Активність племінної частини молочних порід України у часовій динаміці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Активність племінної частини молочних порід України у часовій динаміці

Почукалін Антон Євгенійович

кандидат сільськогосподарських наук, с.н.с.

Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця Національної академії аграрних наук України, с. Чубинське, Україна

Прийма Сергій Володимирович

науковий співробітник

Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця Національної академії аграрних наук України, с. Чубинське, Україна

Племінна база молочного скотарства представлена породами різного напряму продуктивності, які розміщені в усіх природно-кліматичних зонах (лісостеп, полісся, степ) України. Частина з них - локальні з обмеженою чисельністю тварин, інша - поширені усією територією країни. Тому, постійно постає питання моніторингу чисельності племінних тварин молочних порід, а також встановлення рівня молочної продуктивності корів у середньому по популяції та її динаміка за певні часові періоди. На допомогу у вирішенні даного питання постає інформаційний Державний племінний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві (Державний племінний реєстр) з відповідними показниками.

Дослідженнями встановлено, що за період 2002 ... 2022 років чисельність племінних тварин та рівень основної селекційної ознаки корів у транскордонних (айрширська, англерська, голштинська, джерсейська, швіцька) так і вітчизняних (українські червоно-ряба, чорно-ряба, червона, бура молочні) порід мають суттєві відмінності.

Максимальна амплітуда чисельності племінної частини популяції та середнього надою корів у вітчизняних породах має наступні значення: українська чорно-ряба молочна - 293696 голів у 2002 році та 8158 кг молока у 2022 році; українська червоно-ряба молочна - 125955 голів у 2002 році та 8816 кг у 2022 році; українська бура молочна - 4566 кг у 2002 році та 6456 кг у 2022 році; українська червона молочна - 36887 голів у 2006 році та 6832 кг у 2022 році.

Також встановлено, що за чисельністю у айрширській та українській червоній молочні породах відмічена хвилеподібність значень зі стабільністю в останні роки. У вітчизняних породах, а саме в українській червоно-рябій молочній породі скорочення становить -93662 голови або зменшення у 3,9 рази, українській чорно-рябій молочній на 173050 голів або у 2,4 рази та українській бурій молочній на 3295 голів або у 3,6 рази.

За середнім надоєм корів в усіх породах спостерігається позитивна динаміка збільшення рівня. Найбільше зростання рівня надою за досліджуваний період характерне для корів української червоно-рябої молочної (+4904 кг або на 56 %), швіцької (+4401 кг або на 51 %) та корів айрширської (+4299 кг або на 60 %) породи. Незначна різниця надою між роками спостерігається у корів англерської (+362 кг або на 9 %) та джерсейської (+253 кг або на 4 %) порід.

Ключові слова: вітчизняні породи, транскордонні породи, поголів'я, молочна продуктивність, кліматичні зони.

Pochukalin A. Ye., PhD of agricultural sciences, Senior Research Officer, Institute of Animal Breeding and Genetics named after M. V. Zubets of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Chubynske, Ukraine

Pryima S. V., Research Officer, Institute of Animal Breeding and Genetics named after M. V. Zubets of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Chubynske, Ukraine

Activity of the breeding part of the dairy breeds of Ukraine in the temporal dynamics

The breeding base of dairy cattle is represented by breeds of various directions of productivity, which are located in all natural and climatic zones (forest-steppe, polissya and steppe) of Ukraine. Some of them are local with a limited number of animals; others are spread over the entire territory of the country. Therefore, there is a constant question of monitoring the number of breeding animals of dairy breeds, as well as establishing the level of milk productivity of cows on average for the population and its dynamics over certain times periods. The informative State breeding register of breeding subjects in animal husbandry (State breeding register) with relevant indicators appears to help in solving this issue.

Research has established that for the period from 2002 to 2022, the number of breeding animals and the level of the main breeding trait of both cross-border (Ayrshire, Angler, Holstein, Jersey, Swiss) and domestic (Ukrainian Red-and-White Dairy cattle, Ukrainian Black-and-White Dairy cattle, Ukrainian Red Dairy cattle, Ukrainian Brown Dairy cattle) has certain differences.

The maximum amplitude of the number of the breeding part of the population and the average milk yield of cows in domestic breeds has the following values: Ukrainian Black-and-White Dairy cattle - 293696 cows in 2002 and 8158 kg of milk in 2022; Ukrainian Red-and-White Dairy cattle - 125955 heads in 2002 and 8816 kg in 2022; Ukrainian Brown Dairy cattle - 4566 kg in 2002 and 6456 kg in 2022; Ukrainian Red Dairy cattle - 36887 heads in 2006 and 6832 kg in 2022.

