Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему: Бухгалтерський облік фінансових результатів підприємства

з дисципліни: Бухгалтерський облік і фінансова звітність

Вступ

Бухгалтерський облік, як відомо, - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців. Тобто першим звітним роком є період до 31 грудня з дати набуття прав юридичної особи, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня - по 31 грудня наступного року.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту ліквідації підприємства.

Економічні рішення, які приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися з постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди.

Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства.

Отже, метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

1. Поняття, визначення та класифікація фінансових результатів підприємства

Узагальнюючим показником господарчої діяльності підприємства є фінансовий результат - отримання прибутків або збитків.

Фінансовий результат є сукупністю прибутку або збитку від реалізації продукції, робіт, послуг, а також позареалізаційних доходів і витрат.

Прибуток виступає безпосередньою метою господарської діяльності всіх суб'єктів ринкової економіки, зайнятих підприємництвом. Незважаючи на те, що ця категорія є об'єктом економічної теорії та займає основну роль у ринковій економіці, от уже протягом ряду сторіч не змовкають суперечки про її сутність і форми.

"Підвищення чи зменшення прибутку на капітал залежить від тих же причин, що викликають підвищення і зменшення заробітної плати за працю, - від зростання чи зменшення багатства суспільства. Але ці причини дуже по різному відбиваються на заробітній платі і прибутку. Зростання капіталу, що збільшує заробітну плату, веде до зниження прибутку. Коли капітали багатьох багатих купців вкладаються в ту саму галузь торгівлі, їхня взаємна конкуренція природно веде до зниження їхніх прибутків; а коли у всіх галузях торгівлі даного суспільства відбувається таке ж збільшення капіталу, та ж конкуренція повинна зробити подібну дію у всіх галузях". Так писав про прибуток Адам Сміт у своїй праці "Дослідження про природу і причини багатства народів".

З точки зору Карла Маркса, прибуток - це перетворена форма додаткової вартості, результат відношення між додатковим і необхідним робочим часом. Більш того деякі автори у своїх роботах стверджують, що "поняття прибутку - це, мабуть, саме складне і навіть трагічне поняття в економічній науці". У політичній економії соціалізму, поняття "прибуток" узагалі було виключено, тому що в соціалістичному суспільстві не було визискувачів, а значить і прибутку.

Прибуток - це один із основних показників роботи, тому що він відображає у підсумку всі сторони підприємницько-господарської діяльності підприємства. Як економічна категорія віна характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Прибуток є показником, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Разом з тим прибуток має стимулюючий вплив на закріплення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.

Прибуток - один із основних фінансових показників плану й оцінки господарчої діяльності підприємств. За рахунок прибутку відбувається фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічного розвитку підприємств, збільшенню фонду оплати праці їх робітників.

У сучасних підручниках Заходу по ринковій економіці поняття "прибуток" трактується просто як різниця між доходом товаровиробників і витратами виробництва без аналізу її сутності і походження.

С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як ту частину виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Таке розуміння прибутку обмежується тільки кількісним визначенням категорії і не розкриває економічної природи. Необхідно зазначити, що передусім прибуток - це частина грошових накопичень, що створюється підприємством будь-якої форми власності. Тому М.Я. Коробов вважає, що прибуток - це взагалі єдина форма його грошових накопичень.

Під прибутком російський економіст Д.С. Моляков розуміє грошове втілення частини вартості додаткового прибутку. А.М. Поддєрьогін визначає прибуток як ту частину знов створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу.

Водночас прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток - це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на їх здійснення.

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відокремлені товаровиробники. Встановивши вартість на продукцію, вони реалізують її споживачу, отримуючи при цьому грошову виручку, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно спів ставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, які приймають форму собівартості продукції.

Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про отримання прибутку. Підприємець завжди ставить собі за мету прибуток, але не завжди його отримує. Якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. Реалізація відбулася без збитків, але відсутній і прибуток як джерело підприємницького, науково-технічного та соціального розвитку. При витратах, які перевищують виручку, підприємство отримує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить його в досить скрутне фінансове становище, яке не виключає і банкрутства.

Прибуток, як важлива категорія ринкових відносин виконує певні функції.

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку в якості єдиного показника оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарчої та фінансової діяльності підприємства використовується система показників.

По-друге, прибуток має стимулюючу функцію, її зміст складається з того, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після виплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування, розширення виробничої діяльності, науково - технічного та соціального розвитку підприємств, матеріального заохочення робітників.

По-третє, прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів. Він потрапляє до бюджету у вигляді податків і поряд з іншими доходами, надходженнями для суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Значення прибутку полягає в тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на розмір прибутку і його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства.

