Чинники впливу на період виведення амоксициліну з ветеринарних лікарських засобів, які застосовують продуктивним тваринам

Примітка: Cmax, - максимальна концентрація; Tmax, - час, досягнення Cmax; AUC0-®, - площа під фармакокінетичною кривою від дози (0) до безконечності; MRT, - середній час наявності в організмі; F, - біодоступність.

Як засвідчують дані таблиці 1, максимальна концентрація та час її досягнення залежать від виду лікарської форми та умов годівлі (натще чи після годівлі). Найнижчі значення амоксициліну в плазмі крові виявлені при введенні порошку свиням після годівлі. Найбільше значення (Cmax) встановлено для суспензії короткотривалої дії, проте час її досягнення приблизно дорівнює такому ж параметру, який визначений для порошку, введеному до годівлі. Найдовше утримується в організмі амоксицилін, введений у вигляді суспензії пролонгованої дії, а також для цієї форми значення площі під фармакокінетичною кривою є найбільшим. Пероральне введення мало помітний вплив на зменшення площі під фармакокінетичною кривою (AUC) та величину біодоступності (F %). Значення біодоступності при пероральному введенні зменшується до 31 %, порівняно з амоксициліном, який вводили внутрішньом'язово (82 % та 111 %), і ще знижується до 25 %, коли порошок вводили після годівлі свиней. При пероральному введенні приблизно 50 % амоксициліну руйнується пресистемно під впливом кислот та ферментів.

Амоксицилін та його основний метаболіт амоксицилоєва кислота, переважно виводяться через нирки (Reyns et al., 2008). Лише приблизно (10-14) % метаболізується та виводиться через печінку, тому вважається, що амоксицилін має відносно незначну дію на кишкову флору.

Зазвичай, амоксицилін є бактерицидним антибіотиком, дія якого залежить від часу, коли концентрація активно діючої речовини в організмі перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (МІС).

Результати клінічних випробувань засвідчують низку цікавих факторів щодо використання амоксициліну у свиней. По-перше, клініка хвороби може мати досить помітний вплив на значення фармакокінетичних параметів при інфекції, спричиненій A. Pleuropneumoniae. При ін'єкційному введенні амоксициліну сповільнюється абсорбція, але збільшується його бронхіальна секреція (Agers0 et al., 1998). Проте, при пероральному введенні збільшується абсорбція, в результаті якої досягаються вищі значення максимальної концентрації (Cmax) і площі під фармакокінетичною кривою (AUC) (Godoy et al., 2010). Навпаки, при кишкових інфекціях зменшується всмоктування амоксициліну з кишечника, що, ймовірно, пов'язано із збільшенням кровоплину в кишечнику, а отже, зниженням концентрації в плазмі (Jensen et al., 2006). Концентрація речовини у плазмі крові прямо пропорційна величині біологічної доступності. Якщо існує лінійна залежність між концентрацією і біологічною доступністю, то остання значно залежить від дози введеної речовини в організм тварини. Біологічна доступність виявляє значний вплив на тривалість періоду виведення активно діючої речовини з організму тварин.

Встановлення періоду виведення полягає у визначенні моменту часу, коли концентрації залишків у всіх тканинах для всіх тварин знаходяться на рівні або нижче відповідних затверджених гранично допустимих меж (MRL), як це задокументовано в Регламенті Комісії (ЄС) № 37/2010 та наказі МОЗ України № 2646 від 23.12.2019 р.

У 2022 р. ЕМА затвердила Рекомендації щодо визначення періодів виведення для їстівних тканин (далі Рекомендації), які вступили в силу з 1.08.2022 р. у державах-членах ЄС. (EMA/CVMP(2022). У цих Рекомендаціях описується стандартизований підхід для визначення періодів виведення в ЄС, який переважно зосереджується на використанні статистичного методу, але й надаються додаткові вказівки щодо альтернативного підходу у випадках, коли дані не дозволяють використовувати статистичні методи.

