Ефективність застосування комплексу на основі бактерій Pseudomonas fluorescens на насадженнях картоплі в умовах Західного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність застосування комплексу на основі бактерій Pseudomonas fluorescens на насадженнях картоплі в умовах Західного Лісостепу України

1А.Т. Гаврилюк, кандидат біологічних наук

1М.П. Соломійчук, кандидат сільськогосподарських наук

2О.М. Рожок

1Українська науково-дослідна станція карантину рослин

Інституту захисту рослин НААН

2Навчально-науковий інститут біології, хімії та біоресурсів, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Мета. Сформувати ефективні комплекси на основі бактерій Pseudomonas fluorenscens у поєднанні з препаратами стимулюючої природи і мікроелементами та вивчення їхньої ефективності на насадженнях картоплі. Методи. Дослідження здійснювали упродовж 2021--2022 рр., в селекційно-насінницькій сівозміні Української науково-дослідної станції карантину рослин ІЗР НААН. Проводили досліди на сорті картоплі Слов'янка. Визначали ефективність препаратів у різних нормах витрати проти грибних хвороб. Обліки виконували за загальноприйнятими методиками, з використанням експериментальних методів у фітопатології та захисті рослин. Результати. Визначили ефективність комплексів на основі бактерій Pseudomonas fluorescens АР-33 з речовинами стимулюючої природи та хелатованими мікроелементами на насадженнях картоплі у вегетаційний період. Додавання хелату 1 (Мо + Со + В) до препарату на основі бактерій Pseudomonas fluarescens збільшило урожайність в 1,1 --1,5 раза, а при додаванні хелату 2 (Fe + Mn + Zn + Mo + Co + B) -- 1,3--1,6 раза. Використання всіх комбінацій біокомплексів показало ефективність препаратів проти альтернаріозу в межах 41,5--66,8%, натомість для фітофторозу картоплі цей показник становив 65,6--85,2%. Висновки. Комбінації з хелатами забезпечили кращі вегетаційні показники та урожайність. Найкращий результат проти альтернаріозу картоплі показала комбінація Pseudomonas fluarescens + ксимедон + бурштинова кислота + ДМАЕ 2 мл/л + ДМБО2 мл/л хелат 1 (3,6%), де ефективність становила 66,8%. Проти фітофторозу кращі показники ефективності показала комбінація Pseudomonas fluorescens + ксимедон + бурштинова кислота + ДМАЕ 2 мл/л + ДМБО 2 мл/л хелат 2 (3,6%) -- 85,2%.

картопля; біологічні засоби; шкідливі організми; біологічний препарат; мікроелементи

Efficiency of application of the complex based on pseudomonas fluorescens bacteria on potato plantations in the Western Forest Steppe of Ukraine

Goal. To form effective complexes based upon bacterium Pseudomonas fluorenscens in combination with stimulation growth preparations and microelements with their efficiency study on potato plantations. Methods. The researches conducted during 2021--2022 in breeding- seeding rotation on the base Ukrainian Research Plant Quarantine Station of Institute of Plant Protection of NAAS. The experiment conducted on variety Slovyanka. The preparations efficiency determined in different rates against fungi diseases. Records conducted as per generally approved techniques with experimental methods in plant pathology and plant protection. Results. The efficiency of complex based upon Pseudomonas fluorescens АР-33 with stimulating matter nature and chelated microelementson potato plantations in growing period. The yield increased in 1.1 --1.5 times during chelate 1 adding to preparation based upon bacterium Pseudomonas fluorescens, and it increased in 1.3-- 1.6 times during chelate 2 addition. All biocomplexes combinations showed the preparation efficiency against Alternaria blight in scope 41.5--66.8%, but for late blight it had the following indexes 65.6--85.2. Conclusions. Combinations with chelates № 2 (Fe + Mn + Zn + Mo + Co + B) provided best growing results and yield. The combination Pseudomonas fluоrescens + xyme- don + accinic acid + DMAE2ml/l + DМSО2 ml/l chelate (3.6%) showed the best result against potato Alternaria blight. It's efficiency consisted of 66.8%. The combination Pseudomonas fluоrescens + xymedon + accinic acid + DMAE2ml/l + DМSО2 ml/l chelate(3.6%) showed 85.2% against late blight. It was the best index.

potato; biological means; pests; biological preparation; microelements

Картопля Solanum tuberosum L. -- важлива сільськогосподарська культура, що займає одне із провідних місць у списку продуктів харчування людини, широко використовується як корм худобі та в промисловості. Нині актуальною проблемою картоплярства є боротьба із хворобами картоплі, збудниками яких є різні фітопатогенні організми (гриби, віруси, бактерії) [2, 3].

