Облік витрат в системі управління виробничим підприємством

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік витрат в системі управління виробничим підприємством

План

Вступ

1. Економічна суть, значення та класифікація витрат виробничого підприємства

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури

3. Облік витрат за елементами

4. Облік витрат від інвестиційної діяльності

5. Облік витрат від фінансової діяльності

6. Шляхи оптимізації обсягу затрат підприємства на майбутній період

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

витрати облік оптимізація

Вступ

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

В умовах ринкової економіки та при сучасних ресурсних проблемах необхідним є проведення аналізу витрат підприємства і ведення їх обліку. Він є важливим тому, що витрати на виробництво формують собівартість продукції, а вона в свою чергу є важливим якісним показником, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємств.

Важливість обсягу поточних витрат для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства визначила актуальність теми, та спричинила її вибір для дослідження. Дослідження формування витрат являється основним фактором під час здійснення господарської діяльності підприємтсва. Від вирішення цих питань залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Досліджувана тема розкривається такими авторами як Ізмайлова К.В., Тарасенко Н.Б., Савицька Г.В., Крамаренко Г.О., Попович П.Я. та ін.

Ізмайлова К.В. в дослідженні даної теми приділяє аналізу рівня витрат на 1 гривню вартості готової продукції і чинники які впливають на даний показник.

Савицька Г.В. в своєму дослідженні даної теми гарно висвітлила джерела та резерви зниження витрат підприємства.

Попович П.Я. здійснив в своєму дослідженні факторний аналіз впливу окремих факторів на загальну суму витрат, також він виокремив мету аналізу витрат, етапи та завдання, що є не менш важливим для здійснення правильного аналізу.

Об'єктом дослідження куросової роботи є Публічне акціонерне товариство «Чернівецький завод «Індустрія.

Предметом курсової роботи є фінансовий облік витрат даного підприємства.

Метою написання курсової роботи є поглиблення знань та проведення досліджень щодо формування витрат підприємтсва за елементами, від інвестиційної та фінансової діяльності, визначення фінансових джерел для здійснення поточних витрат, вдосконалення уміння обліку витрат й синтезувати отримані дані.

Реалізація поставленої мети здійснюється вирішенням кількох основних завдань:

Визначити теоретичні засади і необхідність здійснення аналізу обліку витрат у системі управління виробничим підпприємтсвом;

Здійснити аналіз формування витрат підприємства ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія».

Провести аналіз складу і динаміки витрат на прикладі даних підприємства ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія».

Визначити основні проблеми та запропонувати основні шляхи оптимізації витрат підприємства.

При виконанні курсової роботи було використано такі методи: метод розробки системи показників, метод порівнянь, мето будови аналітичних таблиць, балансовий метод, метод середніх величин, метод групувань, факторний аналіз.

1. Економічна суть, значення та класифікація витрат виробничого підприємства

Економічне розуміння витрат базується на проблемі обмеженості ресурсів і можливості їхнього альтернативного використання. Застосування ресурсів у одному виробничому процесі виключає можливість їхнього використання за іншим призначенням. Наприклад, деревина, використовувана в будівельній справі, не може бути застосована, скажімо, у виробництві меблів, сірників і інших товарів.

Вибір конкретних ресурсів для виробництва якогось товару означає неможливість виробництва альтернативного товару. Економічні витрати будь-якого ресурсу, що застосовується у виробничому процесі, рівні його цінності при найкращому з усіх можливих варіантів використання.

З позицій бухгалтерського підходу до виробничих витрат варто відносити всі реальні, фактичні витрати, що здійснюються в грошовій формі. Такими можуть бути: заробітна плата робітників; плата за оренду будинків, споруджень, верстатів, устаткування; оплата транспортних витрат; оплата послуг банків, страхових компаній і т.д.

З позицій економічного підходу до витрат виробництва варто відносити не тільки фактичні витрати, здійснювані в грошовій формі, але і не оплачувані фірмою витрати, витрати, пов'язані з упущеною можливістю самого оптимального застосування своїх ресурсів.

І бухгалтери, і економісти включають у свої розрахунки фактичні витрати (заробітна плата робітників, оклади службовців, оренда приміщень та вартість матеріалів).

Для бухгалтерів фактичні витрати важливі, оскільки вони включають прямі виплати підприємства іншим юридичним особам, з якими воно має справу. Ці витрати повинні знати і економісти, фактичні витрати це ті кошти, які могли би бути використанні десь в іншому місці з більшою ефективністю.

Для конкретності розуміння суті обліку витрат, слід зазначити, що фінансовий облік -- комплексний системний облік майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв'язків із постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами. Фінансовий облік регулюється законодавством. Він обов'язковий для всіх суб'єктів господарювання й оприлюднюється у фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.

