотфіксації у рослин, інокульованих за 10 днів до посіву штамами B. japonicum SEMIA 5079 і SEMIA 5080 та оброблених протруйниками дерозал, стандак топ або максим XL [11]. Інші автори, порівнюючи обробки препаратами фунгіцидної дії за 14 днів і у день посіву, за бактеризації ризобіями безпосередньо перед посівом, з'ясували, що саме завчасне застосування протруйників менше впливало на симбіотичний апарат, проте сильніше позначалося на фізіологічному стані самої рослини, зокрема на фотосинтезі та транспірації [12]. Це підтверджує думку про комплексну різноспрямовану дію пестицидів на макроі мікросимбіонтів. Безумовно, досліджувати вплив хімічних ЗЗР на обидва компоненти симбіозу необхідно, залучаючи різні сорти бобових рослин, відмінні за симбіотичними та фізіолого-біохімічними властивостями штами азотфіксувальних мікроорганізмів, підбираючи строки обробки насіння, щоб забезпечити економію часу, матеріальних ресурсів і збереження ефективності цих складових технології вирощування.
Із огляду на викладене, метою нашої роботи було дослідити у польових умовах ефективність інокуляції сої стійкими до фунгіцидів штамами ризобій за завчасної обробки насіння протруйниками та бактеріальними препаратами.
Методика
Польові досліди проводили з рослинами сої (Glycine max (L.) Merr.) сорту Алмаз на базі агробіостанції Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Ґрунт дослідної ділянки -- темно-сірий опідзолений, рН 5,4--5,6, вміст ґумусу 1,6--2,0 %, фосфору, калію та легкогідролізованого азоту відповідно по 9,2--12,2, 17,7 і 12,0--12,8 мг/100 г ґрунту.
Сорт сої Алмаз занесений до Реєстру сортів рослин України з 2007 р., ранньостиглий, холодостійкий, вегетаційний період -- 100-- 105 днів. Рослини цього сорту стійкі до хвороб і шкідників [13].
У дослідженні використовували протруйники з різними діючими речовинами: 1) стандак топ («BASF», Німеччина) -- інноваційний протруйник для контролю основних хвороб та шкідників сої з діючими речовинами фіпроніл (250 г/л) - тіофанатметил (225 г/л) - піраклостробін (25 г/л); норма витрати протруйника становить 2,0 л/т, робочого розчину -- 10 л/т насіння; 2) максим XL («Syngenta», Швейцарія) -- протруйник контактної та проникної дії проти широкого спектра найпоширеніших хвороб. Препарат містить флудіоксоніл (25 г/л) - металаксил-М (10 г/л); норма витрати протруйника для обробки насіння сої становить 1,0 л/т, робочого розчину -- 10 л/т насіння [14].
Використані для інокуляції насіння сої штами бульбочкових бактерій B. japonicum РС07 та B. japonicum В78 взято з Колекції азотфіксувальних мікроорганізмів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Штами ризобій стійкі у чистій культурі до різних фунгіцидів, які широко використовуються у виробничих умовах [15, 16].
Для приготування інокуляційних суспензій біомасу бактерій змивали з поверхні агаризованого манітно-дріжджового середовища водою. Тривалість бактеризації насіння суспензією бульбочкових бактерій становила 60 хв, титр суспензії -- 109 кл/мл. Часовий термін між протруюванням насіння сої та бактеризацією становив 1 год.
Сою висівали у третій декаді квітня на глибину 3--5 см з розрахунку 600 тис схожих насінин на 1 га. Агротехніка вирощування культури -- загальноприйнята для зони Лісостепу. Облікова площа ділянок 5 м2. Повторність 4-разова, розміщення -- рендомізоване. Контрольний варіант досліду -- соя, інокульована за 7 діб до посіву бульбочковими бактеріями, без застосування протруйників.
Зразки для аналізу відбирали у фази бутонізації--початку цвітіння та утворення бобів. Обчислювали вегетативну масу рослин, масу кореня та кількість і масу сформованих кореневих бульбочок. Азотфіксувальну активність (АФА) визначали ацетиленовим методом на хроматографі Agilent GC system 6850 (США) за рівнем ацетиленвідновлювальної активності кореневих бульбочок [17]. Урожай зерна обліковували після ручного збирання з наступним його зважуванням.
Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками із залученням пакету програм Microsoft Excel 2019. У таблицях наведено середньоарифметичні дані та їх стандартні похибки.
Результати та обговорення
Заміна біологічним азотом значної частини мінеральних азотних добрив, які використовуються за вирощування бобових культур, можлива лише за високої інтенсивності процесу фіксації атмосферного N2. Водночас для формування високоефективних симбіотичних систем необхідно цілеспрямовано добирати партнерів симбіозу за їх комплементарністю [18].
