Отже, основним економічним чинником, який в значній мірі визначає прибутковість підприємства, є фінансові результати підприємства. Про це свідчать нормативні документи розглянуті в таблиці.

Отже, провідна роль у вирішені питань визначення й оптимізації величини фінансових результатів належить бухгалтерському обліку та економічному контролю, адже можливість отримання найбільшого економічного ефекту при найменших витратах, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів значною мірою залежить від того, наскільки оперативно і точно підприємство здійснює облік та контроль власних витрат та доходів.

Грамотна організація бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві дозволить не тільки об'єктивно і своєчасно відображати витрати та доходи, вести оперативний контроль за виконанням плану й дотриманням кошторисів витрат, але й виявляти резерви зниження собівартості продукції, визначати шляхи оптимізації доходів і витрат, що дасть можливість істотно поліпшити фінансові результати підприємства та підвищити його конкурентоспроможність.

1.3 Організаційно-економічна характеристика підприємства ПАТ «Елопак-Фастів»

ПАТ «Елопак - Фастів» - підприємство, що спеціалізується на виробництві паперової і картонної тари - ламінованих картонних пакетів «Пюр-Пак» для фасування молочних та інших рідких продуктів. Всі структурні підрозділи знаходяться у м. Фастів за адресою: вул. Великоснітинська, 67.

Будівництво заводу споживчої тари почалося в кінці 1968 року, здійснювало його Білоцерківське будівельне - монтажне управління №37. Керівництво будівництвом здійснювала призначена міністерством дирекція заводу на чолі з Боруцею Анатолієм Павловичем.

У 1970 році почався монтаж устаткування першого цеху-цеху ламінованого паперу. Цех комплектувався імпортним обладнанням шведської фірми «Тетра-Пак».

03 серпня 1970 року була прийнята перша бригада робітників у кількості 20 чоловік, члени якої були направлені на навчання у Москву на споріднене підприємство «Мосламбуміз» для навчання основним професіям при виробництві ламінованого паперу.

Свою першу продукцію завод випустив 30 березня 1971 року і з квітня цього року розпочалося серійне виробництво комбінованого матеріалу (бумага + поліетилен + парафін) для пакування молока і молочних продуктів.

До кінця року при плані 2860 т було виготовлено 2868,5 т комбінованого матеріалу.

В 1971 році на заводі були створені профсоюзна спілка (перший голова - Каретнікова Г.М.), партійна організація (перший секретар - Смолєєв Є.А.), комсомольська організація (перший секретар - Бец В.І.).

Одночасно з початком виробництва ламінованого паперу проводився монтаж обладнання другого основного цеху - цеху паперових стаканчиків Обладнання було виготовлене Тульським дослідним заводом технологічного обладнання.

Набір робітників для цього цеху здійснювався в травні-червні 1972 року. Освоєння виробничих професій відбувалося на заводі. Першу продукцію - паперові стаканчики для морозива та холодних напоїв - було випущено в жовтні 1972 року, і вже в грудні цього року цеху було доведено виробничий план - 1,9 млн. стаканчиків, який було виконано.

У 1973 році був здійснений монтаж устаткування ливарної дільниці, а у 1974 році почалося виробництво поліетиленових ящиків для транспортування молочних пакетів типу «Фін-Пак та типу «Тетра-Пак».

У 1974 році було пущене в експлуатацію обладнання по виробництву складальної висікальної тари - для пакування медпрепаратів та м» ясних полу фабрикатів (пельмені, фрикадельки і т.п.)

У 1975 році була змонтована рукавонадувна машина і почалося виробництво поліетиленової плівки для пакування молока, а згодом була пущена в експлуатацію машина для нанесення на плівку багатокольорового друку.

У 1976-77 роках було встановлене обладнання (виробництва ФРН, Голландії та Італії) по випуску стаканчиків із комбінованого паперу ємкістю 100 мл і 250 мл (в комплекті з поліетиленовими кришками з нанесенням багатокольорового друку) для фасування сметани та м^яких сирів. В 1978 року розпочалося серійне виробництво цього виду продукції.

