Стан та проблеми експорту агропродовольчої продукції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Стан та проблеми експорту агропродовольчої продукції в Україні

М.І. Мостов'як, здобувач третього (освітньо-наукового)

рівня вищої освіти (доктор філософії)

В статті здійснено дослідження останніх тенденцій розвитку експорту продукції агропродовольчого сектору та виокремлено основні проблеми, що визначають вектори його подальшої трансформації. Проведено аналіз рівня експортоорієнтованості виробництва агропродовольчої продукції, товарної та регіональної структури експорту. Відслідковано динаміку основних показників, що характеризують ситуацію в досліджуваній сфері; виокремлено причини, що здійснюють найбільший вплив та визначають характер і напрями розвитку агропродовольчого експорту.

Ключові слова: експорт, агропродовольча продукція, рівень експортоорієнтованості, товарна структура експорту, регіональна структура експорту, агропродовольчий сектор.

Annotation

Mostovyak M.I.

State and Problems of Agriculture Export Products in Ukraine

The agro-food sector is of great importance for Ukraine, contributing to the provision of national food security and the formation of GDP. Analysis of trends in the development of the export of Ukrainian agri-food products to the understanding of the state of development and the determination of factors affecting this economy. The article is devoted to the study of the current state of export of agro-food products in Ukraine and identification problems affecting its development. The main export trends are considered, the main problems are identified, and the factors limiting the growth of the export potential of the agro-industrial sector in the country are analyzed. In the article, general scientific and special methods are used to obtain a complex detection of the problems of export of agro-food products: empirical, series of dynamics, graphic, abstract-logical and others.

An analysis of the export-orientation of agro-food production was conducted, the results of which established a high level of export-orientation. The growth of the role of the agro-food sector in the total volume of exports was revealed, which is mainly due to the increase in the price of products. The study of the commodity structure of the export of agro-food products proved that it is highly concentrated. The largest volumes of simple exports fell on commodity positions, which are mostly represented by raw materials. The study of the regional structure of the export of agro-food products testified to the tendency of its increase in almost all regional markets.

It has been established that as a result of Russian aggression, there have been significant changes in the volumes, commodity and regional structure of Ukrainian agro-food exports. Volumes of Ukrainian exports have significantly decreased, mainly due to the blocking of seaports; increased importance in the export of the EU country.

Prospects for further research can be the study of the reorientation of logistics routes and the expansion of sales markets, as well as directions for improving Ukraine's position in the main world regional markets.

Key words: export, agro-food products, level of export orientation, commodity structure of export, regional structure of export, agro-food sector.

Вступ

Постановка проблеми. Експорт української агропродовольчої продукції відіграє значну роль у розвитку національної економіки та формуванні позитивного зовнішньоторговельного балансу країни. Сучасні тенденції у цій сфері відображають ключові напрямки та характеристики агропродовольчого сектору, який має велике значення для економіки України, сприяючи забезпеченню національної продовольчої безпеки. Повномасштабна агресія, розпочата російською федерацією 24 лютого 2022 р., кардинально вплинула на розвиток агропродовольчої галузі. Основними негативними наслідками є руйнація, окупація та втрата значної частини виробничих потужностей, розрив логістичних маршрутів, втрата частини традиційних ринків збуту, тощо. Така ситуація актуалізує дослідження тенденцій експорту агропродовольчої продукції в Україні у контексті сучасної економічної, політичної та соціальної ситуації. Це сприятиме розумінню поточного стану галузі, ідентифікації проблемних питань та виявленню можливостей для подальшого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у вивчення агропродовольчого сектору України здійснили Шубравська О. В. [1], Пугачов М. І., Болдирєва Л. М. [2]. Тематику експорту продукції агропродовольчого сектору України досить глибоко досліджено в роботах Осташко Т. О. [3], Пугачова М. І. [4], Бокій О. В. [5]. Розвиток агропродовольчого експорту в умовах російської агресії проаналізовано у дослідженнях таких науковців, як Ткачук Г., Бурачек І., Бужимська К., Біляк Т. [6], Березюк С., Гонтарук Я., Ясінська Б. [7]. Проте, нові обставини вимагають продовження дослідження агропродовольчого сектору з метою аналізу останніх тенденцій трансформації зовнішньої торгівлі в умовах воєнного стану.

Мета статті - вивчення поточного стану та узагальнення сучасних тенденцій і проблем агропродовольчого експорту України.

