19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація обліку основних засобів

План

• 1. Визнання основних засобів та основні завдання організації обліку
• 2. Організація обліку наявності основних засобів
• 3. Організація обліку надходження, експлуатації та вибуття основних засобів
• 4. Організація обліку амортизації основних засобів

1. Визнання основних засобів та основні завдання організації обліку

Основні засоби - це об'єкти, призначені для використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довше за рік).

При визначені основних засобів треба виходити з того, що вони є частиною активів або ресурсів, контрольованих підприємством, використання яких приведе до надходження економічних вигод.

З прийняттям нового податкового кодексу України, пройшли зміни в організації методики бухгалтерського обліку.

Новації не обійшли і податкового обліку основних засобів, стосовно яких доцільність зміни облікової політики, як складової організації обліку на підприємстві, розглянемо нижче.

Перш за все необхідно відмітити - новий Кодекс передбачає зближення бухгалтерського та податкового обліків. З останнього виключено поняття основних фондів. Ст.14.1.138 ПКУ вводить термін "основні засоби", під якими розуміють матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень (норма діє з 01.01.2012р.) і поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом та очікуваний строк використання яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або один операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нове визначення є набагато ширшим за попереднє, воно включає до складу основних засобів корисні копалини, а також замінює "матеріальну цінність" на "актив".

Всі основні засоби та інші необоротні активи розподіляються на 16 груп (9ст.145,146 ПКУ), що відповідає, майже повністю, класифікації викладеній у Положенні стандарті бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (надалі - П (С) БО 7). Нарахування амортизації здійснюється за кожним об'єктом окремо з 01.04.11р. та помісячно.

ПКУ ст.145.1 визначає мінімальний строк корисного використання об'єкта основних засобів. І якщо в діючому наказі про облікову політику підприємства вказано строк корисного використання основних засобів, його згідно статті ПКУ відкоригували до норм ПКУ. Відповідно, до витрат періоду має бути включена сума амортизації, розрахованої за новими строками експлуатації об'єкта. Згідно до цієї норми було внесено зміни до П (С) БО 7 п.26, де зазначається, що нарахування амортизації може здійснюватись з урахуванням мінімально допустимого податковим законодавством строку корисного використання об'єктів основних засобів.

Тобто підприємство на загальній системі оподаткування може внести зімни до Наказу та дотримуватись одночасно норм двох законодавчих актів, і таким чином не буде виникати розбіжностей між податковим та бухгалтерським обліками.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт.

Для контролю, збереженню основних засобів окремому об'єкту основних засобів присвоюється відповідний інвентарний номер методом прикріплення металевого жетону, нанесення фарбою, таврування.

Інвентарним об'єктом вважається закінчена будова з усіма до неї пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що виконує самостійні функції.

Присвоєний інвентарний номер зберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту, акті прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ тощо.

Важливим етапом організації обліку ОЗ є раціональна організація аналітичного обліку. Аналітичний облік ОЗ відображає:

Ш технічну і економічну характеристики об'єкту;

Ш його місцезнаходження;

Ш первісну оцінку і переоцінену (індексацію) вартість;

Ш норму амортизаційних відрахувань (норму зносу).

У аналітичному обліку відображають усі зміни, що сталися під час експлуатації ОЗ.

Аналітичні рахунки групуються по:

Ш місцям, де знаходяться ОЗ;

Ш по матеріально-відповідальним особам;

Ш по нормам та напрямам нарахування амортизації тощо.

Аналітичний облік ОЗ ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток обліку ОЗ - загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю.

Основні завдання організації обліку основних засобів:

1. Контроль за збереженням основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

2. Правильне і своєчасне документальне оформлення та відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів основних засобів та інших необоротних активів.

3. Правильне обчислення та відображення в обліку сум зносу основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

4. Контроль за витратами на ремонт основних засобів.

5. Отримання документальних даних про наявність та рух ОЗ за місцями їх експлуатації, в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження.

6. Виявлення результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого їх вибуття.

2. Організація обліку наявності основних засобів

Основою організації обліку наявності ОЗ є визначення матеріально відповідальних осіб, за якими закріплюються об'єкти.

Тому з кожним із таких працівників укладають "Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність".

За цим договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості ввірених йому підприємством, матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним зобов'язується:

а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання, або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів до запобігання шкоди;

б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених йому матеріальних цінностей;

в) вести облік, складати й надавати у встановленому порядку звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей;

г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Адміністрація зобов'язується:

а) створити працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повної збереженості ввірених йому матеріальних цінностей;

б) ознайомлювати працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, а також з чинними інструкціями, нормативами та правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей;

в) проводити у встановленому порядку інвентаризацію цінностей.

облік основний засіб амортизація

У випадку незабезпечення з вини Працівника збереженості ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, і її відшкодування проводяться відповідно до чинного законодавства.

Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини.

Дія договору поширюється на весь час роботи з ввіреними Працівнику матеріальними цінностями підприємства.

Договір складається в двох примірниках, з яких перший знаходиться в Адміністрації, а другий - у Працівника.

Для пооб'єктного обліку ОЗ в місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки ОЗ, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкту, вибуття (переміщення).

На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів, аналітичний облік ОЗ ведуть за допомогою інвентарних книг.

Заповнення інвентарних карточок та книг здійснюється на основі первинних документів на надходження, переміщення, вибуття ОЗ.

Для обліку всіх видів основних засобів, що надійшли в експлуатацію, у бухгалтерії застосовується "Інвентарна картка обліку основних засобів" (форма № ОЗ-6), яка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Для реєстрації інвентарних карток обліку основних засобів застосовується "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів" (форма № ОЗ-7). Опис складається в одному примірнику бухгалтерією в цілях контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.

Дані "Інвентарного списку основних засобів" тип. ф. ОЗ-9 мають відповідати показникам "Інвентарних карточок обліку основних засобів" тип. Ф №ОЗ-6.

Періодично на підприємстві необхідно контролювати відповідність облікових даних і фактичної наявності основних засобів. З цією метою проводять інвентаризацію об'єктів, завдяки чому встановлюють фактичну наявність основних засобів, не придатні до експлуатації і відновлені будівлі, споруди, машини та устаткування, а також зайві та непотрібні підприємству основні засоби.

До початку інвентаризації основних засобів слід перевірити:

Ш наявність і стан інвентарних карток;

Ш наявність і стан технічних паспортів або іншої технічної документації;

Ш наявність документів на основні засоби, здані або прийняті підприємством в оренду, на збереження.

При виявленні розбіжностей або неточностей в обліку або технічній документації в них треба внести відповідні виправлення й уточнення. Треба перевірити, чи всі документи на оприбуткування і вибуття основних засобів записано в реєстрах обліку, а також підготувати і впорядкувати основні засоби для перевірки в натурі за місцем їхнього зберігання.

На підставі інвентаризації складають інвентаризаційні описи за затвердженими формами, залежно від груп і видів основних засобів.

3. Організація обліку надходження, експлуатації та вибуття основних засобів

На підприємствах необхідно забезпечити постійне оновлення основних засобів не тільки тому, що вони зношуються, але й для:

Ш забезпечення вищого рівня фондооснащеності виробництва;

Ш впровадження досягнень науково - технічного прогресу - єдиного фактора, який дозволяє підвищити рівень ефективності виробництва.

У зв'язку з цим на підприємства надходять основні засоби у результаті будівництва, придбання чи навіть безплатної передачі або фінансової оренди. Такі операції відображаються на основі "Актів приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" тип.Ф. №ОЗ-1.

Приймання основних засобів здійснюється комісією, затвердженою керівником підприємства.

Порядок документування надходження основних засобів:

Керівник призначає комісію по прийманню об'єкта, яка веде прийом об'єкта або находження основних засобів.

Складається Акт приймання передачі ОЗ та технічна документація, паспорт, креслення, які затверджує керівник.

Складена та завірена документація надається до бухгалтерії, де заповнюється Інвентарна картка основних засобів.

Важливо, щоб при цьому була ретельно перевірена комплектність об'єкта у відповідності з проектно-кошторисною чи технічною документацією.

Причому треба мати на увазі, що разом з машинами і механізмами, автомобілями часто надходять ремкомплекти, запасні вузли, комплекти інструментів, певні малоцінні і швидкозношувані предмети, вартість яких у технічних паспортах та товарно-транспортних накладних не вказується.