Дані фінансового обліку використовуються для прийняття рішень - акціонерами, кредиторами, інвесторами, податковими органами та ін. Ці рішення у кінцевому підсумку впливають на діяльність підприємства. Фінансовий облік входить в професійне середовище, де як окремі сектори можна виділити також бюджетний облік та бухгалтерську освіту. Професіонали вищої кваліфікації на відміну від вузьких фахівців є універсалами і їх діяльність відзначається високим ступенем диверсифікації.

В переважній більшості випадків альтернативне використання коштів є прихованим. Тому досить важливо вміти визначити, в якому напрямку використовувати наявні грошові фонди підприємства для прийняття правильних економічних рішень. Для безповоротних витрат стверджується протилежне твердження - вони звичайно фактичні, проте, приймаючи рішення, їх треба завжди ігнорувати. Безповоротні витрати - це ті витрати, які вже зроблені і які неможливо повернути назад. Оскільки їх неможливо повернути назад, вони не повинні чинити жодного впливу на процес прийняття фірмою рішень.

Витрати у виробничому процесі праці і засобів виробництва для виготовлення продукції називаються витратами виробництва. Саме ці витрати становлять виробничу собівартість, під якою розуміють витрачені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Показник “виробнича собівартість” - один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку незалежно від того, де буде використовуватись цей показник: у бухгалтерському, статистичному чи управлінському обліку.

В сучасних умовах, відповідно до існуючих форм звітності, які на сьогодні запроваджені в Україні відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку, існує така класифікація витрат в залежності від існуючих видів діяльності: витрати операційної діяльності; витрати інвестиційної діяльності; витрати фінансової діяльності; витрати надзвичайної діяльності; інші витрати [14].

Такий розподіл витрат дає можливість визначити витрати на виробництво продукції без усіляких перекручень та застосування штучних методів розподілу накладних витрат за видами продукції.

Фінансові витрати - це витрати на проценти ( за користування кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) та інші витрати підприємства, пов'язані із залучення позикового капіталу.

Витрати інвестиційної діяльності - це капіталовкладення підприємств, фірм, компаній та організацій. До інвестиційних витрат належать: остаточні закупівлі підприємцями машин, устаткування і верстатів для виробничого використання, все будівництво, яке здійснює певне підприємство, зміна запасів. Західні економісти відносять до інвестиційних витрат будівництво нових фабрик, складів, елеваторів тощо, а також житла.

В загальній сумі витрат, що здійснює підприємство, значне місце відводиться витратам на виробництво, оскільки саме вони формують виробничу собівартість продукції. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відносяться: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загально виробничі витрати (змінні і постійні розподілені).

До складу прямих матеріальних витрат включають: витрати сировини й матеріалів, витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, витрати палива й електроенергії, витрати тари й тарних матеріалів, витрати будівельних матеріалів, витрати запасних частин, витрати матеріалів сільськогосподарського призначення, витрати товарів, інші витрати. [11,149-51].

До витрат на оплату праці відносять: витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати; виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований (не явочний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини; оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів; виконання державних обов'язків, інші виплати; витрати, пов'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів; виплати громадянам за виконання робіт (послуг); виплати звільненим працівникам вихідної допомоги.

До складу інших прямих витрат відносять всі інші виробничі витрати, які можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних та майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовуються працівниками, які допустили брак; суми, одержані від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби.

До складу загальновиробничих витрат включаються витрати на управління виробництвом; амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології та організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища; інші витрати. [9]

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати на управління та обслуговування виробництвом, що змінюються прямо або майже прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (години праці, заробітної плати, обсягу витрат, прямих витрат, тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування та управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (години праці, заробітної плати, обсягу витрат, прямих витрат, тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат підприємство встановлює самостійно.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції:

сировина і матеріали;

купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

паливо й енергія на виробничі цілі;

зворотні відходи (вираховуються);

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальне страхування;

витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

загальновиробничі витрати (змінні і постійні розподілені);

втрати від браку;

інші виробничі витрати;

попутна продукція (вираховується) [2, 148-158].

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Зміни, що відбулися у методології калькулювання собівартості продукції значною мірою вплинули на необґрунтоване зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва. Введення нової методології списання витрат на виробництво без відповідних коригувань визначення ціни та без нового підходу до визначення рентабельності виробництва продукції значно ускладнює роботу підприємства.

Отже, витрати виробництва є необхідним компонентом для створення нового продукту і відіграють важливу роль на формування ціни виробу і подальшої реалізації. В сучасних умовах господарювання менеджеру потрібні не просто витрати, а - інформація про них. Саме інформація про витрати дає змогу приймати менеджеру ефективне управлінське рішення, що в майбутньому може забезпечити одержання бажаних фінансових результатів, досягти поставлених цілей. Тому на сьогодні аналітикам потрібно знати всю інформацію про витрати і вміло нею користуватися. Саме це дасть змогу суб'єктові господарювання вижити в нелегкій конкурентній боротьбі.

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури

Важливе значення для успішного та ефективного здійснення процесу проведення економічного аналізу витрат виробництва має їх законодавче оформлення.