У 1979 році заводом було освоєно випуск двох нових видів продукції: нанесення багатокольорового друку на пергамент для виготовлення упаковок для молочних продуктів і випуск алюмінієвих туб для фасування харчових продуктів. Випуск продукції проводився на обладнанні, виготовленому в Італії та ФРН.

У 1980 році на ливарній дільниці було освоєно випуск ящиків полімерних для транспортування дитячого харчування.

У 1985 році було налагоджено випуск комбінованого матеріалу (бумага + поліетилен) для пакування харчових концентратів.

Багато уваги на підприємстві приділялось випуску товарів народного споживання. Починаючи з 1974 року, асортимент їх розширювався і змінювався в залежності від потреб народного господарства. Випускались такі види ТНС: кришки поліетиленові для консервування, кувшин поліетиленовий, сухарниці із полістіролу, ложки мірні для дитячого харчування, обложки «Діло», лійки поліетиленові.

На заводі вироблялась продукція у широкому асортименті із відходів виробництва: різні види вкладишів та заготовок для коробок для пакування панчішно - шкарпеткових виробів та сорочок.

На підприємстві працювало багато раціоналізаторів, кращими з яких були: Слюсь В'ячеслав Григорович, Кришталь Микола Йосипович, Смолєєв Євгеній Аркадійович, Рудак Микола Михайлович, Ковальський Георгій Вацлавович, Чехович Геннадій Анатолійович, Луцюк Євгеній Григорович, Яровий Олександр Андрійович та інші.

У 1986 - 88 роках була проведена реконструкція підприємства. Було демонтовано більшість обладнання та устаткування і передано іншим підприємствам, розташованим на Україні та в республіках Радянського Союзу.

Підприємство здійснило перехід на випуск нового, більш прогресивного виду упаковки молочних продуктів - заготовок пакетів «Пюр-Пак». Заготовки виготовляються з комбінованого матеріалу на основі картона з двостороннім поліетиленовим покриттям і призначені для пакування, окрім молочних продуктів, нейтральних фруктових та овочевих соків.

Одночасно були введені в експлуатацію склади для механізованого завантаження, безтарного зберігання і подачі гранульованого поліетилену до ламінатора.

Стажування робітників по опануванню новою технікою проходило в Італії та ФРН.

Після реконструкції підприємство являло собою цілісний майновий комплекс із закінченим циклом виробництва продукції, до складу

якого входили два основних цеха: цех по випуску заготовок «Пюр-Пак» та цех виробів із пластмас, бумаги і картону, паросиловий цех і сім допоміжних дільниць, що забезпечували функціонування основного виробництва.

У травні 1988 року звільнився у зв'язку із виходом на пенсію перший директор заводу - Боруца А.П. У серпні і вересні були проведені загальні збори працівників підприємства по виборам директора заводу.

Переважною більшістю голосів директором було обрано Кришталя Миколу Йосиповича, який з 01.10.1988 року приступив до виконання своїх обов'язків.

Кришталь М.Й., 193 8 року народження, до моменту обрання директором працював на заводі з квітня 1972 року старшим майстром ремонтно - механічної дільниці, головним механіком, нач. цеху виробів із пластмас, картону і паперу, старшим інженером, нач. цеху заготовок «Пюр-Пак».

У 1990 році освоєно виробництво виробів з відходів комбінованого матеріалу: доска, плінтус, уголок, налічник.

У 1995 році освоєно виробництво заготовок «Пюр-Пак» з внутрішнім покриттям із фольги для упаковки соків, вина і напоїв.

У 1995-97 роках була проведена реконструкція котельні: заміна і наладка обладнання.

Найбільшого виробництва досягнуто у 1990 році -547,5 млн. шт. Чисельність працівників становила 375 чол. Продукція підприємства постачалась у Росію, Білорусію, Прибалтику, Казахстан, Арменію, Молдову, Грузію.

