Сучасні методи розведення м'ясної худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні методи розведення м'ясної худоби

Гончарова Ірина Іванівна

кандидат с.-г. наук, доцент кафедри генетики розведення та селекційних технологій в тваринництві

Державний біотехнологічний університет, Україна

Хохлов Анатолій Михайлович

доктор с.-г. наук, професор кафедри генетики розведення та селекційних технологій в тваринництві Державний біотехнологічний університет, Україна

Анотація

Розводити - означає не лише підтримувати досягнуту порідну продуктивність м'ясної худоби в господарстві, але і якісно її удосконалювати, створювати нові типи, лінії, сімейства і стада високопродуктивних тварин, пристосованих до сучасної технології ведення м'ясного скотарства.

Для прискореного розвитку м'ясного скотарства найважливіше значення має створення великого масиву спеціалізованої м'ясної худоби нового типу, добре пристосованого до різних зон країни, застосування змінного ротаційного і промислового схрещування нетехнологічного і низькопродуктивного маткового поголів'я молочних стад з тими, що пройшли оцінку чистопорідними биками м'ясних порід, розширене відтворення стад тваринних імпортних м'ясних порід. порода м'ясна худоба розведення схрещування

Ключові слова: порода, м'ясна худоба, методи розведення, схрещування, подуктивність

Розведення худоби не може бути успішним без зоотехнічного урахування, що грамотно проводиться, за походженням, індивідуальним якостям (розвитком, екстер'єром, продуктивністю) і якості потомства, де відсутність обліку або помилки в ньому зводять усі багаторічні селекційні і матеріальні зусилля до нуля.

Необхідно відмітити, що багато племінних господарств ведуть селекційну роботу в умовах застарілої технології при низькому рівні годівлі, недостатньо спеціалізовані, оскільки переобтяжені планами по виробництву продукції, не властивої основному профілю.

Якщо узяти за основний показник середньодобовий приріст, що об'єктивно характеризує м'ясну продуктивність, то він майже не змінився за останні десятиліття.

Головна причина низької ефективності селекції м'ясних порід худоби полягає не в зниженій мінливості і наслідуваності ознак або тривалішій зміні поколінь, а передусім в неправильному напрямі селекційної роботи, в організації відбору за непрямими і суб'єктивними ознаками, що недостатньо характеризують їх істинну м'ясну продуктивність, притому одночасно по великій кількості ознак і в умовах низького рівня годівлі.

Досвід низки країн, де селекція по інтенсивності росту стала здійснюватися при створенні нових м'ясних порід ще в 40-і, а при вдосконаленні існуючих - в 60-і роки, свідчить про перспективність нового напряму селекції. Особливо добрі результати отримані при чистопорідному розведенні з обмеженою кількістю ознак, що селекціонуються, і в замкнутих стадах, коли відбором по інтенсивності росту було охоплено усе поголів'я. Так, в замкнутому стаді абердин-ангуської породи за 10 років селекції по інтенсивності росту середньодобовий приріст бичків з 7 до 12-місячного віку збільшився від 1180 до 1516 г, або на 28 % [1 -5].

Встановлена висока позитивна кореляція між інтенсивністю росту за період після відлучення і кінцевою живою масою, оцінкою м'ясних форм, оплатою корму приростом, забійними показниками і якістю туш. Наявність вказаних зв'язків підвищує ефективність і полегшує ведення селекції по інтенсивності росту, оскільки дозволяє значно скоротити кількість ознак, що селекціонуються.

З урахуванням високої ефективності нового напряму селекції первинним завданням усіх племінних господарств є організація оцінки биків за власною продуктивністю і якості потомства, з тим щоб підвищити їх середньодобовий приріст до 1,5, а в перспективі до 2 кг Від рішення цієї задачі залежать рентабельність м'ясного скотарства і ріст виробництва яловичини. Проте рівень годівлі при оцінці биків далеко не достатній і щорічно міняється, недосконала технологія. Багато господарств вирощують племінних бичків за типом відгодівлі, при цьому тварини обмежені в русі, а їх раціон незбалансований. В результаті бички швидко жиріють і мають знижені статеві функції [2, 4].

Також, при селекційних центрах або провідних племінних заводах назріла необхідність створення замкнутих стад по основних м'ясних породах з повним охопленням усього поголів'я селекцією по інтенсивності росту і забезпеченням комбікормами постійного складу, що дозволить в короткі терміни досягти по стаду інтенсивності росту 1,5, а потім 2 кг в добу, що зробить вирішальний вплив на вдосконалення худоби в племінних господарствах.

