Шляхи інтродукції карантинних шкідливих організмів Spodoptera eridania, S. Frugiperda, S. Littoralis та S. Litura

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська науково-дослідна станція карантину рослин

Інституту захисту рослин НААН

Шляхи інтродукції карантинних шкідливих організмів spodoptera eridania, S. Frugiperda, S. Littoralis та S. Litura

О.А. Сікура, кандидат сільськогосподарських наук

В.М. Гунчак, кандидат сільськогосподарських наук

М.П. Соломійчук, кандидат сільськогосподарських наук

Анотація

Мета. Визначити можливі шляхи інтродукції карантинних шкідливих організмів Spodoptera eridania, S. frugiperda, S. littoralis та S. litura на територію України. Методи. Для кожного досліджуваного організму було враховано географічне поширення та спектр їхніх рослин-госпо- дарів. За даними Державної служби статистики України з'ясовано чи надходить імпортована продукція, з якою можуть потрапити досліджувані шкідники на територію України з ареалів їхнього поширення. Оцінено можливість проникнення карантинних видів совок природним шляхом та біологічні особливості їхнього поширення. Результати. Встановлено, що основними шляхами проникнення досліджуваних організмів є їхнє поширення (у стадіях яйця, личинки або лялечки) на листках рослин-господарів з рослинною та овочевою продукцією, посадковим матеріалом та декоративними рослинами, рослинами у горщиках. Поширення шкідників природним шляхом відбувається за рахунок перелетів імаго на значні відстані. Крім того, наявність повітряних потоків може допомагати поширенню карантинних совок на ще більші відстані від територій, де відбувається їхній розвиток. Висновки. Метелики совок природним шляхом здатні мігрувати на значні відстані. Під час повномасштабної війни Росії проти нашої держави наявність в частково окупованих областях України військової техніки Росії дає можливість проникнення в Україну Spodoptera litura Fabr., яка поширена на півдні Російської Федерації. Також в Україну надходить військова техніка з тих країн НАТО, де поширені карантинні шкідники роду Spodoptera.

Spodoptera; рослини-живителі; інтродукція; поширення; ареал; ризик проникнення

Annotation

Ways of introduction of quarantine harmful organisms Spodoptera eridania,

S. frugiperda, S. littoralis and S. litura

Goal. Determine possible ways of introduction of quarantine harmful organisms S. eridania, S. frugiperda, S. littoralis and S. litura into the territory of Ukraine. Methods. For each studied organism, the geographical distribution and spectrum of their host plants were taken into account. According to the data of the State Statistics Service of Ukraine, it was found out whether imported products, with which the investigated pests can be associated, arrive on the territory of Ukraine from the areas of their distribution. The possibility of penetration of quarantine species of scoops by natural means and the biological features of their distribution were evaluated. Results. It was established that the main ways of penetration of the studied organisms are their distribution on the leaves of host plants with plant products, with vegetable products, planting material and decorative plants, plants in pots in the stages of eggs, larvae or pupae. The spread of pests naturally occurs due to imago flights over considerable distances. In addition, the presence of air currents can help the spread of quarantine scoops to even greater distances from the territories where their development takes place. Conclusions. Scoop butterflies are naturally able to migrate long distances. The introduction of pests of the genus Spodoptera takes place in the stages of eggs, larvae or pupae, mainly with vegetable products, ornamental plants and soil mixtures imported into Ukraine. During a full-scale war between Russia and our countrythe presence of Russian military equipment in the partially occupied southern regions of Ukraine makes it possible for Spodoptera litura Fabr., which is common in the south of the Russian Federation, to enter Ukraine. Also, military equipment from those NATO countries where quarantine pests of the genus Spodoptera are widespread enters Ukraine.

Spodoptera; host plants; introduction; distribution; range; risk of introduction

Серед великого комплексу комах-шкідників важливе місце займають совки (Noctuidae). їхні личинки -- гусениці -- пошкоджують, коріння, стебла, листя, квітки і плоди культурних рослин. Економічні втрати від совок особливо значні за їхнього масового розмноження, які відбуваються регулярно. Для успішного захисту від совок потрібно добре знати терміни їх розвитку, біологію та екологію. Знання умов, що сприяють виживанню совок, дає можливість своєчасно підготуватися до проведення заходів захисту, правильно вибрати терміни і способи контролю чисельності [1].