Альтернаріоз та фітофтороз -- шкідливі захворювання грибної природи, що набувають значного поширення з кожним роком на території України та можуть завдати великих економічних збитків кар-топлярству. Спостерігається кількісне зниження врожаю, погіршення його товарних якостей, лежкості і погіршення фітосанітарного стану агроценозів. Ураження площ насаджень відбувається через зниження культури землеробства, а саме: неконтрольоване внесення добрив та систем підживлення, недотримання агротехнічних вимог стосовно сівозміни, оптимальних термінів посадки, відсутність якісного насіннєвого матеріалу, несприятливі погодні умови та ураження патогенними організмами грибної природи [1--3].

Одним з основних шляхів одержання екологічно чистої продукції рослинництва є застосування біологічного методу захисту рослин як основного стратегічного еколого-біологічного заходу контролю шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур та екологічного землеробства. Згідно з постановою Ради Європи №834/2007 р. біологічний метод -- основний стратегічний еколого-біологічний захід контролю шкідливих організмів у сучасних агроекосистемах.

У захисті рослин від шкідників і хвороб широко застосовують мікробні препарати на основі різних видів мікроорганізмів і метаболітів, які вони синтезують. Біопрепарати застосовуються як інсектициди, фунгіциди і протруювачі для захисту рослин від шкідників і хвороб. Слід зазначити, що біологічний метод ефективний за постійного поповнення агроценозів біологічними агентами. В останні роки вченими виділено ряд бактерій і грибів, що мають антагоністичні властивості до патогенів рослин. Найбільше поширені і застосовуються бактеріальні препарати на основі Pseudomonas aurefaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis.

У зв'язку зі збільшенням попиту на продукцію органічного землеробства виникає потреба у вивченні та впровадженні комплексів на основі мікроорганізмів, що забезпечить отримання екологічно-чистої сільськогосподарської продукції без застосування хімічних засобів захисту та з мінімальною обробкою ґрунту [4].

Мета досліджень. Дослідити ефективність застосування комплексів на основі бактерій Pseudomonas fluorenscens із препаратами стимулюючої природи та хелатованими мікроелементами на насадженнях картоплі за вирощування в умовах Західного Лісостепу.

Матеріали і методи. Дослідження проводили упродовж 2021 -- 2022 рр., на базі дослідних ділянок Української науково-дослідної станції карантину рослин ІЗР НААН (УкрНДСКР ІЗР НААН). Площа дослідної ділянки -- 20 м2, повторність -- чотириразова. Ґрунти -- дерново-опідзолені сірі важко суглинкові. Середньозважені показники вмісту елементів живлення: гумусу -- 2,0%, легкогідролізованого азоту -- 80 мг/кг, рухомого фосфору -- 56 мг/кг, обмінного калію -- 87 мг/кг, мікроелементу бору -- 0,78 мг/кг, мікроелементу марганцю -- 19,12 мг/кг, мікроелементу міді -- 0,82 мг/кг, мікроелементу заліза -- 5,2 мг/кг, мікроелементу цинку -- 0,57 мг/кг, мікроелементу свинцю -- 0,25 мг/кг, мікроелементу кадмію -- 0,03 мг/кг. Рівень pH -- 5,7. Середньозважений агрохімічний бал ґрунтів у господарстві становить 33 бали. Агроекологічний бонітет земель -- 30 балів. Восени після збору попередника проведено лущення стерні, зяблеву оранку, навесні -- культивацію. Як об'єкт експерименту використано сорт картоплі -- Слов'янка. Догляд за посівами -- загальноприйнятий для Західного Лісостепу України. Вносили NPK 16:16:16 -- 300 кг/га. Проти колорадського жука обприскували інсектицидом Ампліго 150 ZC, ФК (хлорантраніліпрол, 100 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л).

У польових умовах досліджували ефективність застосування комплексу на основі бактерій Pseudomonas fluorescns на насадженнях картоплі. Перше обприскування -- при змиканні рослин у рядках, наступні 3 -- через 12 діб. комплекс бактерії насадження картопля

Розвиток хвороби і технічну ефективність застосування препарату визначали за методиками, розробленими фахівцями Інституту картоплярства та Інституту захисту рослин НААН. За результатами попередніх досліджень найкращий результат по урожаю та ефективності проти хвороб серед біокомплексів на основі бактерій Pseudomonas fluorescens з препаратами стимулюючої природи показала комбінація Pseudomonas fluorescens 3,0 х 109 клітин/см3 + ксимедон 1 г/л + бурштинова кислота 2 г/л + ДМАЕ 2 мл/л + ДМСО 2 мл/л, за норми внесення 5 л/га [5--8].

