Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи та нормативно-правова база регулювання аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів

Розділ 2. Методика аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів

2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення

2.2 Організація та планування аудиту МШП на СТОВ "Україна"



Вступ

Розвиток ринкових відносин в економіці держави об'єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв'язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб'єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву "аудит".

Саме завдяки послідовному застосуванню методів та методичних прийомів аудиту здійснюється об'єктивне вивчення достовірності представленої інформації у фінансовій звітності підприємств. Оцінювання товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. малоцінних швидкозношуваних предметів) підприємства є однією з найголовніших і найвідповідальніших процедур аудиту.

При проведені аудиту МШП аудитор керується Законом України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999р. №996-ІV, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України та Міжнародними стандартами аудиту.

Особливу увагу слід приділити оцінці системи внутрішнього контролю підприємства шляхом застосування спеціальних тестів аудиту.

Аудиторська перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) полягає у встановленні правомірності їх визначення підприємством, а саме правильного розмежування оборотних та необоротних МШП підприємства, за умовами, що визначені обліковою політикою підприємства відповідно до наказу керівника.

Аудиторська перевірка операцій з МШП включає дослідження стану складського господарства та збереження МШП, дотримання вимог щодо їх оприбуткування та витрачання, перевірка правильності оцінки придбаних МШП, дослідження достовірності облікового забезпечення операцій з МШП в системі бухгалтерських рахунків.

Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам'ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", а також відповідними галузевими інструкціями.

Дана курсова робота ставить за свою мету розкрити особливості обліку МШП в розрізі аудиторської перевірки. Як показує практика, при побудові облікової системи даного виду активу на підприємствах виникають дискусійні моменти, які інколи виникають від неоднозначного трактування українського законодавства в області обліку. Це призводить до виникнення спірних питань між підприємством і податковою інспекцією.



• Розділ 1. Теоретичні основи та нормативно-правова база регулювання аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів

До числа нормативних документів, що регламентують сферу обліку, що розглядається, відносять:

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";

Закон України "Про аудиторську діяльність"

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291;

П(с)БО № 9 "Запаси", № 16 "Витрати", №2 "Баланс";

Закон України "Про Податок на додану вартість";

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств";

Інструкція "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків"

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку МШП є їх найменування, або вид, а відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або виготовлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату, - це їх собівартість, а якщо вони виготовлені власними силами підприємства - це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати (п. 10 П(С)БО 9)".

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (МШП) призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать підприємству та складають запаси. За дебетом рахунка 22 "МШП" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. За дебетом рахунку 112 " Малоцінні необоротні матеріальні активи " відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих малоцінних необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 112 відображаються вибуття малоцінних необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.

Джерела інформації МШП наступні: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, а також відповідні форми:

- МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів";

- МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів";

- МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні";

- МШ-7 "Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування";

- МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів".

Джерелами для перевірки правильності нарахування зносу за журнально-ордерною формою обліку є первинні документи, облікові записи в Журналах-ордерах № 10/1 с.-г., Головна книга за рахунками 22, 13, 112. Записи в Журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості по рахунках звіряють за такою схемою (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Схема звірки запису Журналу-ордера №10.1 с\г та відомості по рахунках 20,22,25,26,27,28.

Розділ 2. Методика аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів

2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення

аудит малоцінний оприбуткування облік

Аудиторські послуги, що надаються підприємствам АПК, здійснюються на договірних засадах. Пошук клієнтів аудиторською фірмою здійснюється на конкурентній основі, виходячи з якості та вартості наданих послуг. При виборі клієнта необхідно враховувати особливості організаційно-правових форм господарювання, сферу діяльності тощо.

Підставою для надання аудиторських послуг є договір, який укладається між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленостей між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки.

Договір документально засвідчує, що сторони дійшли згоди з усіх пунктів, обумовлених у ньому. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе обов'язків, умов їх виконання та меж відповідальності, у договорі необхідно максимально чітко обумовити всі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв'язку з його укладанням.

Перед укладанням договору з новим клієнтом аудитору необхідно вивчити такі питання:

чи існують професійні причини, через які недоцільно надавати послуги цьому клієнту;

які конкретно послуги повинні бути надані клієнту;

чи можуть бути повністю дотримані нормативи аудиту або інші релевантні вимоги в разі надання таких послуг.

Аудитори повинні враховувати репутацію потенційного клієнта та його керівництва. Нормативи контролю якості потребують від аудиторських фірм встановлення політики і процедур, що забезпечують мінімізацію ймовірності задоволення та збереження клієнта, керівництво якого не є чесним.