На зміни фінансового результату впливає багато факторів. За ступенем взаємно підлеглості вони поділяються на фактори першого і другого порядків. До факторів першого порядку відносять зміни прибутку від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг); від іншої реалізації; позареалізаційних результатів.

Факторами другого порядку є зміни обсягу реалізованої продукції, структури реалізованої продукції, повної собівартості реалізованої продукції; цін на реалізовану продукцію; доходів за цінними паперами і від пайової участі у суспільних підприємствах, тощо.

Взаємозв'язок факторів першого і другого порядків з фінансовим результатом прямий, за винятком собівартості продукції, зниження якої призводить до зросту прибутку. Фактори формування фінансового результату в узагальненому вигляді характеризує структурно - логічна модель.

Узагальнюючи в собі фінансові результати різних видів діяльності, прибуток формує одне з джерел сплати податків та поповнює джерела формування фінансових ресурсів підприємства. Управління прибутком підприємства розподіляється на дві важливі підсистеми:

- управління формуванням прибутку;

- управління розподілом прибутку.

Прибуток є об'єктивною економічною категорією, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. У формуванні прибутку підприємств є певні особливості залежно від сфери його діяльності, від галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає на:

- встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності;

- обчислення собівартості продукції (робіт, послуг);

- загальногосподарських витрат;

- визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Сучасна структура прибутку по галузях економіки України наведена в додатку 2.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток.

Він являє собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій.

Отримання балансового прибутку пов'язане з кількома напрямками діяльності підприємства:

- основна діяльність, її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- діяльність, що не є основною для підприємства, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг, вона визначається як прибуток від іншої реалізації;

- діяльність, що пов'язана зі здійсненням фінансових інвестицій;

- діяльність, яка пов'язана з отриманням позареалізаційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат минулих років, що виявлені у звітному періоді, штрафи, пені, неустойки.

Прибуток є позитивним фінансовим результатом підприємства, негативним результатом діяльності підприємства є збиток. Основною причиною такого збитковості може бути перевищення витрат підприємства над доходами. Такий негативний результат може бути отриманий підприємством в результаті будь-якої вище зазначеної діяльності. При цьому треба зазначити, що підприємство може бути повністю або частково збитковим. Повністю збитковим підприємство може бути, коли загальний фінансовий результат від всіх видів діяльності є негативним, або ж, коли негативний результат по окремим видам діяльності більший ніж позитивний результат за іншими видами діяльності. Частково збитковим підприємство є у випадку, коли позитивний результат по одним видам діяльності компенсує і покриває негативний результат за іншими видами діяльності. У такому випадку за загальним фінансовим результатом підприємство є прибутковим.

Фінансові результати являють собою прояв ефективності роботи суб'єкта підприємницької діяльності. Найпоширенішим та універсальним показником фінансових результатів виступає прибуток, який розраховується в грошовому вимірі. Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб'єкта, робітників і власника підприємства. Прибуток є якісним показником поза як в його розмірі відображається зміна обсягу товарообігу, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Засади розрахунку показників фінансових результатів регламентуються нормативно-правовими актами України, дія яких поширюється на всі підприємства держави, тому далі доцільно розглянути законодавчу базу.

2. Фінансовий облік фінансових результатів діяльності підприємства

2.1 Документальне підтвердження обліку фінансових результатів

Для здійснення обліку фінансових результатів необхідні такі показники, як виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, комерційні витрати, управлінські витрати та інші.

Для обліку собівартості реалізації товарів, продукції, робіт, послуг використовують оборотну відомість, відомість № 16, головну книгу, журнал-ордер № 10, журнал-ордер № 10-1.

Для обліку інших показників використовують прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, товарно-транспортні накладні, рахунок-фактура, накладна, платіжні доручення, виписки банків.

Облік фінансових результатів ведеться в журналі-ордері № 15. У ньому відбивається синтетичний і аналітичний облік за рахунком 80 (99, 91). Підставою для заповнення цього журналу-ордера служать довідки бухгалтерії, виписки банку з розрахункового та інших рахунків та інших.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це не представляється можливим - безпосередньо після закінчення операції.

Відповідальність за своєчасне і доброякісний створення документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність інформації, що містяться в документах даних несуть особи, створивши і підписали ці документи.

Документи слід складати на бланках встановленої форми із заповненням всіх реквізитів. Якщо деякі реквізити не заповнені, то вільне місце прокреслюються.

Запис у документах роблять чорнилом, кульковою ручкою або на друкарських та лічильних машинах. У грошових документах суму вказують цифрами і прописом. Якщо в тексті або цифрах допущена помилка, то її слід закреслити і написати зверху правильний текст. Потім правильний текст або суму повторюють на полях документа і запевняють підписом особи, що оформляє документ.