З 1991 року поступово у зв'язку із зміною політичної та економічної обстановки у країні виробництво заготовок «Пюр-Пак» почалось скорочуватись, (динаміка наведена у таблиці), іншої продукції також, і практично з 1995 року виробництво заготовок «Пюр-Пак» і виробів з відходів є єдиними видами продукції, що випускає підприємство.

Чисельність працюючих за ці роки зменшилась до 160 чоловік.

До 1993 року форма власності була державною. 3.08.1993 року на підприємстві відбулися загальні збори працівників, на яких було прийняте рішення про створення на базі трудового колективу організації орендарів

для оренди майна заводу. Кількість орендарів складала 225 чоловік. Головою орендного колективу було обрано Кришталя Миколу Йосиповича.

10 серпня 1993 року міськвиконкомом було прийняте рішення про державну реєстрацію організації орендарів Фастівського заводу споживчої тари.

09 листопада 1993 року був заключений договір оренди між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та організацією орендарів.

Рішенням Фастівського міськвиконкому від 23 червня 1994 року підприємство перейменоване у орендне підприємство «Полімер».

Договір оренди було закінчено у грудні 1994 року. Рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 30.12.1994 року ОП «Полімер» було перетворено у акціонерне товариство відкритого типу «Полімер». Засновниками АТ були організація орендарів ОП «Полімер» та МП «Базис»

Установчі збори акціонерного товариства «Полімер» відбулися 17 серпня 1995 року. Кількість акціонерів -1408.

Головою правління обрано Кришталя М.И.

У зв'язку з придбанням контрольного пакету акцій шведською компанією «Елопак А.С.» назва акціонерного товариства змінилась у червні 1996 року на ПАТ «Елопак - Фастів». Головою правління обрано Майкла Кента Коррі.

До складу ПАТ «Елопак - Фастів» входять такі структурні підрозділи:

Ш цех виробів із картону і пластмас;

Ш десять допоміжних дільниць, які забезпечують функціональну діяльність основного виробництва.

Організаційна структура ПАТ «Елопак-Фастів» (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. ПАТ «Елопак-Фастів» організаційна структура

Дочірніх підприємств, філій та представництв Товариство не має.

У 2008 році Товариство випускало два основних види продукції: - пакети Пюр-Пак для фасування молока, молочних та інших рідких продуктів (817.9 млн. шт.) - комбінований матеріалу (картон покритий поліетиленом) для виробництва пакетів «Пюр-Пак» (24488.6 т). Товариство виробляло продукцію як з власної сировини (35.2% в загальному обсязі виробництва), так і, в значній мірі, надавало послуги по переробці давальницької сировини для виготовлення пакетів «Пюр-Пак» і ламінованого картона. (41.1% в загальному обсязі виробництва).

Крім того, Товариство у 2008 році надавало послуги по виготовленню друкарських форм для нанесення флексографського друку, з продажу запчастин, б/в тари, відходів виробництва (23.7% в загальному обсязі реалізації).

У зв'язку із низькою купівельною спроможністю населення України пакети Пюр-Пак Товариством постачались в переважній більшості за межі України, зокрема, до Азербайджану, Арменії, Грузії, Білорусії. Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Росії (91.3% від загальної кількості імпорту) і лише 8,7% - для підприємств України. Основними клієнтами є: на внутрішньому ринку - Галактон» (Київ), «Ефект-Енергія» (Київ), «Юрія» (Черкаси). Кременчузький МЗ. «Вімм-Біль-Дан» (Київ); в Росії - Вологодський молкомбінат, «Вімм-Біль-Дан» (Росія).

2. Фінансовий облік формування фінансових результатів

Концептуальні основи фінансового обліку необхідно враховувати при розробці облікової політики підприємства, під якою розуміють сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються в роботі бухгалтерів для правильного і неупередженого відображення даних у фінансових звітах.

Одним з основних принципів здійснення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є послідовність, тобто постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІУ та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика підприємства - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика визначає форми і методи бухгалтерського обліку, формується керівником і головним бухгалтером, виходячи із загальних принципів методології та організації обліку й конкретних умов діяльності підприємства.

