Аудиторська перевірка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Вступна частина

1.1 Реквізити замовника

1.2 Реквізити аудиторської фірми

1.3 Мета та завдання проведення перевірки

1.4 Характеристика ініціативного екологічного аудиту

2. Аналітична частина

2.1 Характеристика району розміщення підприємства

2.2 Характеристика діяльності досліджуваного підприємства

2.3 Характеристика джерел викиду забруднюючих речовин на АБЗ

2.4 Характеристика викидів забруднюючих речовин АБЗ та їх вплив на здоров'я людей

2.5 Оцінка відповідності викидів забруднюючих речовин встановленим нормативам

2.6 Аналіз ефективності роботи очисних споруд на підприємстві

2.7 Санітарно-захисна зона підприємства

3. Підсумкова частина

3.1 Висновки

3.2 Рекомендації

Перелік літературі



1. Вступна частина

1.1 Реквізити замовника

Назва підприємства: Філіал «Балаклійський райавтодор» ДП «Харківський автодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні шляхи України» (надалі «Балаклійський райавтодор»).

Директор: Бубенко Павло Тимофійович.

Відповідальний за проведення перевірки: Рябокінь Петро Анатолійович.

Розрахунковий рахунок: 2600110461.

Юридична адреса і телефони: 64200, Харківська обл., Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Вторчерметівська 3.

1.2 Реквізити аудиторської фірми

Назва фірми: ТОВ «Фінансовий експерт».

Директор: Таскаєва Тетяна Володимирівна.

Розрахунковий рахунок: 3125227321.

Реєстраційне посвідчення №3631.

Юридична адреса: 61057, м. Харків, вул.. Чернишевського 10.

Телефон/факс: 057-706-43-93.

Електронна пошта: main@fin-expert.in.ua.

Ліцензія на здійснення аудиторської діяльності видана рішенням Аудиторської палати України від 20.01.12 №245/5.

Перевірку проводить: Таскаєва Тетяна Володимирівна, сертифікат аудитора №004792 від 22.06.2001 р. , тел. 099-049-77-07;

Реквізити аудитора:

Таскаєва Тетяна Володимирівна.

Стаж роботи аудитором - 11 років.

Ліцензія №318216 дійсна до 22.09.15 р., видана Палатою аудиторів України.

Сертифікат аудитора №004792 від 22.06.2001 р., виданий Аудиторською палатою України.

1.3 Мета та завдання проведення перевірки

Тема: « Звіт проведення екологічного аудиту впливу на атмосферу підприємства Філіал «Балаклійський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Мета: оцінка впливу викидів асфальтобетонного заводу на атмосферу міста Балаклія, розробка рекомендацій з мінімізації впливу підприємства. Завдання:

- охарактеризувати район розташування підприємства;

- проаналізувати технологічну схему роботи асфальтобетонного заводу з метою визначення екологічних ризиків, привести інформацію щодо призначення кожного з джерел утворення забруднюючих речовин;

- охарактеризувати вплив забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря в результаті роботи асфальтобетонного заводу, на здоров'я населення;

- оцінити відповідність викидів забруднюючих речовин від асфальтобетонного заводу нормативам;

- проаналізувати та оцінити якість роботи очисних споруд на підприємстві;

- провести дослідження відповідності санітарно-захисної зони класу небезпечності підприємства;

- провести уточнення розмірів санітарно-захисної зони підприємства;

- розробити практичні рекомендації по зниженню впливу досліджуваного підприємства на повітряний басейн м. Балаклія.



1.4 Характеристика ініціативного екологічного аудиту

Екологічний аудит буває внутрішній та зовнішній, обов'язковий та ініціативний.

На підприємстві «Балаклійський райавтодор» проводиться зовнішній ініціативний аудит.

Ініціативний аудит, на відміну від обов'язкового, проводиться за бажанням замовника. Ініціаторами його проведення виступають, зазвичай, керівники підприємств, головні бухгалтери, інвестори або засновники підприємства.

