Бухгалтерський облік на малому підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості складання скороченого робочого Плану бухгалтерських рахунків для малого підприємства. Які рахунки рекомендується включати в скорочений робочий План рахунків?

облік податок витрата розрахунок

На сучасному етапі переходу до ринкової економіки, постійних перетворень, що відбуваються в країні величезного значення набуває ефективна організація бухгалтерського обліку. В нових умовах у підприємств зростає необхідність активніше використовувати облік, щоб контролювати й удосконалювати свою роботу, адже він не тільки відбиває господарську діяльність, але й упливає на неї. У зв'язку з цим актуальним є розгляд питання раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві як найважливішого фактору його ефективної діяльності.

Питання спрощеної системи бухгалтерського обліку одне з важливих та актуальних для суб'єктів малого підприємництва. Воно також є важливим й для держави, оскільки у зовнішньоекономічному просторі їй необхідно забезпечити стабільний економічний розвиток малого підприємництва як одного з важливих елементів ринкової системи.

Завдання організації бухгалтерського обліку визначається економічною політикою держави. При цьому найважливішими є раціоналізація технології процесів обліку, скорочення їх циклів, підвищення якості інформації, механізація, автоматизація, забезпечення ефективного використання результатів інформації, раціональна організація праці та постійне її вдосконалення. Організація бухгалтерського обліку має бути такою, щоб забезпечити мінімальний шлях збирання й обробки інформації: мінімальну кількість операцій і документів, максимальну ефективність праці виконавців. З огляду на це, досить важливим є вибір раціональної організаційної форми бухгалтерської роботи. Таким чином, було вирішено ввести спрощену форму бухгалтерського обліку для зручності суб'єктів малого підприємництва.

Особливості застосування спрощеної системи обліку закріплено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року, що з 19 вересня 1999 року діє в редакції Указу від 28 червня 1999 року.

Суб'єктами малого підприємництва є всі фізичні особи - підприємці незалежно від кількості найманих робітників та юридичні особи, у яких працює до 50 робітників і валовий дохід становить до 500000 євро. Порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається Кабінетом Міністрів України. При організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій складає робочий план рахунків із скороченою номенклатурою рахунків, що дає змогу вести облік майна підприємства та його зобов'язань у регістрах бухгалтерського обліку на основних, головних для нього рахунках.

Щоб зрозуміти особливості спрощеної форми ведення обліку, треба розглянути її види:

- проста форма (без використання регістрів обліку майна малого підприємства);

- форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Малі підприємства, які здійснюють не більше 100 господарських операцій на місяць, не мають виробництва продукції і робіт, пов'язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку.

При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному бухгалтерському регістрі -- Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1.

Форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства передбачає обов'язкове ведення таких облікових регістрів:

- Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1;

- Відомість обліку виробничих запасав, готової продукції ті товарів за формою № В-2;

- Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою №В-4;

- Відомість обліку розрахунків та інших операцій за формою № В-5;

- Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (плата);

- Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (відвантаження);

- Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7;

- Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8

Бухгалтерська звітність суб'єктами малого підприємництва складається в порядку, визначеному Міністерством фінансів України в Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства.

Дивлячись на всі ці особливості спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку можна зробити висновок, що цей метод організації бухгалтерського обліку забезпечує оперативність, точність, вірогідність, економічність і не суперечить основним принципам і нормативним положенням з ведення бухгалтерського обліку, що має велике значення в умовах реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором.

Відповідно до Наказу Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 фінансово-господарська діяльність бюджетних установ у системі бухгалтерського обліку має висвітлюватись відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку зазначених установ (дод. 3). Цей план рахунків мають використовувати всі установи та організації, повністю або частково утримувані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а отже, він визначає їхню методологію обліку незалежно від галузевої належності.

Структура Плану рахунків досить гнучка: кожний клас рахунків має адресний характер щодо балансу виконання кошторису доходів і видатків та інших форм звітності. План рахунків містить 8 класів (із додаванням позабалансових рахунків), які разом налічують 43 синтетичні рахунки за 154 субрахунками 1-го рівня.

Очевидно, що створити уніфікований план рахунків для різнопрофільних бюджетних установ можна, лише побудувавши

його за принципом сфери об'єднання, тобто включити до нього бухгалтерські рахунки, що їх використовують усі установи та організації, які визначаються як бюджетні. Проте використовувати такий план рахунків у повному його обсязі, безперечно, потреби немає, а тому кожна установа чи організація розробляє робочий план рахунків -- добірку синтетичних і аналітичних рахунків, призначених для відбиття господарської діяльності конкретного суб'єкта господарювання.

Робочий план рахунків розробляється під керівництвом головного бухгалтера. Формуванню остаточного варіанта передує аналіз методики відбиття трансакцій, а також номенклатури об'єктів обліку за попередні роки (відповідно до діючої нормативної бази), який здійснюють керівники структурних підрозділів бухгалтерської служби. Проекти окремих класів робочого плану рахунків передаються головному бухгалтерові для вивчення, перевірки та узагальнення. Головний бухгалтер, у свою чергу, вивчає питання можливого розширення діючого робочого плану рахунків, беручи до уваги план фінансово-господарської діяльності установи чи організації на майбутній рік. Окрім того, головний бухгалтер як представник апарату керівництва та управління визначає загальний рівень аналітичності інформації, яку потрібно отримати в результаті обробки в системі бухгалтерського обліку.

Розробляючи робочий план рахунків, головний бухгалтер має керуватися такими принципами:

· легітимності (відповідність нормативній базі бухгалтерського обліку бюджетних установ);

· повноти охоплення (суцільне охоплення операцій фінансово-господарської діяльності у їх відбитті);

· аналітичності (розкриття інформації у відповідних до потреб управління межах);

· зручності (логічність побудови).

Кількість синтетичних і аналітичних рахунків має визначатися масштабами діяльності суб'єкта господарювання і може налічувати від кількох десятків до кількох сотень. Як правило, під час розробки робочого плану рахунків загальний План рахунків, з одного боку, скорочується, а з іншого -- дещо розширюється.

Скорочення може зумовлюватися такими чинниками:

· специфікою галузевої діяльності -- під вплив цього чинника підпадають синтетичні рахунки 22 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі», 24 «Готова продукція», 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 35 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи», 63 «Розрахунки за виконані роботи», 72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт», 82 «Виробничі витрати», 42 «Результати виконання бюджетів», 69 «Кошти бюджетів» та деякі субрахунки;

· рівнем розпорядника коштів і порядком обслуговування коштів загального та спеціального фондів бюджетної установи чи організації -- до відповідної групи рахунків відносять 31 «Рахунки в банках», 32 «Рахунки в казначействі», 68 «Внутрішні розрахунки», 70 «Асигнування з державного бюджету», 71 «Асигнування з місцевого бюджету» цієї групи;

· масштабами діяльності установи -- до цієї групи відносять, як правило, рахунки 12 «Нематеріальні активи», 34 «Короткострокові векселі одержані», 50 «Довгострокові позики», 51 «Довгострокові векселі видані», 52 «Інші довгострокові зобов'язання», 60 «Короткострокові позики», 61 «Поточні зобов'язання за довгостроковими зобов'язаннями», 62 «Короткострокові векселі видані» та окремі субрахунки 1-го рівня.Розширювати діючий План рахунків доводиться за відсутності рахунків, які необхідні для відбиття якогось специфічного виду діяльності. При цьому збільшення стандартної номенклатури рахунків може відбуватись як на рівні синтетичних рахунків, так і на рівні субрахунків 1-го та 2-го ступенів.Зауважимо, що розробка доповнень до діючого Плану рахунків потребує правильної ідентифікації за економічним змістом та призначенням рахунків, що пропонуються до включення. Зазначена процедура, безумовно, є важливою, оскільки від її результату залежить якість формування робочої книги бухгалтерського обліку в цілому та довідкової інформації зокрема, коли йдеться про функціонування системи бухгалтерського обліку на базі комп'ютерної системи.Наступним кроком у розробці робочого плану рахунків установи чи організації є обговорення відповідного проекту керівниками відділів бухгалтерської служби і його затвердження. Робочий план рахунків включається до наказу про облікову політику бюджетної установи чи організації і затверджується як його складова.На підставі робочого плану рахунків відпрацьовуються шаблони бухгалтерських проведень типових господарських операцій.

Який порядок ведення Відомості 3-М облік розрахунків з постачальниками?

Спрощеним Планом рахунків для обліку і узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками, з підзвітними особами, з іншими дебіторами, з використанням короткострокових отриманих векселів, а також інформації про створення і використання резерву сумнівних боргів передбачений один рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами".За дебетом рахунку 37 (окрім резерву сумнівних боргів) відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення або списання.

З метою деталізації обліково-економічної інформації для узагальнення інформації про вище перелічені розрахунки підприємство на власний вибір може відкрити наступні субрахунки:

"Розрахунки з покупцями і замовниками";

"Розрахунки з підзвітними особами";

"Короткострокові векселі отримані";

"Резерв сумнівних боргів".

При відображенні в обліку розрахунків з покупцями і замовниками за дебетом рахунку 37 відображається покупна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), інших активів, яка включає ПДВ, акцизи і інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації. За кредитом даного рахунку відображається сума платежів, що надійшла на банківські рахунки підприємства, в касу, і інші види розрахунків (наприклад, векселями) за відвантажені товари, продукцію (виконані роботи, надані послуги).В оплату за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, інші активи підприємства можуть отримувати короткострокові векселі. При отриманні такого векселя дебетується субрахунок обліку короткострокових векселів рахунку 37 і кредитується субрахунок обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Оплата пред'явленого короткострокового векселя і належних за ним відсотків відображаються бухгалтерським записом:

Д-т 31 "Рахунки в банках",

К-т 37 "Розрахунки з різними дебіторами"

При цьому нарахування відсотків за векселем відображається у складі доходів з подальшим списанням на результати діяльності:

Д-т 37 "Розрахунки з різними дебіторами" і К-т 70 "Доходи",

Д-т 70 "Доходи" і К-т 79 "Фінансові результати".

При реалізації короткострокового векселя, раніше отриманого в оплату за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, інші активи, списання номінальної вартості реалізованого векселя відображається бухгалтерським записом:

Д-т 85 "Інші витрати" і К-т 37 "Розрахунки з різними дебіторами",

Д-т 79 "Фінансові результати" і К-т 85 "Інші витрати".

При відображенні в обліку розрахунків з підзвітними особами за дебетом рахунку 37 видача грошових коштів під звіт і погашення заборгованості підприємства перед підзвітною особою, а за кредитом - списання витрат на відрядження, оприбуткованих куплених підзвітною особою матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення сум податкового кредиту з ПДВ у складі куплених матеріальних цінностей (робіт, послуг), а також повернення невикористаних підзвітних грошових коштів підприємству.На рахунку 37 відображається також нарахування і використання (корегування) резерву сумнівних боргів. За кредитом даного рахунку відображається створення резерву на дату балансу, а за дебетом - списання за рахунок створеного резерву визнаної безнадійної поточної дебіторської заборгованості або зменшення надмірно нарахованого резерву.З врахуванням вищевикладеного приведемо найбільш поширену кореспонденцію рахунків для відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з покупцями і замовниками, підзвітними особами і операцій з нарахування і використання резерву сумнівних боргів, в табл. 1

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, у тому числі виданими векселями, з учасниками

Спрощеним Планом рахунків для обліку і узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядчиками, з учасниками, про короткострокові позики, короткострокові видані векселі, поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями і розрахунки за іншими операціями передбачений один рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями".За кредитом рахунку 68 відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядчиків ТМЦ, прийняті роботи, послуги, заборгованість за розрахунками з учасниками, видача короткострокових векселів постачальників і інших кредиторів в забезпечення інших операцій, за дебетом - погашення, списання заборгованості, у тому числі забезпеченою короткостроковими векселями і т. ін.Облік довгострокових виданих векселів ведеться на рахунку 55 "Інші довгострокові зобов'язання". За кредитом рахунку 55 відображається видача довгострокового векселя в забезпечення за отримані ТМЦ, послуги, виконані роботи і за іншими операціями, за дебетом - погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем, її списання і т. ін.Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, іншими контрагентами доцільно вести окремо за кожним контрагентом у розрізі кожного документу (рахунку) на сплату, а за векселями - за кожним виданим векселем та за термінами їх погашення.Вся інформація про розрахунки з учасниками і засновниками підприємства, пов'язані з розподілом власного капіталу у вигляді дивідендів, повернення їх долі і т. ін. узагальнюється на рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями". За кредитом даного рахунку відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками і учасниками підприємства, за дебетом - її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування доходів і т. ін.В той же час узагальнення інформації про зміни у складі не сплаченого засновниками (учасниками) капіталу здійснюється на рахунку 40 "Власний капітал", до якого може бути відкритий окремий субрахунок, наприклад "Неоплачений капітал". За дебетом субрахунку 40/ "Неоплачений капітал" відображається заборгованість засновників (учасників) підприємства за внесками в статутний капітал підприємства, за кредитом - погашення такої заборгованості. Аналітичний облік неоплаченого капіталу доцільніше організувати за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) і за кожним засновником (учасником) підприємства.Списання після закінчення терміну позовної давності кредиторської заборгованості відображається за дебетом рахунку 68 в кредит рахунку 70 "Доходи".З врахуванням вищевикладеного приведемо найбільш поширену кореспонденцію рахунків, вживану для відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками, у тому числі з використанням векселів, а також розрахунків з учасниками, в табл. 2.41.

Облік розрахунків за податками і платежами

У бухгалтерському обліку для обліку і узагальнення інформації про розрахунки за податками, обов'язковими платежами, про податковий кредит і податкове зобов'язання з ПДВ, розрахунками з пенсійного забезпечення і соціального страхування, страхування на випадок безробіття, індивідуального страхування і страхування майна спрощеним Планом рахунків передбачений один рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами".Для забезпечення деталізації обліково-аналітичної інформації до даного рахунку доцільно відкрити окремі субрахунки. Так, для обліку податкових зобов'язань, не пов'язаних з нарахуванням і виплатою заробітної плати, доцільно відкрити наступні субрахунки:"Розрахунки за податками і обов'язковими платежами" - для обліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що нараховуються і сплачуються відповідно до чинного законодавства;"Податкові зобов'язання з ПДВ" (для платників ПДВ) - для обліку сум ПДВ, визначених виходячи з суми отриманих авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності і нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають подальшому відвантаженню (виконанню) (аналог субрахунку 643 загального Плану рахунків);"Податковий кредит з ПДВ" (для платників ПДВ) - для обліку сум ПДВ, на які підприємство придбало право зменшити податкове зобов'язання (так званий податковий кредит) (аналог субрахунку 644 загального Плану рахунків).Крім того, аналітичний облік розрахунків за податками, зборами і обов'язковими платежами доцільніше організовувати за їх видами. Це полегшить процес заповнення податкової звітності за окремими податками, зборами (обов'язковими платежами).Окремі субрахунки "Податкові зобов'язання з ПДВ" і "Податковий кредит з ПДВ" можуть використовуватися підприємствами, зареєстрованими платниками ПДВ, в разі перерахування або отримання сум авансів (попередньої оплати) в наступному порядку:

- при зарахуванні на рахунки підприємства коштів від покупців (замовників) за продукцію, товари, роботи, послуги, які підлягають відвантаженню (передачі, виконанню), на суму ПДВ дебетується субрахунок "Податкові зобов'язання з ПДВ" в кореспонденції з кредитом субрахунку "Розрахунки за податками і платежами". В даний момент виписується податкова накладна;

- при відвантаженні заздалегідь оплачених продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, виконаних робіт, послуг рахунок обліку доходів від реалізації дебетуються в кореспонденції з кредитом субрахунку "Податкові зобов'язання з ПДВ";

- при перерахуванні передоплати за продукцію, товари, роботи, послуги субрахунок "Розрахунки за податками і платежами" дебетується в кореспонденції з кредитом субрахунку "Податковий кредит з ПДВ" в разі наявності податкової накладної. Якщо податкова накладна відсутня, то даний запис не здійснюється, оскільки відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ не виконується включення "...до податкового кредиту яких-небудь витрат, не підтверджених податковими накладними...";

- при отриманні заздалегідь оплачених продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, робіт, послуг субрахунок "Податковий кредит з ПДВ" дебетується в кореспонденції з кредитом рахунків (субрахунків) обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками.

