Продуктивність гороху овочевого залежно від заходів основного обробітку ґрунту і фонів живлення на Півдні України

The article presents the results of a one-year field experiment in which the productivity of pea was evaluated under the influence ofthe main tillage system and the background of mineral nutrition. Among the studied systems of basic tillage, plowing to a depth of20-22 cm and applied mineral fertilizers had the most positive effect on biometric indicators: the application offertilizers in a dose of N60P90 led to an increase in the height of plants, on average, by 23.1 cm. At the same time, the area of the leaves also increased: on average by 30%. With the introduction offertilizers, the yield of dry matter from 1 ha also increased - on average by 1.03 t/ha. The best indices of the leaf surface index were obtained in the version of the experiment in which plowing was carried out and mineral fertilizers were applied in a dose of N 60P90 - 3.07. The minimum index of the leaf surface was obtained during combined cultivation and without fertilizer application - 2.22. Thus, the best biometric indicators of vegetable peas were obtained when fertilizers were applied in a dose of N60P90 under plowing at 20-22 cm. at plowing at 20-22 cm. It should also be noted that without fertilizers, the number of weeds was minimal in the experiment - 5.0 pcs./m². When mineral fertilizers are applied, the number of weeds in our field experiment, both annual and perennial, increases, namely: when plowing by 20-22 cm by 2.5. and with combined processing by 3.2 pcs. from 1 m2. Replacing plowing with combined tillage led to a decrease in the yield of vegetable peas - on average by 0.21 t/ha. Application of fertilizers in the dose of N60P90 increased the yield - on average by 35%. Application of fertilizers in a dose of N60P90 led to an increase in the mass of1000 seeds by an average of 4.5 g. The same pattern was observed for the growth energy and germination of the grown seeds.

Application of fertilizers both during plowing and during combined tillage by 20-22 cm led to an increase in the number of conditioned seeds - on average by 0.48 t/ha. Replacing plowing with combined cultivation led to a decrease in the number of conditioned seeds - on average by 0.12 t/ha. Thus, the highest yield of conditioned vegetable pea seeds - 1.70 t/ha was obtained in the version ofapplying fertilizers in a dose of N60P90 under plowing to a depth of20-22 cm.

Key words: Garden Pea, nutritional background, system of main tillage, productivity, seed quality.

Вступ

Постановка проблеми. Овочевий горох (латинською Pisum sativum L., англійською мовою Garden Pea) займає особливе місце серед інших овочевих культур. Горох овочевий - однолітня трав'яниста рослина зі стеблом, що полягає, висотою 15-50 см і більше. Вегетаційний період гороху від сходів до цвітіння - 30-45 днів, до технічної стиглості бобів - 45-75 днів, до повної стиглості насіння у бобах - 60-110 днів. Горох типовий мезофит. Він добре вдається в районах з великою кількістю опадів, однак і в посушливій зоні за умови максимального нагромадження в ґрунті вологи в осінньо-зимовий період, при снігозатриманні і мінімальному обробітку ґрунту навесні дає високі врожаї, тому що формує кореневу систему проникаючу в глибокі шари ґрунту. Високого рівня стояння ґрунтових вод овочевий горох не виносить. До недоліку вологи овочевий горох особливо чуттєвий за 2-3 тижні до цвітіння, і в момент цвітіння до наливу зерна. При регулярному випаданні опадів або проведенні поливів у вищезгадані періоди горох дає 25-35% зеленої маси і 8-10 т зелених бобів з 1 га.

Досить широкий ареал його розповсюдження у світі визначається високою харчовою і дієтичною цінністю, біологічними особливостями культури, що дозволяють вирощувати її в різних грунтово-кліматичних зонах земної кулі, у тому числі і на Україні. Овочевий горох характеризується дуже високим ступенем утилізації врожаю і продуктів життєдіяльності рослин. Збалансоване сполучення білково-вуглеводного комплексу, біологічно активні і мінеральні речовини роблять овочевий горох цінним джерелом харчового білка, обсяг якого в перерахунку на 1 га посіву культури складає 290 кг.