Для підвищення урожаю та імунопротекторної характеристики біокомплексів досліджено поєднання з хелатованими комплексами мікроелементів:

-- Хелат 1. Мо+Со+В (Мо -- 100 г/л, Со -- 10 г/л, В -- 8 г/л);

-- Хелат 2. Fe+Mn+Zn+Mo+Co+B (Fe -- 40 г/л, Mn -- 40 г/л, Zn -- 15, Mo -- 5 г/л, Co -- 1 г/л, B -- 8г/л).

Похідні 3,4-дигідропіримідин-2(1Н)-ону привертають увагу дослідників як антиоксиданти та речовини, що мають стимулюючий ефект на рослину. Досліджуваним представником є ксемедон -- гідро- ксіетілдіметілдігідропіримідин [9].

Стимулюючі речовини:

-- бурштинова (янтарна) кислота (етан-1,2-дикарбонова кислота HOOC(CH2)2COOH).

-- диметилсульфоксид (ДМСО) -- хімічна речовина з формулою -- (СН 3) 2SO. Біполярний розчинник. Використовується для збільшення транстканевого перенесення діючих речовин;

-- диметиламіноетанол (DMAE) та метиламіноетанол (MAE) Використовується DMAE та МАЕ як імунопротектори, що впливають на різні трансмембранні функції.

Схема досліду включала:

Контроль: бактерії штаму АР-33 Pseudomonasфіногеїсет, 3 х 109 КУО/см3 -- 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМSO, 2 мл/л -- 5 л/га;

Pseudomonas fwrescens, 3 х 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МЕА, 2 мл/л + ДМSO, 2 мл/л -- 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 5 л/га;

Pseudomonas fwrescens, 3 х

109 КУО/см3 + хелат 1 (1,2%) --

109 КУО/см3 + хелат 1 (2,8%) --

109 КУО/см3 + хелат 1 (3,6%) --

109 КУО/см3 + хелат 2 (1,2%) --

109 КУО/см3 + хелат 2 (2,8%) --

109 КУО/см3 + хелат 2 (3,6%) --

109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л +

бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМSO, 2 мл/л + хелат 1 (1,2%) -- 5 л/га;

Pseudomonas f^rescens, 3 х 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМSO, 2 мл/л + хелат 1 (2,8%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 1 (3,6%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 (1,2%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 (2,8%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 (3,6%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 1 (1,2%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 1 (2,8%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 1 (3,6%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 (1,2%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 (2,8%) -- 5 л/га;

Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + МАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 (3,6%) -- 5 л/га.

Результати досліджень та обговорення

У дослідженнях використовували середні показники концентрацій досліджуваних речовин, які тестовано на токсичність щодо бактерій Pseudomonas fluorescens. Дослідження ефективності різних поєднань у комплексах обробки картоплі показало, що використання майже всіх комбінацій призвело до підвищення вегетаційних показників у різній мірі. Вага бульб на рослину у варіантах досліду варіювала в межах 201--461 г/росл. при контрольному 184 г/росл. (табл. 1). Додавання хелату 1 до препарату на основі бактерій Pseudomonas fluorescens збільшило урожайність в 1,1--1,5 раза, а додавання хелату 2 -- в 1,3--1,6 раза. Застосування біокомплексу Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л з додаванням хелатів 1 та 2 значно покращило вегетаційні показни- ки відносно контролю. Вага бульб на 1 рослину при застосуванні Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л з додаванням хелату 1 збільшилася в 1,9--2,1 раза, а при кобінації Pseudomonas fluorescens, 3 x 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМ8О, 2 мл/л + хелат 2 -- у 2,4--2,6 раза порівняно з контролем. У комбінаціях, де як один з допоміжних препаратів застосовувався МАЕ, даний показник був нижчими та варіював у межах 319--392 г/росл.

Найпоширенішою і найшкідливішою хворобою картоплі в Західному Лісостепу України є фітофтороз, збудником якого є гетерота- лічний ооміцет Phytophthora infestans (Mont) de Bary. Також значного поширення на посадках картоплі набуває альтернаріоз, збудниками якого є Alternaria solani (Ell.et. Mart) і A. alternata (Keissler). Ознаки фітофторозу виявляли на листках картоплі. На краях листків з'явились окремі бурі плями з білим покривом і характерним свинцевим відблиском.

