Формування основних елементів структури урожаю ячменю голозерного ярого залежно від удобрення
Вплив погодних умов та застосування добрив впродовж вегетаційного періоду на виживання та елементи структури урожаю ячменю голозерного ярого. Залежність формування продуктивних стебел від кількості опадів у період березень-квітень та від строку сівби.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.10.2024 |
| Размер файла | 29,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Уманський національний університет садівництва
Кафедра агрохімії і ґрунтознавства
Формування основних елементів структури урожаю ячменю голозерного ярого залежно від удобрення
Гавриленко В.С., аспірант
Анотація
Встановлено, що застосування добрив достовірно підвищувало виживання рослин ячменю голозерного ярого. Так, у середньому за три роки цей показник був на рівні 83,8% за вирощування на неудобрених ділянках. Застосування лише фосфорних і калійних добрив підвищувало виживання рослин на 1% (85,0%). Азотна складова досліджених систем удобрення забезпечувала виживання рослин на рівні 91,4-91,7%, що було більшим на 9% порівняно з контролем.
Кількість продуктивних стебел ячменю голозерного ярого змінювалась у великому діапазоні - від 280 до 667 шт/м2 залежно від системи удобрення. Індекс стабільності при цьому становив 0,58-0,67 залежно від варіанту досліду. В середньому за три роки досліджень кількість продуктивних стебел збільшувалась від 342 до 383 шт/м2 за внесення 35 кг/га д. р. азотних добрив або в 1,1 рази. У варіанті з подвійної дозою азотних добрив цей показник зростав до 484 шт/м2 або в 1,4 рази. Тривале застосування N35P3gK35 сприяло збільшенню кількості продуктивних стебел до 401 шт/м2 або на 5% порівняно з варіантом М35. За внесення повного мінерального добрива відповідно до 531 шт/м2 або на 10% порівняно з варіантом N. Кількість продуктивних стебел за умови неповного повернення фосфорних і калійних добрив зменшувалась на 2-3% порівняно з повним мінеральним добривом. Азотно-калійні та азотно-фосфорні системи удобрення були на рівні повного мінерального добрива. Найменше на кількість продуктивних стебел впливало застосування фосфорних і калійних добрив.
Результати досліджень свідчать, що маса зерна в одному колосі ячменю голозерного ярого змінювалась від удобрення та погодних умов. Про великий діапазон зміни цього показника свідчить також індекс стабільності - 0,42-0,70 залежно від варіанту досліду. У середньому за три роки маса зерна в одному колосі збільшувалась від 0,80 у варіанті без добрив до 0,81-0,88 г за внесення 35 кг/га д. р. азотних добрив. У решти варіантах досліду цей показник зменшувався до 0,70-0,74 залежно від системи удобрення.
У результаті проведених досліджень встановлено, що елементи структури урожаю ячменю голозерного ярого піддаються впливу погодних умов і застосуванню добрив. На виживання рослин найбільше впливає застосування добрив. Формування продуктивних стебел змінюється залежно від кількості опадів у період березень-квітень, а також від строку сівби. Формування маси зерна в одному колосі - від густоти продуктивних стебел і погодних умов впродовж вегетаційного періоду. При цьому рівень реалізації елементів структури урожаю визначається системою удобрення.
Ключові слова: ячмінь голозерний ярий, продуктивні стебла, виживання рослин, маса зерна в одному колосі, структура врожаю, погодні умови.
Annotation
Havrylenko V.S. Formation of the main structure elements of the hulless spring barley crop depending on the fertilizer
It was established that the application of fertilizers significantly increased the survival of hulless spring barley plants. So, on average, over three years, this indicator was at the level of 83.8% for cultivation on unfertilized plots. The use of only phosphorus and potassium fertilizers increased plant survival by 1% (85.0%). The nitrogen component of the investigatedfertilization systems ensured plant survival at the level of 91.4-91.7% which was 9% higher than the control.