Результатом формування бобово-ризобіальної системи є утворення симбіотичного апарату у вигляді кореневих бульбочок, і їх поява -- необхідна умова реалізації азотфіксувального потенціалу цієї системи. Бульбочки на коренях сої формуються, здебільшого в орному шарі (до 15 см), на головному корені та бокових корінцях. Фіксація азоту й надходження його в рослину найінтенсивніше відбувається за температури повітря 24--28 °C і відносній вологості 40--60 %. На структурних, добре аерованих ґрунтах бульбочки утворюються інтенсивніше, ніж на ущільнених і безструктурних [19].
Проведені дослідження показали, що кількість бульбочок, сформованих за участю штаму РС07 на фоні застосування максиму XL, була меншою порівняно з контрольними рослинами на 19,1 % у фазу бутонізації--початку цвітіння та на 15,5 % у фазу утворення бобів. Водночас їхня маса знижувалася на 20,8 % і 16,9 % відповідно. За комплексного застосування стандак топу й B. japonicum РС07 зниження досліджуваних показників становило 16,3 і 25,0 % у фазу бутонізації--початку цвітіння та 8,5 і 14,8 % у фазу утворення бобів.
Зниження кількості й маси кореневих бульбочок, сформованих за участю B. japonicum В78 на фоні обробки за 7 діб до посіву протруйниками, було дещо меншим порівняно з аналогічними показниками рослин, інокульованих ризобіями штаму РС07. Зокрема, кількість бульбочок на фоні завчасного застосування максиму XL зменшувалася на 15,4 % у фазу бутонізації--початку цвітіння і була на рівні контрольних рослин у фазу утворення бобів, тоді як їхня маса була меншою на 12,0--16,1 % порівняно з контрольними рослинами упродовж вегетації. Токсична дія стандак топу на формування симбіозу сої з B. japonicum В78 спричинювала зниження кількості й маси бульбочок відповідно на 17,5 і 22,6 % у фазу бутонізації--початку цвітіння та на і 15,3 % у фазу утворення бобів (табл. 1).
Дослідниками показано істотне зменшення кількості життєздатних ризобій на насінні сої через 10 діб після комплексного застосування бактерій-азотфіксаторів із речовинами фунгіцидної та інсектицидної дії. Так, за впливу завчасної інокуляції бульбочковими бактеріями з карбендазимом, на насінині залишалося 1,2 106 КУО, за дії піраклостробіну з тіофанатметилом і фіпронілом -- 1,0 104 КУО та за впливу флудіоксонілу з металаксилом-М -- 4,6 104 КУО. В той самий час за стандартного застосування мікробного препарату в день посіву і без пестицидів кількість життєздатних клітин B. japonicum становила 1,2 106 КУО/насінину. У подальшій роботі ці автори з'ясували, що кількість мікробних одиниць на посівному матеріалі навіть за дії протруйників залишалася достатньою для формування ефективного симбіозу [11].
Подібні результати отримані й іншими дослідниками, які визначали життєздатність ризобій за впливу стандак топу за різних строків зберігання обробленого насіння. Ними також відзначено вплив протруйника на морфологію бактеріальних колоній, меншу толерантність до дії хімічних сполук у B. elkanii порівняно з B. japonicum та відсутність змін у профілях ДНК обох штамів після контакту з пестицидом. Водночас морфологічні зміни після усунення дії стресового чинника не були виявлені, а симбіотична продуктивність за впливу пестициду та без його застосування відрізнялася неістотно [20].
Отримані нами дані щодо кількості сформованих на коренях сої бульбочок у досліді вказують на високий рівень виживання ризобій на насінні за умов завчасної обробки хімічними ЗЗР та стійкими до фунгіцидів штамами.
Проведені дослідження виявили у фазу бутонізації--початку цвітіння зниження азотфіксувальної активності симбіотичних систем, сформованих за участю обох залучених у роботу штамів ризобій, на фоні застосування максиму XL на 12,6--25,0 %, а за обробки стандак топом -- на 13,9--15,1 % (табл. 2). У фазу утворення бобів відзначено, що за послідовної обробки насіння максимом XL та B. japonicum РС07 АФА була нижчою на 17,9 % порівняно з контрольними рослинами, тоді як за інокуляції ризобіями штаму В78 на фоні дії протруйника цей показник був на рівні контрольних рослин. Підвищення активності азотфіксації на 7,3 та 5,4 % у цю фазу виявили за завчасного застосування стандак топу з B. japonicum РС07 і В78.
Отже, зміна нітрогеназної активності симбіотичних систем сої у нашому досліді демонструє їх різну реакцію як на штами, використані для передпосівної інокуляції насіння, так і на відмінні за складом та діючими речовинами протруйники.
