Удосконалення бухгалтерського обліку ВП "Старинська птахофабрика Нова"

Характеристика основних видів діяльності ВП "Старинська птахофабрика Нова", аналіз способів удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів підприємства. Розгляд особливостей проведення та обліку результатів інвентаризації виробничих запасів.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2013
Размер файла 619,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів.

Матеріаломісткість залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової продукції у вартісному вираженні може змінюватися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції і вартості матеріалів.

Структурно-логічна факторна модель дає лише загальну картину факторів впливу на матеріаломісткість, їх можна визначити на підставі табл.3.2.1, використовуючи метод ланцюгових підстановок.

Таблиця 3.2.1 Аналіз матеріаломісткості за прямими витратами

Показник

Умовні позначення

2008 рік, тис.грн.

2009 рік, тис.грн.

Відхилення +/-

%

1

2

3

4

5

6

7

1.

Обсяг випю. продукції (без ПДВ)

ВП

31760,5

55174,0

+23413,5

73,72

2.

Прямі матеріальні витрати

М

20173,3

36782,7

16609,4

82,33

2.1.

Сировина і матеріали

15320,0

29139,5

13819,5

90,21

2.2.

Паливно-мастильні матеріали

1291,4

1379,4

88,0

6,81

2.3.

Електроенергія

2267,3

2347,8

80,5

3,55

2.4.

Комплектуючі вироби, запасні частини і допоміжні матеріали

1036,5

1884,7

848,2

81,83

2.5.

Інші матеріальні затрати

258,1

1401,3

1143,2

-

3.

Матеріаломіст. за прямими витр.

Мм

0,64

0,67

0,03

4,69

4.

Прямі матер. затрати на підставі план. кальк. з факт. обсягу

Мк

19329,4

36941,3

17611,9

91,11

5.

Відхилення цін на матер. ресурси

?Цр

-

11030,0

-

-

6.

Відх.відпускних цін на продукцію

-

5600,0

-

-

Відповідно до даних табл.3.2.1 матеріаломісткість продукції в 2009 році збільшилась на 0,03 і складає 0,67. Збільшення матеріаломісткості відбулось за рахунок наступних факторів:

при збільшенні обсягу продукції у фактичних цінах змінилася структура продукції. Прямі матеріальні витрати на підставі планової калькуляції та обсягу продукції у 2009 році мали бути 36941,3 тис.грн., фактично склали 36782,7 тис.грн., тобто підвищилась частка менш матеріаломістких видів продукції;

оскільки загальне відхилення обсягу продукції 23413,5 тис.грн. то воно виникає за рахунок зміни цін на продукцію, або на підставі планової калькуляції, або дії обох факторів.

На основі табл.3.2.1 методом ланцюгових підстановок можна розрахувати зміну матеріаломісткості за прямими матеріальними витратами.

1. Розраховується вплив зміни структури продукції: матеріаломісткість оцінюється як відношення витрат на підставі калькуляції, фактичного обсягу до фактичного випуску продукції без урахування впливу зміни ціни на продукцію:

Мцм1=Мк/(ВП2005-ВЦ)=36941,3/(55174,0-5600,0)=0,745

Вплив зміни структури продукції на матеріаломісткість за прямими матеріальними витратами складає:

?Ммпв=Мцмі-Мм2008=0,745-0,64=0,105

Отриманий результат свідчить, про те, що у випуску продукції збільшилась частка матеріаломістких виробів.

2. Визначається зміна рівня матеріальних витрат за окремими виробами:

Мцм2=(М2009-?Цр)/(ВП2008-?Ц)=(36782,7-11030,0)/(55174,0-5600,0)=0,519

?Ммп=Ммп-Ммпв=0,519-0,745=-0,226

Отриманий результат свідчить про те, що в 2009 році на ВП «Старинська птахофабрика Нова» скоротився рівень матеріальних витрат на окремі вироби.

3.Вплив цін на матеріальні ресурси на показник матеріаломісткості:

Мцм3=М2009/(ВП-?Ц)=36782,7/(55174,0-5600,0)=0,742

?Ммц=Ммц-Мп=0,742-0,519=0,223

У результаті зростання цін на матеріальні ресурси матеріаломісткість збільшилась на 23грн.

4. Вплив зміни відпускних цін на продукцію на результативний показник:

?Ммо=Мм-Ммц=0,67-0,742=-0,072

Отриманий результат свідчить свідчить про те, що матеріаломісткість знизилась на 72 грн. за рахунок збільшення відпускних цін на продукцію.