The number ofproductive stalks of hulless spring barley varied in a wide range - from 280 to 667 pcs/m2 depending on the fertilization system. At the same time, the stability index was 0.58-0.67 depending on the experiment variant. On average, over the three years of research, the number ofproductive stalks increased from 342 to 383 pcs/m2 when applying 35 kg/ha per year of nitrogen fertilizers, or 1.1 times. In the variant with a double dose of nitrogen fertilizers, this indicator increased to 484 units/m2 or 1.4 times. Long-term use of N p3K3S contributed to an increase in the number of productive stalks up to 401 pcs/m2 or by 5% compared to N35 variant. For the introduction of complete mineral fertilizer in accordance with 531 pcs/m2 or by 10% compared to NJ0 variant. The number ofproductive stalks under conditions of incomplete return of phosphorus and potassium fertilizers decreased by 2-3% compared to complete mineral fertilizer. Nitrogen-potassium and nitrogen-phosphorus fertilization systems were at the level of complete mineral fertilizer. The application ofphosphorus and potassium fertilizers had the least effect on the number of productive stalks.
The research results show that the grain mass in one ear of hulless spring barley changed depending on fertilization and weather conditions. The wide range of changes in this indicator is also evidenced by the stability index - 0.42-0.J0 depending on the experiment variant. On average, over three years, the grain mass in one ear increased from 0.80 in no treatment to 0.81-0.88 g when applying 35 kg/ha of nitrogen fertilizers per year. In the remaining variants of the experiment, this indicator decreased to 0.J0-0.J4 depending on the fertilization system.
As a result of the conducted research, it was established that the structure elements of the hulless spring barley crop are affected by weather conditions and the application of fertilizers. Fertilizer application has the greatest effect on plant survival. The formation ofproductive stalks varies depending on the amount of precipitation in the March-April period, as well as on the sowing period. Formation of grain mass in one ear depends on the density of productive stalks and weather conditions during the growing season. At the same time, implementation level of the elements of crop structure is determined by the fertilization system.
Key words: hulless spring barley, productive stalks, plant survival, mass of grain in one ear, crop structure, weather conditions.
Постановка проблеми
Ячмінь - основна зернова культура в Україні. Його врожайність залежить від інтенсифікації технології вирощування. Мінеральне живлення є одним із основних факторів регуляції росту і розвитку рослин [1]. Для формування високопродуктивних агроценозів важливо забезпечити ячмінь ярий доступними елементами мінерального живлення, зокрема азотом, фосфором і калієм. Вони потрібні рослинам у більш короткий період порівняно з озимим формами [2].
Оптимальний баланс поживних речовин забезпечується внесенням у ґрунт мінеральних добрив. їх ефективність досягається за умови раціонального використання з урахуванням конкретних умов господарства [3]. Сучасні підходи до особливостей мінерального живлення зумовлені біологічними особливостями ячменю ярого. Своєчасне і правильне внесення добрив створює оптимальні умови для рослин озимого ячменю і потребує уточнення в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах [4].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У роботах вчених виявлено закономірності формування структури урожаю ячменю від застосування мінеральних добрив [5], азотного живлення [6] та метеорологічних умов [7]. Результати досліджень свідчать як про позитивний вплив підвищених норм мінеральних добрив (N120P120K120) на продуктивність ячменю, так і про негативний. Втрати врожаю через загущення посівів і вилягання рослин від застосування N120 можуть бути значними [8].
Щодо дози внесення мінеральних добрив при вирощуванні ячменю серед фахівців немає єдиної думки, оскільки вона змінюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов, забезпеченості ґрунту елементами живлення та інших чинників [9]. У дослідженнях [10] польова схожість ячменю ярого за внесення добрив достовірно зростає від 83,1 до 87,7%, при цьому виживання рослин упродовж вегетаційного періоду знижувалось від 93,1 у варіанті без добрив до 90,8% за внесення 90Р90К90, проте недостовірно. Необхідно відзначити, що кількість продуктивних стебел при цьому збільшується від 480 до 619 шт/м2, а кількість зерен в одному колосі зростала від 20,5 до 25,2 шт.
В інших дослідженнях [11] кількість продуктивних стебел збільшувалась від 525 до 748 шт/м2 за внесення К за норми висіву 250 шт/м2. Кількість зерен в одному колосі при цьому знижувалась від 24,5 шт. у варіанті без добрив до 23,7 шт. Проте, врожайність ячменю ярого збільшувалась від 6,17 до 7,84 т/га. У дослідженнях інших вчених [12] кількість продуктивних стебел також збільшувалась, проте кількість і маса зерен в одному колосі не змінювалась порівняно з неудобреними ділянками.
Отже, формування структури урожаю ячменю ярого значно змінюється залежно від низки чинників. При цьому застосування добрив значно підвищує врожайність зерна, яка збільшується від окремих елементів структури продуктивності по різному. Тому вивчення питання щодо формування структури урожаю ячменю голозерного ярого в умовах Правобережного Лісостепу України є актуальним.
Постановка завдання. Експериментальну частину досліджень проведено в умовах Правобережного Лісостепу України у стаціонарному польовому досліді з географічними координатами за Гринвічем 48°46' північної широти і 30°14' східної довготи, закладеному у 2011 році на дослідному полі Уманського НУС упродовж 2021-2023 рр. Дослід одночасно розгорнутий на чотирьох полях, що дає змогу щорічно отримувати дані врожайності всіх культур сівозміни (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя). Повторення досліду триразове. Площа облікової ділянки 25 м2. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі з вмістом гумусу 3,8%, вміст азоту легкогідролізованих сполук - низький, рухомих сполук фосфору та калію - підвищений, рНкс1 - 5,7.
У варіанті досліду виробничого контролю (N150P60K80) доза добрив розрахована за господарським винесенням основних елементів живлення культурами сівозміни. Схему досліду складено так, щоб за результатами проведених досліджень можна було визначити можливість зниження доз окремих видів мінеральних добрив і визначити оптимальне їх поєднання як у сівозміні, так і під окремі культури.
Схема застосування добрив у польовій сівозміні під ячмінь гол озерний ярий (сорт Ахіллес) включала такі варіанти: без добрив (контроль), N35, N70, P60 K70, N70 N70 P60, N70 P60 K70 N70P30K70.
Відповідно до схеми досліду фосфорні та калійні добрива вносяться під зяблевий обробіток ґрунту, азотні - під передпосівну культивацію та в підживлення. Нетоварна частина врожаю культур сівозміни (солома, стебелиння) залишається на полі на добриво. Виживання рослин і структуру врожаю визначали відповідно до методики [13].
погодний умова добриво продуктивний ячмінь голозерний
Виклад основного матеріалу дослідження
Встановлено, що застосування добрив достовірно підвищувало виживання рослин ячменю голозерного ярого (табл. 1). Так, у середньому за три роки цей показник був на рівні 83,8% за вирощування на неудобрених ділянках. Застосування лише фосфорних і калійних добрив підвищувало виживання рослин на 1% (85,0%). Азотна складова досліджених систем удобрення забезпечувала виживання рослин на рівні 91,4-91,7%, що було більшим на 9% порівняно з контролем.
Виживання рослин мало змінювалось залежно від погодних умов року дослідження. Так, у 2021 і 2022 рр. вона змінювалась від 84,1 до 92,8%, а в 2023 р. - від 82,0 до 91,2% залежно від варіанту досліду.
Кількість продуктивних стебел ячменю голозерного ярого змінювалась у великому діапазоні - від 280 до 667 шт/м2 залежно від системи удобрення (табл. 2). Індекс стабільності при цьому становив 0,58-0,67 залежно від варіанту досліду. В середньому за три роки досліджень кількість продуктивних стебел збільшувалась від 342 до 383 шт/м2 за внесення 35 кг/га д. р. азотних добрив або в 1,1 рази.
У варіанті з подвійної дозою азотних добрив цей показник зростав до 484 шт/м2 або в 1,4 рази. Тривале застосування N35P30K35 сприяло збільшенню кількості продуктивних стебел до 401 шт/м2 або на 5% порівняно з варіантом N35. За внесення повного мінерального добрива відповідно до 531 шт/м2 або на 10% порівняно з варіантом N70. Кількість продуктивних стебел за умови неповного повернення фосфорних і калійних добрив зменшувалась на 2-3% порівняно з повним мінеральним добривом. Азотно-калійні та азотно-фосфорні системи удобрення були на рівні повного мінерального добрива. Найменше на кількість продуктивних стебел впливало застосування фосфорних і калійних добрив.
Таблиця 1
Виживання рослин ячменю голозерного ярого залежно від удобрення,%
|
Варіант досліду |
Рік дослідження |
Середнє за три роки |
|||
|
2021 |
2022 |
2023 |
|||
|
Без добрив (контроль) |
85,2 |
84,1 |
82,0 |
83,8 |
|
|
N35 |
91,5 |
92,1 |
90,7 |
91,4 |
|
|
N70 |
91,6 |
92,5 |
91,0 |
91,7 |
|
|
P60K70 |
86,4 |
85,3 |
83,2 |
85,0 |
|
|
N70K70 |
91,4 |
92,8 |
90,8 |
91,7 |
|
|
N70P60 |
91,6 |
92,6 |
90,5 |
91,6 |
|
|
N35P30K35 |
91,5 |
92,4 |
91,1 |
91,7 |
|
|
N70P60K70 |
91,3 |
92,5 |
91,2 |
91,7 |
|
|
N70P30K35 |
91,4 |
92,3 |
91,0 |
91,6 |
|
|
N70P60K35 |
91,7 |
92,6 |
90,8 |
91,7 |
|
|
N70P30K70 |
91,5 |
92,5 |
90,9 |
91,6 |
|
|
НІР05 |
4,6 |
4,7 |
4,2 |
- |
Необхідно відзначити, що кількість продуктивних стебел значно змінювалась залежно від погодних умов року дослідження. Так, вона була найбільшою в 2021 р., оскільки погодні умови кращими порівняно з іншими роками. За період березень-квітень випало 82,3 мм опадів, а впродовж періоду травень-червень - 164,1 мм. У 2021 р. за період березень-квітень випало 71,1 мм опадів, проте в період травень-червень лише 58,7 мм. Крім цього, температура повітря була вище оптимальної порівняно з 2021 р. у період кущіння, тому кількість стебел нижча. У 2023 р. за період березень - квітень випало 156,8 мм опадів. При цьому сівбу ячменю провели лише 02.04.2023 р. через затяжні дощі в квітні. Крім цього, була низькою польова схожість насіння ячменю ярого. Тому кількість стебел була найнижчою порівняно з іншими роками досліджень.
Результати досліджень свідчать, що маса зерна в одному колосі ячменю голозерного ярого змінювалась від удобрення та погодних умов (табл. 3). Про великий діапазон зміни цього показника свідчить також індекс стабільності - 0,42-0,70 залежно від варіанту досліду. У середньому за три роки маса зерна в одному колосі збільшувалась від 0,80 у варіанті без добрив до 0,81-0,88 г за внесення 35 кг/га д. р. азотних добрив. У решти варіантах досліду цей показник зменшувався до 0,70-0,74 залежно від системи удобрення.
Таблиця 2
Кількість продуктивних стебел ячменю голозерного ярого залежно від удобрення, шт/м2
|
Варіант досліду |
Рік дослідження |
Середнє за три роки |
Індекс стабільності |
|||
|
2021 |
2022 |
2023 |
||||
|
Без добрив (контроль) |
403 |
343 |
280 |
342 |
0,69 |
|
|
N35 |
475 |
383 |
291 |
383 |
0,61 |
|
|
N70 |
598 |
501 |
354 |
484 |
0,59 |
|
|
P60K70 |
422 |
386 |
284 |
364 |
0,67 |
|
|
N70K70 |
641 |
531 |
370 |
514 |
0,58 |
|
|
N70P60 |
645 |
532 |
372 |
516 |
0,58 |
|
|
N35P30K35 |
502 |
403 |
297 |
401 |
0,59 |
|
|
N70P60K70 |
667 |
550 |
376 |
531 |
0,56 |
|
|
N70P30K35 |
640 |
541 |
370 |
517 |
0,58 |
|
|
N70P60K35 |
642 |
545 |
375 |
521 |
0,58 |
|
|
N70P30K70 |
644 |
546 |
376 |
522 |
0,58 |
|
|
НІР05 |
28 |
20 |
17 |
- |
- |
Таблиця 3
Маса зерна в одному колосі ячменю голозерного ярого залежно від удобрення, г
|
Варіант досліду |
Рік дослідження |
Середнє за три роки |
Індекс стабільності |
|||
|
2021 |
2022 |
2023 |
||||
|
Без добрив (контроль) |
1,09 |
0,59 |
0,72 |
0,80 |
0,55 |
|
|
N35 |
0,73 |
0,69 |
1,00 |
0,81 |
0,70 |
|
|
N70 |
0,53 |
0,63 |
0,94 |
0,70 |
0,57 |
|
|
P60K70 |
0,69 |
0,63 |
0,98 |
0,77 |
0,64 |
|
|
N70K70 |
0,50 |
0,64 |
1,02 |
0,72 |
0,49 |
|
|
N70P60 |
0,49 |
0,63 |
1,03 |
0,72 |
0,47 |
|
|
N35P30K35 |
0,75 |
0,70 |
1,19 |
0,88 |
0,59 |
|
|
N70P60K70 |
0,46 |
0,64 |
1,09 |
0,73 |
0,42 |
|
|
N70P30K35 |
0,46 |
0,64 |
1,11 |
0,74 |
0,42 |
|
|
N70P60K35 |
0,47 |
0,63 |
1,09 |
0,73 |
0,43 |
|
|
N70P30K70 |
0,47 |
0,64 |
1,09 |
0,73 |
0,43 |
|
|
НІР05 |
0,04 |
0,03 |
0,05 |
- |
- |
Маса зерна в одному колосі залежала від погодних умов року дослідження. Так, у 2021 р. посіви ячменю голозерного ярого полягли, що негативно вплинуло на масу зерна в одному колосі. Тому цей показник був найвищим на ділянках без добрив - 1,09 г. За внесення добрив знижувався до 0,69-0,46 г залежно від варіанту досліду. У 2022 і 2023 рр. рослини ячменю голозерного ярого не полягли, тому застосування добрив збільшувало масу зерна в одному колосі. При цьому в 2021 р. внесення 70 кг/га д. р. азотних добрив достовірно знижувало цей показник порівняно з ділянками, де застосовували N35. Така тенденція зумовлена значним збільшенням кількості продуктивних стебел. За такого сценарію маса зерна в одному колосі знижувалась.
Висновки і пропозиції
У результаті проведених досліджень встановлено, що елементи структури урожаю ячменю голозерного ярого піддаються впливу погодних умов і застосуванню добрив. На виживання рослин найбільше впливає застосування добрив. Формування продуктивних стебел змінюється залежно від кількості опадів у період березень-квітень, а також від строку сівби. Формування маси зерна в одному колосі - від густоти продуктивних стебел і погодних умов впродовж вегетаційного періоду. При цьому рівень реалізації елементів структури урожаю визначається системою удобрення.
Список використаної літератури
1. Hospodarenko H., Liubych V, Oliinyk O., Polianetska I., Silifonov T. Infuence of fertilization on the crop rotation productivity and the balance of essential nutrients in the soil. Rev. Fac. Nac. Agron. Medellin. 2022. Vol. 75(2). Р. 9919-9928.
2. Любич В.В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2017. Вип. 95. С. 146-161.
3. Любич В.В. Вплив абіотичних та біотичних чинників на продуктивність сортів і ліній пшениці спельти. Вісник Полтавської ДАА. 2017. №3. С. 18-24.
4. Любич В.В., Невлад В.І., Мартинюк А.Т. Продуктивність тритикале ярого за різних доз азотних добрив. Агробіологія. 2022. №1. С. 152-159.
5. Ozcan M.M., Aljuhaimi F., Uslu N. Effect of malt process steps on bioactive properties and fatty acid composition of barley, green malt and malt grains. J. of Food Science and Technology. 2017. No 55(1). P. 226-232.
6. Любич В.В. Технологічні параметри виробництва зерна тритикале ярого, вирощеного за різних доз азотних добрив. Вісник Уманського НУС. 2023. №2. С. 74-82.
7. Андрейченко О.Г. Вплив формування фотосинтетичної поверхні листкового апарата на продуктивність рослин ячменю ярого в умовах Північного Степу України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2013. №18. С. 51-57.
8. Бачинський О.В., Качура Е.В. Шлях підвищення продуктивності ячменю ярого пивоварного в умовах Північного Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2007. №8. С. 44-49.
9. Вега Н.І. Вміст білка в зерні ячменю ярого залежно від фону мінерального живлення на темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу. Вісник Львівського НАУ. Агрономія. 2021. Вип. 25. С. 154-157.
10. Dudar I., Lytvyn O., Pavkovych S., Korpita H., Kozliuk О. Yield of winter barley depending on mineral nutrition. Bulletin of Lviv National Environmental University. Vol. 26. Р 72-76.
11. Гораш О.С. Вплив норм висіву, мінерального удобрення на ріст і розвиток ячменю. Вісник аграрної науки. 2006. №9. С. 32-35.
12. Сардак М.О., Сардак М.І., Гвоздь О.О. Формування врожаю голозерного та плівчастого ярого ячменю залежно від норм висіву та мінерального живлення в умовах Північного Лісостепу України. Миронівський вісник. 2016. №2. С.249-261.
13. Основи наукових досліджень в агрономії / за ред. В.О. Єщенка. Вінниця: ТД Едельвейс і К, 2014. 332 с.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Продуктивність ячменю ярого. Селекційна робота в Миронівському інституті пшениці. Короткостебловість та стійкість сортів ячменю до вилягання. Стійкість сортів ячменю проти збудників хвороб. Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.07.2015Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування. Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів. Вплив мікробних препаратів на елементи структури і якісні параметри урожаю зерна тритикале.
дипломная работа [596,9 K], добавлен 26.12.2012Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Господарське значення та ботаніко–біологічна характеристика ярого ячменю. Відношення до потреб рослини в поживних речовинах, особливості живлення. Технологія вирощування ярого ячменю, місце в сівозміні, обробка ґрунту, основний і передпосівний обробіток.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 11.10.2011Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.10.2014Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.04.2011Морфо-біологічні особливості озимого ячменю. Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю та природоохоронної роботи в СВК "__" Саратського району Одеської області. Шкодочинні хвороби озимого ячменю. Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в СВК.
дипломная работа [487,9 K], добавлен 30.06.2012Походження та господарське значення нуту, його класифікація, ботанічна та морфологічна характеристика. Вплив елементів технології вирощування нуту на економічні показники. Особливості формування урожаю нуту. Біоенергетична оцінка вирощування нуту.
дипломная работа [8,5 M], добавлен 10.12.2013Агротехнічні вимоги до посіву ячменю. Підготовка поля, визначення складу тягового агрегату та режиму його роботи. Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції. Біологічні особливості, попередники та районовані сорти ячменю.
курсовая работа [207,4 K], добавлен 23.05.2017Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011Роль води важлива у формуванні структури і біологічних систем. Дослідження в Уманському районі динаміки вологості ґрунту під посівами люцерни залежно від вологозабезпеченості вегетаційного періоду і порівняння його з середніми багаторічними даними.
статья [16,2 K], добавлен 16.01.2008Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Господарське значення та використання сої, її ботанічна характеристика. Відношення сої до основних факторів середовища. Вплив способів сівби на урожайність сої. Сучасний стан виробництва сої. Динаміка площ посіву, врожайності та виробництва сої в Україні.
дипломная работа [514,8 K], добавлен 23.09.2013Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014Передумови застосування альтернативних джерел енергії в агропромисловому виробництві; види палива Виробництво та використання біопалив і добрив рослинного походження в Україні. Прогноз структури світового виробництва енергії на період до 2020 року.
реферат [206,9 K], добавлен 24.09.2010