Методика досліджень

Методологічною та теоретичною основами дослідження є основні постулати економічної теорії, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених із проблем розвитку агропродовольчого виробництва та експорту. У процесі дослідження використовувалися такі методи: емпіричний, рядів динаміки, графічний, абстрактно-логічний тощо.

Результати досліджень

Агропродовольчий сектор до початку повномасштабного вторгнення росії забезпечував 14,8 % валової доданої вартості України; за обсягом реалізованої продукції займав 12,3 %, а за кількістю найманих працівників - 9,6 %. Це свідчить, що продуктивність праці в секторі більш як в 1,3 рази вища, ніж в інших секторах економіки України (рис. 1).

Рис. 1. Структура валової доданої вартості в Україні в 2020 р., %

Джерело: побудовано автором за даними [8]

Сектору притаманний високий рівень експортоорієнтованості виробництва - в 2021 р. частка експорту у виробництві склала 43 %, що на 5 відсоткових пунктів менше показника 2017 р. (табл. 1).

Табл. 1. Частка експорту у виробництві агропродовольчої продукції в Україні в 2017-2021 рр., %

Джерело: розраховано автором за даними [9, 10]

Основна причина зазначених змін - суттєве скорочення вагомості експорту у виробництві сільськогосподарської продукції (-10 відсоткових пунктів); водночас вагомість експорту у виробництві харчової продукції була відносно стабільною (39-42 % обсягів виробництва). Зазначені зміни опосередковано свідчать про зростання обсягів переробки сільськогосподарської сировини в Україні в готову харчову продукцію.

Впродовж останніх років зростає роль агропродовольчого сектору в експорті - за результатами 2021 р. з України було експортовано продукції на рекордні 27,8 млрд дол. США, що на 56 % більше показника 2017 р. При цьому, основні обсяги приросту забезпечили поставки сировинної сільськогосподарської продукції (+6,1 млрд дол. США або 67 %), тоді як приріст харчової продукції склав 44 % (або +3,8 млрд дол. США). Зростання експорту було обумовлено, головним чином, ростом експортних цін (+45 % в 2017-2021 рр.), оскільки приріст фізичних обсягів експорту був незначний (+8 %). Експорт харчової продукції збільшився за рахунок зростання цін (здебільшого на олію), адже в кількісному виразі експорт зменшився.

В 2022 р. внаслідок російської агресії обсяги українського експорту агропродовольчої продукції скоротилися на 16 % - до 23,4 млрд дол. США, головним чином через блокування морських портів. При цьому, зниження поставок відбулося як в сегменті сільськогосподарської продукції (-2,0 млрд дол. США або -13 %), так і харчової продукції (-2,3 млрд дол. США або -18 %).

Частка агропродовольчої продукції в експорті у загальному обсязі товарного експорту країни в 2017-2021 рр. складала 41-45 %, а в 2022 р. зросла до 53% у зв'язку із порівняно меншими темпами падіння експорту агропродовольчих товарів (-16 %) порівняно з іншими видами продукції (-49 %) (табл. 2, рис. 2).

Товарна структура експорту свідчить, що він є висококонцентрованим - на 6 найбільших товарних позицій припадає майже 78% обсягів, а саме: кукурудза (5,9 млрд дол. США), олія (5,9 млрд дол. США), пшениця (2,7 млрд дол. США), ріпак (1,5 млрд дол. США), соняшник (1,3 млрд дол. США) та макуха (майже 1,0 млрд дол. США) (рис. 3).

Табл. 2. Динаміка українського експорту агропродовольчої продукції в 2017-2022 рр.

Впродовж 2017-2021 рр. абсолютна більшість (понад 80 %) товарних позицій агропродовольчого експорту демонструвала зростання (за винятком цукру, соєвих бобів та окремих незначущих товарних позицій). При цьому, найвищі обсяги приросту експорту припали на найбільші за обсягом товарні позиції, які здебільшого представлені сировинними товарами: кукурудза (+2,9 млрд дол. США), олія (+2,4 млрд дол. США), пшениця (+2,3 млрд дол. США), ріпак (+0,8 млрд дол. США), макуха (+0,6 млрд дол. США) і ячмінь (+0,6 млрд дол. США) (рис. 4).

