Діяльності фермерських господарств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльності фермерських господарств України

В.В. Нечитайло, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

У статті обґрунтовано основні етапи становлення та розвитку фермерських господарств. Виокремлено життєві потреби сім'ї фермера, що визначають головні стратегічні пріоритети фермерського господарства в умовах нестабільності. Проаналізовано динаміку кількості фермерських господарств України та площі сільськогосподарських угідь у їхньому користуванні, а також оплату праці сім'ї фермера та найманих працівників. Здійснено оцінку матеріально-технічного забезпечення для новостворених фермерських господарств з розміром земельних ділянок 5, 20 і 50 га з певною спеціалізацією до початку воєнної агресії. Досліджено середні ціни на продукцію сільського господарства (2010-2022 рр.), крім того, проаналізовано зібрані площі, врожайність основних сільськогосподарських культур та виробництво продукції рослинництва і тваринництва національними фермерськими господарствами.

Ключові слова: фермерські господарства, етапи розвитку, сільське господарство, нестабільність, реалізаційна ціна.

Activities of Ukraine farms

Veronika Nechitailo, PhD in economic sciences, senior research fellow National Scientific Center "Institute of Agrarian Economy"

The article substantiates the main stages of formation and development of farms. The vital needs of a farmer's family are highlighted, which determine the main strategic priorities of farming in conditions of instability. The dynamics of the number of farms in Ukraine and the area of agricultural land in their use, as well as the wages of the farmer's family and hired workers, were analyzed. An assessment of material and technical support for newly created farms with the size of land plots of 5, 20 and 50 hectares with a certain specialization before the start of military aggression was carried out. The average prices for agricultural products (2010-2022) were studied, in addition, the harvested area, the yield of the main agricultural crops and the production of plant and animal products by national farms were analyzed.

Key words: farms, stages of development, agriculture, instability, sales price.

Постановка проблеми

Фермерські господарства займають важливе місце у багатоукладній економіці України. Війна завдала значних збитків фермерам, однак вони продемонстрували свою ключову роль у збереженні продовольчої безпеки держави, їхня діяльність характеризується стійкістю до негативних змін зовнішнього середовища, гнучкістю та адаптивністю, орієнтованістю на задоволення власних потреб. Оцінка довоєнних та сучасних умов діяльності фермерських господарств дасть змогу визначити основні напрями і чинники розвитку, що дозволяють його прискорити, або навпаки стримати у разі збільшення їхнього сукупного чи індивідуального впливу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню фермерських господарств України в різний час присвятили свої праці О.В. Захарчук, М.І. Кісіль, М.М. Кропивко, М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк, К.І. Левчук, Ю.В. Солоненко, Л.А. Бєляєв, В. Ільчук, О.А. Горобченко, Д.В. Неміш, М.М. Гуменюк, О.Г. Вітряк, В.А. Ткачук, М.Г. Ростовський, О.А. Чумаченко, А.І. Білоног та М.О. Левіна-Костюк. Однак, труднощі фермерських господарств, які в умовах війни значно посилились, ґрунтовно не досліджувалися.

Мета статті. Дослідити діяльність фермерських господарств України до та в умовах війни.

Виклад основного матеріалу дослідження

У процесі трансформації економічних відносин у сільському господарстві України діяльність фермерських господарств змінювалася. Це відбувалося поетапно, на яких мали місце певні особливості розвитку цієї форми господарювання на селі:

1) (1992-1995 рр.) - масове створення фермерських господарств;

2) (1996-2000 рр.) - утвердження фермерського укладу;

3) (2001-2008 рр.) відбулось прискорення процесів зростання та концентрації їх землекористувань, придбання технічних та інших основних засобів, залучення додаткового капіталу. Проте з 2004-2008 рр. - процеси концентрації капіталу уповільнюються, а з метою зменшення податкового навантаження фермерські господарства частково трансформуються в особисті селянські господарства;

4) (2009 р. і 2021рр.) - зменшення чисельності фермерських господарств, зростання площ їх землекористувань, уповільнення темпів кількісного розвитку матеріально- технічної бази та посилення тенденцій якісних перетворень у виробничому потенціалі.

Початок п'ятого етапу був спровокований війною (2022 р.), економічні наслідки якої завдали значної шкоди виробництву та доходам фермерів. Проте становище фермерів покращилось у 2023 р., вониотримали фінансову підтримку як держави, так і міжнародних донорів - пільгове кредитування, гранти на розвиток бізнесу, безкоштовне насіння та добриво.

Для більшості фермерських господарств метою їх функціонування в умовах війни є збереження потенціалу та економічної діяльності. Лише після досягнення умов безпечної діяльності можна вирішувати завдання щодо відновлення потенціалу господарства та його економічної діяльності. Коли ж потенціал фермерського господарства відновлено, його власники вирішують наступні завдання щодо його нарощування (рис. 1).

У подальшому настає черга завдань фермерського господарства щодо навчання як власних членів сім'ї, так й інших працівників фермерського господарства. Потребою найвищого рівня є соціальна поведінка фермера, яка має на меті благоустрій місцевості, на якій розміщене фермерське господарство, допомогу дитячим садкам та школі, будівництво під'їздів з твердим покриттям, газопостачання, утилізацію відходів, водозабезпечення тощо.