За даними проведених розрахунків можна зробити висновок, що найбільший вплив на зміну матеріаломісткості спричинила зміна структури на 0,105. Позитивний вплив на матеріаломісткість мала зміна рівня матеріальних витрат на окремі вироби, що зменшило матеріаломісткість на 0,226.

Іншим узагальнюючим показником, є ефективність використання матеріалів, який визначається як співвідношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного обсягу випуску продукції. Цей показник можна визначити за формулою:

Квм=Мф/Мпм,

де Квм - коефіцієнт використання матеріалів; Мф - сума фактичних матеріальних витрат, тис.грн; Мпм - сума матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного випуску продукції.

Квм2008= 20173,3 / 19329,4=1,04

Квм2009=36782,7 / 36941,3= 0,99

Цей показник відображає рівень ефективності використання матеріалів, так в 2008 році цей коефіцієнт більше одиниці (1,04) і свідчить про перевитрачання матеріалів, але в 2009 році він дорівнює 0,99 і свідчить про економію на підприємстві матеріальних ресурсів.

Аналізуючи ефективність використання виробничих запасів на основі узагальнюючих показників матеріалоємності та коефіцієнту корисного використання матеріалів можна зробити висновки:

ВП «Старинська птахофабрика Нова» в 2009 році збільшила матеріалоємність продукції, тобто сума матеріальних витрат у виробництво продукції збільшилось, але це не слід розглядати як негативне явище, оскільки на окремі види продукції рівень матеріаломісткості зменшився, про що свідчить коефіцієнт використання матеріалів. Тому підприємству необхідно і в майбутньому знизити матеріаломісткість продукції це можливо за рахунок: скорочення частки відходів і браку у виробництві; прегляду норм витрачання матеріалів у виробництво; заміна матеріалів, та інше.

3.3 Особливості проведення інвентаризації виробничих запасів

Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 № 69.

Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб.

Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис, який складається в двох примірниках і підписується всіма членами комісії. Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий - передається до бухгалтерії. В бухгалтерії фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження (залишки, недостача), записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальна особа повинна давати інвентаризаційній комісії письмове пояснення про причини їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. У бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають в такому порядку.

Залишки виробничих запасів зараховують в доход операційної діяльності записом:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок)

К-т рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Вартість недостачі виробничих запасів списується з кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Недостачі і втрати від псування цінностей з вини матеріально відповідальних осіб відносяться на їх рахунок записом:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час виявлення недостачі виробничих запасів конкретні винуватці не встановлені, то вартість такої недостачі відображається на забалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості в доход звітного періоду записом:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Згідно з Законом України № 218 збитки, нанесені підприємству (установі, організації) працівниками, які виконують операції, пов'язані з придбанням, продажем, обміном, доставкою, зберіганням або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, також валютні операції і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі цінностей, визначаються в таких розмірах:

дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), дорогоцінних каменів, алмазних інструментів та алмазних порошків з природних алмазів - у подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення несеного збитку;

оброблених дорогоцінних каменів, ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металу і дорогоцінних каменів, - у потрійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що діяли на день виявлення нанесених збитків;

доземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - в сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення нанесених збитків.

По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) для визначення розміру збитків від розкрадання, псування і недостачі керуються Порядком № 116.

Згідно з зазначеним Порядком розмір збитків від розкрадання, псування, недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50 % від їх балансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексу інфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою:

де рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - сума нарахованої амортизації; Іінф - індекс інфляції; ПДВ - податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.

Вартість вузлів, деталей і напівфабрикатів та іншої продукції, яка виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не завершене, визначається виходячи із собівартості її виготовлення з урахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового (питного, ректифікованого, сирцю), спирту, який використовується для виробництва вин, спиртових соків і настойок, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодоягідних соків, консервованих з використанням сірчистого ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість продовольчих товарів, роздрібні ціни на які дотуються державою, оцінюється з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій.

Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку визначається з застосуванням коефіцієнтів:

5 - до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не вказана номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного паперу або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки визначається: з застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; в 5000-му розмірі від вартості захищеного паперу і персоніфікованої захисної стрічки.

У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей, визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підлягає відшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостачі і псування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».

Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псування цінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків і недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і залишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.

3.4 Особливості обліку результатів інвентаризації виробничих запасів

Одним з основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація. Інвентаризація - це спосіб виявлення фактичної наявності та стану ціностей на певну дату за допомогою реєстрації вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.

