Аудит безготівкових розрахунків

Размещено на http://allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Золочівський колледж Національний університет «Львівська політехніка»

Реферат

на тему: «Аудит безготівкових розрахунків»

Виконав роботу студент групи ЕП-3 Зикін Д.В.

Золочів 2013



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Мета і завдання аудиту безготівкових розрахунків

2. Особливості нормативної бази безготівкових розрахунків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Для здійснення будь-якої господарської операції підприемство повинно здійснити розрахунки з іншим підприємством, найшвидший тип розрахунків між юридичними та фізичними особами - безготівкові. Банк в цих розрахунках виступає як посередник між клієнтами, що здійснюють платежі.

Безготівкові розрахунки - це переказування певної суми коштів із розрахунків платників на рахунку одержувачів, а також переказування з доручення підприємств, внесених ними готівкою до каси банку на рахунки одержувачів.

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль у забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро - та макрорівнях.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату для виробництва матеріальних ресурсів, оплата заробітної плати працівникам, оплату зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень.

Об'єктом є форми та умови безготівкових розрахунків підприємств. Щоб зрозуміти і осмислити безготівкові розрахунки треба визначити кожен вид цих розрахунків, їх особливості, реквізити та ін.

Актуальність цієї теми важко переоцінити: майже усі підприємства здійснюють безготівкові розрахунки, мають різни види рахунків і користуються різними формами безготівкових розрахунків. В умовах ринкової економіки форми безготівкових розрахунків набувають нової сутності: підприємство має само вибирати найефективніші та найкращі форми розрахунків. Безготівкові розрахунки нерозривно пов'язані із підприємницькою діяльністю і від правильності застосування тієї чи іншої форми розрахунків підприємство може виграти або програти.

Метою роботи являється вивчення форм безготівкових розрахунків в системі народного господарства України і як вони здійснюються, їх облік, організація та методика аудиту безготівкових розрахунків, ведення робочих документів аудитора.



1. МЕТА І ЗАВДАННЯ АУДИТУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

У процесі господарської діяльності між суб'єктами господарювання виникають і погашаються взаємні зобов'язання. Стан поточних зобов'язань і розрахунків найбільш точно відображає рівень організації у суб'єкта господарювання виробничої і торговельної діяльності, а також бухгалтерського обліку.

Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язань перед кредиторами, підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни, скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню обігу коштів, а в цілому -- покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання.

У ринкових умовах господарювання фінансовий стан кожного суб'єкта господарювання залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, і тому всі вони потребують достовірної інформації про своїх контрагентів, включаючи й інформацію про платоспроможність, про дотримання останніми договірних відносин, платіжної дисципліни тощо.

Аудитор, видаючи позитивний висновок, стає гарантом добропорядних відносин між контрагентами.

Мета. Метою аудиту безготівкових розрахунків є підтвердження аудиторським висновком інформації щодо повноти, достовірності, законності та об'єктивності здійснених і відображених у бухгалтерському обліку й звітності безготівково-розрахункових операцій та дебіторської і кредиторської заборгованості.

Завдання. Основним завданням аудиту безготівкових розрахункових операцій є встановлення об'єктивної істини щодо інформації про безготівково-розрахункові операції, дебіторську і кредиторську заборгованість, складання думки аудитором про достовірність, законність, повноту та об'єктивність відображених у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, донесення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Практичні завдання:

¦ у разі встановлення помилок, фактів обману або інших відхилень від норми в безготівкових розрахунках на прохання клієнта надати консультацію щодо їх виправлення;

¦ внести пропозиції щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю безготівкових розрахунків;

¦ у процесі перевірки аудитор може вказати на шляхи покращання системи розрахунків, запропонувати оптимальніші рішення. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань, які стоять перед аудитором безготівково-розрахункових операцій, аудитор повинен перевірити:

¦ правильність оплати чи отримання сум за прийняті або відвантажені матеріальні цінності;

¦ наявність виправдовувальних документів при здійсненні цих операцій і правильність їх оформлення;

¦ повноту оприбуткування і правильність списання отриманих цінностей;

¦ наявність на рахунках простроченої заборгованості та зобов'язань зі строком позовної давності, який минув;

¦ стан синтетичного й аналітичного обліку по розрахункових операціях, правильність використання відповідних рахунків Плану рахунків;

¦ правильність перенесення вхідного сальдо при відкритті відповідних рахунків Головної книги на наступний обліковий період;

¦ стан дебіторської заборгованості та зобов'язань за встановленими критеріями;

¦ правильність розрахунків по дебіторській заборгованості та зобов'язаннях;

¦ правильність оцінки зобов'язань та дебіторської заборгованості, розрахунок величини резерву сумнівних боргів;

¦ правильність класифікації дебіторської заборгованості та зобов'язань, наявність відповідних необхідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності;

¦ зіставлення показників фінансової бухгалтерської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, директора компанії, фінансового огляду та ін.) щодо дебіторської заборгованості та зобов'язань.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці стану розрахунків, для чого рекомендується провести аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні за відповідними документами залишків, ретельній перевірці їх достовірності та обґрунтованості. Самі підприємства в більшості випадків проводять інвентаризацію розрахунків із низькою якістю (або взагалі не проводять), тому аудитор повинен встановити строки виникнення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів, її реальність та осіб, винних у пропущенні строків позовної давності.

2. ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

Для здійснення безготівкових грошових розрахунків суб'єкти господарювання відкривають рахунки в банках у національній та іноземній валюті. Порядок відкриття банками рахунків для суб'єктів господарювання визначений Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527, зі змінами і доповненнями.

Рахунки для зберігання грошових коштів і проведення всіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків. Між суб'єктом господарювання і банком укладається договір про надання банківських послуг, де обумовлюється предмет договору, обов'язки та відповідальність сторін.

Розрахунки між юридичними особами, пов'язані з провадженням ними підприємницької діяльності, регулюються цивільним правом (розділ 74 "Розрахунки"), нормативними документами НБУ та іншими нормативними документами.

Порядок проведення розрахунків у національній валюті встановлений Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.03.01 р. № 135, зі змінами і доповненнями.

Форми розрахунків, передбачені Інструкцією, наведені на рис. 10.1. При проведенні аудиторського дослідження безготівкових розрахункових операцій аудитор повинен знати, що:

¦ у разі відсутності (недостатності) коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника, не сплаченої вчасно, та не веде реєстру розрахункових і виконавчих документів (4.11);

¦ якщо до банку надійшло одразу кілька розрахункових документів, то при їх виконанні дотримується такий пріоритет (п. 18):

-- платіжні вимоги за рішенням суду;

-- платежі до бюджету;

-- платежі за іншими виконавчими документами;

-- всі інші у порядку послідовного надходження.

Згідно з Інструкцією, ніхто не має права примусового списання коштів з рахунків у банку, в т. ч. податкові органи без виконавчих документів за рішенням суду.



Рис. 1. Класифікація розрахунків у національній валюті

Порядок проведення розрахунків у іноземній валюті регулюється Законом України від 19.02.93 p., зі змінами і доповненнями. При проведенні перевірки необхідно враховувати такі вимоги до розрахунків в іноземній валюті.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на її валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, визначені в контрактах, але не пізніше ніж через 90 календарних днів віддати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -- з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Виручка резидентів у іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (коди ТН ЗЕД 30.01 -- 30.06) підлягає зарахуванню на її валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше ніж через 180 календарних днів від дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) експортованої фармацевтичної продукції. Перевищення зазначеного строку вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів від моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника імпортованої продукції (робіт, послуг), вимагають індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документального акредитиву термін, передбачений частиною першої цієї статті, діє від моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, повинні здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів від моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом або арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього закону, призупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) справи чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені статтями 1 і 2 закону, поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було призупинено.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

У разі порушення резидентами термінів, передбачених статтею 3 цього закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Порядок відображення безготівкових розрахунків у бухгалтерському обліку суб'єктів господарювання регламентується Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, та відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.



Рис. 2. Форми розрахунків в іноземній валюті

аудит безготівковий розрахунок нормативний

Аудитору необхідно звертати увагу на наступні моменти.

П(с)БО 2 "Баланс" передбачає поділ дебіторської заборгованості на довгострокову і поточну. Остання відображається в балансі як чиста реалізаційна вартість та сумнівні борги. Поточні й довгострокові зобов'язання показують окремо.

П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість" визначено поняття сумнівного боргу, порядок створення резерву сумнівних боргів, дано нове поняття безнадійної дебіторської заборгованості, "щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності". Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості визначено П(с)БО 16 "Витрати", згідно з п. 20 якого безнадійна дебіторська заборгованість списується на операційні витрати (рахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги"), або за рахунок створеного резерву безнадійних боргів (рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів"). Списана дебіторська заборгованість обліковується на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" не менше трьох років від дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

При вивченні дебіторської заборгованості необхідно звернути увагу, чи відповідають суми, подані у звітності як дебіторська заборгованість, встановленим П(с)БО критеріям. На рис. 3 подано критерії визнання активом дебіторської заборгованості.

Цивільним законодавством встановлено терміни позовної давності, які аудитор повинен знати з метою перевірки їх дотримання клієнтом.

П(с)БО 11 "Зобов'язання" визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання. На рис. 4 подано класифікацію зобов'язань за П(с)БО 11.



Рис. 3. Предметна область аудиторського дослідження

Розрахунки між різними контрагентами можуть бути готівковими, безготівковими грошовими, вексельними, бартерними.