До війни на аграрному ринку України були представлені як новостворені фермерські господарства з найменшою площею землі, що в середньому становить 4,9 га, так і великі формування площею понад 4000 га.

Динаміка кількості фермерських господарств та площ сільськогосподарських угідь у їхньому користуванні вирізняється по роках (рис. 2).

Високі ризики в умовах мінливого зовнішнього середовища, негативно позначаються на ефективності операційної діяльності фермерських господарств. Так, розмір виробництва їх продукції на 1 га ріллі зменшився проти середнього показника за чотири довоєнні роки майже на 8%. Виклики сталому розвитку фермерських господарств зумовлені як умовами зовнішнього середовища, так і недостатніми власними інвестиційними ресурсами.

Фермер та його сім'я за свою працю в господарстві отримують не заробітну плату, а частину чистого прибутку, який отримає господарство та розділяється між членами сім'ї пропорційно їхньому трудовому внеску і має використовуватися для визначення заробітку, а також для утримань і відрахувань на соціальні заходи у відповідності до чинного законодавства.

Наймані працівники, які працюють за трудовим договором отримують заробітну плату. Її розмір не повинен бути меншим за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати. За даними Державної служби статистики України середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві в середньому по Україні у 2015 р. складала - 3140 грн, відповідно у 2019 - 8738, 2020 - 9734, 2021 - 11733 та воєнному 2022 р. - 12243 гривень.

Від достатньої кількості сільськогосподарської техніки значною мірою залежить дотримання існуючих та впровадження нових і більш прогресивних технологій. Недостатня кількість технічних засобів та їх зношений технічний стан становлять одну з головних перешкод на шляху до розвитку фермерів.

Рис. 2. Динаміка кількості фермерських господарств України та площ сільськогосподарських угідь у їх користуванні, 2010-2022 рр.

Джерело: дані Державної служби статистики України за відповідні роки [1].

Дані щодо кількості фермерських господарств в Україні у 2022 р. наводяться відповідно до статистичної звітності «Кількість активних підприємств за організаційно-правовими формами господарювання з розподілом за ознакою статі керівника».

Дані щодо площі сільськогосподарських угідь у користуванні фермерських господарств за 2022 р. наведені з повідомлення виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад, голови Всеукраїнського конгресу фермерів Івана Слободяника [2].

До початку російської агресії було здійснено оцінку матеріально-технічного забезпечення для новостворених фермерських господарств з розміром земельних ділянок 5, 20 і 50 га з певною спеціалізацією. У дослідженняхз'ясовано, що для належного функціонування новоствореного фермерського господарства сімейного типу розміром 5 га, яке спеціалізувалось на виробництві зернових (4 га) та овочів відкритого ґрунту (1 га), достатньо одного трактора ХТЗ-3512, двокорпусного плуга, невеликого культиватора шириною захвату 2,5 м, двох кільчато-шпорових котків шириною захвату 2 м, сівалки зернової СЗ-3,6, сівалки овочевої СО-3,5, оприскувача навісного 400 л, потриманого автомобіля ГАЗ-53 і орендованого комбайна. Для такого фермерського господарства не потрібен ангар для зберігання виробленої продукції, оскільки вона реалізується одразу або ж зберігається в приміщеннях домашнього господарства чи на складах інших господарств.

Для створення фермерського господарства розміром 20 га, що спеціалізується на виробництві зернових (15 га) та сої (5 га), потрібні трактор ТЗ 82, зернова сівалка СЗ-3,6, культиватор КПС - 4у, 3 кільчато- шпорові котки, оприскувач ОПК 2018, плуг ПЛН 3-35 навісний трьохкорпусний, оренда, потриманий автомобіль, ангар розміром не менше 200 м².

Щоб створити матеріально-технічну базу фермерського господарства з площею 50 га, спеціалізованого на виробництві зернових (20 га), соняшника (10 га), сої (10 га), а також ріпаку (10 га), необхідні вантажний автомобіль ГАЗ-53, плуг ПЛН 3-35 навісний трьохкорпусний, трактор МТЗ 82, три кільчато-шпорові котки, сівалка зернова СЗТ 3,6, культиватор КПС 3,6, зчіпка С 11+9 борт (середній), оприскувач ОПК 2018, комбайн «Славутич», ангар для зберігання продукції площею від 500 м².

Найбільша частка повних втрат і по- шкодженьмайна фермерів через військові чинники припадає на техніку.За станом на 24 лютого 2023 р. оцінені втрати сільськогосподарських виробників складають понад $4,65 млрд, а кількість пошкодженої техніки - 109601 одиниць [3].

Фермерські господарства значно залежать від змін ринкової ситуації. Вони є учасниками ринків сільськогосподарської продукції, для яких характерна надто значна кількість виробників-продавців і відносно мала кількість покупців, що мають велику ринкову владу (табл. 1).

В умовах війни цінові розриви в економічних відносинах посилилися. При світовій ціні пшениці в $340 за 1 тонну, її закупівельна ціна в портах України - 220, а у товаровиробників Черкаської області - $140 за 1 тонну. Подібна цінова практика на ринках аграрної продукції, яка в Україні має масове поширення, не відповідає ні цілям розвитку сільського господарства, ні національній безпеці, а тому потребує виправлення [7].

Таблиця 1. Динаміка середніх цін на продукцію сільського господарства, 2010 - 2022 рр.