Проект доглядових рубок у соснових насадженнях Вербичанського лісництва ДП "Турійське лісове господарство"

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Проект доглядових рубок у соснових насадженнях Вербичанського лісництва ДП «Турійське лісове господарство»

Парахненко Владислав Геннадійович доктор філософії з наук про Землю, викладач, кафедри хімії та екології

Голуб Богдан Васильович студент, магістр, кафедри біології та здоров'я людини

Анотація

Важливим завданням лісового господарства України на сьогодні є підвищення продуктивності лісових насаджень шляхом більш раціонального використання лісових земель, збільшення виходу продукції з одиниці лісової площі, створення необхідних умов для ефективного відтворення лісових ресурсів у найкоротші терміни. Переважаючим напрямком тут є комплексне використання лісових багатств. Підвищення продуктивності насаджень можна досягти шляхом запровадження в склад насаджень високопродуктивних та швидкорослих і в той же час господарсько цінних порід, а також своєчасним проведенням доглядових рубань, направлених на формування корінних деревостанів.

Рубки догляду - це система лісогосподарських заходів, які направлені на вирощування насаджень, що найбільш повно відповідають вимогам ведення лісового господарства в конкретних типах лісу.

Своєчасне та правильне проведення рубок догляду у насадженнях дозволяє створити сприятливі умови для росту і розвитку залишених дерев, поліпшити санітарний стан насаджень за рахунок вирубування ушкоджених та хворих дерев. Після проведення рубок догляду у насадженнях знижується густота деревостану, зменшується або зовсім припиняється природний відпад дерев. У зріджених деревостанах збільшується площа живлення дерев, що в свою чергу підвищує інтенсивність фотосинтезу, прискорює розпад та мінералізацію лісової підстилки, сприяє збагаченню ґрунту. Своєчасне проведення рубок догляду забезпечує вирощування в кінцевому результаті деревостану необхідного складу, форми та призначення.

Рубки догляду забезпечують збільшення розміру лісокористування з одиниці площі за рахунок своєчасного використання деревини та скорочення термінів дозрівання технічно спілих деревостанів. Дозволяють сформувати стійкі насадження та покращити їх захисні, водорегулюючі, водоохоронні та інші корисні функції лісу.

Ключові слова: лісове господарство, рубки догляду, мінералізація лісової підстилки, живлення дерев.

Parakhnenko Vladyslav Gennadiyovych Ph.D. teacher, Department of Chemistry and Ecology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, man

Holub Bohdan Vasylovych Student, Master's Degree, Department of Biology and Human Health, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

PROJECT OF THINNING IN PINE PLANTATIONS OF VERBYCHANSKE FORESTRY OF THE STATE ENTERPRISE

"TURIANSKE FORESTRY”

Abstract

An important task of Ukraine's forestry sector today is to increase the productivity of forest plantations through more rational use of forest land, increase the output per unit of forest area, and create the necessary conditions for the efficient reproduction of forest resources in the shortest possible time. The predominant direction here is the integrated use of forest resources. Increasing the productivity of plantations can be achieved through the introduction of highly productive and fast-growing, yet economically valuable species, as well as timely thinning aimed at forming indigenous stands.

Thinning is a system of forestry activities aimed at growing stands that best meet the requirements of forest management in specific forest types.

Timely and proper thinning of plantations allows to create favorable conditions for the growth and development of the remaining trees, improve the sanitary condition of plantations by cutting down damaged and diseased trees. After thinning, the density of the stand decreases, and natural tree mortality decreases or stops altogether. In thinned stands, the feeding area of trees increases, which in turn increases the intensity of photosynthesis, accelerates the decomposition and mineralization of the forest floor, and contributes to soil enrichment. Timely harvesting ensures that the stand will eventually grow to the required composition, shape and purpose.

Thinning provides an increase in the size of forest use per unit area due to timely timber utilization and reduction of the maturity of technically mature stands.