1. Дослідження ефективності препаратів на основі бактерій Pseudomonas fluorescens у поєднанні з речовинами групи амонійних солей дигідропіримідину, стимулюючих речовин та хелатів на вегетаційні показники картоплі, польовий дослід (сорт Слов'янка, 2021--2022 рр.)

Вони швидко збільшувались у розмірах і поширювались по всьому кущу та на інші рослини. Початок прояву фітофторозу в умовах Західного Лісостепу України фіксували в першій декаді серпня, а початок прояву альтернаріозу -- в третій декаді липня. На краях листків з'являлись окремі хлоротичні плями, що поступово набували коричневого кольору із сірим відтінком. Вони швидко збільшувались у розмірах і ставала помітною концентричність уражених ділянок. На стеблах і черешках рослин з'являлися плями у вигляді штрихів, які, зливаючись, утворювали суцільні плями завдовжки 3--5 см. Слід зазначити, що погодні умови літнього періоду, високі температури до +34,4°С та нестача опадів (--154,3 мм) були несприятливими для розвитку хвороб картоплі.

У період досліджень розвиток альтернаріозу для сорту Слов'янка становив 21,7%, а для фітофторозу -- 38,4%. Ефективність досліджуваних комбінацій в 2021--202 рр. проти фітофторозу була дещо більшою ніж проти альтернаріозу. Поєднання компонентів фунгіцидної та стимулюючої дії проявили синергетичну дію та забезпечили підвищення імунопротекторного ефекту проти досліджуваних хвороб. Використання всіх комбінацій біокомплексів показало ефективність препаратів проти альтернаріозу в межах 41,5--66,8%, натомість для фітофторозу картоплі цей показник становив 65,6--85,2% (табл. 2). Найкращий результат проти альтернаріозу картоплі показав варіант 12, де ефективність становила 66,8%. Проти фітофторозу кращі показники ефективності показав варіант 15 -- 85,2%. Проте, застосування хелатних комплексів не мало статистично достовірного відхилення між варіантами досліджень, а отже не було впливу на ефективність препаратів проти хвороб.

Слід зазначити, що за порівняльного застосування ДМАЕ та МАЕ в біокомплексах, комбінації з ДМАЕ викликали статистично об'єктивні відхилення ефективності препаратів та дали кращі вегетаційні показники при ідентичних компонентах з МАЕ. Це зумовлено ефективнішою роботою ДМАЕ як імунопротектора та трансмембранного транспортера.

2. Дослідження ефективності препаратів на основі бактерій Pseudomonas fluorescens у поєднанні з речовинами групи амонійних солей дигідропірімідину, стимулюючих речовин та хелатів на інтенсивність прояву грибних хвороб картоплі (сорт Слов'янка, 2021--2022 рр.)

ВИСНОВКИ

Використання біокомплексів у поєднанні з хелатованими мікроелементами сприяє підвищенню урожайності. Комбінації з хелатами 2 (Fe + Mn + Zn + Mo + Co + B) забезпечили кращі вегетаційні показники та урожайність. Застосування ДМАЕ показало кращий ефект в порівняні з МАЕ. Це зумовлено ефективнішою роботою ДМАЕ як імунопротектора та трансмембранного транспортера. Найкращий ре-зультат проти альтернаріозу картоплі показала комбінація Pseudomonas fluorescens, 3 х 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМБО, 2 мл/л + хелат 1 (3,6%) -- 5 л/га, де ефективність становила 66,8%. Проти фітофторозу кращі показники ефективності (85,2%) мала комбінація Pseudomonas fluorescens, 3 х 109 КУО/см3 + ксимедон, 1 г/л + бурштинова кислота, 2 г/л + ДМАЕ, 2 мл/л + ДМБО, 2 мл/л + хелат 2 (3,6%) -- 5 л/га.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Гаврилюк А.Т. Альтернаріоз картоплі та біологічне обґрунтування заходів обмеження його розвитку в Південно-Західному Лісостепу України: автореф. дис. канд. біол. наук: 06.01.11 «Фітопатологія» Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. 24 с. URL: http://dglib.nubip.edu.Ua/bitstream/123456789/9745/1/Havryliuk_avtoreferat_ alternarioz.pdf

2. Демидів О.А., Гаврилюк М.М., Бондарчук А.А. Промислова технологія виробництва картоплі в Україні. Київ: КИТ, 2010. 104 с.

3. Кирик Н.Н., Пиковский М.И., Азаики С. Болезни овощных культур и картофеля. Монография. Киев: «ЦП КОМПРИНТ», 2016. 434 с.

4. Мельник А.Т. Відбір сортів картоплі із господарсько-цінними ознаками стійких проти альтернаріозу. Захист і карантин рослин. 2014. № 60

5. Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О. Методики випробування і застосування пестицидів ; за ред. С.О. Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.