Для обліку зборів до Пенсійного фонду з окремих господарських операцій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03.11.98 р. № 1740, із змінами і доповненнями, також використовується рахунок 64.З врахуванням вищевикладеного приведемо бухгалтерські записи з нарахування і сплати податків, зборів, обов'язкових платежів (за винятком податків, внесків, пов'язаних з нарахуванням і виплатою заробітної плати), в табл. 2.42.У регістрах бухгалтерського обліку облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих і отриманих векселів, довгострокових і поточних зобов'язань (окрім зобов'язань, що враховуються в Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобов'язань відповідно до Методичних рекомендацій № 422 здійснюється в розділі I Відомості 3-м за формою додатка 5 до Методичних рекомендацій № 422 (докладніше дивись розділ Iп. 1.9).

Тобто в розділі I Відомості 3-м відображаються обороти за дебетом і кредитом рахунків:

37 "Розрахунки з різними дебіторами";

55 "Інші довгострокові зобов'язання";

64 "Розрахунку за податками і платежами";

68 "Розрахунки за іншими операціями";

69 "Доходи майбутніх періодів";

Всі записи в даному розділі групуються за вказаними в ній рахунками.

Всі записи здійснюються протягом місяця на підставі прийнятих до обліку первинних документів за господарськими операціями, відносно яких кореспондуються вказані у Відомості рахунки бухгалтерського обліку.Якщо первинні документи, що додаються до інших регістрів, використовуються для записів в даному регістрі (наприклад, документи з погашення дебіторської заборгованості для здійснення записів у Відомості 1-м), то відповідні суми господарських операцій вносяться до Відомості 3-м на підставі даних відповідного регістра і використаних для ведення записів в ньому первинних документів (в даному випадку - Відомість 1-м і банківські документи).

Порядок заповнення розділу I Відомості 3-м залежить від виду відображених операцій і полягає в наступному:

1) для обліку виданих і отриманих векселів, розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками, з учасниками і підзвітними особами, з іншими дебіторами і кредиторами в графі 3 розділу I вказується назва (прізвище) дебітора (кредитора).При цьому для відображенні розрахунків з дебіторами і кредиторами у Відомості відводиться необхідна кількість рядків для впорядкованих записів відносно розрахунків за кожним дебітором і кредитором з продовженням записів на вкладних листах. Сальдо на кінець місяця за кожним дебітором або кредитором визначається розгорнуто і переноситься в графу 5 (з графи 21) і графу 6 (з графи 22) розділу I Відомості 3-м на наступний місяць;

2) для обліку розрахунків з бюджетом, за відрахуваннями на пенсійне забезпечення, соціальне і інші види страхування в графі 3 розділу I вказуються види податків, платежів і відрахувань. За кожним видом податків, платежів і відрахувань щомісячно відображаються нараховані і належні до відшкодування суми податків і платежів, їх погашення, списання і т. ін. Сальдо на кінець місяця визначається окремо за кожним видом податків, платежів і відрахувань (графи 21 і 22) і переноситься в графи 5 і 6 Відомості 3-м на наступний місяць;

3) доходи майбутніх періодів відображаються в розділі I Відомості 3-м за видами доходів.

Особливості обліку витрат на виробництво на малому підприємстві

Малі підприємства, діяльність яких пов'язана з підготовкою, організацією веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), що оподатковуються податком на прибуток, повинні вести облік валових витрат. Малі підприємства можуть вибирати варіант сплати єдиного податку замість податку на прибуток, відрахувань на соціальні заходи та інші, згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Відмінність валових витрат від витрат виробництва полягає у тому, що до валових витрат, поряд з традиційними, зараховуються будь-які витрати платника податку на прибуток, які пов'язані з придбанням сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг. На витрати виробництва не відносять вартість придбаних матеріалів, сировини, товарів, а лише результат фактичного використання.

Роботи і послуги відображаються у виробничих витратах незалежно від того, виконані вони власними допоміжними підрозділами чи придбані. На валові витрати власні роботи і послуги не відносять. Валові витрати підприємств збільшуються навіть при перерахуванні попередньої оплати постачальникам за товарно-матеріальні цінності, які ще не надійшли. До виробничих витрат попередня оплата не включається.

Інша відмінність полягає у тому, що, наприклад амортизація основних засобів у валові витрати підприємств не включається (але є винятки, зокрема, при досягненні залишкової вартості окремими об'єктами І групи 100 неоподаткованих мінімумів, при вибутті основних засобів II групи та III груп) у разі, коли вона входить у витрати виробництва за статтею "Витрати на утримання основних засобів". Валові витрати обліковують лише з метою визначення оподатковуваного прибутку, а витрати виробництва для визначення собівартості виробленої продукції, робіт, послуг та обчислення на цій основі прибутку від реалізації.

Спільним же в обліку валових витрат і витрат виробництва є те, що вони відображаються на основі традиційних первинних документів, операції відображаються способом подвійного запису у кореспонденції з іншими рахунками, передбаченими планом рахунків бухгалтерського обліку. Деякі традиційні витрати виробництва (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, деякі обов'язкові збори і платежі) є одночасно і валовими витратами.

Згідно зі стандартом бухгалтерського обліку 16 "Витрати" - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок вилучення або розподілу між власниками).

Згідно з п. 9.2 П(С)БО 16 "Витрати" не визначаються витратами суми попередньої (авансованої) оплати запасів, робіт, послуг. Отже, відображення витрат у бухгалтерському обліку не залежить від дати оплати запасів, робіт, послуг.

Основою організації обліку виробничої діяльності є економічно обґрунтована класифжація виробничих витрат за такими ознаками:

за складом: фактичні, планові або прогнозні;

стосовно обсягу виробництва: змінні, постійні;

у міру усереднення: загальні, середні; витрати на одиницю;

за функцією управління: виробничі, адміністративні, комерційні;

за способом віднесення на собівартість: прямі, непрямі;

за порядком віднесення витрат на період генерування прибутку: на період, на продукт.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) або виробничих витрат включають

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати (накладні).

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством згідно з П(С)БО 16 "Витрати". Організація обліку витрат виробництва на малих підприємствах залежить від ряду факторів, які є взаємопов'язаними. Найбільший вплив має специфіка виробництва, яка проявляється через первинний облік. Це зумовлено відмінностями у переліку елементів витрат, які включаються у собівартість продукції, робіт чи послуг малого підприємництва.

Витрати виробництва за своїм складом відрізняються не тільки на малих підприємствах, але і на всіх інших, в залежності від того, до якої галузі належить виробництво.

В багатьох малих підприємствах, як правило нехтують вимогами щодо групування витрат виробництва і не дотримуються встановлених статей їх обліку. В той же час у "Звіті про фінансові результати" ф. № 2-М, який малі підприємства подають разом з балансом в органи статистики необхідно наводити такі елементи витрат:

матеріальні затрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

Рахунків з обліку витрат виробництва на малих підприємствах є декілька: 23 "Виробництво", 15 "Капітальні інвестиції"", класу 8 "Витрати за елементами" для нагромадження витрат з урахуванням їх специфіки. Аналітичний облік витрат виробництва ведуть за елементами і статтями витрат. Облік валових витрат ведуть на одному рахунку, незалежно від специфіки підприємств. Статей для їхнього групування не встановлено. Закриття рахунків з обліку витрат виробництва проводиться в кінці місяця, кварталу чи року.

Для забезпечення обліку, валових доходів і валових витрат малі підприємства можуть відкривати субрахунки до синтетичних рахунків. Наприклад, до 84 рахунку субрахунок "Валові витрати", а рахунку 70 - "Облік валових доходів".

Рахунок 84 "Валові витрати" відкривають у Книзі обліку господарських операцій ф. № К-1 та оборотно-сальдовій відомості. На основі первинних документів - платіжних доручень про попередню оплату постачальникам чи товарно-транспортних накладних (при попередній оплаті), авансованих звітів та інших первинних документів - здійснюються записи одночасно за дебетом і кредитом рахунка. Отже, рахунок постійно закривається, і сальдо немає. Це дозволяє за кожний квартал узагальнювати суму валових витрат, яка є необхідною для визначення оподатковуваного прибутку.

За цим рахунком не передбачено регістрів обліку, тому можна пристосувати для обліку багатографну книгу, вписуючи перелік валових витрат у послідовності, наведеній в додатках до декларації про прибуток підприємства.

Ведення рахунка не є обов'язковим, але у разі його невикористання можливі помилки, якщо обсяг господарських операцій є значним. Якщо на малому підприємстві використовують рахунок 84, то операції відображають у взаємозв'язку з іншими рахунками бухгалтерського обліку. При відображенні валових витрат відносять операції, які передбачені відповідною статтею Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суттєва відмінність є в обліку валових витрат і валових доходів. Валові витрати відображають без податку на додану вартість. Валові доходи - з податком на додану вартість та акцизним збором за кредитом рахунка 70 "Доходи від реалізації"". Також малі підприємства ведуть рахунок 85 "Інші затрати", призначений для обліку витрат інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також витрат від надзвичайних подій. Узагальнюється інформація про суму податків на прибуток. Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами, які не застосовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності", та сальдо на цьому рахунку закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції з Дебетом 79 рахунка.

Для обліку всіх витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), обліку витрат основного виробництва та допоміжних виробництв призначено синтетичний рахунок 23 "Виробництво".

На рахунку обліковують прямі витрати виробництва таких підриємств, як промислові, ремонтно-технічні, транспортні, підрядно-будівельні, сільськогосподарські, громадського харчування та інші на відповідних субрахунках за галузями виробництва. За даними про нагромаджені витрати за дебетом аналітичних рахунків, які відкривають до таких субрахунків, визначають собівартість виробленої (випущеної) продукції (робіт, послуг). У формування виробничої собівартості не включаються управлінські витрати. Для цього на дебет цих аналітичних рахунків попередньо відносять з належну частину витрат на обслуговування виробництва і управління, Ретрат від браку, О витрат майбутніх періодів, які розподіляють з інших рахунків за встановленою методикою.

Витрати по дебету рахунка 23 "Виробництво" відображаються в кореспонденції з кредитом рахунків класу 8, & погляду економічних елементів (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, амортизація, інші витрати), на підставі даних, що містяться в відомості 5-М і безпосередньо з первинних документів. °

За кредитом рахунка 23 "Виробництво", субрахунок "Основне виробництво", обліковують кількість і вартість виробленої (випущеної) продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.

Аналітичні рахунки з обліку витрат і виходу продукції (робіт, послуг) відкривають окремі) на кожний вид продукції, або на структурні» підрозділи (центри витрат і відповідальності), що їх виробляють (виконують), відповідно до чинних вимог методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції та вимог звітності у регістрах обліку (відомостях, виробничих звітах). Витрати основного виробництва відображають за встановленими видами.

Схема обліку за рахунком така. На основі первинних документів з обліку оплати праці (облікових листів праці і виконаних робіт, подорожніх листів автомобілів, нарядів на відрядну роботу), витрат матеріальних цінностей (актів на списання сировини, будівельних матеріалів, лімітно забірних карт, накладних, актів, на списання виробничого і господарського інвентарю, малоцінних і швидкозношуваних предметів), інших витрат (розрахунку амортизації, картки-розрахунку страхових платежів, ра-хунків-фактур чи актів про виконані роботи підприємств сервісу та ін.) відображають витрати за дебетом відповідних аналітичних рахунків у "Журналі обліку господарських операцій" та "Відомості 5-М обліку витрат". За кредитом відповідних аналітичних рахунків у цих же регістрах на підставі накладних, відомостей здавання продукції, приймально-здавальних накладних, відомостей випуску готової продукції відображають надходження продукції від виробництва.

Записи у "Журналі обліку господарських операцій" проводять з використанням кореспонденції рахунків. Для обліку витрат використовують відомість 5-М, яка складається на підставі первинних документів про витрати матеріалів, нарахування заробітної плати, розрахунків амортизації основних засобів, накладних на здавання готової продукції на склад, актів на брак продукції, актів виконаних робіт чи послуг та інших документів і відображає обсяги по дебету і кредиту рахунків: у Розділі І рахунок *84 "Витрати операційної діяльності", рахунок 85 "Інші витрати"; Розділ II -.рахунок 23 "Виробництво".

4.Практична ситуація

Залишки на синтетичних рахунках на 1.12.ХХр., грн.

Господарські операції за грудень XXX р.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999р.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 21.06.1999р. №396/3639.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 р. №291.

4. Градова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000.: Учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. - К.: А.С.К., 2000.

5. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник. - К.: Вид-во "Центр навчальної літератури", 2004.

6. Павлюк І.М. Бухгалтерський облік основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

7. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000.

1. Размещено на www.allbest.ru