Періоди виведення визначаються як час, коли верхня одностороння межа толерантності з заданою достовірністю нижче встановлених граничних меж залишків (MRL). Рівні статистичної значущості, наведені в цих Рекомендаціях слід розглядати як рекомендації, а не як суворі правила, оскільки будь-яке порушення регресійних припущень не призведе до автоматичного використання альтернативного підходу. У багатьох випадках питання про те, чи можна використовувати статистичний метод чи ні, залежить від кількості моментів часу з достатньою кількістю спостережень вище межі кількісного визначення речовини (LOQ) за допомогою конкретного аналітичного методу.

При розрахунку періоду виведення обирають значення діапазону безпеки, яке може складати 10 % або 30 % (Schefferlie & Hekman, 2009).

Відомі чинники, які впливають на вибір діапазону безпеки:

• якщо в перший момент часу, коли залишки нижчі за MRL, усі значення нижчі за LOQ, тоді може бути прийнятним діапазон безпеки 10 %;

• якщо наявні великі проміжки між часовими точками та межі залишків уже близькі до встановлених MRL у момент часу до моменту, коли вони фактично опускаються нижче MRL, тоді також може бути прийнятним діапазон безпеки 10 %;

• якщо існує висока мінливість значень, отриманих в групі тварин в кожній часовій точці, тоді може бути прийнятним діапазон безпеки 30 %;

• необхідно брати до уваги близькість значення залишку до MRL і розглядати діапазон безпеки на вищій межі стандартного діапазону (тобто діапазон безпеки 30 %) у тих випадках, коли виявлення залишку знаходиться на рівні встановленого MRL;

• якщо перша точка часу, коли всі залишки становлять < MRL, у період часу менше ніж 10 діб, а базові дані показують високий ступінь варіабельності, тоді слід прийняти довший діапазон безпеки (>30 %).

Період виведення гарантує, що харчові продукти тваринного походження не містять залишків у кількостях, шкідливих для здоров'я людей. За замовчуванням період виведення встановлюється в момент часу, коли концентрації залишків у всіх тканинах для всіх цільових тварин знаходяться на рівні або нижче відповідних MRL, затверджених Регламентом Комісії (ЄС) № 37/2010 та наказом МОЗ України № 2646 від 23.12.2019 р.

Якщо склад (активні та допоміжні речовини), схема дозування, спосіб введення та цільові види тварин конкретного ВЛЗ генерика ідентичні до обраного референтного ВЛЗ, або належним чином обґрунтовано, що будь-які відмінності у рецептурі настільки незначні, що вони не впливатимуть на визначений вміст залишків, тоді значення періоду виведення встановлене для референтного ВЛЗ може бути використане і для генерика.

Аналогічно період виведення референтного ВЛЗ можна застосовувати до ВЛЗ генерика, коли останній вважається біоеквівалентним до референтного ВЛЗ, а також можна припустити, що вивільнення залишків із їстівних тканин (м'язів, жиру, печінки та нирок) буде порівнянним для обох засобів. У цьому випадку припускають, що ВЛЗ генерик буде використовуватися за тих самих умов, що й референтний ВЛЗ (цільова популяція, дозування, шлях введення тощо)(EMA/CVMP, 2022).

Якщо є будь-які ознаки того, що кількість залишків ПВЛЗ в їстівній частині може перевищувати значення прийнятного добового споживання (ADI) або іншого контрольного значення, необхідно встановлювати період виведення. Відповідно їстівна частина повинна включати м'язову тканину в місці ін'єкції для речовин, що вводяться внутрішньом'язово або підшкірно. Такі випадки зафіксовані для суспензій амоксициліну пролонгованої дії.