Основу нормативно-правового забезпечення витрат на виробництво становить П(С)БО 16 “Витрати”.

Також до головних джерел інформації, які використовуються під час реалізації головних завдань аналізу стану витрат виробництва належать: Ф.5-С “Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг”; Ф.5 “Примітки до річної звітності”; Ф.1 “Баланс”; Ф.2 “Звіт про фінансові результати”; внутрішньозаводська звітність; інша бухгалтерська документація.

Зглянемо основні нормативно-правові акти, що регламентують облік витрат підприємства у таблиці 2.1.

Табл. 2.1 Характеристика нормативно-правової літератури, що використовується в обліку витрат торговельного підприємства

№ з/п	Нормативний документ, ким і коли затверджений ( №, дата )	Короткий зміст
1.	Конституція України, Верховна Рада (ВР) України 28.06.96 р.	Основа правової бази України, на якій будується діяльність всіх підприємств незалежно від форм власності.
2.	Про підприємництво: Закон України, постанова ВР України № 785-12 26.02.91 р. (із змінами )	Визначає загальні засади здійснення підприємницької діяльності, встановлює гарантії свободи підприємництва.
3.	Про власність: Закон України, постанова ВР України №9-93 21.01.93 р. (із змінами)	Регулює забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів країни для підвищення рівня життя її народу.
4.	Про підприємства в Україні: Закон України постанова ВР України № 888-12 27.03.91 р. (із змінами)	Визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
5.	Про аудиторську діяльність: Закон України Постанова ВР України 22.04.93 р. (із змінами)	Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю для захисту інтересів власника.
6.	Податковий кодекс України	Визначає порядок формування та включення витрат підприємства у собівартість продукції
7.	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському об-ліку, наказ Міністерства Фінансів (МФ) України № 88 24.05.95 р.	Встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами незалежно від форм власності.
8.	Закон України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від16.07.99	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бух.обліку та складання фін. звітності в Україні
9.	П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” №397/3690 від 21.06.99	Цим положенням визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загалні вимоги до його статей.
10	П(С)БО 16 “Витрати” №27/4248 від 19.01.2000.	Це положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Облік витрат підприємства проводять за наступними напрямками:

аналіз складу, структури та динаміки витрат виробництва;

обчислення абсолютних і відносних відхилень між звітними даними та даними попереднього року;

виявлення причин відхилень;

вивчення впливу факторів на зміну витрат виробництва;

розробка заходів щодо зниження витрат виробництва [2, 138-140].

Національний стандарт бухгалтерського обліку П(С)БО 16 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) [1].

Майже у всіх виробництвах місце та вага прямих витрат у собівартості продукції дуже значні. Прямі затрати включаються в собівартість продукції бухгалтерськими записами:

Дт 23 “Виробництво”

Кт 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки зі страхування”.

Аналітичний облік виробничих затрат ведеться по картках, вільних аркушах, книжках. Облік здійснюється по кожному об'єкту: залишок незавершеного виробництва на початок місяця, витрати за місяць і залишок незавершеного виробництва на кінець місяця.

Слід відмітити, що організація синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку витрат на виробництво може бути успішною, коли головний бухгалтер розробить проект організації обліку, в якому чітко вказується, за якими ознаками побудований синтетичний і аналітичний облік та чітко описано метод збору інформації про витрати і формування собівартості продукції.

Класифікація витрат потрібна для ціноутворення: для визначення собівартості продукції, тобто локальних витрат. Важливого значення класифікація витрат набуває в управлінні і, перш за все, для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

Багато науковців досліджують особливості формування витрат підпиємства.

Грабова Н.Н. видала працю «Облік, розподіл і списання витрат в торговельних підприємствах» (Бух.облік і аудит, №8,9, 2008), в якій висвітлено загальні питання обліку витрат, а також більш детально розкрито питання амортизації основних фондів, їх ремонт і оренда; облік витрат на рекламу; облік втрат від уцінки, недостачі і псування ТМЦ, викладено порядок розподілу та списання витрат. Підрозділ 2.1..

Архангельська Ж. написала роботу «Порядок формування та віднесення на собівартість фонду оплати праці» (/Бух.облік і аудит, №8, 2006), де визначила методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Дорош Н.І.у праці «Актуальні проблеми розвитку аудиторського контролю в Україні//Світ бухгалтерського обліку»( №5, 2007) досить широко висвітлив питання встановлення та розвитку системи національних стандартів аудиту в Україні.

Бутинець Ф.Ф. у праці «Фінансовий облік» ( ЖІТІ, 2000) розглянув основні аспекти фінансового обліку витрат.

Огляд спеціальної літератури з питань бухгалтерського обліку, аналізу і поточного контролю витрат спонукає до висновку, що багато з наявних публікацій мають ряд недоліків. Серед них необхідно назвати відсутність характеристик бухгалтерського обліку та контролю конкретних операцій, відсутність методики проведення аналізу витрат, недостатність розробки питань обліку витрат, проблемність і невирішеність багатьох з них, рішення яких можливо відбудеться з розробкою нормативних документів, які забезпечують перехід фінансового обліку на міжнародні стандарти.

