Продуктивність ячменю озимого за попередника соняшник залежно від мінерального живлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України

Запорізький національний університет

Продуктивність ячменю озимого за попередника соняшник залежно від мінерального живлення

Т.Ф. Цапик, Н.М. Усова, Г.Ф. Дударєва

Анотація

Досліджено вплив мінерального живлення на продуктивність зерна озимого ячменю сорту Дев'ятий вал (попередник соняшник). За результатами досліджень встановлено, що в умовах південного Степу України внесення мінеральних добрив позитивно вплинуло на урожайність ячменю озимого Максимальну врожайність (3,63-3,84 т/га) сорт озимого ячменю Дев'ятий вал сформував на фоні передпосівного внесення ІЧ40Р40К40 з подальшим підживленням ранньою весною за мерзлоталоого ґрунту N30 та^о. Найвищі економічні показники отримано на фоні передпосівного внесення №оР4оК4о з подальшим підживленням посівів азотом (N30) ранньою весною за мерзлоталого ґрунту рівень рентабельності за цих умов становив 49,7 %.

Ключові слова: попередник, соняшник, мінеральне добриво, сорт, ячмінь озимий, продуктивність.

Abstract

WINTER BARLEY CROP YIELD DEPENDENCE ON THE OPTIMIZATION FEEDING USING SUNFLOWER AS A PREDECESSOR

T. F. Tsapik, N. M. Usova, H. F. Dudareva1

Institute of Oilseed Crops of the National Academy Of Agrarian Sciences Of Ukraine

1Zaporizhzhya National University

The aim of the research was to study the influence of nitrogen mineral fertilizers on the productivity of winter barley using sunflower as a predecessor under the conditions of the southern Steppe of Ukraine.

In our experiments, winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar was sown following the predecessor of sunflower. According to its biological features, sunflower not only absorbs a large amount of nutrients and moisture, but also reduces the content of organic compounds in the top layer of the soil.

One of the agrotechnical methods of increasing the yield of winter barley is the application of fertilizers.

The analysis of the biological and morphological parameters of winter barley plants of the “Dev'yatyi Val” cultivar using sunflower as a predecessor was carried out when sowing on September 25. On average, during 2016-2020, the increase in vegetative mass at the time of earing in the control variant without fertilization the plants reached a height of 78.7 cm. After the application of mineral fertilizers, the height of plants increased from 82.8 to cm. With the application of mineral fertilizers using a N^4oK4o formula, the height of plants in the earing phase increased by an average of 4.1 cm (5.2%); after the pre-sowing application of ІЧ40Р40К40 followed by the enrichment with N30 on frozen soil the height increased by an average of cm (17.5%). The best development of winter barley plants in the earing phase was provided by the application of ^0Р40^0 followed by N60 fortification on frozen soil. The height of the plants increased by an average of 18.4 cm (23.4%) compared to the unfertilized background (Table 1).

Our research showed that, on average, during 2016-2020, the absolute dry mass of plants significantly depended on the factors under study. Thus, the absolute dry mass of a 100 plants of winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar while using sunflower as a predecessor varied from 141.5 g without fertilizers to 400.7 g with the application of ^0Р40К40 formula followed by N60 fortification according to MTG. The absolute dry mass of a 100 plants increased by 21.6-96.9% depending on the dose of the fertilizer.

The barley yield is more affected by the coefficient of productive tillering than by the increase in vegetative mass. When barley was sown using sunflower as a predecessor in the variant without fertilization (on average during the five year term), the coefficient of productive tillering was equal to 1.3. With the introduction of fertilizers, the coefficient of productive tillering increased from 1.5 to 2.2 compared to the control (without fertilizers). A significantly higher coefficient of productive tillering of 2.2 was obtained after the pre-sowing application of ^0Р40Кю followed by N60 fortification on frozen soil.

The important components that determine the yield level of cereal crops are the length of the ear, the number of ears and grains in an ear from 1 plant, the weight of grain from an ear, the weight of 1000 grains. Depending on the level of fortification of plants with mineral fertilizers, the length of the ear was equal to 4.4-6.3 cm and the weight of 1000 grains was between 43.3 and g.