У 2005 р. Управління ветеринарної медицини Бельгії звернулись з проханням до Європейського Агентства лікарських засобів - ЕМА (на цей час ЕМЕА) для узгодження, чи належним чином для суспензії Сурамокс 15 % LA (діюча речовина амоксицилін) встановлено запропоновані періоди виведення, які складали 58 діб для великої рогатої худоби та 35 діб для свиней (ЕМЕА, 2008). Арбітражна процедура розпочалася 8 вересня 2005 року. У травні 2006 року Комітет ветеринарних лікарських засобів (CVMP), на основі наданих даних і наукового обговорення в Комітеті, прийняв консенсусний висновок, щодо призупинення дії реєстраційних посвідчень на Сурамокс 15 % LA і асоційованого з ним за назвою ПВЛЗ Стабокс 15 % LA для ВРХ і свиней. Причиною були потреба у проведенні додаткових досліджень для встановлення періоду виведення, оскільки попередньо визначений період 58 діб для ВРХ і 35 діб для свиней оцінений Комітетом як недостатній для досягнення рівня залишків, визначених у гранично допустимих межах, зазначених у Регламенті Комісії (ЄС) № 2377/90. За результатами проведених досліджень гранично допустимих концентрацій амоксициліну в м'ясі ВРХ та свиней затверджено новий період виведення для ПВЛЗ Сурамокс 15 % LA та асоційованого за назвою Стабокс 15 % LA, який становить 88 діб для ВРХ та 50 діб для свиней (ЕМЕА, 2008) (табл. 3).

Другий випадок пов'язаний із ПВЛЗ Бетамокс LA суспензія для ін'єкцій (діюча речовина амоксицилін). Так, 11 лютого 2019 року Управління ветеринарної медицини Німеччини попросило ЕМА/CVMP переглянути всі наявні дані та рекомендувати періоди виведення для молока, м'яса та субпродуктів для ВРХ та овець, а також м'яса та субпродуктів для свиней, яких лікували ПВЛЗ Бетамокс LA та його генериками (ЕМА, 2020). На основі оцінки наявних даних і наукового обговорення в Комітеті, CVMP дійшов висновку, що переваги ПВЛЗ Бетамокс LA та його генериків продовжують переважати над ризиками і рекомендував такі встановлені періоди виведення для захисту безпеки споживачів для Бетамоксу LA та генериків при внутрішньом'язовому введенні:

Велика рогата худоба: М'ясо та субпродукти: 39 діб.

Молоко: 108 годин (4,5 доби).

Вівці: М'ясо та субпродукти: 29 діб.

Молоко: Заборонено для споживання людиною

Свині: М'ясо та субпродукти: 42 доби.

Комітет рекомендував обмеження об'єму ін'єкції в одне місце до 15 мл для ВРХ та до 4 мл для овець і свиней. За результатами обговорення і наукової оцінки Комітет рекомендував внести зміни до реєстраційних посвідчень цих ПВЛЗ. Європейська комісія ухвалила рішення 12 жовтня 2020 року (ЕМА, 2020). Обидва ПВЛЗ Сурамокс 15 % LA/Стабокс 15 % LA та Бетамокс LA є суспензіями пролонгованої дії, для ін'єкційного введення і містять однакову кількість амоксициліну. Відрізняються ці ПВЛЗ лише за деякими допоміжними речовинами. Сурамокс 15 % LA містить бензиловий спирт і стеаринову кислоту, а Бетамокс LA - бутилгідроксианізол і бутилгідрокситолуол. Інші допоміжні речовини є однаковими: пропіленгліколь дикаприлат/дикапрат і алюмінію стеарат. Відрізняються ці ПВЛЗ за видами цільових тварин, для яких призначають лікарські засоби. Окрім ВРХ і свиней, Бетамокс LA застосовують і для овець. Враховуючи наведені вище чинники, які впливають на результат дослідження, можна припустити, що різниця у періодах виведення цих двох ПВЛЗ, аналогічних за складом діючих речовин і видом лікарських форм пов'язана не тільки із впливом допоміжних речовин, але й мінливістю фармакокінетичних параметрів у цільових видів тварин при дослідженні періоду виведення, вибраним діапазоном безпеки, можливо й різними домішками, присутніми у діючих та допоміжних речовинах.

