Облік готової продукції
Сутність, а також поняття готової продукції. Нормативно-правове регулювання відображення в бухгалтерському обліку готової продукції. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Операції нарахування амортизації обладнання.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.03.2013 |
Размер файла | 394,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Теоретичні основи обліку готової продукції
1.1 Сутність і поняття готової продукції
готовий продукція амортизація бухгалтерський
Готова продукція - промислова продукція, яка закінчена виробництвом, укомплектована, відповідає вимогам стандартів і технічних умов, має документ, що засвідчує її якість, та призначена для збуту за межі підприємства.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначаються П(С) БО 9 «Запаси» та 16 «Витрати».
При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Готова продукція за характером класифікується наступним чином
1. За формою:
- уречевлена (матеріальна);
- результати виконаних робіт;
- результати наданих послуг.
2. За ступенем готовності:
- готова продукція;
- напівфабрикати - продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією;
- незавершене виробництво;
3. За технологічною складністю:
- проста;
- складна: основна, побічна, супутня.
За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція визначають аналогічно основній продукції.
Супутня продукція - це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.
Побічна продукція - це продукція, що іноді утворюється в комплексних виробництвах при виробництві основної, і на відміну від супутньої(допоміжної), не потребує додаткових витрат [3, c. 26].
В поточному обліку продукція (роботи) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.
Підприємства виробляють продукцію у відповідності із заключними договорами, розробленими плановими завданнями з асортименту, кількості і якості. Керівник підприємства, в першу чергу, повинен приділяти увагу питанням збільшення обсягу виготовленої продукції, розширення її асортименту і покращення якості, вивчаючи потреби ринку.
Основними завдяннями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є:
– правильний і своєчасний облік наявності і руху готової продукції на складах, холодильниках і інших місцях збереження продукції;
– контроль за виконанням планів по обсязі, асортименту, якості випущеної продукції і зобов'язань по її постачаннях;
– контроль за схоронністю готової продукції і дотриманням установлених лімітів;
– контроль за виконанням плану по реалізації продукції і своєчасністю оплати за реалізовану продукцію;
– виявлення рентабельності всієї продукції і її окремих видів.
Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.
Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження (продаж) та реалізація. Водночас можливий інший підхід (здебільшого на дрібних підприємствах), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо у виробника, звідки її відвантажують або передають покупцеві та реалізують.
Продукція, яка не має кількісних характеристик, така як робота, послуга (посередництво) або великогабаритні вироби - будинок, пароплав - безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові) [6, c. 311].
Одним із основних завдань обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості до єдиного вираження: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отримання єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.
В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись відповідно до П(С) БО 9 «Запаси» за первісною вартістю. Але оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик.
Первісна вартість визначається згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати».
П(С) БО 16 «Витрати» визначає два поняття собівартості готової продукції:
1) собівартість реалізованої продукції;
2) виробнича собівартість продукції.
До виробничої собівартості продукції входять наступні витрати (див. Рис. 1.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.1. Склад витрат виробничої собівартості готової продукції
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати до собівартості готової продукції не включаються, а списуються на витрати звітного періоду.
Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватися методи, передбачені П(С) БО 9 «Запаси». При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
- нормативних затрат;
- ціни продажу.
Метод ідентифікованої собівартості передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість та дату витрачання кожної одиниці запасів. Даний метод доцільно застосовувати для запасів, які мають значну вартість та невелику кількість.
Визначення середньозваженої собівартості проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного періоду і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду і одержаних у звітному місяці.
Метод ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси які були придбані першими продаються чи використовуються першими. Даний метод найчастіше застосовується для запасів, що швидко псуються за умови, що грошова одиниця є стабільною.
Метод ЛІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси які першими надійшли на підприємство відпускаються останніми. Рух вартості запасів при застосуванні методу ЛІФО протилежний до руху вартості запасів при застосуванні методу ФІФО. У період інфляції, що характеризується ростом цін метод ЛІФО показує найбільшу собівартість проданих товарів, оскільки відображає останні ціни, що постійно зростають. Недолік ЛІФО полягає в тому, що запаси в балансі відображаються за більш давніми цінами.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін.
Оцінку за цінами продажу застосовують підприємства роздрібної торгівлі, що мають значну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів [8, c. 184].
При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою - первісна вартісна (по дебету рахунку 901 «Собівартість реалізації готової продукції»), та оцінка, що визначаються за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції»).
Собівартість реалізованої продукції складається з наступних витрат (рис. 1.2).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.2. Склад собівартості реалізованої готової продукції
Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то по закінченні звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи по випуску і відвантаженню коригуються на суму відхилень фактичних собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від'ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна - звичайним записом.
Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва. Вони відображаються по дебету рахунку 23 «Виробництво».
Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С) БО 9 «Запаси».
Порядок проведення уцінки готової продукції аналогічний порядку проведення уцінки інших запасів [14, c. 198].
Бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням за обсягом, асортиментом та якістю; своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям та контроль за здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції.
1.2 Нормативно-правове регулювання відображення в бухгалтерському обліку готової продукції
За наказом Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системі обліку та статистики» від 23 травня 1992 р. №303 було розпочато роботу з удосконалення національної системи бухгалтерського обліку з використанням міжнародних стандартів.