Облікова політика у структурному відношенні може бути представлена у такому вигляді (рис. 4):

Рис. 2.1. Елементи облікової політики

Теорія облікової політики включає принципи обліку, наукові положення конструювання інформаційної системи підприємства, визначення предмета обліку, методів збору й обробки даних, правила складання документів, регістрів, форм звітності.

Методологія обліку передбачає процедури отримання первинних даних, оцінки ресурсів, ведення рахунків синтетичного та аналітичного обліку, критерії розмежування основних засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, порядок нарахування амортизації, обліку ремонтів, визначення обсягу реалізації, доходів, фінансових результатів та інші питання.

Технологія обробки даних включає такі елементи:

Ш план рахунків бухгалтерського обліку;

Ш форми бухгалтерського обліку;

Ш послідовність проходження документів (від заповнення до здачі їх в архів);

Ш організацію внутрішнього контролю, який полягає у вирішальному впливі на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою отримання вигоди від його діяльності;

Ш складання групувальних, нагромаджувальних та розробних таблиць і регістрів обліку;

Ш проведення інвентаризації майна та зобов'язань;

Ш складання звітів про використання ресурсів;

організація бухгалтерського обліку передбачає визначення структури бухгалтерії, централізовану та децентралізовану систему обробки даних, розробку робочих інструкцій для працівників бухгалтерії, графіків документообігу, внутрішніх стандартів, спосіб ведення обліку (ручний, автоматизований), комунікаційні зв'язки бухгалтерії з іншими відділами і службами апарату управління та інші сторони функціонування бухгалтерії.

Облікова політика дає можливість упорядкувати роботу бухгалтерії, оцінити рівень організації та методології обліку, відповідність роботи бухгалтерії встановленим нормам і правилам, передбачити раціональні методи облікового процесу.

Облікова політика затверджується наказом керівника і містить додаток, в якому детально описується теорія, методологія, технологія і організація обліку.

Проект облікової політики розробляється на підставі національних стандартів бухгалтерського обліку України, в яких наводяться суттєві вимоги до методології обліку, а їх дотримання забезпечує правильне відображення даних у фінансових звітах (бухгалтерських звітах, що містять інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та власного капіталу).

Облікова політика може змінюватися тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення її для:

Ш подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій чи операцій;

Ш подій або операцій, що не відбувалися раніше. Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності способом:

Ш коригування сальдо нерозподіленого прибутку па початок звітного року;

Ш повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікової політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, то такі зміни в бухгалтерському обліку і при складанні фінансової звітності розглядаються та відображаються як зміна облікових оцінок.

Формування облікової політики - важливий етап у діяльності підприємства, адже від прийнятих облікових оцінок залежить фінансовий результат підприємства. Па жаль, на даному етапі розвитку економіки України власники (керівники) не приділяють достатньої уваги формуванню облікової політики.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». від 8 липня 2010 року №2457-VI питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції власників або вповноваженої посадової особи (керівника).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не метне трьох років, несе власник або посадова особа, яка керує підприємством.

Для забезпечення здійснення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

уведення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

Ш користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

Ш ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

Ш самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися па підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

Ш визначає облікову політику підприємства;

Ш обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених Законом про бухгалтерський облік, і з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних;

Ш розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

Ш затверджує правила документообігу та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

Ш може переводити на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з подальшим включенням їхніх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

В обліковій політиці підприємства мають бути відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування необхідно підходити дуже відповідально й продумано, адже від вибору облікових оцінок підприємства залежить фінансовий результат та об'єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності.

Облікова політика підприємства ПАТ «Елопак-Фастів» діє на основі Наказу «Про облікову політику підприємства на 2009 рік» який представлений в Додатку А. Згідно нього ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером. Відповідальність працівників бухгалтерської служби за ведення бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями. При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій та подій застосовуються норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України.