It was also established that in terms of numbers in the Ayrshire and Ukrainian Red Dairy breeds, the wave-like values with stability in recent years were noted. In domestic breeds, namely in the Ukrainian Red-and-White Dairy cattle, the reduction is 93662 heads or a decrease of 3,9 times, the Ukrainian Black-and-White Dairy cattle by 173050 heads or 2,4 times and the Ukrainian Brown Dairy cattle by 3295 heads or 3,6 times.

According to the average milk yield of cows in all breeds, there is a positive trend of increasing its level. The greatest increase in milk yield during the studied period is typical for cows of the Ukrainian Red-and-White Dairy cattle (+4904 kg or by 56%), Swiss (+4401 kg or by 51%) and Ayrshire (+4299 kg or by 60%) cows. A slight difference in milk yield between years is observed in cows of the Angler (+362 kg or 9%) and Jersey (+253 kg or 4%) breeds.

Key words: domestic breeds, cross-border breeds, livestock, milk productivity, climatic zones.

Стратегічні напрямки розвитку селекції у молочному скотарстві будуються на удосконаленні існуючих господарськи корисних ознак, що мають економічну цінність, де основною залишається молочна продуктивність (Khmelnychyi L. M. et al., 2019; Polupan Yu. P et al., 2023). Також вирішальним елементом в отриманні вдалих результатів - є ріст і розвиток племінних тварин, оскільки отримання бажаної (мінімально стандартів порід) живої маси у різні вікові періоди слугує запорукою реалізації генетичного потенціалу (Polupan, Yu. P. et al., 2022; Shcherbatiuk, N. V. et al., 2022). Не менш важливим комплексом факторів, які опосередковано підвищують рентабельність галузі є відтворення (Orikhivskyi, T V. et al., 2019) та екстер'єр (Admin O. Ye et al., 2023; Habibi E. et al., 2021; Imbayarwo-Chikosi V. E et al., 2015; Khmelnychyi L. M. et al., 2019; Stavetska R. V. et al., 2019).

Оскільки порода - це багатотисячне маточне поголів'я (крім ряду факторів які їй притаманні), яке розташоване у різних природно-кліматичних зонах, тому планово проводити з нею селекційно-племінну роботу складно. З цією метою виділяють структурні підрозділи породи, а саме заводські та внутрішньопородні типи (Pysarenko A. V. et al., 2020), лінії (Admin O. Ye. et al., 2023; Ladyka V. I. et al., 2023), родини (Kruhliak T O. et al., 2022; Fedorovych Ye. I. et al., 2019) де процес удосконалення селекційних ознак має відчутні результати. До того ж, слід зазначити і суттєвий вплив бугаїв-плідників, які передають наступним поколінням цінні властивості (Polupan, Yu. P. et al., 2021 ; Pryima S. V. 2022).

Крім того, кожна порода - це постійно діюча «популяція» яка потребує постійного моніторингу за розвитком її основних складових, де з головних набуває розмір маточного поголів'я, достатня чисельність бугаїв-плідників та характеристика продуктивних та технологічних селекційних ознак (Voitenko S. L. et al., 2021; Pochukalin A. Ye. et al., 2022; Pochukalin A. Ye. 2022; Ruban, S. Yu et al., 2018).

Тому метою дослідження було встановлення чисельності племінного поголів'я, а також рівня молочної продуктивності пробонітованих корів молочних порід України у часовій динаміці.

Матеріали та методи досліджень. Для реалізації поставленої мети використовувались дані Державного племінного реєстру (Державний племінний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві) за період 2002 - 2022 років. Основними показниками були маточне поголів'я, а також молочна продуктивність корів у середньому по породах, а застосовуваними методами - аналіз і порівняння. Динаміку досліджуваних показників у часі проводили на транскордонних (айрширська, англер- ська, голштинська, джерсейська, швіцька) та вітчизняних (українські червоно-ряба, чорно-ряба, червона, бура молочні) породах.

Результати досліджень

Айрширська порода в Україні належить до малочисельних і локальних, оскільки кліматичними зонами розведення є полісся (Львівська область Жидачівський район) та лісостеп (Полтавська область Миргородський район). Лише у 2002 році було зареєстровано максимальну кількість племінних господарств. У подальшому їх кількість скоротилася до двох, а загальна чисельність популяції мала коливальний характер. Кількість корів має стабільний характер з 2011 року при збільшенні у 2022 році (рис. 1).

Середня молочна продуктивність пробонітованих корів української популяції айрширської породи має наступні значення: частка пробонітованих корів - 85, надій 2905 кг - вміст жиру 3,99 % - вміст білка 2,48 % за 2002 рік, 89 % - 2892 кг - 3,91 % (2003 р), 75 % - 2638 кг - 4,13 % - 2,73 % (2004 р.), 83 % - 3195 кг -4,23 % - 3,94 % (2005 р.), 80 % - 3732 кг - 4,29 % - 3,94 % (2006 р.), 85 % - 4493 кг - 4,18 % - 3,27 % (2007 р.), 87 % - 4794 кг - 3,94 % - 3,07 % (2008 р.), 70 % - 5467 кг -% - 3,05 % (2009 р.), 67 % - 5481 кг - 3,85 % - 3,12 % (2010 р.), 76 % - 5646 кг - 3,81 % - 3,12 % (2011 р.), 80 % - 6110 кг - 3,80 % - 3,14 % (2012 р.), 84 % - 6513 кг - 3,82 % - 3,15 % (2013 р.), 71 % - 6110 кг - 3,81 % - 3,01 % (2014 р.), 81 % - 6167 кг - 3,83 % - 3,02 % (2015 р.), 74 % - 6326 кг - 3,81 % - 3,04 % (2016 р.), 71 % - 6595 кг -% - 3,08 % (2017 р.), 85 % - 6809 кг - 3,97 % - 3,08 % (2018 р.), 74 % - 6938 кг - 3,95 % - 3,10 % (2019 р.), 61 % - 7147 кг - 3,90 % - 3,12 % (2020 р.), 72 % - 7039 кг - 3,96 % - 3,10 % (2021 р.), 68 % - 7204 кг - 3,98 % - 3,05 % (2022 р.). Динамікою встановлено, що надій корів за 2002 - 2022 роки зріс на 4299 кг (60 %).

Іншою, локальною, породою в Україні - є англерська, зона її поширення це - Вінницька (Хмільницький район), Миколаївська (Доманівський) та Херсонська (Білозер- ський) області (рис. 2). Протягом усього періоду відмічена хвилеподібність значень за наявністю суб'єктів, а відповідно і племінного поголів'я, у тому числі корів (за винятком 2013 року). Загальне поголів'я за період скоротилось на 359 голів (1,7 разів).

Щодо основної селекційної ознаки у молочному скотарстві, а саме надій, вмісту жиру і білка в молоці корів, то встановлено, що середні значення у популяції становлять: (2002 р. пробонітованих корів 87 %) - 3804 кг - 4,10 % -2,92 %; (2003 р. 73 %) - 3293 кг -4,19 % - 3,16 %; (2004 р. 91 %) -3376 кг -4,00 % -3,08 %; (2005 р. 92 %) - 4341 кг - 4,01 % - 3,87 %; (2006 р. 87 %) - 4441 кг - 4,12 % - 3,08 %; (2007 р. 80 %) - 4532 кг - 4,15 % - 3,11 %; (2008 р. і 74 %) - 4717 кг - 4,20 % - 3,14 %; (2009 р. 84 %) - 4317 кг -% - 3,24 %; (2010 р. 65 %) - 4305 кг - 4,25 % - 3,16 %; (2011 р. 83 %) - 4436 кг - 4,26 % - 3,25 %; (2012 р. 85 %) - 4268 кг - 4,29 % - 3,21 %; (2013 р. 51 %) - 4205 кг - 4,21 % - 3,31 %; (2014 р. 69 %) - 4613 кг - 4,23 % - 3,10 %; (2015 р. 85 %) - 4250 кг - 4,21 % - 3,08 %; (2016 р. 82 %) - 4247 кг - 4,50 % - 3,23 %; (2017 р. 84 %) - 4288 кг - 4,27 % - 3,08 %; (2018 р. 84 %) - 4257 кг - 4,28 % - 3,08 %; (2019 р. 76 %)- 4334 кг - 4,36 % - 3,09 %; (2020 р. 81 %) - 4421 кг - 4,32 % - 3,05 %; (2021 р. 71 %) - 4166 кг - 4,30 % - 3,05 %. Різниця надою корів між 2002 роком та 2021 роком становить + 362 кг (9 %), або 9,5 %, а за вмістом жиру +0,22 %.

Рис. 1. Динаміка племінних статусів і тварин айрширської породи