До переліку карантинних організмів, відсутніх в Україні шкідників роду Spodoptera, внесено S. eridania, S. frugiperda, S. littoralis, S. litura, які характеризуються надзвичайною шкідливістю для широкого кола рослин.

Spodoptera eridania Cram. (південна совка) -- широкий поліфаг, який завдає шкоди 200 видам рослин. Шкідник широко поширений в Північній, Центральній та Південній Америці. Через те, що S. eridania поширена по всій території США, то багатьом регіонам світу загрожує інвазія шкідника через глобальну торгівлю овочами та декоративними рослинами. Незважаючи на те, що S. eridania відсутня на Європейському континенті, вона виявлена в імпортованій продукції рослин із США [2]. Виявлення S. eridania в Африці демонструє високу здатність шкідника до його розповсюдження, що свідчить про важливість ретельного моніторингу цього виду [3].

Spodoptera frugiperda Smith (кукурудзяна листкова совка) -- живиться на понад 350 видах рослин, завдаючи великої шкоди економічно важливим культурам, таким як кукурудза, рис, сорго, пшениця та багатьом овочевим культурам [4]. S. frugiperda неодноразово виявляли в країнах Європи. В Африці у 2016 р. шкідник завдав значної шкоди посівам кукурудзи [5]. У 2018 р. про S. frugiperda вперше було повідомлено з індійського субконтиненту. З того часу інвазія фітофага відбулась у Китай, Бангладеш, Таїланд, М'янму, та Шрі-Ланку [6]. Ідеальні кліматичні умови акліматизації S. frugiperda є у багатьох країнах Європи, а велика кількість рослин-господарів дає змогу фітофагу мати кілька поколінь за один сезон і може призвести до того, що в разі проникнення шкідника на нові території він стане ендемічним видом [7].

Spodoptera littoralis Boisd. (єгипетська бавовникова совка) -- пошкоджує 87 видів рослин, зокрема: бавовник, кукурудзу, картоплю, рис, сою, практично всі овочеві, а у захищеному ґрунті, крім овочів, ще й квіткові культури [8]. Шкідник уже нині дуже поширився у світі, зайнявши всю територію Африки, країни Азії, Австралію та Нову Зеландію, країни обох американських континентів та країни південної Європи (Італію, південь Іспанії і Франції, Грецію тощо) [9].

Spodoptera litura Fabr. (азіатська бавовникова совка) -- діапазон господарів 5. litura охоплює щонайменше 120 видів рослин. Серед основних видів сільськогосподарських культур, які ушкоджуються фітофагом, є льон, люцерна, кукурудза, рис, соя, тютюн та багато овочевих культур [10].

Шкідник широко поширений по всій тропічній та помірній Азії, Австралії та Тихоокеанських островах, а також виявлявся в Німеччині, Великобританії, Російській федерації. Це вказує на значний потенціал проникнення S. litura в нові регіони та адаптації фітофага до нових кліматичних і екологічних умов [11].

Мета досліджень. Визначити шляхи інтродукції шкідливих організмів S. eridania, S. frugiperda, S. littoralis та S. litura.

Методи досліджень. Для кожного досліджуваного організму було визначено найбільш вагомі шляхи інтродукції на територію України. При цьому було враховано географічне поширення та спектр рослин- господарів. На основі даних Державної служби статистики України з'ясовано чи надходить імпортована продукція, з якою можуть асоціювати досліджуваних шкідників на територію України з ареалів їхнього поширення. Також оцінено можливість проникнення карантинних видів совок природним шляхом з урахуванням територіального ареалу поширення досліджуваних організмів та біологічних особливості їхнього поширення.

Результати досліджень та обговорення. Карантинний ризик складається з можливості проникнення шкідливого організму та його розповсюдження на нових територіях. Глобалізація економічних зв'язків зумовлює масове завезення овочів та декоративних рослин в Україну з будь-яких частин світу. Аналіз літератури показав, що карантинні види організмів роду Spodoptera на планеті широко поширені (табл. 1) [12-15].

За даними таблиці 1 кукурудзяна листяна совка (Spodoptera frugiperda Smith) та азіатська бавовникова совка (Spodoptera litura Fabr.) розповсюджені майже на всіх континентах світу. Найвужчий ареал має південна совка (Spodoptera eridania Cram.), яка на території Європи відсутня. Однак, присутність на території півдня Росії азіатської бавовникової совки та єгипетської бавовникової совки в країнах Європи збільшує ризик потрапляння їх на територію України.