Безготівкові грошові розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок отримувача через фінансового посередника -- банк. При аудиті безготівкових розрахунків аудитор вивчає всі джерела інформації, які відображають наявність грошових коштів на рахунках у банку як у національній, так і в іноземній валюті, їх рух (за виписками банків) та підстави для здійснення безготівкових грошових операцій (первинні документи, договори).

На рис. 5 наведено. класифікацію безготівкових розрахунків

Для здійснення всіх видів банківських операцій, у т. ч. безготівкових грошових розрахунків, та для зберігання грошових коштів суб'єкти господарювання відкривають рахунки у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків. Класифікація рахунків у банках для зберігання грошових коштів наведена на рис. 6.

Виписки банків із цих рахунків є обов'язковим об'єктом аудиторського дослідження.

У суб'єктів господарювання облік наявності та руху грошових коштів відображається на рахунку 31 "Рахунки в банках", який має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

За дебетом рахунка 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, за кредитом -- їх використання.

Рис. 6. Класифікація рахунків для зберігання коштів у банках

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

При проведенні аудиту безготівкових грошових операцій аудитор вивчає інформацію, відображену на цих рахунках. Схема відображення інформації про рух грошових коштів наведена на рис. 10.7.

Вексельні розрахунки у суб'єктів господарювання знаходять відображення на рахунках 34 "Короткострокові векселі одержані" і 62 "Короткострокові векселі видані". При аудиті вивчається інформація за кожним виданим (отриманим) векселем, за строками їх погашення та за умовами вексельних розрахунків.

Характеристика рахунків за відображенням вексельних операцій

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані"

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, забезпеченої векселями.

Рис. 7. Схема відображення інформації про рух грошових коштів

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" має такі субрахунки:

341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті";

342 "Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті".

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за інші операції, за кредитом -- отримання коштів на погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Рахунок 62 "Короткострокові векселі видані"

На рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на які підприємством видані векселі. Рахунок 62 "Короткострокові векселі видані" має такі субрахунки:

621 "Короткострокові векселі, видані в національній валюті";

За кредитом рахунка 62 "Короткострокові векселі видані" відображається видача векселів для забезпечення поставок, робіт, послуг постачальниками та іншими кредиторами та для інших операцій, за дебетом - погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

При перевірці дебіторської заборгованості та зобов'язань клієнта об'єктами аудиторського дослідження є:

¦ договори між контрагентами, де однією зі сторін виступає клієнт,

¦ первинні документи, що підтверджують факт виконання (невиконання) умов договорів;

¦ регістри обліку по рахунках, в яких зосереджена інформація про розрахунки за договорами;

Рис. 9. Класифікація рахунків для зберігання коштів у банках



Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

При проведенні аудиту безготівкових грошових операцій аудитор вивчає інформацію, відображену на цих рахунках. Схема відображення інформації про рух грошових коштів наведена на рис. 10.7.

Вексельні розрахунки у суб'єктів господарювання знаходять відображення на рахунках 34 "Короткострокові векселі одержані" і 62 "Короткострокові векселі видані". При аудиті вивчається інформація за кожним виданим (отриманим) векселем, за строками їх погашення та за умовами вексельних розрахунків.



Рис.11. Схема відображення інформації про розрахунки з різними контрагентами



ВИСНОВКИ

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового обігу.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються: для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків за товари і послуги, для розрахунків, не пов'язаних із рухом товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним, по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів.

У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг, тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб. Цим пояснюється і ппідвищений інтерес до стану готівкових розрахунків з боку контролюючих органів. Незважаючи на це, готівкові розрахунки в практиці вітчизняних суб'єктів господарювання досить розповсюджені. І хоча останнім часом спостерігається значне скорочення обсягів готівкових розрахунків в порівняння з безготівковими, всілякі законодавчі обмеження та інші фактори роблять актуальною проблеми організації, обліку, а також аудиту операцій з готівкою



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Федеральний закон від 07.08.2001 N119-ФЗ (ред. від 03.11.2006) «Про аудиторську діяльність» // Російська газета. - 2001. - № 151-152

2. Федеральний закон від 21.11.1996 N129-ФЗ (ред. від 03.11.2006) «Про бухгалтерський облік» // Російська газета. - 1996. - № 228

3. Постанова уряду РФ від 23.09.2002 №696 «Про затвердження федеральних правил (стандартів) аудиторську діяльність.

4. Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. №>94н «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарську діяльність громадських організацій і інструкції із застосування».

5. Аудит: Підручник для вузів / У. І. Подільський, А. А. Савін, Л. У. Сотникова та інших.; під ред. У. І. Подільського. - 3-тє вид. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2004 - 583 з.

6. Астахов В.П. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. - М.: Річ навіть і сервіс, 2005 -436с.

7. Данилевський Ю.О. Аудит: організація та методика проведення. - М.: Фінанси і статистика, 2005 р. - 318

Размещено на Allbest.ru

...