Стан та напрямки вдосконалення обліку витрат і виходу продукції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Коротка природноекономічна характеристика підприємства

1.1 Склад і структура земельного фонду

1.2 Забезпеченість трудовими ресурсами

1.3 Забезпеченість засобами виробництва

1.4 Обсяг і структура товарної продукції сільського господарства

1.5 Показники ефективності сільськогосподарського виробництва

2. Методологічні основи обліку витрат на виробництво і виходу продукції

2.1 Нормативна база

2.2 Класифікація витрат

2.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності

2.4 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку

3. Бухгалтерський облік витрат на виробництво і виходу продукції рослинництва

3.1 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва

3.2 Первинний облік витрат та виходу продукції рослинництва

3.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва

3.4 Облік витрат і виходу продукції рослинництва

Висновок

Використана література

Вступ

земельний бухгалтерський сільський

Зміст та завдання обліку витрат на виробництво.

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. У процесі виробництва використовують природні ресурси, сировину, матеріали, паливо, енергію, трудові ресурси, основні засоби і одержують готову продукцію, яку потім реалізують. Характерною особливістю цього процесу є формування витрат на виробництво продукції, що становлять її виробничу собівартість До витрат виробництва відносять витрати, обумовлені технологією виробництва, перебувають у залежності від обсягу випущеної продукції і складають її речову основу.

На рахунках управлінського обліку повинна своєчасно, повно і правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для обчислення фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Скорочення витрат і зниження собівартості продукції позитивно мінні на кінцеві результати діяльності підприємства. Досягнення запланованої ефективності виробництва вимагає постійного зіставлення витрат і одержаних результатів.

Головне призначення обліку витрат на виробництво полягає у контролі за виробничою діяльністю та управління витратами на її здійснення. Основними завданнями обліку витрат на виробництво є:

· інформаційне забезпечення адміністрації підприємства для прийняттія управлінських рішень;

· спостереження і контроль за фактичним рівнем витрат порівняно з їх нормативами і плановими розмірами з метою виявлення відхилень та формування економічної стратегії на майбутнє.

· достовірний облік виходу продукції за її видами з урахуванням якості,

· обчислення собівартості виготовленої продукції для оцінки готової продукції і розрахунку фінансових результатів.

· виявлення й оцінка економічних результатів виробничої діяльності структурних підрозділів;

· систематизація інформації управлінського обліку виробничої діяльності для прийняття рішень, які мають довгостроковий характер.

1. Коротка природноекономічна характеристика підприємства

земельний бухгалтерський облік сільський рослинництво

Наше підприємство знаходиться у містечкові по назві Криве Озеро. Воно знаходиться на півдні України, тобто Миколаївська область, у басейні нижньої течії Південного Бугу, на півдні виходить до чорного моря, площею 24,6 тис. км*.

Наше містечко знаходиться на дуже розчленованій місцевості, багато річкових долин, ярів, балок і також трапляються неглибокі замкнуті зниження (поди).

Містечко бідне на корисні копалини, але є граніти, гнейси, вапняки, мергель, гіпс, глина, кварцовий пісок, графіт, буре вугілля, торф, джерела мінеральних вод, лікувальні води.

Клімат помірно континентальний, літо жарке з вітрами і частими суховіями, зима м'яка, малосніжна. Середня температура січня -4…-5 С, липня +22…+25., опадів 300-450 мм, найбільше їх в літку. Трапляються часті посухи й пилові бурі.

Найбільша річка Кодима, але на жаль вона не приходня для використання як транспортна, навіть для купання. Це спричинено побудовою на річці греблі, яку побудував сахарний завод.

Територія лежить степовій зоні. Переважають чорноземні ґрунти різних видів, каштанові та темно каштанові. Територія майже повністю розорана. Природна степова рослинність збереглася на схилах балок, в долинах річок.

Густота населення складає 51 особу/км*, українці становлять майже 82 %. Більша частина населення занята у виробничій сфері.

ПСП « Дружба» заснували ще в комуністичний період, при наших дідах. Працювали там і наші батьки, і зарас працюють наші однорічки. Влада змінювалась не один раз. На сьогоднішній день тут працюють близько 70 чоловік, на площі усіх земельних угідь які становлять більше 2000 га.

Основними галузями спеціалізації є вирощування зерна, соняшнику, овочево баштанних культур, винограду, виробництво м'яса та молока. Рослинництво має зерново- буряковий та зерново- олійницько- плодоовочевий напрями.

Підприємство знаходиться в 200 км від Миколаєва, 180 км від Одеси та 300 км від Києва, що позначається на легкій реалізації продукції як рослинництва так і тваринництва. Це підприємство також має доступ до залізної колії, що підвищує рівень рентабельності збуту власної продукції. Треба зауважити що іде як імпорт продукції так експорт.