Для забезпечення здійснення положень цього наказу Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку та статистики» від 4 травня 1993 р. Розроблена на основі положень, наведених у концепції, Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку та статистики передбачала наближення первинного бухгалтерського та статистичного обліку на підприємствах різних форм власності до міжнародних стандартів обліку та звітності.
Ведення обліку готової продукції регламентується наступною нормативною базою:
1. Основою бухгалтерського обліку в Україні є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р., який визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2000 р., водночас з цим почалася реалізація Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою №1706 Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. Поширюється цей Закон на всіх без винятку юридичних осіб (підприємства, організації, банки, бюджетні установи). Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регламентує правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даним законом визначається ціль бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно з цим законом ціль ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності являється надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві. Цим законом передбачаються загальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97 ВР. Цим законом визначається об'єкт оподаткування, згідно якого, об'єктом оподаткування є прибуток, котрий визначається шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу, визначеного згідно пункту 4.3 діючого Закону. Теж, що являється валовим доходом, а що валовими витратами, правила ведення податкового обліку, ставки оподаткування, а теж порядок нарахування та строки сплати податку.
3. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. Оцей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. №246. Це положення визначає методологічні засади формування в обліку інформації про запаси і розкриття їх у фінансовій звітності.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290. Цим положенням (стандартом) визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкритті у фінансовій звітності.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318. Цим положенням (стандартом) визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкритті у фінансовій звітності.
7. План рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291.
8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291.
9. Інструкція по бухгалтерському обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну України №141 від 01.07.97 р. (зі змінами та доповненнями).
10. Положення про порядок уцінки та реалізації продукції, що залежалась, із групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене спільним наказом Мінекономіки України та Мінфіну України від 15.12.1999 р. №149/300, зареєстроване в Міністерством Юстиції України 29.12.99 р. №921/4214.
11. Положення про порядок реалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій пов'язаних з продажем товарів, затверджене наказом Мінфіну України №14 - 401 від 05.07.1993 р. (з послідуючими змінами та доповненнями).
12. Порядок ведення в обліку приросту (втрат) балансової вартості покупних товарів (окрім активів які належать амортизації, цінних паперів та дивідендів) матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві та залишків готової продукції (в тому числі малоцінних предметів на складах), затверджений наказом Мінфіну України від 11.06.1998 р. №124 зареєстрований в Міністерством Юстиції України 03.07.1998 р. №417/2857.
13. Наказ Міністерства Аграрної політики України «Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу» від 07.03.2001 р. №49. Оцей Наказ визначає основні вимоги щодо правильності ведення та списання залишків готової продукції відповідно до регістрів бухгалтерського обліку.
14. Наказ Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.1996 р. №193. 15. Наказ Міністерства Фінансів України «Про інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» від 11.08.1994 р. №69.
1.3 Процес документування обліку готової продукції
Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший - залишається на складі. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг вимірюються, підраховуються і, при необхідності, зважуються.
Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає накладну на здачу готової продукції на склад підприємства, в натуральному і грошовому вираженні. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку [4, c. 213].
Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції.
При використанні ЕОМ в бухгалтерському обліку, крім номенклатури-цінника, розробляється комплекс довідників в продукції, яка оподатковується та не оподатковується різними видами податків, довідники середньоквартальної та середньорічної собівартості, платників та вантажоодержувачів. У вигляді довідників формалізується і способи визначення суми рахунку за продукцію, відвантажену на внутрішній ринок та на експорт. В довідниках зазначаються найменування виробу, коди видів товарної продукції, вироби та змінні параметри (ціна, собівартість, ставки податків, тощо). Всі ці дані записують на машинний носій інформації та використовують для оперативного управління запасами продукції і для складання відповідної внутрішньої звітності [11, c. 367].
Залежно від виду випуску готової продукції з виробництва оформлюється та відображається в обліку по різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад.
В такому разі оформлюються первинні документи і використовуються бухгалтерські рахунки, показані на рис. 1.4.
Рис. 1.4. Облік випуску готової продукції, що здається на склад і має кількісні та якісні характеристики
Якщо продукція не має натуральних параметрів - робота (ремонт) або послуга (транспортні послуги) - то в бухгалтерському обліку випуск різноманітний передачі продукції замовнику, і тому факт випуску відображається в бухгалтерському обліку таким чином (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Облік випуску готової продукції, що не здається на склад і не має кількісних та якісних характеристик
Коли продукція є унікальна (пароплав, будинок, тощо) то відповідний випуск замовнику оформляється документами і відображається записом рис. 1.6.
Рис. 1.6. Облік випуску готової продукції, яка не здається на склад
Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформлюються видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначеними номерами накладної і дати оформлення, номера і дати договору з замовниками, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількість оптової ціни і вартості.
При організації аналітичного обліку готової продукції не повинно допускатись ведення обліку лише в кількісному вираженні без відповідної грошової оцінки.
Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (необхідні для одержання узагальнених показників обліку однорідної продукції).
На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному вираженні.
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:
– в сортових картках складського обліку - в бухгалтерії складають та обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання;
– без картковим способом - кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готової продукції у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних з оприбуткування, відпуску і по залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються [9, c. 194].
У катках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.
При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту.
Картки замінюються оперативними машинограмами залишків та руху готової продукції по кожному найменування та виду.
В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.
Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції, ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами з виділенням в регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.
Дані аналітичного і синтетичного обліку готової продукції повинні забезпечувати отримання необхідних даних для складання внутрішньої бухгалтерської звітності.
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та іншими напрямами, визначеними підприємством.
Первинними документами з обліку доходів від реалізації є рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, міни, товарно-транспорті накладні, платіжні вимоги, прибутковий касовий ордер, виписки банку, розрахунки бухгалтерії. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки виходячи із специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю [5, c. 356].
Синтетичний облік ведеться в облікових регістрах, склад яких визначено в «Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356.
Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації і узагальнення інформації в них вибирається підприємствами самостійно з дотриманням єдиних принципів бухгалтерського обліку і з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку направлені на узагальнення в регістрах бухгалтерського обліку (окрім регістра за балансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань і фактах фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій і інших юридичних осіб (окрім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.
Облікові регістри (книги, відомості, журнали і тому подібне) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування і узагальнення інформації про господарські операції, які містяться в прийнятих до обліку первинних документів.
Облікові регістри складаються щомісячно, підписуються виконавцями і головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Ведення облікових регістрів і котирування документів первинного обліку здійснюються із застосуванням, як мінімум, коду класу рахунків і коду синтетичного рахунку.
Аналітичні дані в облікових регістрах повинні узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.
Господарські операції відбиваються і облікових регістрах під час вступу первинних документів або підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операцій. Інформація в облікові регістри переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.
У облікових регістрах стирання і необумовлені виправлення тексту і цифрових даних не допускаються. Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправедний текст і/або цифри закреслюються і над закресленим приводиться правильний текст і/або цифри. Закреслення здійснюється однією межею так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилок повинне бути обумовлене написом «виправлено» і підтверджено підписами осіб, що підписали цей регістр, з вказівкою дати виправлення [7, c. 388].
Головна книга ведеться протягом календарного року. Кожному синтетичному рахунку в головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів в Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо по всім рахункам суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо дебету і кредиту повинні бути відповідно рівні.
Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків по оплаті праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 або 5А та Відомість 5.1 обліку руху запасів. В обох варіантах Журналу являються однаковими по складу та порядку заповнення розділів (з кредиту рахунку 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків), ІІ «Витрати по податку на прибуток, витрати інвестиційної і фінансової діяльності, інші витрати» і IV «Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари».
Розділ 1 Журналу 5 заповнюється після складання розділів ІІ і ІІІ цих журналів, окремі дані переносяться з інших складених журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з розділу ІІІБ Журналу 5А).
Підприємства, які не застосовую рахунки класу 8 «Витрати за елементами» в складі Журналу 5, ведуть розділ ІІІ «Витрати діяльності»
Дані по рядку 9 «Всього по розділу ІІІ» з граф 2-16 Журналу 5 переносяться в Головну книгу. Підсумки рядків за графами 3-16 та по графах 18-23 (з журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7) наводяться у відповідному рядку графи 24 як фактичні витрати за наведеними напрямами витрат операційної і надзвичайної діяльності, а в графі 25 накопичуються такі дані для складання звітності за період з початку року.
У графі 2 по рядках 1.1 - 1.6 розділу ІІІ підприємства вказують об'єкти витрат (види, групи продукції, послуг основного виробництва, об'єкти будівництва). у графах 3 і 4 цього розділу і розділів ІІІА і ІІІБ підприємства витрачання виробничих запасів можуть наводити за сумою їх облікової вартості та сумою розподілених транспортно-заготівельних витрат.
Підприємства, які застосовують одночасно рахунки класу 8 «витрати за елементами» і класу 9 «витрати діяльності» у складі Журналу 5А, ведуть розділи ІІІА «Витрати діяльності» та ІІІБ «Витрати за елементами».
На підставі первинних облікових документів на витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи і т. п. записуються дані у графи 3-12 розділу ІІІБ за складовими відповідних елементів витрат. У графи 14-19 розділу ІІІБ їх журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 записуються дані про складові відповідних елементів витрат.
Підсумкові дані за графами 3-12 з розділу ІІІБ «Витрати по елементам» разом з підсумком за відповідними рахунками у графах 3-15 розділу ІІІА записуються до підсумкової рядок 10 «Разом по розділам ІІІА і ІІІБ розділу ІІІА Журналу 5А, а звідти - до Головної книги.
Підсумкові дані (графа 20) розділу ІІІБ переносяться в розділ ІІІА до відповідної статті витрат за графами 17, (з кредиту рахунка 80 «Матеріальні витрати»), 18 (з кредиту рахунка 81 «Витрати на оплату праці»), 19 (з кредиту рахунка 82 «Витрати на соціальні заходи»), 20 (з кредиту рахунка 83 «Амортизація»), 21 (з кредиту рахунка 84 «Інші операційні витрати»). Дані підсумкового рядка 9 розділу ІІІА за графами 16-21 також заносяться до Головної книги.
У графі 21 розділу ІІІБ накопичуються дані за складовими елементів витрат за період з початку звітного року, включаючи звітний місяць.