They allow to form stable plantations and improve their protective, water-regulating, water conservation and other useful functions of the forest.

Keywords: forestry, thinning, mineralization of forest floor, tree nutrition.

Постановка проблеми. Соснові насадження є однією з найважливіших складових лісових екосистем України, відіграючи ключову роль у підтримці біорізноманіття, регулюванні клімату та забезпеченні деревиною. Вербичанське лісництво, як частина ДП «Турійське лісове господарство», здійснює комплексні заходи для збереження та відновлення соснових лісів, одним з яких є проведення доглядових рубок. Однак, у зв'язку з сучасними викликами, такими як зміна клімату, антропогенний вплив та інші екологічні фактори, виникає потреба в оптимізації цих процесів [1].

Доглядові рубки у соснових насадженнях мають на меті забезпечити здоровий розвиток деревостанів, поліпшення їх стійкості до хвороб і шкідників, а також підвищення продуктивності лісових ресурсів. Проте, проведення таких рубок вимагає детального планування та врахування численних екологічних і економічних аспектів [2-6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для раціонального ведення лісового господарства ліси підприємства розділені за функціональним призначенням і категоріями захисності згідно з чинним законодавством, а також з урахуванням їх екологічного та господарського значення (табл. 1).

Таблиця 1.

Розподіл лісів за функціональним призначенням (2023 р.)

Наведені значення свідчать про значну кількість площі експлуатаційних лісів 90,3 %, що вказує на можливість всебічного використання лісосировинних ресурсів підприємства. Аналізуючи сучасний розподіл площі лісового фонду ДП «Турійське ЛГ» за категоріями земель є підстава зробити висновок, що лісові землі в практичній діяльності підприємства розподілені оптимально і використовуються достатньо ефективно.

Лісових культури - займають 30,5 %. Незімкнуті лісові культури представлені 1,2 % від вкритих лісовою рослинністю земель. Найбільшу частку з нелісових земель становлять болота (2,1 %) і сільськогосподарські угіддя (1,0 %). У лісовому фонді підприємства переважають насадження хвойних (42,9 %) і м'яколистяних порід (32,8 %). Основними переважаючими породами на території ДП «Турійське ЛГ» є сосна звичайна (42,3 %), дуб звичайний (21,6 %), береза повисла (14,1 %) і вільха чорна (17,7 %).

Переважаючі породи утворюють різні за складом деревостани з такою структурою запасу: хвойні породи 53,5 %, твердолистяні 20,7 %, м'яколистяні 25,8 %.

Мета статті. Метою роботи є розробка проекту рубок догляду в соснових насадженнях Вербичанського лісництва ДП «Турійське лісове господарство» (ЛГ, лісгосп). Для досягнення поставленої мети необхідно провести вивчення фактичної та потенційної продуктивності соснових насаджень переважаючого типу лісу; вивчити особливості проведення рубок догляду у соснових насадженнях Вербичанського лісництва; обгрунтувати організаційно-технічні показники рубок догляду: розрахунок річної лісосіки, інтенсивність рубок, черговість проведення рубань; обґрунтувати економічну ефективності рубок догляду та запроектувати заходи з організації належного стану охорони праці при проведенні рубок у насадженнях Вербичанського лісництва. рубка сосновий лісгосп

Виклад основного матеріалу. Аналіз рубань лісу, пов'язаних з веденням лісового господарства, показав, що у насадженнях Вербичанського лісництва проводяться всі види доглядових рубань, а також вибіркові та суцільні санітарні рубки.

Обсяги доглядових рубань, які проводяться лісництвом, не завжди співпадають з розрахунковою лісосікою. Так, у 2013 році обсяги доглядових рубань у насадженнях лісництва перевищували розрахункову лісосіку і становили: освітлення - 9,9 га, прочищення - 6,9 га, проріджування - 7,8 га, прохідна рубка - 6,0 га. Таким чином розрахункова лісосіка у лісництві є порушеною і не відповідає фактичним обсягам робіт.