Інвентаризація на підприємстві проводиться відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р., № 996 XIV та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69.

Відповідно до Інструкції № 69 основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва;

- встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- перевірка вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об'єкти інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків обов'язкового проведення інвентаризації.

За постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р. № 419 проведення інвентаризації є обов'язковим у таких випадках:

1) при передаванні майна державних підприємств в оренду або його приватизації;

2) перед складанням річного бухгалтерського звіту;

3) при зміні матеріально відповідальних осіб;

4) при встановленні фактів крадіжок;

5) після пожеж, стихійних явищ і техногенних аварій;

6) за приписом судово-слідчих органів;

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника (бригадира) колективу, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та структурних підрозділів до складу інших органів управління.

Керівник підприємства має організувати проведення інвентаризації в як найоптимальніші строки і як найменшими затратами - призначивши кваліфікованих фахівців, виділити необхідну кількість робітників для пересування цінностей при зважуванні, вимірюванні, тощо.

Безпосередньо інвентаризаційну роботу проводять постійно діюча інвентаризаційна комісія, а також робочі інвентаризаційні комісії. Склад цих комісій затверджує керівник підприємства, який її очолює. У склад комісії входять також керівники структурних підрозділів, провідні фахівці виробничих та економічних служб. В обов'язки постійно діючої комісії входить:

- проведення профілактичної роботи із забезпечення, збереження цінностей;

- контроль перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки;

- перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання;

- у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводити за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

- розгляд письмових пояснень осіб. Які допустили нестачу чи псування цінностей або інших порушень і відображення в протоколі своїх пропозицій щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт інвентаризації не може бути забезпечена однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва наказом керівника створенні робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, економіста, бухгалтера та інших працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії тих самих матеріально - відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд. При цьому слід пам'ятати, що матеріально відповідальні особи до складу інвентаризаційних комісій не входять.

Інвентаризація проводиться після підписання наказу керівника підприємства про проведення інвентаризації.

До початку проведення інвентаризації необхідно:

- вивести залишки цінностей на день інвентаризації;

- матеріально-відповідальній особі всі видаткові та прибуткові документи й цінності здати в бухгалтерію, цінності що надійшли-оприбуткувати, а ті, що вибули - описати;

- опломбувати місця зберігання, що мають окремі входи і виходи;

- перевірити стан вимірювального господарства-точність ваг, гир і іншої апаратури.

Відповідно до листа Мінфіну України від 21.10.2003р. №31-04200-30-23/154 проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії забороняється.

Запаси належать до оборотних активів і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх облік та інвентаризації на ВП «Старинська птахофабрика Нова» приділяють значну увагу.

В разі надходження матеріальних цінностей від постачальника під час проведення інвентаризації на прибуткових документах матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка „після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності.

При відпуску матеріальних цінностей зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера на видаткових документах у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка і вони заносять їх до окремого опису в порядку, аналогічному порядку, для цінностей, що надійшли під час інвентаризації.

При інвентаризації матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк покупцями відвантаженні цінності, та на ті , що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), інвентаризаційні описи складаються окремо.

Усі дані отримані інвентаризаційною комісією під час інвентаризації, вносять в інвентаризаційні описи, в яких назву цінностей, їх кількість наводять у номенклатурі, а також в одиницях.

На кожній сторінці опису прописом проставляють кількість порядкових номерів цінностей записаних на цій сторінці. Після цього оформлений інвентаризаційний перелік здають до бухгалтерії де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості. Внаслідок такого зіставлення може бути виявлено:

1. Відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів.

2. Вартісна оцінка фактичного залишку менша від облікової - нестача.

3. Вартісна оцінка фактичного залишку більша від облікової - надлишок.

Пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей ґрунтуються на таких підходах:

1. Надлишки запасів мають бути включені до балансу із збільшенням доходів підприємства.

2. Взаємний залік нестач і надлишків внаслідок пересортиці може бути здійснений тільки щодо запасів однакового найменування, однієї і тієї самої групи запасів в тотожній кількості та в однієї і тієїж самої матеріально відповідальної особи.

Якщо при взаємному заліку нестач і надлишків внаслідок пересортиці вартість цінностей, що виявились у надлишку, перевищує вартість запасів, яких не вистачає, то цю різницю додають до облікової вартості запасів, що виявились у нестачі, над вартістю надлишкових цінностей (взаємний залік кількісних розбіжностей неприпустимий) розглядають як вартісну нестачу, списують на операційні витрати підприємства з одночасним визнанням доходів по вартості, якщо конкретних винуватців нестачі не встановлено.