Встановлено, що основними шляхами проникнення досліджуваних організмів є їхнє поширення на стадіях яйця, личинки або лялечки на листках рослин-господарів з рослинною продукцією, з овочевою продукцією, посадковим матеріалом та декоративними рослинами, рослинами у горщиках. Крім того, метелики кукурудзяної листяної совки здатні до значних перельотів на відстань до 100 км за добу [16]. Саме такими шляхами досліджувані організми проникли у свій сучасний ареал.

1. Ареал карантинних шкідників роду Spodoptera, їхні рослини-живителі та шляхи проникнення

Аналіз даних Державної служби статистики України відносно імпорту рослинної продукції, з якою можуть асоціювати досліджувані організми, свідчить про її надходження з країн, в яких присутні карантинні види організмів роду Spodoptera (табл. 2) [17].

З рослинами, імпорт яких сягає значних об'ємів, ризик проникнення шкідників роду Spodoptera найбільш імовірний з Іспанії, США, Туреччини, Ізраїлю тощо. В разі проникнення досліджуваних організмів на територію України подальше їх поширення можливе як антропогенним так і природним шляхами. карантинний шкідливий організм біологічний

Головним вектором антропогенного поширення карантинних совок роду Spodoptera є їхня інтродукція з овочевою продукцією, декоративними рослинами та ґрунтовими сумішами, які імпортуються в Україну з ареалів їхнього постійного розвитку, а також при переміщенні цих категорій товарів у межах держави.

Крім того, в Україні широко вирощують кукурудзу та рослини пасльонових культур, таких як картопля, томати та в окремих регіонах баклажани. Ці рослини є одними з багатьох, що належать до головних рослин-живителів карантинних видів роду Spodoptera. Тому постійна наявність цих рослин в областях України також може розглядатись в якості потенційного вектора поширення шкідників всередині країни.

2. Імпорт в Україну рослинної продукції з ареалів шкідників роду Spodoptera (2021 р.)

Також необхідно зазначити, що з часу повномасштабної війни, яку розв'язала Росія проти нашої держави, в Україну надходить військова техніка з тих країн НАТО, де поширені карантинні шкідники роду Spodoptera. Окрім того, наявність в частково окупованих південних областях України (Запорізька, Херсонська, АР Крим) військової техніки Росії дає можливість проникнення в Україну Spodoptera litura Fabr., яка поширена на півдні Російської Федерації. Прикладом потрапляння карантинних шкідників на нові території за допомогою військової техніки може бути проникнення західного кукурудзяного жука на початку 90-х років минулого століття на територію Європи в колишній Югославії [18].

Поширення природним шляхом відбувається за рахунок перелетів імаго на значні відстані. Крім того, наявність повітряних потоків може допомагати поширенню карантинних совок на ще більші відстані від територій, де відбувається їхній розвиток.

Аналіз шляхів інтродукції, які можуть асоціюватись з карантинними шкідниками роду Spodoptera, та шляхів поширення, показав потенційну можливість їхнього проникнення на територію України.

Висновки

Встановлено, що дорослі особини природним шляхом здатні мігрувати на значні відстані. Інтродукція шкідників роду Spodoptera відбувається на стадіях яйця, личинки або лялечки, головним чином, з овочевою продукцією, декоративними рослинами та ґрунтовими сумішами, які імпортуються в Україну з ареалів постійного розвитку фітофагів.

Під час повномасштабної війни Росії проти нашої держави наявність в частково окупованих південних областях України військової техніки Росії дає можливість проникнення в Україну Spodoptera litura Fabr., яка поширена на півдні Російської Федерації. Також в Україну надходить військова техніка з тих країн НАТО, де поширені карантинні шкідники роду Spodoptera.

Бібліографічний список

1. Артохин К.С., Полтавский А.Н., Матов А.Ю., Щуров В.И. Совкообразные -- вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Ростов на Дону: Изд-во «Foundation», 2017. 376 с.

2. Azidah A.A. Sofian-Azirum M. Life history of Spodoptera eridania (Lepi- doptera: Noctuidae) on various host plants. Bull. Entomol. Res. 2006. Vol. 96. P. 613-618.

3. New pest identified in West and Central Africa.

4. EPPO Global Database. Spodoptera frugiperda.

5. De Groote H., Kimenju S.C. Spread and impact of fall armyworm (Spodoptera frugiperda J.E. Smith) in maize production areas of Kenya. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2020. Vol. 29. P. 106-111.