Аналіз відомостей ділянок, на яких проведені доглядові рубання показав, що їх інтенсивність відповідає встановленим нормативам, як у мішаних так і в чистих насадженнях.

Проведення рубань у молодняках передбачає формування відповідного складу деревостанів та рівномірного розміщення дерев на площі. У мішаних деревостанах в основному вирубується береза, осика та верба, а також відсталі в рості сосонки. Це дозволяє поступово збільшувати частку сосни і дуба у складі деревостанів. Освітлення і прочищення проводять у мішаних деревостанах верховим методом, а в чистих - низовим.

Проріджування у мішаних насадженнях проводять комбінованим методом, а у чистих - низовим. При проріджуваннях досягається мета догляду - формування стовбура і крони дерев. Інтенсивність рубань в середньому 15 - 20 %.

На невеликих площах насаджень у лісництві проводяться прохідні рубки. Інтенсивність прохідних рубань складає 10 - 15 % і є слабкою.

При проведенні доглядових рубань лісництво одержує певну кількість ліквідної деревини. При прочищеннях вихід ліквідної деревини становить 40 %. При проріджуваннях, крім дров заготовляється і ділова деревина. Вихід ділової деревини становить 18 %, вихід дров у середньому становить 82 % від ліквіду. Найбільший вихід ліквідної деревини від прохідних рубок. Вихід ділової деревини і дров у середньому становить 37 % і 63 % відповідно. При проведенні освітлень ліквідна деревина відсутня, оскільки вирубується тільки хмиз, який залишається на ділянці.

Результати досліджень. Доглядові рубання лісу є одним з важливих лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування господарсько- цінних насаджень, і полягають у періодичному вирубуванні з насаджень частини дерев з метою поліпшення умов росту і розвитку тих, що залишилися на корені. Спрямовані вони на поліпшення породного складу насаджень, підвищення їх якості і стійкості, скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини, збільшення розміру користування з одиниці площі, посилення захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісу [1, 5].

Починають доглядові рубання в соснових молодняках при вростанні крон сусідніх дерев, найчастіше у віці 7-8 років. При зріджуванні видаляють екземпляри, відсталі за ростом, хворі, з різними вадами, а також деревця з розрослими кронами [14]. Ступені зрідження при освітленнях і прочищеннях повинні бути помірними, це запобігає заселенню чистих соснових молодняків підкоровим клопом і задернінню ґрунту. Крони сусідніх дерев після догляду мають дотикатися одна одної. В культурах з уповільненим ростом рубку догляду доцільно поєднувати з розпушуванням ґрунту в міжряддях.

Прочищення призначається при наявності в насадженні дерев із зімкнутими кронами або при переплетінні крон у віці 12-15 років. При прочищеннях видаляють дерева таких самих категорій, як і при освітленнях. Домішка дуба, берези, липи, кленів, граба, груші незалежно від якості зберігається, за винятком розрослих екземплярів, пригнічуючих сосну. При доглядах вирубують ті листяні породи, які пригнічують сосну, а також дуже розрослі чагарники. Повторні роки прочищення призначають через 3-5 років. Домішка листяних порід у складі соснового намету зберігається в кількості 2-3 одиниць. Із листяних порід, що відстали в рості, формується другий ярус.

При проріджуваннях у чистих соснових насадженнях залишають як кращі здорові дерева сосни переважно ІІ і І класів росту. При першому проріджуванні вирубуються і не видаленні своєчасно дерева типу «вовк». Як домішка зберігаються на корені листяні дерева, їх участь у складі першого ярусу може бути допущена до 2-3 одиниць [13].

Другий ярус формується із підгінних листяних порід та з дуба. Повторні проріджування призначають через 5-8 років у насадженнях з вузькими стиснутими кронами, при з'явленні дуже відсталих в рості дерев або при заглушенні сосни листяними породами.