The yield of barley varied depending on the dose of applied fertilizers. According to the results of our research, the yield of winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar using sunflower as a predecessor, was 2.64-3.84 t/ha. When grown after the pre-sowing application of N40P40K40 formula with subsequent fortification in early spring with N30 on frozen soil -- the yield was 3.63 t/ha, which is 0.72 t/ha higher than the control (i.e. without fertilizers). Increasing the dose of nitrogen fortification provided an increase in grain yield by 1.20 t/ha (45.4%) compared to the control (without fertilizers being used).

Doses of mineral fertilizers were the main factors affecting the economic performance of growing winter barley, and therefore the economic and energy efficiency of its production. Production costs for 1 hectare of sowing of winter barley, depending on the level of mineral nutrition, were from UAH 9,508 to UAH 13,402. The prices for the 2020 marketing year were used in the calculations. When determining the value of the products obtained from a unit of area, the main products (grain) were taken into account.

The highest indicators of economic efficiency during the cultivation of winter barley while using sunflower as a predecessor were obtained after the pre-sowing application of ^0Р40К40 formula followed by fortification with N30: net operating profit -- 6266 UAH/ha, production costs -- 3474 UAH/t, margin -- 49.7 %.

During the cultivation of winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar after the pre-sowing application of ^0Р40К40 formula followed by fortification with N60 on frozen soil, the net operating profit was UAH 6,566/ha, the cost of grain was UAH 3,490/t, the margin was 49.0%. The minimum margin value of % was obtained in variants where mineral fertilizers (^0Р40К40 formula) were applied without fortification due to the increase in fertilizer costs. Conclusions. According to the results of our research, during the sowing of winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar using sunflower as a predecessor on September 25, from 2016 to 2020, with the introduction of mineral fertilizers (^0Р40К40 formula), the height of the plants in the earing phase increased by an average of 4.1 cm (5.2 %); after the pre-sowing application of ^0Р40К40 followed by fortification with N30 on frozen soil -- by an average of 13.8 cm (17.5 %). The superior growth of winter barley plants in the earing phase was provided by the application of ^0Р40К40 followed by N60 enrichment on frozen soil. In this case, the height of the plants increased by an average of 18.4 cm (23.4%) compared to the unfertilized background.

The absolute dry mass of a 100 plants of winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar following the predecessor of sunflower varied from 141.5 g without fertilizers to 400.7 g with the application of ^0Р40К40 formula followed by N60 fortification according to MTG. The absolute dry mass of a 100 plants increased by 21.6-96.9 % depending on the dose of the fertilizer.

The coefficient of productive tillering without fertilization was equal to 1.3. With the introduction of fertilizers, the coefficient of productive tillering increased from 1.5 to 2.2 compared to the control. A significantly higher coefficient of productive tillering of 2.2 was obtained after the pre-sowing application of ^0Р40К40 followed by N60 fortification on frozen soil.

Formation of the maximum yield (3.63-3.84 t/ha) is ensured by the “Dev'yatyi Val” winter barley cultivar after the pre-sowing application of ^0Р40К40 with subsequent fortification in early spring with N30 and N60 on frozen soil. Increasing the dose of nitrogen fertilization provided an increase in grain yield by 1.20 t/ha (45.4%) compared to the control (i.e. without fertilizers). According to economic indicators, the best option for growing the “Dev'yatyi Val” cultivar is ІЧ40Р40К40 formula with further fortification of crops in early spring with nitrogen (N30) on frozen soil. When applying the specified option, the level of profitability for winter barley of the “Dev'yatyi Val” cultivar reaches 49.7 %.

Key words: variety, winter wheat, mineral fertilizers, yield, grain quality, economic efficiency of growing.

Вступ

У зерновиробництві серед колосових культур поряд з озимою пшеницею суттєве значення займав озимий ячмінь. Близько 85 % посівних площ ячменю озимого зосереджено на півдні України.

Перевагою ячменю озимого є те, що завдяки більш ранньому дозріванню, він має можливість уникати дефіциту вологи наприкінці літа, що в нашій зоні спостерігається майже щорічно. Завдяки кращому розвитку рослин він легше переносить посуху (Yarchuk et al. 2013).