Укладанню договору може передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Клієнт (замовник) звертається за допомогою листа-пропозиції (Додаток 1) до аудиторської фірми з проханням надати даному суб'єкту підприємництва аудиторські послуги, в якому зазначається мета та завдання аудиту, бажаний масштаб перевірки тощо. Лист-зобов'язання (Додаток 2) аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням і масштабом аудиту й може містити положення, які стосуються межі відповідальності аудитора перед клієнтом, форми подання звіту аудитора та його висновків, та інші моменти, про які аудитор вважає за необхідне домовитися до початку перевірки. Надсиланню листа-зобов'язання може передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме за необхідне проведення такого обстеження. Після обміну листами та на їх підставі складається договір на проведення аудиту (Додаток 3). Листи можуть бути невід'ємною складовою договору або додатком до нього, якщо це буде обумовлено умовами договору. Схема документообігу для досягнення угоди на проведення аудиту наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Схема документообігу для досягнення угоди на проведення аудиту

До укладання і підписання договору аудитору необхідно ознайомитися з клієнтом шляхом особистого спілкування з керівництвом підприємства, вивчення установчих документів, результатів попередньої аудиторської перевірки, загального огляду звітності, ознайомлення з діяльністю даного суб'єкта, визначення рівня аудиторського ризику та оцінки можливостей додержання аудитором професійної етики. На цьому етапі аудитор попередньо визначає трудомісткість виконання робіт, вартість та можливі строки надання аудиторських послуг, а також необхідність залучення до перевірки інших спеціалістів.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора чи аудиторської фірми.

Договір про надання аудиторських послуг може мати разовий або довготерміновий характер, виходячи з умов договору та прав аудитора (аудиторської фірми) займатися аудиторською діяльністю протягом даного періоду. У випадку проведення повторного аудиту аудитору необхідно вирішити, чи вимагають обставини перегляду умов договору та чи є необхідність нагадати клієнту про діючі умови договору.

У разі укладання договору на тривалий період аудитору необхідно враховувати фактори, що можуть зробити доцільним складання нового договору, а саме:

· вимоги законодавства;

· наявність ознак, що можуть вказувати на неправильне розуміння клієнтом мети та обсягу аудиту;

· необхідність перегляду або встановлення особливих умов договору;

· недавні зміни в складі керівництва або ради директорів, або зміни в структурі власності;

· значні зміни характеру або масштабів діяльності клієнта тощо.

У разі, якщо аудитора до завершення виконання домовленостей просять змінити умови договору на такі, в результаті яких аудитор матиме нижчий рівень упевненості, аудитору необхідно переглянути доцільність таких змін.

Порядок підготовки, умови та зміст договору на проведення аудиту в Україні регулюються стандартом аудиту № 210 "Умови домовленості про аудиторську перевірку" та Цивільним кодексом України. Зміст договору про надання аудиторських послуг може бути різним залежно від конкретних обставин. Проте ряд моментів мають бути відображені в договорі в будь-якому випадку. Це:

· мета аудиту;

· масштаби аудиту, нормативи (масштаб аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки, склад, кількість та обсяг аудиторських процедур, включаючи дотримання чинного законодавства);

· можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, замовленої в зв'язку з аудитом;

· відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторові інформацію (у разі необхідності обумовлюється вимога про одержання від керівництва підприємства-клієнта письмового підтвердження щодо наданої інформації);

· умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;

· вказівка на те, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які помилки можуть залишитись незнайденими;

· форма, у якій замовнику буде подана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).

У договір можуть бути включені окремі пункти щодо планування аудиту, залучення до перевірки інших аудиторів і фахівців інших галузей, внутрішніх аудиторів та іншого персоналу клієнта, порядку розрахунків за виконання робіт та будь-яких можливостей обмеження аудиторського зобов'язання.

Структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Окремі положення договору можуть пояснюватися додатковими документами (додатками до договору).

2.2 Організація та планування аудиту МШП на СТОВ "Україна"

Аудиторська перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) полягає у встановленні правомірності їх визначення підприємством, а саме правильного розмежування оборотних та необоротних МШП підприємства, за умовами, що визначені обліковою політикою підприємства відповідно до наказу керівника.

Аудиторська перевірка операцій з МШП включає дослідження стану складського господарства та збереження МШП, дотримання вимог щодо їх оприбуткування та витрачання, перевірка правильності оцінки придбаних МШП, дослідження достовірності облікового забезпечення операцій з МШП в системі бухгалтерських рахунків.

Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам'ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", а також відповідними галузевими інструкціями.

Аудит МШП проводиться в кілька етапів. Спочатку аудитор перевіряє правильність організації обліку МШП; своєчасність складення первинних документів, дотримання правил під час приймання МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. На наступному етапі аудиту перевіряються віднесення придбаних предметів та засобів до МШП за критеріями, установленими законодавчими актами. Далі ретельно перевіряються правильність списання та облік списання МШП.

Під кінець аудиторської перевірки аудитор перевіряє операції з оприбуткування і списання МШП на складі, правильність виконання інвентаризації та оформлення ії результатів.

Під час перевірки правильності обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів аудитору слід пам'ятати, що їх рух обліковується з використанням таких самих методів, як і запасів. При передачі МШП в експлуатацію їх списують з балансу на витрати діяльності та ведуть оперативно-кількісний облік.