При прохідних рубках продовжується зрідження густих груп сосни. Домішка листяних порід у верхньому ярусі насадження віком до 50-60 років знижується у свіжих типах лісу до одиниці, у вологих - до двох одиниць. Листяні породи, що ростуть під наметом сосни, як правило, зберігаються.

Повторюють прохідні рубки у соснових насадженнях через 10-15 років. Інтенсивність рубок повинна бути 10-20 %.

При формуванні соснових насаджень необхідно також враховувати лісівничо-екологічні властивості деревних порід, котрі формують деревостан.

Для закладки пробних площ підбирали насадження, в яких була заглушена головна порода другорядними, або високоповнотні деревостани, які вимагали проведення доглядових рубань. Для всіх видів доглядових рубань закладали пробні площі, на яких проводили суцільні переліки дерев з призначенням їх у рубку. Площа пробних площ становила 0,1 га для освітлення і прочищення, 0,25 га для інших видів рубань.

Пробна площа № 1 закладена в кв. 16 вид 3. Площа ділянки - 4.9 га. Зімкнутість намету 0.9. Вік насадження 10 років, запас - 11 м3/га. Склад насадження 2Сз2Дз6Бп. Пробна площа закладена під освітлення. Тип лісу - свіжий дубовий субір (В2-дС). Рельєф рівнинний. Надґрунтове вкриття - чорниця, орляк, полин гіркий, звіробій звичайний, ожина, підмареник звичайний.

Грунт дерново-середньопідзолистий, супіщаний, свіжий на пісках флювіогляціального походження.

Внаслідок проведення рубки верховим методом з інтенсивністю 37% за запасом, на пробгній площі (0,04 га) пройшла зміна таксаційних показників насадження. Змінився склад деревостану, повнота, запас. Вирубуючи березу, звільнили від пригнічення сосну і дуб. Таксаційні показники насадження до рубки і зміна їх внаслідок рубки (освітлення), наведені у зведеній таблиці пробних площ.

Пробна площа № 2 закладена у кв. 31 вид 5. Площа ділянки - 5.9 га, повнота 0.8. Склад деревостану 9Сз1Бп+Дз. Вік 20 років. Пробна площа закладена під прочищення. Тип лісу В2-дС. Надґрунтове вкриття - вереск звичайний, чорниця, звіробій. У підліску рідко бузина червона.

Пробна площа № 3 закладена у кв. 2 вид 38. Площа виділу - 2.8 га. Вік деревостану 38 років, повнота 0,9. Склад деревостану 8Сз2Бп+Дз. Пробна площа закладена під прорідження. Надґрунтове вкриття - полин гіркий, ожина, чебрець, котячі лапки, плеврозіум Шребера. У підліску рідко крушина ламка, калина звичайна.

Пробна площа № 4 закладена у кв. 7 вид 23. Площа виділу - 5.8 га, повнота - 0.9, вік деревостану - 45 років. Склад деревостану 10Сз+Дз. Пробна площа закладена під прохідну рубку. Надґрунтове вкриття - материнка звичайна, у пониженнях чорниця, орлик звичайний, суниця лісова,. Підлісок рідкий із бузини червоної.

У таблиці 2 наведено переліки дерев та визначення середнього діаметра для двох пробних площ, закладених під прочищення і проріджування. У таблиці 2 наводимо зміну лісівничо-таксаційних показників після проведення доглядових рубань на пробних площах.

Для визначення середньої висоти дерев сосни та берези будували графік висот за ступенями товщини.

Так, частка берези зменшилась на дві одиниці, відтак на одну одиницю зросли частка сосни і дуба. Після проведення рубки середні висота та діаметр берези зменшились.

Таблиця 2.