У графі 23 розділу ІІІА накопичуються дані щодо складових витрат діяльності за період з початку звітного року.
Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності та місцями витрат. В відомості визначаються сум і рівень транспортно-заготівельних витрат, а також фактична собівартість витрачених запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.
Запаси у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів, в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальним особам (складів, цехів дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу - декада і т. п.).
Журнал 6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій (по кредиту рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79).
У відомості 6.1 накопичуються дані про окремі складові доходів підприємства [9, c. 211].
2. Облік готової продукції на ПАТ «Авто ЗАЗ»
2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства
ПАТ «Авто ЗАЗ» - запорізький автомобільний завод був заснований у 1960 році з метою виробництва дешевих автомобілів для всього Радянського Союзу та був заводом-монополістом у цій галузі. Інші автомобільні заводи, як, наприклад, «Лада» у місті Тольятті, виробляли дорожчу продукцію і отримали більше уваги та засобів. У незалежній Україні «Авто ЗАЗ» став з 1991 року єдиним автомобільним заводом. До 1991 року щорічний приріст був у межах 14-15% і в 1993 році його потужність була розрахована на 300 тис. Автомобілів в рік.
Існуючий автомобільний ринок складається з трьох основних сегментів:
1. Ринок вторинних продажів, що формується за рахунок автомобiлiв, які вже знаходяться на митній території України. Являє собою продаж автомобiлiв приватними особами одне одному;
2. Імпорт старих автомобiлiв, що здійснюється в основному в неторговому обороті, тобто ввозяться фізичними особами для власного використання;
3. Імпорт нових автомобiлiв, що здійснюється в торговому обороті офiцiйними дилерами i дистриб'юторами для наступного офiцiйного продажу;
Основні цеха: технології та інновації, пресове виробництво, зварювальне виробництво, покрасове виробництво, збірне виробництво, механічне виробництво.
Запорізький автомобілебудівний завод - український виробник легкових автомобілів; розташований у Запоріжжі. Це єдине в Україні підприємство, яке має повний цикл виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, спорядження кузова і складання автомобіля.
На заводі створено і постійно удосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001 версії 2000 року, і є значним внеском у розвиток державної економіки.
Динаміка розвитку ЗАЗу, пріоритетами якої є постійне прагнення удосконалювати власну продукцію, робота над втіленням нових ідей у життя і розширення модельного ряду автомобілів, свідчить про прогрес створення вітчизняного автомобіля.
Національне виробництво - сегмент в якому знаходиться ПАТ «ЗАЗ».
Основні види продукції: легкові автомобiлi ЗАЗ («Таврія», «Славута», «Пiкап», «Сенс»), Деу / Шевроле («Ланос», «Авео», «Лацеттi», «Еванда», «Такума»), «Мерседес» (Е, S, M, ML, S4M класу), «Опель» («Астра», «Вектра», Корса», Мерiва»), «Дачiя» («СуперНова», «Соленза»), ВАЗ (21093, 21099), вантажнi автомобiлi ТАТА, МАЗ, запасні частині для автомобiлiв, вироби з пластмаси.
Основні ринки збуту: внутрiшнiй ринок України, Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вiрменiя, Сiрiя, Сербія i Чорногорія, Болгарія, Єгипет. Канали збуту: власна мережа та дистриб'юторські компанії (ВАЗ - 100 дилерів, ЗАЗ - 95 дилерів, «Дачiя» - 55 дилерів, «Опель» - 66 дилерів, «Шевроле» - 85 дилера, «Мерседес» - 17 дилерів, «ТАТА» - 26 дилерів).
Методи продажу: роздрібна та оптова торгівля, а також в кредит через банкiвськi структури.
Основні види діяльності ПАТ «Авто ЗАЗ»:
- виробництво та збут на внутрішньому та зовнішньому ринках автомобілів різних класів та модифікацій, запасних частин до них, комплектуючих виробів для автомобільного виробництва, виконання робіт по оновленню відпрацьованих деталей, вузлів та агрегатів автомобілів;
- організація (будівництво та реконструкція) центрів технічного обслуговування автомобілів (станцій та гарантійних пунктів), а також торгівельних та інших підприємств фірмової торговельної мережі в Україні та за кордоном;
- поставка запасних частин для мережі сервісного після продажного обслуговування;
- розробка нової автомобільної техніки та технологічного устаткування для її виробництва, впровадження результатів науково-дослідних робіт, які є інтелектуальною власністю Товариства;
- оптова та роздрібна торгівля автомобілями;
- виконання будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт;
- зовнішньоекономічна діяльність.
2.2 Організація обліку готової продукції на ПАТ «Авто ЗАЗ»
Згідно із законодавством України, підприємством є самостійний господарюючий суб'єкт, створений у порядку, встановленому законом, для виробництва продукції і надання послуг з метою задоволення громадських потреб і отримання прибутку. Будь-яка організація (підприємство) взаємодіє із зовнішнім середовищем, тобто отримує з нього ресурси (робочу силу, капітал, устаткування, сировину, енергію, інформацію тощо), які стають елементами її внутрішнього середовища. Отримані ресурси переробляються на продукцію (послуги) і надходять для реалізації в зовнішнє середовище.