Отже, будь-яка наукова література повинна грунтуватись, перш за все, на номативній базі.

3. Облік витрат за елементами

Облік витрат за елементами передбачає групування витрат за ознакою їх однорідності, незалежно від того, на які конкретно цілі витрати здійснені.

Так, елемент «Матеріальні витрати» включає:

- сировину й основні матеріали;

- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

- паливо і енергію;

- будівельні матеріали;

- запасні частини;

- тару і тарні матеріали;

-допоміжні та інші матеріали.

До елементу «Витрати на оплату праці» відносяться:

- заробітна плата за окладами й тарифами;

- премії та заохочення;

- компенсаційні виплати;

- оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Елемент «Відрахування на соціальні заходи» охоплює такі витрати:

- відрахування на пенсійне забезпечення;

- відрахування на соціальне страхування;

- страхові внески на випадок безробіття;

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

- відрахування на інші соціальні заходи.

Елемент «Амортизація» включає:

- амортизацію основних засобів;

- амортизацію нематеріальних активів;

- амортизацію інших необоротних активів.

Елемент «Інші операційні витрати» включає:

- витрати на відрядження;

- послуги зв'язку;

- матеріальну допомогу;

- плату за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за елементами».

За дебетом цих рахунків протягом звітного періоду здійснюється відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», або на дебет рахунків класу 9 «Витрати діяльності», якщо облік витрат на підприємстві ведеться за схемою розгорнутого обліку.

ПАТ „Чернівецький завод „Індустрія" засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернівецькій області від 18 вересня 1995 року за № 440-AT шляхом перетворення Чернівецького державного заводу „Індустрія" у публічне акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України № 699/94 „Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26 листопада 2004 року.

Підприємство ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» знаходиться за адресою: Україна, м. Чернівці, вул. Севастопольська 38.

Історія Чернівецького заводу «Індустрія» починається з 1915 року, коли його було створено з метою випуску метизів.

На протязі всього часу існування на підприємстві здійснювалось технічне переозброєння, впроваджувались технологічні рішення при виробництві метизної продукції, значно розширились види робіт та послуг, які надаються споживачам.

Дане підприємство для здійснення своєї діяльності має право відкривати свої нові виробництва, цехи, філіали, створювати у встановленому порядку підприємства і представництва на території України та за її межами.

Може залучати в учасники зарубіжних партнерів, створювати разом з ними спільні підприємства, приймати участь в зарубіжних об'єднаннях і організаціях, організовувати свої представництва і філіали за кордоном, вступати з зарубіжними партнерами в договірні стосунки і ділові контакти та здійснювати інші юридичні акти.

Метою діяльності ПАТ „Чернівецький завод „Індустрія" є виробництво та реалізація метизної продукції, а саме: дроту різного діаметру, цвяхів різних розмірів, ланцюгів звичайних, ланцюгів для великої рогатої худоби, ланцюгів проти ковзання автомобіля, сітки металевої різного розміру.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

виробництво та реалізація метизів, та продукції на їх основі;

надання послуг: транспортних, монтажу, ремонту, наладці та обслуговування технічного обладнання метизного виробництва;

ремонт та обслуговування автотранспортних засобів;

реалізація продукції власного виробництва та інших підприємств;

будівництво житла та інших споруд соціально-побутового та господарського призначення;

зовнішньоекономічна діяльність.

Статутний капітал ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» на початок 2010 року становив 456 тис. (чотириста п'ятдесят шість тисяч) гривень (додаток А), його розмір протягом 2010 року не змінювся і тому на 1 січня 2011 року він становив також 456 тис. гривень.

Дані отрмаємо з Балансу підприємства (додаток 1).

Розглянути формування елементів операційних витрат можна у Звіті про фінансові результати (додаток 2).

Аналіз стану та динмаіки формування елементів операційних витрат розглянемо у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Аналіз витрат на виробництво ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за 2010-2010 роки

Елементи витрат на виробництво	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-)
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	в сумі, тис. грн.	в питомій вазі, %	темп приросту, %
Матеріальні витрати	12990	79,2	17132	82,6	+ 4142	+ 3,4	31,9
Витрати на оплату праці	1540	9,4	1691	8,2	+ 151	- 1,2	9,8
Відрахування на соціальні заходи	587	3,6	639	3,1	+ 52	- 0,5	8,8
Амортизаційні відрахування	220	1,3	163	0,8	- 57	- 0,5	25,9
Інші витрати	1050	6,5	1106	5,3	+ 56	- 1,2	5,3
Усього витрат на виробництво	16387	100	20731	100	+ 4344	-	26,5

Як видно з даних табл. 2.1 загальна сума витрат підприємства на виробництво зросла в 2010 році порівняно з 2009 на 4344 тис. грн. або на 26,5%, що вказує на збільшення обсягів виробництва. В їх складі найбільше зросли матеріальні витрати - на 4142 тис. грн. або на 31,9% і становили 17132 тис. грн. Збільшились також інші витрати на 56 тис. грн. або на 5,3% і становили 1106 тис. грн. Сума витрат на оплату праці збільшилась на 151 тис. грн. або 9,8% і становили 1691 тис. грн., а відповідно і збільшилась сума відрахувань на соціальні заходи - на 52 тис. грн. або на 8,8% і становила 639 тис. грн. Сума амортизаційних відрахувань зменшилась на 57 тис. грн. або на 25,9% та становила 163 тис. грн.