Овочевий горох - один із кращих попередників для більшості овочевих культур і входить до складу багатьох сівозмін. Завдяки короткому вегетаційному періоду, повній механізації процесів вирощування і збирання він добре впливає на структуру ґрунту, створює сприятливі умови для нагромадження в її верхніх шарах легкодоступних форм елементів живлення. У результаті симбіозу з бульбочковими бактеріями рослини здатні засвоювати з атмосфери вільний азот і накопичувати в ґрунті за період вегетації культури 40-50 кг/га азоту, що рівноцінно внесенню 10 т/га гною або 1,5 ц/га аміачної селітри.

Разом з поживною цінністю свіжої і переробленої продукції широкому поширенню овочевого гороху сприяло використання у виробництві прогресивних технологій вирощування культури, що передбачає вирощування високопродуктивних, стійких до полягання, перезрівання зерна, хвороб і шкідників сортів, використання передових агротехнічних заходів обробітку ґрунту, підготовки насіннєвого матеріалу, вибір оптимального співвідношення сортів різних груп скоростиглості, застосування ефективної системи застосування добрив, захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб, удосконалювання способів збирання і доставки сировини на переробні підприємства. Овочевий горох має високий потенціал врожайності і при сприятливих погодно-кліматичних умовах передові господарства різних зон України одержують по 5-8 т/га зеленого горошку.

При всіх вищеперерахованих перевагах, дана культура на півдні України не вирощується у промислових масштабах вже останні 15 років. У «Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні» на 2023 рік заявлено 64 сорти гороху овочевого [1], що вказує на його популярність, але на жаль лише серед дачників та невеликих господарствах. Наше дослідження було направлене на повернення популярності даної культури серед овочівників-професіоналів на півдні України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Білок гороху овочевого відрізняється високою біологічною цінністю: легко переварюється в організмі людини, містить лізин (1,5%), триптофан (0,25%), треонин (0,84%) і інші незамінні амінокислоти. По вмісту білку зелене зерно прирівнюється до м'яса, по калорійності (175-180 ккал у 100 г зеленого зерна) у 1,5-2,0 рази перевершує інші овочі. Горохова солома по своїм кормовим якостях не уступає сіну середньої якості, у ній міститься до 9% білка. Овочевий горох, розміщений у богарних умовах часто не уступає кукурудзі по поживним речовинам [3]. Потенційна врожайність промислових сортів і гібридів овочевого гороху складає 5,5-8,0 т/га зеленого зерна чи 10,0-12,0 т/га бобів. Фактична врожайність сортів у 2-3 рази нижче потенційної. У цьому плані маються великі резерви збільшення збору продукції за рахунок підвищення культури землеробства і у першу чергу за рахунок вирощування культури на зрошуваних землях [8]. Велика роль овочевого гороху в підвищенні родючості ґрунту. Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями він здатний засвоювати з атмосфери азот. Корені овочевого гороху накопичують більш 50 кг на 1 га зв'язного азоту, крім цього володіють великою розчинюючою здатністю, завдяки чому ця рослина добре засвоює поживні речовини з важкорозчинних сполук грунту [7].

Мінеральне харчування овочевого гороху залежить від родючості ґрунту, погодних умов, сортів, рівня агротехніки, грунтово-кліматичних умов, добрив. Внесення азотно-фосфорних мінеральних добрив (з розрахунку NP) на звичайному важкосуглинковому чорноземі сприяє більш інтенсивному утворенню бульбочок на коренях гороху і збільшенню їхньої ваги, збільшує нагромадження хлорофілу в листах і листовій поверхні рослини [4]. Під впливом мінеральних добрив значно зростає врожай бобів (на 2,6-3,1 т/га) і підвищується якість зеленого горошку за рахунок збільшення вмісту цукрів і зниження крохмалю. Якість, при цьому, консервів поліпшується. Глибока оранка (на 27-30 см) обумовлюється біологічними особливостями овочевого гороху (розвиток кореневої системи і бульбочок на коренях). При обробітку дуже важливо домагатися вирівняної поверхні поля, тому що збирання цієї культури ведеться при низькому зрізі, а не спланована поверхня поля призводить до втрати частини врожаю [7]. Оптимальним терміном сівби овочевого гороху є друга-третя декада березня. Посів у більш пізній термін значно знижує врожай зеленого горошку. Найбільший вихід зеленого горошку кращої якості середньоранніх сортів забезпечує рядовий спосіб посіву при нормі висіву від 1 до 1,3 млн. схожих насінин на 1га [5].