Відомо, що в посушливих зонах найбільш сприятливі умови для вирощування високих і сталих врожаїв ячменю озимого складаються по чорних і зайнятих парах. Однак, в умовах мінливості цінової політики сучасного нестабільного ринку спостерігається значне звуження спеціалізації сільськогосподарського виробництва, скорочення площ чистого і зайнятого пару, багаторічних трав, збільшення посівів соняшнику і стерньових колосових культур. Такий фактор міняє структуру сівозмін і соняшник стає одним із головних попередників для озимих зернових культур [Solodushko 2015]. Актуальності дослідження у даному напрямі набувають і через різку зміну клімату, сучасних підходів до структури посівних площ. Зміни погодно- кліматичних умов у різних регіонах країни в бік потепління дають можливість збільшити валове виробництво зерна за рахунок розширення посівних площ під ячменем озимим на півдні Степу України (Cherenkov et al. 2009).

Не дивлячись на високі адаптивні властивості, ячмінь - одна з культур сівозміни, яка найбільшою мірою реагує на рівень удобрення, прирости зерна від застосування мінеральних добрив можуть сягати до 50 %. Така чутливість ячменю на внесення добрив - одна з важливих умов для подальшого розширення його посівних площ (Klymyshyna et al. 2017)

Озимий ячмінь вимогливий до азотного живлення, а особливо при внесенні добрив за мерзлоталого ґрунту, коли мікробіологічні процеси ґрунтів проходять повільно, вологи достатньо і зняття стресових ситуацій зими ефективно впливає на подальший ріст і розвиток рослин і гарантує підвищення врожаю.

Численними дослідженнями науковців і практикою передових господарств доведено, що добрива забезпечують значне збільшення врожайності ячменю озимого на всіх типах ґрунтів. Навіть на родючих чорноземах правильне їх застосування істотно поліпшує умови живлення, прискорює розвиток рослин, ріст надземної маси і коренів, а, отже, збільшує стійкість проти посухи, зменшує негативну дію хвороб і шкідників, що і веде до підвищення врожайності. Урожайність зерна ячменю на фоні мінеральних добрив збільшується також внаслідок підвищення коефіцієнту збереженості рослин, коефіцієнту продуктивного кущення, маси 1000 зерен, озерненості колосу (Solodushko et al. 2019; Vozhegova et al. 2020).

Однак у різних ґрунтово-кліматичних умовах дози мінеральних добрив різняться, також виникає необхідність перегляду і переоцінки ефективності удобрення ячменю озимого з урахуванням суттєвої зміни погодних умов при його вирощуванні. З огляду на це, актуальним напрямом є вивчення впливу припосівного внесення мінеральних добрив на формування продуктивності ячменю озимого при вирощуванні після попередника - соняшник.

Метою досліджень було вивчення впливу внесення азотних мінеральних добрив на продуктивність ячменю озимого за попередника соняшник в умовах Південного Степу України.

Матеріали та методика досліджень

Дослідження з вивчення впливу попередників на врожайність ячменю озимого проводились у польових умовах впродовж 2016-2020 рр. в лабораторії агротехніки зернових культур Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України.

Висівали сорт ячменю озимого (дворучка) Дев'ятий вал (2014 р. реєстрації). Сівбу проводили селекційною сівалкою СКС 6-10 з нормою висіву 4,5 млн. шт. схожих насінин на га (попередник соняшник). Глибина загортання насіння 5-6 см. Спосіб сівби - суцільний рядковий. Розмір облікової ділянки 18 м2 (12х1,5). Повторність у досліді - чотириразова. Заходи захисту рослин з урахуванням економічного порогу шкодочинності.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний, середньопотужний малогумусний, із вмістом гумусу в орному шарі до 30 см - 3,5 %, доступного азоту - 7,2-8,5, рухомого фосфору - 9,6-10,3, обмінного калію - 15,216,9 мг/100 г абсолютно сухого ґрунту, рН ґрунтового розчину 6,5-7,0.