Щодо частки кожного елементу витрат в їх загальній сумі то тут спостерігається її збільшення за всіма видами витрат крім амортизаційних відрахувань, вони зменшились.

Структуру витрат підприємства на виробництво можна побачити на рис. 2.1 та 2.2

Рис. 2.1 Структура витрат на виробництво ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за 2009 рік



Рис. 2.2 Структура витрат на виробництво ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за 2010 рік

Як видно з рис. 2.1 найбільшу частку в загальній сумі витрат підприємства за 2010 рік займають матеріальні витрати - 82,6%. Відповідно ця частка зросла в звітному році порівняно з базовим на 3,4%. Частка інших витрат становить 5,3% в звітному періоді проти 6,5% у базовому.

Щодо інших видів витрат, то тут спостерігається зменшення їх питомої ваги в 2010 році порівняно з 2009, хоча їх суми й зростають. Так, питома вага витрат на оплату праці в 2010 році зменшилася порівняно з 2009 на 1,2% і становила 8,2%, сума відрахувань на соціальні заходи - на 0,5% і становить 3,1%, а питома вага амортизаційних відрахувань - на 0,8% і становила 0,5%.

На основі Звіту про обстеження продуктів та послуг у виробництві продукції, форма №1-споживання (річна) розглянемо детальніше структуру матеріальних витрат підприємства, що допоможе визначити напрямки витрачання коштів та резерви їх усунення. Дані візьмемо з додатку В. Наочно структуру матеріальних витрат на виробництво ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за 2009-2010 роки відображено у таблиці 2.2

Проведемо багатофакторний аналіз витрат по елементах. При аналізі прямих матеріальних витрат визначається вплив факторів на зміну їх величини.

Підприємство у складі прямих матеріальних витрат виділяє такі статті як “сировина та основні матеріали”, „покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати” та “паливо й енергія”. Проведемо аналіз впливу факторів на зміну матеріальних витрат у таблиці 2.3.

Таблиця 3.3 Аналіз впливу факторів на прямі матеріальні витрати підприємства за 2009 - 2010 роки тис. грн.

Статті витрат	2009р.	Обсяг та асортимент 2010 р.	Відхилення (+,-)
		за базовими нормами і плановою структурою	за базовими нормами і звітною структурою	за звітом	Усього	У тому числі за рахунок
						випуску (гр.3 - гр.2)	структури (гр.4 - гр.3)	рівня витрат (гр.5 - гр.4)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Сировина й основні матеріали	12328	15750	16000	16319,6	3991,6	3422	250	319,6
Покупні напівфабри-кати	193	130	170	205,2	12,2	-63	40	35,2
Паливо й енергія	454,3	360	420	536,7	82,4	-94,3	60	116,7
Разом:	12975	16240	16590	17061,5	4086,2	3264,7	350	471,5

Дані таблиці 2.3 свідчать, що загальна сума матеріальних витрат збільшилась на 4086,2 тис. грн., в тому числі сировини й основних матеріалів - на 3991,6 тис. грн., покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати - на 12,2 тис. грн., палива й енергії - на 82,4 тис. грн.

Збільшення обсягу виробництва у 2010 році порівняно з 2009 роком призвело до збільшення матеріальних витрат на 3264,7 тис. грн. за рахунок сировини й основних матеріалів - на 3422 тис. грн., а в свою чергу зменшились: покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати - на 63 тис. грн., а палива й енергії - на 94,3 тис. грн.

Отже, як видно з табл. 2.3 зміна структури асортименту випущеної продукції призвела до збільшення матеріальних витрат у 2010 році порівняно з 2009 роком на 350 тис. грн., за рахунок сировини й основних матеріалів - на 250 тис. грн., покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати - на 40 тис. грн., палива й енергії - на 60 тис. грн.

Зміна рівня витрат у собівартості окремих видів продукції призвела до збільшення матеріальних витрат у 2010 році порівняно з 2009 роком на 471,5 тис. грн., в тому числі: сировини й основних матеріалів - на 319,6 тис. грн., покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати - на 35,2 тис. грн., палива й енергії - на 116,7 тис. грн.

Отже, як бачимо, в цілому за 2010 рік сума матеріальних витрат підприємства зросла на 4086,2 тис. грн., що свідчить про зростання обсягів виробництва продукції.