Зрошення овочевого гороху у фазі цвітіння і наливу бобів нормою полива по 500 м³/га збільшує врожай у 1,5-2 рази залежно від умов року. При зрошенні фаза технічної спілості гороху настає на 6-8 день пізніше, ніж на незрошуваних ділянках. Довжина стебла рослини гороху при поливах значно збільшується, що дозволяє проводити механізоване збирання з найменшими втратами [8]. Збирання зеленого горошку повинні проводити у фазі технічної стиглості 70-75% бобів протягом 4-6 днів.

Постановка завдання. Досліди були закладені та проведені на території господарства СТОВ «Славута-Юг» Каховського району Херсонської області у 2021 р., коли ще працювала Каховська зрошувальна система. Клімат в степовій зоні України, в якій розташоване господарство, а саме в другому (південному) агрокліматичному районі Херсонської області, континентальний. Проявляється він у високій сонячній радіації, різких коливаннях середньодобових температур повітря, в низькій його вологості і нестабільному характеру розподілу опадів. Клімат досить жаркий і сухий. Майже щороку бувають періоди з сильними вітрами, пильними бурями, суховіями. Тривалість вегетаційного періоду 235, безморозного - 185 днів. Об'єктом досліджень був обраний овочевий горох сорту Ланковий, який створений на дослідній станції «Маяк» Інституту овочівництва та баштанництва НААН України. Сорт середньостиглий, термін дозрівання 115 діб. Висота рослини 82-90 см. Заявлена оригінатором врожайність - 23,4 т/га. Вихід зеленого горошку складає 47%. Заявлені сфери використання даного сорту - для споживання у свіжому вигляді і переробки.

Досліди по вивченню спільної дії заходів обробітку ґрунту, фонів мінерального живлення на насіннєву продуктивність овочевого гороху були проведені в польових умовах шляхом закладки польового досліду, який включав такі фактори та їх варіанти:

I Фактор А - Заходи основного обробітку ґрунту:

1. Оранка на 20-22 см.

2. Комбінований обробіток на 20-22 см.

II Фактор В - фони мінерального живлення:

1. Без добрив - контроль.

Для розміщення варіантів у дослідах використовували метод розщеплених ділянок. Проведення польового досліду супроводжувалось біометричними вимірами та аналізом рослинних зразків.

При проведенні досліджень застосовували агротехніку загальноприйняту при вирощувані гороху на насіння в нашій зоні при зрошенні. Попередник - озима пшениця на зерно.

Виклад основного матеріалу дослідження

Найбільш фотосинтетичними активними органами гороху є листя [8]. Тому на врожай зерна гороху значно впливає площа листової асимілюючий поверхні. Вона формується під впливом різних факторів навколишнього середовища, в тому числі під впливом мінерального живлення.

Таблиця 1

Біометричні показники гороху овочевого в польовому досліді, 2021 р. *

* - показники отримані у фазу молочно-воскової стиглості зерна культури

продуктивність горох овочевий живлення

Серед заходів основного обробітку ґрунту найбільш позитивний вплив по біометричні показники мала оранка на глибину 20-22 см. Так, у цьому в варіанті висота рослин була вище, в середньому по фактору, на 2,5 см в порівняні з варіантом комбінованого обробітку ґрунту. Площа листя також була вищої, в середньому по фактору, на 1,45 тис м² з 1 га посіву. Вихід сухої речовини відповідає вищезгаданої закономірності: у варіантах з оранкою був отриманий найбільший вихід - в середньому на 1,03 т/га вище, ніж при комбінованому обробітку ґрунту. Найбільш вплив серед досліджуваних факторів на біометричні показники мали внесені мінеральні добрива. Так, внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀ призводило до збільшення висоти рослин, в середньому на 23,1 см. При цьому збільшувалась і площа листя: в середньому на 30%. При внесені добрив також збільшувався і вихід сухої речовини з 1 га - в середньому на 1,03 т/га. Найкращі показники індексу листової поверхні були отримані у варіанті досліду, в якому була проведена оранка і внесені мінеральні добрива у дозі N₆₀P₉₀ - 3,07. Заміна оранки комбінованим обробітком ґрунту призводило до погіршення даного показника. Мінімальний індекс листової поверхні був отриманий при комбінованому обробітку і без внесення добрив - 2,22. Таким чином, найкращі біометричні показники гороху овочевого були отримані при внесені добрив у дозі N₆₀P₉₀ під оранку на 20-22 см.