Перелікова відомість дерев при рубках догляду

Висновки

У ДП «Турійське лісове господарство» переважаючими лісогосподарськими заходами є рубки формування та оздоровлення лісів, а саме вибіркові санітарні рубки та рубки догляду - освітлення, прочищення, проріджування і прохідні рубки, які проводяться у високоповнотних насадженнях з дотриманням організаційно-технічних нормативів.

Соснові насадження Вербичанського лісівництва, що зростають у переважаючому типі лісу (В2-ДС) предстапвлені здебільшого похідними деревостанами. Корінні дубово-соснові деревостани займають площу 64,5 %. Похідні деревостани у свіжому дубовому суборі представлені чистими сосняками, березняками та дубняками. В умовах свіжого дубового субору Вербичанськогог лісництва переважають високоповнотні деревостани. Проте високоповнотні корінні деревостани у віці 61 і більше років зовсім відсутні.

Доглядові рубання, які проводяться в лісництві, відповідають встановленим нормативам щодо проведення рубань у соснових насадженнях. Повторність рубань є регулярною, а помірна інтенсивність дозволяє формувати корінні сосново-дубові деревостани.

На підставі аналізу доглядових рубань у лісництві та вивчення їх продуктивності нами запроектовані та обґрунтовані техніко-організаційні показники доглядових рубань для соснових насаджень Вербичансського лісництва.

Проведення доглядових рубань у соснових насадженнях дає значний економічний ефект. Зокрема, ефективними є проріджування та прохідні рубки. Проте, проведення освітлення та прочищення, дозволить у майбутньому сформувати корінні деревостани і одержати значний економічний та лісівничий ефект.

Розроблений проект заходів з охорони праці при проведенні доглядових рубань лісу, дозволить суттєво покращити безпеку праці та попередити виробничий травматизм у Вербичанському лісництві.

Література

Avramchuk O. O., Bilous A. M. Estimation of litter mortar mass of pine forests of Kyiv Polissya. Scientific Bulletin of the National Forestry University of Ukraine. 2015. Issue 25.3. С. 50- 55.

Babiy L.O. Winter hardiness of common gladyscilla. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine. 2013. Issue 23.5. С. 153-156.

Features of vegetative propagation of Gleditsia triacanthos L. Scientific Bulletin of the National Forestry Technical University of Ukraine. 2008, issue 18.3. С. 46-50.

Bayura O. M. Common ash (Fraxinus excelsior L) and its forms: bioecology, reproduction and use in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine [Manuscript]: Candidate of Agricultural Sciences: 06.03.01 - forest crops and phytomelioration. Bayura O.M.; Uman National University of Horticulture. - Uman, 2012. - 208 p.

Bayura O.M., Nebykov M.V., Sobchenko V.F. Reproduction of common ash (Fraxinus excelsior L.) in vitro. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine. 2011. Issue 21.15. С. 26-31.

Bilous M. M., Sendonin S. E. Influence of forest plantations on the distribution of snow cover of lands unsuitable for agricultural use. Scientific reports of NUBiP. 2012-4 (33). URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/Nd/2012_4/12bmm.pdf.

Brovko F.M., Shlapak V.P. Scots pine on the Prytyasminsky sands: [Monograph]. Kyiv: NUBiP of Ukraine, 2015. 160 с.

Bugayev S. M. Alder stands of Slobozhansky district, the area of fresh lumps. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. 2012. Issue 171(3). С. 107-113.

Voloshanska S.Y., Kossak H.M., Skrobach T.B., Harachko T.I. Pharmacological properties of Juniperus communis L. and ecological features of its distribution in Drohobych region. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine. 2014. Issue 24.4. С. 179-185.

Aerotechnogenic environmental changes and transformation of forests in the technogenic zone of Volyncement. Scientific Bulletin of UkrSTU. 2004. Issue 14.5. С. 162-172.

Debryniuk Y. M. Formal diversity of Larix decidua Mill. in the Carpathian region. Forestry and agromelioration. 2009. Issue 115. С. 41-45.

Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Holocarpaceae: [Handbook]: M.A. Kohno et al. Kyiv: Vyssha Shkola, 2001. 207 с.

Ishchuk GP, Shlapak VP Juglans nigra L. in forest cultures of the Right-Bank Forest- Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of the National Forestry University. 2012. issue 22.15. С. 29-38.

Kovalenko I.M. Ecology of plants of the lower tiers of forest ecosystems: monograph. Sumy: University book, 2015. 360 с.

References

Avramchuk O. O., Bilous A. M. 2015. Otsiniuvannia mortmasy pidstylky sosnovykh lisiv Kyivskoho Polissia. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. Vyp. 25.3. S. 50- 55.

Babii L. O. 2013. Zymostiikist hledychii zvychainoi. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. Vyp. 23.5. S. 153-156.

Babii L. O. 2008. Osoblyvosti vehetatyvnoho rozmnozhennia Gleditsia triacanthos L. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy., vyp. 18.3. S. 46-50.

Baiura O. M. 2012. Yasen zvychainyi (Fraxinus excelsior L) ta yoho formy: bioekolohiia, rozmnozhennia i vykorystannia v Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Rukopys]: dys. ... kand. s.h. nauk: 06.03.01 - lisovi kultury ta fitomeliortsiia. O. M. Baiura; Umanskyi natsionalnyi universytet sadivnytstva. - Uman. 208 s.

Baiura O. M., Nebykov M. V., Sobchenko V. F. 2011. Rozmnozhennia yasena zvychainoho (Fraxinus excelsior L.) in vitro. Nauk. visn. NLTU Ukrainy. Vyp. 21.15. S. 26-31.

Bilous M. M., Sendonin S. Ye. 2012. Vplyv lisovykh nasadzhen na rozpodil snihovoho pokryvu zemel, neprydatnykh dlia silskohospodarskoho vykorystannia. Nauk. dopovidi NUBiP. 4 (33). URL: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/Nd/2012_4/12bmm.pdf

Brovko F. M., Shlapak V. P. 2015. Sosna zvychaina na Prytiasmynskykh piskakh: [Monohrafiia]. Kyiv: NUBiP Ukrainy, 160 s.

Buhaiov S. M. 2012. Vilkhovi derevostany Slobozhanskoho raionu, oblasti svizhoho hrudu. Nauk. visn. NUBiP Ukrainy. Vyp. 171(3). S. 107-113.

Voloshanska S. Ya., Kossak H. M., Skrobach T. B., Kharachko T. I. 2014. Farmakolohichni vlastyvosti Yalivtsiu zvychainoho (Juniperus communis L.) ta ekolohichni osoblyvosti yoho poshyrennia na Drohobychchyni. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. Vyp. 24.4. S. 179-185.

Voron V. P. 2004. Aerotekhnohenni zminy dovkillia ta transformatsiia lisiv tekhnohennoi zony RVAT «Volyntsement». Nauk. visnyk UkrDLTU. Vyp. 14.5. S. 162-172.

Debryniuk Yu. 2009. M. Formova riznomanitnist Larix decidua Mill. u Prykarpatti. Lisivnytstvo i ahromelioratsiia. Vyp. 115. S. 41-45.

Dendroflora Ukrainy. 2001. Dykorosli ta kultyvovani dereva i kushchi. Holonasinni: [Dovidnyk]: M.A. Kokhno ta in. Kyiv: Vyshcha shk., 207 s.

Ishchuk H. P., Shlapak V. P. 2012. Juglans nigra L. v lisovykh kulturakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. Naukovyi visnyk NLTU. vyp. 22.15. S. 29-38.

Kovalenko I. M. 2015. Ekolohiia roslyn nyzhnikh yarusiv lisovykh ekosystem: monohrafiia. Sumy: Universytetska knyha, 360 s.

Размещено на Allbest.ru