Методи розрахунку амортизації. Характеристика методу рівномірної амортизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра обліку і аудиту

Реферат

з дисципліни "Облік у зарубіжних країнах"

на тему: "Методи розрахунку амортизації. Характеристика методу рівномірної амортизації"

Херсон

Зміст

Вступ

1. Основні поняття амортизації

2. Методи розрахунку амортизації

3. Початок та припинення нарахування амортизації

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Виділяють моральний і фізичний знос основних засобів, а також знос під дією сил природи.

Фізичний знос - це матеріальне зношення основних засобів, втрата ними фізичних, хімічних та інших властивостей, якостей, розмірів і корисності під впливом експлуатаційних навантажень. Він пов'язаний з безпосереднім використанням основних засобів в процесі виробництва та залежить від тривалості використання та обсягу виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).

Моральний знос - знецінення основних засобів у зв'язку з науково-технічним прогресом та появою ефективніших аналогів.

Знос під дією сил природи пов'язаний із впливом природних зовнішніх факторів, що призводять до зменшення первісної вартості основних засобів.

Отже, у процесі використання об'єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них споживаються підприємством. Внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

1. Основні поняття амортизації

МСБО 16 визначає амортизацію (Depreciation) як систематичний розподіл вартості об'єкта основних засобів, яка підлягає амортизації, протягом терміну його корисної експлуатації.

Терміном корисної експлуатації (Useful Life) є період, упродовж якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Кожну частину об'єкта основних засобів, собівартість якої є значною по відношенню до загальної собівартості цього об'єкта, слід амортизувати окремо. Наприклад, доречно окремо амортизувати фюзеляж та двигуни літака, незалежно від того, чи є він власністю підприємства, чи експлуатується ним на умовах фінансової оренди.

Водночас значні частини об'єкта основних засобів, які мають однаковий термін корисного використання та метод амортизації, можна об'єднувати в одну групу з метою визначення амортизаційних відрахувань. Також слід об'єднувати та окремо амортизувати решту частин об'єкта основних засобів, собівартість яких індивідуально не є значною.

Якщо підприємство має різні очікування щодо таких частин, може бути необхідним застосовувати методи наближення для амортизації цих частин у спосіб, який правильно відображатиме спосіб їх споживання та/або термін корисного використання.

Підприємство може також окремо амортизовувати частини об'єкта основних засобів, собівартість яких не є значною щодо собівартості цього об'єкта.

Вартість, яка підлягає амортизації (Depreciable Amount), розраховують як різницю між собівартістю активу (або іншою сумою, що замінює його собівартість у балансі) та його ліквідаційною вартістю.

Своєю чергою, ліквідаційною вартістю (Residual Value) є оцінена сума, яку підприємство зараз очікує отримати від продажу активу після вирахування оцінених витрат на продаж, якщо цей актив вже є у віці та стані, очікуваному наприкінці терміну його корисної експлуатації.

На практиці ліквідаційна вартість активу часто є незначною, а тому вважається несуттєвою, тобто дорівнює нулю, при визначенні вартості активу, яка підлягає амортизації.

Амортизація визнається, навіть якщо справедлива вартість активу перевищує його балансову вартість, доки ліквідаційна вартість не перевищує його балансову вартість.

Ліквідаційна вартість активу може зрости до суми, що дорівнює або є більшою за його балансову вартість. В цьому випадку сума амортизаційних відрахувань для такого активу дорівнює нулю доти, доки ліквідаційна вартість у наступних періодах не зменшиться до суми, нижчої за балансову вартість активу. зношення вартість амортизація виробництво

Майбутні економічні вигоди, втілені в активі, споживаються підприємством переважно шляхом використання активу. Однак інші чинники, зокрема технічне або комерційне застарівання, знос та руйнування внаслідок простою активу, часто зменшують економічні вигоди, які можуть бути отримані від активу.

