Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Валовий прибуток (збиток) - це різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції. Чистий дохід від реалізації продукції визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок.

Нерозподілений прибуток - сума чистого прибутку, отриманого за певний період, який підлягає розподілу.

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій здійснюється на рахунку 79 „Фінансові результати”.

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямами, визначеними підприємством самостійно.

Первинними документами для відображення накопичення фінансових результатів від різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибуткує довідки бухгалтерії та розрахунки бухгалтерії.

Кінцевий фінансовий результат підприємства визначається як різниця між різними видами доходів і прибутків, які обліковуються за кредитом рахунку 79 „Фінансові результати”, і відповідно, витратами й збитками, які обліковуються за дебетом даного рахунку.

Фінансовий результат, який призводить до збільшення власного капіталу, тобто прибуток, може залишатися нерозподіленим протягом певного періоду.

Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід.

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал. Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами суб'єкта господарювання згідно з чинним законодавством.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників.

Внесками до статутного капіталу можуть бути:

- будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;

- цінні папери;

- інтелектуальна власність;

- права користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

- грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Враховуючи те, що внески до статутного капіталу можуть здійснювати не лише грошовими коштами в національній валютах, але й основними засобами, нематеріальними активами, виробничими запасами, використовуючи натуральні та грошові вимірники. Однак загальна вартість майна на початку діяльності підприємства визначається в грошовому вимірнику відповідно до принципу єдиного грошового вимірника.

У регістрах при журнальній формі ведення бухгалтерського обліку операції з обліку власного капіталу, забезпечень зобов'язань, цільового фінансування і цільових надходжень, а також страхових резервів відображаються в Журналі 7.

У Журналі 7 відображаються операції про зміну в складі власного капіталу підприємства, про нарахування та витрачання забезпечень майбутніх витрат і платежів та кошти цільового призначення.

Записи до Журналу 7 здійснюються на підставі підсумків відомостей аналітичного обліку або на підставі первинних документів.

Відповідно до П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал” усі підприємства розкривають у Примітках до річної фінансової звітності інформацію про призначення та умови використання кожного елементу власного капіталу.

Звіт касира - це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію і є відривним листком Касової книги з додатком прибуткових і видаткових касових документів.

8. Звітність промислового підприємства

Відповідно до Закону України „про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Користувачі фінансової звітності - це фізичні або юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Класифікація звітності

За економічним змістом:

Бухгалтерська

Статистична

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податкова

ОперативнаРазмещено на http://www.allbest.ru/

За строками складання й подання:

Поточна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Річна

Размещено на http://www.allbest.ru/

За ступенем узагальнення:

Індивідуальна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Консолідована

Размещено на http://www.allbest.ru/

За призначенням:

Зовнішня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внутрішня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вимоги до звітності

Достовірність - звітність повинна давати достовірне і повне уявлення про фінансовий стан і його зміна, а також результати діяльності підприємства.

Цілісність - означає включення до звітності даних про всі господарські операції, здійснені як підприємством в цілому так і його філіями, представництвами та підрозділами.

Послідовність - дотримання встановлених норм заповнення звітності, забезпечення постійності в змісті та розмірах звітів, що надає користувачам можливість порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди.

Доречність - полягає у тому, що звітність повинна відповідати вимогам часу і надаватися у строки, встановлені для її подання.

Суб'єкти підприємницької діяльності повинні надавати:

- річну фінансову звітність: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності, Додаток до приміток до річної фінансової звітності.;

- квартальну фінансову звітність: Баланс, Звіт про фінансові результати.

Строки подання фінансової звітності (квартальної та річної) для всіх підприємств встановлені кабінетом Міністрів України у Порядку подання фінансової звітності. Відповідно до цього документу квартальна звітність подається не пізніше 25-о числа місяця, наступного за звітним кварталом. Річна - не пізніше 20-го лютого наступного за звітним року.

Фінансова звітність подається:

- до державних органів статистики;

- в органи, до сфери управління яких належить підприємство;

- до інших державних органів;

- трудовим колективам за їх вимогою;

- власникам відповідно до установчих документів.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал (Додаток). Активом визначаються ресурси, які контролюються підприємством у результаті минулих подій і використання яких призведе до отримання економічної вигоди в майбутньому. Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, та погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що вміщують в собі економічні вигоди.

Звіт про фінансові результати дає змогу користувачам, як зовнішнім, так і внутрішнім, оцінити результати діяльності підприємства в минулому, його прибутковість, можливість ефективно використовувати ресурси або ступінь ризику недосягнення очікуваної рентабельності діяльності (Додаток).

Фінансові результати у Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної та надзвичайної діяльності. У свою чергу, доходи, витрати та фінансові результати від звичайної діяльності формуються на підставі узагальнення цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат, податку на прибуток.

Податок на прибуток сплачується в сумі, визначеній за податковим законодавством Д 641, К 311. Інформаційним джерелом для правильного визначення податку на прибуток і пов'язаних з ним податкових різниць є показники Декларації з податку на прибуток і розрахунки бухгалтерії.

Для оцінки активності діяльності підприємства та з метою управління наявними господарськими засобами, всі грошові потоки поділяються на вхідні та вихідні - надходження та видатки. Вони відображаються у Звіті про рух грошових коштів. Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та детальної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентів за звітний період. Рух коштів у ф. № 3 (Додаток) відображається за видами діяльності: операційною, фінансовою, інвестиційною та надзвичайною у розрізі визначених видів. Інформаційним джерелом складання ф. № 3 є дані аналітичного обліку грошових коштів, матеріальних активів, дебіторської та кредиторської заборгованості, показники Балансу, Звіту про фінансові результати.

В Україна Звіт про рух грошових коштів складається з використанням:

Прямого методу, який полягає у відображенні суми надходжень і витрачання грошових коштів за операціями відповідних видів діяльності.

Непрямого методу. У даному випадку підсумковий показник руху грошових коштів отримується в результаті коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності за звітний період до оподаткування на суми операцій від інвестиційної та фінансової діяльності.

Звіт про власний капітал містить інформацію про складові власного капіталу і види змін капіталу(Додаток).

Примітки до річної звітності (Додаток) - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними Положеннями (стандартами). Пояснення до балансу і звіту про фінансові результати повинні містити розшифрування окремих показників форм № 1 і 2, що характеризують структуру майна, джерела його утворення; склад і розміри фондів організації, окремих видів дебіторської і кредиторської заборгованостей, основних засобів і нематеріальних активів, фінансових вкладень і зобов'язань. Пояснювальна записка, що складається до річної звітності, повинна містити стислу характеристику діяльності організації:

По-перше, види виробничої, комерційної й інвестиційної діяльності організації і її географічні ринки збуту;

По-друге, основні показники діяльності і чинники, що вплинули в звітному періоді на фінансові результати, такі як: а) частка активної частини основних засобів; б) коефіцієнти зносу, відновлення і вибуття основних засобів; в) коефіцієнт поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду; г) коефіцієнт забезпеченості власними засобами й інші показники, необхідні для повного й об'єктивного уявлення фінансового стану організації.

Виправлення помилок в фінансовій звітності - порядок внесення змін і виправлення помилок у фінансовій звітності регулюється П(С)БО-6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Відповідно до П(С)БО-6, якщо помилки були допущені та виявлені у поточному році до затвердження і подання річного звіту, то їх виправлення здійснюється сторнуванням неправильних записів та заміною їх правильними в тому місяці, в якому вони були виявлені, але не пізніше звіту за грудень поточного року.

Виправлення неправильно визначених витрат на виробництво, допущених внаслідок перекручування відхилень фактичної собівартості сировини і матеріалів від їх планової собівартості або несвоєчасного віднесення витрат, проводиться записами по дебету або кредиту відповідного рахунку у кореспонденції з рахунком 44„Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, якщо надмірно нараховується амортизація основних засобів, знос нематеріальних активів і коштів в обігу, виправлення здійснюється шляхом зменшення відповідного джерела на суму зазначених витрат, відрахувань у кореспонденції з кредитом рахунку 44„Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Якщо за результатами перевірок податкових та інших державних органів річного звіту встановлене приховування доходів, то виправлення в бухгалтерському обліку і звітності за минулий рік не вносяться, а нараховуються за результатами перевірки і відповідно до чинного законодавства суми податку з прихованого доходу та штраф за приховування прибутку відображається по кредиту рахунку 64”Розрахунки за податками й платежами” і дебету 79”Фінансові результати”.

Здійснені виправлення облікових даних і внесені зміни до звітних показників знаходять своє відображення у ф. № 4 "Звіт про власний капітал".