Рис. 4. Приріст українського експорту агропродовольчої продукції в 2017 - 2021 рр. у розрізі найбільших товарних позицій, млн дол. США

Джерело: розраховано автором за даними [10, 11]

експорт агропродовольчий

В 2022 р. під впливом російської агресії відбулися суттєві зміни в товарній структурі експорту. Зокрема, внаслідок втрати виробничих потужностей та логістичних шляхів суттєво скоротився експорт продуктів переробки олійних культур: олії (-1 053 млн дол. США) та макухи (-561 млн дол. США). Натомість різко збільшився експорт олійних: насіння соняшнику (+1 217 млн дол. США) та соєвих бобів (+257 млн дол. США). Окремо слід відзначити зростання обсягів експорту м'яса птиці (+137 млн дол. США), цукру (+126 млн дол. США) та плодових та овочевих соків (+77 млн дол. США),що проілюстровано на рис. 5 та відображено в таблиці 3.

Структура експорту української агропродовольчої продукції в 2017-2021 рр. свідчить про його нарощування на всі регіональні ринки за винятком країн СНД, найбільше до Китаю (в 4,2 рази) та країн Америки (в 2,3 рази). Спостерігалося посилення ролі Китаю (питома вага збільшилася на 9,7 відсоткових пункти) та країн Америки (+0,3 відсоткових пункти) за рахунок зниження вагомості інших країн Азії (-3,5 відсоткових пункти), країн ЄС-27 (-3,2 відсоткових пункти) та країн СНД (-2,3 відсоткових пункти) (табл. 4).

Табл. 3. Український експорт агропродовольчої продукції в 2017-2022 рр. у розрізі найбільших товарних позицій

Табл. 4. Регіональна структура українського експорту агропродовольчої продукції в 2017-2022 рр.

Джерело: розраховано автором за даними [10, 11]

В 2022 р. внаслідок російської агресії, блокування традиційних логістичних шляхів відбулася різка переорієнтація українського експорту агропродовольчої продукції. Зокрема, обсяг постачання в країни ЄС збільшився на 5,2 млрд дол. США, тоді як у всі інші регіони - скоротився (сумарно на 9,5 млрд дол. США). Як наслідок, вагомість країн ЄС в експорті зросла до 55,2 % (рис. 6).

Рис. 6. Регіональна структура українського експорту агропродовольчої продукції в 2017-2022 рр., %

Висновки

Проведений аналіз дає змогу зробити певні висновки.

1) Агропродовольчий сектор України є одним із ключових в економіці, забезпечуючи значну частку валової доданої вартості України, та демонструє порівняно вищий рівень ефективності (продуктивність праці в секторі більш як в 1,4 рази вища, ніж в інших секторах економіки України).

2) Сектору притаманний високий рівень експортоорієнтованості виробництва, причому до початку повномасштабного військового вторгнення до України окреслювались позитивні тенденції щодо зростання обсягів переробки сільськогосподарської сировини в Україні в готову харчову продукцію. Однак після отримання рекордного довоєнного рівня експорту обсяги українського експорту внаслідок російської агресії значною мірою скоротилися, головним чином, через блокування морських портів. У відносному вимірі частка агропродовольчої продукції у загальному обсязі товарного експорту країни зросла у зв'язку із порівняно меншими темпами падіння експорту агропродовольчих товарів порівняно з іншою продукцією.

3) Дослідження товарної структури експорту засвідчило, що він є висококонцентрованим - на 6 найбільших товарних позицій припадає майже 78 % обсягів, а саме: кукурудза, олія, пшениця, ріпак, соняшник та макуха. Абсолютна більшість товарних позицій агропродовольчого експорту демонструвала зростання (за винятком цукру, соєвих бобів та окремих незначущих товарних позицій), однак в результаті впливу російської агресії відбулися суттєві зміни в товарній структурі експорту. Зокрема, внаслідок втрати виробничих потужностей та логістичних шляхів суттєво скоротився експорт продуктів переробки олійних культур: олії та макухи. Натомість різко збільшилось постачання на іноземні ринки олійних: насіння соняшнику та соєвих бобів.

4) Україна наростила експорт на всі регіональні ринки, за винятком країн СНД. В регіональній структурі експорту агропродовольчої продукції з України спостерігалося посилення ролі Китаю та країн Америки за рахунок зниження вагомості інших країн: Азії, країн ЄС та СНД. В результаті російського військового вторгнення, що спричинило блокування традиційних логістичних шляхів, відбулася різка переорієнтація українського експорту агропродовольчої продукції: поставки в країни ЄС збільшилися за рахунок скорочення у всі інші регіони (як наслідок, вагомість країн ЄС в експорті зросла).