ПСП має у своїх володіннях :

· 3 зерно зберігальних амбарна;

· 4 тракторні бригади;

· 2 складські приміщення для зберігання техніки;

· 3 ферми для ВРХ;

· 2 свиноферми;

· 2 адміністративні приміщення;

1.1 Склад і структура земельного фонду

Одним із головних показників, які характеризують структуру виробництва сільськогосподарського підприємства є структура посівних площі в представлені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Показники	2004	2005	2006	Відхилення
	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %
		Земельного фонду	С.-г угідь		Земельного фонду	С.-г угідь		Земельного фонду	С.-г угідь
Сільськогосподарські угіддя в тому числі:	2244		і00	2і59		і00	2090		і00	-і54
- рілля	і570	87,9		і899	87,9		і839	88,0і		-і3і
- сіножаті	Х	Х		Х	Х		Х	Х		Х
- пасовища	2і0	іі0,36		і97	9,і2		і77	8,5і		-33
- багаторічні культурні насадження	64	2,85		63	2,9і		63,і	3,і3		-0,9
- інщі сільськогосподарські угіддя	Х	Х		Х	Х		Х	Х		Х
Усього земель	3225	і00			і00				і00

Відомо, що земля в сільському господарстві є основним засобом виробництва. Від того, наскільки раціонально вона використовується залежить кількість виробленої продукції. З наведеної таблиці чітко видно, що у 2006 році зіставно з попередніми роками земельні угіддя зменшилось на 154 га. Це відбулося за рахунок зменшення ріллі на 131 га і зменшення пасовищ на 33 га та зменшення за їх рахунок багаторічних насаджень на 0,9 га, що в попередніх роках не мало місце. Данні беруться із додатка №. посилаючись на ці ж додатки можна зробити аналіз забезпеченності трудовими ресурсами.

Насіннєве господарство «Дружба», як і всі господарюючі на сьогоднішній день суб'єкти економіки забезпечені трудовими ресурсами, ефективність використання яких наведено в таблиці 1.2.

1.2 Забезпеченість трудовими ресурсами

Таблиця 1.2

Показники	2004	2005	2006	Відхилення
				сума	в %
Сільськогосподарські угіддя,га, в т. ч. рілля, га	2224	2159	2090	-154	53,14
	1970	1899	1839	-131	53,35
Середньооблікова кількість працівників, чол.	66	80	66	0	100
Річний запас робочого часу, год.	279673	210224	234625	-45048	-16,110
Припадає облікових працівників:
- і00 га с.-г. угідь,	3	4	3	0	1
- і00 га ріллі,	3	4	3	0	1
Припадає на і середньооблікового працівника:
- с.-г. угідь	34	26,99	31,67	-2,33	93,15
- ріллі	28,85	23,74	27,86	-і,99	93,35

Дані таблиці свідчать про тенденцію зменшення кількості робітників на виробництві. Якщо у 2004 році загальний склад робітникив становив 66 працівників, то у 2006 році цей показник зменшився на 0 працівників і становив 66 робітників. Також, з проаналізованих даних можна констатувати стабільність показників відношення 100 га с. г. угідь на одного працівника в 2004 році даний показник складав 3 працівників на 100 га, в 2006 році цей показник не змінився і склав 3 працівників на 100 га с.г. угідь.

Одним із найбільш важливих факторів зростання ефективності виробництва є забезпеченість підприємств засобами виробництва в необхідній кількості, асортименті, їх структурі та більш повне їх використання. Вираження економічних відносин в системі виробництва виражається через засоби праці та основні засоби. Зростання ефективності використання основних засобів та їх віддачі дозволяє збільшити об'єм виробленої продукції без додаткових капітальних інвестицій. Відомо, що прискорення темпів науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва все більше залежать від того як забезпечено підприємство основними засобами, їх відтворенням та ефективності використання цих засобів, тому наведемо у таблиці інформацію про активи насіннєвого господарства «Дружба».

