Стале землекористування в умовах формування міських агломерацій: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра земельного кадастру

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Стале землекористування в умовах формування міських агломерацій: виклики та перспективи

Новаковська Ірина Олексіївна, доктор економічних наук,

професор, чл.-кор. НААН

Близнюк Владислав Володимирович, кандидат наук з державного управління, докторант

Береза Олександр Васильович, аспірант



Анотація

Стаття присвячена аналізу проблем сталого землекористування в умовах формування міських агломерацій в Україні. У статті розглядаються основні принципи сталого розвитку, що включають збалансоване функціонування природи, суспільства та підходи до сталого розвитку, акцентуючи увагу на економічних, соціальних та екологічних аспектах. Авторами розглянуто особливості розвитку міських агломерацій. Наголошено на актуальності вивчення аспектів розвитку та структури міських агломерацій, оскільки вони залишаються перспективними для розвитку людства та охорони природних ресурсів. Відмічено, що міські поселення при великій концентрації населення на відносно невеликих територіях можуть обмежувати свій вплив на оточуюче середовище за умов раціональної моделі виробництва та системи землекористування.

Досліджено та розглянуто концепцію комплексного підходу до планування та управління землекористуванням у міських середовищах. Відмічено, що ця концепція наголошує на важливості врахування екологічних, економічних, соціальних та культурних аспектів для досягнення стійкого розвитку. Зокрема, досліджено можливості оптимізації використання землі через створення компактних міських структур та розвиток масового транспорту. Наголошено на важливості мішаного використання територій та сприянні соціальній взаємодії у міських середовищах.

Досліджено та розглянуто інструменти розвитку міст у контексті сталого розвитку територій. Наголошено на зменшенні обсягів відходів та раціональному управлінні ними для покращення стану довкілля. Також відмічено важливість впровадження енергоефективних технологій та створення зеленої інфраструктури для зниження споживання енергії та покращення якості довкілля. Формування системи рекреаційного землекористування визначено як ключовий аспект сталого розвитку.

Підкреслено, що з початком повномасштабної війни стала більш актуальною проблема поводження з відходами, особливо у разі пошкодження інфраструктури від воєнних дій. Відзначено про необхідність значних коштів для побудови чи рекультивації полігонів та інших об'єктів відновлення інфраструктури, що можливе завдяки спільним зусиллям громад агломерації.

Також висвітлено важливість рекреаційної діяльності як чинника сталого розвитку, що включає в себе взаємодію людини та природи, а також зазначено, що залучення громади до планування та розвитку міських агломерацій сприяє збалансованому розвитку, що враховує потреби та погляди різних груп населення, особливо в період військового стану.

Ключові слова: Сталий розвиток, землекористування, урбанізація, рекреація, міська агломерація, економічний розвиток, фінансовий механізм природокористування, просторове планування, інфраструктура, управління земельними ресурсами, екологічна стійкість, охорона навколишнього середовища.



Novakovska Iryna Oleksiivna Doctor of Economic Sciences, professor., СШєп korespondent NAAN, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Blyzniuk Vladyslav Volodymyrovych Candidate of sciences in public administration (PhD), Doctoral student of the Department of Finance, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Bereza Oleksandr Vasyliovych Graduate student of the Department of Land Cadastre, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

SUSTAINABLE LAND USE IN THE CONDITIONS OF THE FORMATION OF URBAN AGGREGATIONS: CHALLENGES AND PROSPECTS

Abstract

The article is dedicated to analyzing the issues of sustainable land use in the context of forming urban agglomerations in Ukraine. It discusses the fundamental principles of sustainable development, which include balanced functioning of nature, society, and approaches to sustainable development, with a focus on economic, social, and environmental aspects. The authors examine the peculiarities of urban agglomeration development, emphasizing the relevance of studying the development aspects and structure of urban agglomerations as they remain promising for human development and natural resource conservation.