Бухгалтерський облік ведеться за допомогою комп'ютерної програми бухгалтерського обліку 1С. Перед складанням річної фінансової звітності проводиться інвентаризацію активів, зобов'язань та забезпечень підприємства не пізніше 31 грудня поточного року.

Правильно розроблена облікова політика, яка враховує умови та можливості ведення господарської діяльності забезпечує:

Ш готовність бухгалтерського обліку до втрат (витрат) та пасивів, ніж можливих доходів і активів - не допускаючи створення прихованих резервів;

Ш відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;

Ш тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-ше число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

Ш раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи, з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватись лише у випадку:

ь зміни статутних вимог;

ь зміни вимог органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

ь забезпечення внесеними змінами більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

Ш коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

Ш повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів.

2.2 Синтетичний і аналітичний облік фінансових результатів

Порядок записів в синтетичному обліку, пов'язаних з відображенням на бухгалтерських рахунках фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, з 2000 року суттєво змінився і ґрунтується на національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та новому Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат основної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої звичайної діяльності»,

794 «Результат надзвичайних подій».

По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

По кредиту субрахунка 791 «Результат основної діяльності» підприємства відображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70 «Доходи від реалізації» та 71 «Інший операційний доход».

На дебет субрахунка 791 «Результат основної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують:

- собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредиту рахунка 90 «Собівартість реалізації);

- адміністративні витрати (з кредиту рахунка 92 «Адміністративні витрати»);

- витрати на збут (з кредиту рахунка 93 «Витрати на збут»);

- належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредиту рахунка 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»).

Шляхом порівняння на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційний доход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства.

Визначену суму фінансового результату від основної діяльності списують на фінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записом:
- на суму `е операцій прибутку:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 791 «Результат основної діяльності».

На кредит субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:

а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі в капіталі»; - доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності);

- в кореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи» - інші фінансові доходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій).

На дебет субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:

а) в кореспонденції з кредитом рахунка 95 «Фінансові витрати» - фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, за договорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.);

б) в кореспонденції з кредитом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» - втрати від Інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства тощо.

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даним субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» (порівнянням кредитового і дебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 «Нероз поділені прибутки (непокриті збитки)».

Субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності призначений для визначення фінансових результатів іншої звичайної діяльності.

На кредит субрахунку 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від `е операційних курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.).

На дебеті субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від `е операційних курсових різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності», відповідними запасами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

За даними субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» визначають прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредит цього субрахунку в кореспонденції з дебетом рахунка 75 «Надзвичайні доходи» списують доходи, одержані від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на дебет (у кореспонденції з кредитом рахунка 99 «Надзвичайні витрати») - втрати від надзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій, пожежі тощо).

Сальдо субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» наприкінці звітного періоду списують відповідним записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період - основної діяльності, фінансових операцій та надзвичайних подій. (Табл. 2.1.).

Таблиця 2.1. Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів, використання прибутку

Для контролю за фінансовими результатами від звичайної діяльності підприємства та аналізу цих результатів, крім узагальнених на синтетичних рахунках 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 74 «Інші доходи» та на інших рахунках даних, необхідні, деталізовані дані про фінансові результати діяльності підприємства. Такі деталізовані дані можна отримати лише з належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів.

З переходом на бухгалтерський облік за новими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на новий План рахунків аналітичний облік фінансових результатів особливо необхідний для складання Звіту про фінансові результати. Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання об'єктивного Звіту про фінансові результати.

Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві в тому, щоб відповідно до Положення (стандарту) 3 «Звіт про фінансові результати» та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати. Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати.

Враховуючи економічний зміст окремих статей звіту, визначають в ньому прибутки або збитки за звітний період.

Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, іншої та надзвичайної діяльності, і змісту Звіту про фінансові результати. Підприємства, організуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати. Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.

Економічний зміст окремих статей Звіту про фінансові результати та порядок визначення прибутку або збитку за звітний період від основної (операційної) діяльності, від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати», крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила.