Складання звітів - завершальний етап облікового процесу, до якого входять облікові процедури, які є підготовчою процедурою формування бухгалтерської (а, отже, і фінансової) звітності:

1) Звірка підсумків аналітичного та синтетичного обліку - перевіряють рівність суми залишків аналітичних рахунків, відкритих для розвитку визначеного синтетичного рахунку, рівність суми оборотів за дебетом або кредитом цих же аналітичних рахунків і оборотів по дебету або кредиту синтетичного обліку;

2) Інвентаризація майна та фінансових зобов'язань підприємства - перевіряють відповідність статей бухгалтерського балансу - вона повинна підтверджуватися даними інвентаризації майна, розрахунків і зобов'язань;

3) Виправлення в бухгалтерському обліку помилок, виявлених під час підготовки звіту - виправлення звітних даних, як поточного, так і минулого років (після їх затвердження) проводиться у бухгалтерській звітності, складеній за звітний період, в якому були виявлені викривлення даних за звітний період (квартал, з початку року). Якщо не встановлений період здійснення викривлення, виправлення звітних даних проводиться в аналогічному порядку.

Вказаний порядок виправлення звітних даних застосовується при виявленні викривлень звітних даних у ході перевірок та інвентаризацій, які проводить саме підприємство або контролюючі органи.

4) Розрахунок і нарахування податків до бюджету.

Відповідно до статті 13 Закону про бухгалтерський облік і пункту 12 П(С)БО-1 звітним періодом для складання фінансової звітності являється календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Згідно з п. 12 П(С)БО-1 може складатися і місячна звітність, яка також буде розглядатися як проміжна.

Перший звітний період знову створеного підприємства може бути менше 12, але не більше 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, що ліквідовується являється період з початку року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Кожен фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складений фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого діючим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті в Примітках до фінансової звітності.

До подання у потрібні інстанції, річну бухгалтерську звітність підприємства розглядають і затверджують. За підсумками розглянутого бухгалтерського звіту можуть бути внесені рішення про їх виправлення. Виправлення даних звіту і балансу за минулий рік до його затвердження роблять у звітах за той же рік з одночасним внесенням необхідних виправлень у бухгалтерські записи за грудень. У цій необхідності внесення змін після затвердження звіту, виправлення роблять у бухгалтерських записах і звітах, які складаються за поточний період, у якому виявлено помилки.

Складання бухгалтерської звітності має ґрунтуватися на використані ряду нових відповідних нормативних документів.

У формах бухгалтерських звітів наводять усі передбачені показники. Якщо не заповнюється та чи інша стаття (рядок, графа) через відсутність у підприємства відповідних активів, пасивів, операцій, ця стаття (рядок, графа) позначається прокресленням.

У бухгалтерському звіті підприємства має бути забезпечена зіставність звітних даних з показниками за відповідний період минулого року або з даними на початок року.

При складанні бухгалтерського звіту слід керуватися Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (№ 250 від 3 квітня 1993 р. з відповідними змінами і доповненнями), інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об'єднань, підприємств та організацій, а також іншими нормативними актами.

За умови відповідального підходу бухгалтерів до цієї роботи, в результаті отримуються відрегульовані дані бухгалтерського обліку для складання форм фінансової звітності, які дозволять максимально точно і якісно відобразити необхідну інформацію про діяльність підприємства для подальшого подання її внутрішнім та (якщо це передбачено) зовнішнім користувачам.

9. Автоматизована обробка облікової інформації

Застосування комп'ютерної техніки вносить певні зміни до організації бухгалтерського обліку, при чому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку,змінюючи не тільки форму обліку але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки інформації, за яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. Вона забезпечується, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею по всіх напрямках.

Виділяють дві послідовні стадії автоматизації обліку: механізацію облікових робіт на окремих ділянках обліку за допомогою обчислювальних пристроїв (так звану “малу механізацію”) та комплексну автоматизацію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).

Способи обробки облікової інформації поділяють на три види: паперовий, механізований і комп'ютеризований (автоматизований) залежно від виду обчислювальної техніки, що застосовується. При цьому перші два методи можна об'єднати під загальною назвою “безкомп'ютерний спосіб”, маючи на увазі не перелік технічних засобів, а саме спосіб їх використання.

При механізації обчислювальна техеніка виступає допоміжним засобом для обробки інформації, а при комп'ютеризації технічні засоби стають основним засобом ведення обліку: суттєві зміни відбуваються в процесі зібрання, накопичення облікової інформації, її передачі та одержання підсумкових показників. На відміну від механізації комп'ютеризація обліку базується на системному вирішенні облікових завдань за допомогою комп'ютерів.

Автоматизовані інформаційні технології утворюють людино-машинну облікову систему, яка функціонує на базі обчислювальних мереж та інших сучасних засобів комп'ютерної техніки, що забезпечують комплексне виконання функцій бухгалтеського обліку.