1.3 Забезпеченість засобами виробництва

Таблиця 1.3

Показник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Відхилення
				тис. грн.	%
Енергопотужності	43,5	43,2	42,5	-1	97,7
Середньорічна вартість с. г. виробничих фондів	3293,9	2410,7	2904,8	-389,1	88,19
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн..	1625,45	1381,15	1660,8	35,35	102,17
Сільськогосподарські угіддя, га в т.ч. рілля, га	2244	2159	2090	-154	93,14
	1970	1899	1839	-131	13,35
Середньооблікова кількість робітників,чол..	66	80	66	0	100
Показники забезпеченості: -енергозабезпеченість -енергоозброєність праці - фондозабеспеченість на і00 га с.-г. угідь, грн..	1,94 0,66 146,78	2 0,54 111,66	2,03 0,64 138,99	0,09 -0,02 -7,797	104,64 96,97 14,69
-фондоозброєність оборотними активами на і00 га ріллі	72,44	63,97	79,46	7,02	109,69
- фондоозброєність праці, м. к. с.	49,91	30,і3	44,01	-5,9	88,18

Порівняння показують, що у 2006 році середньорічна вартість с. г. виробничих фондів зменшилась на 389,і тис.грн у порівнянні з 2004 роком, а середньорічна вартість оборотних фондів збільшилась. за цей період відповідно на 35,35 тис.грн. Сільськогосподарські угіддя у 2006 році зменшились на 154 га, що є негативною тенденцією до розширення виробництва. Відносно показників забезпеченості спостерігаємо від'ємні характеристики по фондозабезпеченості на 100 га с.-г. (збільшення на 26,5 грн.) та позитив стосовно фондоозброєність оборотними активами на 100 га ріллі та фондоозброєність праці, м. к. с. відповідне збільшення на 5,9 грн.

Наступним етапом є визначення ступеня спеціалізації. Дані про обсяг та структуру товарної продукції беремо з фінансового звіту підприємства, а саме з форми № 50 с-г в розділі і. Виробництво і реалізація продукції сільськогосподарської продукції таблицяс 1.4.

Таблиця 1.4

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Відхилення
	Сума, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Сума, тис. грн.	%
Зернові та зернобобові Пшениця ячмінь	859,6 350 387,6	1058 208,7 279,3	1225 787,5 437	365,4 437,5 49,4	142,51 227 112,75
Соняшник	97,3	329	117,9	15,6	116,03
Овочі відкритого ґрунту	-	-	-	-	-
Плоди і ягоди	-	-	-	-	-
Виноград	-	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	263,1	521,7	400,1	137	152,07
Разом по рослинництву	1220,0	1908,7	1738	518	142,46
Велика рогата худоба	63,5	57,4	43,5	-20	68,5
Свині	45,6	37,5	38,2	-7,4	83,77
Птиця	-	-	-	-	-
Молоко	-	-	-	-	-
Яйця	-	-	-	-	-
Інша продукція тваринництва	17,3	29,8	58,3	4і	336,99
Разом по тваринництву	126,4	124,7	135,5	9,1	107,21
Всього по господарству	1346,4	2035,і	1873,5	527,1	139,15

Із проаналізованих даних видно, що господарство більш спрямоване на виробництво продукції рослинництва питома вага якого в загальній кількості виробленої продукції на протязі трьох анлізуємих років складає відповідно 2004 - 1220 тис. грн, 2005 - 1908,7 тис. грн., 2006 - 1798 тис. грн. При чому аналізуючи динаміку випуску продукції рослинництва потрібно відмітити помірність виробництва та певну стабільність, хоча й з певною тенденцією спаду виробництва. В структурі продукції рослинництва найбільшу частину займають зернові та зернобобові, оскільки господарство спеціалізується саме на виробництві насіння.

Тому посилаючись на форму 50 с.х. ми можемо росчитати показники ефективності сільськогосподарського виробництва. До них відносимо середньо облікову кількість працюючих, валову продукцію на і га. угідь, чистий дохід, обсяг прибутку, і таке інше.

Таблиця 1.5

Показники	2004	2005	2006	Відхилення (+,-)
Сільськогосподарські угіддя	2244	2159	2090	-154
В тому числі рілля	1970	1899	1839	-131
Сердньорічна кількісь працівників,чол.	66	80	66	0
Фонд оплати праці	207,2	307,8	365,8	158,6
Виробничі витрати Середньорічна вартість основних засобів	3993,3	2410,7	2904,8	-1088,5
Показники: Чистий дохід від реалізаціі Чистий прибуток	108,6 418,7	2144,8 121,0	2369,5 775,3	759,9 356,6
Обсяг прибутку, грн. на: іга с.-г. угідь ісередньорічного і люд.-годину і грн. основних виробничих фондів ігрн. виробничих затрат.	0,19 6,34 0,105	0,06 1,51 0,05	0,37 11,35 0,27	0,18 5,41 0,165
Рівень рентабельності, %	26,01	5,64	32,72	6,71

Виходячи з даних, ми маємо такі висновки:

Сільськогосподарські уггіддя зменшились на 160 га, що призвело до позитивних результатів.

2. Методологічні основи обліку витрат на виробництво і виходу продукції

2.1 Нормативна база

Нормативный метод калькулювання

Нормативний метод калькулювання собівартості продукції засновано на погередньому складані нормативних калькулятивно технічно обгрунтованих норм витрат за основними статтями в натуральному та грошовому виражені. При цьому методику ведуть облік відхилень від діючих поточних норм за причинами та винними i визначають ix вплив на собівартість продукції.

Для виокремлення понаднормативних витрат стосовно використовуваних pecypciв застосовують облікові документи різних кольорів чи форм. Цей метод обліку витрат дае змогу здійснювати повсякденний i безперервний оперативний облік поточних витрат на виробництво i здійснювати контроль за ними. Нормативна система обліку витрат універсальна i може застосовуватись на підприемствах вcix галузей. Однак метою виявлення i усунення проблем у виробництві i реалізації вони мають i відмінності.

· По перше, у вітчизняній практиці нормативи i стандарти більш жорстко регла-ментуються.

· по-друге, відміності у pyci витрат за рахунками бухгалтерського обліку.

Взасмозв'язок витрат i резулььатів

Витрати можна розглядати як зусилля,та нетто-виручку -- як результат цих зусиль. У виробничій діяльності зусилля i результат не збігаються у чaci. Результату завжди передують зусилля. Зусилля накопичуються у товарних запасах, незавершеному виробництві i їx зіставлення з результатами можливе лише в момент реалізації продукції чи підписання контракту на продаж. До реалізації продукції зусилля накопичуються i е потреба вести контроль за їx величиною.

Для зіставлення зусиль та результата проводять калькуляцію собівартості продукції.

2.2 Класифікація витрат

Класифікація цитрат є дуже важливою для розуміння того, як на них впливати.

Головним об'єктом аналізу в процесі управління є витрати. Тому Міжнародні стандарти з управлінського обліку передбачають різні варіанти класифікації витрат. Для вирішення конкретного завдання споживачі внутрішньої інформації визначають відповідну класифікацію витрат. Тобто в основу класифікації витрат покладено принцип: різні витрати для різних цілей.,

Згідно з вітчизняною нормативною базою з бухгалтерського обліку у плану ванні та обліку поточні витрати господарської діяльності класифікують за видами діяльності, економічними елементами та галузями. В управлінні поточними витратами, крім зазначених класифікаційних ознак, можна застосовувати додаткові ознаки класифікації: за ступенем реагування на зміну обсягів діяльності, за періодами, і центрами відповідальності чи місцем виникнення, за ступенем однорідності, за можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі, за принципами організації управління тощо.

Поточні витрати підприємств за видами діяльності класифікуються за такими групами:

· витрати операційної діяльності:

· витрати фінансової діяльності;

· витрати інвестиційної діяльності

· інші витрати звичайної діяльності;

· надзвичайні витрати.

Виграти операційної діяльності поділяють на:

· витрати, які включають до собівартості реалізованої продукції;

· адміністративні витрати;

· витрати на збут;

· інші операційні витрати.

Витрати операційної діяльності за їх економічним змістом групують за економічними елементами та статтями витрат. Під економічними елементами розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами. Це групування дає змогу відповісти на запитання, що саме витрачено за конкретний звітній період.

Статті калькуляції характеризують склад використаних ресурсів залежмо від напрямів діяльності та об'єкта витрат. Статті калькуляції показують, яку форму характеризують ці витрати, з метою їх аналізу та контролю -- одні витрати показують (елементами), інші -- за комплексними статтями (включаючи декілька елементів). При цьому один економічний елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.

За ступенем реагування на зміну обсягів діяльності витрати поділяють на умовно-постійні та змінні. До умовно-постійних відносять такі витрати, які не змінюється внаслідок зміни обсягів виробництва. До постійних належать витрати, пов'язані з управлінням діяльністю підприємства, витрати на утриманим будівель, амортизація основних засобів і т. ін.

Змінні витрати включають у себе ті види витрат, величина яких змінюється за її зміною обсягів виробництва. До змінних витрат належать витрати підприємства на сировину, паливо та енергію, на оплату праці виробничого персоналу та відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, а також інші витрати.

За періодами витрати поділять на витрати поточного періоду та витрати майбутніх періодів.

Витрати поточного періоду -- це витрати на управління, виробництво, збут продукції та інші операційні витрати, що належать до того періоду, у якому вони були здійснені.

Витрати майбутніх періодів -- це витрати, що мають місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до їх ступних звітних періодів.

За ступенем однорідності витрати поділяють на прості (одноелементні та комплексні).

Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елемента витрат, наприклад, заробітна плата або амортизаційні відрахування.

До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною характеристикою. Так, вартість послуг вантажного автотранспорту складається палива, запасних частин, амортизації, оплати праці тощо.