У літературі описано результати кількох польових досліджень, проведених із рослинами сої у Бразилії, за обробки насіння стандак топом і різних умов забезпечення рослин азотом упродовж вегетації (внаслідок біологічної фіксації молекулярного N2 та внесення мінеральних добрив). З'ясовано, що застосування протруйника знижувало загальний вміст азоту в зерні сої незалежно від джерела його надходження. Зважаючи на це автори припустили, що діючі речовини стандак топу можуть безпосередньо впливати на його метаболізм в рослинах [20].
Таблиця 1
Кількість і маса бульбочок (у розрахунку на 1 рослину) на коренях сої, завчасно обробленої протруйниками та інокульованої стійкими до фунгіцидів штамами B. japonicum
|
Варіант |
Фаза розвитку рослин |
||||
|
Бутонізація--початок цвітіння |
Утворення бобів |
||||
|
шт. |
г |
шт. |
г |
||
|
B. japonicum РС07 (контроль) |
31,9 - 1,5 |
1,20±0,06 |
33,0 - 1,7 |
1,42 - 0,07 |
|
|
B. japonicum РС07 - максим XL |
25,8 - 1,2 |
0,93 - 0,05 |
27,9 - 1,3 |
1,18 - 0,04 |
|
|
B. japonicum РС07 - стандак топ |
26,7 ±1,3 |
0,90 - 0,04 |
30,2 - 1,5 |
1,21 - 0,06 |
|
|
B. japonicum В78 (контроль) |
33,8 - 1,7 |
1,24 - 0,06 |
32,5 - 1,6 |
1,50 - 0,07 |
|
|
B. japonicum В78 - максим XL |
28,6 - 1,4 |
1,04 - 0,05 |
31,8 - 1,5 |
1,32 - 0,06 |
|
|
B. japonicum В78 - стандак топ |
27,9±1,3 |
0,96 - 0,04 |
28,7 - 1,4 |
1,27 - 0,05 |
Виявлено стимулювальний вплив комплексної завчасної обробки насіння сої протруйниками та бульбочковими бактеріями на ріст рослин сої упродовж вегетації. Підвищення маси надземної частини рослин сої сорту Алмаз у досліді за інокуляції на фоні застосування максиму XL становило 10,5--14,3 %, а за обробки стандак топом -- 6,9--8,5 %. Маса коренів сої на фоні застосування протруйників та інокулянтів була вищою порівняно з контрольними рослинами на 6,1--10,8 % у фазу бутонізації та на 7,9--15,2 % у фазу утворення бобів (табл. 3).
Відомо, що інтегральним показником ефективності симбіозу є формування урожайності зерна бобовою рослиною. У рослин всіх варіантів досліду, до яких було застосовано завчасну обробку протруйниками та бульбочковими бактеріями відзначено підвищення продуктивності порівняно з контрольними (табл. 4). Так, за комплексного застосування хімічних ЗЗР та мікробного препарату на основі B. japonicum РС07 прибавка врожаю становила 4,8 і 6,2 %. За впливу діючих речовин максиму XL і стандак топу на фоні інокуляції B. japonicum В78 зернова продуктивність була вищою порівняно з контрольними рослинами на 9,6 та 12,9 % відповідно.
Підвищення продуктивності рослин сої у досліді може бути зумовлене ефективністю протруювання насіння хімічними препаратами з кількома діючими речовинами у своєму складі (стандак топ має три діючі речовини, максим XL -- дві), що передбачає лікувальний і профілактичний ефекти. У свою чергу обробка активними, конкурентоздатними, резистентними до впливу фунгіцидів ризобіями, крім забезпечення рослин азотом, здатна підвищувати їх стійкість до низки абіотичних і біотичних стресових чинників.
Відомо про зниження на 23,8--36,7 % зернової продуктивності сої, обробленої за 14 діб до посіву бенорадом, стандак топом або февером та інокульованої у день посіву B. japonicum 634б. Водночас за застосування протруйників та бульбочкових бактерій безпосередньо у день посіву зниження зернової продуктивності становило від 24,2 до 39,9 %. Крім цього зазначено, що термін передпосівної обробки насіння також був важливим чинником, оскільки впливав на реалізацію азотфіксувального потенціалу сформованих симбіотичних систем [12]. Ангіноні зі співавт. [21] встановили, що насіння сої, промислово оброблене флудіоксонілом (50 мл/50 кг) і тіаметоксаном (100 мл/50 кг), можна інокулювати B. japonicum SEMIA 5019 i SEMIA 5079 та зберігати 10 днів до посіву, без негативного впливу на врожайність зерна.