Складання річного звіту є однією з складних робіт в бухгалтерській службі організації. Всі організації за підсумками фінансово-господарської діяльності складають бухгалтерську звітність відповідно до вимог Федерального закону «Про бухгалтерський облік »і представляють її засновників, до податкової інспекції і територіальний орган державної статистики.

Виняток становлять громадські організації (об'єднання) та їх структурні підрозділи, що не що здійснюють підприємницьку діяльність, а також малі підприємства, яким дозволено здавати річну звітність у спрощеному складі.

При заповненні форм бухгалтерської звітності в них повинні включатися показники діяльності філій, представництв та інших підрозділів, тобто організація складає єдиний звіт, який включає в себе показники діяльності підрозділів, що входять до її складу.

Організація, що підлягає ліквідації або реорганізації, подає звіт за період з початку року до моменту ліквідації або реорганізації.

При заповненні форм звітності слід керуватися інструкцією про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності, затвердженої наказом Мінфіну Росії від 12 листопада 1996 р. № 97 «Про річної бухгалтерської звітності організацій».

У формі № 2 «Звіт про прибутки і збитки »показується порядок формування прибутку (збитку) за звітний період.

У формі № 3 «Звіт про рух капіталу "відображається рух прибутку на початок і кінець періоду.

У формі № 4 «Звіт про рух грошових коштів "відображаються дані про рух грошових коштів організації, обліковуються на рахунках 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунку» і 55 «Спеціальні рахунки в банках».

Звіт про рух капіталу (форма № 3) складається з двох розділів та довідки до них. У розділі I "Власний капітал" відображаються дані про рух його складових, врахованих у розділі IV пасиву балансу. У розділі II «Інші фонди і резерви» зазначаються дані про рух коштів фонду споживання, оцінних резервів і резервів майбутніх витрат і платежів.

У рядку 010 відображаються дані про рух статутного капіталу. У рядку 020 відображаються дані про рух додаткового капіталу. У рядку 030 відображається рух резервного фонду.

У рядку 050 відображається зміна нерозподіленого прибутку минулих років. У стовпець 3 записується сума сальдо рахунку 84 (88-2) на початок року, яка повинна відповідати сумі в стовпчику 3 рядка 470 балансу. У стовпець 4 вписується сума обороту по кредиту рахунку 84 (88-2). У стовпці 5 відображаються обороти за дебетом рахунка 84 (88-2). У стовпці 6 відображається сума сальдо рахунку 84 (88-2) на кінець року, яка має збігатися із сумою в колонці 4 рядка 470 балансу.

У рядку 060 показуються зміни фонду накопичення.

У стовпець 3 записується сума сальдо рахунку 94 (84) субрахунку «Фонди накопичення» (84) на початок року, відповідна суму в стовпці 3 рядка 440 балансу. У стовпець 4 вписується сума обороту по кредиту рахунку 84. У стовпчик 5 заповнюється сума обороту по дебетом рахунка 84. У стовпці 6 відображається сума сальдо рахунку 84 на кінець року, відповідна суму в стовпчику 4 рядка 440 балансу, яка розраховується за формулою: стовпчик 3 + стовпчик 4 - стовпчик 5.

У рядку 070 відображається рух фонду соціальної сфери.

У стовпці 3 вказується сума сальдо рахунку 84 субрахунку «Фонд соціальної сфери» (84) на початок року, відповідна сумі стовпця 3 рядка 450 балансу. У стовпець 4 записується сума обороту по кредиту рахунку 84. У стовпці 5 відображається сума обороту по дебетом рахунка 84. У стовпці 6 вказується сума сальдо рахунку 84 на кінець року, яка повинна відповідати сумі у стовпці 4 рядки 450 бухгалтерського балансу.

У рядку 140 відображається рух коштів фонду споживання.

У стовпці 3 вказується сальдо рахунка 84 субрахунку «Фонд споживання» (84) на початок року, що збігається з сумою у стовпці 3 рядка балансу 650. У стовпець 4 вписується сума обороту по кредитом рахунка 84. У стовпчик 5 вписується сума обороту за дебетом рахунка 84. У стовпці 6 відображається сума сальдо рахунку 84 на кінець року, відповідна сумі, записаної в стовпчику 4 рядка 650 балансу. Стовпець 3 та стовпчик 4 і стовпець 5.

У формі № 4 відображаються дані про рух грошових коштів організації.