Рядок 010 «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» заповнюється за підсумком кредитових оборотів на звітну дату субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів» і 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рядок 015 «Податок на додану вартість» заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку на звітну дату за дебетом цих же субрахунків.

Рядок 020 «Акцизний збір» заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку за дебетом субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції» і 702 «Дохід від реалізації товарів».

Рядок 025 «Інші податки і збори з обороту» (вільний рядок звіту) заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку за дебетом субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів» і 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рядок 030 «Інші вирахування з доходу» заповнюється за підсумком відповідної статті аналітичного обліку за дебетом субрахунків 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів» і 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рядок 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» - сума визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - ряд. 010 відповідних податків, зборів, знижок тощо (сума рядків 015, 020, 025 і 030).

Рядок 040 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» заповнюється за підсумком дебетових оборотів на звітну дату субрахунків 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Рядок 050 «Валовий прибуток» - сума визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і їх собівартістю (р. 035 - р. 040).

Рядок 055 «Валовий збиток» сума визначається як різниця між собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг) і відповідно чистим доходом від їх реалізації (р. 040 - р. 035).

Рядок 060 «Інші операційні доходи» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 71 «Інший операційний дохід» на звітну дату.

Рядок 070 «Адміністративні витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 92 «Адміністративні витрати» на звітну дату.

Рядок 080 «Витрати на збут» (в торгівлі «Витрати обігу») заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 93 «Витрати на збут» на звітну дату.

Рядок 090 «Інші операційні витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 94 «Інші операційні витрати» на звітну дату.

Рядок 100 «Фінансовий результат від операційної діяльності - прибуток» визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут (витрат обігу) та інших операційних витрат (р. 050 + р. 060) - (р. 070 + р. 080 + р. 090).

Рядок 105 «Фінансовий результат від операційної діяльності - збиток» визначається як алгебраїчна сума валового збитку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут (витрат обігу) та інших операційних витрат (р. 055 - р. 060) + (р. 070 + р. 080 + р. 090).

Рядок 110 «Доходи від участі в капіталі» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі» на звітну дату.

Рядок 120 «Інші фінансові доходи» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 73 «Інші фінансові доходи» на звітну дату.

Рядок 130 «Інші доходи» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 74 «Інші доходи» на звітну дату.

Рядок 140 «Фінансові витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 95 «Фінансові витрати» на звітну дату.

Рядок 150 «Втрати від участі в капіталі» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі» на звітну дату.

Рядок 160 «Інші витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 97 «Інші витрати» на звітну дату.

Рядок 170 «Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування - прибуток» визначається як алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів і фінансових та інших витрат (р. 100 + р. 110 + р. 120 + р. 130) - (р. 140 + р. 150 + р. 160).

У тому випадку, коли збиток від фінансових операцій і від іншої звичайної діяльності (рядки 110 - 160) перевищує суму прибутку від основної (операційної) діяльності (рядок 100), то сума перевищення - збитку вказується в рядку 175 звіту.

Рядок 175 «Фінансовий результат від звичайної діяльності - збиток» визначається як алгебраїчна сума збитку від основної діяльності, фінансових та інших витрат і фінансових та інших доходів (р. 105 + р. 140 + р. 150 + р. 160) - (р. 110 + р. 120 + р. 130).

У тому випадку, коли прибуток від фінансових операцій і від іншої звичайної діяльності (рядки 110 - 160) перевищує суму збитку від основної (операційної) діяльності (рядок 105), то сума перевищення - прибутку вказується в рядку 170 звіту.

Рядок 180 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» - показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток.

Рядок 190 «Фінансовий результат від звичайної діяльності - прибуток» визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування (рядок 170) та сумою податку на прибуток (рядок 180).

Рядок 195 «Фінансовий результат від звичайної діяльності - збиток» дорівнює збитку від звичайної діяльності (рядок 175) та сумі податку на прибуток (рядок 180),

Рядок 200 «Надзвичайні доходи» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 75 «Надзвичайні доходи» на звітну дату.