Бур'яни негативно впливають на посіви, ріст, розвиток і врожайність культури. Як відомо, бур'яни виступають конкурентами культурним рослинам в боротьбі за поживні речовини, вологу, світло тощо. [11] В наших однорічних дослідженнях були отримані різні величини забур'яненості, але у межах, в яких знаходиться економічний поріг шкодочинності бур'янів (таблиця 2).

Таблиця 2

Забур'яненість посівів гороху овочевого в польовому досліді, 2021 р. *

* - у фазу повної стиглості зерна

Аналізуючи дані, які представлені у таблиці 2, треба відмітити, що при оранці на 20-22 см без добрив кількість бур'янів була мінімальною у досліді - 5,0 шт./м². При внесені мінеральних добрив кількість бур'янів у нашому польовому досліді, як однорічних так і багаторічних, зростає, а саме: при оранці на 20-22 см на 2,5, а при комбінованому обробітку на 3,2 шт з 1 м².

Багаторічні досліди вчених і практика виробництва показали, що використання добрив з фізіологічними потребами рослин у вірному відношенні основних елементів живлення є важливою умовою вирощування великих і стійких врожаїв, збільшення якості насіння. В переліку показників посівних якостей насіння велике практичне значення має енергія проростання, яка характеризується кількістю нормально пророщених насінин за визначений час. Звичайно, енергія проростання оцінюється як показник прогнозу повної схожості насінин, але її необхідно розглянути як основний показник біологічної якості насіння. Енергія проростання свідчить про високу інтенсивність обміну речовин і фізіологічну активність плазми в клітинах насінин, їх стійкість проти хвороб в польових умовах. Насіння, які мають знижену енергію проростання, не можуть забезпечити високу врожайність. Результати наших однорічних досліджень представлені у таблиці 3.

Таблиця 3

Продуктивність гороху овочевого в польовому досліді, 2021 р. *

НІР₀₅ складала для загальної врожайності, т/га: для факторів А і В - 0,17 для взаємодії АВ - 0,23

* - у фазу повної стиглості зерна

Заміна оранки комбінованим обробітком ґрунту призводило до зменшення врожайності зерна гороху овочевого - в середньому на 0,21 т/га. На нашу думку, зниження врожайності гороху овочевого в даному випадку обумовлено більшою забур'яненістю посівів. Внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀ збільшувало врожайність - в середньому на 35%. Такий показник, як маса 1000 насінин, у досліді змінювався під впливом факторів, які складали схему досліду. Так, внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀ призводило до збільшення m₁₀₀₀ в середньому на 4,5 г. Така ж закономірність спостерігалась і при аналізі енергії приростання та схожості вирощеного насіння. Важливим показникам, який об'єднує кількість отриманого врожаю та його якість, є вихід кондиційного насіння з 1 га. В наших дослідженнях цей показник змінювався. Внесення добрив як при оранці, так і при комбінованому обробітку ґрунту на 20-22 см призводило до збільшення кількості кондиційного насіння - в середньому на 0,48 т/га. Заміна оранки комбінованим обробітком призводило до зменшення кількості кондиційного насіння - в середньому на 0,12 т/га. Таким чином, найбільший вихід кондиційного насіння гороху овочевого - 1,70 т/га отримано у варіанті внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀ під оранку на глибину 20-22 см.

Висновки і пропозиції

Найбільший вплив на ріст та розвиток гороху овочевого, серед факторів що досліджувалися мали добрива. Так, внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀ призвело до збільшення висоти рослин, в середньому на 23,1 см. При цьому збільшувалась і площа листя, в середньому на 30%. При внесені добрив також збільшувався і вихід сухої речовини з 1 га - в середньому на 1 т/га. Серед заходів основного обробітку грунту, які вивчались, найбільш позитивний вплив на біометричні показники мала оранка, яка проводилась на глибину 20-22 см. Забур'яненість у дослідах змінювалась під впливом досліджуваних факторів. Найгірші умови для вегетації рослин гороху овочевого були у варіанті внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀ під комбінований обробіток ґрунту - у цьому варіанті досліду забур'яненість була найбільша і склала 13,0 шт бур'янів на 1 м² посіву. Заміна оранки комбінованим обробітком ґрунту призводило до збільшення забур'яненості, в середньому по фактору у 1,5 рази. В наших дослідженнях найбільша врожайність зерна була отримана при внесені добрив у дозі N₆₀P₉₀ під оранку на глибину 20-22 см і склала 2,15 т/га. У цьому варіанті досліду були отримані максимальні показники якості зібраного насіння - m₁₀₀₀ насінин, енергія проростання, схожість.