За принципами організації (управління) є заплановані та інші витрати. Заплановані -- це витрати, які розраховуються на певний обсяг часу відповідно до норм, нормативів, лімітів. Вони включаються у планову собівартість продукції. Позапланові -- це витрати, які відображаються тільки у фактичній вартості продукції.

За ступенем регулювання в конкретному структурному підрозділі розділяють регульовані й нерегульовані витрати в даному центрі відповідальності.

Регульовані-- це витрати певного центру відповідальності, сума яких, залежить від дій керівника структурного підрозділу, в цілому по підприємству.

Всі витрати може впливати керівник структурного розділу. Наприклад, адміністрація підприємства регулює придбання запасів, наймає людей на роботу і т. ін. Керівник виробничого підрозділу на витрати не впливає, й вони називаються нерегульованими з його боку.

За можливістю контролю в цілому по підприємству розрізняють контрольовані й неконтрольовані витрати. До контрольованих відносять витрати, що керуються особами, які працюють на підприємстві (адміністративно-управлінським персоналом). За складом вони відрізняються від регульованих, бо мають другий характер. Наприклад, по підприємству необхідно проконтролювати перехід насіння і садивного матеріалу, які знаходяться у декількох бригадах. Неконтрольовані -- це витрати, які не залежать від осіб, які працюють на цих підприємствах, це переоцінка основних засобів (призводить до збільшення амортизаційних відрахувань), підвищення цін на паливно-енергетичні ресурси і т. ін.

2.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності

Основна діяльність -- це операції, пов'язані з виробництвом, або реалізацією продукції; (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства, і забезпечують основну частку його доходу.

Сільськогосподарські підприємства займаються виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Розрізняють головні, допоміжні та підсобні галузі. Головними є такі галузі, які мають найбільшу частку товарної продукції у загальному її обсязі в господарстві. До головних галузей належить рослинництво і тваринництво.

Допоміжні галузі мають менший обсяг виробництва порівняно з обсягом виробництва головних галузей. Як правило, продукцію (послуги) цих галузей повністю споживає підприємство. Лише незначна кількість продукції має товарний характер. До таких виробництв належать ремонтно-механічні майстерні, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила, машинно-тракторний парк, електро- тепло, водопостачання тощо.

Підсобні галузі включають промислові й обслуговуючі виробництва. Промислові призначені для переробки продукції основного виробництва. До них : належать млини, сепараторні пункти, пилорами, виноробні, консервні, цегельні загоди тощо.

Обслуговуючі виробництва забезпечують побутові потреби працівників сільськогосподарських підприємств. До них належать їдальні, пекарні, лазні пральні, житлово-комунальне господарство тощо. Для обліку виробничої діяльності призначено активний рахунок 2З «Виробництво», на якому узагальнюється інформація про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Облік виробничих витрат ведеться на окремих субрахунках, які підприємство самостійно відкриває до рахунка 23 за видами виробництв. Наприклад, сільськогосподарські підприємства можуть відкрити до рахунка 23 «Виробництво» такі субрахунки:

«Рослинництво»;

«Тваринництво»;

«Промислові виробництва»;

«Допоміжні виробництва»;

«Заклади громадського харчування»; 236 «Інші види виробництв».

Протягом звітного періоду у дебет рахунка 23 відносять лише прямі матеріальні, прямі трудові, інші прямі витрати, а також втрати від браку. Виробничі накладні (загально виробничі) витрати включаються у собівартість продукції шляхом розподілу. За кредитом рахунка 23 відображаються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Перелік і склад статей виробничих витрат встановлюється підприємством самостійно. Склад статей повинен бути затверджений наказом про облікову політику підприємства. Примірний перелік статей витрат наведено в Методичних рекомендаціях з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. Ма Ш (табл. 12.1). Залежно від технологій організації, характеру й обсягу конкретного виробництва можуть застосовуватися простий (прямий), попередільний, позамовний та нормативний методи обліку витрат.

проведенням поточного ремонту, технічного огляду й темничного обслуговування основних виробничих засобів, за винятком їх реконструкції та модернізації;

забезпеченням працівників спеціальним одягом і взуттям, захисними пристро- ями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об'єкт витрат Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість «поворотних відходів, одержаних у процесі виробництва, які оцінюються за справедливою вартістю чи цінами можливого їх використання.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються основна й додаткова заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих-витрат належать усі інші виробничі витрати,,які можуть бути прямо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи; плата за оренду земельних і майнових паїв; амортизація необоротних активів; втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Загальновиробничі -- це. витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням окремих галузей і виробництв. До складу, загально виробничих витрат включаються: оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відділеннями, фермами тощо з відрахуваннями на соціальні заходи; амортизація необоротних активів загальновироб-ничого призначення; витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону цього природного середовища, інші витрати.