Після взаємного заліку внаслідок пересортиці до нестач можуть застосовуватись норми природного убитку тільки при виявлені фактичних нестач.

Після виконання наведеного порядку врегулювання інвентаризаційних розбіжностей нестачі цінностей для відшкодування винними особами оцінюються відповідно до законодавства про обчислення шкоди від розкрадання, нестачі, знищення і псування матеріальних цінностей.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства. До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації.

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений Постановою Кабінету Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.96р. № 116.

Відповідно до цього Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Р3= [ (Бв- А)*Інфл.+ПДВ+Азб]*2,

де, Р3 - розмір збитків (у гривнях); Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А - амортизаційні відрахування (у гривнях); Інфл. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємством для внутрішньо-виробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Записи в бухгалтерському обліку, пов'язані з урегулюванням інвентаризаційних розбіжностей, здійснюється в тому місяці, коли завершено інвентаризацію, а щодо розбіжностей, встановлених інвентаризацією, яку провадили за станом на кінець року - у грудні.

Коли нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих витрат і винна особа не встановлена, то суму нестачі відображають в складі інших операційних витрат на рахунку 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей». Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Суми нестач, які підлягають відшкодуванню винними особами відображають за дебетом субрахунку 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку.

Результати інвентаризації слід також висвітлювати у Примітках до річної фінансової звітності.

В бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають наступним чином (табл. 3.4.1.).

Таблиця 3.4.1. Відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації

Зміст господарської операції

Дебет

Кредет

Виявлено нестачу

а)

Списання нестачі запасів в межах норм

1

Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає

91

20

2

Відображення податкового кредиту

949

641

б)

Списання нестачі запасів понад норми

1

Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає

947

20

2

Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту запасів, яких не вистачає

949

641

3

Списано нестачу на фінансовий результат

971

947

4

Списано податковий кредит на фінансовий результат

791

949

5

Відображено в за балансовому обліку невідшкодовані нестачі

791

949

6

Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування шкоди

375

716

7

Списано із за балансового обліку суму нестачі

-

072

8

Відоб. Утрим. суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи

661

375

9

Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету

716

641

10

Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат

716

791

Виявлено надлишок

1

На вартість виявлених надлишків запасів

20

719

2

Списано на фінансовий результат

719

791

Якщо під час інвентаризації виявлено, що собівартість придбання запасів вища від можливої ціни реалізації у такому разі з метою правдивого відображення інформації проводять їх переоцінку. Переоцінку проводять у таких випадках:

- при зниженні ціни реалізації запасів (ціна продажу нижча від собівартості);

- ушкодженні або частковому псуванні запасів;

- частковому або повному старінні запасів;

- зростанні очікуваних витрат на завершення виробництва.

Відповідно до Положення „Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей» Затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства Фінансів України від 15 грудня 1999р. №149/300 випадки проведення уцінки товарів і продукції можуть бути такими:

- продукція залежалась (не має збуту більше трьох місяців)

- продукція та товари частково втратили свою первісну якість;

- надлишки товарно-матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї.

Для проведення уцінки виробничих запасів керівник (власник) підприємства затверджує комісію, до складу якої входять спеціалісти підприємства, обізнані з кон'юнктурою і попитом на ринку. А також складається опис-акт уцінки в якому міститься перелік запасів, що підлягають уцінці. Затверджений опис-акт передається: перший примірник - бухгалтерії, другий примірник - матеріально відповідальній особі.

Уцінені запаси повинні бути перемарковані. Перемаркування цін являє собою закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання ярликів.

Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації списується на витрати звітного періоду.

Для цього складається запис:

Дебет 946 „Витрати від знецінення запасів»

Кредит 20 „Виробничі запаси»

Відображення зазначеної вартості здійснюється також в позабалансовому обліку на рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

У випадку, якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені, збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попередньої уцінки, сторнується запис про попередне уцінення вартості запасів. Для цього в бухгалтерському обліку робиться запис:

Дебет 20 „Виробничі запаси»

Кредит 946 „Витрати від знецінення запасів».

При цьому списується сума уцінки з 072 рахунку.

Висновки

В процесі виконання дипломної роботи ми розглянули організацію обліку, рух виробничих запасів на підприємстві, а також забезпечення збереження матеріальних цінностей на основі вивчення матеріалів і аналізу господарської практики. Нами були зроблені ряд висновків і пропозицій у сфері даних питань.