Список використаної літератури

1. Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. URL: https:// minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення 20.12.2023).

2. Аверчев О. В., Ковшакова Т. С. Вплив біостимуляторів та мікроелементів на фенологічні показники сортів гороху в умовах півдня України. «Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки» - наукове фахове видання, Вип. 123, 2022. С. 3-8 https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.123.!

3. Тимошенко Г.З. Вплив щільності складення ґрунту на урожайність сільськогосподарських культур за різних систем обробітку ґрунту в коротко ротаційних сівозмінах/ Тимошенко Г.З., КоваленкоА.М., Шепель А.В., Новохижній М.В.// Зрошуване землеробство: збірник наукових праць. - Вип. 66. - Херсон: Грінь Д.С., 2016. - С. 82-85

4. Аверчев О.В., Ковшакова Т.С. Адаптація сортів зимуючого та ярого гороху на півдні україни при біологічному землеробстві в умовах мінливості клімату. Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції [Херсон, 10-11 червня 2021 року]. ISBN 978-617-7917-09-9 Херсон: ХДАЕУ, 2021. 352 с. с. 113-116. http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/7249.

5. Андрушко М. О. Формування продуктивності гороху залежно від елементів технології. «Агроном», № 3 (81), 2023. URL: https://www.agronom.com.ua/ formuvannya-produktyvnosti-gorohu-zalezhno-vid-elementiv-tehnologiyi/ (дата звернення 18.12.2023).

6. В. Гамаюнова, О. Яницька., Горохові потреби. журнал “The Ukrainian Farmer”,березень 2011. URL: https://agrotimes.ua/article/gorohovi-potrebi/ (дата звернення 17.12.2023).

7. Вуйко О.М. Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного. Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1.

2022. С. 45-54. URL: http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05. (дата звернення 19.12.2023)

8. Вожегова Р.А., Сорокунський С.С. Економічна та енергетична ефективність вирощування насіння гороху посівного залежно від сортового складу, іно- кулянтів та захисту рослин. Аграрні інновації, № 7. 2021. С. 99-104. URL: http:// dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.17. (дата звернення 22.12.2023)

9. Огнєва О.Є. Підтримка прийняття рішення для визначення показників економічної ефективності вирощування гороху овочевого. Вісник Херсонського національного технічного університету 75, № 4. 2020. С. 74-81.. URL: https://doi. org/10.35546/kntu2078-4481.2020.4.9 (дата звернення 21.12.2023)

10. Гамаюнова В.В., Коковіхін С.В., Алмашова В.С., Онищенко С.О. Агробіологічне обґрунтування технології вирощування гороху овочевого в умовах півдня України: монографія. Херсон: Айлант, 2017. 183с.

11. Weed Infestation and Control on a Miscanthusgiganteus Plantation in the Marginal Lands of Ukraine Makukh Y.P., Remeniuk S.O., Moshkivska S.V., Tkalich Y.I., Rudakov Y.M., Tkalich O., Shepel A.V. EcologiaVol. 13, Issue 2 December 2021 pp. 95-105 http:// web.uni-plovdiv.bg/mollov/EB/2021_vol13_iss2/095-105_eb.21129.pdf

12. Алмашова В.С., Семен О.Т., Онищенко С.О. Агроекологічне обґрунтування вирощування гороху овочевого із застосуванням біологічного стимулятору росту ризоторфін. Вісник Уманського національного університету садівництва. Умань, 2020. С. 3-6.

13. Алмашова В. С., Онищенко С. О., Євтушенко О.Т. Вплив обробки насіння гороху овочевого бором і молібденом на ріст і розвиток рослин залежно від строків сівби. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2021. Вип. 1. С. 37-43. DOI: 10.3 1521/2313-092X/2021-1(109)-5

Размещено на Allbest.ru