Аудитору необхідно з'ясувати виконання статті 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до пункту 27 П(С)БО 9, зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку.

Відображаючи в бухгалтерському обліку МШП, аудитор повинен керуватися відповідним положенням (стандартом), а також планом рахунків та інструктивними документами. Аудит установлює відповідність синтетичного обліку й аналітичного.



Таблиця 2.2 Горизонтальний та вертикальний експрес-аналіз балансу СТОВ "Україна"

Статті балансу	На початок року	На кінець року	Абсолютне відхилення	Темп росту, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6 (4-2)	7 (5-3)	8 (4/2*100)-100
АКТИВ
1. Необоротні активи	2031	32,95%	1666	16,56%	-365	-16,39%	-17,97
2. Виробничі запаси	1201	19,49%	371	3,69%	-830	-15,80%	-69,11
2.1. Поточні біологічні активи	1429	23,19%	248	2,47%	-1181	-20,72%	-82,65
2.2 Незавершене виробництво	613	9,95%	0	0,00%	-613	-9,95%	-100,00
2.3 Готова продукція	137	2,22%	100	0,99%	-37	-1,23%	-27,01
2.3. Дебіторська заборгованість	402	6,52%	7445	74,02%	7043	67,50%	1751,99
2.4.Інша поточна дебіторська заборгованість	44	0,71%	228	2,27%	184	1,55%	418,18
2.5. Грошові кошти та цінні папери	273	4,43%	0	0,00%	-273	-4,43%	-100,00
2.6. Інші оборотні активи	33	0,54%	0	0,00%	-33	-0,54%	-100,00
Баланс	6163	100	10058	100	3895		63,20
ПАСИВ
1. Власний капітал
1.1. Інший додатковий капітал	1742	28,27%	1742	17,32%	0	-10,95%	0,00
1.2.Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	2532	41,08%	6406	63,69%	3874	22,61%	153,00
1.3. Капітал і резерви	785	12,74%	785	7,80%	0	-4,93%	0,00
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	151	2,45%	151	1,50%	0	-0,95%	0,00
4.Поточні зобов'язання з одержаних авансів	241	3,91%	0	0,00%	-241	-3,91%	-100,00
4.2. Поточні зобов'язання з оплати праці	26	0,42%	0	0,00%	-26	-0,42%	-100,00
4.3. Поточні зобов'язання з учасниками	157	2,55%	12	0,12%	-145	-2,43%	-92,36
4.4. Поточні зобов'язання зі страхування	7	0,11%	0	0,00%	-7	-0,11%	-100,00
4.5. Поточні зобов'язання з бюджетом	157	2,55%	2	0,02%	-155	-2,53%	-98,73
4.5 Кредиторська заборгованість за товари	38	0,62%	867	8,62%	829	8,00%	2181,58
4.6. Інші поточні зобов'язання	327	5,31%	93	0,92%	-234	-4,38%	-71,56
БАЛАНС	6163	100	10058	100	3895		1771,94

У ході аналізу таблиці 2.2. Горизонтальний та вертикальний експрес-аналіз балансу СТОВ "Україна" ми з'ясували, що валюта балансу впродовж 2008 року збільшилася на 3895 тис. грн., що складає 63,2%.

Ці зміни відбулися за рахунок збільшення активів, капіталу та зменшення зобов'язань.

Розглянемо детальніше ці зміни.

Впродовж звітного періоду 2008 року активи підприємства СТОВ "Україна" прийняли наступних змін:

· необоротні активи зросли на 365,0 тис. грн., що складає 16,39%, темп росту 17,97%;

· виробничі запаси підприємства в цілому збільшилися на -1881 тис. грн., але при цьому в структурі активів підприємства вони стали складати на 15,6% менше порівнянні з початком року; В структурі оборотних активів виділяємо наступні статті, які спричинили значні зміни - вартість запасів зросла на 291,1 тис. грн., дебіторська заборгованість збільшилася на 74,5 тис. грн., темпи її росту при цьому - 136,69% впродовж року., готівкові кошти зазнали росту на 229,3 тис. грн., (0,99 %)., вартість готової продукції зменшилась на 330,4 тис. грн. та стала складати на 5,36% менше у структурі активів ніж у 2007 році., присутні зміни вартості поточних біологічних активів - вона зросла на 270,1 тис. грн., та стала займати у структурі на 4,39% більше, темпи росту при цьому 29,2% за рік.

Всі ці зміни вказують на збільшення активів підприємства, що свідчить про його розвиток.

За звітний період в пасиві підприємства, що включає його капітал та зобов'язання відбулися наступні зміни:

· капітал та резерви підприємства зросли на 1491,4 тис. грн., але стали складати на 6,73% менше у структурі пасиву;

· довгострокові зобов'язання зазнали росту на 1030,5 тис. грн., (10,36 %), темп росту - 283,49%, що свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування та втрачання фінансової стійкості;

· але при зростанні довгострокових зобов'язань вбачається зменшення поточних зобов'язань на 107,4 тис. грн. (3,63%), а саме: короткострокових кредитів - на 100,0тис. грн., кредиторської заборгованості - на 7,0 тис. грн., поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом - на 7,3 тис. грн., поточних зобов'язань за страхуванням - на 0,2 тис. грн. При цьому зросли поточні зобов'язання по оплаті праці - на 10,0 тис. грн.