Поряд із елементами операційних витрат важливе місце посідають загальновиробничі витрати, адміністаривні витрати та витрати на збут. Інформацію про дані витрати отримаємо із Журналу-ордеру підприємства (додаток 3,4,5).

Облік загальновиробничих витрат здійснюється на активном урахунку 91, облік адмістративних витрат на рахунку 93, витрат на збут - на 93 рахунку.

Розглянемо оснону кореспонденцію рахунків 91,92,93 підприємтсва ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за березень 2010 року у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Основна кореспонденція рахунків підприємства ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за березень 2010 року

№п/п	Дт	Кт	Сума , грн.
1.	91	20	3981,60
2.	91	22	2644,85
3.	91	23	86499,47
4.	91	47	6430,90
5.	91	65	12024,49
6.	91	66	3233,61
7.	92	13	823,55
8.	92	20	2610,42
9.	92	47	6160,65
10.	92	65	8312,11
11.	92	66	32262,77
12.	79	92	57790,47
13.	93	13	361,94
14.	93	20	5408,8
15.	93	22	342,0
16.	93	47	2512,92
17.	93	65	4037,91
18.	93	66	11745,47
19.	79	93	26859,02

Таким чинм, можна побачити, що 92 та 93 рахунки безпосередньо списуються на фінансові результати підприємства (рахунок 79), рахунок 91 розподіляється.

Отже, облік витрат підприємства відіграє важливу роль при визначенні ціни на продукцію, а також для визначенння ефектинвості діяльності підприємства в цілому.

4. Облік витрат від інвестиційної діяльності

Витрати інвестиційної діяльності - це капіталовкладення підприємств, фірм, компаній та організацій. До інвестиційних витрат належать: остаточні закупівлі підприємцями машин, устаткування і верстатів для виробничого використання, все будівництво, яке здійснює певне підприємство, зміна запасів.

Західні економісти відносять до інвестиційних витрат будівництво нових фабрик, складів, елеваторів тощо, а також житла.

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація активів, що амортизуються (основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних активів), а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Задачами бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є:

1. Відповідно до мети придбання фінансових інвестицій правильно їх класифікувати для подальшого обліку.

2. Юридично правильно сформувати первинні документи з обліку інвестицій, заключати вигідні договору з придбання інвестицій, своєчасно і відповідно до облікової політики робити переоцінку до справедливої вартості.

3. Не втрачати контролю за інвестиціями, які обліковуються за методом участі в капіталі.

4. Своєчасно та достовірно відображати в звітності операції з придбанням, переоцінкою та погашення фінансових інвестицій.

Порядок обліку фінансових інвестицій i розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності повинні відповідати вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" (П(С)БО 12).

У бухгалтерському обліку фінансові інвестиції, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування (нормативи затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за №892/4185), обліковуються на активних рахунках першого ("Необоротні активи") та третього ("Кошти, розрахунки та інші активи") класів:

- синтетичний рахунок першого порядку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції";

- синтетичний рахунок першого порядку 35 "Поточні фінансові інвестиції".

Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном тощо.

Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" має такі субрахунки:

141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі";

142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам";

143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".

За дебетом рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік на рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування.

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

На рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції" ведеться облік наявних коштів та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції" має такі субрахунки:

351 "Еквіваленти грошових коштів";

352 "Інші поточні фінансові інвестиції".

За дебетом рахунка 35 "Поточні фінансові інвестиції" відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом - зменшення їх вартості та вибуття.

Облік капітальних інвестинцій здійснюється на активном рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і за кордоном.

Слід зазначити, що відповідно до П(С)БО 3 у Звіті про фінансові результати доходи від інвестиційної діяльності наводяться у двох статтях "Дохід від участі в капіталі" та "Інші доходи", а витрати -- відповідно у статтях "Втрати від участі в капіталі" та "Інші витрати".

У додатку 6 надані дані за вересень 200 року по рахунку 15 «капітальні інвестиції».

Виходячи з даних додатку, можна стверджувати, були здійснені такі інвестиційні витрати:

по рахунку 10 на закупівлю машин та обладнання в сумі 36228,33 грн;

по рахунку 20 при використанні сировини і матералів на суму 200,93 грн.;

по рахунку 23 під час допоміжного виробництва у сумі 6188,03 грн.;

по рахунку 47 на формування резерву відпусток у сумі 85,16 грн;

по рахунку 65 під час здійсення нарахування на фонд заробітньої плати працівників, зайнятих капітальним будівництвом , у сумі 188,48 грн;

по рахунку 66 на виплату заробітньої плати працівників, зайнятих під час капітальних інвестицій.