2.4 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку

Рослинництво як галузь народного господарства характеризується Низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, і другого -- соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля -- один із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості вона -- лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незамінним засобом виробництва. При раціональному використанні вона не тільки не зношується, а навпаки -- підвищує свою родючість.

Виробничий цикл у рослинництві триває значний час: до року (зернові культури), а іноді кілька років (вирощування багаторічних насаджень). Через це на кінець року є значні залишки незавершеного виробництва. До них відносять затрати на посів зернових культур, підняття зябу, заготівлю органічних добрив, посів багаторічних трав тощо. Отже, необхідно вести облік виробничих витрат не лише за окремими об'єктами (культурами, видами робіт) у розрізі калькуляційних статей, а й розмежування їх в обліку на витрати минулих років під урожай поточного року та на витрати звітного року -- під урожай майбутніх років. Це дає змогу обчислювати собівартість продукції рослинництва.

У зв'язку із сезонністю рослинництва його продукція надходить протягом року нерівномірно. Тому фактичну собівартість продукції рослинництва обчислюють не щомісяця, а лише в кінці року. Через це облік отриманої продукції рослинництва та її використання ведуть протягом року у плановій оцінці.

Іншою особливістю сільськогосподарського виробництва є витрачання сільськогосподарськими товаровиробниками частини продукції власного виробництва на поновлення процесу виробництва (зерно для сівби тощо). Внаслідок цього межа між предметами і продуктами праці стирається. Усі перелічені вище особливості сільськогосподарського виробництва впливають на організацію бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах.

3. Бухгалтерський облік витрат на виробництво і виходу продукції рослинництва

3.1 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва

Характерною особливістю рослинництва є його багатогалузевість. У ньому можна виділити такі галузі: рільництво, луківництво, овочівництво, плодоягідне господарство, розсадники для вирощування садивного матеріалу плодоягідних, її плантації спеціальних насаджень. У цих галузях виділяються наступні групи об'єктів витрат:

Сільськогосподарські культури -- зернові ти зернобобові, технічні культури картопля та овочеві культури, кормові культури, плодові, ягідні та інші багаторічні насадження, квітникарство.

Сільськогосподарські роботи, до яких відносять витрати під урожай наступного року: підняття зябу, лущення стерні, внесення органічних та мінеральних добрив, снігозатримання (у IV кварталі), посіви багаторічних трав, чорні пари тощо.

Витрати, що підлягають розподілу, -- до них відносять амортизаційні відрахування за основними засобами, що використовуються в рослинництві та ін.

Інші об'єкти -- це заготівля силосу, сінажу тощо.

У межах цих груп рахунки відкривають за структурними підрозділами і куль турами, видами незавершеного виробництва та технологіями вирощування культур у розрізі прийнятої на сільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат.

3.2 Первинний облік витрат та виходу продукції рослинництва

Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводять на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів:

· з обліку витрат праці;

· з обліку витрат предметів праці;

· з обліку витрат засобів праці;

· з обліку інших витрат;

· з обліку виходу продукції.

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. № 64).

На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-маши-ніста (ф. № 67). При використанні облікового листа для обліку праці комбайнерів ні нього додаються другі екземпляри реєстрів (ф. № 77), путівок (ф. № 77а) чи талонів (ф. № 776) на вивезення продукції з поля.

Найпоширенішими первинними документами для обліку немеханізованих робіт у рослинництві є облікові листи праці і виконаних робіт (ф. № 66 і ф. №66 а). Крім цього, може застосовуватись і книжка бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. № 65).

Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюються в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37 а), підсумкові дані якої переносяться до журналу обліку робіт і витрат. У цей журнал записуються дані облікових листів праці і виконаних робіт, а також накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38).

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку (ф. № 10.2.1 с.-г.). У цій відомості відображається кількість відпрацьованих днів, людино-годин, сума нарахованої оплати праці і нарахувань на неї, включаючи забезпечення (резерв) відпусток за об'єктами обліку, виробничими підрозділами і в цілому по підприємству. Дані відомості є основою для внесення записів у виробничий звіт з рослинництва.

Матеріальні цінності відпускаються у виробництво у межах встановлених лімітів за лімітно-забірними картами (ф. № 117 і № 117-АПК); одноразовий підпуск оформляється накладними (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87). ІІідставою для списання насіння з підзвіту матеріально відповідальної особи акт витрати насіння і садивного матеріалу (ф. № 119), добрив -- акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф. № 118). Дані цих первинних документів є основою для записів у журнал обліку робіт і витрат (ф. №* 37) і складання Звіту про рух матеріальних цінностей (ф. № 121), а також виробничого звіту з рослинництва (ф. № 10.3а с.-г.).