Мінеральні добрива вносили відповідно до схеми досліду: контроль (без добрив); N40P40K40 у вигляді нітроамофоски (фон) під передпосівну культивацію; фон + N30 за мерзлоталого ґрунту; фон + N60 за мерзлоталого ґрунту. мінеральний живлення зерно добриво

Технологія вирощування ячменю озимого - загальноприйнята для південної частини Степу України. Збирання проводили прямим комбайнуванням поділянково самохідним комбайном «Сампо-130». Урожайність визначали методом суцільного обмолоту всієї площі облікової ділянки за повної стиглості зерна. Бункерний врожай з кожної ділянки зважували безпосередньо у полі, а після зважування відбирали середні зразки по 1 кг. Вологість зерна визначали термостатно-ваговим методом. Врожайність зерна визначали після його очищення та перерахунку на стандартні 14 %.

Дисперсійний аналіз здійснювали в програмному пакеті Microsoft Excel на основі методик Б. А. Доспехова.

Закладку дослідів та проведення досліджень здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик польових дослідів у землеробстві та рослинництві (Dospekhov 1985)

Результати досліджень та їхнє обговорення

Серед агротехнічних заходів вирощування сільськогосподарських культур у формуванні високих врожаїв важлива роль належить добривам. Питанням визначення оптимальних доз та строків внесення добрив за вирощування ячменю озимого приділяється багато уваги як українськими так і зарубіжними вченими з урахуванням природно-кліматичних зон, агрофізичних властивостей ґрунтів.

Озимий ячмінь має слабо розвинену кореневу систему, звідси виникає велика затребуваність у добривах. На формування 1 т зерна та відповідної маси соломи озимий ячмінь в середньому поглинає 23-26 кг азоту (N), 11 кг фосфору (P2O5), 22 кг калію (K2O), 7 кг кальцію (СаО), 4,5 кг магнію (MgO), 3,5 кг сірки (S) або в перерахунку на SO3 - 9 кг, а також 5 г бору (B), 9 г міді (Cu), 260 г заліза (Fe), 70 г марганцю (Mn), 0,7 г молібдену (Mo) та 60 г цинку (Zn).

Фосфорні добрива особливо потрібні в перші 4-5 тижнів вегетації. Вони стимулюють розвиток кореневої системи, формування колосу озерненість.

Калій інтенсивно надходить у рослини з перших днів росту і до цвітіння. Він зміцнює стебла, знижує ураження хворобами, підвищує виповненість зерна. Озимий ячмінь добре реагує на внесення азотних добрив (Benda 2011; Gospodarenko 2015).

Під ячмінь озимий внесення добрив розділяють у південних регіонах України після кращих попередників середніми дозами є N40P40K40, після гірших - N60P60K60, у Лісостепу на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових - N30- 45P40-50K40-50, на світло-сірих - N45-60P45-60K45-60, у західних областях на дерново- підзолистих ґрунтах - N60_90P40_60K40_60. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в рядки під час сівби, азотні - окремими дозами: після гірших попередників N30 під передпосівну культивацію, останню кількість в ранньовесняне підживлення, по кращих - у весняному підживленні. ((Vozhegova et al. 2018).

Система удобрення, яка відповідає економічним умовам господарства є одним із головних чинників підвищення показників родючості ґрунтів, врожаю культур і їх якості (Dotsenko et al. 1985). З огляду літератури видно, що найбільший вплив на продуктивність рослин озимого ячменю мають азотні добрива. Жоден елемент мінерального живлення при правильному його використанні не забезпечує таких ефективних приростів врожаю і поліпшення якості зерна, як азот (Rainer 1980; Bartels 1980 -95)

Як українськими, так і зарубіжними ученими доведено, що азотні добрива слід вносити роздрібнено: частину восени під основний обробіток ґрунту, а частину - в підживлення рано навесні за мерзлоталого ґрунту. Це сприяє підвищенню врожайності зерна на 0,5-1,0 т/га порівняно з внесенням всієї дози добрив восени (Vozhogova et al. 2020; Roth.2016; Мarkov et al. 2011; Rainer. 1980; Sokol.1983).