6. Wang R. Potential distribution of Spodoptera frugiperda in China and the major factors influencing distribution. Global Ecology and Conservation. 2020. Vol. 21. P. 48-56.

7. Spodoptera littoralis, Spodoptera litura, Spodoptera frugiperda, Spodoptera eridania. EPPO Bulletin 45, 410-444.

8. Spodoptera littoralis

9. Spodoptera littoralis (Boisduval) Египетская хлопковая совка

10. Host plants of leafworm, Spodoptera litura (Fabricius) (Lepidoptera: Noc- tuidae)

11. Heppner J. Spodoptera armyworms in Florida (Lepidoptera: Noctuidae). Entomology Circular. 1998. № 390. Р 1-5.

12. Rwomushana I. Spodoptera frugiperda (fall armyworm). 2019.

13. Brattsten L.B., Samuelian J.H., Long K.Y. Cyanide as a feeding stimulant for the southern army worm, Spodoptera eridania. Ecological Entomology. 1983. Vol. 8. Р 125-132.

14. Jeger M., Bragard C., Caffier D. Scientific opinion on the pest categorisation of Spodopterafrugiperda. EFSA Journal. 2017. Vol. 15. Р. 4927-4937.

15. EPPO Datasheet: Spodoptera frugiperda.

16. Johnson S. Migration and the life history strategy of the fall armyworm, Spodoptera frugiperda in the western hemisphere. International Journal of Tropical Insect Science. 1987. Vol. 8. Р 543-549.

17. Baca F., Camprag D., Keresi T., Kukurzna zlatica -- Diabrotica virgifera virgifera Le Conte ; Camprag D. Ed. Beograd, 1995. 112 p.

References

1. Artokhin K.S., Poltavskiy A.N., Matov A.Yu., Shchurov V.I. (2017). Sovkoobraznye -- vrediteli sel'skokhozyaystvennykh kul'tur i lesnykh nasazh- deniy. [Armyworms are pests of agricultural crops and forests]. Rostov na Donu: Izd-vo «Foundation», 376 s. (in Russian).

2. Azidah A.A. Sofian-Azirum M. (2006). Life history of Spodoptera eridania (Lepidoptera: Noctuidae) on various host plants. Bull. Entomol. Res., 96, P. 613-618.

3. New pest identified in West and Central Africa.

4. EPPO Global Database. Spodoptera frugiperda.

5. De Groote H., Kimenju S.C. (2020). Spread and impact of fall armyworm (Spodoptera frugiperda J.E. Smith) in maize production areas of Kenya. Agriculture, Ecosystems & Environment, 29, P. 106-111.

6. Wang R. (2020). Potential distribution of Spodoptera frugiperda in China and the major factors influencing distribution. Global Ecology and Conservation, 21, P. 48-56.

7. Spodoptera littoralis, Spodoptera litura, Spodoptera frugiperda, Spodoptera eridania. EPPO Bulletin 45, 410-444.

8. Spodoptera littoralis

9. Spodoptera littoralis (Boisduval) Egipetskaya khlopkovaya sovka

10. Host plants of leafworm, Spodoptera litura (Fabricius) (Lepidoptera: Noc- tuidae)

11. Heppner J. (1998). Spodoptera armyworms in Florida (Lepidoptera: Noc- tuidae). Entomology Circular, (390), 1-5.

12. Rwomushana I. Spodoptera frugiperda (fall armyworm). 2019.

13. Brattsten L.B., Samuelian J.H., Long K.Y. (1983). Cyanide as a feeding stimulant for the southern army worm, Spodoptera eridania. Ecological Entomology, 8, 125-132.

14. Jeger M., Bragard C., Caffier D. (2017). Scientific opinion on the pest categorisation of Spodopterafrugiperda. EFSA Journal, (15), 4927-4937.

15. EPPO Datasheet: Spodoptera frugiperda.

16. Johnson S. (1987). Migration and the life history strategy of the fall armyworm, Spodoptera frugiperda in the western hemisphere. International Journal of Tropical Insect Science, 8, 543-549.

17. Baca F., Camprag D., Keresi T. (Camprag D. Ed.). (1995). Kukurzna zlati- ca -- Diabrotica virgifera virgifera Le Conte. Beograd, 112 p.

Размещено на Allbest.ru