При використанні організацією журнально-ордерної системи бухгалтерського обліку форма № 4 заповнюється на підставі даних, відображених в журналах-ордерах № 1. 2. 3 (відображають кредитові обороти за рахунками 50, 51, 52 і 55), відомостях № 1, 2 (відображають дебетові обороти за рахунками 50, 51), а також інших документів, що враховують рух грошових коштів.

У рядку 030 відображається фактично надійшла виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), врахована за кредитом рахунка 90 (46) «Продаж» (робіт, послуг).

Виручка, що надійшла від реалізації майна організації (за винятком товарів і готової продукції) та відображена за кредитом рахунків 47 «Реалізація і інше вибуття основних засобів» і 48 «Реалізація інших активів», враховується по рядку 040.

У рядку 090 відображаються відсотки за борговими цінними паперами (векселями), відсотки по виданих позиках, отримані організацією і т.д. Доходи відображаються в стовпці 5 (якщо вони отримані з фінансових вкладень, здійсненим на строк до 12 місяців) або у стовпці 6 (якщо вони отримані з фінансових вкладень, здійсненим на термін більше 12 місяців).

У рядку 250 «Інші виплати, перерахування і т. п.» показується загальна сума коштів, перерахованих з розрахункового рахунку або інших рахунків організації (видана з каси) і не знайшла відображення по попередніх рядках форми. Тут, зокрема, можуть бути відображені перерахування в дорожні фонди (податок на придбання автотранспортних засобів, податок на користувачів автомобільних доріг тощо), видача коштів працівникам організації, що не відображаються у складі фонду заробітної плати, повернення суми кредитів і позик, валюта, реалізована організацією, перерахування страховим організаціям (страхування майна) і т. д.

Формування прибутку за звітний період зачіпає всю діяльність організації, тому використовується великий спектр нормативних документів. Вони носять регламентує і нормативний характер.

З переходом до ринкових відносин змінилися підходи до постановки бухгалтерського обліку в організаціях. Від жорсткої регламентації облікового процесу з боку держави в минулому в Нині перейшли до розумного поєднання державного регулювання та самостійності організації у постановці бухгалтерського обліку.

Широке застосування термінy «Облікова політика» почалося після введення в дію першого стандарту за бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства» (ПБУ 1/94), затвердженого наказам Мінфіну Росії від 28 липня 1994 р. № 100. Дане положення містило визначення облікової політики як сукупності способів ведення бухгалтерського обліку та встановлювало основні правила її формування і розгортання. Після прийняття Федерального закону від 21 листопада 1996 р. № 129-Ф3 «Про бухгалтерський облік» значення обліку політики ще більше зріс.

За минулий період облікова політика перетворилася на реальний інструмент управління організацією, фінансового та податкового планування її діяльності, зниження податкового тягаря. На облікову політику посилаються платники податків, її положення приймаються арбітражними судами як докази при вирішенні податкових спорів.

Облікова політика організації повинна відповідати шести вимог ведення бухгалтерського обліку: повнота, своєчасність, обачність, пріоритет змісту перед формою, несуперечність і раціональність.

Згідно з пунктом 8 ПБУ 1/98 при формування облікової політики по конкретному напрямку ведення бухгалтерського обліку організацією вибирається один спосіб з кількох, які допускаються законодавством. Організація має право самостійно розробляти способи ведення обліку у випадках відсутності встановлених норм, керуючись при цьому загально методологічні підходами і діючими положеннями по бухгалтерському обліку.

Загальні положення, однакові для всіх організацій, що не слід включати до облікової політики. При її формуванні розглядаються тільки ті питання, вирішення яких відповідно до нормативними документами може відрізнятися від прийнятих в інших організаціях.

Відповідно до пункту 5 ПБО 1/98 відповідальність за формування облікової політики в організації несе головний бухгалтер. Затвердження облікової політики належить до компетенції керівника організації.

2.2 Характеристика рахунків призначених для обліку доходів, витрат та фінансових результатів діяльності підприємства

Рахунок № 79 "Фінансові результати" призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

На кредиті рахунка № 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, на дебет - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок № 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки).

На субрахунку № 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства.

За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки № 70 "Доходи від реалізації", № /1 "Інший операційних дохід").

На дебеті - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, на збут, інших операційних витрат (№ 90 "Собівартість реалізації, № 94 "Адміністративні витрати", № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші витрати операційної діяльності").

На субрахунку № 792 "Результат фінансових операцій" визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. На кредиті субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку списання фінансових витрат з рахунків 95 "Фінансові витрати" та 96 "Втрати від участі в капіталі".

На субрахунку № 793 "Результат від іншої звичайної діяльності" визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства.

На кредиті рахунка відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, на дебеті - списання витрат на рахунку № 97 "Інші витрати".