У висновку узагальнимо отримані нами результати. Таким чином, при розгляді матеріальних цінностей як об'єкту обліку і контролю, тобто досліджуючи їх, ми прийшли до наступних висновків:

Величезну роль в рішенні цієї задачі грає чітко організований облік. Він повинен оперативно забезпечувати керівників і інших зацікавлених осіб необхідною інформацією для ефективного управління виробничими запасами в цілях оптимальних умов для виготовлення високоякісної продукції і знаходження резервів зниження її собівартості в частині раціонального використання матеріалів.

Необхідна умова діяльності підприємств - добре відлагоджені господарські зв'язки, оскільки вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва, своєчасність відвантаження і реалізації.

Чітка класифікація матеріально-виробничих запасів за певними ознаками і вибір одиниці обліку необхідні для своєчасної і правильної організації синтетичного і аналітичного обліку.

Важливою передумовою організації обліку матеріалів є їх оцінка. Вона має значення і для ефективнішої організації обробки даних обліку. На даному підприємстві облік ведеться за фактичною собівартістю.

Облік матеріальних цінностей на підприємстві відповідає як умовам виробничого вжитку матеріалів, так і вимогам організації складського господарства, і забезпечує виконання одного з основних завдань обліку - контроль за збереженням матеріальних цінностей під час їх приймання і зберігання.

В ході розглянутих питань контролю за збереженням і рухом товарно-матеріальних цінностей на ВП «Старинська птахофабрика Нова» можна виділити ряд позитивних моментів. По-перше, щомісячно завідуючий складом складає довідки про залежані товари, що дозволяє керівникові ВП «Старинська птахофабрика Нова» ефективніше координувати забезпеченість виробництва, а також дозволяють здійснювати контроль за станом виробничих запасів. Бухгалтер бухгалтерії 2 рази в місяць надає оперативний звіт головному бухгалтерові про стан запасів, що дає можливість отримати повну картину про залишки на складах підприємства і виписувати накладні на відпустку на сторону відповідно до фактичної наявності матеріалів.

Слід зазначити, що на даному підприємстві ведеться облік вхідної і витікаючої документації, а також складаються акти звірки по реалізованих товарно-матеріальних цінностях.

Негативними моментами в роботі підприємства стали неправильне оформлення первинних документів, невідповідність цін в договорі і документах постачальника, а також на підприємстві не проводиться інвентаризація розрахунків зі всіма постачальниками і покупцями. В результаті необхідно здійснити постійний контроль за виконанням договірних зобов'язань, підсилити контроль за товарно-матеріальними цінностями, що поступають через підзвітних осіб, а також необхідно підняти роль контролю в оформленні первинних документів по обліку товарно-матеріальних цінностей.

Посилення контролю за станом виробничих запасів і раціональним їх використанням робить істотний вплив на рентабельність підприємства і його фінансове положення.

Основним напрямом підвищення ефективності використання виробничих запасів є впровадження ресурсозберігаючих, маловідхідних і безвідходних технологій.

Раціональне використання запасів залежить також від повноти збору і використання відходів і обгрунтованої їх оцінки.

Велике значення для збереження матеріалів має наявність технічно оснащених складських приміщень з сучасними ваго вимірними приладами і пристроями, що дозволяють механізувати і автоматизувати складські операції і складський облік.

Важливою умовою підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є посилення особистої і колективної відповідальності, а також матеріальній зацікавленості робітників, керівників в раціональному використанні вказаних ресурсів.

Підприємства обов'язково повинні прагнути до дотримання норм виробничих запасів матеріалів, оскільки їх надлишок приводить до уповільнення оборотності оборотних засобів, а недолік до зриву виробничого процесу.

Щоб поліпшити облік матеріальних ресурсів, потрібно постійно удосконалювати вживані документи і облікові регістри, тобто ширше використовувати накопичувальні документи (лімітно-забірні карти, відомості та ін.), а також підвищити рівень автоматизації обліково-обчислювальних робіт. Особливо поважно в даний час мати в своєму розпорядженні комп'ютери, що дозволяють створювати автоматизовані робочі місця бухгалтерів.

Ці результати ми отримали в результаті вивчення і аналізу чинних законодавчих актів, нормативних документів, а також порівняння і аналізу на даній базі господарської практики на прикладі ВП «Старинська птахофабрика Нова».

Список використаної літератури

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У зі змінами та доповненнями.

2. Закон України «Про податок на додану вартість», від 03.04.97 р., № 168/97 зі змінами та доповненнями.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства», від 28.12.97 р., № 335/94 - ВР зі змінами та доповненнями.