Для віднесення на витрати рослинництва витрат засобів праці використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами.

Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машин (ф. № 130) та інші документи.

Витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби галузі, відносять на конкретні об'єкти на основі подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці і виконаних робіт та ін., дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на об'єкти в рослинництві за фактичною собівартістю, визначається щомісяця.

Послуги виробничого характеру, надані сторонніми організаціями, оформляються актами на виконання робіт (послуг), товарно-транспортними накладними і підтверджуються рахунками-фактурами (ф. № 868).

Страхові платежі відносяться на об'єкти обліку рослинництва на підставі карток-розрахунків.

Загальновиробничі витрати включають у витрати рослинництва на основі п и спеціального розрахунку на їх розподіл.

Для обліку надходження продукції рослинництва застосовують різноманітні первинні документи. До них відносять: по зернових культурах -- реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. № 77), путівка на вивезення продукції з по мі (ф. № 77а), талони шофера (ф. № 776), комбайнера (ф. № 77в), реєстр приймання зерна та іншої продукції (ф. № 78), реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 71) відомість руху зерна та іншої продукції (ф. № 80); по картоплі, овочах, плодово-ягідних та інших культурах -- щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81), щоденник надходження продукції закритого ґрунту (ф. М щоденник надходження продукції садівництва (ф. № 84); по кормових культурах -- акт на приймання грубих і соковитих кормів (ф. № 92), акти на оприбуткування пасовищних кормів (ф. № 93 і ф. № 93а) та ін.

3.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 «Виробництво», до якого відкривають субрахунок 231 «Рослинництво» і. економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів. Субрахунок 231 активний па початок року, активно-пасивний -- протягом року. На дебеті субрахунку 231 «Рослинництво» обліковують:

· витрати минулого року під урожай поточного року (незавершене виробництво

· на початок звітного року);

· витрати поточного року під урожай поточного року;

· витрати поточного року під урожай майбутнього року (незавершене виробництво на кінець звітного року).

На кредиті субрахунку 231 «Рослинництво» протягом звітного року відображають оприбуткування сільськогосподарської продукції від урожаю за плановою собівартістю. При цьому і витрати, і вихід продукції обліковуються наростаючим підсумком з початку року. Після визначення в кінці звітного року фактичної собівартості продукції планову собівартість коригують до рівня фактичної (розраховують і калькуляційні різниці). Після списання калькуляційних різниць за кредитом субрахунку 231 «Рослинництво» цей субрахунок закривається, за виключенням аналітичних рахунків, на яких обліковуються витрати під урожай майбутнього року.

Аналітичний облік за субрахунком 231 «Рослинництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можна вести за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Витрати на виробництво продукції рослинництва у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

Приблизний перелік статей витрат у рослинництві такий:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Насіння та садивний матеріал.

4. Паливо та мастильні матеріали.

5. Добрива,

6. (1. Засоби захисту рослин.

7. Роботи та послуги.

8. Витрати на ремонт необоротних активів.

9. 1). Інші витрати на утримання основних засобів.

10. Інші витрати.

11. Непродуктивні витрати (в обліку).

12. Загальновиробничі витрати.

До статті «Витрати на оплату праці» включаються основна й додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у т. ч. трактористів-машиністів). У складі цих витрат враховується оплата праці за весь період -- від початку виробничого процесу (підготовка ґрунту) до його завершення (доробка сільськогосподарської продукції в межах технологічного процесу).

Оплата праці нараховується, виходячи з обсягу виконаних робіт або продукції, а також відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів. Відображення витрат на оплату праці відбувається в сумарному виражені,

а затрати праці на виробництво враховуються в людино-годинах. Вартість натуроплати у сукупному оподатковуваному доході обчислюють за відпускною ціною такої продукції стороннім споживачам у місяці, в якому нарахували зарплату.

До статті «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;

внески на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням;

внески на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття,

внески на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

До статті «Насіння та садивний матеріал» включаються вартість насіння та садивного матеріалу власного виробництва і придбаного, використаних для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур та насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування насіння до місця посіву не включаються до його вартості, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями витрат.

За статтею «Паливо та мастильні матеріали» обліковується вартість нафта продуктів, витрачених машинно-тракторним парком, комбайнами й іншими сілі. сільськогосподарськими машинами на роботах у рослинництві.

До статті «Добрива» включаються витрати на внесені в ґрунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби й розкидачі, вивезення в поле та внесення в ґрунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і до даної статті не включаються.

До статті «Засоби захисту рослин» включається вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин.

Витрати, пов'язані з обробкою посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносять на відповідні культури (групи культур) або на багаторічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

Вартість матеріальних цінностей, віднесена на витрати виробництва, залежить від методу їх оцінки. При відпуску запасів у виробництво можна використовувати наступні методи їх оцінки:

· ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

· середньозваженої собівартості;

· собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

· собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

· нормативних витрат.