Тому при визначенні терміну корисної експлуатації активу враховують такі чинники:

1) очікуване використання активу, яке оцінюють, виходячи з його очікуваної потужності або фізичної продуктивності;

2) очікуваний фізичний знос або руйнування, які залежать від операційних чинників (наприклад, кількість змін роботи устаткування, програми ремонту та обслуговування та збереження і обслуговування активу під час простою);

3) моральний знос унаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію (послуги), яка є результатом використання активу;

4) правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, термін оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний термін безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Термін корисної експлуатації активу визначають, виходячи з його використання на конкретному підприємстві.

Політика управління активом може передбачати його продаж або заміну через певний проміжок часу. Тому термін корисної експлуатації активу може бути коротшим, ніж його економічний термін використання.

Земля та будівлі є окремими активами, тому їх слід обліковувати окремо, навіть якщо їх було придбано разом. Земля, за винятком окремих випадків (наприклад, будівельних майданчиків і кар'єрів для поховання відходів), має необмежений термін корисного використання, а тому не амортизується.

Будівлі мають обмежений термін корисної експлуатації, а тому є активами, що амортизуються. Зростання вартості землі, на якій знаходиться будівля, не впливає на вартість будівлі, яка підлягає амортизації.

Якщо собівартість землі включає витрати на розбирання, розчищення та відновлення будівельного майданчика, частина витрат на відновлення земельної ділянки активу амортизують упродовж періоду вигід, отриманих від понесення таких витрат.

У певних випадках земля може мати обмежений термін корисного використання, а тому підлягає амортизації у спосіб, що відображає вигоди, які будуть отримані від неї.

Отже, термін корисної експлуатації відображує наміри керівництва підприємства щодо використання певного активу з урахуванням накопиченого досвіду щодо подібних активів.

2. Методи розрахунку амортизації

МСБО 16 не містить вичерпного переліку методів, які слід використовувати для розрахунку амортизації основних засобів.

Єдиною вимогою є те, що метод амортизації має забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі та відображувати спосіб, у який економічна вигода від цього активу споживається підприємством. Це означає, наприклад, що якщо автомобіль використовується для доставки вантажів замовникам, його амортизацію доречно нараховувати на основі пробігу в кожному звітному періоді.

Класифікацію методів амортизації основних засобів наведено на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація методів амортизації основних засобів [3; с. 178]

Методи дегресивної (прискореної) амортизації

При використанні методів прискореної амортизації в перші роки експлуатації основних засобів списують більшу (основну) частину їхньої вартості.

Прискорена амортизація (Accelerated Depreciation) означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань.

Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюється такими причинами:

· найбільша інтенсивність використання основних засобів припадає на перші роки їхньої експлуатації, коли вони фізично і морально ще є новими;

· накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизується, в разі його швидкого морального старіння та інфляції;

· забезпечується можливість збільшення частки витрат на ремонт об'єктів, які амортизуються, що припадає на останні роки використання їх, без відповідного збільшення витрат виробництва (за рахунок того, що сума нарахованої амортизації в ці роки зменшується).

Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод суми чисел років (кумулятивний метод) і метод зниження залишку.

Метод суми чисел років (5ит-of-the Years'-Digits Method)

Сума чисел років - це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

Згідно з цим методом річну норму амортизації визначають як відношення терміну служби, що залишився (на початок звітного року), до суми чисел років.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року множать на різницю між первісною вартістю об'єкта та його ліквідаційною вартістю.

У разі якщо термін експлуатації об'єкта досить тривалий, суму чисел років визначають за формулою кумулятивного числа:

Метод зниження залишку (Diminishing Balance Method) передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням балансової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного періоду на постійну норму амортизації. Цю норму розраховують за формулою:



Різновидом розглянутого методу є метод подвоєного зниження залишку (Double-Declining-Balance Method).

При цьому методі як норму амортизації використовують подвоєну ставку амортизаційних відрахувань, розраховану методом прямолінійного списання.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму амортизації слід помножити на балансову вартість об'єкта на початок звітного року.

Амортизаційні відрахування = 2 * Норма амортизації * Балансова вартість.