Обчислювальна техніка не вносить жодних змін до принципів облікової реєстрації, і ці принципи є незмінною основою облікової реєстрації при використанні комп'ютерної техніки. Використання обчислювальної техніки в облік не зачіпає методологічних принципів того або іншого виду обліку, а тільки змінює технологію обробки облікової інформацції.

Основні відмінності організації обліку при комп'ютеризованому та безкомп'ютерному способах обробки облікової інформації

Автоматизація обліку вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії. Так, один виконавець поєднує функції декількох суміжних ділянок обліку, наприклад, касир не тільки виписує прибуткові та видаткові касові ордери, але й розносить їх суми по облікових регістрах. Те ж саме відбувається при обробці одного первинного документу, який стосується декількох ділянок обліку. При проведенні оплати послуг постачальнику платіжним дорученням одночасно можна обробити і рахунок постачальника, дані якого розносяться по об'єктах та шифрах аналітичного обліку. При цьому одразу ж формуються відомості про витрати на виробництво. Всі названі вище операції може виконати одна людина, до того ж, тільки вона відповідає за результати своєї роботи.

Реальний масштаб часу введення бухгалтерських операцій за допомогою комп'ютерної мережі дозволяє суттєво прискорити весь процес обліку. При зміні даних на одному робочому місці результати одразу ж стають доступними всім користувачам, які працюють в цій мережі. Тому при такій організації вимагається висока дисципліна користувачів і відповідна кваліфікація співробітників, які вносять інформацію до загальної бази даних.

Стандаотні підходи до обробки даних (єдина ідеологія побудови системи, стандартні елементи організації робочих місць тощо) дають можливість взаємозамінювати бухгалтерів на різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується кількість часу працівників бухгалтерії на виконання облікових функцій, зростають можливоті для аналізу, статистичної обробки та підготовки аналітичної інформації., призначеної для ефективного управліня підприємством.

Спеціалізовані бухгалтерські програми дозволяють:

Складати оборотну відомість і баланс в будь-який момент часу при будь-якій кількості введених господарських операцій. Це надає можливість в процесі обліку складати кілька проміжних оборотних відомостей для визначення собівартості продукції з врахуванням незавершеного виробництва, обороту по реалізації, прибутку, окремих податків тощо;

В будь- який момент часу коригувати введені операції:

змінювати суму, дату, зміст і коментарі;

доповнювати журнал операцій новими операціями в будь-якому місці і порядку;

цілком та безслідно знищувати будь-які опрації;

Будувати різноманітні звіти на підставі журналу операцій.

Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення рутинної роботи бухгалтера зі складння різних відомосей, журналів та звітів. За умови правильного рознесення сум первинних документів по синтетичних рахунках, точного зазначення аналітичних об`єктів зведені дані розраховуються комп`ютером авиоматично. До того ж вкрай низькою є імовірність пропущення арифметичних помилок, а також помилок, помилок пов`язаних з неправильним перенесенням тієї чи іншої цифри.

На відміну від традиційного бухгалтерського обліку, що зосереджується на вирішенні, насамперед, таких фінансових питань, як сплата податків і подання звітності відповідним органам, сучасний облік дозволяє керівнику одержувати значну кількість оперативної управлінської інформації, наприклад:

про наявність коштів на рахунках в банку

про розмір поточної заборгованності перед банком

про розмір поточної заборгованності перед бюджетом

про наявність матеріалів, товарів, готової продукції на складах підприємста

про стан розрахунків з дебіторами і кредіторами.

Це відбувається завдяки інтеграції обробки різних видів первинної економічної інформації, яка використовується окремими функціями управління, тобто облікової, планової, економічної, нормативної, технологічної, виробничої, оперативно-ткщо в умовах ручної обробки даних створювали і обробляли необхідну інформацію різні служби, що зумовлювало певний різнобій, то в КІСП така обробка є єдиним технологічним процесом, який призводить до скасування паралелизму і дублювання по принципу однократної фіксації, а також до єдності і уніфікації форм документації, показників, класифікації інформації і систем кодування.

Використання засобів автоматизації дозволяє вирішити проблему точності і оперативності інформації, а правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє швидко і легко адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Отже КІСП сьогодні дозволяють:

обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані одиниць інформації (наприклад адреси)

здійснювати вибірку інформації з великої кількості даних (пошук адреси, назв фірм чи телефонів будь- яких конкретних осіб)

виконувати складні математичні розрахунки (складати графіки повернення кредиту на кілька років вперед)

швидко одержувати паперову копію будь- якого документу

багато разів відтворювати будь- які дії

Размещено на Allbest.ru