Матеріали сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція власного виробництва минулих років відносяться на витрати за їх фактичною собівартістю, а продукція власного виробництва поточного року -- за плановою, з коригуванням її в кінці року до рівня фактичної.

Підприємствам надано можливість самостійно обирати методи оцінки запасів при їх вибутті. Прийнятий порядок оцінки закріплюється в наказі про облікову політику підприємства.

У статті «Роботи та послуги» відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного й залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку, виходячи з обсягів робіт, пов'язаних із перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро-, тепло, водо- та газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, одержаних зі сторони та вироблених на власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається, виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

До вартості послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами та організаціями, не включається вартість отрутохімікатів та добрив.

До складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» включають:

· суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість паливно-мастильних матеріал і в, використаних на ремонт;

· ширини на ремонт плівкових теплиць і парників;

· вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з технічною обслуговування і поточного ремонту необоротних активів, що використовуються в рослинництві.

До статті «Інші витрати на утримання необоротних активів» включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у виробництві продукції рослинництва.

До складу цих витрат відносять:

· витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

· амортизаційні відрахування, які прямо не відносять на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури).

У статті «Інші витрати» відображаються витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не включені до жодної із зазначених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

б) платежі за страхування врожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я, у випадках, передбачених законодавством;

в) інші витрати, що включаються до собівартості продукції і не віднесені до цієї та інших статей витрат.

До складу статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) відноситься брак у виробництві, яким вважаються роботи, що не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

У статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, цехові та загально виробничі витрати рослинництва. Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» й розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

Для обліку витрат виробництва використовуються журнал-ордери:

№ 10.1 с.-г. -- для обліку витрачених запасів у виробництві;

№ 10.2 с-г. -- для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум від повідних відрахувань (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві), а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів;

№ 10.3 с.-г. -- призначений для відображення виходу продукції рослинництва.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті № 10.3а с. 1. Виробничий звіт складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості № 10.3.д с.-г. Підсумки зведеної відомості у розрізі синтетичних рахунків переносять и) Журнал-ордера № 10.3 с.-г., а кредитові обороти з Журнал-ордера -- до Головної книги.

3.4 Облік витрат і виходу продукції рослинництва

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахункШ
		дебет	кредит
і	враховано амортизацію основних засобів, що використовуються в рослинництві	231	131
2	Списано вартість витрачених на посів насіння та садивного матеріалу	231	208, 27
3	Списано вартість використаного палива тракторами, комбайнами на сільськогосподарських роботах	231	203
4	Списано вартість внесених мінеральних добрив	231	208
5	Списано вартість гербіцидів та отрутохімікатів	231	208
б	Списано вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів	231	22
7	Розподілено суму витрат незавершеного виробництва на культури	231	231
8	Розподілено амортизаційні відрахування основних засобів рослинництва	23і	231
9	Розподілено витрати на ремонт основних засобів рослинництва	231	231
10	Списано неповторювані витрати на пересіяну культуру	231	231
11	Віднесено витрати бджільництва, що стосуються запилення культур	231	232
12	Віднесено на рослинництво вартість вивезеного в поле гною	231	232
13	Віднесено вартість послуг власного вантажного автотранспорту та інших видів допоміжних виробництв	231	234
14	Списано вартість внесених органічних добрив :	231	27
15	Оплачено підзвітними особами витрати рослинництва	231	372
16	Віднесено частину витрат майбутніх періодів	231	39
17	Створено резерв на оплату відпусток працівникам рослинництва	231	471
18	Прийнято до оплати рахунки постачальників за надані послуги рослинництву (без ПДВ)	231	631
19	Нараховані відрахування на соціальні заходи	231	65
20	Нараховані заробітну плату	231	661

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати. Як правило, площі під загиблими культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. У зв'язку з цим, при списанні витрат слід враховувати, що на витрати від стихійного лиха списуються тільки повторювані витрати: вартість насіння, витрати на передпосівну обробку ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою куль-і рою. При цьому дебетується рахунок 99 «Надзвичайні витрати» і кредитується рахунок 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «Загибла культура»).

На підставі даних Виробничих звітів складається також оборотна відомість N10.3е с.-г. за рахунками виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обігу за дебетом і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку в рослинництві. Схематично порядок запису в облікових регістрах з обліку витрат у рослинництві можна представити в такому вигляді (рис. 12.1).

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати. Як правило, площі під загиблими культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. У зв'язку і цим при списанні витрат слід враховувати, що на витр...