Рішення про проведення аудиту, приймаються, як правило, в таких випадках:

- при підготовці до продажу, ліквідації або реорганізації підприємства;

- при звільненні чи заміні перших осіб підприємства - директора або бухгалтера;

- при надходженні запитів від власника про ті чи інші аспекти діяльності підприємства;

- при наявності вимоги, закріпленої в Статуті підприємства, про обов'язкову сторонню перевірку його діяльності;

- перед перевірками, запланованими різними контролюючими органами, щоб уникнути штрафів та інших санкцій;

- при необхідності запозичення фінансових ресурсів;

- при необхідності постановки бухгалтерського або податкового обліку на підприємстві, пов'язаного зі зміною законодавства;

- при впровадженні інвестиційних проектів;

- при необхідності розробки антикризових заходів.

На досліджуваному підприємстві екологічний аудит проводиться в зв'язку зі зміною керівництва, для підтвердження відповідності екологічним нормам.



2. Аналітична частина

2.1 Характеристика району розміщення підприємства

Підприємство “Балаклійський райавтодор” розташоване в м. Балаклія по вул. Вторчерметівська 3. Місто Балаклія є районним центром Балаклійського району Харківської області. Район розташований в лісостеповій зоні. Клімат - помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня - +23,9°С, зимова - -5,5°С. Середньорічна кількість опадів - 468 мм.1. По території району протікає 12 річок, найбільшою з яких є Сіверський Донець. Місто Балаклія знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець в місці злиття річок Крайня Балаклійка, Середня Балаклійка і Волоська Балаклійка в річку Балаклійка і впадання її в річку Сіверський Донець. Через місто проходять автомобільні дороги Т-2105, Т-2110 і залізниця, лінія Москва-Донбас, станція Балаклія. До міста примикають лісові масиви (сосна). Переважаючий напрямок вітру - східний.

Таблиця 2.1 - Річна повторюваність напрямків вітру:

Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх	Штиль
9%	14%	16%	11%	12%	11%	14%	11%	2%

Рисунок 2.1 - Роза вітрів:



Досліджуване підприємство розташоване на околиці в північно-західному напрямку від центра міста. Вигляд підприємства з супутника , з зазначенням джерел забруднення, представлений на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Вигляд підприємства з супутника:

На рис. 2.2 зображене досліджуване підприємство - “Балаклійський райавтодор” , а також виділений об'єкт екологічного аудиту - АБЗ, розташоване в межах досліджуваного підприємства ( а саме бітумо- та смолосховище, а також асфальтозмішувальна установка і склади мінеральних матеріалів). Підприємство «Балаклійський райавтодор» межує:

- на заході і північному заході - пустир, за ним р. Балаклійка;

- на півночі - на відстані 1000 м с. Вербівка;

- на північному сході і сході - промислові підприємства;

- на півдні - залізниця, за нею на відстані 1000 м житловий масив;

- на південному заході - підприємство «Заготзерно».

В м.Балаклія розміщується пам'ятка природи місцевого значення «Юннатівська» площею 0,3 га, прийнята рішенням облради від 17.11.1998 р.

Основні напрямки виробництва в сільському господарстві Балаклійського району:

- Вирощування зернових та технічних культур;

- Вирощування великої рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку;

- Птахівництво.

Основні напрямки виробництва в промисловості Балаклійського району:

- Видобуток і переробка нафти і газу;

- Виробництво цементу, сухих будівельних сумішей;

- Переробка сільськогосподарської продукції.

В м. Балаклія, окрім досліджуваного підприємства, розташовані наступні джерела впливу на оточуюче середовище:

- ВАТ "Євроцемент Україна";

- Хенкель Баутехнік Україна філія в м.Балаклія;

- ПАТ "ПК Укрцемент”;

- ЗАТ "Балмолоко";

- ДП „Балаклійський ремонтний завод”;

- ТОВ "СКК - Агро".

В зоні впливу підприємства відсутні чутливі соціальні об'єкти, тобто дитячі садки, школи або лікарні.

2.2 Характеристика діяльності досліджуваного підприємства

Основна діяльність підприємства Філія «Балаклійський райавтодор», заснованого в 1951 році, - виконання дорожніх ремонтно-будівельних робіт з використанням асфальтобетону у кількості 30 тис.т/рік. На території розташовані: асфальтобетонний завод (АБЗ), склад сипучих матеріалів, гаражі, автостоянки. Служба з охорони атмосферного повітря та лабораторія по контролю стану ОС відсутні.

Режим роботи підприємства - однозмінний.

Технологічна схема роботи асфальтобетонного заводу представлена нижче.

АБЗ має наступні технологічні вузли (рис. 2.3):

- Видаткові склади мінеральних матеріалів;

- Бітумоплавильної вузол;

- Вузол приготування суміші.

Рисунок 2.3 - Загальна технологічна схема роботи АБЗ:

1 - витратний склад щебеню і піску; 2 - склад мінерального порошку; 3 - холодний елеватор; 4 - сушильний барабан; 5 - гарячий елеватор; 6 - бітумосховище; 7 - бітумоплавильна батарея; 8 - установка для приготування поверхнево-активних добавок; 9 - циліндричний грохот; 10 - гарячий бункер; 11 - бункер вагового дозування; 12 - мішалка; 13 - елеватор для подачі мінерального порошку; 14 - пульт управління; 15 - живильник; 16 - лоток для скидання щебеню.

Видатковий склад щебеню (гравію) та піску являє собою відкритий майданчик з бетонним покриттям, розділений стінками на відсіки для кожної фракції, під якими проходить підземна транспортна галерея.

Матеріали подаються на стрічку транспортера з штабелів видаткового складу через віброживильники.

Мінеральний порошок подається з витратного складу силосного типу у відсік «гарячого» бункера елеватором.

Бітумоплавильний вузол включає бітумосховище закритого типу і бітумоплавильну установку. Цей вузол представляє собою один з елементів виробництва, що представляє деякий екологічний ризик. В результаті неправильної експлуатації можливе самозаймання парів бітуму.

Бітум у сховищі розігрівається за допомогою газової горілки і подається в котли бітумоплавильної установки бітумними насосами по трубопроводах.

Бітумоплавильна установка має котли, обладнані механічними мішалками і електротермічними елементами.

На бітумоплавильному вузлі встановлені котел для рідких поверхнево-активних добавок, а також установка для їх приготування.

Системи трубопроводів обігріваються в результаті спалювання природного газу.

Вузол приготування суміші складається з однієї змішувальної установки ДС-117-2Е, що включає сушильний і змішувальний агрегати.

Технічна характеристика асфальтозмішувальною установки представлена в табл. 2.2

Таблиця 2.2 - Технічна характеристика асфальтозмішувальної установки ДС-117-2Е:

1	Тип асфальтозмішувальною установки	ДС-117-2Е
2	Номінальна продуктивність	25 т/год
3	Характеристика газоочисного обладнання (тип, ступінь):
	І ступінь	димосос-пиловловлювач ДП-10А з циклоном рециркуляції ЦН-15У
	ІІ ступінь	груповий циклон СЦН-40
4	Ефективність системи пило очистки	89%
5	Параметри газоповітряної суміші на виході з джерела:
	Швидкість, м/с	5,6
	Об'єм, м3/с	2,8
	Температура, ?С	102
6	Характеристика джерела викиду:
	Висота труби, м	18
	Діаметр устя, м	0,8
7	Концентрація пилу, що надходить на очистку, мг/м3	843,6

Сушильний агрегат складається з сушильного барабана і холодного елеватора.

Змішувальний агрегат включає в себе гарячий елеватор, циліндричний грохот, бункер для гарячих кам'яних матеріалів, дозувальний пристрій і мішалку. Гарячий елеватор може представляти небезпеку при порушенні умов експлуатації та виході з ладу обладнання.

Гарячий бункер має секції для фракцій 0-5 мм, 5-15 мм, 15-35 мм і мінерального порошку, який подається в бункер окремим елеватором.

2.3 Характеристика джерел викиду забруднюючих речовин на АБЗ

На АБЗ виявлено 13 джерел викидів забруднюючих речовин (ЗР) в атмосферне повітря. Їх характеристика наведена нижче.

Джерела №1,6,7:

Неорганізовані викиди від складів сипучих матеріалів.

Шлак - 53311 т, щебінь - 47700 т, гран відсів - 33021 т. Матеріали зберігаються на складах впродовж 7 місяців.

При вантажно-розвантажувальних роботах та зберіганні матеріалів в атмосферу виділяється пил з вмістом SiO₂ 20-70%.

Джерела №2,3:

Організовані викиди від місця зберігання та підігріву бітума.

Бітум в бітумосховищі зберігається в підігрітому стані. Через люк сховища виділяються бензол, толуол, фенол (джерело №3).

При спалюванні природного газу для підігріву бітума через димову трубу виділяються вуглецю оксид, азоту оксиди, метан, ртуть (джерело №2).

Джерела №4,5:

Організовані викиди від сховища (№5) та підігріву смоли (№4).

Річний обіг смоли на підприємстві - 4405 т. Смола зберігається в розігрітому стані під шаром води.

Через люк сховища в атмосферу виділяються фенол, бензол, толуол. Через трубу крапельниці в повітря потрапляють продукти горіння природного газу: вуглецю оксид, азоту оксиди, метан, ртуть.

Джерело №8:

Неорганізований викид при завантаженні гранвідсіва в бункер.

В атмосферу потрапляє пил з вмістом SiO₂ 20-70%.

Джерело №9:

Організований викид від асфальтозмішувача типу ДС-117-2Е.

В асфальтозмішувачі відбувається отримання виробничого асфальту шляхом дозованого змішування бітуму з подрібненим гранвідсівом. Продуктивність установки - 25 т/год. В якості палива використовується природний газ в кількості 132 тис. м³/рік. Джерело оснащене двоступінчатою системою пилоочистки. I ступінь - димосос-пиловловлювач ДП-10А з циклоном рециркуляції ЦН-15У; II ступінь - груповий циклон СЦН-40.

Пилогазові викиди ЗР потрапляють до атмосфери через трубу, при цьому виділяються: вуглецю окис, азоту оксиди, метан, ртуть, фенол, бензол, толуол, пил з вмістом SiO₂ 20-70%.

Джерело №10:

Організований викид від робочого котла бітуму ємністю 12 м³.

Температура в котлі підтримується завдяки використанню електронагрівача. В атмосферу через люк виділяються фенол, бензол, толуол. Є джерелом підвищеного екологічного ризику, так як це ділянка з підвищеною температурою та високою концентрацією парів бітуму.

Джерело №11:

Неорганізований викид при завантаженні готової асфальтобетонної суміші в самоскиди.

В атмосферу виділяються фенол, бензол, толуол.

Джерело №12:

Організований викид від котла тимчасового зберігання бітуму.

Через люк в атмосферу потрапляють фенол, бензол, толуол.

Джерело №13:

Організовані викиди від котлоагрегату АОТ-50.

Для опалювання виробничих приміщень використовується природний газ в кількості 20 тис. м³/рік.

В атмосферу через трубу котельні виділяються вуглецю оксид, азоту оксиди, метан, ртуть.

Паросилове господарство АБЗ - одна з ділянок, що представляє певний екологічний ризик. При надзвичайній ситуації можливе руйнування котла та загроза персоналу підприємства.

Інформація про джерела забруднення атмосфери зведена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Інформація про процес утворення та фактичні концентрації ЗР на кожному з джерел викидів:

№ дже-рела вики-ду	Джерело утворення ЗР	Етапи технологічного процесу	Забруднююча речовина	Фактична концентрація ЗР, мг/м3
			код	Найменування
1	2	3	4	5	6
1	Склад шлаку	Зберігання шлаку	2908	Пил з SiO220-70%	15,3
2	Газовий пальник	Вироблення тепла	337	Вуглецю окис	6,25
			301	Азоту оксиди	8,2
			410	Метан	1,1
			183	Ртуть	0,04
3	Бітумосховище	Розігрів бітуму	1071	Фенол	0,5
			602	Бензол	4,0
			621	Толуол	0,78
4	Крапельниця	Вироблення тепла	337	Вуглецю окис	25
			301	Азоту оксиди	56,0
			410	Метан	1,6
			183	Ртуть	0,02
5	Сховище смоли	Розігрів смоли	1071	Фенол	0,5
			602	Бензол	4,7
			621	Толуол	0,931
6	Склад щебеню	Зберігання щебеню	2908	Пил з SiO2 20-70%	19,0
7	Склад відсіву	Зберігання відсіву	2908	Пил з SiO2 20-70%	23,26
8	Завантаження бункера	Завантаження відсіву в бункер	2908	Пил з SiO2 20-70%	39,1
9	Асфальтозмішувач	Приготування асфальтобетону	337	Вуглецю окис	5,82
			301	Азоту оксиди	7,4
			410	Метан	2,37
			183	Ртуть	0,12
			1071	Фенол	0,63
			602	Бензол	5,22
			621	Толуол	0,842
			2908	Пил з SiO2 20-70%	92,8
10	Робочий котел бітуму	Зберігання бітуму	1071	Фенол	0,764
			602	Бензол	2,33
			621	Толуол	0,765
11	Сховище смоли	Розігрів смоли	1071	Фенол	0,21
			602	Бензол	1,768
			621	Толуол	0,921
12	Котел бітуму	Зберігання бітуму	1071	Фенол	0,356
			602	Бензол	4,85
			621	Толуол	1,014
13	Котлоагрегат АОТ-50	Вироблення тепла	337	Вуглецю окис	12,78
			301	Азоту оксиди	8,45
			410	Метан	2,934
			183	Ртуть	0,016

2.4 Характеристика викидів забруднюючих речовин АБЗ та їх вплив на здоров'я людей. Оцінка відповідності викидів встановленим нормативам

При роботі АБЗ в атмосферне повітря виділяються наступні хімічні речовини: пил з вмістом SiO₂ 20-70%, бензол, толуол, фенол, вуглецю оксид, азоту оксиди, метан, ртуть.

Ці речовини здатні справляти негативний вплив на біоту, в тому числі на людей. Опис цих речовин та їх вплив на стан здоров'я людей представлений нижче.

Вуглецю оксид - безбарвний і не маючий запаху газ. Впливає на нервову й серцево-судинну системи, викликає духоту. Первинні симптоми отруєння окисом вуглецю (поява головного болю) виникають у людини через 2-3 години його перебування в атмосфері, що містить 200-220 мг/м³; при більш високих концентраціях СО з'являється відчуття пульсу в скронях, запаморочення. Токсичність СО зростає при наявності в повітрі окису азоту, у цьому випадку концентрацію газу у повітрі необхідно знижувати в 1,5 рази.

Оксиди азоту (NO_x) - до атмосфери викидається здебільшого двоокис азоту - безбарвний, не маючий запаху газ, що подразнює дихальні органи. Особливо шкідливі окиси азоту в містах, де вони, взаємодіючи з вуглеводнями вихлопних газів, утворюють фотохімічний туман - смог. Отруйна дія окисами азоту починається з легкого кашлю. При підвищенні концентрації NO_x з'являється сильний кашель, блювота, іноді головний біль. При контакті із вологою поверхнею слизової оболонки окиси азоту утворюють кислоти HNO₃ і HNO₂, які й спричиняють набрякання легенів.

Метан - найпростіший вуглеводень, безбарвний газ без запаху, хімічна формула - CH _4. Слаборозчинний у воді, легше повітря. При використанні в побуті, промисловості в метан зазвичай додають одоранти (зазвичай меркаптани) зі специфічним "запахом газу". У невеликих кількостях метан не токсичний і не небезпечний для здоров'я людини. Але накопичуючись у великому обсязі, в закритому приміщенні він отруйний і вибухонебезпечний.

Бензол - це канцероген, який завдає великої шкоди здоров'ю людини. Він впливає на кровоносну систему, а у високих концентраціях впливає на діяльність мозку. При хронічному впливі бензол накопичується в жировій тканині. У високих концентраціях нейротоксичний. Спостерігаються патологічні зміни крові.

Фенол - леткий, випаровується при звичайній температурі, володіє характерним запахом. Фенол у вигляді пари або пилу проникає в організм через дихальні шляхи, слизові оболонки і шкіру. При разовому або нерегулярному впливі невеликих доз спостерігається стомлення, запаморочення, головний біль, а також зниження імунітету, загострення алергічних реакцій.

Ртуть - початкова стадія захворювання виражається переважно в зниженні працездатності, швидкій стомлюваності, порушенні асоціативних процесів. В подальшому відбувається поступове наростання вираженості тих же явищ, а також занепокоєння, дратівливості, головних болів. Одночасно можливі запальні зміни слизової оболонки порожнини рота, кровоточивість ясен, неприємні відчуття в області серця, прискорене сечовипускання, пронос. При слабкому отруєнні з'являється млявість, безсоння, ослаблення пам'яті. Толуол - використовуються як розчинники у фарбах, в косметичній продукції, в хімічній промисловості. Толуол подразнює очі, ротову порожнину, відзначаються функціональні порушення ЦНС.

Пил є одним із несприятливих факторів виробничого середовища. Пил може бути причиною різних хвороб шкіри, зокрема дерматитів, захворювань алергійної природи, онкологічних, пневмоконіозів.

Слизова оболонка бронхів також реагує на постійне подразнення пилом. Від дії пилу розвивається хронічний пиловий бронхіт. Для нього характерна поява фіброзних змін через інгаляційну дію фіброгенних аерозолів. А також може розвинутися бронхіальна астма.

Пил може спричинити фіброгенну, токсичну, подразнювальну, канцерогенну, радіоактивну, сенсибілізуючу дію. Тривале подразнення пилом дихальних шляхів здатне викликати хронічний катар з утворенням гіпертрофії із потовщенням слизової оболонки, внаслідок чого порушується фільтруюча функція носа.

2.5 Оцінка відповідності викидів забруднюючих речовин встановленим нормативам

Для стаціонарних джерел викидів ЗР АБЗ встановлені ліміти викидів, відповідно до Висновків щодо видачі дозволів на викиди ЗР в атмосферне повітря Санітарно-епідеміологічної служби Харківської області №957 від 23.11.2010 р. Даним документом встановлені максимальні обсяги викидів бензолу, толуолу, фенолу, вуглецю оксиду, азоту оксидів, метану, ртуті на період до 22.11.2015 р. Дані щодо фактичних викидів ЗР від АБЗ та встановлених нормативних значень представлені в табл. 2.4

Таблиця 2.4 - Фактичні та нормативні значення викидів ЗР на АБЗ:

№	Забруднююча речовина	Клас небез-печності	Фактичний валовий викид ЗР, т/р	Ліміт, т/р	Фактична концентрація ЗР, мг/м3
	Код	Найменування
1	2	3	4	5	6	7
1	2908	Пил з SiO2 20-70%	3	2,784	-	191,82
1	2	3	4	5	6	7
2	337	Вуглецю оксид	4	0,3333	0,5	49,85
3	301	Азоту оксид	2	0,722	0,815	80,05
4	410	Метан	-	0,00557	0,03	8,004
5	183	Ртуть	1	0,497*10-6	0,51*10-6	0,196
6	1071	Фенол	2	0,1422	0,145	5,92
7	602	Бензол	2	1,682	1,724	22,868
8	621	Толуол	3	0,978	1,032	5,253

Співвідношення кількості ЗР, що потрапляють в атмосферу, графічно представлено на рис. 2.4.

Рисунок 2.4:



За даними документації підприємства перевищень лімітів ЗР, що потрапляють в атмосферне повітря, не спостерігається.

2.6 Аналіз ефективності роботи очисних споруд на підприємстві

Очистка викидів від асфальтозмішувача відбувається у двоступінчатій системі пилоочистки. I ступінь - димосос-пиловловлювач ДП-10А з циклоном рециркуляції ЦН-15У; II ступінь - груповий циклон СЦН-40.

Димосос-пиловловлювач ДП-10А призначений для уловлювання пилу з середнім розміром частинок 160 мкм, в установках енергетичного забезпечення і знепилювання в дробильному та іншому обладнанні. Розрахований на тривалий режим роботи в приміщенні і на відкритому повітрі (поза приміщенням під навісом).

Циклони рециркуляції ЦН-15У призначені для відділення від газоподібного середовища завислих часток сухого пилу, що утворюється в різних помольних і дробильних установках, при транспортуванні сипучих матеріалів, а також летючої золи.

Циклони СЦН-40 призначені для ефективного очищення газів і аспіраційного повітря від дрібного і середньодисперсного пилу. Циклон СЦН-40 має найбільш високий ступінь очищення в порівнянні з циклонами ЦН-15, СК-ЦН-34 і НЦ-38. Винос пилу з циклону СЦН-40 в 2,5 рази менше циклону ЦН-15 при рівних енерговитратах. Високий ступінь очищення в циклоні СЦН-40 досягнутий за рахунок підвищення інтенсивності обертального руху газу в корпусі циклону та одночасного зниження швидкості радіального стоку в напрямку до вихлопної труби.

Очистка на АБЗ відбувається тільки від пилу з вмістом SiO₂ 20-70%, так як з урахуванням перемішування в атмосфері без додаткової очистки концентрація інших ЗР на границі СЗЗ не перевищує нормативних значень. Концентрація азоту оксидів, вуглецю оксиду, бензолу, толуолу, метану та ртуті не перевищує 0,1 ГДК. Максимальна приземна концентрація фенолу поблизу житлових будинків не перевищує 0,099 ГДК, тобто не більше, ніж 0,001 мг/м³.