Таблиця 2
Азотфіксувальна активність рослин сої (мкмоль С2Н4/(рослину * год)) за обробки протруйниками та інокуляції стійкими до фунгіцидів штамами B. japonicum
|
Варіант |
Фаза розвитку рослин |
||
|
Бутонізація--початок цвітіння |
Утворення бобів |
||
|
B. japonicum РС07 (контроль) |
6,09±0,30 |
5,02±0,24 |
|
|
B. japonicum РС07 - максим XL |
4,57±0,20 |
4,12±0,20 |
|
|
B. japonicum РС07 - стандак топ |
5,17±0,24 |
4,87 ±0,22 |
|
|
B. japonicum В78 (контроль) |
7,05±0,32 |
5,89±0,28 |
|
|
B. japonicum В78 - максим XL |
6,16±0,29 |
6,32±0,31 |
|
|
B. japonicum В78 - стандак топ |
6,07±0,26 |
6,21 ±0,29 |
Таблиця 3
Надземна маса рослин та маса коренів сої (г/рослину) на фоні обробки протруйниками та інокуляції стійкими до пестицидів штамами В. japonicum
|
Варіант |
Фаза розвитку рослин |
||||
|
Бутонізація--початок цвітіння |
Утворення бобів |
||||
|
надземна маса, г |
маса кореня, г |
надземна маса, г |
маса кореня, г |
||
|
B. japonicum РС07 (контроль) |
27,10± 1,37 |
4,44±0,22 |
38,77±2,40 |
6,50±0,29 |
|
|
B. japonicum РС07 - - максим XL |
28,29± 1,56 |
4,76±0,26 |
44,30±2,15 |
7,49±0,32 |
|
|
B. japonicum РС07 - - стандак топ |
28,96± 1,50 |
4,92±0,25 |
41,10± 1,94 |
7,09±0,25 |
|
|
B. japonicum В78 (контроль) |
29,60±1,43 |
4,62±0,21 |
38,00± 1,82 |
5,80±0,24 |
|
|
B. japonicum В78 - - максим XL |
32,71±1,61 |
5,05±0,24 |
43,40± 1,84 |
6,55±0,30 |
|
|
B. japonicum В78 - - стандак топ |
31,82±1,51 |
4,90±0,23 |
41,23±1,18 |
6,26±0,27 |
У вегетаційних дослідах ми вивчали вплив різних фунгіцидів на ефективність інокуляції сої B. japonicum В78 за умов послідовної обробки насіння протруйниками і ризобіями в день посіву. Внаслідок застосування препарату стандак топ та бактеризації відзначено зниження зернової продуктивності рослин на 7,0 %, що вірогідно свідчить про інгібувальний ефект хімічних сполук у складі протруйника на фізіолого-біохімічні процеси в клітинах макросимбіонта, оскільки негативний вплив на рівень асиміляції N2 кореневими бульбочками виявлено лише у фазу трьох справжніх листків. Завдяки стійкості утворених симбіотичних систем до діючих речовин препарату максим XL зафіксовано збільшення урожаю зерна на 27,2 % [22].
Таблиця 4
Урожайність зерна сої, завчасно обробленої протруйниками та інокульованої стійкими до фунгіцидів штамами B. japonicum
|
Варіант |
Урожайність зерна, ц/га |
- /-- до контролю, % |
|
|
B. japonicum РС07 (контроль) |
17,65±0,39 |
-- |
|
|
B. japonicum РС07 - максим XL |
18,50±0,45 |
- 4,8 |
|
|
B. japonicum РС07 - стандак топ |
18,75±0,62 |
- 6,2 |
|
|
B. japonicum В78 (контроль) |
20,90±0,55 |
-- |
|
|
B. japonicum В78 - максим XL |
23,59 ±0,69 |
- 12,9 |
|
|
B. japonicum В78 - стандак топ |
22,90 ±0,60 |
- 9,6 |
Слід враховувати, що ефекти, виявлені у вегетаційних дослідах з піщаною культурою, можуть істотно відрізнятися порівняно з польовими внаслідок впливу на вирощувані культури та рослинно-мікробну взаємодію численної ґрунтової біоти. У таких дослідах, очевидно, істотно різняться умови, в яких відбувається процес детоксикації пестицидів, особливо через сорбційні процеси у ґрунті. Тому важливим для практичного застосування розроблених елементів технології вирощування сої є проведення досліджень у різних ґрунтово-кліматичних зонах України.
Повідомлялося про високу ефективність спільної обробки насіння сої активними штамами ризобій із препаратами фунгіцидної та інсектицидної дії за 30, 45 і 60 діб до посіву. Однак для збереження життєздатності бульбочкових бактерій на посівному матеріалі використовували премакс -- специфічний клітинний протектор [23].
Араужо зі співавт. [24] з'ясували, що комплексна обробка інокулянтом і стандак топом за 30 діб до посіву за використання речовин протекторної дії дає змогу забезпечити формування ефективних симбіотичних систем. Проаналізувавши показники зернової продуктивності сої, вирощеної у різних ґрунтово-кліматичних зонах, вони відзначили високий потенціал застосованої технології навіть за несприятливих умов навколишнього середовища. Водночас дослідники вказують, що як засоби протекторної дії для бактеріальних клітин використовували цукри, полімери та різні інертні речовини.