Проведемо аналіз витрат від інвестиційної діяльності ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за 2009 - 2010 роки. Дані для аналізу візьмемо з додатку Д і згрупуємо їх в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз витрат інвестиційної діяльності ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» за 2009-2010 роки

Найменування показника	2009 рік	2010 рік	Відхилення
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	В сумі, тис. грн.	В питомій вазі, %
Капітальне будівництво	-	-	38	63,3	+ 38	+ 63,3
Придбання основних засобів	18	85,7	-	-	- 18	- 85,7
Придбання інших необоротних матеріальних активів	3	14,3	2	3,3	- 1	- 11
Придбання не матеріальних активів	-	-	9	15	+ 9	+ 15
Інші інвестиції	-	-	11	18,4	+ 11	+ 18,4
Усього витрат на інвестиційну діяльність	21	100	60	100	+ 39	-

Здійснюючи аналіз витрат від інвестиційної діяльності ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» можемо побачити, що дане підприємство не веде активної інвестиційної діяльності, проте у 2010 році в порівнянні з 2009 роком сума інвестиційних витрат збільшилась на 39 тис. грн. Як ми бачимо з таблиці 2.5 у 2010 році 38 тис. грн. було витрачено на будівництво кислотного господарства, 9 тис. грн. - придбання ліцензії на прекурсори (хімічні речовини, реагенти). У 2009 році було оновлено устаткування: придбано зварювальний апарат точкової зварки для ланцюгової дільниці - 18 тис. грн., придбано коректор для обліку природного газу - 3 тис. грн. Щодо динаміки, то слід зазначити, що у капітальне будівництво у 2009 році не вкладались кошти, тому в порівнянні з 2010 ці витрати зросли на 38 тис. грн.

Проте 2009 році було здійснено оновлення основних засобів на суму 18 тис. грн. Придбання інших необоротних матеріальних активів змінилось на 1 тис. грн. в меншу сторону.

Отже, раціональне здійснення витрат на інвестиційну діяльність вказує на те, що ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» здійснює придбання та оновлення основних фондів лише по необхідності і потребі, яка прямо пов'язана з виробництвом продукції.

5. Облік витрат від фінансової діяльності

Фінансові витрати - це витрати на проценти (за користування кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) та інші витрати підприємства, пов'язані із залучення позикового капіталу.

Облік фінансових витрат здійснюється на активному рахунку 95 «Фінансові витрати».

Рахунок 95 "Фінансові витрати" має такі субрахунки:

- 951 "Відсотки за кредит";

- 952 "Інші фінансові витрати"

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 951 "Відсотки за кредит" ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків.

На субрахунку 952 "Інші фінансові витрати" ведеться облік витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов'язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу тощо.

Щодо аналізу фінансових витрат, то тут можна сказати, що їх на даному підприємстві майже немає, оскільки ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» не залучає позиковий капітал. У 2009 році було погашено відсотки по кредиту, який взяли у IV кварталі 2008 року на суму 600 тис. грн. Сума відсотків становила 69 тис. грн. У 2010 році фінансових витрат підприємство не здійснювало.

Проте з иписки Журналу-ордеру по рахунку 95 (додаток 7) можна визначити, що за березень 2010 року було нараховано відсотки за користування кредитом у сумі 5732,88 грн.

Ця ж сума була спиана на фінансові результати підприємства, оскільки підприємство більше не понесло жодних фінансвих витрат.

Щодо фінансових витрат, то слід зазначити, що при умовах сучасної ринкової економіки залучення позикових капіталів є не вигідним, тому що їх обслуговування дорого коштує.

Отже, на підприємстві ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» майже немає фінансових витрат, що позитивно впливає на фінансві результати діяльності підприємства.

6. Шляхи оптимізації обсягу затрат підприємства на майбутній період

Головний мотив діяльності будь-якої фірми в ринкових умовах -максимізація прибутку. Реальні можливості реалізації цієї стратегічної цілі в усіх випадках обмежені витратами виробництва і попитом на продукцію, що випускається. Оскільки витрати це основний обмежувач прибутку й одночасно головний чинник, що впливає на об'єм пропозиції, та прийняття рішень керівництвом фірми неможливо без аналізу вже наявних витрат виробництва і їхнього розміру на перспективу. Для того, щоб максимізувати прибуток потрібно шукати резерви зниження витрат на виробництво.

Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах із масово потоковим виробництвом собівартість виробництва продукції значно нижче, чим на підприємствах, що виробляють цю же продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації потребує встановлення найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами. Резерв збільшення виробництва продукції: при збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати ( пряма заробітна плата і прямі матеріальні витрати), а сума постійних витрат не змінюється, у наслідок чого знижується собівартість.

Масштаби виявлення і використання резервів зниження собівартості продукції багато в чому залежать від того, як поставлена робота з вивчення і впровадження досвіду, наявного на інших підприємствах.

Резерви скорочення витрат встановлюються по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів (впровадження нової більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці й ін.), що будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії і т.д.

Кожне підприємство повинно планувати зниження окремих витрат на виробництво. Тому, сплануємо витрати на виробництво ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» на 2011 рік.