Закупівля чистопорідного поголів'я у зв'язку з нечисленністю в країні м'ясних порід і різким підвищенням цін на м'ясну худобу - захід дуже дорогий. Тому найбільш доцільним при створенні нових стад м'ясної худоби є використання поглинального схрещування. Першим етапом при використанні цього прийому є відбір низькопродуктивних корів і надремонтних телиць молочної худоби і запліднення їх спермою биків м'ясної певної породи. Після отримання помісного поголів'я бички і вибраковані телиці йдуть на відгодівлю, кращі телиці, що відповідають за типом м'ясній худобі, відбираються на плем'я з подальшим їх заплідненням спермою неспоріднених биків відповідних ліній тієї ж породи. Послідовні повторення такої системи схрещування і відбору вже через три-чотири покоління дозволять отримати тварин власної селекції, які в силу використання при створенні на першому етапі місцевої молочної худоби матимуть підвищену молочність та пристосованість в порівнянні з імпортними тваринами. Такий підхід до створення стад є економічно виправданим, оскільки постійне отримання помісного поголів'я дозволить велику частину його використати на відгодівлю і реалізовувати за високими цінами на м'ясну худобу. Отримуваних на плем'я помісних телиць слід вирощувати за технологією м'ясного скотарства, тобто після їх отелення телят вирощувати на підсосі.

У розвитку спеціалізованого м'ясного скотарства важливе місце відводиться товарним м'ясним стадам, які створюються шляхом поглинального і перемінного схрещування низькопродуктивних і нетехнологічних корів молочних з биками м'ясних порід. Відомо, що гетерозис проявляється в першому поколінні і не зберігається в подальших. Тому для створення помісних маткових стад, що мають так звану "гібридну силу", необхідно застосовувати багатопорідне перемінне схрещування. Запліднення помісних телиць першого покоління сім'ям биків м'ясних неспоріднених порід дозволить підтримувати явище гетерозису у тварин в кожному наступному поколінні. Черговість порід при схрещуванні визначається залежно від їх сполучуваності і великоплідності [1,3].

У представлених варіантах схрещувань отримувані телиці з різною кровною мають важливе значення для продовження селекційної роботи, тоді як бички з кровною по батьківській породі реалізуються на м'ясо.

Виняткову важливість придбаває створення нових м'ясних порід в зонах м'ясного скотарства. В результаті економічних умов переходу, що змінилися, до промислових технологій існуючі м'ясні породи не завжди відповідають вимогам. У зв'язку з цим звичайна методика створення нових порід на основі простого відтворювального схрещування не завжди прийнятна. Для створення м'ясних порід з високою молочністю, інтенсивністю росту, м'ясною продуктивністю, хорошою пристосовністю до місцевих кліматичних умов і промислових технологій необхідно підбирати три породи і більше з включенням молочної або комбінованої, добре пристосованої до місцевих умов, а також дві-три м'ясні породи різних конституціональних типів. При цьому доцільно використати досвід створення нових м'ясних порід в інших країнах.

Оптимальним розміром стада м'ясної худоби слід вважати 100-150 корів з шлейфом, для обслуговування якого потрібно 2-3 людини і наявність поруч до 100 га пасовищ.

Для спрощення племінної роботи генеалогічна структура кожного із створюваних стад повинна складатися з тварин однієї лінії з трьома гілками [1,2, 5].

Таким чином, в умовах сільськогосподарських підприємств країни рекомендуємо проводити схрещування за наступними схемами: I варіант (двохпорідне промислове схрещування), де помісний молодняк реалізується на м'ясо; II варіант (трьохпорідне перемінне схрещування), де помісні бички реалізуються на м'ясо, телички йдуть в злучку з биками м'ясної породи; Ш варіант (поглинальне схрещування), де наприклад, чорно - ряба покращується м'ясною породою.

Усім племінним господарствам в найближчі необхідно будувати типові випробувальні станції, роботу за оцінкою биків проводити в строгій відповідності з методикою, а також організувати годівлю на випробуванні уволю повнораціонними кормосумішами постійного складу.

Слід змінити напрям селекції і з маточним поголів'ям. Відбір корів м'ясних порід має бути спрямований, передусім, на підвищення їх молочності і збільшення маси телят до від'єму до 250-300 кг Коефіцієнт молочності (відношення живої маси теляти при від'ємі до маси корови) повинен складати більше 50 %.

При цьому можна організувати селекцію по підвищенню ефективності використання грубих, соковитих і пасовищних кормів.

При новому напрямі селекції важливе значення має об'єктивність отримуваних даних, яка може бути досягнута тільки при добре організованому і систематичному контролі за оцінкою биків державними контролерами.

Список використаних джерел:

[1]Угнівенко А.М., Петренко С.М., Носевич Д.К., & Токар Ю.І. (2016) Наукові основи розвитку м'ясного скотарства в Україні. Київ: Компринт. ISBN 978-966-929-409-8

[2]2.Логоша Р.В. (2012) М'ясне скотарство України: стан, тенденції та напрямки його інтенсифікації. Економічні науки (2), 90 - 96.

[3]Угнівенко А.М. (2013) Шляхи вирішення проблеми виробництва яловичини в

Україні. Біоресурси і природокористування (5), 76 - 84.

[4]Ковальчук І.В. & Ткачук В.П. (2015). Спеціалізоване м'ясне скотарство. Навчальний посібник, 14-25. Вилучено з http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/4451/1 /Spetsializovane_myasne_skotarstvo _2015_107.pdf

[5]Тимченко Л.О. (2013). Спеціалізоване м'ясне скотарство як стратегічна галузь.

Размещено на Allbest.ru