У різних країнах світу впроваджують інноваційні розробки у виробництво мікробних препаратів. Значна частина досліджень спрямована саме на мінімізацію або уникнення токсичного впливу пестицидів на клітини корисної мікробіоти. Як захисні молекули для бактеріальних клітин розглядають також речовини, синтезовані самими мікроорганізмами, наприклад полігідроксибутират або біоплівка [25, 26]. Зважаючи на це у нашій подальшій роботі доцільно детальніше проаналізувати наявні у літературі дані щодо речовин, які можуть забезпечити захист ризобіальних клітин на насінні, та провести власні дослідження їх властивостей і ефективності застосування.
Таким чином, створення різних за ефективністю азотфіксувальних систем бобові рослини--ризобії як моделей для вивчення особливостей взаємодії цих біологічних об'єктів має важливе теоретичне й практичне значення. У результаті нашої роботи встановлено, що завчасна (за 7 діб до посіву) обробка насіння сої сорту Алмаз протруйниками стандак топ і максим XL та інокуляція стійкими до фунгіцидів бульбочковими бактеріями B. japonicum РС07 й В78 забезпечують збереження потенціалу азотфіксувальної активності утворених симбіотичних систем і підвищення зернової продуктивності.
Цитована література
1. Поспєлова Г.Д. Видовий склад фітопатогенної флори насіння сої. Вісник Полт. Держ. Аграр. Акад. 2015. № 1--2. С. 44--48.
2. Sanzovo A.W.S., Silvestre D.A., Goes K.C.G.P., Volsi B., Constantino L.V., Bordin I., Telles T.S., Andrade D.S. Crop rotation and inoculation increase soil bradyrhizobia population, soybean grain yields, and profitability. Brazilian J. Microbiol. 2023. N 54. P. 3187-- 3200. https://doi.org/10.1007/s42770-023-01148-2
3. Коць С.Я., Воробей Н.А., Кириченко О.В., Мельникова Н.М., Михалків Л.М., Пухтаєвич П.П. Мікробіологічні препарати для сільського господарства. Київ: Логос, 2016. 48 с.
4. Трибель С.О., Стригун О.О., Гаманова О.М. Сучасний стан хімічного методу захисту рослин. Карантин і захист рослин. 2014. № 1. С. 1--4.
5. Lamichhane J.R., You M.P., Laudinot V., Barbetti M.J., Aubertot J.N. Revisiting sustainability of fungicide seed treatments for field crops. Plant Disease. 2020. 104, N 3. Р. 610-623. https://doi.org/10.1094/PDIS-06-19-1157-FE
6. Райчук Т.М. Вплив протруйників на мікрофлору та схожість насіння сої. Наукові доповіді НУБіП. 2010. 17, № 1. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/20101/10rtness.pdf (Дата звернення: 28.12.2023).
7. Сторчоус І. Застосування гербіцидів: очікуваний ефект та побічний вплив. Пропозиція. 2014. № 1. С. 100-105.
8. Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М., Туренко В.П., Жеребко В.М., Секун М.П. Фітофармакологія. Київ: Вища освіта, 2004. 432 с.
9. Алєксєєв О.О., Патика В.П. Формування високоефективної симбіотичної системи Bradyrhizobium japonicum -- соя. Наук. зап. Терноп. Нац. пед. Ун-ту. Сер. Біол. 2014. 60, № 3. С. 40--43.
10. Getachew Z., Abeble L. Effect of seed treatment using Mancozeb and Ridomil fungicides on Rhizobium strain performance, nodulation and yield of soybean (Glycine max ). J. Agricult. Nat. Res. 2021. 4, N 2. P. 86--97. https://doi.org/10.3126/janr.v4i2.33674
11. da Silva K., da Silva E.E., Farias E.D.N.C., da Silva Chaves J., Albuquerque C. N.B., Cardoso C. Agronomic efficiency of Bradyrhizobium pre-inoculation in association with chemical treatment of soybean seeds. African J. Agricult. Res. 2018. 13, N 14. P. 726-- 732. https://doi.org/10.5897/AJAR2018.13016
12. Павлище А.В., Кірізій Д.А., Коць С.Я. Реакція симбіотичних систем сої на дію фунгіцидів за різних способів обробки. Физиология растений и генетика. 2017. 49, № 3. С. 237--247. https://doi.org/10.15407/frg2017.03.237
13. Білявська Л.Г., Білявський Ю.В. Новий сорт сої Алмаз. Науково-технічний бюлетень інституту олійних культур. 2007. № 12. С. 101 --106.
14. Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. URL: https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/ (Дата звернення: 28.12.2023).