Внутрішнє середовище підприємства формується залежно від його місії і мети, яка багато в чому визначається зовнішнім середовищем. Внутрішнє середовище підприємства складається з людей, техніки, технології, інформації, організації виробництва і управління тощо і з таких основних підсистем:
– соціальної;
– технологічної;
– виробничо-технічної;
– економічної;
– інформаційної;
– організаційної;
– фінансової;
– маркетингової, комерційної;
– науково-інноваційної тощо.
Організаційна структура ПАТ «Авто ЗАЗ» наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Організаційна структура департаменту економіки і фінансів ПАТ «Авто ЗАЗ»
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ПАТ «Авто ЗАЗ» регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV [6, c. 11].
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе керівник підприємства згідно законодавства України та Установчих документів.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно створило централізовану бухгалтерію на чолі з головним бухгалтером.
Загальні завдання та задачі бухгалтерського обліку на підприємстві:
– вживати прогресивні методи і форми бухгалтерського обліку;
– керуватися нормативними документами, Законами України, Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку, інструкціями та наказами підприємства;
– забезпечувати фіксування фактів всіх господарських операцій на підставі первинних документів;
– відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, в облікових регістрах та в бухгалтерській і податковій звітності;
– проводити інвентаризацію;
– забезпечувати зберігання бухгалтерської документації;
– виявляти додаткові резерві для поліпшення фінансового стану підприємства [4, c. 22].
Бухгалтерія підприємства ПАТ «Авто ЗАЗ» має централізовану організаційну структуру, тобто бухгалтерія підприємства складається з декількох відділів, кожний з яких відповідає за окрему сферу обліку, при цьому усіх відділи безпосередньо підпорядковані Головному бухгалтеру підприємства.
Бухгалтерія очолюється головним бухгалтером, який відповідає за стан та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується директору (керівнику) підприємства. До обов'язків головного бухгалтера підприємства ЗАТ «Авто ЗАЗ», відповідно до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», входить:
– забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
– контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
– участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
– забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
З головним бухгалтером також повинен узгоджуватися прийом (призначення), переклад і звільнення матеріально відповідальних працівників.
Головний бухгалтер несе відповідальність за:
– якість і своєчасність виконання покладених на нього обов`язків;
– достовірність звітів і довідок про результати ревізійних перевірок,
що подаються;
– нерозголошення відомостей, що складають комерційну таємницю підприємства;
– дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
– дотримання інструкцій з охорони праці, протипожежної небезпеки і виробничої санітарії [3, c. 19].
2.3 Відображення на рахунках обліку на підприємстві ПАТ «Авто ЗАЗ»
Курсової роботи виконана на прикладі господарської діяльності підприємства ПАТ «Авто ЗАЗ». При здійсненні господарських операцій оформлюються первинні документи. При надходженні документів до бухгалтерії проводиться їх групування, токсировка, після чого інформація з первинних документів переноситься до ЖГО у хронологічному порядку; де вказується: № п/п, Дата, Підстава (первинний документ), Зміст операцій, Сума, Дебет, Кредит. Для прикладу було взято вибірково операції по даному підприємству за один місяць.
Приклад 1: операції, які безпосередньо пов'язані з рухом готової продукції (матеріалів) на підприємстві.
За прибутковою накладною №1 від 02.01 отримані без попередньої оплати лакофарбові матеріали від постачальника ТОВ «Лакофарбовий завод» 340 кг за ціною 42,35 грн./кг. В той же день виписана податкова накладна. За лімітно-забірною карткою №1 від 03.01 були передані лакофарбові матеріали зі складу №3 на виробництво на суму 10000,00 грн. За актом приймання-передачі від 29.01 на склад передано готову продукцію за фактичною собівартістю (незавершене виробництво на початок і кінець звітного періоду), ФС = 1000,00 грн. + 5000,00 грн. + 2000,00 грн. + 550,00 грн. + 140,00 грн. + 3870,00 грн. = 21560,00 грн. За видатковою накладною №1 від 29.01 всю вироблену продукцію було реалізовано покупцю ДК «ТАТА» без попередньої оплати на суму 35000,00 грн. і в той же день виписано податкову накладну. В погашення заборгованості за відвантажену готову продукцію 31.01 надійшло від покупця ДК «ТАТА» 35000,00 грн. В цей же день в повному обсязі було перераховано з поточного рахунку в погашення заборгованості перед постачальником ТОВ «Лакофарбовий завод» за раніше відвантажені матеріали. В таблиці 2.1 по даному прикладу складено журнал господарських операцій.
Таблиця 2.1. Журнал господарських операцій з руху готової продукції
№ п/п |
Дата |
Назва документа |
Зміст господарських операцій |
Сума, грн. |
Дт |
Кт |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. |
02.01 |
ПН №1 |
Отримані без попередньої оплати лакофарбові матеріали від постачальника ТОВ «Лакофарбовий завод» 340 кг за ціною 42,35 грн./кг. |
12000,00 |
201 |
631 |
|
2. |
02.01 |
ПН №1 |
Відображено податковий кредит |
2400,00 |
641 |
631 |
|
3. |
29.01 |
АПП |
Передано на склад готову продукцію за фактичною собівартістю |
21560,00 |
26 |
23 |
|
4. |
29.01 |
ВН №1 |
Всю вироблену продукцію було реалізовано без попередньої оплати, дохід від реалізації |
35000,00 |
361 |
701 |
|
5. |
29.01 |
ПН №2 |
Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ |
5833,33 |
701 |
641 |
|
6. |
31.01 |
БВ |
Надійшло від покупця в погашення заборгованості за відвантажену готову продукцію |
35000,00 |
311 |
361 |
|
7. |
31.01 |
БВ, ПД №2 |
Перераховано з поточного рахунку в погашення заборгованості перед постачальником за матеріали |
14400,00 |
631 |
311 |
Приклад 2: операції нарахування амортизації обладнання.
Відповідно відомості амортизаційних відрахувань від 07.01 нарахована амортизація обладнання виробничого, загальновиробничого і загальногосподарського призначення на суму 550,00 грн., 250,00 грн. і 150,00 грн. відповідно. В таблиці 2.2 по даному прикладу складено журнал господарських операцій.
Таблиця 2.2. Журнал господарських операцій по нарахуванню амортизації
№п/п |
Дата |
Назва документа |
Зміст господарських операцій |
Сума, грн. |
Дт |
Кт |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. |
07.01 |
ВАВ №1.1 |
Нарахована амортизацію обладнання виробничого призначення |
550,00 |
231 |
131 |
|
2. |
07.01 |
ВАВ №1.2 |
Нараховано амортизацію обладнання загальновиробничого призначення |
250,00 |
91 |
131 |
Приклад 3: операції по розрахункам з постачальниками.
Відповідно до акту виконаних робіт від 09.01 прийнято до оплати рахунки постачальника ТОВ «Енергетик» за електроенергію використану на освітлення приміщення цеху в розмірі 120,00 грн. та від 11.01 за електроенергію використану на технологічні потреби та на освітлення приміщення офісу на суму 140,00 грн. та 100,00 грн. відповідно. В таблиці 2.3 по даному прикладу складено журнал господарських операцій.
Таблиця 2.3. Журнал господарських операцій по розрахункам з постачальниками
№ п/п |
Дата |
Назва документа |
Зміст господарських операцій |
Сума, грн. |
Дт |
Кт |
|
1. |
09.01 |
АВР |
Прийнято до оплати рахунки постачальників за електроенергію використану на освітлення приміщення цеху |
120,00 |
91 |
631 |
|
2. |
11.01 |
АВР |
Прийнято до оплати рахунки постачальників за електроенергію використану на технологічні потреби |
140,00 |
23 |
631 (685) |
|
3. |
11.01 |
АВР |
Прийнято до оплати рахунки постачальників за електроенергію використану на освітлення приміщення офісу |
100,00 |
92 |
631 (685) |
Приклад 4: Нарахування заробітної плати працівникам підприємства і нарахування єдиного соціального внеску на заробітну плату.
Відповідно розрахунково-платіжної відомості №1 від 28.01 нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, загальновиробничому персоналу, адміністрації та робітникам служби збуту в розмірі 5000,00 грн., 2500,00 грн. 2500,00 грн. та 1500,00 грн. відповідно. Згідно закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розмір єдиного внеску становить 34,7% винагороди за цивільно-правовими договорами, але в даній курсовій роботі для спрощення розрахунків беремо умовно 40%. Отже відповідно довідці бухгалтерії на заробітну плату працівників призведено нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ). В таблиці 2.4 по даному прикладу складено журнал господарських операцій.
Таблиця 2.4. Журнал господарських операцій по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства і нарахування єдиного соціального внеску на заробітну плату
№ п/п |
Дата |
Назва документа |
Зміст господарських операцій |
Сума, грн. |
Дт |
Кт |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. |
28.01 |
РПВ №1 |
Нарахована зарплата основним робітникам |
5000,00 |
231 |
661 |
|
2. |
28.01 |
РПВ №1.2 |
Нарахована зарплата загально-виробничому персоналу |
2500,00 |
91 |
661 |
|
3. |
28.01 |
РПВ №1.3 |
Нарахована зарплата адмініст-рації |
2500,00 |
92 |
661 |
|
4. |
28.01 |
РПВ №1.4 |
Нарахована зарплата робітникам служби збуту |
1500,00 |
93 |
661 |
|
5. |
28.01 |
ДБ |
Нараховано ЄСВ на заробітну плату основним робітникам |
2000,00 |
231 |
651 |
|
6. |
28.01 |
ДБ |
Нараховано ЄСВ на заробітну плату загальновиробничого пер-соналу |
1000,00 |
91 |
651 |
|
7. |
28.01 |
ДБ |
Нараховано ЄСВ на заробітну плату адміністрації |
1000,00 |
92 |
651 |
Приклад 5: операції з нарахування податку на прибуток та визначення кінцевого фінансового результату.