Таблиця 3.1 Планування окремих видів витрат на виробництво ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» на 2011 рік

Стаття витрат	Витрати на виробництво за звітний рік (2010), тис. грн.	Витрати на виробництво на плановий рік (2011), тис. грн.
Сировина і матеріали	16320	18000
Покупні вироби, напівфабрикати, послуги сторонніх організаційно виробничого характеру	205	230
Паливо та енергія на технологічні цілі	859	910
Заробітна плата	465	560
Відрахування на соціальні заходи	278	350
Витрати на утримання й експлуатацію устаткування	2117	2250
Собівартість реалізованої продукції	20244	22300

Зниження собівартості продукції забезпечується насамперед за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості.

Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат.

Матеріальні витрати, як відомо, у більшості галузей промисловості займають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження та раціональне використання сировини, матеріалів, палива й енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає значний ефект. Слід зазначити, що на ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія», як і на кожному підприємстві, при нормуванні виробництва продукції, враховують норми відходів. Для прикладу скажімо, що для виготовлення 1 тонни дроту потрібно 1024 кілограми сировини (катанки). При протяжці дроту стаються обриви, їх відкидають і враховують у відходи від виробництва. На даному виробництві існує 2 види відходів: обриви дроту і катанки та обсічка при виробництві цвяхів. Щомісяця кожна дільниця здає відходи згідно норми на склад, там їх оприбутковують. В подальшому ці відходи реалізовують підприємствам, які займаються заготівлею металобрухту. Ось наприклад, візьмемо дані за вересень 2010 року: з цвяхової дільниці було здано 5732 кг обсічки, вартість 1 грн. за кілограм; з дротяної - 3423 кг вартістю 0,90 грн. за кілограм. Загальна сума відходів за вересень 2010 року становить 10575,24 грн. При розрахунку собівартості готової продукції, витрати зменшуються на суму реалізованих відходів.

Підприємство має можливість впливати на розмір витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їхньої заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість по ціні їхній придбання з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, що знаходяться на невеличкій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільше дешевим видом транспорту. При укладанні договорів на постачання матеріальних ресурсів, необхідно замовляти такі матеріали, що по своїх розмірах і якості точно відповідають плановій специфіці матеріалів, використовувати більш дешеві матеріали, не знижуючи в той же час якості продукції. ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» раніше закуповувало сировину у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», вартість 1 вагона (70 тонн) становила 312,1 тис. грн. Але на даний час підприємство знайшло дешевший шлях закупівлі сировини: ТзОВ Торгова група «Західсталь» закуповує велику кількість сировини у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і отримує за це велику знижку, тоді при реалізації своєї продукції ціна виходить менша чим закуповувати прямо в основного виробника даної сировини. Вартість 1 вагона (70 тонн) становить 308,0 тис. грн., що є на 4100 грн. дешевше. А враховуючи що при нормальному виробництві в місяць закуповують 6 вагонів, то економія досить значна.

Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і удосконалювання технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, упровадження технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.

Найсуттєвішим фактором зниження витрат на оплату праці основних робітників є досягнення мінімально можливої технологічної трудомісткості продукції, яка виробляється і реалізується. Невиконання накреслень щодо зниження трудомісткості виробів призводить до перевитрат і збільшення собівартості продукції. [13, 268-270]

Економію витрат по оплаті праці в результаті впровадження організаційно-технічних заходів можна розрахувати, помноживши різницю між трудомісткістю виробів до впровадження і після відповідних заходів на планований рівень середньогодинної оплати праці і на кількість планованих до випуску виробів.

Скорочення витрат на обслуговування виробництва і керування також знижує собівартість продукції. Резерви економії адміністративних витрат виявляються на основі їх факторного аналізу по кожній статті витрат за рахунок розумного скорочення апарата керування, ощадливого використання засобів на відрядження, поштово-телеграфні і канцелярські витрати, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції, оплати простоїв та ін. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їхньої абсолютної суми. Чим менше сума адміністративних витрат у цілому по підприємству, тим за інших рівних умов нижче собівартість кожного виробу. Щодо скорочення апарату керування, то на ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія» відбулися такі зміни в структурі: було скорочено повність плановий відділ, скорочено посаду заступника головного бухгалтера. Детальніше слід здійснити розрахунок, згідно штатного розпису до скорочення сума витрат на утримання планового відділу і бухгалтерії становила 14250,00 грн. в місяць. Після скорочення відбулися такі зміни:

Інженер по організації і нормуванню праці - 0,5 ставки;

Головний бухгалтер - 1 ставка;

Бухгалтер - 1,5 ставки;

Касир - 0,5 ставки.

Сума заробітної плати після скорочення становить 7695,00 грн., що на 6555,00 грн. менше ніж в 2010 році, економія за рік становить 78660,00 грн.

Перспективні резерви зниження собівартості продукції, як правило, передбачають проведення значних організаційних, технологічних, конструкторських та інших видів робіт, що потребує певних додаткових інвестицій. Насамперед це стосується можливого збільшення обсягів виробництва. Добре відомо, що за інших однакових обставин збільшення обсягів виробництва приводить до знижен...