На субрахунку № 794 "Результат надзвичайних подій визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредиті субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, на дебеті - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахуйте № 99 "Надзвичайні витрати".

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 "Витрати за елементами", субрахунки рахунка № 79 дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків № 23 "Виробництво та Готова продукція" та інших рахунків класу 2 «Запаси», а також з кредитом рахунків класу 1 "Необоротні активи" та класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи".

Рахунок № 79 "Фінансові результати".

Кредит рахунків:

23 "Виробництво";

26 "Готова продукція";

30 "Каса";

31 "Рахунки в банках";

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

49 "Страхові резерви";

70 "Доходи від реалізації";

80 "Матеріальні витрати";

81 "Витрати на оплату праці";

82 "Відрахування на соціальні заходи";

83 "Амортизація";

84 "Інші операційні витрати";

85 "Інші затрати";

90 "Собівартість реалізації";

93 "Витрати на збут";

94 "Інші витрати операційної діяльності";

95 "Фінансові витрати";

96 "Втрати від участі в капіталі";

97 "Інші витрати";

98 "Податки на прибуток";

99 "Надзвичайні витрати".

Дебет рахунків:

44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

49 Страхові резерви";

70 "Доходи від реалізації";

71 "Інший операційний дохід";

72 "Дохід від участі в капіталі";

73 "Інші фінансові доходи";

74 "Інші доходи";

75 "Надзвичайні доходи";

98 "Податки на прибуток";

2.3 Облік фінансових результатів від операційної діяльності

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансовий результат від реалізації, а також інші операційні доходи і витрати.

Для обліку операцій, пов'язаних з реалізацією, використовуються рахунки:

70 «Доходи від реалізації»;

90 «Собівартість реалізації».

Для обліку операцій з реалізації готової продукції використовуються такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції».

901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

1. Покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

2. Підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

3. Сума доходу може бути достовірно визначена;

4. Є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Бухгалтерські записи відображення операцій з реалізації готової продукції:

1. Відображено виручку від реалізації готової продукції:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

К-т 701 «Дохід від реалізації готової продукції».

2а. Відображено нарахування ПДВ:

Д-т 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

К-т 641 «Розрахунки за податками».

2. Відображення ПДВ у разі отримання попередньої оплати:

Д-т 643 «Податкові зобов'язання»;

К-т 641 «Розрахунки за податками».

2б. Відображення ПДВ у разі відвантаження попередньо оплаченої продукції:

Д-т 701 «Дохід від реалізації»;

К-т 643 «Податкові зобов'язання».

3. Списання виробничої собівартості готової продукції (за обліковими цінами):

Д-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

К-т 26 «Готова продукція».

В кінці звітного періоду сальдо рахунків 70 і 90 списується на субрахунок 791 «Результат основної діяльності» записами:

а) Списання чистого доходу:

Д-т 701 «Дохід від реалізації»;

К-т 791 «Результат основної діяльності».

б) Списання собівартості реалізації:

Д-т 791 «Результат основної діяльності»;

К-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

Для відображення всіх інших доходів від основної діяльності (крім доходів від реалізації) використовуються такі рахунки: Рахунки 71 «Іншій операційний дохід» та 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Інший операційний дохід включає:

- дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій);

- дохід від реалізації основних засобів і нематеріальних активів;

- дохід від реалізації іноземної валюти;

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційної курсової різниці;

- отримані економічні санкції (пені, штрафи, неустойки);

- відшкодування раніше списаних активів;

- дохід від списання кредиторської заборгованості;

- субсидії, фінансова допомога (гранти, цільове фінансування, - крім фінансування капітальних інвестицій);

- інші доходи від операційної діяльності.

У кінці звітного періоду (місяця, року) сальдо рахунків 71 і 94 списуються на субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Бухгалтерські записи за відображення операцій, пов'язаних із одержанням доходів від іншої операційної діяльності, відображаються наступними проводками:

1. Відображено дохід від реалізації оборотних активів:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

К-т 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів».

1а. Нараховане ПДВ від вартості реалізації оборотних активів:

Д-т 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»;

К-т 641 «Розрахунки за податками».

1б. Списано реалізовані оборотні активи:

Д-т 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»;

К-т рахунків запасів (20, 22 та інші).

2. Відображено реалізацію іноземної валюти:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

К-т 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти».

2а. Списано реалізовану іноземну валюту:

Д-т 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти»;

К-т 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» або 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

3. Одержано дохід від операційної оренди:

Д-т 37 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

К-т 713 «Дохід від операційної оренди активів».