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є вивчення альтернативних шляхів транспортування українських експортних поставок агропродовольчої продукції з позиції можливої переорієнтації логістичних шляхів та розширення ринків збуту, а також дослідження напрямів покращення становища України на міжнародному ринку.

Література

1. Шубравська О. В. Розвиток агропродовольчого виробництва України: завдання і виклики. Економіка АПК. 2016. № 4. С. 5-12.

2. Пугачов М. І., Болдирєва Л. М. Агропродовольчий сектор: економічний дискурс. Економіка АПК. 2016. № 11. С. 15-19.

3. Осташко Т. О. Експорт агропродовольчих товарів у ЄС: перспективи і завдання. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 83-94.

4. Пугачов М. І. Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчими товарами. Економіка АПК. 2019. № 3. С. 6-13.

5. Бокій О. В. Розвиток експорту агропродовольчої продукції в Україні. Продовольчі ресурси. 2021. Т. 9. № 16. С. 237-252.

6. Ткачук Г., Бурачек І., Бужимська К., Біляк Т. Місце України в глобальному агропродовольчому просторі, сучасний стан та тенденції розвитку. Vdda aperspektivy. 2023. № 3. С. 111-124.

7. Березюк С., Гонтарук Я., Ясінська Б. Забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2023. Випуск № 47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-44.

8. Таблиця «витрати-випуск» за 2020 рік (в основних цінах). URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/vvp/kvartal_new/tvv_oc/vitr_vip_o s20xl.UE.xlsx (дата звернення: 19.04.2023)

9. Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб'єктів

господарювання за видами економічної діяльності (2010-2021). URL:

https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/fin/pssg/orpsg_ek_2010_2021_ue. xlsx (дата звернення: 19.04.2023).

10. Зовнішня торгівля окремими видами товарів за країнами світу за

2017-2022 рр. URL:

https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/zd/e_iovt/arh_iovt2022.htm (дата

звернення: 19.04.2023).

11. Статистика та реєстри Державної митної служби України за 12 міс. 2022 р. URL: https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri#statistika (дата звернення: 19.04.2023).

References

1. Shubravska, O. V. (2016). Development of agro-food production in Ukraine: tasks and challenges. Economy of agro-industrial complex, no. 4, pp. 5-12 (in Ukrainian).

2. Pugachev, M. I., Boldyreva, L. M. (2016). Agri-food sector: economic discourse. Economy of agro-industrial complex, no. 11, pp. 15-19 (in Ukrainian).

3. Ostashko, T. O. (2016). Export of agro-food products to the EU: prospects and tasks. Economics and forecasting, no. 1, pp. 83-94 (in Ukrainian).

4. Pugachev, M. I. (2019). Development of foreign trade in agro-food products. Economy of agro-industrial complex, no. 3, pp. 6-13 (in Ukrainian).

5. Bokii, O. V. (2021). Development of export of agro-food products in Ukraine. Food resources, vol. 9, no. 16, pp. 237-252 (in Ukrainian).

6. Tkachuk, G., Burachek, I., Buzymska, K., Bilyak, T. (2023). The place of Ukraine in the global agro-food space, current state and development trends. Science and perspective, no. 3, pp. 111-124 (in Ukrainian).

7. Berezyuk, S., Hontaruk, Ya. & Yasinska, B. (2023). Ensuring the food security of the state in the conditions of martial law. Economy and society, 2023, Iss. 47. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-44. (in Ukrainian).

8. Table "expenditure-output" for 2020 (in basic prices). Available at https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/vvp/kvartal_new/tvv_oc/vitr_vip_o s20xl.UE.xlsx (Accessed April 19, 2023) (in Ukrainian).

9. Volume of sold products (goods, services) of economic entities by types of

economic activity (2010-2021). Available at

https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/fin/pssg/orpsg_ek_2010_2021_ue. xlsx (Accessed April 19, 2023) (in Ukrainian).

10. Foreign trade of certain types of goods by countries of the world for 20172022 Available at https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/zd/e_iovt/arh_iovt2022.htm (Accessed April 19, 2023) (in Ukrainian).

11. Statistics and registers of the State Customs Service of Ukraine for 12 months. 2022. Available at https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri#statistika (Accessed April 19, 2023) (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru