Визнання доходу від продажу продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра обліку та аудиту

Реферат по дисципліні: «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку»

на тему: «Визнання доходу від продажу продукції»

Зміст

1. Економічна сутність доходу

2. Визначення доходу

3. Вимірювання доходу

4. Визнання доходу

5. Визнання доходу від продажу продукції (товарів)

6. Порівняння МСБО 18 «Дохід» та П(С)БО 15 «Дохід»

1. Економічна сутність доходу

Частину виробленої продукції (робіт, послуг) підприємства використовують для власних потреб. Інша частина реалізується на сторону. Кругообіг засобів на підприємстві завершується процесом продажу (або реалізацією), внаслідок якого господарюючий суб'єкт отримує виручку в грошовій формі. Остання авансується на відновлення процесу кругообігу засобів (придбання предметів праці, на оплату праці та інші витрати наступного циклу виробництва), його безперервне повторення. При реалізації продукції підприємству відшкодовуються у грошовій формі витрачені засоби на її виробництво та збут.

Як економічна категорія, доходів(виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманим від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

2. Визначення доходу

У «Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів» МСБО 18 дохід розглядається як збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення активів чи зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу, окрім випадків, пов'язаних із внесками учасників капіталу.

Визначення доходу включає дохід від основної діяльності та дохід від інших операцій. Власне, дохід від основної діяльності виникає під час звичайної діяльності і має різну назву, в тому числі: продаж, винагороди, відсотки, дивіденди, роялті та орендна плата.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 «Дохід» визначає дохід від основної діяльності як «валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, яке виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу».

Дохід від інших операцій відображає інші статті, які відповідають визначенню доходу, і може виникати або не виникати у процесі звичайної діяльності підприємства. Дохід від інших операцій означає збільшення економічних вигод і, таким чином, за своєю суттю не відрізняється від доходу від операційної діяльності. Хоча між ними існують певні незначні відмінності, які показано в табл.1.

Таблиця 1. Характеристика відмінностей доходу від основної діяльності та доходу від інших операцій.

Дохід від інших операцій включає, наприклад, доходи, отримані в результаті реалізації непоточних активів. Визначення доходу включає також нереалізований прибуток, наприклад, такий, що виникає в результаті переоцінки ринкових цінних паперів, і такий, що є результатом зростання балансової вартості довгострокових активів. Коли дохід від інших операцій визнається у Звіті про прибутки та збитки, він, як правило, відображається окремо, оскільки ця інформація є корисною для прийняття економічних рішень. Часто прибуток відображається без пов'язаних з ним витрат.

Фактично весь дохід, який виникає в результаті операцій та подій, є доходом, але не кожний дохід від звичайної діяльності. Дохід від звичайної діяльності включає тільки валове надходження економічних вигод, які отримано та підлягають отриманню підприємством на його власний рахунок. Так, звичайно доходом є валова сума продажу або винагороди. З доходу виключаються суми, отримані від імені третіх сторін, такі як податок з продажу, податки на товари та послуги і податок на додану вартість, які надходять на підставі рішень уряду. За сутністю такі податки не є прямими економічними вигодами і не призводять до збільшення власного капіталу.

Формування доходу в результаті звичайної діяльності підприємства показано на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Формування доходу в результаті звичайної діяльності

3. Вимірювання доходу

Згідно з МСБО 18 «Дохід» дохід повинен включати тільки валові економічні вигоди, які отримані та підлягають отриманню підприємством. З суми доходу виключаються:

v суми податків, що утримуються за дорученням держави (наприклад, податок з продажу, податок на додану вартість, акцизний збір тощо);

v суми, отримані на користь третіх осіб (наприклад, у будь-яких агентських відносинах - суми, отримані від імені принципала).

Сума доходу, яка виникає в результаті операції, як правило, визначається шляхом угоди між підприємством та покупцем або користувачем активу. Ця сума вимірюється за справедливою вартістю компенсації ( в грошовій або іншій формі ), яка була отримана або підлягає отриманню.

Справедлива вартість, відповідно до положень МСБО 18 «Дохід», визначається як сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Виходячи з положення МСБО 18, дохід вимірюється за номінальною сумою отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана. У більшості випадків номінальна вартість компенсації, яка отримана або підлягає отриманню, суттєво не відрізняється від її справедливої вартості.

Разом з тим в окремих випадках сума доходу може не збігатися зі справедливою ринковою вартістю реалізованих товарів, продукції і послуг. Так, якщо товари реалізуються з торговельною знижкою або зі знижкою з обсягу, дохід визначається за меншою сумою, ніж справедлива вартість.

Слід зазначити, що торговельні знижки і знижки з обсягу:

ь не відображаються на рахунках обліку;

ь ніколи не показуються у звітності.

Знижки, надані за дострокову оплату, вираховуються з доходу від продажу. Знижка за дострокову оплату визнається, коли платіж отримано в межах періоду дії знижки. У світовій практиці застосовують два методи обліку знижок:

ь метод ціни «брутто»;

ь метод ціни «нетто».

Так, якщо підприємство застосовує метод ціни «брутто» обліку знижок за дострокову оплату, сума знижки не вираховується безпосередньо з доходу від продажу, а відображається на окремому контрарному рахунку до рахунку «Дохід від продажу» і у Звіті про прибутки вираховується з валового продажу для розрахунку «нетто» доходу від продажу. При застосуванні методу ціни «нетто» обліку знижок при достроковій оплаті сума знижки в повному розмірі вираховується від доходу від продажу. Надалі, при використанні покупцем лише частини знижки, різниця обліковується на рахунку «Втрачена знижка за дострокову оплату» і розглядається як стаття інших доходів.

Дохід від продажу зменшується також на суму повернених товарів від покупців. Більшість компаній дозволяють покупцям повертати товари, які їх не задовольняють. Коли покупець виявляє, що закуплені товари мають незначні дефекти, він може погодитись замінити товар, якщо на ціну реалізації буде здійснено уцінку. Для обліку повернених і уцінок реалізованих товарів використовується рахунок «Повернення та уцінка реалізованих товарів», який є контрарним рахунком до рахунку «Дохід від продажу». Наприкінці облікового періоду рахунок закривається в кореспонденції з рахунком «Підсумковий прибуток». Суми , накопичені на рахунку «Повернення та уцінка реалізованих товарів», будуть показані у Звіті про прибутки та збитки як зменшення продажу.

Таким чином, виходячи з положень МСБО 18 «Дохід», складовими елементами доходу є такі ( рис.2 ):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Складові елементи доходу

4. Визнання доходу

Положеннями МСБО 18 «Дохід» визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: продажу продукції (товарів), надання послуг і використання іншими сторонами активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди (рис.3 ).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дохід для кожного типу операції визнається, коли:

ь існує ймовірність того, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надійдуть на підприємство;

ь сума доходу може бути достовірно оцінена.

Ці критерії базуються на критеріях визнання, поданих у «Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів». Разом з тим положеннями стандарту визначено обставини, за яких ці критерії будуть застосовуватись для кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії звичайно застосовують окремо до кожної операції. Проте за певних обставин, дотримуючись принципу превалювання сутності над формою, критерії визнання застосовують до:

ь окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і продаж продукції (товарів), і окремо супутню послугу (наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за наступне обслуговування, ця сума відкладається і визнається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування ); і

ь двох і більше операцій одночасно, коли операції пов'язані таким чином, що їхній комерційний вплив не може бути визначений без посилання до серії операцій в цілому. ( Наприклад, підприємство може продати продукцію ( товари ) і водночас укласти окрему угоду на придбання продукції ( товарів ) у майбутньому, тим самим знижуючи вплив першої операції, у такому випадку дві операції розглядаються разом ).

Відповідно до «Концептуальних основ складання та подання фінансових звітів» дохід у фінансових звітах ( Звіті про прибутки та збитки ) на основі облікового принципу нарахування. Згідно з цим принципом результати операцій та інших подій визнаються, коли вони відбуваються ( а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти або їх еквіваленти ), і відображають їх в бухгалтерських реєстрах та наводять у фінансових звітах тих періодів, до яких вони належать.

5. Визнання доходу від продажу продукції ( товарів )

дохід продаж продукція

Дохід від реалізації продукції ( товарів ) повинен визнаватися у разі задоволення всіх умов, які наведено нижче:

ь підприємство передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію ( товар );

ь підприємство більше не бере участі в управлінні в тому ступені, який, як правило, пов'язаний з правом власності, і не контролює продану продукцію ( товари );

ь сума доходу може бути достовірно виміряна;

ь існує ймовірність економічних вигод, пов'язаних з операцією, на підприємство;

ь витрати, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, можуть бути достовірно виміряні.

Слід відзначити, що товари відповідно до стандарту включають продукцію, вироблену підприємством з метою реалізації, і товари, придбані з метою перепродажу, наприклад, товари, роздрібним підприємством, або земля та інше майно, яке утримується для перепродажу.

Передача ризиків і винагород, пов'язаних з власністю на продукцію (товар)

Кожна країна своїм законодавством визначає «момент часу», за яким суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію ( товар ), передаються покупцю. Іншими словами, в різних країнах продаж може визнаватися в різні «проміжки часу». Тут не йдеться про застосування інших критеріїв визнання доходу від продажу в різних країнах, а мається на увазі, що критерії визнання доходу МСБО 18 «Дохід» дотримуються в різних країнах у різний час. Наприклад, критерії визнання можуть задовольнятися відповідно до підписаного контракту на продаж продукції (товарів ) в одній країні, але до тих пір, доки не будуть передані суттєві ризики і винагороди від володіння продукцією ( товарами ) в іншій країні.

Ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар, передаються, звичайно, коли виконується одна з двох подій:

ь юридичне право власності на продукцію ( товари ) передається покупцю; або

ь володіння продукцією ( товарами ) переходить до покупця.

Однак слід звернути увагу на те, що в деяких випадках підприємство може передати юридичне право власності і володіння продукцією ( товарами ) покупцю, але зберегти значні ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію ( товар ). Наприклад:

ь підприємство може зберегти відповідальність щодо незадовільного виконання робіт, яка не покривається стандартними гарантійними зобов'язаннями;

ь отримання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає покупець від власної реалізації продукції ( товарів );

ь відвантажена продукція ( товари ) підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є значною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

ь покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на реалізацію, і підприємство не має певності щодо ймовірності повернення.

За таких обставин, якщо підприємство залишає за собою суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію (товар ), операція реалізації і дохід від продажу не визнаються. Обставини невизнання доходу наведено на рис.4.

Якщо підприємство зберігає незначні ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію (товар), операція реалізації і дохід визнаються (рис.5.). Іншими словами, підприємство може передати юридичні права власності і володіння продукцією (товарами) покупцю і зберегти лише незначні ризики і винагороди, пов'язані з власністю на продукцію (товари). Наприклад:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4. Невизнання доходу від продажу продукції (товарів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.5. Визнання доходу від продажу продукції (товарів)

ь підприємство може зберегти юридичне право власності тільки для того, щоб забезпечити утримання належної йому суми - така угода інколи згадується як «резервування права власності»;

ь підприємство роздрібної торгівлі може запропонувати покупцям виплату компенсації в разі незадоволення товаром, за умови, що може достовірно оцінити майбутні повернення;

ь відповідно до продажу за принципом «виставити рахунок і тримати товар», поставка може затримуватись на прохання покупця, але покупець набуває права власності і приймає чек до сплати.

За таких обставин підприємство визнає всю суму доходу, але, ймовірно, потребує визнання зобов'язання за витратами, пов'язаними зі збереженням ризиків, як, наприклад, з очікуваними поверненнями.

6. Порівняння МСБО 18 «Дохід» та П(С)БО 15 «Дохід»

Методологічні основи обліку доходів і відображення їх у звітності визначаються МСБО 18 «Дохід» і П(С)БО 15 «Дохід». Порівняння основних положень зазначених стандартів свідчить про наявність спільних моментів. Це, насамперед, стосується критеріїв визнання доходу, класифікації доходів за видами діяльності, оцінки доходів, порядку відображення у звітності тощо. Разом з тим між цими стандартами існують і деякі відмінності, відображені в таблиці 2.

Таблиця 2. Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку доходів

Дані порівняння міжнародних і національних положень з обліку доходів і відображення їх у звітності дають змогу зробити висновок, що в МСБО більш конкретизовано конкретні положення, але й національний стандарт містить моменти, які, зокрема, зумовлені національними особливостями обліку.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За ред. Р.Л.Хом'яка, В.І.Лемішовського. - 4-те вид., доп. і перероб. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2005. - 1072 с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - 5-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2003. - 726 с.

3. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. - К.: - Лібра, 2001.

Размещено на Allbest.ru