За рекомендаціями дослідної станції землеробства в Ахолфінче (Баварія), під озимий ячмінь слід вносити 40 кг/га азоту (під передпосівну культивацію), перше азотне підживлення - 70 кг/га. Підживлення N60 (фаза колосіння) підвищувало виповненість та масу 1000 насінин до 54 г (Bartels 1980- 95)

За системою Шлезвіг Гольштейн, розробленою для північно-західних районів Німеччини, перше підживлення азотними добривами проводять наприкінці січня - початоку лютого (90-130 кг/га д.р), друге - на початку росту стебла (20-25 кг/га д.р.), третє - напередодні колосіння (60-80 кг/га д.р.) (Hоspodarenko 2015)

Учені США вважають ефективними дещо вищі дози внесення азотних добрив - 135-145 кг/га, причому при сівбі вносять лише 30-33 кг/га, у ранньовесняне підживлення - 55 кг/га та 60 кг/га - на початку фази трубкування (Alley et al. 2016; Mahler et al. 2015; McVay et al. 2017).

У результаті досліджень, проведених Інститутом агротехніки і удобрення (Польща), встановлено, що оптимальною нормою азотних добрив для різних сортів буде 80-120 кг/га азоту. Зростання врожаю зерна озимого ячменю відбувалося при збільшенні норми азоту від 40 до 130 кг/га, але різниця в урожайності між дозою азоту 100 і 130 кг/га була незначною. (Vozhegova et al. 2020)

На поливних землях Херсонщини за оптимальну прийнята доза N90P60, після люцерни та сої норма азоту не повинна перевищувати 90 кг/га. Після кукурудзи доцільно збільшувати дозу добрив до N90--i20P60. Застосування азоту в дозі, яка перевищує 120 кг/га, не рекомендується, тому що може сприяти виляганню посівів (Vozhegova et al. 2018; Zayets 2016)

Застосування мінеральних добрив в умовах Миколаівської області позитивно впливає на продуктивність ячменю, зростає урожайність та покращується якість зерна. Помірні дози мінеральних добрив із розрахунку N40P40 або N20P20 із ранньовесняним підживленням аміачною селітрою N30 здатні забезпечити достойний урожай озимого ячменю в богарних умовах півдня. Висока ефективність від ранньовесняного підживлення аміачною селітрою при дефіциті азоту в ґрунті та забезпеченості фосфором і калієм (Kravchtnko et al. 2012).

За експериментальними даними Цибуха В. Г. для одержання 8,0 т/га зерна дозу азоту (200 кг/га) необхідно вносити частинами - 40 кг/га у кущення, а решту - на початок трубкування і колосіння (Tsybukh 1964.96)

Дослідженнями Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України (далі - ІОК НААН) встановлено, що найвищий урожай забезпечив фон N90P90K90. Разом з тим, за високого вмісту рухомих форм калію та фосфору, можна внести лише нітрогенові добрива (Svydynyuki 2008)

За даними досліджень Веремеєнко С. І. при застосуванні розрахункових норм мінеральних добрив на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу України, встановлено, що для отримання проєктного рівня урожаю зерна ячменю озимого 8,0 т/га необхідно вносити ^29Р66К132 кг д.р. (Veremeyenko et al. 2017)

В умовах Полісся іноді ефективно третє (пізнє) підживлення у дозі 2030 кг/га. На Сході та Півдні, навпаки, більшу частину азотних добрив вносять у ранньовесняне підживлення, а решту - прикоренево у фазі кущення. (Dotsenko et al. 2023)

Учені Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавилова інституту свинарства і АПВ НААН, вважають що стійку тенденцію щодо підвищення продуктивності забезпечило внесення N80P90K50 під основний обробіток ґрунту плюс підживлення N30 за мерзлоталого ґрунту поверхневим способом.

В умовах північної підзони Степу (Інститут зернових культур НААН, Дніпропетровська область) внесення мінеральних добрив в дозі N60P60K30 кг/га д.р. під передпосівну культивацію з наступним весняним підживленням азотом: поверхнево по мерзлоталому грунту N30 кг/га д.р. і прикоренево N60 у кінці фази кущіння рослин локально (Benda 2011).

У наших дослідах висівався озимий ячмінь сорту Дев'ятий вал після соняшнику. За біологічною особливістю соняшник не лише поглинає у великій кількості поживні речовини та вологу, а й знижує вміст органічних речовин у верхньому шарі ґрунту. Один з агротехнічних прийомів підвищення врожайності ячменю озимого - внесення добрив .

На момент відновлення вегетації рівень запасів доступної вологи в метровому шарі ґрунту має вирішальне значення для росту та розвитку, формування елементів структури врожаю.

Численними дослідженнями дослідних установ встановлено, що високу врожайність зерна озимі зернові формують за умови накопичення на початку весни 150-200 мм доступної вологи в метровому шарі ґрунту, задовільну у межах 130-140 мм і низьку при 100 і менше (Romanenko et al. 2019)

На полях ІОК НААН після соншнику запаси вологи в метровому шарі ґрунту при відновленні весняної вегетації, в середньому за п'ять років, були незначні і склали - 109,4 мм.

Основні витрати вологи з ґрунту відбуваються в період весняно-літньої вегетації на фоні підвищення температури повітря та росту рослин. У цей період запаси води в ґрунті поповнюються за рахунок атмосферних опадів. У середньому за п'ять років від фази відновлення вегетації до повної стиглості за даними метеопосту ІОК НААН випало 123,1 мм опадів.

Проходження фаз розвитку рослин і формування урожаю ячменю озимого після соняшнику відбувалось за недостатньої кількості вологи накопиченої в метровому шарі ґрунту: у фазу виходу рослин в трубку - 77,5 мм; у фазу колосіння - 43,5 мм; при повній стиглості -15,3 мм.

У середньому за п'ять років витрати води рослинами ячменю озимого сорту Дев'ятий вал з метрового шару ґрунту за всю вегетацію становили - 2402 м3/т.

За умов недостатньої кількості доступної вологи в ґрунті додаткове мінеральне живлення забезпечує кращі умови для росту, розвитку та формування продуктивності ячменю озимого.

Проведений аналіз біологічно-морфологічних показників рослин озимого ячменю (дворучки) сорту Дев'ятий вал (попередник соняшник) при сівбі 25 вересня, в середньому за 2016-2020 рр., приріст вегетативної маси на момент колосіння у контрольному варіанті без удобрення рослини сформували висоту см. На фоні внесення мінеральних добрив висота рослин збільшилася від до 97,1 см. При внесенні мінеральних добрив у дозі N40P40K40 висота рослин у фазі колосіння збільшилась у середньому на 4,1 см (5,2 %); на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з наступним підживленням N30 за © Т. Ф. Цапик, Н. М. Усова, Г. Ф. Дударєва мерзлоталого ґрунту в середньому на 13,8 см (17,5 %). Найкращий розвиток рослин ячменю озимого у фазу колосіння забезпечило внесення N40P40K^ з наступним підживленням N60 за мерзлоталого ґрунту. Висота рослин при цьому збільшилась в середньому на 18,4 см (23,4 %) порівняно з неудобреним фоном (табл. 1).

Таблиця 1 Біологічні показники розвитку рослин озимого ячменю в фазу колосіння залежно від норм мінерального живлення (середнє за 2016-2020)

Наші дослідження свідчать, що у середньому за 2016-2020 рр. маса абсолютно сухих рослин суттєво залежала від факторів, які вивчалися. Так, маса 100 абсолютно сухих рослин ячменю озимого сорту Дев'ятий вал після соняшнику змінювалась від 141,5 г на фоні без добрив до 400,7 г за внесення N40P40K40 з наступним підживленням N60 по МТГ. Маса 100 абсолютно сухих рослин зросла на 21,6-96,9 % відповідно до доз внесення добрив.

На продуктивність ячменю більше впливає коефіцієнт продуктивного кущіння, ніж приріст вегетативної маси. При сівбі ячменю після соняшнику у варіанті без внесення добрив (у середньому за п'ять років) коефіцієнт продуктивного кущіння дорівнював 1,3. З внесенням добрив коефіцієнт продуктивного кущіння збільшувався в порівнянні з контролем (без добрив) від 1,5 до 2,2. Помітний вищий коефіцієнт продуктивного кущіння 2,2 отримали на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з наступним підживленням N60 за мерзлоталого ґрунту.

Важливими складовими, що визначають рівень урожайності зернових колосових культур є довжина колосу, кількість колосків і зерен у колосі з 1 рослини, маса зерна з колосу, маса 1000 зерен. У залежності від підживлення рослин мінеральними добривами довжина колосу дорівнювала 4,4 см-6,3 см, маса 1000 зерен 43,3-46,7 г.

Урожайність ячменю змінювалась під впливом доз внесених добрив. За результатами досліджень урожайність ячменю озимого (дворучки) сорту Дев'ятий вал (попередник соняшник) становила 2,64-3,84 т/га. За вирощування на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з подальшим підживленням ранньою весною за мерзлоталого ґрунту N30 - урожайність становила 3,63 т/га., що на 0,72 т/га вища відносно контролю (без добрив). Збільшення дози азотного підживлення забезпечило підвищення урожайності зерна на 1,20 т/га (45,4 %) порівняно з контролем без добрив.(табл. 2).

Дози мінеральних добрив були основними факторами, які впливали на економічні показники при вирощуванні ячменю озимого, а отже і на економіко- енергетичну ефективність його виробництва. Виробничі витрати на 1 га посіву сорту ячменю озимого, залежно від рівня мінерального живлення становили від 9508 до 13402 грн (табл. 3). При розрахунках користувались цінами 2020 маркетингового року. При визначенні вартості отриманої продукції з одиниці площі була врахована основна продукція (зерно).

Таблиця 2 Урожайність озимого ячменю (т/га) (попередник соняшник) залежно від норм мінерального живлення (середнє за 2016-2020)

Таблиця 3 Економічні показники вирощування ячменю озимого сорту Дев'ятий вал залежно від рівня мінерального живлення (середнє за 2016-2020)

Найвищі показники економічної ефективності при вирощуванні ячменю озимого після соняшнику отримана на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з наступним підживленням N30 умовно чистий прибуток - 6266 грн/га, собівартість 3474 грн/т, рівень рентабельності 49,7 %.

За вирощування ячменю озимого сорту Дев'ятий вал на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з наступним підживленням N60 за мерзлоталого ґрунту умовно чистий прибуток становив 6566 грн/га, собівартість зерна - 3490 грн/т, рентабельність - 49,0 %, Мінімальне значення показника рівня рентабельності виробництва зерна 43,7 % отримано в варіантах, де мінеральні добрива в дозі (N40P40K40) вносили фоново без підживлень у зв'язку зі збільшенням затрат на добрива.

Висновки

За результатами проведених досліджень, при сівбі ячменю (дворучки) озимого сорту Дев'ятий вал після соняшнику 25 вересня в середньому за 20162020 рр. за внесення мінеральних добрив у дозі N40P40K40 висота рослин у фазі колосіння збільшилась в середньому на 4,1 см (5,2 %); на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з наступним підживленням N30 за мерзлоталого ґрунту в середньому на 13,8 см (17,5 %). Найкращий розвиток рослин ячменю озимого у фазу колосіння забезпечило внесення N40P40K40 з наступним підживленням N60 за мерзлоталого ґрунту. Висота рослин при цьому збільшилась в середньому на 18,4 см (23,4 %) порівняно з неудобреним фоном .

Маса 100 абсолютно сухих рослин ячменю озимого сорту Дев'ятий вал після соняшнику змінювалась від 141,5 г на фоні без добрив до 400,7 г за внесення N40P40K40 з наступним підживленням N60 по МТГ. Маса 100 абсолютно сухих рослин зросла на 21,6-96,9 % відповідно до доз внесення добрив.

Коефіцієнт продуктивного кущіння без внесення добрив дорівнював 1,3. З внесенням добрив коефіцієнт продуктивного кущіння збільшувався в порівнянні з контролем (без добрив) від 1,5 до 2,2. Помітно вищий коефіцієнт продуктивного кущіння 2,2 отримали на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з наступним підживленням N60 за мерзлоталого ґрунту.

Формування максимальної врожайності (3,63-3,84 т/га) забезпечує сорт озимого ячменю Дев'ятий вал на фоні передпосівного внесення N40P40K40 з подальшим підживленням поверхнево ранньою весною за мерзлоталого ґрунту N30 та N60. Збільшення дози азотного підживлення забезпечило підвищення урожайності зерна на 1,20 т/га (45,4 %) порівняно з контролем без добрив.

За економічними показниками найкращий варіант при вирощуванні сорту Дев'ятий вал після соняшнику є N40P40K40 з подальшим підживленням посівів азотом (N30) ранньою весною за мерзлоталого ґрунту. При застосуванні зазначеного варіанту рівень рентабельності ячменю озимого сорту Дев'ятий вал складав 49,7 %.

References

1. Alley М.М., Pridgen Т.Н., Brann D. Е., Hammons J. L., Mulford R. L. (2016) Nitrogen Fertilization of Winter Barley: Principles and Recommendations. VCE: 4449

2. Benda R.V. (2011) Productivity of winter barley depending on the timing of sowing and the level of mineral nutrition in the conditions of the southern Steppe of Ukraine. NAANUIZG. Bulletin of the Institute of Grain Management. №. 40. Dnipropetrovsk.

3. Bartels I., Shonberger H. Bestandesfuhrung der wintergerste. DLG. Mitteilungen, 1980-95

4. Vozhegova R.A., Kokovikhin S.V., Zayets S.O. (2020) Features of spring field work in 2020 in the farms of Kherson region. Scientific and practical recommendations. Kherson: IZZ NAAS: 13-15

5. Cherenkov A.V., Benda R.V. (2009) Winter hardiness of winter barley plants depending on the timing of sowing under the conditions of the northern part of the Steppe. Bul. of the Institute of grain agriculture of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. Dnipropetrovsk: New Ideology 39: 23-27

6. Dotsenko O., Miroshnychenko M. (2012) Fertilization system of winter barley. Offer: Website. URL: https://propozitsiya.com/ua/sistemaudobrennya-yachmenyu- ozimogo

7. Zayets S. O. (2016) Productivity of winter barley depending on the types of nitrogen fertilizers and top dressing. Bul. Inst. of agriculture of the steppe zone of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2016. 11: 73-79

8. Klymyshyna R.I. (2012) Winter barley yields in relation to fertilization and seed sowing rates. Bulletin of Agrarian Science. №. 10. pp. 76-79

9. Mahler R., Guy S. (2015) Northern Idaho Winter Barley Fertilizer Guide. Winter Barley. University of Idaho Extension: 456-460

10. McVay K., Burrows M., Jones C., Warner K., Menalled F. (2017) Montana Barley Production Guide. Montana State University Extension, 20 р

11. Markov I., Dmytryshak M., Mokrienko V. (2011) National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine.Winter barley. Agronomy Today. Tuesday, September 6

12. Romanenko O.H., Kushtsh I.S., Ahafonova A.V., Solodushko M.M., Usova N.M. (2019) Moisture availability requirements and water consumption for the purposes of growing winter wheat in arid conditions of the Steppe. Agroecological Journal 4: 59-65

13. Roth G., Kirt A., Collins A. (2016) Malting Barley in Pennsylvania. Pen State Extension: 38-54

14. Solodushko M.M. (2015) Productivity of winter grain crops depending on predecessor crops and sowing dates in the steppe zone. Bull. In-that villages. the steppe economy. zone of NAAS of Ukraine 8: 9-14

15. Svydynyuk I.M., Shmorhun O.V. (2008) Realization of the biological potential of grain crops under different growing technologies. Collection of scientific works of the National Science Center, Institute of Agriculture of the National Academy of Sciences: 49 - 55

16. Tsybukh V.G. (1964. 96 p) Winter barley. About the experience of cultivation in the western regions of Ukraine. Lviv: Kamenyar.

17. Vozhegova R.A., Kokovikhin S.V., Zayets S.O. (2020) Features of spring field work in 2020 in the farms of Kherson region. Scientific and practical recommendations. Kherson: IZZ NAAS: 13-15

18. Veremeyenko S. I., Tkachuk S. S. (2017) Trusheva. Рroductivity of new varieties of winter barley under mineral fertilization on dark-gray podzolized soils visnyk zhnaeu 2 (61), vol. 1

19. Cherenkov A.V., Benda R.V. (2009) Winter hardiness of winter barley plants depending on the timing of sowing under the conditions of the northern part of the Steppe. Bul. of the Institute of grain agriculture of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. Dnipropetrovsk: New Ideology 39: 23-27

20. Yarchuk I.I., Bozhko V.Yu., Kelypenko M.M. (2013) Agroecological aspects of formation of productivity of winter barley crops depending on mineral fertilizers: coll. of science Proceedings of the Podil'sk State Agrarian and Technological University. Kam'yanets'-Podil'skyi: Podil'sk State Agrarian and Technological University. Spec. Ed: 295-298

Размещено на Allbest.ru