Рядок 205 «Надзвичайні витрати» заповнюється сумою кінцевого сальдо рахунку 99 «Надзвичайні витрати» на звітну дату.

Рядок 210 «Податки з надзвичайного прибутку» - вказується сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій (сальдо субрахунку 982).

Рядок 220 «Чистий прибуток» визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку і податків з надзвичайного прибутку (р. 190 + (р. 200 - р. 205) - р. 210).

Рядок 225 «Чистий збиток» визначається як алгебраїчна сума збитку від звичайної діяльності та надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку (р. 195 + (р. 205 - р. 200) + р. 210).

2.3 Шляхи удосконалення обліку формування фінансових результатів

Інтеграція вітчизняної економіки у світовий економічний простір на засадах партнерства потребує проведення поглиблених досліджень теоретико-методологічного і практичного характеру, направлених на забезпечення кардинального підвищення ефективності господарювання. В умовах ринкової економіки основний показник ефективності господарювання, основа економічного розвитку підприємства - прибуток, що є головним фактором, який визначає гостроту та необхідність вирішення проблем удосконалення обліку фінансових результатів з метою формування надійного фундаменту для підвищення економічної результативності підприємств.

Фінансові результати як облікова категорія визначаються різницею між доходами і витратами або приростом (зменшенням) власного капіталу підприємства, створеним в процесі підприємницької діяльності за звітний період за виключенням зміни капіталу за рахунок внесків або вилучення власниками. Таке визначення найбільш повно розкриває сутність фінансових результатів і підтверджується при формуванні фінансової звітності, яка передбачає відображення фінансових результатів, а саме Балансу і Звіту про фінансові результати.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій фінансові результати формуються в розрізі видів діяльності. Кожен вид діяльності характеризується доходами і витратами, що необхідні для отримання цих доходів (згідно принципу нарахування та відповідності доходів і витрат). Слід зазначити, що вищезазначений принцип разом з високим ступенем деталізації доходів і витрат створює систему, яка є досить зручною для складання звітності та максимально наочною для прийняття рішень.

Дослідження розподілу фінансових результатів за видами діяльності у взаємозв'язку із доходами і витратами, що їх формують дозволили відмітити певну невідповідність між назвами рахунків, видів діяльності і їх змістом, що викликано розбіжностями між Інструкцією про застосування Плану рахунків та П(с) БО, що визначають види діяльності.

Так, П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає розподіл звичайної діяльності на операційну, фінансову та інвестиційну (3). Згідно з П(с) БО 3 «Звіт про фінансові результати» та Інструкцією про застосування Плану рахунків доходи, витрати і фінансові результати поділяються на операційні, фінансові та інші.

Для приведення обліку доходів, витрат і фінансових результатів до єдиної системи групування на нашу думку важливо уточнити вищевказану класифікацію з врахуванням визначень передбачених національними стандартами щодо видів діяльності.

Так, згідно з визначенням інвестиційної діяльності доходи і втрати від участі в капіталі (рахунок 72 і 96 відповідно), які на сьогоднішній день відносяться до результатів фінансової діяльності, доцільно віднести до результатів інвестиційної діяльності. Проаналізувавши структуру «Фінансових доходів» (рахунок 73) можна зробити висновок, що «Дивіденди одержані» (субрахунок 731) та «Відсотки одержані» (субрахунок 732) належать до результатів інвестиційної діяльності, оскільки є частиною прибутку отриманого від інвестицій.

Рахунки 74 «Інші доходи» та 97 «Інші витрати» майже в повному складі відносяться до інвестиційної діяльності. Такий висновок підтверджується визначенням інвестиційної діяльності та Інструкцією про застосування Плану рахунків, в якій сказано

Рахунок 74 «Інші доходи» призначено для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Рахунок 97 «Інші витрати» призначено для обліку витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг, а також витрат страхової діяльності.