15. Воробей Н.А., Кукол К.П., Коць С.Я. Оцінка токсичності впливу фунгіцидів на бульбочкові бактерії Bradyrhizobium japonicum у чистій культурі. Мікробіологічний журнал. 2020. 82, № 3. С. 45--54. https://doi.org/10.15407/microbiolj82.03.045
16. Кукол К.П., Воробей Н.А., Коць С.Я. Чутливість чистих культур Bradyrhizobium japonicum до фунгіцидів. Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. 30. С. 20--31. https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.20-31 h
17. Hardy R.W.F., Holsten R.D., Jackson E.K., Burns R.C. The acetylene-ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field evaluation. Plant Physiol. 1968. 43, N 8. P. 1185-- 1207.
18. Walker L., Lagunas B., Gifford M.L. Determinants of host range specificity in legumerhizobia symbiosis. Front. Microbiol. 2020. 11. 3028. https://doi.org/10.3389/ fmicb.2020.585749
19. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої. Київ: Урожай, 1993. 427 с.
20. Rodrigues T.F., Bender F.R., Sanzovo A.W.S., Ferreira E., Nogueira M.A., Hungria M. Impact of pesticides in properties of Bradyrhizobium spp. And in the symbiotic performance with soybean. World J. Microbiol. Biotechnol. 2020. 36, N 11. 172. https://doi.org/ 10.1007/s11274-020-02949-5
21. Anghinoni F.B.G., Braccini A.L., Scapim C.A., Anghinoni G., Ferri G.C., Suzukawa A.K., Tonin T.A. Pre-inoculation with Bradyrhizobium spp. In industrially treated soybean seeds. Agricult. Sci. 2017. 8, N 7. Р. 582--590. https://doi.org/10.4236/ as.2017.87044
22. Кукол К.П., Воробей Н.А., Пухтаєвич П.П., Рибаченко Л.І., Якимчук Р.А. Вплив фунгіцидів на ефективність інокуляції сої стійкими до пестицидів бульбочковими бактеріями. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. 31. С. 26--35. https://doi.org/ 10.35868/1997-3004.31.26-35
23. Machineski G.S., Scaramal A.S., de Matos M.A., Machineski O., Colozzi Filho A. Efficiency of pre-inoculation of soybeans with Bradyrhizobium up to 60 days before sowing. African J. Agricult. Res. 2018. 13, N 24. Р. 1233--1242. https://doi.org/10.5897/ AJAR2018.13108
24. Araujo R.S., Cru S.P.D., Souchie E.L., Martin T.N., Nakatani A.S., Nogueira M.A., Hungria M. Preinoculation of soybean seeds treated with agrichemicals up to 30 days before sowing: Technological innovation for large-scale agriculture. Int. J. Microbiol. 2017. 5914786. https://doi.org/10.1155/2017/5914786
25. Jayasinghearachchi H.S., Seneviratne G.A Bradyrhizobial-Penicillium spp. Biofilm with nitrogenase activity improves N2 fixing symbiosis of soybean. Biol. Fertil. Soils. 2004. 40, N 6. Р. 432-434. https://doi.orjj/10.1007/s00374-004-0796-5
26. Mariana S.S., Mariangel H., Marco A.N., Santos M.S., Hungria M., Nogueira M.A. Production of polyhydroxybutyrate (PHB) and biofilm by Azospirillum brasilense aiming at the development of liquid inoculants with high performance. African J. Biotechnol. 2017. 16, N 37. Р. 1855-1862. https://doi.org/10.5897/AJB2017.16162
References
1. Pospielova, H.D. (2015). Species composition of phytopathogenic flora of soybean seeds. Visn. Poltavsk. derzhavnoi ahrar. ak-mii, No. 1-2, pp. 44-48 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.08
2. Sanzovo, A.W.S., Silvestre, D.A., Goes, K.C.G.P., Volsi, B., Constantino, L.V., Bordin, I., Telles, T.S. & Andrade, D.S. (2023). Crop rotation and inoculation increase soil bradyrhizobia population, soybean grain yields, and profitability. Brazilian J. Microbiol., No. 54, pp. 3187-3200. https://doi.org/10.1007/s42770-023-01148-2
3. Kots, S.Ya., Vorobey, N.A., Kyrychenko, O.V., Melnykova, N.N., Mykhalkiv, L.M. & Pukhtayevych, P.P. (2016). Microbiological preparations for agriculture. Kyiv: Logos [in Ukrainian].
4. Trybel, S.O., Strygun, О.О. & Gamanova, O.M. (2014). Current state of a chemical method of plant protection. Karantyn i zahyst rast., No. 1, pp. 1-4 [in Ukrainian].
5. Lamichhane, J.R., You, M.P., Laudinot, V., Barbetti, M.J. & Aubertot, J.N. (2020). Revisiting sustainability of fungicide seed treatments for field crops. Plant Disease, 104, No. 3, pp. 610-623. https://doi.org/10.1094/PDIS-06-19-1157-FE
6. Raichuk, T.N. (2010). Influence of seed disinfectants on mycoflora and emergence of soybean seeds. Scientific Reports of NULES of Ukraine, 17, No. 1 [in Ukrainian]. Retrieved from https://nd.nubip.edu.ua/2010-1/10rtness.pdf
7. Storchous, I. (2014). Herbicides application: expected effect and side influence. Propozytsiia, No. 1, pp. 100-105 [in Ukrainian].
8. Ievtushenko, M.D., Mariutin, F.M., Turenko, V.P., Zherebko, V.M. & Sekun M.P. (2004). Phytopharmacology. Kyiv: Vyshcha osvita [in Ukrainian].
9. Alieksieiev, O.O. & Patyka, V.P. (2014). Forming of the powerful symbiotic system Bradyrhizobium japonicum - soybean. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk Nat. Pedagogical Un-ty. Ser. Biol., 60, No. 3, pp. 40-43 [in Ukrainian].
10. Getachew, Z. & Abeble, L. (2021). Effect of seed treatment using Mancozeb and Ridomil fungicides on Rhizobium strain performance, nodulation and yield of soybean (Glycine max L.). J. Agricult. Natural Res., 4, No. 2, pp. 86-97. https://doi.org/10.3126/ janr.v4i2.33674
11. da Silva, K., da Silva, E.E., Farias, E.D.N.C., da Silva Chaves, J., Albuquerque, C.N. B. & Cardoso, C. (2018). Agronomic efficiency of Bradyrhizobium pre-inoculation in association with chemical treatment of soybean seeds. African J. Agricult. Res., 13, No. 14, pp. 726-732. https://doi.org/10.5897/AJAR2018.13016
12. Pavlyshche, A.V., Kiriziy, D.A. & Kots, S.Ya. (2017). The reaction of symbiotic soybean systems to the action of fungicides under various treatment. Fiziol. rast. genet., 49, No. 3, pp. 237-247 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/frg2017.03.237
13. Bilyavska, L.G. & Bilyavsky, Y.V. (2007). New soybean variety Almaz. Sci. Techn. Bulletin In-ty of Oilseed Crops NAAS, No. 12, pp. 101-106.
14. State register of pesticides and agrochemicals authorized for use in Ukraine. Ministry of Env. Protect. and Nat. Res. of Ukraine, November, 2023 [in Ukrainian]. Retrieved from https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini
15. Vorobey, N.A., Kukol, K.P. & Kots, S.Ya. (2020). Fungicides toxicity assessment on Bradyrhizobium japonicum nodule bacteria in pure culture. Mikrobiol. Z., 82, No. 3, pp. 45-54 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/microbiolj82.03.045
16. Kukol, K.P., Vorobey, N.A. & Kots, S.Ya. (2019). Sensitivity of pure cultures of Bradyrhizobium japonicum to fungicides. Silskohospodarska mikrobiol., 30, pp. 20-31 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.20-31
17. Hardy, R.W.F., Holsten, R.D., Jackson, E.K. & Burns, R.C. (1968). The acetylene-ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field evaluation. Plant Physiol., 43, No. 8, pp. 1185-1207. https://doi.org/10.1104/pp.43.8.1185
18. Walker, L., Lagunas, B. & Gifford, M.L. (2020). Determinants of host range specificity in legume-rhizobia symbiosis. Front. Microbiol., 11, 3028. https://doi.org/10.3389/ fmicb.2020.585749
19. Babych, A.O. (1993). Modern production and use of soybeans. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
20. Rodrigues, T.F., Bender, F.R., Sanzovo, A.W.S., Ferreira, E., Nogueira, M.A. & Hungria, M. (2020). Impact of pesticides in properties of Bradyrhizobium spp. and in the symbiotic performance with soybean. World J. Microbiol. Biotechnol., 36, No. 11, 172. https://doi.org/10.1007/s11274-020-02949-5
21. Anghinoni, F.B.G., Braccini, A.L., Scapim, C.A., Anghinoni, G., Ferri, G.C., Suzukawa, A.K. & Tonin, T.A. (2017). Pre-inoculation with Bradyrhizobium spp. in industrially treated soybean seeds. Agricult. Sci., 8, No. 7, pp. 582-590. https://doi.org/ 10.4236/as.2017.87044
22. Kukol, K.P., Vorobey, N.A., Pukhtaievych, P.P., Rybachenko, L.I., & Yakymchuk, R.Ya. (2020). Effect of fungicides on the efficiency of soybean inoculation with pesticide-resistant nodule bacteria. Silskohospodarska mikrobiol., 31, pp. 26-35. https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.26-35
23. Machineski, G.S., Scaramal, A.S., de Matos, M.A., Machineski, O. & Colozzi Filho, A. (2018). Efficiency of pre-inoculation of soybeans with Bradyrhizobium up to 60 days before sowing. African J. Agricult. Res., 13, No. 24, pp. 1233-1242. https://doi.org/ 10.5897/AJAR2018.13108
24. Araujo, R.S., Cru, S.P.D., Souchie, E.L., Martin, T.N., Nakatani, A.S., Nogueira, M.A. & Hungria, M. (2017). Preinoculation of soybean seeds treated with agrichemicals up to 30 days before sowing: Technological innovation for large-scale agriculture. Int. J. Microbiol., 2017, 5914786. https://doi.org/10.1155/2017/5914786
25. Jayasinghearachchi, H.S. & Seneviratne, G.A (2004). Bradyrhizobial-Penicillium spp. biofilm with nitrogenase activity improves N2 fixing symbiosis of soybean. Biol. Fertil. Soils, 40, No. 6, pp. 432-434. https://doi.org/10.1007/s00374-004-0796-5
26. Mariana, S.S., Mariangel, H., Marco, A.N., Santos, M.S., Hungria, M. & Nogueira, M.A. (2017). Production of polyhydroxybutyrate (PHB) and biofilm by Azospirillum brasilense aiming at the development of liquid inoculants with high performance. African J. Biotechnol., 16, No. 37, pp. 1855-1862. https://doi.org/10.5897/AJB2017.16162
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Строки та способи збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної і дурману фіолетового з позиції особливостей розвитку рослин і формування насіння. Характер накопичення сухої речовини в насінні при його формуванні, його урожайні властивості.
автореферат [35,5 K], добавлен 12.04.2009Систематичне положення збудника фітофторозу, розповсюдженість та шкодочинність. Симптоми ураження картоплі альтернаріозом. Комплекс захисних заходів проти зараження картоплі. Природні умови господарства та організаційно-економічна характеристика.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 17.12.2011Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Застосування котків для ущільнення та вирівнювання поверхні поля від грудок, розпушування грунту. Використання проріджувачів для формування заданої густоти рослин цукрових буряків і знищення бур'янів у зоні рядка. Комбіновані агрегати для обробки грунту.
реферат [4,7 M], добавлен 02.08.2010Принциповий технологічний процес обробки яловичих черев. Розрахунок сировини і готової продукції з урахуванням живої ваги худоби і норм виходу. Аналіз, підбір, обґрунтування обладнання згідно апаратурно-технологічної схеми. Організація виробничого потоку.
курсовая работа [81,4 K], добавлен 27.11.2014Сутність обробки ґрунту як вплив на неї спеціальними машинами і знаряддями праці. Лущення - прийом обробки, при якій відбувається розпушування, часткове обертання, перемішування ґрунту та підрізання бур'янів. Культивація і боронування, шлейфування грунту.
презентация [10,4 M], добавлен 27.10.2014Вплив різних глибин зяблевої оранки на водний режим ґрунту. Ботанічна і біологічна характеристика льону олійного. Агротехніка вирощування льону олійного. Формування врожаю насіння льону олійного на фоні різних глибин зяблевого полицевого обробітку ґрунту.
дипломная работа [126,2 K], добавлен 17.06.2011Аналіз технологій обробки насіннєвого вороху бобових трав. Технологічні властивості культур, що впливають на процес обмолоту і витирання. Характеристика насіннєвого вороху в залежності від способу збирання. Розрахунок параметрів домолочуючого пристрою.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 27.01.2013Розробка структурної та функціональної схем технологічного процесу хімічної обробки соломи. Вибір та розрахунок технологічного обладнання. Розробка схеми електричної принципової, силової розподільчої мережі, плану розташування силового обладнання.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 19.11.2008Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладання на зберігання продовольчого зерна озимої пшениці. Особливості процесу збирання, обробки і зберігання картоплі. Основні вимоги до приготування та зберігання соломи. Облік продуктів, що зберігаються.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 23.03.2014Народногосподарське значення соняшнику. Перспективи розвитку соняшнику, його вплив на економіку підприємства. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарстві "Кодимський" Первомайського району Миколаївської області.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 11.02.2012Розрахунок проектуємої ферми, визначення кількості приміщень. Механізація виробничих процесів: водопостачання, поїння, годування, збирання гною. Розрахунок лінії ветеринарно-санітарної обробки приміщень. Машина для гідроочищення і дезінфекції приміщень.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.01.2011Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.
дипломная работа [378,8 K], добавлен 23.01.2015Використання мікробіологічних препаратів на основі корисних бактерій при клональному розмноженні оздоровленого біотехнологічним способом матеріалу картоплі. Оцінка позитивної дії біопрепаратів Клепс, Штам №7, Штам №9, Байкал при культивуванні живців.
статья [20,1 K], добавлен 28.04.2014Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010