Концентрація пилу з вмістом SiO₂ 20-70% на вході в систему очистки становить 843,6 мг/м³, а на виході - 92,8 мг/м³.

Коефіцієнт корисної дії системи пилоочистки становить 89%.

Таким чином, в результаті роботи очисних споруд підприємства, максимальна приземна концентрація пилу з вмістом SiO₂ 20-70% на границі СЗЗ складає 0,109ГДК - 0,03 мг/м³, що знаходиться в допустимих межах.

2.7 Санітарно-захисна зона підприємства

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» від 27 липня 1995 р. N 554 діяльність АБЗ є такою, що становить підвищену екологічну небезпеку. Санітарно-захисна зона підприємства (СЗЗ) - спеціально організована територія, яка встановлюється від джерела шкідливості (в тому числі від джерела забруднення атмосфери) до межі жилої забудови, ділянок оздоровчих установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших прирівняних до них об'єктів (згідно Інструкції щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел). Згідно з СП 19.06.1996 №173 АБЗ відноситься до першої категорії небезпечності. СЗЗ для таких підприємств становить 1000 м. Уточнення СЗЗ проводиться розрахунковим методом.

Де L - розрахунковий розмір СЗЗ (м);

L₀ - розрахунковий розмір ділянки місцевості, у даному напрямку;

Р (%) - середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба;

Р₀ (%) - повторюваність напрямків вітрів одного румба, при круговій 8-ій розі вітрів становить 12,5.

Розрахунковий розмір санітарно-захисної зони проводиться для забруднюючих речовин, що вносять істотний внесок у забруднення атмосферного повітря.

Розрахункова СЗЗ побудована для пилу з вмістом SiO₂ 20-70% (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Розрахунковий розмір СЗЗ для пилу неорганічного із вмістом SiО₂ від 20 до70%:

Позначення	Румби
	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх
P	9	14	16	11	12	11	14	11
P/P0	0,72	1,12	1,28	0,88	0,96	0,88	1,12	0,88
Lнормат.	1000	1000	1000	1000	1000	1000	1000	1000
L0	224	182	189	189	175	175	238	210
L	161,3	203,8	242	166,3	168	154	266,6	184,8

Розрахована санітарно-захисна зона знаходиться в межах нормативної СЗЗ. Рослинність санітарно-захисної зони представлена такими деревно-чагарниковими видами: акація біла, клен ясенелистий, тополя канадська, лох вузьколистий, шипшина червонолиста. Ці види забезпечують осадження пилу з атмосферного повітря за один вегетаційний період однією рослиною в наступних кількостях:

- акація біла - 4 кг;

- клен ясенелистий - 33 кг;

- тополя канадська - 34 кг;

- лох вузьколистий - 0,2 кг;

- шипшина червонолиста - 0,3 кг.

Таким чином:

СЗЗ досліджуваного підприємства відповідає нормативним вимогам щодо забезпечення якості навколишнього середовища. Рослини, що висаджені в санітарно-захисній зоні, оптимально сприяють зменшенню концентрації пилу в атмосфері.



3. Підсумкова частина

3.1 Висновки

В результаті проведення екологічного аудиту АБЗ, розташованого на території підприємства Філіал «Балаклійський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було встановлено, що перевищень лімітів по викидам в атмосферу пилу з вмістом SiO₂ 20-70%, бензолу, толуолу, фенолу, вуглецю оксиду, азоту оксидів, метану, ртуті не спостерігається.

Аналіз роботи пилоочисного обладнання показав, що ефективність очистки газоповітряної суміші від пилуватих часток з вмістом SiO₂ 20-70% складає 89%. В результаті роботи очисних споруд концентрація пилу на межі СЗЗ відповідає нормам і складає 0,109ГДК - 0,03 мг/м³.

В результаті процесів перемішування в атмосфері концентрація азоту оксидів, вуглецю оксиду, бензолу, толуолу, метану та ртуті не перевищує 0,1 ГДК. Максимальна приземна концентрація фенолу поблизу житлових будинків не перевищує 0,099 ГДК, тобто не більше, ніж 0,001 мг/м³.

Санітарно-захисна зона підприємства відповідає вимогам СП 19.06.1996 №173 і складає 1000 м. Було проведено уточнення розмірів СЗЗ. Розрахункові розміри СЗЗ не перевищують нормативні. Рослинність санітарно-захисної зони сприяє оптимальному осадженню пилу з атмосферного повітря.

3.2 Рекомендації

В результаті проведення екологічного аудиту АБЗ «Балаклійського райавтодору» порушень встановлених нормативів виявлено не було. Проте це не виключає можливості негативного впливу підприємства на оточуюче середовище та біоту в результаті можливого збільшення потужності АБЗ в майбутньому. З метою недопущення порушення якості атмосферного повітря та негативного впливу на біоту запропоновані наступні заходи щодо захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів при виробництві кам'яних матеріалів, асфальтобетону та інших матеріалів. Вони поділяються на організаційні, технологічні та конструктивні.

Організаційні заходи стосуються питання розміщення самих підприємств та окремих технологічних ліній, складів, способів переміщення матеріалів, а також забезпечення певних вимог до вихідної сировини.

Для зменшення впливу викидів підприємства на атмосферу, необхідно по можливості обирати сировину з таких родовищ, де менший вміст токсичних компонентів. Також слід займатися озелененням території самого підприємства (до 40% території об'єкта) та санітарно-захисної зони. Рослинність підбирається з урахуванням її стійкості до ЗР, що утворюються на підприємстві. В СЗЗ АБЗ рекомендовано висаджувати верби білі плакучі, тополю канадську, акацію. білу, шовковицю білу, акацію жовту, бузину червону, лох вузьколистий, чубушник, березу пухнасту, горобину. Для декоративного оздоблення території підприємства бажано використовувати діморфотеку виїмчасту, настурцію велику, петунію гібридну, портулак великоквітковий, гвоздику перисту, мятлик луговий, вівсяницю червону. Саме ці рослини найкращим чином сприяють осадженню пилу та поглинанню ЗР асфальтобетонного виробництва.

До числа технологічних заходів відноситься розробка раціональних схем видобутку та виробництва дорожньо-будівельних матеріалів, що відповідають найменшому забрудненню повітряного середовища, і гідро зрошення оброблюваних матеріалів. Очищення щебенів, гравію, піску та інших матеріалів можна робити мокрим або сухим способом, передбачаючи необхідні заходи щодо пиловловлення.

Найбільшу увагу слід приділити конструктивним заходам, у які входить розробка та установка пиловловлюючого та газоочисного устаткування. Для зниження забруднення повітря при дробленні, сортуванні, очищенні кам'яних матеріалів місця найбільшого пиловиділення (місця завантаження та розвантаження дробарок, грохотів, конвеєри) необхідно закривати укриттями, які аспіруються, та із системами подачі забрудненого повітря до очисних установок. екологічний аудит норматив

Для більш ефективного очищення необхідно застосовувати триступінчасті системи пилогазоочистки, у тому числі за допомогою мокрих систем. У тому випадку ефективність пилогазовловлювання досягає 99,2-99,8%.

Системи мокрого очищення встановлюються в димовій коробці змішувача. Ця система представляє собою кілька рядів сітки або відбивачі, зрошувані водою з розпилювачів. Широке поширення на АБЗ отримали тканинні фільтри. Осадження пилу в фільтрах відбувається під дією ударних, гравітаційної і електростатичних сил, Броунівського руху і затримання пилу в порах. Тканинні фільтри забезпечують стабільне очищення газу (99-99,9%) при початковій запиленості 60 г/м³. Для очищення відхідних газів від пилу на вищому ступені очищення можуть використовуватися рукавні фільтри СМЦ-100. Рукава на цих фільтрах виготовляють із склотканини, ступінь пиловловлювання досягає 99,96% при t = 300 ° С.

Для зменшення впливу на оточуюче середовище необхідно також провести заміну застарілого обладнання та вчасно проводити техогляд устаткування.



ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Наказ №76 від 18.07.96 м. Київ Про затвердження Інструкції щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

2. Наказ №173 від 19.06.96 м.Київ Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.

3. Руководство по проектированию санитарно-защитных зон промышленных предприятий, Москва стройиздат 1984.

5. Методика проведения инвентаризации выбросов загрязняющих веществ в атмосферу для асфальтобетонных заводов (расчетным методом), Москва 1998.

6. Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених пунктів. СанПін.-М.: 1989.

7. Конспект лекцій (частина 1) з дисципліни «Екологічний аудит» для студентів очної форми навчання спеціальності 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Размещено на Allbest.ru

...