Відповідно довідці бухгалтерії від 31.01 списуємо адміністративні витрати (збираємо 92 рахунок «Адміністративні витрати» за звітний період): Вадм. = 1000,00 + 2500,00 грн. + 150,00 грн. + 100,00 грн. Аналогічно списуємо витрати на збут: Взб. = 1500,00 грн. + 600,00 грн. і загальновиробничі витрати: Взв. = 250,00 грн. + 120,00 грн. + 2500,00 грн. + 1000,00 грн. Реалізовану готову продукцію списуємо за собівартістю і закриваємо рахунок 901 «Собівартість реалізованої продукції». Далі знаходимо чистий дохід від реалізації готової продукції: Дчист. = 35000,00 грн. - 5833,33 грн. і списуємо його. Податок на прибуток нараховуємо за умови, що бухгалтерський прибуток дорівнює оподактковуємому (приймається умовно 25%): Податок на прибуток = (29166,67 грн. - 21560,00 грн. -3750,00 грн. - 2100,00 грн.) * 25%, перераховуємо його з поточного рахунку до бюджету і списуємо на фінансовий результат. Остання операція визначаємо кінцевий фінансовий результат: ЧП = Приб. - Податок на прибуток, ЧП = 1756,67 грн. - 439,17 грн. В таблиці 2.5 по даному прикладу складено журнал господарських операцій.
Таблиця 2.5. Журнал господарських операцій з нарахування податку на прибуток та визначення кінцевого фінансового результату
№ п/п |
Дата |
Назва документа |
Зміст господарських операцій |
Сума, грн. |
Дт |
Кт |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. |
29.01 |
ДБ |
Списуються адміністративні витрати |
3750,00 |
791 |
92 |
|
2. |
29.01 |
ДБ |
Списуються витрати на збут |
2100,00 |
791 |
93 |
|
3. |
29.01 |
ДБ |
Списані загальновиробничі витрати у повному обсязі на виробничу собівартість |
3870,00 |
23 |
91 |
|
4. |
30.01 |
ДБ |
Списується фактична собівартість реалізованої продукції |
21560,00 |
901 |
26 |
|
5. |
30.01 |
ДБ |
Закривається рахунок «Собівартість реалізованої продукції» |
21560,00 |
791 |
901 |
|
6. |
30.01 |
ДБ |
Списується чистий дохід від реалізації продукції |
29166,67 |
701 |
791 |
|
7. |
30.01 |
ДБ |
Нараховані податок на прибуток за умови, що бухгалтерський прибуток дорівнює оподатковуємому |
439,17 |
981 |
641 |
|
8. |
30.01 |
ДБ |
Списуються витрати по нарахуванню податку на прибуток |
439,17 |
791 |
981 |
|
9. |
31.01 |
ДБ |
Визначається кінцевий фінансовий результат |
1317,50 |
791 |
441 |
|
10. |
31.01 |
БВ, ПД №1 |
Перераховано з поточного рахунку до бюджету податок на прибуток |
439,17 |
641 |
311 |
Одночасно з оформленням журналу господарських операцій відкриваються аналітичні та синтетичні рахунки, куди розносяться залишки на початок місяця, обороти дебітові, обороти кредитові, підраховують дебітові і кредитові обороти, визначається кінцеве сальдо (Схема 1).
Після збалансування синтетичних рахунків оформлюються журнали ордери та оборотно-сальдову відомість (Таблиця 2.6), де заносяться залишки на початок по дебету та по кредиту, обороти дебітові та кредитові та залишки на кінець періоду по дебету та по кредиту, при цьому повинно бути три рівності:
1. підсумок залишку на початок місяця за дебетом та за кредитом;
2. підсумок оборотів за дебетом та за кредитом;
3. підсумок залишків на кінець місяця за дебетом та за кредитом.
Таблиця 2.6
№ рахунку |
Залишок на початок місяця |
Обороти за поточний місяць |
Залишок на кінець місяця |
||||
Д-т |
К-т |
Д-т |
К-т |
Д-т |
К-т |
||
101 |
12000,00 |
- |
- |
- |
12000,00 |
- |
|
131 |
- |
- |
- |
950,00 |
- |
950,00 |
|
201 |
80000,00 |
- |
12000,00 |
10000,00 |
82000,00 |
- |
|
23 |
60000,00 |
- |
21560,00 |
21560,00 |
60000,00 |
- |
|
26 |
38000,00 |
- |
21560,00 |
21560,00 |
38000,00 |
- |
|
301 |
300,00 |
- |
- |
- |
300,00 |
- |
|
311 |
14700,00 |
- |
35000,00 |
14839,17 |
34860,83 |
- |
|
361 |
65000,00 |
- |
35000,00 |
35000,00 |
65000,00 |
- |
|
401 |
- |
10000,00 |
- |
- |
- |
10000,00 |
|
441 |
- |
12000,00 |
- |
1317,50 |
- |
13317,50 |
|
601 |
- |
70000,00 |
- |
- |
- |
70000,00 |
|
631 |
- |
90000,00 |
14400,00 |
14760,00 |
- |
90360,00 |
|
641 |
- |
18000,00 |
2839,17 |
6272,5 |
- |
21433,33 |
|
651 |
- |
16000,00 |
- |
4600,00 |
- |
20600,00 |
|
661 |
- |
54000,00 |
- |
11500,00 |
- |
65500,00 |
|
701 |
- |
- |
35000,00 |
35000,00 |
- |
- |
|
791 |
- |
- |
29166,67 |
29166,67 |
- |
- |
|
901 |
- |
- |
21560,00 |
21560,00 |
- |
- |
|
91 |
- |
- |
3870,00 |
3870,00 |
- |
- |
|
92 |
- |
- |
3750,00 |
3750,00 |
- |
- |
|
93 |
<...
Подобные документы
Поняття та класифікація готової продукції. Порядок формування первісної вартості готової продукції. Документування господарських операцій з руху готової продукції. Інвентаризація готової продукції. Відображення операцій з обліку руху готової продукції.
контрольная работа [161,3 K], добавлен 22.11.2010Особливості обліку і аудиту готової продукції. Первинний, синтетичний та аналітичний облік готової продукції на СТОВ "Полісся". Методика проведення аудиторської перевірки готової продукції. Впровадження автоматизованої системи обліку на підприємстві.
дипломная работа [190,9 K], добавлен 06.05.2011Поняття та класифікація готової продукції. Основні завдання обліку готової продукції, визначення її первісної вартості. Документальне оформлення руху готової продукції. Облік реалізації готової продукції. Аналітичний і синтетичний облік готової продукції.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 04.05.2010Облік випуску готової продукції. Документальне оформлення відпуску готової продукції покупцям. Розрахунок фактичної собівартості та податків на реалізовану продукцію. Відображення операцій з реалізації продукції в системі рахунків бухгалтерського обліку.
курсовая работа [791,4 K], добавлен 22.11.2010Основи побудови бухгалтерського обліку в Україні. Поняття готової продукції, особливості її обліку. Облік товарів, формування цін на товари і контроль за їх дотриманням. Кореспонденції бухгалтерських проведень з обліку готової продукції та товарів.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 17.11.2011Загальні поняття сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів. Документальне відображення в бухгалтерському обліку готової сільськогосподарської продукції. Складський облік продукції рослинництва, тваринництва, промислових виробництв.
курсовая работа [88,7 K], добавлен 20.08.2011Економічна сутність поняття "готова продукція". Методика бухгалтерського обліку операцій з готовою продукцією: оцінювання, система рахунків обліку, класифікація витрат за економічними елементами. Практичні основи бухгалтерського обліку готової продукції.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 08.09.2014Поняття та економічна сутність категорії "брак готової продукції", визначення головних причин та передумов його виникнення. Особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, характеристика методик контролю, розробка шляхів зниження.
курсовая работа [107,6 K], добавлен 21.06.2013Характеристика рослинництва як провідної галузі виробництва сільськогосподарської. Облік готової продукції сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ "Нива". Аналіз синтетичного і аналітичного обліку надходження та реалізації готової продукції.
курсовая работа [393,8 K], добавлен 20.07.2011Готова продукція: її склад, оцінка та задачі обліку. Документальне оформлення обліку наявності та руху готової продукції. Облік доходів та витрат від її реалізації. Види знижок, що надаються постачальником, їх відображення в обліку постачальника.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 17.04.2012Теоретичні основи, економічна суть та особливості обліку доходів від реалізації готової продукції. Документальне оформлення, аналітичний та синтетичний облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К", рекомендації щодо його вдосконалення.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 28.05.2010Дослідження організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку готової продукції рослинництва на прикладі ТОВ "Маловисторопське". Аналіз фінансових результатів, оцінка недоліків і розробка рекомендацій по вдосконаленню обліку готової продукції.
курсовая работа [69,9 K], добавлен 01.10.2011Теоретичні аспекти організації аудиту готової продукції. Аудит готової продукції на підготовчому етапі перевірки. Вивчення системи внутрішнього контролю та системи обліку. Встановлення ступеня ризику. Підготовка плану перевірки. Аудит готової продукції.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 30.03.2007Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти. Метод бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку. Облік грошових коштів. Облік інвестицій. Облік необоротних активів. Облік запасів. Облік готової продукції, товарів та реалізації.
курс лекций [92,0 K], добавлен 15.11.2008Випуск та реалізація готової продукції. Розробка і обґрунтування технології проведення внутрішнього аудиту системи управління готової продукції в акціонерних товариствах. Формування фактичної собівартості готової продукції. Первинні облікові документи.
статья [648,7 K], добавлен 14.08.2013Економічна характеристика готової продукції та її класифікація. Документальне оформлення процесу реалізації продукції. Синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції. Кореспонденція бухгалтерських рахунків при вибутті товарів.
курсовая работа [236,1 K], добавлен 13.10.2012Основні принципи і методи аудиту готової продукції в його організації. Вивчення системи внутрішнього контролю та системи обліку. Встановлення ступеня ризику. План, методи перевірки і контрольні процедури роботи аудитора, етапи та підсумкова документація.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 27.06.2008Теоретичні аспекти організації аудиту. Аудит готової продукції на підготовчому етапі перевірки. Підготовка плану і програми перевірки. Процедура аудиту готової продукції. Методи перевірки і контрольні процедури. Формування робочих документів аудитора.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 10.04.2007Економічна характеристика підприємства, основи побудови бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Облік грошових коштів, поточних зобов’язань, дебіторської заборгованості, основних засобів, готової продукції, виробничих запасів, доходів і витрат.
отчет по практике [91,1 K], добавлен 30.12.2012Ведення обліку і розподілу витрат на виробництво продукції. Порядок визначення обсягу і оцінки незавершеного виробництва. Порядок розрахунку фактичної собівартості продукції. Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці готової продукції.
курсовая работа [150,5 K], добавлен 30.03.2012