Збільшення активів підприємства, зріст капіталу, а також незначні зменшення зобов'язань свідчать про досить високі темпи розвитку підприємства, його стабільний фінансовий стан, високу ліквідність активів підприємства.

Таблиця 2.3 Аудит фінансового стану СТОВ "Україна"

Показник	Нормативне значення	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Аналіз майнового стану підприємства
1.1 Коефіцієнт зносу основних засобів	зменшення	0,33	0,18	-0,15
1.2 Коефіцієнт оновлення основних засобів	збільшення	-	-	-
1.3 Коефіцієнт вибуття основних засобів	менше, ніж коеф. оновлення	-	-	-
2. Аналіз ліквідності підприємства
2.1 Коефіцієнт покриття	більше 1	8.7	12,01	3,31
2.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6-0,8	1,04	1,78	0,74
2.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,25-0,5	0,71	1,45	0,74
2.4 Чистий оборотний капітал, тис. грн.	більше 0, збільшення	4000,1	4538,0	537,9
3. Аналіз фінансової стійкості підприємства
3.1 Коефіцієнт автономії	більше 0, 5	0,86	0,79	-0,07
3.2 Коефіцієнт фінансування	менше 1, зменшення	0,17	0,27	0,1
3.3 Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	більше 0, 1	7,7	11,01	3,31
3.4 Коефіцієнт маневрування власного капіталу	більше 0, збільшення	0,76	0,95	0,19
4. Аналіз ділової активності підприємства
4.1 Коефіцієнт оборотності активів	збільшення	1,06	0,78	-0,28
4.2 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	збільшення	-	-	-
4.3 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	збільшення	-	-	-
4.4 Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	зменшення	-	-	-
4.5 Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	зменшення	-	-	-
4.6 Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	збільшення	-	-	-
4.7 Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	збільшення	2,82	2,07	-0,75
4.8 Коефіцієнт оборотності власного капіталу	збільшення	1,23	0,95	-0,28
5. Аналіз рентабельності підприємства
5.1 Коефіцієнт рентабельності активів	більше 0, збільшення	0,2	0,38	0,18
5.2 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	більше 0, збільшення	0,25	0,46	0,21
5.3 Коефіцієнт рентабельності діяльності	більше 0, збільшення	0,19	0,49	0,3
5.4 Коефіцієнт рентабельності продукції	більше 0, збільшення	0,29	0,89	0,6

В ході аналізу фінансового стану СТОВ "Україна" були зроблені наступні висновки:

· при аналізі майнового стану підприємства - коефіцієнт зносу основних засобів збільшився на 0,04, що є негативним моментом в господарській діяльності підприємства;

· при аналізі ліквідності підприємства - коефіцієнт покриття впродовж аналізує мого періоду зріс., коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,74, коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 7,09., чистий оборотний капітал збільшився на 4239 тис. грн. Ці дані свідчать про нормальне та стабільне функціонування підприємства, також позитивною стороною є збільшення чистого оборотного капіталу підприємства;

· в ході аналізу фінансової стійкості підприємства - коефіцієнт автономії збільшився на 0,03 - говорить про незначне покращення фінансової незалежність, коефіцієнт фінансування зменшився на 0,09, що свідчить про підвищення можливості підприємства фінансуватися за рахунок власних засобів., коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами зріс на 4,28., коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшився на 0,2.

· аналіз ділової активності підприємства показав, що - коефіцієнт оборотності активів збільшився на 0,17, тобто можливість активів підприємства перетворюватися у товар, продукцію або послуги підвищилася, що є ефективним для підприємства., коефіцієнт оборотності основних засобів також потерпів зменшення на 0,21, що негативно для функціонування підприємства., коефіцієнт оборотності власного капіталу зменшився на 0,38 - тобто підприємству слід звернути увагу на змінення цих показників ділової активності;

· при аналізі рентабельності підприємства ми з'ясували, що коефіцієнт рентабельності активів зріс на 0,08., коефіцієнт рентабельності власного капіталу збільшився на 0,09., коефіцієнт рентабельності діяльності зріс на 0,3., коефіцієнт рентабельності продукції також зріс на 0,12, коефіцієнт рентабельності продукції зріс на 0,21. Збільшення даних коефіцієнтів говорить про нормальне функціонування підприємства, а також розвиток його виробництва, про його стабільну діяльність.

Загальний план аудиту

Для досягнення ефективності та результативності аудиту аудитор розробляє та обговорює з замовниками на проведення аудиту елементи загального аудиторського плану та аудиторські процедури. Тобто аудитор розробляє і документально оформляє загальний план аудиту, визначає в ньому суть помилок, а потім здійснює аудит, керуючись цим планом.

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість, керуючись ним, підготувати програму аудиту. В свою чергу, програма аудиту, її зміст та обсяг залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Тому аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. У міжнародному стандарті аудиту № 230 "Документація" зазначається, що робоча документація допомагає в плануванні та проведенні аудиту. Тобто наголошується, що документальне оформлення планування аудиту є доцільним і необхідним.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань:

· розуміння аудитором бізнесу клієнта: аналіз головних факторів, що мають вплив на діяльність підприємства; найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва; надання послуг; фінансового стану, а також порядку звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства;

· розуміння системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю на підприємстві, що перевіряється, - методології і принципів бухгалтерського обліку, що застосовувались бухгалтерією підприємства, можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту; знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах; вплив нових форм бухгалтерського обліку;

· визначення аудитором ризиків і суттєвості: оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю - ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві та запобігати їм; оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, що є на час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту; визначення межі суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій, ймовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлені ним раніше помилки; визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, що робилися через суб'єктивну думку бухгалтера (нарахування резервів тощо);

· види, час і повнота процедур: можливість оперативного внесення змін у окремі напрямки аудиту, вплив інформаційних технологій на процес аудиту, робота підрозділів внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів;

· координація, керівництво, направленість виконання робіт, супроводження і нагляд за їх виконанням, а саме: участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства), участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами, дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства, підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, з врахуванням їх професійного рівня і стажу роботи;

· інші питання: можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час не менше одного звітного періоду, умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства з пов'язаними сторонами.

Порядок визначення споріднених сторін наводиться в МСА № 550 "Пов'язані сторони".

Програма аудиту

Розробка програми проведення аудиту включає ті ж самі етапи, що й розробка загального плану. Програма є розвитком загального плану аудиту і складає детальний перелік аудиторських процедур, необхідних для практичної його реалізації. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур мають співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану. До аудиторської програми включається також перелік аудиту за його напрямками, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту чи аудиторську процедуру. З метою раціоналізації розробки та оптимізації програм проведення аудиту крупні аудиторські фірми дуже часто використовують сітьові графіки.

Основними завданнями застосування сітьових методів управління аудиторською діяльністю є планування, передбачення та виявлення можливих перешкод у виконанні програми аудиту ще до того, як вони виникнуть. Інформаційною моделлю, за допомогою якої планують і контролюють виконання процесу аудиту, є сітьова модель (графік), яка дає змогу алгоритмізувати процеси планування та управління аудиторською діяльністю, тобто встановити певну оптимальну послідовність виконання аудиторських процедур.

У програмі аудитор оцінює ступінь ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який можливий під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів, координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, визначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі. Під час розробки аудиторської програми інші питання, включені до загального плану аудиту, розкриваються також з більшою деталізацією.

Записи та висновки аудитора за кожним розділом аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки аудиторського звіту.

Протягом усієї тривалості аудиту його загальний план і програма можуть переглядатися чи уточнюватися аудитором, тому що існує ймовірність зміни умов і напрямків перевірки, а також можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур, ніж ті, які раніш очікувалися аудитором. Події чи мотиви, що примусили аудитора внести значні зміни до аудиторської програми, оформлюються документально.

Планування та підготовка аудиту здійснюється таким чином, щоб гарантувати його високу якість, ефективність та своєчасність виконання всіх процедур.

Аудит МШП на складі

При перевірці організації обліку руху МШП на складах передусім треба проконтролювати організацію складського господарства і контрольно-пропускної системи. Далі перевіряють, як організований складський облік МШП і як ведеться контроль з боку бухгалтерії. Підприємства можуть застосовувати такі основні варіанти обліку руху матеріалів на складі: оперативно-бухгалтерський метод, картковий метод.

Якщо застосовується оперативно-бухгалтерський метод, то аудитор перевіряє відомості по приходу і витратах матеріалів, звіряє підсумкові дані цих відомостей з сальдовими відомостями. Другий метод передбачає складання в бухгалтерії кількісно-сумових оборотних відомостей по групах матеріалів. У цьому випадку аудитор переглядає ці відомості і звіряє залишки з картками складського обліку. Звичайно здійснюється вибіркова перевірка, оскільки суцільний контроль - дуже трудомісткий.

Найбільш ефективний метод застосовується, як правило, при використанні ПК. У цьому разі картки складського обліку в звичайному варіанті не ведуться. Сам процес складського обліку організовується на ПК, а за певні періоди (місяць, квартал) складаються оборотні відомості. Аудитор знайомиться з документами, що є, з'ясовує, як ведеться перевірка даних складського обліку з бухгалтерськими даними.

Видані персоналу спецодяг і спецвзуття обліковуються у відомості обліку видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних засобів (ф.№ МШ-6). Вона заповнюється в двох примірниках комірником структурного підрозділу. Один примірник передається в бухгалтерію, другий - у комірника. Здачу робітниками спецодягу у разі звільнення, переводу на іншу роботу оформляють накладними. На підприємстві повинен бути встановлений контроль за термінами знаходження спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування в експлуатації. Для цього рекомендують ставити штамп з вказівкою дати видачі працівникам.

Для обліку реалізації МШП на сторону використовують субрахунок № 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів".

Особливо важливий чітко налагоджений облік інструментів господарського інвентарю, так як вони можуть неодноразово використовуватися у виробничому процесі і знову поступати на склад. Придбані пристосування або інструменти, що поступили з виробництва передаються на центральний інструментальний склад, потім в інструментальні роздавальні комори цехів, звідки видаються робітникам. У залежності від терміну і часу використання інструментів на робочих місцях їх поділяють на постійні (що використовуються робітниками щодня) і оборотні (що використовуються нетривалий час - годину, зміну).

Для обліку різних предметів, виданих працівнику з роздавальної комори цеху для тривалого користування, відкривається спеціальна картка, яка зберігається в картотеці комори. Записи в картки виконують по приходу - на основі лімітних карт або накладних - вимог; по витраті - на основі актів на списання МШП.

Списання поламаних, зношених, загублених МШП оформляється актами вибуття. На основі цих актів в описах відображається списання інвентарю з балансу підприємства. Оскільки описи є регістрами аналітичного обліку, то для співставлення з даними синтетичного обліку складають оборотну відомість. У ній для кожного опису відводиться один рядок, по якому відображаються залишки господарського інвентарю і його рух.

Для узагальнення інформації про наявність і рух МШП використовують рахунок № 22 "МШП". Цей рахунок по відношенню до балансу є активним, а за змістом відноситься до групи рахунків по обліку запасів.

Синтетичний облік здійснюється в Головній книзі в грошовому вираженні. Перевіряючи записи в картках складського обліку або у відомостях по рахунку №22 потрібно встановити, чи немає серед них предметів, що відносяться до основних засобів.

У складському обліку звертають увагу на ті класифікаційні групи і підгрупи інвентарю, по яких тривалий час не було руху і є понаднормові запаси. За даними карток, журналів (відомостей) і вимог на видачу МШП з урахуванням дати видачі і термінів використання встановлюють, чи немає предметів, що числяться за працівниками, які могли бути загублені або прийшли в непридатність. Вивчаючи видачу спецодягу і спецвзуття в безкоштовне користування, перевіряючи керуються діючими в організації нормами видачі, термінами використання і переліком осіб, яким вони можуть бути видані, встановлюють випадки передчасної заміни і їх причини, а також матеріальні збитки, заподіяні організації внаслідок використання предметів не за призначенням або заміни нових предметів що були в експлуатації.

МШП відпускають зі складу на виробничі потреби на основі лімітно-забірних карт, вимог-накладних, накладних на відпуск матеріалів.

Облік МШП на складах звичайно ведуть аналогічно обліку матеріалів - в картках обліку матеріалів.

Аудит обліку МШП в бухгалтерії

У відповідності з П(с)БО №9 "Запаси", а в тому числі і МШП, обліковуються по фактичній собівартості. Є декілька способів надходження МШП на підприємство: придбання за плату, внесення одним підприємством в рахунок внеску в статутний капітал іншого підприємства, виготовлення МШП власними силами і т.д.

Відмінна риса закупівельних операцій полягає в тому, що, по-перше, вони характеризують першу фазу кругообігу оборотних активів організації (процес "гроші - товар"), по-друге, результатом їх проведення стає створення виробничих запасів.

Організація обліку операцій по купівлі МШП залежить від ряду чинників і, передусім, від вибраного варіанту їх оцінки, умов і форм розрахунків з постачальниками, порядку відшкодування ПДВ по придбаних цінностях.

Прибуткові ордери і приймальні акти на оприбуткування матеріальних цінностей складаються в день їх надходження. Прибуткові ордери виписуються на фактично прийняту кількість цінностей. При встановленні невідповідності матеріалів, що поступили їх асортименту, якості і кількості, вказаних в документах постачальника, складається акт про приймання матеріалів в двох примірниках. Другий примірник акту направляють постачальнику. При наявності приймального акту прибутковий ордер не оформляється, так як акт є одночасно прибутковим документомі основою для уточнення розрахунків з постачальником.

Оцінка МШП по облікових цінах зручна в ситуації фінансової нестабільності і частого коливання закупівельних цін.

Фактична собівартість складається із сум, сплачених постачальнику відповідно до договору (без ПДВ), та сум транспортно - заготівельних витрат (без ПДВ).

Придбані або виготовлені МШП, як правило, повинні поступати на склад організації. Передача їх безпосередньо в експлуатацію, обминаючі склад, не рекомендується, оскільки при цьому важко забезпечити належний контроль за їх використанням.

Придбання і оприбуткування МШП відображаються в обліку таким чином:

- оплачені МШП (в т. ч. ПДВ)

Д-т рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"

К-т рахунку 31 "Рахунки в банках";

оприбуткування МШП на складі:

Д-т рахунку 22 "МШП"

К-т рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";

- на суму сплаченого ПДВ

Д-т рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами"

К-т рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

На підприємстві повинен бути забезпечений роздільний облік сум ПДВ як по оплачених придбаних матеріальних ресурсах, так і по неоплачених.

Закупівля МШП обов'язково супроводжується розрахунками по ПДВ. Це спричиняє виникнення додаткових зобов'язань перед контрагентами по даному непрямому податку.

При придбанні МШП по безготівковому розрахунку ПДВ відображається на рахунку 64 тільки за умови підтвердження його суми в рахунку-фактурі і відповідному розрахунковому документі.

ПДВ в складі МШП, що поступили на підприємство, підлягає включенню в їх фактичну собівартість в наступних випадках:

при використанні МШП для виготовлення продукції (робіт, послуг), що не оподатковується ПДВ;

при придбанні МШП за готівку у організацій роздрібної торгівлі і населення;

при придбанні зворотної тари;

коли в рахунку-фактурі і розрахунковому документі не виділена сума ПДВ.

У випадках коли на первинних облікових документах і в розрахункових документах підтверджуючих вартість придбаних МШП, не виділена сума ПДВ, нарахування її розрахунковим шляхом не проводиться. У таких випадках вартість придбаних МШП, включаючи очікуваний ПДВ, повинна відноситись на рахунок 22 на всю суму пред'явленого рахунку з подальшим списанням у встановленому порядку на витрати виробництва.

Досить часто МШП підзвітні особи купують за готівку; ці операції оформляються проводками:

- видані гроші під звіт на придбання МШП

Д-т рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

К-т рахунку 30 "Каса";

- оприбутковані придбані МШП

Д-т рахунку 22 "МШП "

К-т рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Сума ПДВ по МШП, що придбані для виробничих потреб у організацій роздрібної торгівлі і у населення за готівку, до заліку у покупця не приймається і розрахунковим шляхом не виділяється.

У бухгалтерському обліку основні господарські операції, пов'язані з рухом МШП, мають бути відображені так, як показано в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Правильність оприбуткування МШП, придатних для експлуатації, що були повернуті на склад, аудитор встановлює за їх відображенням у бухгалтерському обліку на дебеті рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" і кредиті рахунку 71 "Інший операційний дохід" (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

При придбанні МШП для виробничих потреб за готівковим розрахунком у організації-виробника, постачальницько-збутової, оптової та іншої організації, що займається продажем і перепродажем товарів, в тому числі за договорами комісії і доручення (за винятком організацій роздрібної торгівлі, громадського харчування і аукціонного продажу товарів), при наявності прибуткового касового ордера і накладної на відпустку товару з вказівкою суми податку окремим рядком, ПДВ відображається по дебету рахунку 64 і його нарахування проводиться в загальновстановленому порядку.

Важливим моментом перевірки є вивчення правильності нарахування зносу МШП і включення його до собівартість продукції.

З введенням в дію в 2000 року П(с)БО №9 збільшився діапазон способів погашення вартості переданих в експлуатацію МШП. Амортизація вказаних предметів проводиться одним з наступних способів: процентний спосіб; лінійний спосіб; спосіб списання вартості пропорційної обсягу продукції (робіт, послуг). Аудитору необхідно перевірити, чи включення сум зносу по МШП у виробничі витрати було зроблене при відповідному первинному оформленні відпуску предметів, що розглядаються, в експлуатацію (на основі накладних - вимог або інших документів). Більш того дані документи повинні відображати виробничий напрямок їх використання, в іншому випадку можуть виникнути спірні ситуації з податковою інспекцією.

У обов'язковому порядку в обліковій політиці підприємства повинні бути відображені способи нарахування амортизації МШП, при цьому потрібно перевірити, що застосування одного із способів по конкретному предмету використовується на протязі всього терміну його використання. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що термін списання МШП з експлуатації прямо не залежить від терміну їх корисного використання. МШП можуть списуватися з експлуатації через моральний знос або втрату ними свого виробничого призначення. Заслуговує уваги той факт, що при використанні процентного методу нарахування амортизації 50% вартості МШП при їх вибутті з експлуатації повинні нараховуватися незалежно від закінчення терміну їх корисного використання.

Операції по нагромадженню і витрачанню амортизаційного фонду в бухгалтерському обліку не відбувається. Суми амортизації МШП знаходяться на банківських рахунках організації разом з виручкою за реалізовану продукцію (роботи, послуги).

Крім того, необхідно перевірити ще один аспект, на який повинен звернути увагу аудитор при перевірці системи обліку МШП. Мова йде про облік спеціального одягу і взуття. Відповідно до Типових галузевих норм безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу і взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам певних професій їх видача обов'язкова. Ці витрати включаються в собівартість продукції. Потрібно також пам'ятати, що видача вказаних предметів у власність працівника розглядається як прибуток, отриманий ним в натуральній формі, про що свідчить закон про прибутковий податок.

При реалізації матеріальних цінностей перевіряється правильність визначення їх цін, відображення на рахунках бухгалтерського обліку нарахування податків і документального оформлення цих операцій.

Інвентаризація МШП в складі матеріальних цінностей.

Як би якісно не був організований системний бухгалтерський облік, в організаціях можливе виникнення розбіжностей між даними про залишки запасів, що обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку, і фактичними їх залишками на складах.

Ці розбіжності можуть бути об'єктивними, оскільки відбуваються зміни в стані матеріальних цінностей при зберіганні Вони можуть виникнути через недосконалість вимірювальних приладів на підприємстві, а також внаслідок безгосподарності (псування і т.д.), нестач і розкрадання. Тому чинним законодавством передбачено, що на підприємствах систематично повинна проводитися інвентаризація майна.

Згідно з Положенням про ведення бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Україні інвентаризація господарських засобів повинна проводитися на розсуд керівника організації, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язкове. Проведення інвентаризації обов'язкове:

а) при передачі майна підприємства в оренду, викупі, продажу, а також при приватизації державного або муніципального підприємства;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація основних засобів може проводитися один раз в три роки, а бібліотечних фондів - один раз в п'ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб;

г) при виявленні фактів розкрадання або зловживань, а також псування майна;

д) у разі пожежі або стихійного лиха, або інших надзвичайних ситуацій;

е) при реорганізації або ліквідації підприємства, перед складанням ліквідаційного балансу і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Для проведення інвентаризації наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія. На великих підприємствах нарівні з центральною інвентаризаційною комісією створюються робочі комісії. Інвентаризація проводиться за обов'язковою участю матеріально відповідальних осіб. Якщо по якихось причинах матеріально відповідальна особа не може бути присутня при проведенні інвентаризації, то до складу інвентаризаційної комісії включається представник незацікавленої організації.

На початок інвентаризації в картках обліку МШП повинні бути відображені всі операції по руху МШП; по кожному з них виведені залишки на день інвентаризації; первинні документи по руху матеріалів необхідно здати в бухгалтерію і піддати бухгалтерській обробці. Факт здачі всіх документів в бухгалтерію і відсутність не оприбуткованих або не списаних цінностей матеріально відповідальні особи підтверджують письмово.

При проведенні інвентаризації члени робочої комісії здійснюють ретельний підрахунок МШП і отримані фактичні результати записують в інвентаризаційні описи. Запис проводиться по кожному найменуванню матеріалів окремо з вказівкою номенклатурного номера, виду, групи, артикула, партії, сорту в одиницях виміру.

Описи заповнюються не менш ніж в двох примірниках, кожна сторінка підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

При здійсненні інвентаризації враховуються особливості окремих видів матеріалів. Матеріально-виробничі запаси заносяться в описи по кожному окремому найменуванню з вказівкою виду, групи, кількості і інших необхідних даних (артикула, сорту та ін.).

Комісія в присутності завідуючого складом і інших матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей шляхом обов'язкового їх перерахунку, переваження або переміряння. Не допускається вносити в описи дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даним обліку без перевірки їх фактичної наявності. Товарно-матеріальні цінності, що поступають під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії і оприбутковуються по реєстру або товарному звіту після інвентаризації. Ці товарно-матеріальні цінності заносяться в окремий опис під найменуванням "Товарно-матеріальні цінності, що поступили під час інвентаризації". У описах вказуються дата надходження, найменування постачальника, дата і номер прибуткового документа, найменування товару, кількість, ціна і сума. Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії (або за його дорученням - члена комісії) робиться відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, в який записані ці цінності.

При тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера організації в процесі інвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії. Ці цінності заносяться в окремий опис під найменуванням "Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації". Оформляється опис аналогічно з документами на товарно-матеріальні цінності, що поступили під час інвентаризації. У витратних документах робиться відмітка за підписом голови інвентаризаційної комісії або за його дорученням - члена комісії.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться в експлуатації, інвентаризуються по місцю їх знаходження і особах, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. По МШП, виділених в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів з вказівкою в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особисті картки, з підписом їх в опису. На МШП, що стали непридатні і не списані, інвентаризаційна комісія складає акт на їх списання з вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів на господарські цілі.

Тара записується в опис по видах, цільовому призначенні і якісному стані (нова, вживана, що вимагає ремонту і т.д.). На тару, що стала непридатна, складається акт на списання з вказівкою причин непридатності і осіб, відповідальних за тару.

Окремі описи складаються на матеріали, що знаходяться в дорозі, на відповідальному зберіганні на складах інших підприємств, що зазнали псування, непотрібні, неліквідні.

Матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших організацій, заносяться до опису на основі документів, підтверджуючих здачу цих цінностей на відповідальне зберігання. У описах на ці цінності вказується їх найменування, кількість, сорт, варт...