Суму амортизації останнього року розраховують у такий спосіб, щоб залишкова вартість об'єкта наприкінці періоду його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.

У низці країн норма амортизації збільшується не в 2, а в 1,5, 3 або 4 рази. Так, у Франції застосовують такі коефіцієнти: 1,5 - при терміні служби об'єкта 3-4 роки; 2 - 5-6 років; 2,5 - якщо термін служби об'єкта перевищує 10 років.

Проте найчастіше, особливо в США, застосовується метод подвоєної норми амортизації.

Методи прогресивної (уповільненої) амортизації

Методи прогресивної амортизації передбачають поступове зростання суми амортизаційних відрахувань протягом терміну експлуатації основних засобів.

Ці методи звичайно використовують лише в окремих галузях, зокрема таких, як комунальне господарство та підприємства, що здійснюють операції з нерухомістю.

До методів прогресивної (уповільненої) амортизації належать методи амортизаційного фонду та метод ануїтету. Особливістю цих методів є те, що на відміну від інших методів амортизації вони передбачають дисконтування майбутніх грошових надходжень від інвестицій в основні засоби з використанням складних відсотків. У зв'язку із цим такі методи амортизації іноді називають методами складних відсотків.

Ставка дисконту звичайно дорівнює вартості капіталу компанії або ґрунтується на ній.

Метод амортизаційного фонду (Sinking Fund Method)

При цьому методі одночасно з періодичним нарахуванням амортизації сума, що дорівнює величині амортизаційних відрахувань, вкладається в надійні цінні папери або депонується на окремому рахунку.

Отримані відсотки за інвестиціями або вкладами також зараховують до амортизаційного фонду (фонду погашення).

Отже, амортизаційний фонд формується за рахунок двох джерел: амортизаційних відрахувань і отриманого доходу у вигляді відсотків на інвестиції або вклади.

Величину амортизаційних відрахувань розраховують у такий спосіб, щоб до кінця терміну служби основних засобів амортизаційний фонд дорівнював їхній первісній вартості (за вирахуванням ліквідаційної вартості).

У результаті цей метод забезпечує поступове накопичення коштів, потрібних для заміни зношених об'єктів без відволікання поточних фінансових ресурсів.

Припустімо, в нашому прикладі верстат амортизується з допомогою створення амортизаційного фонду вкладанням його коштів у 5-відсоткові цінні папери. Відсотки за інвестиціями виплачуються раз на рік.

Річну суму відрахувань до амортизаційного фонду розраховують за формулою



Метод ануїтету (Annuity Method)

При цьому методі суму річних амортизаційних відрахувань розраховують за формулою

Метод одиниць продукції (Units of Production Method)

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу тощо).

Норму амортизації розраховують на одиницю діяльності (виробництва, послуг) за формулою

Головним недоліком цього методу є те, що в більшості випадків важко визначити виробіток окремих об'єктів основних засобів. У зв'язку із цим застосовувати його доцільно тільки в тому разі, якщо можна заздалегідь точно визначити їй виробіток об'єкта.

Методи рівномірної амортизації

Рівномірна амортизація досягається переважно з допомогою методу прямолінійного списання.

При використанні методу прямолінійного списання (Straight-Line Method) вартість об'єкта основних засобів списують однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації.

Сума щорічних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома способами.

При першому способі розрахунок здійснюють діленням вартості об'єкта, що підлягає амортизації, на термін його корисної експлуатації.

Приклад. Собівартість придбаного верстата становить 20 000 грн., а термін його корисної експлуатації дорівнює 4 роки. Очікується, що цей верстат матиме ліквідаційну вартість 2 000 грн.

У нашому прикладі сума щорічних амортизаційних відрахувань дорівнює:

грн.

При другому способі суму щорічних відрахувань визначають множенням установленої чи розрахованої річної норми амортизації на первісну вартість об'єкта (за вирахуванням його ліквідаційної вартості).