4. Наказ Про затвердження Змін до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 2008 р. №498 зі змінами та доповненнями.

5. Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 зі змінами та доповненнями.

6. Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів. Затверджено наказом Міністерства статистики України від 21 червня 1996 р. № 193 зі змінами та доповненнями.

7. Порядок проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69 зі змінами та доповненнями.

8. Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356 зі змінами та доповненнями.

9. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами та доповненнями.

10. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами та доповненнями.

11. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами та доповненнями.

12. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 зі змінами та доповненнями .

13. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доход». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 зі змінами та доповненнями.

14. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000 р. № 27/4248 зі змінами та доповненнями.

15. Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій. Постанова Державного комітету статистики України від 28 грудня 1989 р. №241 зі змінами та доповненнями.

16. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.99р. № 116 зі змінами та доповненнями.

17. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р., № 291 зі змінами та доповненнями.

18. Інструкція «Про інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р. із змінами і доповненнями.

19. Інструкція «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р зі змінами та доповненнями.

20. План рахунків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 зі змінами та доповненнями.

21. Альбом бухгалтерських проведень/за редакцією Онищенко Т., Мякота В., 2006. - 292 с.

22. Чебанова Н.В., Єфіменко Т.І. «Фінансовий облік»: Підручник. - К.: ВЦ «Академія», 2007. - 704 с.

23. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник для вузів. - К.: Амута, 2006. - 1080 с.

24. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. К.: Алерта, 2007. - 954 с.

25. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2006. - 526 с.

26. Сопко В.В. Організація і методика проведення аудиту: Навч.-практ. посіб. - К.: ВД «Професіонал», 2006. - 624 с.

27. Бабіч В.В., Сагова С.В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посіб. - 2-ге вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2007. - 288 с.

28. Кузьмінський Ю.А. Бухгалтерський облік для економістів і правознавців: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2007. - 648 с.

29. www.liga.kiev.ua

30. www.dtkt.com.ua

31. www.rada.kiev.ua

32. www.minfin.gov.ua

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.

    дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010

  • Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010

  • Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.

    курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014

  • Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014

  • Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.

    дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008

  • Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.

    дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015

  • Сучасні проблеми обліку виробничих запасів, пропозиції щодо їх усунення. Ведення первинного обліку виробничих запасів, виявлення недоліків та їх усунення. Основні проблеми, пов’язані з організацією та веденням обліку виробничих запасів на підприємствах.

    статья [22,8 K], добавлен 27.08.2017

  • Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".

    курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010

  • Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014

  • Економічна характеристика підприємства, основи побудови бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Облік грошових коштів, поточних зобов’язань, дебіторської заборгованості, основних засобів, готової продукції, виробничих запасів, доходів і витрат.

    отчет по практике [91,1 K], добавлен 30.12.2012

  • Завдання бухгалтерського обліку. Основні елементи методу бухгалтерського обліку. Об'єкти бухгалтерського обліку підприємства. Характеристика основних видів дебіторської заборгованості в бюджетних установах. Ведення аналітичного та синтетичного обліку.

    курсовая работа [38,7 K], добавлен 19.01.2011

  • Нормативна база та характеристика документів з обліку і аудиту виробничих запасів та їх руху на підприємстві. Використання інформаційних систем та комп'ютерної технології для контролю основних фондів. Вплив рівня резервів на продуктивність організації.

    дипломная работа [377,6 K], добавлен 11.02.2011

  • Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011

  • Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.

    дипломная работа [260,0 K], добавлен 09.11.2013

  • Економічна сутність матеріалів як складової виробничих запасів, їх класифікація та оцінка; облік надходження, наявності та використання. Порядок проведення їх інвентаризації. Особливості обліку матеріалів в умовах використання комп’ютерної техніки.

    курсовая работа [44,5 K], добавлен 09.12.2013

  • Визначення, класифікація і оцінка виробничих запасів на підприємствах України, застосування програми "1С:Бухгалтерія” для їх обліку. Вимоги до документального оформлення руху запасів, документування надходження та відпуску, обліку придбання і реалізації.

    реферат [1,2 M], добавлен 25.10.2009

  • Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015

  • Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.

    курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010

  • Ознайомлення зі структурою підприємства "Промбуд-6", технологією і організацією виробництва і організацією фінансового обліку. Облік основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних предметів. Облік коштів і власного капіталу.

    отчет по практике [54,1 K], добавлен 07.04.2014

  • Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.

    книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.