Важливим чинником, який впливає на значення періоду виведення є величина введеної дози ВЛЗ тваринам. Іноді за показаннями виникає потреба у коригуванні дози. В «Аналітичному документі щодо перегляду та коригування встановленої дози ветеринарних протимікробних лікарських засобів в контексті гармонізації Короткої характеристики препарату (КХП, SPC)» (EMA/CVMP/849775/2017,2021) подається наближена формула для визначення періоду виведення при потребі корегування дози активно діючої речовини:

WPnew = WPoid + [log2 (Frei x Dnew/Doid) x T1/2 (final phase)]^{rounded up}

де: WP - встановлений період виведення (новий або попередній, у добах або год.);

F - відносна біологічна доступність;

D - доза у мг/кг, за умови, що кратність введення ПВЛЗ не змінюється:

T1/2 - період напіввиведення (у добах або год.), який відноситься до цих тканин, для яких визначається період виведення WP;

rounded up - заокруглення.

Результат цього рівняння значно залежить від T1/2, його значення для розрахунків слід вибирати обґрунтовано. Використання середнього значення T1/2 з різних досліджень для конкретної тканини, що визначає WP, може призвести до недооцінки WPnew. Якщо період виведення для визначальної тканини при скоригованому значенні дози невідомий, тоді приймають для оцінки найбільш тривалий з усіх специфічних періодів напіввиведення для тканин. Наведена вище формула розрахунку може бути прийнятна тільки для випадку потреби коригування дози активно діючої речовини для одного цільового виду тварин. Її не можна застосовувати для розрахунку періоду виведення при різних способах введення ВЛЗ, при використанні для інших видів цільових тварин або при використанні не у відповідності до показань зазначених у листівці-вкладці та КХП.

На тривалість періоду виведення значний вплив має величина дози, навіть при умові незмінності значення біологічної доступності. Наприклад, при подвоєнні дози у випадку лінійної кінетики період напіввиведення T1/2 з тканини збільшується на 2,7 діб, що очевидно спричинює збільшення тривалості встановленого періоду виведення WP.

Статистична обробка результатів також має значення для розрахунку тривалості періоду виведення. Так, при визначенні періоду виведення ВЛЗ при 95% верхньої межі достовірності і межі толерантності 95 % значення отримують величину, яка є меншою, ніж у розрахунках, проведених при значенні 95% верхньої межі достовірності і межі толерантності при 99 %. У ЄС рекомендовано визначати періоди виведення, коли верхня одностороння межа для залишку ВЛЗ є нижчою за MRL при толерантності 95 % і достовірності 95 % (EMA/CVMP,2022).

У таблицях 2 і 3 наведені значення періодів виведення ПВЛЗ, що містять амоксицилін, які включені у Державний реєстр ВЛЗ в Україні та Реєстр ЄС (UPD). Розміщення ПВЛЗ в таблицях 2 і 3 проведено, залежно від тривалості встановленого періоду виведення, від меншого значення до більшого.

Як видно з таблиці 2, тривалість періоду виведення амоксициліну з пероральних лікарських форм коливається в межах 1-9 діб (птиця) і 2-14 діб (свині). Період виведення амоксициліну для телят визначений в межах 1-4 діб. Слід зауважити, що найбільш тривалий період виведення амоксициліну з м'яса качок - 9 діб. Для ПВЛЗ Кофамокс 20 і 50, який призначений для курей, індиків, гусей і качок встановлене одне значення періоду виведення, яке складає 8 діб.

Для ПВЛЗ Сурамокс 50 % О.С.П., який зареєстрований в Україні більш тривалим є період виведення амоксициліну з м'яса свиней у разі додавання його у рідкий корм, ніж при розчиненні у питній воді. Це можливо пов'язано із сповільненою абсорбцією діючої речовини при використання корму як її носія, що впливає на значення біологічної доступності, а отже і на період виведення.

Таблиця 2. Значення періодів виведення для амоксициліну у пероральних ветеринарних лікарських засобах