Організовуючи облік надходження ОЗ, необхідно мати на увазі, що об'єкт приймається на баланс за загальною прейскурантною вартістю (справедливою вартістю за П (С) БО 7), до якої додають витрати на реєстрові - збори, державне мито та ін.

Тому необхідно забезпечити роздільний облік об'єкта і комплектуючих, виходячи з їхньої кількості за технічними паспортами і вартості, визначеної за аналогами, які існують на підприємстві, або на основі прайс-листів чи експертної оцінки.

Оскільки у згаданому акті тип. ф №ОЗ-1 відповідних граф чи рядків не передбачено, для оприбуткування таких комплектуючих можна використовувати накладні (прибуткові ордери) з наступним відображенням цих даних у реєстрах аналітичного обліку.

Кожному об'єкту основних засобів присвоюють інвентарний номер, що є дуже важливою відмітною ознакою в організації обліку, якщо врахувати, що на підприємствах експлуатуються, як правило, декілька однотипних, а то й однакових об'єктів.

Інвентарні номери присвоюються при оприбуткуванню об'єкта за серійною ознакою і складаються з чотирьох - п'ятизначного числа. Навіть якщо об'єкти однотипні і обліковується в одній інвентарній картці, кожному з них присвоюють окремий інвентарний номер.

Інвентарні номери об'єктів, які вибули внаслідок зносу, реалізації і т.п., не можуть присвоюватись іншим основним засобам, які надійшли на підприємство.

Орендовані основні засоби обліковуються у орендарів за інвентарними номерами, присвоєними орендодавцями.

При оприбуткуванні основних засобів, придбаних у постачальників, "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" тип. ф. №ОЗ-1 складається в одному примірнику, оскільки, крім нього, є товарно-транспортна накладна.

Якщо ж об'єкт передано від одного підрозділу до іншого, цей акт складають у двох примірниках, і один примірник передається у бухгалтерію, а другий зберігається у підрозділі, що передав об'єкт основних засобів.

Для забезпечення точності і оперативності обліку важливе значення має правильне визначення рахунків і об'єктів аналітичного обліку для віднесення амортизаційних відрахувань на витрати видів продукції (робіт послуг), виробництво (виконання) яких здійснює структурний підрозділ які вказують у графі 10 зазначеного акта. Коди цих об'єктів складаються із номерів синтетичних рахунків, призначених для обліку відповідних витрат.

На основі акта спочатку в "Інвентарній карточці обліку основних засобів" тип. ф. № ОЗ-6, а потім в "Інвентарному списку основних засобів" тип. ф. №ОЗ-9 проводять запис інвентарних номерів об'єктів, їхнього найменування, первісної вартості.

Щодо оприбуткування ОЗ на підприємствах, із прийняттям нового ПКУ, необхідно пам'ятати, що не проводяться операції з придбання основних засобів у підприємств-платників єдиного податку (згідно з правилами ПКУ з розрахунку податку на прибуток такі операції не мають права відносити на витратну частину, а отже і амортизації такі засоби також не підлягають, у той ас як в бухгалтерському обліку ведеться облік об'єкту за наявності на нього всіх документів, що підтверджують введення в експлуатацію).

Поряд із надходженням основних, засобів, на підприємствах із-за різних причин:

Ш непридатності для дальшої експлуатації внаслідок повного зносу, застарілості, непотрібності;

Ш продажу;

Ш вимушеної ліквідації і т. ін.

проходить їхнє вибуття, яке необхідно чітко організувати.

При ліквідації основних засобів з ініціативи керівника власника:

1. Керівник видає наказ про призначення ліквідаційної комісії, яка необхідна для розрахунку результатів списання основних засобів.

Постійно діюча комісія:

здійснює безпосередній огляд об'єкту, який підлягає списанню;

встановлює причини невідповідності критеріям активу;

визначає осіб, з винних яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям і установам, або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, ліквідації основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;

складає і підписує акти на списання основних засобів.

До неї входять: голова-головний інженер або заступник керівника підприємства, члени комісії-керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер або його заступник, МВО.

2. Складається Акт списання основних засобів, що затверджується керівником. В акті зазначають:

Ш найменування об'єкта;

Ш інвентарний номер;

Ш дата введення в експлуатацію;

Ш місце експлуатації;

Ш первісна вартість;

Ш сума нарахованого зносу за час експлуатації;

Ш обґрунтування необхідності списання з балансу.

1-примірник надається в бухгалтерію, 2 - примірник залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту. Витрати по списанню, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зносу та розробки будинків, споруд, демонтажу обладнання відображають в акті в розділі "Розрахунок результатів списання об'єктів".

3. На основі Акта на списання ОЗ та Акта на приймання МЦ в бухгалтерії складається: інвентарна картка обліку ОЗ, опис інвентарних карток; картка обліку руху ОЗ, інвентарний список ОЗ.

При вибутті основних засобів внаслідок списання, важливим завданням організації обліку є забезпечення чіткого контролю за отриманими матеріальними цінностями від розбирання будівель і споруд, демонтажу машин і обладнання, оскільки нерідко окремі конструктивні елементи, вузли й агрегати можуть бути використані для ремонтів чи реконструкції інших об'єктів.

Нерідко навіть вартість матеріалів, які вже непридатні для дальшого використання за прямим призначенням: брухт, тверде паливо і т.д., є досить значною. В окремих випадках при ліквідації, наприклад, приладів, необхідно оприбуткувати дорогоцінні метали; золото, платину, срібло. Нехтування цим завдає значних втрат підприємствам і не може свідчити про ефективність організації обліку.

Результати від списання об'єкта необхідні для відображення операцій у обліку. Для забезпечення належного контролю за такими витратами доцільно попередньо скласти кошторис, тобто розрахунок, який є основним інструментом обліку і контролю витрат, а також критерієм оцінки діяльності управлінців.

Якщо у процесі переміщення основного засобу здійснюють розбирання його фундаменту чи іншої частини об'єкта або демонтаж усього об'єкта, це оформляють актом за формою ОЗ-3.

За безоплатної передачі основних засобів іншому підприємству або продажу стороннім організаціям на кожний інвентарний об'єкт складають акт за формою ОЗ-1.

Відпуск об'єкта основних засобів у порядку реалізації оформляють товарно-транспортною накладною (рахунком - фактурою), в якій бухгалтерія:

Ш визначатиме первісну чи відновну вартість об'єкта;

Ш нараховуватиме знос за час експлуатації;

Ш відпускну ціну, ПДВ та ін.

Для отримання аналітичних даних про наявність і рух основних засобів за їхніми класифікаційними ознаками бухгалтерія на підставі підсумкових даних в інвентарних картках (книгах) за звітний місяць заповнює Картку обліку руху основних засобів за формою ОЗ-8.

Переоцінка необоротних активів проводиться, якщо їх залишкова вартість більше ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки одного об'єкта необоротних активів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи необоротних активів, до якої належить цей об'єкт.

Але переоцінка зовсім не означає перегляду строків корисної експлуатації основних засобів: вона впливає лише на їхню оцінну вартість.

І якщо об'єкт основних засобів може фізично прослужити відведений йому час, то, як би ми на папері не змінювали його вартості, термін служби ми змінити не в змозі.

Відомості про зміну первісної вартості та суми зносу основних засобів зносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

4. Організація обліку амортизації основних засобів

Амортизація-це систематичний розподіл вартості, яка амортизується необоротних активів протягом року їх корисного використання (експлуатації).

Амортизується первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Нарахування амортизації необоротних активів здійснюється щомісячно протягом строку корисного використання і призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Нарахування амортизації необоротних активів:

починається - з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт необоротних активів став придатним для корисного використання.

припиняється - з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта необоротних активів.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом, але не більше 20 років.

Метод амортизації необоротних активів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від їх використання.

Методи амортизації основних засобів та нематеріальних активів:

ПРЯМОЛІНІЙНИЙ - Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ - Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або його первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

ПРИСКОРЕНОГО ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ - Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості-база для нарахування-залишкова вартість.

КУМУЛЯТИВНИЙ - Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

ВИРОБНИЧИЙ - Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.

Підприємство може застосовувати метод амортизації об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використовування. Нарахування амортизації по новому методу починається з місяця, наступного за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства в звітному році.

З 01.04.11р. амортизація більше не бере участі при розрахунку прибутку до оподаткування. Її включають до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг), у залежності від напрямку використання такого активу.

Із введенням нового податкового кодексу в Україні змінилося поняття "амортизація" (згідно ПКУ ст.14.1.3), як систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних активів, що амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [ПКУ]. Тобто, тепер вона не впливає, як раніше, на скоригований податок на прибуток платника і таке формулювання є вірним стосовно бухгалтерського обліку.

Проте, треба зауважити, що податкова собівартість суттєво відрізняється від собівартості бухгалтерської. Позитивним моментом при цьому є те, що відтепер амортизація прив'язується не до вартості (відповідно ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"), а до конкретного об'єкта основних засобів, так як амортизація нараховується пооб'єктно відповідно до Податкового кодексу України. Раніше відповідно до групового обліку основних засобів вартість, яка амортизується, могла існувати в обліку навіть за відсутності матеріального предмета.

З другого кварталу 2011 року застосовуються методи нарахування амортизації відповідно до положень бухгалтерського обліку, але деякі особливості податкового обліку будуть присутні і в пропонованому Наказі про облікову політику, а саме:

ь не нараховують амортизацію на земельні ділянки та природні ресурси. У бухгалтерському обліку ж не застосовують амортизацію тільки на землю та незавершені капітальні інвестиції;

ь метод прискореного зменшення залишкової вартості дозволено застосовувати тільки до 4 групи ОЗ (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

ь при амортизації інших основних засобів, тимчасових споруд, предметів прокату застосовують прямолінійний або виробничий метод.

5. Організація бухгалтерського контролю за використанням основних засобів

У примітках до фінансової звітності по кожній групі основних засобів приводиться наступна інформація:

1. Вартість (первинна або переоцінена), по якій основні засоби відображені в балансі.

Методи амортизації основних засобів, застосовані підприємством, і діапазон термінів корисного використання.

Наявність і рух у звітному році:

а) первинна (переоцінена) вартість і сума зносу на початок звітного року;

б) первинна вартість основних засобів, які признані активом, з відокремленням вартості основних засобів, отриманих в разі об'єднання підприємств;

в) сума змін первинної (переоціненої) вартості і зносу основних засобів в результаті переоцінки;

г) первинна (переоцінена) вартість і сума зносу вибулих основних засобів;

д) сума нарахованої амортизації;

є) сума втрат від зменшення корисності і сума вигод від відновлення корисності відображені в звіті про фінансові результати в звітному періоді;

є) інші зміни первинної (переоціненою) вартості і суми зносу основних засобів;

ж) первинна (переоцінена) вартість і сума зносу на кінець звітного року.

У примітках до фінансової звітності також приводиться наступна інформація:

4. Первинна (переоцінена) вартість і сума зносу основних засобів, по яким існує передбачене чинним законодавством обмеження володіння, користування і розпорядження.

Первинна (переоцінена) вартість і сума зносу переданих в заставу основних засобів.

Сума капітальних інвестицій в основні засоби за звітний рік.

Сума угод на придбання в майбутньому основних засобів.

Залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція).

Первинна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватися.

Залишкова вартість основних засобів, вилучених із експлуатації для продажу.

Первинна вартість, залишкова вартість і метод оцінки основних засобів, отриманих за рахунок цільового фінансування.

У примітках до фінансової звітності приводиться інформація про змін розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки основних засобів і обмеженнях по його розподілу між власниками.

У примітках до консолідованої фінансової звітності по кожній групі основних засобів приводиться сума курсових різниць у зв'язку з перерахунком вартості основних засобів, приведеної у фінансовій звітності дочірніх підприємств.

Програма організації обліку основних засобів та оперативного бухгалтерського контролю за їх використанням:

Інвентарний та аналітичний облік ОЗ. Організація нумерації інвентарних об'єктів та їх обліку в інвентарних карках. Використання інвентарних карток або ведення книги обліку ОЗ.

Документація і документообіг по операціях з надходження і вибуття ОЗ. Складення робочих інструкцій до документів і розробка графіків документообігу.

План використання робіт з обліку основних засобів. Включення робіт обліку основних засобів до посадової характеристики заступника головного бухгалтера або бухгалтера матеріального відділу. Включення робіт з обліку ОЗ до індивідуального графіка роботи заступника головного бухгалтера.

Оперативний контроль за використанням основних засобів. Розробка плану контролю форм і строків внутрішньогосподарської звітності за результатами контролю.

Оперативний і більш дієвий контроль здійснюється за даними первинних документів, регістрів аналітичного обліку і звітності.

Размещено на Allbest.ru

...