The concept of an integrated approach to planning and managing land use in urban environments is explored and discussed. It is noted that this concept emphasizes the importance of considering ecological, economic, social, and cultural aspects to achieve sustainable development. Specifically, possibilities for optimizing land use through the creation of compact urban structures and the development of mass transit are investigated. The importance of mixed land use and promoting social interaction in urban environments is emphasized.

Tools for urban development in the context of territorial sustainable development are examined and discussed. The reduction of waste volumes and rational waste management to improve environmental conditions is emphasized. The importance of implementing energy-efficient technologies and creating green infrastructure to reduce energy consumption and improve environmental quality is also noted. The formation of a recreational land use system is identified as a key aspect of sustainable development.

It is emphasized that with the onset of full-scale war, the issue of waste management has become more urgent, especially in the event of damage to infrastructure from military actions. The need for significant funds for the construction or reclamation of landfills and other infrastructure restoration objects, which is possible through the joint efforts of agglomeration communities, is noted.

The importance of recreational activities as a factor in sustainable development is also highlighted, which includes the interaction between humans and nature. It is also mentioned that community involvement in planning and developing urban agglomerations contributes to balanced development, taking into account the needs and views of different population groups, especially during times of military conflict.

Keywords: Sustainable development, land use, urbanization, recreation, urban agglomeration, economic development, financial mechanism of nature management, spatial planning, infrastructure, land resource management, ecological sustainability, environmental protection.



Вступ

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, численні міста світу стикаються з екологічними труднощами, затримкою темпів економічного зростання, неможливістю вирішити завдання щодо забезпечення достатньої зайнятості населення, адекватного житла та задоволення прав та інтересів громадян.

Ці проблеми є типовими і для багатьох міст України. Однією з причин загострення кризових явищ є нераціональне використання земель, невідповідне планування та забудова населених пунктів, яка не враховує природних особливостей територій, ділянок населених місць, їхніх меж, перспектив розвитку, а також громадських та державних інтересів. Практика ухвалення планувальних рішень, спрямованих на задоволення вузьких корпоративних цілей, призвела до складних проблем в транспортній інфраструктурі, прокладанні комунікацій, розташуванні комунальних об'єктів та доступі до природних ресурсів та місць відпочинку у багатьох населених пунктах. В результаті цього знижується якість життя та благополуччя мешканців, виникають труднощі у задоволенні їхніх потреб, обмежується доступність та якість комунальних та соціальних послуг.

Значні зміни в плануванні, розподілі та використанні земельних ресурсів вносить і воєнний стан. Вказане відображається на економічному, соціальному та екологічному стані регіонів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання удосконалення управління землекористуванням, його екологізації, сталого розвитку природоресурсних систем, формування міських агломерацій досліджували в своїх працях як зарубіжні, так і вітчизняні вчені: Fanga Chuanglin, Yu Danlin, В. І. Андрейцев, Д.І. Бабміндра, І.К. Бистряков, О.С. Безлюбченко, В.А. Голян, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк, Й.М. Дорош, Ш.І. Ібатуллін, A. Г. Мартин, Л.Я. Новаковський, П.Т. Саблук, А.Я. Сохнич, М.Г. Ступень, B. М. Трегобчук, М.М. Федоров, М.А. Хвесик та інші.

Мета статті спрямована на аналіз існуючих проблем, які виникають при використанні землі у великих містах, а також розробку рекомендацій для покращення ефективності використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних та соціальних аспектів сталого розвитку в умовах сьогодення та післявоєнного відновлення.



Виклад основного матеріалу

У ХХ столітті людство дійшло усвідомлення необхідності формування нової моделі розвитку суспільства, яка б одночасно забезпечувала стале економічне зростання та покращення або принаймні збереження навколишнього середовища. [1] Сталий розвиток передбачає збалансоване функціонування трьох складових: природи, суспільства й економіки. (Рис.1.)

Рис. 1. Складові сталого розвитку [1]

З економічної перспективи, сталий розвиток може вважатися стійким лише тоді, коли забезпечується рівновага між господарською активністю людини та її взаємодією з природним середовищем. Соціальний підхід акцентує на боротьбу з нерівністю можливостей. З екологічної точки зору, акцент робиться на спрямування зусиль суспільства на збереження природних ресурсів, шляхом встановлення обмежень для різних видів діяльності з урахуванням довгострокового впливу на довкілля.

Концепція сталого розвитку не може бути універсальною схемою, оскільки вона відображає об'єктивні умови, історичні тенденції, особливості культури та духовний склад населення певної країни або міста. [1, 2]

Стале землекористування орієнтується на збереження ґрунтів, водних ресурсів, біорізноманіття та інших екологічних аспектів, а також враховує соціальні та економічні потреби суспільства. Основні принципи сталого землекористування включають обмеження забудови природних зон, збереження сільськогосподарських територій, промислових районів та інших зон, раціональне використання природних ресурсів та мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище.

Концепція сталого використання земель є важливим інструментом для забезпечення екологічно стійкого та соціально-економічно розвиненого міського середовища. Її успішна реалізація передбачає активну співпрацю всіх зацікавлених сторін, починаючи від місцевої влади та розробників, і закінчуючи громадськими організаціями та мешканцями міста.

Як зазначає О.С. Безлюбченко «сучаснемісто - це складний комплекс територій і споруд, зайнятих виробничими підприємствами, житловими комплексами, громадськими центрами, місцями відпочинку на свіжому повітрі, транспортними й інженерними спорудами. Основні функції міста реалізовано на його території й згодом їх не так просто змінювати». [3]

Слід зазначити, що незважаючи на негативні аспекти урбанізаційних процесів, міські поселення і надалі залишаються перспективними для розвитку людства та охорони природних ресурсів, оскільки при великій концентрації населення на відносно невеликих територіях їх вплив на оточуюче середовище може бути обмежений за умов раціональної для середовища моделі виробництва та системи землекористування.

Дослідження аспектів розвитку та структури міських агломерацій стають дедалі більш актуальними. Україна, зокрема, стикається з викликами формування міських агломерацій, при цьому відсутня чітка державна політика, спрямована на підтримку та сприяння процесу агломерування.

«Агломерація» - це географічно концентрована область, в якій взаємодіють місця, люди та підприємства. Агломерації зазвичай характеризуються високою густотою населення та господарської діяльності, а також інтенсивними міжвзаємодіями між різними елементами системи, такими як пасажирський та вантажний транспорт, робочі сили, культурні та освітні ресурси. Агломерації можуть включати міста, прилеглі пригороди та інші прилеглі території.

В основі агломерації лежить одне або декілька компактно розташованих (конурбація) міст. Агломерація створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти; вирізняється високим ступенем територіальної концентрації різноманітних виробництв, насамперед промисловості, інфраструктурних об'єктів, наукових навчальних закладів, а також значною чисельністю населення; справляє вирішальний перетворювальний вплив на довкілля, змінюючи економічну структуру території та соціальні аспекти життя населення; має високий рівень комплексності господарства і територіальну інтеграцію його елементів.

Так, Київська агломерація - надміське формування, що включає в себе Київ і передмістя. Київська агломерація є найбільшою в Україні за населенням, площею і фінансово-економічними показниками. Населення агломерації становить до 4 млн осіб. [4,5] Структуру агломерації можна поділити на три зони - ядро, перший та другий пояс міст-супутників. (Рис. 2.)

Рис.2. Адміністративно-територіальний поділ Київської агломерації [5]

стале землекористування міська агломерація

Міські агломерації значно відрізняються одна від одної за чисельністю населення, розміром території, кількістю населених пунктів. Агломерація в Україні не є адміністративною одиницею, але категорією містобудування і повсякденного життя мешканців великих міст.

Концепція сталого землекористування великих агломерацій є важливою складовою сталого розвитку сучасних міст.[2,6] Вона орієнтована на забезпечення ефективного використання території, збереження природних ресурсів, забезпечення високої якості життя для мешканців та зменшення впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

На думку фахівців, «створення Київської агломерації значно полегшить та прискорить вирішення низки спільних проблем Києва та міст Київської області. Одним із найбільш нагальних питань є забезпечення цивілізованої інфраструктури для водопостачання та водовідведення. Київ має необхідні ресурси та готовність забезпечити цю інфраструктуру в рамках агломерації.» [6,7]

Основні принципи концепції сталого землекористування великих агломерацій включають (Рис. 3). Концепція комплексного підходу до планування та управління землекористуванням передбачає врахування екологічних, економічних, соціальних та культурних аспектів для створення стійких та гармонійних міських середовищ. Інтеграція цих факторів дозволяє досягти балансу між задоволенням потреб міста та збереженням природних ресурсів, що є ключовим завданням сучасного урбанізму. Однією з основних цілей цього підходу є оптимізація використання землі. Це включає створення компактних та щільних міських структур, які зменшують потребу у нових територіях для забудови та інфраструктури. Такий підхід не лише економить простір, але й сприяє ефективнішому використанню ресурсів, знижуючи екологічний вплив міської експансії.

Рис.5. Основні принципи концепції сталого землекористування великих агломерацій

Зменшення залежності від приватного автотранспорту є ще одним важливим аспектом комплексного підходу до землекористування. Розвиток масового транспорту, велоінфраструктури та пішохідних зон допомагає зменшити транспортні затори та забруднення повітря. Це, в свою чергу, створює більш стійке та здорове міське середовище, покращуючи якість життя мешканців.

Крім того, ефективне використання землі передбачає мішане використання територій, де житлові, комерційні та інші функції поєднуються в межах одного простору. Це сприяє створенню жвавих, багатофункціональних районів, де мешканці можуть жити, працювати та відпочивати без потреби в довгих поїздках. Такий підхід не лише зменшує транспортне навантаження, але й підвищує соціальну взаємодію та економічну активність на місцевому рівні.

Однак, варто зазначити, що досягнення максимального ефекту сталого землекористування не може обмежуватися лише економічними показниками. [8] Економічний ефект є важливим, але звуження комплексного підходу до цього аспекту не враховує всієї суті стійкого розвитку. Врахування екологічних, соціальних та культурних факторів є невід'ємною частиною успішного планування та управління землекористуванням.

Екологічні аспекти включають збереження природних ресурсів, підтримку біорізноманіття та мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище. Соціальні аспекти зосереджені на забезпеченні справедливого доступу до ресурсів та послуг, створенні безпечного та комфортного міського середовища. [9] Культурні аспекти враховують збереження історичної спадщини та підтримку культурного різноманіття, що збагачує міське життя.[ 10,11]

Таким чином, концепція комплексного підходу до планування та управління землекористуванням є багатогранною і включає різноманітні аспекти, які взаємодіють між собою. Тільки інтеграція екологічних, економічних, соціальних та культурних факторів може забезпечити стійкий розвиток міських середовищ, де збереження природних ресурсів йде поруч з задоволенням потреб населення.

На думку Андрейцева В. І. «у правовій науці існує тлумачення, згідно з яким, раціонально використовувати природні ресурси - означає не брати зайвого від природи, постійно відновлювати те, що можна відновити, не завдавати шкоди іншим землекористувачам, не припускати погіршення умов навколишнього середовища. Причому правова охорона навколишнього середовища (природи) є, певною мірою, засобом забезпечення раціонального використання природних ресурсів» [ 12].

Основними параметрами для обґрунтування системи ефективного землекористування слід вважати:

*S наявність чітких меж міської забудови і природного ландшафту;

У доцільну щільність забудови, у тому числі території житлової забудови;

У обґрунтування містоутворюючої структури (промислові об'єкти, транспортні лінії, території інженерних споруджень, а також адміністративні установи, об'єкти охорони здоров'я тощо);

У захист лісів, лісопарків, зелених насаджень, водних об'єктів тощо;

У визначення дозволених видів землекористування для тих або інших локальних територій великого міста;

У розмежування несумісних видів землекористування, таких як житло і шкідливе промислове виробництво;

У запобігання житлового будівництва на не придатних для цього територіях (підданих повеням, землетрусам. Зсувам, тощо);

У заохочення розвитку альтернативних комерційних центрів з метою зниження навантаження на центральні ділові райони великих міст і створення нових робочих місць для мешканців окраїн».[1,2,6]

Важливими інструментами розвитку міст в контексті сталого розвитку територій є зменшення обсягів відходів та раціональне управління відходами сприяє покращенню стану довкілля та забезпеченню чистоти міста, впровадження енергоефективних технологій та створення зеленої інфраструктури, що допомагає знизити споживання енергії та покращити якість довкілля, а також формування системи рекреаційного землекористування. [13,14]

З початком повномасштабної війни проблема поводження з відходами стала більш актуальною, адже постраждала й ця інфраструктура. Так, через російські обстріли був зруйнований завод «Ветропак» у Гостомелі, який переробляв склобій і вважався одним із найбільш передових підприємств у цій сфері в Україні. [15] Жодна громада не має можливості самостійно побудувати чи рекультивувати полігон, створити сортувальну станцію чи сміттєпереробний завод, потрібні великі кошти.

Рекреаційна діяльність передбачає активну взаємодію людини і природи, не пов'язаної з виробничою діяльністю, та займає чинне місце в задоволенні потреб суспільства. Поняття рекреаційного потенціалу урбанізованих територій включає в себе сукупність всіх засобів і можливостей території для задоволення потреб міського населення та прилеглих територій у відновленні сил організму і відпочинку, що є основою сталого розвитку.

Стале землекористування відіграє важливу роль у розвитку великих міських територій з багатьма аспектами, що включають екологічну, економічну та соціальну сторони та є ключовим елементом сталого розвитку, який поєднує економічні, соціальні та екологічні напрями для створення життєсприятливого та стійкого середовища для мешканців й складається з основних аспектів забезпечення. (Табл.1.).

Таблиця1.

Основні аспекти забезпечення сталого землекористування великих міських територій

№ п/п	Аспект	Характеристика аспекту сталості землекористування
1	Екологічний аспект	S стале землекористування дозволяє зберегти природні ресурси та екосистеми, які є важливими для біорізноманіття та якості довкілля в містах; S включення зелених зон, парків, садів та природних ландшафтів в планування міських просторів допомагає покращити якість повітря, зменшити тепловий ефект острівця та забезпечити місцевим жителям місця для відпочинку та рекреації.
2	Економічний аспект	S відповідне стале землекористування може забезпечити довгострокову економічну стабільність міста. Наприклад, розумне планування територій для комерційної, житлової та інфраструктурної забудови допомагає уникнути надмірного забудовування та забезпечити ефективне використання земельних ресурсів; S зелені технології та енергоефективне будівництво можуть знизити витрати на енергопостачання та управління водними ресурсами.
3	Соціальний аспект	S стале землекористування сприяє покращенню якості життя місцевого населення. Забезпечення доступу до зелених зон та рекреаційних об'єктів покращує фізичне і психологічне здоров'я жителів; S стале землекористування може сприяти встановленню спільної ідентичності, покращити соціальну взаємодію та створити приємне і безпечне оточення для мешканців.
4	Управління ризиками	S правильне планування землекористування допомагає зменшити ризики, пов'язані з природними катастрофами, такими як повені та зсуви; S при сталому підході до забудови і інфраструктури можна уникнути зайвого руйнування природних елементів, що впливають на водопостачання та здоров'я міста.
5	Інновації та конкурентоспроможність	S міста, які впроваджують стале землекористування, часто стають центрами інновацій, приваблюють інвесторів та талановитих фахівців; S міста стають більш привабливими для життя і розвитку бізнесу, оскільки надають підтримку стартапам, технологічним рішенням та зеленому бізнесу.

Таким чином, «стале землекористування» - це принцип раціонального використання земельних ресурсів з метою забезпечення сталого розвитку. Він передбачає збалансований підхід до використання земель з урахуванням потреб сучасного суспільства, але при цьому зберігаючи можливість майбутніх поколінь використовувати земельні ресурси на такому ж рівні. [16]

Одним із напрямів реалізації саме сталого землекористування агломерацій є планування використання територій, що є важливою складовою сталого розвитку суспільства. Це процес, який враховує потреби сучасного покоління у використанні земельних ресурсів, не піддаючи ризику здатність майбутніх поколінь використовувати ці ресурси також. Важливим аспектом є залучення громади до процесів планування та прийняття рішень формування територій міських агломерацій. Це сприяє забезпеченню збалансованого розвитку, який враховує потреби та погляди різних груп населення. Сьогодні, в період військового стану, дуже важлива ефективна співпраця і взаємодопомога громад «Київської агломерації». [15]. На жаль, через військові дії для населених пунктів Київської агломерації: Буча, Ірпінь, Гостомель,

Бородянка, селища під Броварами, які найбільш постраждали під час операції з оборони столиці, з'явилися нові виклики - відновлення зруйнованої інфраструктури та житла або будівництво захисних споруд. Війна показала, що мають ухвалюватися ефективні швидкі рішення, але повноваження Києва розповсюджуються лише на київську громаду. В асоціації «Київська агломерація» наголошують про необхідність прийняття нового закону про агломерацію та підтримку такої ініціативи на різних рівнях. [15]



Висновки

Концепція сталого використання земель є важливим інструментом для забезпечення екологічно стійкого та соціально-економічно розвиненого міського середовища. Її успішна реалізація передбачає активну співпрацю між місцевою владою, розробниками, громадськими організаціями та мешканцями міста. Успішне впровадження концепції можливе лише за умов інтеграції екологічних, економічних, соціальних та культурних аспектів, що дозволить досягти балансу між потребами міста та збереженням природних ресурсів.

Вирішення основних питання в контексті сталого землекористування урбанізованих міських територій можливе шляхом об'єднання зусиль громад міської агломерації у питанні поводження з відходами, наявності вільних ділянок, синхронізації відкоригованого пасажиропотоку та транспортних маршрутів, відновлення зруйнованої інфраструктури та житла або будівництво захисних споруд тощо. А оскільки головною перепоною вирішення вказаних проблем є те, що поняття агломерації в принципі немає в українському законодавстві (хоча й згадується в Державній стратегії регіонального розвитку), слід увести такий субрегіональний рівень управління територією та розробити нові закони чи зміни до законів. [15]



Література

1. Новаковська І.О., Гунько Л.А., Долинський І.М., Наукові засади сталого розвитку міського землекористування: монографія - К.: Видавничий центр НУБіП України. 2023. 243 с.

2. Новаковська І., Береза О. Столичне землекористування: проблеми та шляхи їх вирішення згідно з концепцією сталого розвитку. Наукові інновації тапередові технології. Серія «Економіка». № 5. 2023. сс.404-414. DOI: https://doi.org/ 10.52058/2786-5274-2023-11

3. Безлюбченко О.С. Планування і благоустрій міст: навч. посібник. для студентів усіх форм навчання та слухачів другої вищої освіти за напрямом підготовки 0921 (6.060101) - «Будівництво» / О. С. Безлюбченко, О. В. Завальний, Т О. Черноносова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2011. 191 с.

4. Що таке агломерація: принципи функціонування та завдання, які вона виконує. URL: https://dsk.kyivcity.gov.Ua/files/2019/12/6/Gazeta_online.pdf

5. Київська агломерація. https://uk.wikipedia.org/wiki

6. Новаковська І., Береза О., Коляда І. Принципи та підходи до формування сталого землекористування міських територій: зарубіжний досвід. Наукові перспектви. Серія «Економіка», № 10. 2023, сс. 65-77 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10Q6)

7. Створення Київської агломерації здатне пришвидшити вирішення інфраструктур-

них проблем столиці й області. URL: https://kyivcity.gov.ua/ news/stvorennya_kivsko_aglomeratsi_ zdatne_prishvidshiti_virishennya_infrastrukturnikh_problem_stolitsi_y_oblasti petro_panteleyev/

8. Мединська Н.В. Формування економічного механізму природокористування в умовах нової глобальної природоохоронної архітектоніки. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка і менеджмент». 2021. Випуск 1(87). C. 44-50.

9. Голян В.А., Мединська Н.В. Інституціоналізація економічного механізму ресурсозбереження та енергоефективного природокористування на рівні ОТГ Проблеми економіки. 2021. №4. C. 211-216.

10. Мартин А.Г., Новаковська І., Новаковський Д.Л. Управління історико- культурною цінністю територій через формування історичних ареалів міст. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель № 1 (2024), сс. 35-48. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/ zemleustriy2024.01.03

11. Новаковська І., Береза О., Новаковський Д. Оцінка ризиків для культурної спадщини в умовах урбанізації Наукові перспективи. Серія «Економіка», № 1 (43) 2024 р. сс. 514-526 DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-1(43)-514-525)

12. Андрейцев В. І. Правовий режим землі як основного національного багатства (Коментар до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України) // Законодавство України: Науково- практичні коментарі. 2002. № 4

13. Мединська Н.В. Інвестиційне забезпечення сфери поводження з відходами як складник економічного механізму природокористування. Причорноморські економічні студії. 2021. Випуск 72. Частина 2. C. 63-69.

14. Новаковська І.О., Бавровська Н.М., Іванченко В.А. Перспективи інвестиційної привабливості України в умовах повоєнного відновлення. Актуальні питання у сучасній науці № 5(23) 2024. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-5(23)-137-149

15. Як це працює. Київська агломерація. Що це таке і чому під час війни вона стала ще більш потрібна?. https://www.village.com.ua/village/city/how-it-works-city/327711- navischo-potribna-kiyivska-aglomeratsiya

16. Chuanglin Fanga, Danlin Yu (2017) Urban agglomeration: An evolving concept of an emerging phenomenon. Landscape and Urban Planning.126-136. https://doi.org/10.1016/ j.landurbplan.2017.02.014



References

1. Novakovska, I., Gunko, L., Dolynskyi, I. (2023). Naukovi zasady staloho rozvytku mis'koho zemlekorystuvannya: monohrafiya [Scientific principles of sustainable development of urban land use: monograph]. Kyiv. 243 [in Ukrainian]

2. Novakovska, I., Bereza, O. (2023). Stolychne zemlekorystuvannya: problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya z-hidno z kontseptsiyeyu staloho rozvytku [Metropolitan land use: problems and ways to solve them according to the concept of sustainable development]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi. Seriya «Ekonomika». No. 11 (25). 404-414. DOI: https://doi.org/ 10.52058/2786-5274-2023-11(25)-404-413 [in Ukrainian]

3. Bezlyubchenko O.S. (2011). Planuvannya i blahoustriy mist: navch. posibnyk. dlya studentiv usikh form navchannya ta slukhachiv druhoyi vyshchoyi osvity za napryamom pidhotovky 0921 (6.060101)- «Budivnytstvo» [Planning and development of cities: education. manual. for students of all forms of education and students of second higher education in the field of training 0921 (6.060101) - "Construction" ] / O. S. Bezlyubchenko, O. V. Zaval'nyy, T. O. Chernonosova; Khark. nats. akad. mis'k. hosp-va. - KH.: KHNAMH, 191[in Ukrainian].

4. What is an agglomeration: the principles of functioning and the tasks it performs.URL: https://dsk.kyivcity.gov.ua/files/2019/12/6/Gazeta_online.pdf

5. Kyiv agglomeration.https://uk.wikipedia.org/wiki/..

6. Novakovska I., Bereza O., Kolyada I. (2023) Pryntsypy ta pidkhody do formuvannya staloho zemlekorystuvannya mis'kykh terytoriy: zarubizhnyy dosvid [Principles and approaches to the formation of sustainable land use in urban areas: foreign experience]. Naukovi perspektvy. Seriya «Ekonomika», № 10. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10(16) [in Ukrainian].

7. The creation of the Kyiv agglomeration can speed up the solution of infrastructure problems of the capital and the region. URL: https://kyivcity.gov.ua/ news/stvorennya_kivsko_aglomeratsi_ zdatne_prishvidshiti_virishennya_infrastrukturnikh_problem_stolitsi_y_oblasti petro_panteleyev/

8. N., Medynska (2021). Formuvannya ekonomichnoho mekhanizmu pryrodokorystuvannya v umovakh novoyi hlobal'noyi pryrodookhoronnoyi arkhitektoniky [ Formation of the economic mechanism of nature use in the conditions of the new global nature protection architecture.]. Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu. Seriya «Ekonomika i menedzhment». Vypusk 1(87). 44-50. [in Ukrainian].

9. V., Holyan, N., Medynska (2021) Instytutsionalizatsiya ekonomichnoho mekhanizmu resursozberezhennya ta enerhoefektyvnoho pryrodokorystuvannya na rivni OTH [Institutionalization of the economic mechanism of resource conservation and energy-efficient nature management at the level of the OTG. ]. Problemy ekonomiky. №4. C211-216. [in Ukrainian].

10. A, Martyn, I., Novakovska, D., Novakovsky (2024). Upravlinnya istoryko-kul'turnoyu tsinnistyu terytoriy cherez formuvannya istorychnykh arealiv mist [Management of the historical and cultural value of territories through the formation of historical areas of cities]. Zemleustriy, kadastr i monitorynh zemel' № 1, 35-48.DOI: http://dx.doi.org/10.31548/zemleustriy2024. 01.03[in Ukrainian].

11. I., Novakovska, O., Bereza, D., Novakovsky (2024). Otsinka ryzykiv dlya kul'turnoyi spadshchyny v umovakh urbanizatsiyi [Risk assessment for cultural heritage in the conditions of urbanization] Naukovi perspektyvy. Seriya «Ekonomika»,№ 1 (43), 514-526. DOI:

https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-1(43)-514-525) [in Ukrainian].

12. V., Andreytsev (2002). Pravovyy rezhym zemli yak osnovno-ho natsional'noho bahatstva [ The legal regime of land as the main national wealth (Commentary on part 1 of article 1 of the Land Code of Ukraine)] (Komentar do ch. 1 st. 1 Zemel'noho kodeksu Ukrayiny) // Zakonodavstvo Ukrayiny: Naukovo-praktychni komentari. № 4

13. N., Medynska (2021). Investytsiyne zabezpechennya sfery povodzhennya z vidkhodamy yak skladnyk ekonomichnoho mekhanizmu pryrodokorystuvannya [ Investment support in the field of waste management as a component of the economic mechanism of nature management.]. Prychornomors'ki ekonomichni studiyi. Vypusk 72. Chastyna 2. C. 63-69. [in Ukrainian].

14. I., Novakovska, N, Bavrovska, V., Ivanchenko (2024). Perspektyvy investytsiynoyi pryvablyvosti Ukrayiny v umovakh povoyennoho vidnovlennya [Prospects of Ukraine's investment attractiveness in the conditions of post-war recovery]. Aktual'ni pytannya u suchasniy nautsi №5(23). https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-5(23)-137-149/in Ukrainian].

15. How it works. Kyiv agglomeration. What is it and why did it become even more necessary during the war?https://www.village.com.ua/village/city/how-it-works-city/327711- navischo-potribna-kiyivska-aglomeratsiya

16. Chuanglin Fanga, Danlin Yu (2017) Urban agglomeration: An evolving concept of an emerging phenomenon. Landscape and Urban Planning.126-136. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan. 2017.02.014

Размещено на Allbest.ru

...