У нашому прикладі річна норма амортизації дорівнює 25 відсотків (100:4) і, отже, сума щорічних відрахувань становитиме:

грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні методу рівномірної амортизації наведено в таблиці 1. [3; с. 179]

Рік	Розрахунок	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація	Балансова вартість
0	-	-	-	20000
1	1/4*18000	4500	4500	15500
2	1/4*18000	4500	9000	11000
3	1/4*18000	4500	13500	6500
4	1/4*18000	4500	18000	2000
	Разом	18000

Метод прямолінійного списання має свої переваги і недоліки.

Перевагами цього методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос, відмінність виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації їх та необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Однак попри недоліки метод прямолінійного списання є найпоширенішим у практиці.

3. Початок та припинення нарахування амортизації

Згідно з МСБО 16 нарахування амортизації активу слід починати, коли він придатний до використання, тобто коли цей актив знаходиться у місці та у стані, необхідному для його використання у спосіб, передбачений керівництвом. Нарахування амортизації припиняється з дати, яка настає раніше: дати, коли об'єкт класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку утримують для продажу) у відповідності до МСФЗ 5, і дати, коли припиняється визнання його активом. Тому нарахування амортизації не припиняється на час простою активу або припинення його активного використання, доки цей актив не буде повністю замортизовано. Проте у разі застосування виробничого методу амортизації амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю під час простою виробничих потужностей.

На практиці застосовуються різні підходи до визначення суми амортизації основних засобів, що надійшли та вибули протягом року.

1. Амортизацію нараховують, виходячи з фактичної кількості днів експлуатації об'єкта. При цьому для розрахунку амортизації у місяці беруть 30, а в році - 360 днів.

Наприклад, обладнання придбано 8 вересня за 180 000 євро. Нормальний термін його служби становить 5 років. Введено в експлуатацію 20 вересня.

При застосуванні методу прямолінійної амортизації річна норма дорівнює 20 відсотків (100 : 5). Амортизація нараховується з 20 вересня, тобто в першому році за 100 днів.

євро

Прискорену амортизацію нараховують за ставкою 40 відсотків (20 відсотків*2), починаючи з 1 вересня, тобто в першому році за 120 днів.

євро

2. Амортизацію нараховують, виходячи із заокругленого числа повних місяців експлуатації. Це один із широко застосовуваних методів. Так, якщо об'єкт основних засобів було придбано 12 липня, амортизацію буде нараховано за 6 міс, починаючи з 1 липня. Якщо ж цей об'єкт було придбано 16 липня, амортизацію буде відображено тільки за 5 міс. поточного року.

У деяких країнах застосовують інший варіант: нарахування амортизації розпочинається з 1-го числа місяця, що настає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію, а припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття.

3. Амортизацію за рік нараховують за основними засобами, що є в наявності на кінець року. Такий підхід поширений у Великій Британії.

Застосування другого та третього підходів відповідає положенням МСБО 16, якщо суттєво не відрізняються від суми амортизації, розрахованої, виходячи з гної кількості днів експлуатації.

Висновок

У ході використання об'єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них споживаються організацією. Внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Нарахування амортизації, у більшості країн, починається з місяця, що настає за місяцем у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування зносу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів. Нарахування припиняється на період реконструкції, модернізації, добудування і консервації об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Підприємства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства в звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів визначається розподілом річної суми амортизації на 12 місяців

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки корисного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватись різні норми та методи амортизації щодо цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі об'єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов'язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті ж функції.

Список використаних джерел

1. Маляревський Ю.Д., Фартушняк О.Н., Пасічник І.Ю. Облік у зарубіжних країнах. Х: Видавничий дім "ІНЖЕК", 2003. -164с.

2. Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах. Учебное пособие.- Минск ИП "Экоперспектива", 1998.-237с.

3. С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. -К.:Лібра,2004. - 880с.

4. Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. - Житомир: ПП "Рута", 2003.-544с.

Размещено на Allbest.ru

...