4. Одержано дохід від операційних курсових різниць:

Д-т 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті»;

К-т 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

5. Одержані економічні санкції (штрафи, пені, неустойки):

Д-т 31 «Рахунки в банках», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

К-т 715 «Одержані штраф, пені, неустойки».

6. Списано кредиторську заборгованість по закінченні строку позовної давності:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками та відрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями»;

К-т 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

7. Одержання коштів цільового фінансування:

Д-т 48 «Цільове фінансування та цільові надходження»;

К-т 718 «Одержані гранти та субсидії».

8. Віднесення іншого операційного доходу на фінансові результати:

Д-т 71 «Інший операційний дохід»;

К-т 791 «Результат основної діяльності».

9. Списання інших витрат операційної діяльності на фінансові результати:

Д-т 791 «Результат основної діяльності»;

К-т 94 «Інші витрати операційної діяльності».

2.4 Облік фінансових результатів від інвестиційної діяльності

Методологічною основою обліку довготермінових фінансових інвестицій є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 12 “Фінансові інвестиції”.

Згідно з ним довготермінові фінансові інвестиції - це вкладення в цінні папери інших підприємств, облігації державних і місцевих позик, статутний капітал асоційованих і дочірніх та спільних підприємств, ощадні депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання інших підприємств тощо.

За дебетом рахунка 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” відображають вартість довготермінових інвестицій, за кредитом - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведуть за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” ведуть за видами довготермінових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому аналітичний облік має забезпечити можливість отримання інформації про довготермінові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Типові операції за рахунком 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”.

Облік капітальних інвестицій регулюють Положення (стандарти) бухгалтерського обліку “Баланс”, 7 “Основні засоби”, 8 “Нематеріальні активи”.

Зокрема, як капітальні інвестиції підприємства здійснюють придбання і будівництво основних засобів.

Витрати на цю мету обліковують окремо від витрат виробництва, оскільки їх проводять для забезпечення не одного, а кількох виробничих циклів.

У виробничі та валові витрати капітальні вкладення включатимуть поступово після введення основних засобів в експлуатацію шляхом нарахування амортизації.

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

За дебетом рахунка 15 “Капітальні інвестиції” відображають збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

На субрахунку 151 “Капітальне будівництво” відображають витрати на будівництво, що здійснюють як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунку також ведуть облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва.

Субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведуть на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об'єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів” відображають витрати підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведуть на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

На субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” відображають витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведуть на рахунку 12 “Нематеріальні активи”.

На субрахунку 155 “Формування основного стада” обліковують витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковують на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”).

Будівництво здійснюють двома способами:

а) господарським - якщо підприємство виконує ці роботи своїми засобами і за власні кошти чи кредити;

б) підрядним - коли будівництво чи інші капітальні роботи здійснює підрядник за договором.

Облік будівництва організовують залежно від способу виконання робіт.

Витрати на капітальне будівництво, здійснюване господарським способом, обліковують за дебетом рахунка 15 “Капітальні інвестиції”, субрахунок 154 “Капітальне будівництво” відповідно до таких статей:

а) матеріали;

б) основна заробітна плата робітників;

в) експлуатація будівельних машин і механізмів;

г) інші витрати. Решту витрат, пов'язаних із виконанням будівельних і монтажних робіт, обліковують у складі накладних витрат.

Накладні витрати на окремі об'єкти капітальних вкладень розподіляють у порядку, прийнятому при встановленні їх ліміту. Так, якщо ліміт на ці витрати визначали у відсоток до суми прямих витрат, то й розподіл накладних витрат проводять відповідно до цього, а коли визначають ліміт у відсотках до суми основної заробітної плати - накладні витрати розподіляють пропорційно до фактично нарахованої суми.

За відомістю розподілу накладних витрат здійснюють запис: дебет рахунка 15 “Капітальні інвестиції”, аналітичні рахунки обліку витрат на окремі об'єкти і кредит рахунка 15, аналітичний рахунок “Накладні витрати будівництва”.

Якщо будівництво здійснюють підрядним способом на підставі договору, де обумовлені кошторисна вартість будівництва і терміни виконання робіт, підприємство є замовником.

Послуги, які може надавати своїми силами і засобами замовник, підрядник оплачує за кошторисною вартістю. Відповідно до графіку виконуваних робіт в обумовлені договором терміни замовник приймає у підрядника закінчені об'єкти або виконані роботи, складаючи акти за встановленою формою. Акти є підставою для оплати замовником побудованих об'єктів, виконаних робіт.

Нараховані підряднику суми обліковують за дебетом рахунка 15 “Капітальні інвестиції”, їх нагромаджують на аналітичних рахунках для кожного об'єкта окремо без розподілу за статтями. Облік фактичних витрат веде підрядник, який визначає прибутки чи збитки, що є різницею між фактичними витратами на будівництво і кошторисною вартістю об'єктів, оплаченою замовником.

Закінчені об'єкти приймає спеціальна комісія, складаючи Акт прийняття - передачі основних засобів. В акті записують площу, об'єм, основні матеріали, з яких побудовано окремі конструктивні елементи об'єкта, якість роботи тощо і балансову вартість, за якою він буде оприбуткований. Закінчене будівництво приміщень і споруд, виконане господарським способом, оприбутковують за фактичними витратами, а виконане підрядником - за кошторисною вартістю.

Типові операції за рахунком 15 “Капітальні інвестиції”.

Облік довготермінової дебіторської заборгованості регулюють Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” та 14 “Оренда”.

Зокрема, як довготермінову дебіторську заборгованість обліковують дебіторську заборгованість фізичних і юридичних осіб, що не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Сюди відносять заборгованість орендарів за передане їм на умовах фінансової оренди майно, суми за отриманими довготерміновими векселями як забезпечення довготермінової заборгованості, заборгованість працівників підприємства за виданими їх позиками та ін. Для обліку такої заборгованості призначено рахунок 16 “Довготермінова дебіторська заборгованість”. За дебетом рахунка 16 “Довготермінова дебіторська заборгованість” відображається виникнення (збільшення) довготермінової дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення (списання).

На субрахунку 161 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду” відображають чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”.

На субрахунку 162 “Довготермінові векселі одержані” ведуть облік векселів, одержаних у забезпечення довготермінової дебіторської заборгованості.

Субрахунок 163 “Інша дебіторська заборгованість” призначений для обліку довготермінової дебіторської заборгованості, не відображеної на інших субрахунках рахунка 16 “Довготермінова дебіторська заборгованість”, зокрема, розрахунки з працівниками за виданими довготерміновими позиками тощо, інші види розрахунків.

Аналітичний облік довготермінової дебіторської заборгованості ведуть за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Типові операції за рахунком 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”.

Облік інших необоротних активів регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Баланс”. До них належать такі кошти чи запаси, які не використовуються у виробничій діяльності та не знайшли відображення на інших рахунках з обліку необоротних активів. Для обліку таких активів призначений рахунок 18 “Інші необоротні активи”. За дебетом рахунка 18 “Інші необоротні активи” відображають надходження інших необоротних активів, за кредитом - їх вибуття.

На цьому рахунку також відображають активи, використання яких, як очікується, неможливе протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошові кошти, заблоковані в судовому порядку або податковими органами.

До рахунка 18 “Інші необоротні активи” можуть відкривати субрахунки, на яких облік наявності та руху інших необоротних активів ведуть за видами цих активів.

Типові операції за рахунком 18 “Інші необоротні активи”.

Облік гудволу здійснюють відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 “Об'єднання підприємств”. Негативний гудвіл за стандартом - це перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю їх придбання на дату купівлі. Тобто це різниця між вартістю цілісного майнового комплексу чи його частини і сумою сплаченого за нього (чи за частину) підприємством.

Якщо сплачена сума перевищує вартість об'єкта, різницю обліковують на субрахунку 192 “Негативний гудвіл”. При цьому за кредитом рахунка відображають цю різницю, а за дебетом ту частину її, яка визнана доходом підприємства, що придбало об'єкт.

Якщо ж частка покупця менша від вартості придбання, різницю обліковують на субрахунку 191 “Гудвіл”.

Типові операції за рахунком 19 “Гудвіл при придбанні”.

2.5 Облік фінансових результатів від іншої звичайної діяльності

Для відображення операцій від іншої звичайної діяльності використовуються такі рахунки:

Рахунок 74 «Інші доходи»;

Рахунок 97 «Інші витрати», які відображають відповідно доходи та витрати від інших операцій підприємства, які виникли у процесі його звичайної діяльності.

До таких операцій належать:

- реалізація фінансових інвестицій;

- реалізація необоротних активів;

- доходи від не операційних курсових різниць;

- дохід від безоплатно отриманих оборотних активів;

- інші доходи.

Сальдо рахунків 74 і 97 списуються на субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності», що дає змогу визначити фінансовий результат від іншої звичайної діяльності. Бухгалтерські записи з відображення операцій від іншої звичайної діяльності мають вигляд:

1. Реалізація фінансових інвестицій:

1а. Відображено реалізацію фінансових інвестицій:

Д-т 37 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

К-т 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій».

1б. Списано реалізовані фінансові інвестиції:

Д-т 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»;

К-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;

К-т 35 «Поточні фінансові інвестиції».

2. Реалізація необоротних активів:

2а. Відображено реалізацію:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

К-т 742 «Дохід від реалізації необоротних активів».

2б. Нарахована ПДВ з продажної вартості необоротних активів:

Д-т 742 «Дохід від реалізації необоротних активів»;

К-т 641 «Розрахунки за податками».

2в. Списано балансову вартість реалізованих необоротних активів:

Д-т 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»;

К-т 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи».

2г. Списання зносу реалізованих необоротних активів:

Д-т 13 «Знос необоротних активів»;

К-т 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів».

3. Одержання доходу від не операційних курсових різниць:

Д-т 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти», 36 «Розрахунки з покупцями»;

К-т 744 «Дохід від курсових різниць».

4. Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів:

Д-т 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

К-т 745 «Дохід від безоплатного отриманих активів».

5. Віднесено суму до оцінки об'єкта, які раніше були уцінені до складу доходу:

Д-т 10 «Основні засоби»;

К-т 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

6. Дохід від фінансової оренди активів:

Д-т 37 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

К-т 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

6а. В кінці звітного періоду віднесення сум інших доходів на фінансові результати від іншої звичайної діяльності:

Д-т 74 «Інші доходи»;

К-т 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

6б. Списання інших витрат від іншої звичайної діяльності на фінансові результати:

Д-т 793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

К-т 97 «Інші витрати».

2.6 Облік результатів від надзвичайних подій

Для обліку операцій, які виникають внаслідок надзвичайних подій призначені рахунки:

75 «Надзвичайні доходи»;

99 «Надзвичайні витрати», які відображають відповідно доходи і витрати, що виникають внаслідок аварій, стихійного лиха та інших подій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства та не виникають часто або регулярно. Порівняння залишків сум рахунків 75 і 99 здійснюється на субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій», що дає змогу визначити фінансовий результат від надзвичайних подій. Бухгалтерські записи щодо відображення в обліку надзвичайних подій мають вигляд:

1. Відображення в обліку списання майна в результаті стихійного лиха:

Д-т 99 «Надзвичайні витрати»;

К-т 10 «Основні засоби», 20 «Основні засоби», 26 «Готова продукція», 30 «Каса».

2. Відшкодування вартості майна страховою організацією (якщо майно було застраховано):

Д-т 31 «Рахунки в банках», 65 «Розрахунки за страхуванням»;

К-т 75 «Надзвичайні доходи».

3. Віднесено суму надзвичайних доходів на рахунок фінансових результатів:

Д-т 75 «Надзвичайні доходи»;

К-т 794 «Результат надзвичайних подій».

4. Списано суму надзвичайних витрат для визначення фінансового результату від надзвичайних подій:

Д-т 794 «Результат надзвичайних подій»;

К-т 99 «Надзвичайні витрати».

Не визнаються доходами такі надходження:

- за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала, тощо;

- сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума завдатку: під заставу, якщо договором передбачена передача заставленого майна одержувачу;

- одержана позикодавцем від постачальника в погашення позики;

- надходження, що належать іншим особам.

Подібні надходження у бухгалтерському обліку відображаються як зобов'язання і на рахунках доходів ці суми не відображаються.

3. Відображення інформації про фінансові результати у звітності підприємство

Відповідно до чинного господарського законодавства та установчих документів підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо).

Державне регламентування звітності викликане необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, різних видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Держкомстату України. З огляду на це державні органи встановлюють єдині правила та форми складання і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на керівників та інших посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністративні стягнення.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. Ця обставина зумовлює засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера. Відповідно до чинного законодавства та установчих документів вони несуть відповідальність за організацію та здійснення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.

Інформація, наведена у фінансових звітах, стає необхідною для користувачів завдяки властивим їй якісним характеристикам, основними з яких є: зрозумілість, доречність, достовірність, порівняння звітності.

Суттєвою якісною характеристикою інформації, що подається у фінансових звітах, є її зрозумілість для користувачів. З цією метою припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Проте інформація про складні поняття, які мають бути включені до фінансових звітів у зв'язку з їх доречністю для прийняття економічних рішень користувачами, не повинна вилучатися тільки на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зрозуміти.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона має містити дані про:

- підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, назву органу управління, якому підпорядковується підприємство, назву материнської (холдингової) компанії тощо);

- дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінансової звітності;

- валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкрити причини цього і методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду. Така інформація необхідна для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналізу зрушень у структурі, побудові динамічних рядів для потреб економічного аналізу;

- облікову політику підприємства і її зміни. Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

...