6. Петриченко В.Ф. Тихонович С.Я., Коць М.В. Сільськогосподарська мікробіологія і збалансований розвиток агроекосистем. Вісник аграрної науки. 2012. № 8. С. 5-11.

7. Соломійчук М.П. Біологічні комплекси на основі бактерій Pseudomonas fluorenscens і речовин стимулюючої природи, їх вплив на ріст і розвиток рослин. Карантин і захист рослин. 2022. № 2 (269). С. 31-36. DOI: https://doi. org/10.36495/2312-0614.2022.2.31-35

8. Чабанюк Я.В., Шерстобаєва О.В., Ткач Є.Д. та ін. Визначення біологічної ефективності пестицидів і агрохімікатів. Методичні вказівки. Київ. 2013

9. Voloshchuk. O.N., Kushnir O.V., Marchenko M.M. Syntesis and oxidant activity of 2-thioxo-1.2.3.4-tetrahipyrimidine-5-carbamides. Pharm. Chem. J. 2014. V 48, N 4. Р. 246-248.

REFERENCES

1. Gavruluck A.T. (2021). Alternarioz kartopli ta biolohichne obgruntu- vannia zakhodiv obmezhennia yoho rovytku v Pivdenno -- Zakhidnomu Li- sostepu Ukrainy. [Potato Alternaria Blight and Biological Bases for Decreasing its Development in Southern-Western Ukrainian Foreststeppe] : avtoref. dys. kand. biol. nauk: 06.01.11 «Fitopatolohiia» Natsionalnyi universytet bioresur- siv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Kyiv, P. 24. URL: http://dglib.nubip.edu. ua/bitstream/123456789/9745/1/Havryliuk_avtoreferat_alternarioz.pdf (In Ukrainian).

2. Demydiv O.A., Havryliuk M.M., Bondarchuk A.A. (2010). Promyslova tekhnolohiia vyrobnytstva kartopli v Ukraini. [Industrial technology of potato production in Ukraine]. Kyiv: KYT. P. 104. (In Ukrainian).

3. Kirik N.N., Pikovskiy M.I., Azaiki S. (2016). Bolezni ovoshchnykh kul'tur i kartofelya. Monografiya. [Diseases of vegetable crops and potato. Monografiya]. Kiev: TsP KOMPRINT, 434 s. (in Ruchian).

4. Melnyk A.T. (2014). Vidbir sortiv kartopli iz hospodarsko-tsinny- my oznakamy stiikykh proty alternariozu. [Selecting potato varieties with economically valuable traits,resistant to alternaria disease]. Zakhyst i karantyn roslyn. [Plant Protection and Quarantine], 60, 220-225. (In Ukrainian).

5. Trybel S.O., Siharova D.D., Sekun M.P., Ivashchenko O.O. (Trybel S.O. Ed.). (2001). Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv. [Methods of testing and application of pesticides]. Kyiv: Svit. 448 s. (in Ukrainian).

6. Petrychenko V.F., Tykhonovych S.Ia., Kots M.V. (2012). Silskohospo- darska mikrobiolohiia i zbalansovanyi rozvytok ahroekosystem. [Agricultural microbiology and balanced development of agroecosystems]. Visnyk ahrarnoi nauky. [Bulletin of Agricultural Science], 8, 5-11. (In Ukrainian).

7. Solomiichuk M.P. (2022). Biolohichni kompleksy na osnovi bakterii Pseudomonas fluorenscens i rechovyn stymuliuiuchoi pryrody, yikh vplyv na rist i rozvytok roslyn. [Biological complexes bases upon bacterium Pseudomonas fluorenscens and matters of stimulating nature, and their impact on plant growth and development]. Karantyn i zakhyst roslyn. [Quarantine and Plant Protection], (2), 31-36. DOI: https://doi.org/10.36495/2312-0614.2022.2.31-35 (In Ukrainian).

8. Chabaniuk Ya.V, Sherstobaieva O.V., Tkach Ye.D. et all. (2013). Vyznachen- nia biolohichnoi efektyvnosti pestytsydiv i ahrokhimikativ. [Determining for biological efficiency of pesticides and agrochemicals]. Metodychni vkazivky. Kyiv. P. 36. (In Ukrainian).

9. Voloshchuk. O.N., Kushnir O.V., Marchenko M.M. (2014). Syntesis and oxidant activity of 2-thioxo-1.2.3.4-tetrahipyrimidine-5-carbamides. Pharm. Chem. J., 48(4), 246-248. (In Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru