Науковий аналіз підходів до утримання бджіл: вплив на продуктивність та якість меду

Основна увага в бджільництві присвячується створенню та збереженню оптимальних умов для існування, розмноження та продуктивності бджіл. Вивчення впливу способів підгодівлі та їхнього впливу на загальну продуктивність бджіл та якість отриманого меду.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2024
Размер файла 24,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науковий аналіз підходів до утримання бджіл: вплив на продуктивність та якість меду

Маринченко Євгеній Олегович, доктор філософії, доцент кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка,

Ситніков Олег Миколайович, аспірант кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів,

Галісевич Вадим Григорович, аспірант кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів,

Анотація

На сучасному етапі бджільництво відіграє важливу роль у сільському господарстві, зокрема в опиленні ентомофільних культур та виробництві цінних продуктів бджільництва, таких як мед, віск, прополіс та маточне молочко. Ці продукти мають значний економічний потенціал та застосовуються в різних галузях, включаючи харчову, медичну та косметичну промисловість. Окрім економічної цінності, бджільництво сприяє підтримці біорізноманіття та наданню важливих екосистемних послуг, таких як запилення рослин, що забезпечує продуктивність сільськогосподарських угідь.

Основна увага в бджільництві присвячується створенню та збереженню оптимальних умов для існування, розмноження та продуктивності бджіл як у їх природному середовищі, так і на пасіках. Це включає в себе дослідження технологічних підходів до утримання бджіл, впливу кліматичних умов, породних особливостей бджіл, процесів роїння, кочівлі та сезонного розвитку бджолосімей. Дослідження спрямоване на всебічний аналіз впливу різноманітних факторів на продуктивність та якість меду. Особлива увага приділяється вивченню впливу способів підгодівлі та їхнього впливу на загальну продуктивність бджіл та якість отриманого меду.

Різні методи підходу до утримання та годівлі можуть суттєво впливати на здоров'я бджолосімей, їхню здатність до збору нектару та, відповідно, на кількість та якість меду. Враховуються також біологічні та екологічні фактори, які можуть спричиняти стрес у бджіл, впливаючи на їхню продуктивність та здоров'я. Вивчення цих аспектів є надзвичайно актуальним в контексті глобальних змін клімату, що впливають на флору та фауну, зокрема на медоносні рослини.

Розуміння взаємозв'язку між умовами утримання бджіл та їх продуктивністю допоможе розробити ефективніші методи бджільництва, які не лише підвищать обсяги виробництва меду, але й покращать його якість. Це, в свою чергу, може сприяти збільшенню прибутковості пасік та забезпеченню сталого розвитку бджільництва як галузі.

Ключові слова: бджільництво, технологічні підходи, утримання бджіл, медоносна база, кліматичні зміни.

Abstract

Marynchenko Yevhenii Olegovich Doctor of Philosophy, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Technologies of Agricultural Production, Glukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko,

Sitnikov Oleh Mykolayovych PhD student at the Department of Professional Education and Agricultural Production Technologies, Hlukhov National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Hlukhov

Halisievych Vadym Hryhorovych PhD student at the Department of Professional Education and Agricultural Production Technologies, Hlukhov National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Hlukhov,

SCIENTIFIC ANALYSIS OF APPROACHES TO BEEKEEPING: IMPACT ON PRODUCTIVITY AND HONEY QUALITY

At the modern stage, beekeeping plays a crucial role in agriculture, particularly in the pollination of entomophilous crops and the production of valuable beekeeping products such as honey, wax, propolis, and royal jelly. These products have significant economic potential and are used in various industries, including food, medical, and cosmetic industries. In addition to economic value, beekeeping contributes to maintaining biodiversity and providing essential ecosystem services, such as plant pollination, which ensures the productivity of agricultural lands.

The primary focus in beekeeping is on creating and maintaining optimal conditions for the existence, reproduction, and productivity of bees both in their natural environment and in apiaries. This includes researching technological approaches to bee management, the impact of climatic conditions, breed characteristics of bees, swarming processes, migration, and the seasonal development of bee colonies. Research is aimed at a comprehensive analysis of the impact of various factors on honey productivity and quality. Special attention is given to studying the impact of feeding methods and their effects on the overall productivity of bees and the quality of the honey produced.

Different methods of bee management and feeding can significantly affect the health of bee colonies, their ability to gather nectar, and consequently, the quantity and quality of honey. Biological and ecological factors that can cause stress in bees, affecting their productivity and health, are also considered. Studying these aspects is extremely relevant in the context of global climate change, which affects flora and fauna, particularly nectariferous plants.

Understanding the relationship between bee management conditions and their productivity will help develop more effective beekeeping methods, which will not only increase honey production volumes but also improve its quality. This, in turn, can contribute to increasing the profitability of apiaries and ensuring the sustainable development of beekeeping as an industry.

Keywords: beekeeping, technological approaches, bee management, nectar base, climate change.

Постановка проблеми

підгодівля розмноження бджоли мед

Україна, володіючи третиною світових чорноземів, належить до аграрних держав з високим потенціалом розвитку сільського господарства. Крім того, вона займає провідне місце на світових аграрних ринках у виробництві меду.

Процес пристосування медоносної бджоли до умов зовнішнього середовища призвів до формування екологічних типів, аборигенних порід та різновидів в межах виду. У сучасному бджільництві відбувається раціональне районування найпродуктивніших порід, а також проводиться відбір та розмноження цінного селекційного матеріалу.

Бджільництво є важливою ланкою агропромислового комплексу і має тісний зв'язок з рослинництвом. Бджоли відіграють ключову роль як запилювачі ентомофільних культур. Вони сприяють вирішенню різних агроекономічних проблем, включаючи виробництво меду, воску, квіткового пилку, маточного молочка, прополісу, бджолиного отруту та інших цінних продуктів [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Згідно з дослідженнями таких вчених Ліпський П., Сенчило О., найбільш ефективними для запилення ентомофільних культур є українські степові, карпатські, та країнські породи бджіл. Під час цвітіння рослин ці породи проявляють високу активність та миролюбність [2].

Було встановлено, що для ефективного збору меду необхідно забезпечити протягом всього літнього сезону утримання потужних бджолиних сімей. З цією метою була розроблена система технічних засобів і технологічних операцій для утримання бджіл та отримання від них продукції

Створення оптимальних умов для функціонування бджолиних сімей вимагає використання різноманітних джерел кормів для їх підтримки. Проте, пошук науково обґрунтованих та найбільш ефективних кормових ресурсів, а також їх вплив на продуктивність бджіл, залишається актуальним завданням, що має стимулювати проведення глибоких досліджень у цьому напрямку.

Мета статті. Аналіз впливу різних технологічних стратегій утримання та годівлі бджіл на їхню продуктивність і якість виробленого меду.

Виклад основного матеріалу

Бджоли медоносні, що відносяться до роду Apis та належать до родини бджолиних, відомої як Apidae, входять до групи перетинчастокрилих [5]. Подібні до них родини включають джмелів, ос та мурашок. Усі вони є частиною підряду жалоносних комах, які характери-зуються наявністю жала. Життєдіяльність бджолиних сімей формується через тісний взаємозв'язок між їхніми окремими особинами.

На продуктивність та виживання бджолиних сімей впливають різні фактори. Серед зовнішніх факторів можна вказати клімат і погодні умови, наявність збудників хвороб, наявність ворогів і шкідників бджіл, а також господарська діяльність людини, зокрема використання пестицидів та гербіцидів. Внутрішні фактори включають силу сім'ї бджіл, її породу та лінію, генетичні особливості та спосіб утримання.

Згідно з висновками вчених, збільшення кількості бджіл у сім'ї у весняний період має велике значення для її підготовки до запилення культур, використання продуктивних медозборів, відновлення стільників, створення великих запасів корму на період негативної погоди влітку та взимку, а також уосени для росту молодих бджіл, які будуть зимувати й готуватися до забезпечення розвитку бджолиних сімей навесні наступного року [1].

Сила бджолиних сімей оцінюється шляхом підрахунку кількості вуличок на рамці стандартного розміру. Наприклад, на рамці стандартного розміру 435 х 300 мм може міститися приблизно 250 грамів бджіл. Такий підрахунок допомагає встановити кількість бджіл в сім'ї.

Протягом періоду від головного медозбору до останнього осіннього обльоту кількість бджіл у сім'ї зменшується приблизно наполовину. Це свідчить про те, що підготовка сімей до головного медозбору є важливою частиною їхньої підготовки до зимівлі.

У зимовий період, при нормальних умовах зимівлі, кількість бджіл у сім'ї може зменшуватися на 10-30%. Це означає, що потрібно зменшувати обсяг гнізда бджіл для забезпечення ефективного утеплення та збереження тепла. Наприклад, у лежаках це може бути залежно від кількості рамок, які покриті бджолами, а в багатокорпусних вуликах зменшення може становити половину від звичного обсягу.

Сила бджолиних сімей є одним з ключових факторів, що впливає на їх продуктивність. У сильних сім'ях на період продуктивного медозбору працює на льотних роботах до 66% бджіл від загальної кількості у сім'ї. У той же час, у слабких сім'ях ця кількість становить лише 15-20%, що в 3-4 рази менше.

Для забезпечення успішного утримання бджолиних сімей важливо використовувати повноцінних племінних бджолиних маток, що належать до селекційних ліній, спеціально адаптованих до цього типу взятку.

Бджолина сім'я існує лише до того моменту, поки у ній активно функціонує матка. З її втратою спадковість особин сім'ї може змінюватися, що призводить до зміни якісних і кількісних характеристик сім'ї.

Збільшення продуктивності бджолиних сімей в значній мірі залежить від якості самої матки. Процес відкладання яєць маткою визначається не лише об'ємом її яєчників та кількістю яйцевих каналів, але також і агрокліматичними умовами, рівнем годівлі та кількістю бджіл у гнізді [4].

Згідно з різними джерелами літератури, темпи відкладання яєць матками протягом весняно-літнього періоду можуть мати періодичний характер, навіть за короткі періоди часу. Особливо помітно це стає з настанням або завершенням медозбору. Вчені часто пов'язують інтенсивність вирощування розплоду з реакцією бджіл на різноманітні зовнішні чинники.

Важливим фактором, що впливає на характер розвитку, продуктивність і виживання бджолиних сімей, є віковий склад бджіл. Від яєць, личинок і лялечок до дорослих бджіл - кожен етап має важливе значення. Пасічник повинен регулювати віковий склад сім'ї таким чином, щоб у весняний період активно нарощувалися бджіл-годувальниці, а перед головним медозбором у гнізді було достатньо льотних бджіл, які не зайняті вирощуванням розплоду, а також матки мали достатню кількість фізіологічно молодих бджіл.

Роїння - це природний процес розмноження медоносних бджіл, який є необхідним для їхнього існування і залучений у їхні біологічні особливості. Бджоли не можуть уникнути роїння, оскільки це вбудовано в їхню природу. Без роїння вид бджіл припинив би своє існування у природі. Однак з практичної точки зору бджільництва, особливо у промисловому масштабі, роїння не є ефективним, оскільки призводить до втрати продуктивних робочих сил та припинення виробництва меду [5].

У перенасиченому гнізді з розплодом, де присутні бездіяльні молоді бджоли, може виникнути одна з причин роїння. Згідно з Поліщуком В. П. та Лаврехіним Ф. А., природне роїння є спадковою ознакою всієї сім'ї і відбувається інстинктивно [2].

У діяльності робочих бджіл можна виділити два періоди: у вулику та поза вуликом. Бджоли, які збирають нектар, вибирають квітки не всіх рослин, що їм потрапляють на шлях, а переважно одного виду, на який вони мають умовний рефлекс.

У багатьох місцевостях недостатньо надійного нектароносного джерела для бджолиних сімей протягом усього сезону з весни до осені. Це змушує пасічників транспортувати вулики з бджолами в області, де поширені нектароносні культури, щоб забезпечити їм продуктивну пасіку. Часті перевезення та обслуговування пасік у полевих умовах сприяють переходу від звичайного типу пасічництва до кочового способу.

Кочівля бджолиних сімей - це старовинний метод, який використовувався для збільшення медозбору. У XVII-XIX століттях цей метод був поширений, але широко застосовувати його стали лише з впровадженням рамкових вуликів.

Обсяг медозбору в значній мірі залежить від кількості бджолиних сімей на певній території. Чим більше сімей проживає на даній площі, тим менше меду можна очікувати від кожної окремої сім'ї, і навпаки - менше сімей на тій же площі забезпечить більший медозбір для кожної з них. Тому, для максимізації медозбору, необхідно створити такі умови, при яких бджоли могли б політати на відстані понад 2 км у добру погоду.

Від величини та якості запасів кормів, які залишаються для бджіл на зиму та весну, залежить їхня виживаність і продуктивність. Крім того, для ефективного медозбору необхідно мати достатню кількість пустих стільників для розміщення та обробки нектару, який принесуть бджоли. Якщо сім'ям не надаються достатні стільники для цих цілей, то їхній медозбір може зменшитися навіть до 40%.

Для забезпечення повноцінного розвитку та підтримки життєдіяльності бджіл необхідно постійно забезпечувати їх необхідною кількістю якісної води.

Крім того, важливо здійснювати санітарно-профілактичні заходи та вести боротьбу з хворобами, ворогами і шкідниками бджіл. Боротьбу з шкідниками рослинництва краще проводити у найбільш сприятливі та безпечні для бджіл періоди.

Успішна зимівля бджолиних сімей залежить від різноманітних факторів, серед яких основними є сила сім'ї та її віковий склад, наявність та якість кормів, порода бджіл і умови їх зимового утримання.

Аналіз літературних джерел підтверджує, що для формування сильних сімей ключовими є наявність якісної плідної матки, порода бджіл, успішна зимівля та постійний, тривалий медозбір. Регулювання цих аспектів сприяє підвищенню продуктивності та ефективності ведення пасіки.

Відповідно до унікальних характеристик порід бджіл, бджолярі використовують різні системи догляду за їхніми сім'ями. При цьому, планування та проведення сезонних робіт з метою підвищення продуктивності також залежить від активності бджіл у протічному році. З цими знаннями та навичками фахівці стараються забезпечувати на пасіці сильні сім'ї, оскільки вони є ключем до ефективного використання бджіл для отримання значної кількості продукції.

На сучасних промислових пасіках застосовують кілька систем догляду за бджолами, спрямованих на забезпечення їхньої оптимальної функціональності для ефективного використання місцевих кормових ресурсів. Ці системи поєднують у собі заходи з запобігання роїнню та розподілу різних видів робіт між бджолами. Методологія догляду за бджолами розвивалася та вдосконалювалася на протязі тисячоліть. З переходом до бортництва та колодного бджільництва пасічники вивчили елементи поповнення кормових запасів, утримання сімей, відловлювання та використання роїв тощо. Із винайденням вулика та розширенням знань про біологію медоносної бджоли, а також розвитком інвентарю та обладнання, фахівці постійно вдосконалюють методологію догляду за бджолами. Вони систематизували послідовність проведення операцій з утримання бджіл протягом року, що призвело до розробки високоефективних технологій отримання різних видів продукції бджіл [1].

Раніше вдосконалення технології виробництва меду та інших продуктів бджілництва здійснювалося шляхом окремих покращень, що зосереджувались на різних аспектах, таких як стан сімей, конструкція вуликів та доступність кормів для бджіл. Однак сучасний підхід базується на обґрунтованості, яка враховує всі аспекти утримання бджіл протягом року. Це дозволило досягти утримання сильних сімей на пасіці, використовуючи однакові методи та прийоми догляду за ними, а також розробити та уніфікувати інвентар та обладнання системи вулика.

Для підвищення льотно-збиральної активності на медозборі застосовують різні методи та прийоми. Серед них є обмеження вирощування розпліду в бджолярських сім'ях. Це включає ізоляцію відокремлених частин гнізда, ізоляцію матки, а також заміну плідної матки на неплідну. Інші методи передбачають формування сімей-медовиків або впровадження двоматкового утримання на пасіках [3].

Усі зазначені методи дійсно можуть мати позитивний ефект лише протягом одного продуктивного медозбору. Однак при використанні кочівлі, бджоли залучаються до заготівлі кормів на трьох або більше продуктивних медозборах. У таких умовах підтримувати високий робочий потенціал сімей стає проблематичною задачею. Штучне обмеження вирощування розплоду поряд з природним, а також збирання і переробка нектару, може сповільнювати розвиток сімей. Під таким режимом експлуатації бджіл з кожним наступним медозбором продуктивний потенціал сімей може зменшуватися. У другій половині літа їх сила різко зменшується, що створює проблеми в період зимівлі та підготовки до наступного сезону медозборів. На жаль, дотепер не було розроблено високоефективних систем утримання бджіл, які б допомагали ефективно використовувати сім'ї на медозборах з кочівлями.

Висновки

У світі бджільництва існують різноманітні методи та підходи до стимулювання льотно-збиральної роботи бджіл для максимізації медозбору. Традиційні методи, такі як обмеження вирощування розплоду, можуть мати певний позитивний ефект, але їхні можливості обмежені. У порівнянні з цими методами, кочівля може привести до більшого кількісного медозбору, але вимагає вдосконалення систем утримання бджіл для забезпечення продуктивності на тривалий термін.

Проте на сьогоднішній день недостатньо розроблених ефективних систем утримання бджіл, які б забезпечували ефективне використання сімей на медозборах з кочівлями. Це ставить перед бджолярами завдання з пошуку нових методів та технологій, щоб забезпечити стійкий та продуктивний розвиток бджільництва. Дослідження в цьому напрямку може сприяти розробці інноваційних систем догляду за бджолами, які дозволять досягти більш ефективного використання сімей на медозборах і забезпечити стабільний розвиток галузі бджільництва в цілому.

Література:

1. Yevhenii Marynchenko, Tetiana Serha, Tetyana Chumak, Anna Makogin, Vasyl Salabai. (2023). Psychological aspects of the landscape of modern organizational and pedagogical conditions of training of specialists through the integration of education, science and production in Ukraine. AD ALTA-Journal of Interdisciplinary Research. 2023. Vol.13. Issue 1, Special Issue XXXIV. Рр. 207-216. URL: https://www.magnanimitas.cz/13-01-xxxiv

2. Ліпський П., Сенчило О. Роль бджільництва у забезпеченні реалізації цілей сталого розвитку України. Сучасне бджільництво: проблеми, досвід, нові технології : зб. матеріалів науково-практ. конф. з міжнар. участю, м. Київ, 20 серп. 2021 р. Київ, 2021. С. 48-50.

3. Маринченко Є. О., Росновський М. Г. Роль педагога професійного навчання у впровадженні сучасних інноваційних технологій у галузі сільськогосподарського виробництва. Педагогічний часопис Волині. 2019. № 3. С. 57-64.

4. Маринченко Є. О., Ситніков О. М., Кучер О. А. Оновлення змісту ОК підготовки майбутніх педагогів професійного навчання сільськогосподарського профілю з урахуванням інноваційних процесів у сільськогосподарському виробництві. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»): журнал. 2022. № 12(17) 2022. С.499 (Index Copernicus International).

5. Скоромна О., Разанова О. . Розвиток галузі бджільництва як джерело структури продовольчої безпеки. Аграрна наука та харчові технології. 2019. № 3. С. 106.

References:

1. Lipsky, P., & Senchylo, O. (2021). The role of beekeeping in ensuring the implementation of the goals of sustainable development of Ukraine. Modern beekeeping: Problems, experience, new technologies (p. 48-50). NSC "Institute of Beekeeping named after P.I. Prokopovich"

2. Marynchenko Ye. O. & Rosnovskyi M. H. (2019). Rol vykladacha profesiinoho navchannia u vprovadzhenni suchasnykh innovatsiinykh tekhnolohii u sferi silskohospodarskoho vyrobnytstva. [The role of the teacher of professional training in the implementation of modern innovative technologies in the field of agricultural production]. Pedahohichnyi chasopys Volyni. 2019. No. 3. 57-64. [in Ukrainian].

3. Marynchenko Ye. O., Sytnikov O. M. & Kucher O. A. (2022). Onovlennia zmistu OK dlia pidhotovky maibutnikh uchyteliv profesiinoho navchannia ahrarnoho profiliu z urakhuvanniam innovatsiinykh protsesiv u silskohospodarskomu vyrobnytstvi. [Updating the content of the OK for the training of future teachers of professional training in the agricultural profile, taking into account innovative processes in agricultural production]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. No. 12(17). 182-190. http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/2902/2915 [in Ukrainian].

4. Skoromna, О., & Razanova, O. (2019). Development of the beekeeping industry as a source of food security structure.Agrarian Science and Food Technologies, (3), 106.

5. Yevhenii Marynchenko, Tetiana Serha, Tetyana Chumak, Anna Makogin & Vasyl Salabai. (2023). Psykholohichni aspekty landshaftu suchasnykh orhanizatsiino-pedahohichnykh umov pidhotovky fakhivtsiv shliakhom intehratsii osvity, nauky i vyrobnytstva v Ukraini. [Psychological aspects of the landscape of modern organizational and pedagogical conditions of training of specialists through the integration of education, science and production in Ukraine]. AD ALTA-Zhurnal mizhdystsyplinarnykh doslidzhen. 2023. No. 13(1). Special Issue XXXIV. 207-216. https://www.magnanimitas.cz/13-01 -xxxiv

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.